Economic history of early modern Ukraine by Vladyslav Berkovski
Болохівщина: земля і люди. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Велика Волинь. Т.20), 2000
В статті проаналізовано перелік збитків, заподіяних татарським нападом у 1593 році на володіння к... more В статті проаналізовано перелік збитків, заподіяних татарським нападом у 1593 році на володіння князя Костянтина Костянтиновича Острозького - Костянтинівську, Красилівську, Любарську та Остропільську волості Кременецького повіту Волинського воєводства
Europa Orientalis. Studia z dziejów Europy Wschodniej i Państw Bałtyckich, 2009
Artykuł jest poświęcony analizie miejsca i roli Wołynia w systemie mytno/celnym Wielkiego Księstw... more Artykuł jest poświęcony analizie miejsca i roli Wołynia w systemie mytno/celnym Wielkiego Księstwa Litewskiego i Korony Polskiej. Zostały scharakteryzowane cła i myta jako główne elementy systemu mytnego terytorium.
Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки, 2011
This article is dedicated to the main tendencies and characteristic features of the Ostrozkyi pri... more This article is dedicated to the main tendencies and characteristic features of the Ostrozkyi princes' family economic activity from the times of Prince Konstantin Ostrozkyi till the dying-out of the family at the beginning of XVII century. It has been determined that the main directions of the activity are the family available land expansion, new settlements, including towns and trade development contribution.
Наукові записки Національного університету “Острозька Академія”: Історичні науки, 2008
Наприкінці XV ст. Волинська земля вступила в період, що характеризується не лише масовою появою н... more Наприкінці XV ст. Волинська земля вступила в період, що характеризується не лише масовою появою нових населених пунктів міського типу, але й зростом основних економічних показників більшості старих волинських міст (Луцька, Заслава, Кременця, Острога). Більш того, саме з кінця XV ст. для Волині характерним стає доволі чітко відображений регіональний колорит. І власне поява регіональних відмінностей потужно вплинула на розвиток економічної спеціалізації Волинської землі та пізнішого воєводства. При цьому не можна не відзначити, що специфічні риси регіональних відмінностей розглядуваних теренів, особливо щодо розвитку торгівлі, визначилися як ритмом розвитку локальних торговельних контактів, так і зовнішніми факторами. Зокрема, якщо для внутрішніх ритмів характерним стає поступове зростання чисельності міст у Волинській землі, а також збільшення товарного господарства в усіх секторах економічного життя Волині та протекціоністська позиція волинської шляхти, то зовнішні фактори пов'язані з впливом прискорених темпів господарського прогресу усіх західноєвропейських країнах. Особливо це стає помітним до 1460-х рр. в зв'язку зі зміною структури локальних європейських ринків і торгових маршрутів через демографічну, фінансово-кредитну та політичну кризу середини XV ст. [4, 353; 35, 64]. Саме це стає однією з причин того, що волинська шляхта, у XVI ст., докладала значних зусиль для розширення своїх маєтностей і збільшення експортних поставок до 5 % від загального товарного виробництва країни [30, 460; 33, 180-185]. У сукупності це призвело до формування, з одного боку, латифундіальної системи, а з іншого -поставило селян в ще більшу залежність від землевласника 164].
Acta historica universitatis Klaipedensis., 2007
Article presents historical and economic study of Volhynia-Gdansk regional trade end economic zon... more Article presents historical and economic study of Volhynia-Gdansk regional trade end economic zones during the period from the beginning of the 16th to the middle of the 17th centuries. Change of a dominating role of the Mediterranean economic region, decline of the territories concerned with it, and also processes of economic growth of the countries concerned with Baltic, considerably has affected commodity structure of Volhynia at that time. By these, tendencies increases value of Volhynia in geography of the European trade. It was one of barter centres among the East and the West of the Europe. However, already from the middle of the 16th century occurred an active inclusion of the representatives of narrow-mindedness, clergy and gentry to the trade. During this period significantly increases the export to the international market through the Baltic trade and economic region. KEY WORDS: Volhynia region, Gdansk, trading contacts, economic development, the Grand Duchy of Lithuania, history of the 16th Century, history of the first part of the 17th Century.
Ukraina Lithuanica: Studies on History of the Grand Duchy of Lithuania, 2009
Zmiana dominującej roli śródziemnomorskiego rejonu ekonomicznego, upadek związanych z nim ośrodkó... more Zmiana dominującej roli śródziemnomorskiego rejonu ekonomicznego, upadek związanych z nim ośrodków oraz procesy gospodarczego wzrostu krajów związanych z Bałtykiem wpłynęło znacząco na strukturę towarową Wielkiego księstwa Litewskiego w okresie od połowy XV do końca XVI wieku. Przy tych tendencjach w geografii handlu europejskiego wzrosło znaczenie ziemi wołyńskiej jako jednego z ośrodków wymiany między wschodem a zachodem Europy. Udział Wołynia w europejskiej wymianie handlowej przynosił wiele korzyści z możliwości zaspokajania narastających potrzeb zarówno ekonomicznych i kulturalnych. Wśród asortymentu towarowego ziemi wołyńskiej pierwszorzędną pozycję zajmował eksport surowców oraz półfabrykatów, natomiast importowano generalnie produkty gotowe, a szczególnie towary konsumpcyjne oraz narzędzia produkcji. Przy tym ilościowo import towarów na rynek wołyński był o wiele mniejszy niż eksport, jednak od strony wartości importowanych towarów sytuacja kształtowała się zupełnie inaczej. Jednym z tradycyjnych towarów eksportowych Wołynia był wosk. Wywóz wosku należał głównie do kategorii handlu kontraktowego. Ważną częścią rozwoju handlu woskiem na terenach Wołynia było wprowadzenie woskobojen, które miały „szmalcować,
puskać i wydawać woski pod pieczątką miejską». Już od początków wieku XV handel woskiem został wyznaczony jako jeden ze strategicznych kierunków handlowych w Wielkim Księstwie Litewskim. Monopol państwowy istniał na Wołyniu do sejmu 1559 roku, ponieważ myto i promyto na handel woskiem na terenach województwa wołyńskiego było zlikwidowane dopiero w połowie XVI wieku. Od tego momentu ilość wywożonego wosku coraz bardziej zwiększała się. Następnym ważnym elementem w handlu zewnętrznym WKL był handel bydłem. Ten handel przybrał znaczne rozmiary już w XV wieku. Wołyń, znajdujący się, pod względem charakteru gospodarczego, na pograniczu rejonu zbożowego i hodowlanego, wymieniony był już pod koniec XV wieku jako jeden z głównych regionów, obok ziemi sanocko-przemyskiej, zaopatrywania się w woły. Stale wzrastający popyt na mięso w państwach zachodnioeuropejskich, spowodowany rozwojem miast i wzrostem liczby ludności, aktywizował działalność handlową kupiectwa wołyńskiego. Główne miejsce w handlu bydłem zajmowali już od roku 1490 kupcy ostrogscy i krzemienieccy. Nie nastawiając się na sprzedaż bydła wyłącznie miejscowego, wołyńskiego, kupowali i przepędzali później do Korony tysiączne stada bydła mołdawskiego czyli wołoskiego. Rozciągnięcie po unii lubelskiej, na szlachtę wołyńską postanowień sejmu z 1550 roku faktycznie legalizowało monopol szlachecki na ten rodzaj handlu z powodu zwolnienia towarów szlacheckich z wszelkich myt od towarów wyprodukowanych na ich folwarku. Począwszy już od lat 50 – tych XVI wieku w handel wołami zaangażowana była większość folwarków Wołynia. Otóż w ciągu XVI do połowy XVII wieku handel ziemi i województwa wołyńskiego odgrywał bardzo ważną rolę nie tylko w rozwoju ekonomicznym Wielkiego Księstwa Litewskiego lub Korony Polskiej, a także był ogniwem w stosunkach handlowych Europy Wschodniej z Centralną i Zachodnią
Res Historica. Z dziejów Lubelszczyzny w okresie od XVI do XVIII wieku / red. H.Gmiterek, 2004
Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2003., 2003
У статті досліджується проблема розвитку торгово-економічних відносин на теренах Волинського воєв... more У статті досліджується проблема розвитку торгово-економічних відносин на теренах Волинського воєводства. На основі джерельних матеріалів з’ясовуються особливості ярмаркової системи та її зорієнтованість на вирішення потреб внутрішнього та міжрегіонального ринків.
In the article the problem of development of the trade economic relations on Vlynia duchy is investigated. On the basis of source materials the features of the fair system and its orientation on decision of the needs of the internal and interregional markets are ascertained.
Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2012, 2012
У статті зроблено спробу аналізу соціальної та етнічної структури торгівельної верстви Волинської... more У статті зроблено спробу аналізу соціальної та етнічної структури торгівельної верстви Волинської землі та воєводства, вперше класифіковано та означено основні категорії учасників волинської торгівлі у XVI – першій половині XVII ст.
Історія України. Маловідомі імена, події, факти. - Київ-Донецьк, 2001
В статті розглянуто питання розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі міста Острога.
Соціально-економічні трансформації в Україні та Білорусі в XVI – XVIII ст.: фактор реформ. – Київ, Інститут історії України НАНУ, 2016
The article deal with the peculiarities of the external and internal economic factors impact on t... more The article deal with the peculiarities of the external and internal economic factors impact on the Ukrainian and Belarusian lands economic structure development of. Attention is paid to the economic components of the reforms in 15th–16th centuries, including the demand for goods and services, and the impact of philanthropy and robberies on the economic situation. The basic factors which led to the revival of economic dynamics of Ukrainian and Belarusian lands in the 15th–16th centuries are distinguished.
В статті розглядаються характерні риси впливу зовнішньо- та внутрішньо-економічних чинників на розвиток економічної структури українських та білоруських земель. Звертається увага на економічну складову реформ XV–XVI ст., зокрема на питання попиту на товари та послуги, впливу благодійності та грабунків на економічну ситуацію. Визначаються основні чинники, що призвели до пожвавлення економічної динаміки розвитку українських і білоруських земель у XV–XVI ст.
Український історичний збірник. – Київ, Інститут історії України НАН України, 2003
Статтю присвячено проблемі регулювання торговельних відносин у XVI - XVII ст. Розглянуто питання ... more Статтю присвячено проблемі регулювання торговельних відносин у XVI - XVII ст. Розглянуто питання гостинного права, регулювання митних зборів.
Історія торгівлі, податків та мита. П’ята міжнародна наукова школа-семінар (27-28 жовтня 2011 р., Дніпропетровськ): Тези доповідей, 2011
Періодизація економічної історії неодноразово потрапляла до сфери зацікавлень провідних вчених-іс... more Періодизація економічної історії неодноразово потрапляла до сфери зацікавлень провідних вчених-істориків та економістів і, відповідно, має значну й ґрунтовну історіографічну базу. Однак, суттєвою вадою усіх теорій та гіпотез щодо членування економічної історії є її розгляд в світовому масштабі. Зокрема, кожна з відомих моделей економічних періодів, від трьохстадіальної моделі Гільденбрандта-Бюхера чи формаційної марксизму до історико-
ронологічного підходу, базується, передусім, на використанні загальносвітових чи загальноєвропейських тенденцій без врахування регіональної специфіки розвитку окремих теренів. Це, у свою чергу, не дає можливості зрозуміти реальну обумовленість кожного історичного етапу, його співвідношення з певним рівнем суспільного та культурного розвитку, визначити самобутність кожного окремого періоду розвитку.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Острог, 2019., 2019
The article deals with the characteristic features of the influence of external and internal econ... more The article deals with the characteristic features of the influence of external and internal economic factors on the development of the economic structure in Europe (from the end of the XIV – to the middle of the XV century). The main elements and factors of transformation and integration of the European economic systems, as a result of the economic crisis (the end of the XIV – the middle of the XV century), were defined. In particular these are regional political changes of centralization and consolidation, modernization of ways and means of communication, the emergence of the Western European urbanization process, the demographic crisis, the agrarian revolution and the emergence of interdependencies between the city and rural areas, concerning provision of food and raw materials. These factors contributed to the greater integration potential of politically remote regions and the emergence of institutional parameters for further economic disagreements between different parts of Europe and their similarities. As a result, during the XIV – the first half of the XV century new economic zoning is being formed in Europe. In particular, Central European and Baltic-Black Sea economic macro-regions are formed. At this time the countries of Eastern Europe actually begin to play the role of the raw material appendage of the entire European economy, because the manifestations of the pan-European economic crisis of the late XIV – early XV century had a much less distinctive character here. It is important that if for Western Europe the opposition of the economic structures of the Baltic and Mediterranean trade and economic regions was carrying considerable loss, then Eastern Europe would only benefit from increased trade and the attraction of new economic centers to foreign trade. In fact, the redistribution of regional economic structures and the formation of new interstructural ties within the integrated economic system of the newly established macro-regions has created a new image of the European economy divided into production and raw material zones.
Український історичний збірник 2004. – Київ, 2004., 2004
This article is dedicated to the problem of influence contract and credit system on the forming i... more This article is dedicated to the problem of influence contract and credit system on the forming interregional and international barter of Wolynian palatinates in the middle of the XVI - first half of the XVII century. Author came to a conclusion that in view of the intermediary role of Wolyn in the allEuropean trade relations such specific phenomenon as contract trade, under circumstances of unregulated credit and wide distances between important trade-economic centers, becomes a necessary component in the economic development of this region.
В даній статті порушено питання впливу контрактової та кредитної систем на формування міжрегіонального та міжнародного товарообміну Волинського воєводства середини XVI - першої половини XVII ст. Автор доходить висновку, що в зв'язку з посередницькою роллю Волині у загальноєвропейських торгових відносинах таке специфічне явище як контрактова торгівля, в умовах великих відстаней між важливими торгово-економічними центрами і неорганізованого кредиту, стає необхідним компонентом господарчого розвитку краю.
Україна і Литва в XIV–XVI ст. Політико-правові та соціально-економічні аспекти. - Луцьк, 2011, 2011
V Ogólnopolska Konferencja pt. «Las w kulturze polskiej» : materiały z konferencji / pod red. Wojciecha Łysiaka , 2006
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki, 2019
The article deals with the characteristic features of the inuence of external and internal econo... more The article deals with the characteristic features of the inuence of external and internal economic factors on the development of the economic structure in Europe (from the end of the XIV – to the middle ofthe XV century). The main elements and factors of transformation and integration of the European economic systems, as a result of the economic crisis (the end of the XIV – the middle of the XV century), were dened. In particular these are regional political changes of centralization and consolidation, modernization ofways and means of communication, the emergence of the Western European urbanization process, thedemographic crisis, the agrarian revolution and the emergence of interdependencies between the cityand rural areas, concerning provision of food and raw materials. These factors contributed to the greaterintegration potential of politically remote regions and the emergence of institutional parameters for furthereconomic disagreements between dierent parts of Europe and their similarities. As a result, during the XIV – the rst half of the XV century new economic zoning is being formed in Europe. In particular, Central European and Baltic-Black Sea economic macro-regions are formed. At this time the countries of Eastern Europe actually begin to play the role of the raw material appendage of the entire European economy,because the manifestations of the pan-European economic crisis of the late XIV – early XV century hada much less distinctive character here. It is important that if for Western Europe the opposition of theeconomic structures of the Baltic and Mediterranean trade and economic regions was carrying considerableloss, then Eastern Europe would only benet from increased trade and the attraction of new economiccenters to foreign trade. In fact, the redistribution of regional economic structures and the formation ofnew interstructural ties within the integrated economic system of the newly established macro-regions hascreated a new image of the European economy divided into production and raw material zones.
Człowiek wobec miar i czasu w przeszłości / red. P.Guzowski, M. Liedke. – Kraków, 2007., 2007
Metrological system used in Volhynia in the 16th-17th centuries, similar to other Ruthenian lands... more Metrological system used in Volhynia in the 16th-17th centuries, similar to other Ruthenian lands within the territory of Poland, differed considerably from those existing on Polish lands. What is more, a different system of measure was in use in every town. The attempts to unify them all over the country in 1565 failed.
The most important measurements in rural economy of this period were the measurements of capacity. In Volhynia the most frequently used were laszty (lastage) and mace. The capacity of Volhynian lastage (Luck, Volhynia and Sandomierz) was bigger than the Gdansk lastage that was commonly used in interregional trade, e.g. Sandomierz lastage proportion to Gdansk one was 1:1,35. Apart from 3 basic mace that were in use: Volodymyr and Luck, there were also many other connected with local city weighing scales operation. Volodymyr maca's proportion to Luck one was 1:0,86 whereas 20 Volodymyr macas gave 1 lastage.
In Volhynian trade 3 pecuniary systems based on three kinds of groschen: Polish, Lithuanian and Prague, were used. From the beginning of the 16th century thaler became more commonly used but the most valued were golden coins (florins and ducats). From the middle of the 16th century, mostly in magnate trade, red zloty appeared, which, most frequently, however, did not mean a Polish coin but a Hungarian one,
Uploads
Economic history of early modern Ukraine by Vladyslav Berkovski
puskać i wydawać woski pod pieczątką miejską». Już od początków wieku XV handel woskiem został wyznaczony jako jeden ze strategicznych kierunków handlowych w Wielkim Księstwie Litewskim. Monopol państwowy istniał na Wołyniu do sejmu 1559 roku, ponieważ myto i promyto na handel woskiem na terenach województwa wołyńskiego było zlikwidowane dopiero w połowie XVI wieku. Od tego momentu ilość wywożonego wosku coraz bardziej zwiększała się. Następnym ważnym elementem w handlu zewnętrznym WKL był handel bydłem. Ten handel przybrał znaczne rozmiary już w XV wieku. Wołyń, znajdujący się, pod względem charakteru gospodarczego, na pograniczu rejonu zbożowego i hodowlanego, wymieniony był już pod koniec XV wieku jako jeden z głównych regionów, obok ziemi sanocko-przemyskiej, zaopatrywania się w woły. Stale wzrastający popyt na mięso w państwach zachodnioeuropejskich, spowodowany rozwojem miast i wzrostem liczby ludności, aktywizował działalność handlową kupiectwa wołyńskiego. Główne miejsce w handlu bydłem zajmowali już od roku 1490 kupcy ostrogscy i krzemienieccy. Nie nastawiając się na sprzedaż bydła wyłącznie miejscowego, wołyńskiego, kupowali i przepędzali później do Korony tysiączne stada bydła mołdawskiego czyli wołoskiego. Rozciągnięcie po unii lubelskiej, na szlachtę wołyńską postanowień sejmu z 1550 roku faktycznie legalizowało monopol szlachecki na ten rodzaj handlu z powodu zwolnienia towarów szlacheckich z wszelkich myt od towarów wyprodukowanych na ich folwarku. Począwszy już od lat 50 – tych XVI wieku w handel wołami zaangażowana była większość folwarków Wołynia. Otóż w ciągu XVI do połowy XVII wieku handel ziemi i województwa wołyńskiego odgrywał bardzo ważną rolę nie tylko w rozwoju ekonomicznym Wielkiego Księstwa Litewskiego lub Korony Polskiej, a także był ogniwem w stosunkach handlowych Europy Wschodniej z Centralną i Zachodnią
In the article the problem of development of the trade economic relations on Vlynia duchy is investigated. On the basis of source materials the features of the fair system and its orientation on decision of the needs of the internal and interregional markets are ascertained.
В статті розглядаються характерні риси впливу зовнішньо- та внутрішньо-економічних чинників на розвиток економічної структури українських та білоруських земель. Звертається увага на економічну складову реформ XV–XVI ст., зокрема на питання попиту на товари та послуги, впливу благодійності та грабунків на економічну ситуацію. Визначаються основні чинники, що призвели до пожвавлення економічної динаміки розвитку українських і білоруських земель у XV–XVI ст.
ронологічного підходу, базується, передусім, на використанні загальносвітових чи загальноєвропейських тенденцій без врахування регіональної специфіки розвитку окремих теренів. Це, у свою чергу, не дає можливості зрозуміти реальну обумовленість кожного історичного етапу, його співвідношення з певним рівнем суспільного та культурного розвитку, визначити самобутність кожного окремого періоду розвитку.
В даній статті порушено питання впливу контрактової та кредитної систем на формування міжрегіонального та міжнародного товарообміну Волинського воєводства середини XVI - першої половини XVII ст. Автор доходить висновку, що в зв'язку з посередницькою роллю Волині у загальноєвропейських торгових відносинах таке специфічне явище як контрактова торгівля, в умовах великих відстаней між важливими торгово-економічними центрами і неорганізованого кредиту, стає необхідним компонентом господарчого розвитку краю.
The most important measurements in rural economy of this period were the measurements of capacity. In Volhynia the most frequently used were laszty (lastage) and mace. The capacity of Volhynian lastage (Luck, Volhynia and Sandomierz) was bigger than the Gdansk lastage that was commonly used in interregional trade, e.g. Sandomierz lastage proportion to Gdansk one was 1:1,35. Apart from 3 basic mace that were in use: Volodymyr and Luck, there were also many other connected with local city weighing scales operation. Volodymyr maca's proportion to Luck one was 1:0,86 whereas 20 Volodymyr macas gave 1 lastage.
In Volhynian trade 3 pecuniary systems based on three kinds of groschen: Polish, Lithuanian and Prague, were used. From the beginning of the 16th century thaler became more commonly used but the most valued were golden coins (florins and ducats). From the middle of the 16th century, mostly in magnate trade, red zloty appeared, which, most frequently, however, did not mean a Polish coin but a Hungarian one,
puskać i wydawać woski pod pieczątką miejską». Już od początków wieku XV handel woskiem został wyznaczony jako jeden ze strategicznych kierunków handlowych w Wielkim Księstwie Litewskim. Monopol państwowy istniał na Wołyniu do sejmu 1559 roku, ponieważ myto i promyto na handel woskiem na terenach województwa wołyńskiego było zlikwidowane dopiero w połowie XVI wieku. Od tego momentu ilość wywożonego wosku coraz bardziej zwiększała się. Następnym ważnym elementem w handlu zewnętrznym WKL był handel bydłem. Ten handel przybrał znaczne rozmiary już w XV wieku. Wołyń, znajdujący się, pod względem charakteru gospodarczego, na pograniczu rejonu zbożowego i hodowlanego, wymieniony był już pod koniec XV wieku jako jeden z głównych regionów, obok ziemi sanocko-przemyskiej, zaopatrywania się w woły. Stale wzrastający popyt na mięso w państwach zachodnioeuropejskich, spowodowany rozwojem miast i wzrostem liczby ludności, aktywizował działalność handlową kupiectwa wołyńskiego. Główne miejsce w handlu bydłem zajmowali już od roku 1490 kupcy ostrogscy i krzemienieccy. Nie nastawiając się na sprzedaż bydła wyłącznie miejscowego, wołyńskiego, kupowali i przepędzali później do Korony tysiączne stada bydła mołdawskiego czyli wołoskiego. Rozciągnięcie po unii lubelskiej, na szlachtę wołyńską postanowień sejmu z 1550 roku faktycznie legalizowało monopol szlachecki na ten rodzaj handlu z powodu zwolnienia towarów szlacheckich z wszelkich myt od towarów wyprodukowanych na ich folwarku. Począwszy już od lat 50 – tych XVI wieku w handel wołami zaangażowana była większość folwarków Wołynia. Otóż w ciągu XVI do połowy XVII wieku handel ziemi i województwa wołyńskiego odgrywał bardzo ważną rolę nie tylko w rozwoju ekonomicznym Wielkiego Księstwa Litewskiego lub Korony Polskiej, a także był ogniwem w stosunkach handlowych Europy Wschodniej z Centralną i Zachodnią
In the article the problem of development of the trade economic relations on Vlynia duchy is investigated. On the basis of source materials the features of the fair system and its orientation on decision of the needs of the internal and interregional markets are ascertained.
В статті розглядаються характерні риси впливу зовнішньо- та внутрішньо-економічних чинників на розвиток економічної структури українських та білоруських земель. Звертається увага на економічну складову реформ XV–XVI ст., зокрема на питання попиту на товари та послуги, впливу благодійності та грабунків на економічну ситуацію. Визначаються основні чинники, що призвели до пожвавлення економічної динаміки розвитку українських і білоруських земель у XV–XVI ст.
ронологічного підходу, базується, передусім, на використанні загальносвітових чи загальноєвропейських тенденцій без врахування регіональної специфіки розвитку окремих теренів. Це, у свою чергу, не дає можливості зрозуміти реальну обумовленість кожного історичного етапу, його співвідношення з певним рівнем суспільного та культурного розвитку, визначити самобутність кожного окремого періоду розвитку.
В даній статті порушено питання впливу контрактової та кредитної систем на формування міжрегіонального та міжнародного товарообміну Волинського воєводства середини XVI - першої половини XVII ст. Автор доходить висновку, що в зв'язку з посередницькою роллю Волині у загальноєвропейських торгових відносинах таке специфічне явище як контрактова торгівля, в умовах великих відстаней між важливими торгово-економічними центрами і неорганізованого кредиту, стає необхідним компонентом господарчого розвитку краю.
The most important measurements in rural economy of this period were the measurements of capacity. In Volhynia the most frequently used were laszty (lastage) and mace. The capacity of Volhynian lastage (Luck, Volhynia and Sandomierz) was bigger than the Gdansk lastage that was commonly used in interregional trade, e.g. Sandomierz lastage proportion to Gdansk one was 1:1,35. Apart from 3 basic mace that were in use: Volodymyr and Luck, there were also many other connected with local city weighing scales operation. Volodymyr maca's proportion to Luck one was 1:0,86 whereas 20 Volodymyr macas gave 1 lastage.
In Volhynian trade 3 pecuniary systems based on three kinds of groschen: Polish, Lithuanian and Prague, were used. From the beginning of the 16th century thaler became more commonly used but the most valued were golden coins (florins and ducats). From the middle of the 16th century, mostly in magnate trade, red zloty appeared, which, most frequently, however, did not mean a Polish coin but a Hungarian one,
The article deals with the construction of local roads in the modern Slavuta district in the second half of the nineteenth century. The attention is focused on the complex relations between the administration of the princely estate of Sangushko and the local district authorities.
communities of Old and New Zaslav at the beginning of XVIII century - the Privilege
of shop of locksmiths and blacksmiths (1724) and Privilege on the municipality
(1727) in the article.
Публікуються документи, що висвітлюють правовий статус міських гро-
мад старого та нового Заслава на початку XVIII ст. – привілей цеху слюсарів
та ковалів (1724 р.) та привілей на міське самоуправління (1727 р.).
There are published the documents concerning the legal status of the urban communities of Old and New Zaslav at the beginning of XVIII century - the Privilege of shop of locksmiths and blacksmiths (1724) and Privilege on the municipality (1727) in the article.
Artykuł przedstawia historię powstania i rozwój miasta Sławuta (obw.
Chmielnicki) jako latyfundium magnackiego księciów Sanguszków – z wybitnych rodow szlacheckich dawnej Rzeczypospolitej. Autor ukazuje jak na przełomie XVIII-XIX w. Sławuta przekształciła się w główny ośrodek polskiego życia na Wołyniu.
Висвітлюється проблема розвитку та впровадження державної політики в архівній сфері України, зокрема дефінітивних визначень та розробки понятійного апарату. окреслено основні завдання політики держави щодо архівів, її місію та стратегічні цілі державного управління архівами.