Герд Бінніг
| Герд Бінніг | |
|---|---|
| Gerd Binnig | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Gerd Karl Binnig |
| Народився | 20 липня 1947[1][2][…] (77 років) Франкфурт-на-Майні, окупована союзниками Німеччина[1][2] |
| Країна |  Німеччинаокупована союзниками Німеччина |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Франкфуртський університет |
| Галузь | Фізика |
| Заклад | IBM Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Членство | Національна академія наук США[4] |
| Нагороди | |
 Герд Бінніг у Вікісховищі | |
Герд Карл Бінніг (нім. Gerd Karl Binnig; нар. 20 липня 1947) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1986 рік (спільно з Генріхом Рорером).
Бінніг закінчив курси підготовки до університету (Abitur) в гімназії ім. Рудольфа Коха в 1966 р. в Оффенбаху-на-Майні.
У 1978 році він закінчив аспірантуру за темою «Тунельна спектроскопія надпровідних (SN)x» в університеті ім. І. В. Гете у Франкфурті.
Бінніг, спільно зі швейцарським вченим Генріхом Рорером, розробив у 1981 р. в дослідницькій лабораторії IBM в Цюриху (Швейцарія) скануючий тунельний мікроскоп. У 1983 р. він отримав за це премію Отто Клунга як найкращий молодий учений Німеччини.
У 1986 р. Бінніг, спільно з Рорером отримали половину Нобелівській премії з фізики. Іншу половину отримав Ернст Руска.
У 1985-1988 роках працював у Каліфорнії. Він працював в IBM в Сан-Хосе, Каліфорнія, а також був запрошеним професором у Стенфордському університеті[5].
У 1985 році Бінніг винайшов атомно-силовий мікроскоп[6], а Бінніг, Крістоф Гербер і Келвін Квейт продовжили розробку робочої версії цього мікроскопа для поверхонь ізоляційних матеріалів[7].
У 1987 році Бінніга було призначено науковим співробітником IBM (IBM Fellow). У тому ж році він заснував фізичну групу IBM в Мюнхені, що займається питаннями творчості[8] та атомно-силовою мікроскопією[9].
У 1994 році професор Герд Бінніг заснував компанію Definiens, яка у 2000 році перетворилася на комерційне підприємство. Компанія розробила Cognition Network Technology для аналізу зображень так само, як це здатні робити людське око і мозок.[10]
2016 року Бінніг став лауреатом Премії Кавлі з нанонауки[11]. Став членом Норвезькій академії наук[12].
На честь Герда Бінніга та Генріха Рорера названо Центр нанотехнологій Бінніга та Рорера, дослідницький центр компанії IBM у Рюшліконі, Цюріх.
- G. Binnig, H. Rohrer, C. Gerber, E. Weibel. Surface studies by scanning tunneling microscopy. / / Phys. Rev. Lett. V. 49, № 1, S. 57 — 61 (1982).
- Г. Бінніг, Г. Рорер. Скануюча тунельна мікроскопія — від народження до юності: Нобелівська лекція. [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.] / / УФН, Т. 154, № 2 (1988).
- Г. Бінніг, Г. Рорер. Скануюча тунельна мікроскопія — від народження до юності: Нобелівська лекція. / / Атоми «очима» електронів. — М.: Знання, 1988.
- Aus dem Nichts. Über die Kreativität von Natur und Mensch.(1997), ISBN 3-492-двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят шість-X
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #109583469 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Gerd Binnig - Facts — Фундація Нобеля.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Gerd Binnig. kavliprize.org. 2 червня 2016. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ G. Binnig, «Atomic force microscope and method for imaging surfaces with atomic resolution», US Patent US4724318 (дата пріоритету 25 листопада 1985)
- ↑ Binnig, G.; Quate, C. F. (1986). Atomic Force Microscope. Physical Review Letters. 56 (9): 930—933. Bibcode:1986PhRvL..56..930B. doi:10.1103/PhysRevLett.56.930. ISSN 0031-9007. PMID 10033323.
- ↑ G. Binnig, «Aus dem Nichts. Über die Kreativität von Natur und Mensch», Piper (1990)
- ↑ Giessibl, F. J.; Gerber, Christoph; Binnig, G. (1991). A low-temperature atomic force/scanning tunneling microscope for ultrahigh vacuum (PDF). Journal of Vacuum Science & Technology B: Microelectronics and Nanometer Structures. American Vacuum Society. 9 (2): 984—988. Bibcode:1991JVSTB...9..984G. doi:10.1116/1.585441. ISSN 0734-211X.
- ↑ Health, Audacity. Team | Definiens. www.definiens.com. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- ↑ 2016 Kavli Prize in Nanoscience | www.kavliprize. org. www.kavliprize.org. 2 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- ↑ Group 2: Astronomy, Physics and Geophysics. Норвезька академія наук (норв.). Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 14 December 2021.
- Інформація з сайту нобелівського комітету [Архівовано 3 серпня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- Замітка на сайті гімназії ім. Р. Коха (нім.)
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Наука | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNB: BinnigGerd1947- · BNF: 12873612n · Freebase: /m/026d39_ · GND: 109583469 · ISNI: 0000000114472904 · LCCN: no2008074963 · NKC: ola2002153197 · NUKAT: n2006118384 · SUDOC: 110536509 · VIAF: 69058814 |
- Народились 20 липня
- Народились 1947
- Уродженці Франкфурта-на-Майні
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Франкфуртського університету
- Люди IBM
- Науковці Мюнхенського університету
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Кавалери Великого хреста із зіркою та плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед ФРН»
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Нагороджені медаллю Елліота Крессона
- Кавалери Баварського ордена «За заслуги»
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Лауреати премії «Єврофізика»
- Німецькі фізики
- Лауреати премії короля Фейсала
- Німецькі винахідники
- Персоналії:Франкфурт-на-Майні
- Лауреати премії Кавлі