Рапід (Відень)
 | |||
| Повна назва | Спортивний клуб «Рапід» Відень | ||
| Прізвисько | «зелено-білі» | ||
| Засновано | 1898 | ||
| Населений пункт | Відень, Австрія | ||
| Стадіон | «Альянцштадіон» | ||
| Вміщує | 28 345 | ||
| Президент |  Мартін Брукнер
| ||
| Головний тренер | Дітмар Кюбауер
| ||
| Ліга | Австрійська бундесліга | ||
| 2023/24 | 4 місце | ||
| Вебсайт | skrapid.at | ||
| |||
Спорти́вний клу́б «Рапі́д» Ві́день (нім. Sportklub Rapid Wien) — професійний австрійський футбольний клуб з міста Відень. Найтитулованіший клуб Австрії: 32 перемоги у чемпіонаті країни та 14 кубків Австрії. Окрім того «Рапід» двічі був фіналістом кубка володарів кубків, а також є дворазовим переможцем кубка Мітропи.
Заснований в 1898 році під назвою «Перший віденський робітничий футбольний клуб». 8 січня 1899 року, на клубних зборах, було вирішено змінити назву на сучасну. В наступному сезоні бере участь в кубку виклику, турнірі для найсильніших клубів Австро-Угорської імперії. Жереб звів «Рапід» з майбутнім фіналістом «Вієнна Крікет ФК»,[1] поразка (0:11).
 |
У 1901 році зіграв перший поєдинок за межами сучасної Австрії. Нічья (1:1) у Празі з місцевою «Аустрією». В 1904 році кольори командної форми були змінені на сучасні: зелений та білий. В кубку виклику 1910/11 «Рапід» нарешті зумів подолати перший раунд, перемога над «Фірст Вієнною»[1] (2:1). В наступному раунді поступилися майбутньому переможцеві турніру — «Вінер Шпорт-клубу»[1] (1:3). |
Восени 1911 року розпочався перший чемпіонат Австрії з футболу. Після двох третин проведених матчів «Рапід» знаходився на третій сходинці в турнірній таблиці. Команда потужно провела кінцівку чемпіонату (5 перемог і 1 нічия) і випередивши основних конкурентів («Вінер Шпорт-клуб» та «Вінер АФК»[1]), здобула чемпіонський титул. В наступному чемпіонаті «Рапід» не програв жодного поєдинку. В чемпіонаті 1920/21 Йозеф Уриділ забив 35 м'ячів в 22 зустрічах. За дванадцять сезонів клуб виграв вісім чемпіонатів та два кубки Австрії. Після переможного сезону 1922/23 у «Рапіда» розпочалася зміна поколінь і команда на декілька років втратила лідируючі позиції в австрійському футболі. Як переможець кубка 1927 року, «Рапід» взяв участь у новоствореному кубку Мітропи. За сумою двоматчевих поєдинків переміг югославський «Хайдук» і чехословацьку «Славію». У фіналі протистояла грізна «Спарта». Перший поєдинок у Празі «Рапід» програв з рахунком (2:6). Другий, вдома, виграв (2:1), але цього було не достатньо для загальної перемоги. У кубку Мітропи 1928 р. команда перемогла угорську «Хунгарію» та чехословацьку «Вікорію» (Жижков), і знову вийшла до фіналу. Які рік тому, в першому виїзному поєдинку зазнала нищівної поразки. В Будапешті Йоганн Хорват лише на 85 хвилині забив єдиний м'яч у ворота «Ференцвароша» (1:7). За вдалими виступами в міжнародних турнірах прийшли перемоги і на внутрішній арені.
 |
Після п'ятирічної перерви «Рапід», двічі поспіль, стає найкращим клубом країни. Перший поєдинок кубку Мітропи 1930 р. відбувся в Генуї, нічия — (1:1). У Відні Весели і Веселик забили у ворота «Дженоа» по дублю, а загальний рахунок (6:1). Потім, перемога з великим рахунком вдома над «Ференцварошем» (5:1, Кабурек зробив хек-трик), а на виїзді мінімальна поразка. У першому фінальному поєдинку на стадіоні «Летна» Луеф забив швидкий гол, а Смістик в другому таймі закріпив перемогу над «Спартою» (2:0). У віденському матчі Кабурек та Смістик забили по голу, а чех Кошталек — три. За сумою двох поєдинків «Рапід» здобув кубок Мітропи. |
|
Воротар: Йозеф Бугала. Захисники: Леопольд Цейка, Роман Шрамзайс. Півзахисники: Карл Раппан, Йозеф Смістик, Йоганн Вана. Нападники: Віллібальд Кірбес, Франц Веселик, Маттіас Кабурек, Йоганн Луеф, Фердінанд Весели ( Тренер: Едуард Бауер. |
У 30-ті роки в австрійському футболі домінувала віденська «Адміра»[1]. «Аустрія», «Рапід» та «Фірст Вієнна»[1] — складали їй конкуренцію. На чемпіонаті світу-34, в складі знаменитої «вундертим» грало троє «рапідівців»: півзахисники Йозеф Смістик, Франц Вагнер та форвард Йозеф Біцан. Ще двоє перебувало в запасі: воротар Рудольф Рафтль і нападник Матіас Кабурек. В цьому році клуб зазнай найбільшої поразки в кубку Австрії (0:8, фінал проти «Адміри»). Двічі за цей час «Рапід» ставав найкращим у країні. Особливо вдалим для команди виявився сезон 1934/35, коли команда не зазнала жодної поразки в чемпіонаті і переконливо зайняла перше місце. У 22-х поєдинках «Рапід» забив 95 м'ячів (в середньому — 4,3 м'яча за гру), а Кабурек з 27 голами — найкращий бомбардир чемпіонату. Головною зіркою тієї команди був Франц Біндер — легендарний бомбардир, шестиразовий володар титулу найрезультативнішого гравця чемпіонату Австрії.
В березні 1938 року Німеччина приєднала Австрію (аншлюс). Футбольний чемпіонат змінив назву на «гаулігу Остмарк». «Рапід» виграв два перших турніри «гауліги», постійно брав участь у кубку Німеччини. В фіналі 1938 р. в останні 10 хвилин забив 3 м'ячі і переміг ФСВ «Франкфурт» (3:1). Як переможець «гауліги» двічі брав участь у чемпіонаті Німеччини. В півфіналі чемпіонату 1940 року поступився «Дрезднеру СК» із Дрездена. В двохматчовому поєдинку за 3-тє місце переміг «Вальдхоф» Мангейм.
В півфіналі наступного чемпіонату подолав «Дрезднер СК» з рахунком 2:1.Фінал 1941 року з «Шальке» вважається одним із найкращих матчів «Рапіду». Гельзенкірхенці, в складі яких грали знані майстри Щепан і Куццора, на 58 хвилині вигравали три м'ячі. За чотири хвилини (з 62-ї по 65-ту) «Рапід», завдяки м'ячам Біндера (2) і Георга Щорса, зрівнює рахунок. На 71 хв. Франц Біндер забиває свій третій, переможний для «Рапіда», м'яч (4:3).
В першому післявоєнному сезоні «Рапід» здобуває 15-й чемпіонський і 4-й кубковий титули. Через рік знову піднімається на першу сходинку чемпіонату Австрії. В 1949 році їде в турне, присвячене 50-річчю клуба, до Бразилії. Проводить поєдинки з «Васко да Гамою», «Сан-Паулу», «Корінтіансом» та ін. клубами. Перед сезоном 1950/51 «Рапід» підсилився Еріхом Пробстом та Герхардом Ганаппі, в майбутньому капітаном і один з найкращих гравців в історії команди. В чемпіонаті стартує з перемоги над ЛАСКом (11:2). За весь турнір зазнає однієї поразки, вражає ворота суперників 133 рази в 24 поєдинках (в середньому — 5,54 м'яча за гру) і з великим відривом займає перше місце. Роберт Дінст найвлучніший гравець чемпіонату — 37 голів. У червні, під назвою кубок Центропи відновлюється кубок Мітропи. В півфіналі перемога над «Лаціо» (5:0). У фіналі, завдяки голу Ернста Гаппеля на останній хвилині матчу, виграли у віденського «Ваккера» (3:2).
|
Воротар: Йозеф Мусіл. Захисники: Ернст Гаппель, Макс Меркель. Півзахисники: Герхард Ганаппі, Альфред Тайнитцер, Еріх Мюллер. Нападники: Роберт Кернер, Леопольд Гейнгард ( Тренер: Ганс Пессер. |
На чемпіонаті світу 1954 збірна Австрії зайняла 3-тє місце (найкраще в своїй історії). В основі цієї збірної грало п'ять футболістів «Рапіда»: Ернст Гаппель, Герхард Ганаппі, Роберт Кернер, Еріх Пробст (другий бомбардир турніру — 6 забитих м'ячів) та Альфред Кернер. Це двоє «рапідівців» виходили на заміну: голкіпер Вальтер Земан та форвард Роберт Дінст, а троє перебувало в резерві: захисник Пауль Галла та гравці середньої ланки Карл Гіссер і Йоганн Ріглер.
Восени 1955 року «Рапід» дебютував в кубку європейських чемпіонів. В 1/8 фіналу був переможений голландський ПСВ (6:1 та 0:1). Автор першого м'яча в єврокубках — Альфред Кернер. На наступній стадії сильнішим виявився італійський «Мілан» (1:1 та 2:7). Влітку 1956 року клуб бере участь у кубку Мітропи. На шляху до фіналу «Рапід» здолав братиславський «Слован» та «Вереш Лобого» із Будапешта. Два фінальні матчі з «Вашашем» не виявили переможця (3:3 вдома, 1:1 на виїзді). За регламентом був призначений додатковий поєдинок (угорець Дьюла Силадьї зробив покер, а переміг суперник — 2:9).
В першому ж раунді КЄЧ 1956/57 жереб звів «Рапід» з найсильнішим клубом Європи — мадридським «Реалом». На «Сантьяго Бернабеу» поразка (2:4). На «Пратері» Ернст Гаппель вже в першому таймі забив три м'ячі і вивів «Рапід» вперед. В другому таймі Альфредо Ді Стефано забив гол і встановив рівновагу за сумою двох поєдинків. В третьому поєдинку у Мадриді перемогли господарі. На внутрішній арені за 15 після воєнних років «Рапід» виграв вісім титулів чемпіона Австрії.
В КЄЧ 1960/61 «Рапід» на шляху до півфіналу (найкращий результат у цьому турнірі) переміг «Бешикташ», «Вісмут» із НДР, шведський «Мальме» і поступився майбутньому переможцеві, лісабонській «Бенфіці».
У 60-ті роки «Рапід» по три рази виграв чемпіонат і кубок Австрії. Після виграшу чемпіонату 1967/68 команда не могла тринадцять років піднятися на вершину австрійського футболу. В 70-ті — два кубки Австрії (1972, 1976) та поява у складі форварда міжнародного рівня — Ганса Кранкля.
Вирішальним у чемпіонаті 1981/82 став матч 32 туру «Аустрія» — «Рапід» (0:3, відзначилися Кранкль, Гросс та Паненка). «Зелено-білі» впевнено зіграли в останніх турах і після багаторічної перерви здобули чемпіонський титул. Наступного року дубль, потім — кубок. В 1984/85 віце-чемпіонство та втретє поспіль кубок. Дуже переконливо виглядає атакуюче тріо: Паненка — Пакульт — Кранкль. На цей сезон припадає найвище досягнення «Рапіда» в єврокубках. У першому раунді подолали «Бешикташ» (вдома — перемога, на виїзді — нічия). В першій домашній зустрічі 1/8 фіналу перемогли «Селтік» (3:1). На «Селтік Парку» — поразка (0:3), під час матчу кинутий предмет з трибуни поранив одного з австрійських гравців і УЄФА анулював результат поєдинку. Втретє команди зустрілися на нейтральному полі, на «Олд Траффорді». Єдиний м'яч у матчі забив Петер Пакульт. В четвертьфіналі, у ворота дрезденського «Динамо» було забито вісім м'ячів. У півфіналі жереб звів «Рапід» з представником Радянського Союзу московським «Динамо»; перемога у Відні та нічия на полі суперника. Фінал кубка володарів кубків з «Евертоном» відбувся у Роттердамі, англійці забили три м'ячі, Ганс Кранкль — один.
|
Воротар: Міхаель Конзель. Захисники: Геріберт Вебер, Лео Лайнер, Курт Гаргер, Рейнгард Кінаст. Півзахисники: Карл Браунедер, Антонін Паненка, Петер Хрстич, Златко Краньчар, Рудольф Вейнгофер. Нападники: Петер Пакульт, Ганс Кранкль, Йоганн Гросс. Тренер: Отто Барич. |
В сезоні 1985/86 чемпіонаті і кубкові поступився «Аустрії», а 1/4 КВК київському «Динамо». В двох наступних сезонах двічі виграв чемпіонат і кубок Австрії 1987.
У 90-х в австрійському футболі з'явилися нові лідери. Найкращим для «Рапіда» став сезон 1995/96. На внутрішній арені, довгоочікувана перемога у чемпіонаті Австрії. На міжнародній, як володар кубка Австрії, вдруге в своїй історії дійшов до фіналу кубка володарів кубків. В 1/16 перемога та нічия з румунським «Петролул» (Плоєшті). В першому матчі наступного раунду, в Лісабоні поразка (0:2) від «Спортінга». Вдома, лише на останній хвилині вдалося зрівняти рахунок. В додатковий час Крістіан Штумпф та Карстен Янкер забили ще два голи і вивели «Рапід» в наступне коло змагань. в 1/4 віденський клуб двічі переміг московське «Динамо». В першому півфіналі, на «Де Кейп» у Роттердамі нічия (1:1). Вдома «Рапід» забив «Феєноорду» три м'ячі (3:0). Фінальний поєдинок пройшов у Брюсселі. На 28 хвилині гравець «Парі Сен-Жермену» Бруно Н'Готті забив єдиний м'яч у матчі. Капітан команди Міхаель Консел, єдиний з гравців «Рапіда», брав участь у двох єврофіналах.
|
Воротар: Міхаель Конзель. Захисники: Тріфон Іванов, Петер Шеттель, Міхаель Хац, Петер Гуггі. Півзахисники: Андреас Хераф, Дітмар Кухбауер, Петер Штогер, Штефан Марасек. Нападники: Крістіан Штумпф, Зоран Барісич, Карстен Янкер. Тренер: Ернст Докупіл. |
В сезоні 1996/97 «Рапід» вперше виступив у груповому раунді ліги чемпіонів УЄФА.
Двічі виграв чемпіонат Австрії (2005, 2008). В сезоні 2005/06 виступав у груповому раунді ліги чемпіонів УЄФА. Капітан і лідер «Рапіда» Штефан Гофманн за версією різних видань неодноразово визнавався найкращим футболістом Австрії.
 |
 |
 |
У розіграші єврокубків «Рапід» чотири рази потрапляв на київське «Динамо». Загальний рахунок 19:14, українці тричі проходили далі (кубок володарів кубків 1985/86, кубок УЄФА 1992/93 та Ліга Європи УЄФА 2013—2014), у той час як австрійці всього один раз (ліга чемпіонів УЄФА 1996/97).
Станом на 15.04.2108
| Турнір | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Різниця м'ячів |
|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіонат Австрії | 294 | 124 | 71 | 99 | 543 — 440 |
| Кубок Австрії | 33 | 12 | 3 | 18 | 67 — 77 |
| Суперкубок Австрії | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 — 1 |
| Всього в дербі | 328 | 137 | 74 | 117 | 613–518 |
Інший віденський клуб, «Аустрія», є вічним супротивником «зелено-білих». «Рапід» виграв перші одинадцять поєдинків дербі. В сезоні 1915/16 перемога з найбільшим рахунком (9:0). По три м'ячі забили Едуард Бауер і Густав Візер, найкращі роки якого пройдуть в «Аустрії». В чемпіонаті 1917/18 перша поразка (0:1). В переможному сезоні 1922/23, із трьох програних матчів за чемпіонат, два в зустрічах з «Аустрією». 10 м'ячів влетіло в ворота «Аустрії» в 1942/43 р. (10:1), на рахунку Кабурека чотири голи, у Гернхарда і Дворачка — по три. В двох поєдинках команди забивали по дванадцять м'ячів: 1929/30 — (4:8, на 18 хв. «Рапід» вигравав 3:0), 1950/51 — (7:5). Найбільша поразка в дербі зафіксована в чемпіонаті 1969/70 (0:6).
- Чемпіон Австрії (32): 1912, 1913, 1916, 1917, 1919, 1920, 1921, 1923, 1929, 1930, 1935, 1938, 1940, 1941, 1946, 1948, 1951, 1952, 1954, 1956, 1957, 1960, 1964, 1967, 1968, 1982, 1983, 1987, 1988, 1996, 2005, 2008
- Чемпіон Німеччини (1): 1941
- Чемпіон Австрії (неофіційний турнір)[3]: 1945
- Віце-чемпіон Австрії (29): 1914, 1918, 1928, 1933, 1934, 1947, 1949, 1950, 1958, 1959, 1965, 1966, 1973, 1977, 1978, 1984, 1985, 1986, 1997, 1998, 1999, 2001, 2009, 2012, 2014, 2015, 2016, 2020, 2021
- 3-й призер чемпіонату Австрії (23): 1915, 1922, 1927, 1931, 1932, 1936, 1939, 1942, 1953, 1955, 1969, 1971, 1974, 1975, 1976, 1979, 1981, 1990, 1995, 2000, 2010, 2013, 2018
- 3-й призер чемпіонату Німеччини (1): 1940
- Володар кубка Австрії (14): 1919, 1920, 1927, 1946, 1961, 1968, 1969, 1972, 1976, 1983, 1984, 1985, 1987, 1995
- Володар кубка Німеччини (1): 1938
- Володар суперкубка Австрії (3): 1986, 1987, 1988
- Фіналіст кубка Австрії (16): 1929, 1934, 1959, 1960, 1966, 1971, 1973, 1986, 1990, 1991, 1993, 2005, 2017, 2019, 2023, 2024
- Володар кубка Мітропи (2): 1930, 1951
- Фіналіст кубка Мітропи (3): 1927, 1928, 1956
- Фіналіст кубка володарів кубків (2): 1985, 1996
| Турнір | Період | Кількість виступів | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Різниця м'ячів | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кубок європейських чемпіонів Ліга чемпіонів |
1955-2009 | 15 | 73 | 32 | 7 | 34 | 119 — 110 | 71 |
| Кубок ярмарок / Кубок УЄФА Ліга Європи |
1962-2015 | 24 | 118 | 44 | 23 | 51 | 166 — 158 | 116 |
| Кубок володарів кубків | 1961-1996 | 10 | 52 | 19 | 17 | 16 | 87 — 73 | 55 |
| Всього в єврокубках | 1955–2015 | 49 | 243 | 95 | 47 | 101 | 372–341 | 242 |
| Кубок Мітропи | 1927-1935 | 7 | 33 | 16 | 5 | 12 | 83 — 70 | 37 |
| Чемпіонат Австрії | 1911-2014 | 102 | 2844 | 1589 | 621 | 634 | 6832 — 3660 | 3848 |
| Кубок Австрії | 1918-2015 | 81 | 314 | 226 | 13 | 75 | 1015 — 428 | 467 |
| Чемпіонат Австрії (неофіційний)[3] | 1944-1945 | 1 | 9 | 6 | 2 | 1 | 35 — 12 | 14 |
| Чемпіонат Німеччини | 1940-1941 | 2 | 17 | 12 | 3 | 2 | 65 — 28 | 27 |
| Кубок Німеччини | 1939-1943 | 5 | 22 | 18 | 0 | 4 | 84 — 38 | 36 |
- Найбіша перемога в чемпіонаті Австрії: 13:1 («Ваккер» Нойштадт, 12.03.1939).
- Найбіша поразка в чемпіонаті Австрії: 2:10 («Фірст Вієнна», 24.10.1943).
- Найбіша перемога у кубку Австрії: 17:0 («SK Neubau», 19.01.1930).
- Найбіша поразка у кубку Австрії: 0:8 («Адміра», 10.05.1934).
- Найбіша перемога у єврокубках: 8:0 («Авенір» (Бегген, Люксембург), 29.09.1982).
- Найбіша поразка у єврокубках: 2:7 («Мілан», 12.02.1956).
- Станом на 30 жовтня 2024
|
|
В 1999 році читачі австрійської газети «Кронер» склали «Символічну збірну Австрії по футболу XX ст». До неї увійшли п'ять гравців «Рапіда».
| Вальтер Земан «Рапід» |
||||
|---|---|---|---|---|
| Роберт Сара «Аустрія» |
Ернст Гаппель «Рапід» |
Бруно Пеццай «Тіроль» Інсбрук |
||
| Герхард Ганаппі «Рапід» |
Герберт Прохазка «Аустрія» |
Ернст Оцвірк «Аустрія» |
Андреас Герцог «Рапід» | |
| Ганс Кранкль «Рапід» |
Матіас Сінделар «Аустрія» |
Антон Польстер «Аустрія» |
В 1999 році читачі клубного журналу склали «Символічну збірну „Рапіда“ XX ст.»
| Міхаель Консел | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ернст Гаппель | Геріберт Вебер | Петер Шеттель | ||
| Антонін Паненка | Андреас Герцог | Герхард Ганаппі | Дітмар Кухбауер | |
| Йозеф Уриділ | Ганс Кранкль | Франц Біндер |
 |
За версією читачів клубного журналу «Рапіда» (1999 р.):
|
Річард Кутан (1911–1930)- Едуард Бауер (1911–1927)
- Йозеф Брандштеттер (1911–1926)
- Леопольд Грюнвальд (1911–1922)
- Генріх Крщал (1911–1921)
- Вінцент Діттріх (1911–1922)
- Фердинанд Сватош (1914–1919)
- Леопольд Ніцш (1914–1928)
- Фердинанд Весели (1920–1931)
- Франц Веселик (1923–1934)
- Йозеф Смістик (1926–1937)
- Йохан Хорват (1927–1930)
- Матіас Кабурек (1928–1936, 1939–1945)
- Франц Вагнер (1930–1949)
- Йозеф Біцан (1931–1935)
- Макс Меркель (1936–1937, 1946–1954)
- Леопольд Гернхард (1939–1955)
- Вальтер Земан (1945–1961)
- Альфред Кернер (1945–1959)
- Роберт Кернер (1945–1957)
- Роберт Дінст (1948–1962)
- Еріх Пробст (1950–1956)
- Пауль Халла (1953–1965)
- Рудольф Фльогель (1958–1972)
- Август Старек (1965–1967, 1973–1977)
Джонні Б'єргард (1966–1972)- Йохан Прегесбауер (1974–1986)
- Херберт Фейрер (1976–1989)
- Херіберт Вебер (1978–1989)
- Рейнхард Кінаст (1978–1992)
Антонін Паненка (1981–1985)
Петар Брукіч (1982–1987)- Міхаель Консел (1984–1997)
- Златко Краньчар (1983–1990)
- Андреас Герцог (1986–1992)
- Роберт Пекль (1986–1995)
Ян Оге Ф'єртофт (1989–1993)- Дітмар Кухбауер (1992–1997)
Тріфон Іванов (1995–1997)- Рене Вагнер (1996–2004)
Деян Савичевич (1999–2001)
Штефан Хофманн (2001–2012)
 |
 |
 |
- Dionys Schönecker (1910–1925)
Стенлі Вільмотт (1925–1926)- Едуард Бауер (1926–1936)
- Леопольд Ніч (1936–1945)
- Ганс Пессер (1945–1953)
- Йозеф Уріділь (1953–1954)
- Віктор Гірлендер (1954–1955)
- Леопольд Гернхард (1955)
- Франц Вагнер (1955)
- Алоіз Беранек (1956)
- Франц Вагнер (1956)
- Макс Меркель (1956–1958)
- Рудольф Кумхофер (1958–1959)
- Роберт Кернер (1959–1966)
- Рудольф Витлачил (1966–1968)
- Карл Деккер (1968)
- Рудольф Витлачил (1969)
Карл Раппан (1969)- Карл Деккер (1969–1970)
- Герд Спрінгер (1970–1971)
- Роберт Кернер (1971–1972)
- Ернст Гложек (1972–1975)
- Йозеф Пеканка (1975)
- Франц Біндер, Роберт Кернер (1975–1976)
Антон Бржижанчик (1976–1977)- Роберт Кернер (1977–1978)
- Karl Schlechta (1978–1979)
- Вальтер Скосік (1979–1982)
- Рудольф Нуске (1982)
- Отто Барич (1982–1985)
- Влатко Маркович (1985–1986)
- Отто Барич (1986–1988)
- Влатко Маркович (1988–1989)
- Ганс Кранкль (1989–1992)
- Август Старек (1992–1993)
- Hubert Baumgartner (1993–1994)
- Ернст Докупіл (1994–1998)
- Херіберт Вебер (1998–2000)
- Ернст Докупіл (2000–2001)
- Петер Персідіс (2001)
- Лотар Маттеус (2001–2002)
- Йозеф Гікерсбергер (2002–2005)
- Georg Zellhofer (2006)
- Петер Пакульт (2006–2011)
- Зоран Барісич (2011)
- Петер Шеттель (2011-)
- Ганс Кранкль володар «Срібного м'яча — 1978» (за версією журналу «Франс-Футбол»)
- Ганс Кранкль володар «Золотого бутса — 1978», «Срібного бутса — 1974» (за версією журналу «Франс-Футбол»)
Володар «Бронзової бутси — 1979» (у складі іспанської «Барселони»). - Антонін Паненка найкращий бомбардир КВК 1985: 5 голів.
- Роберт Дінст у чемпіонаті Австрії забив найбільшу кількість голів — 323. Окрім «Рапіду» він виступав за «Флорісдорфер АК» (Відень)[1] (1943–1948, 12 забитих м'ячів в 54 матчах) та «Швехат СК» (1962/63, 4 голи в 13 матчах).
Ганс Кранкль у цьому рейтингу — другий (320 забитих м'ячів), а Франц Біндер — четвертий (267 голів). - Франц Біндер вигравав звання найрезультативнішого гравця чемпіонату Австрії шість разів (рекорд Австрії; 1933, 1937–1941).
У Ганса Кранкля чотири титули: (1974, 1977, 1978, 1983). - Едуард Бауер, Йозеф Брандштетер, Річард Кутан та Вальтер Земан по вісім разів вигравали чемпіонат Австрії. У Леопольда Гернхарда сім титулів чемпіона Австрії і один — чемпіона Німеччини.
| Футболіст | Позиція | Роки виступу | Чемпіонат[4] | Кубок[5] | Єврокубки[6] | Всього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
| Петер Шеттель | захисник | 1986-2002 | 436 | 4 | 39 | 0 | 49 | 2 | 524 | 6 |
| Рейнхард Кінаст | півзахисник | 1978-1992 | 393 | 61 | 53 | 12 | 46 | 6 | 492 | 79 |
| Міхаель Консел | воротар | 1984-1997 | 395 | - | 45 | - | 42 | - | 482 | 0 |
| Ганс Кранкль | нападник | 1970-1978, 1980–1986 | 350 | 267 | 54 | 51 | 45 | 18 | 449 | 336 |
| Рудольф Фльогель | нападник, півзахисник | 1958-1972 | 333 | 145 | 53 | 37 | 44 | 12 | 430 | 194 |
| Херіберт Вебер | захисник | 1978-1979 | 315 | 39 | 49 | 7 | 43 | 3 | 407 | 49 |
| Герхард Ханаппі | півзахисник | 1950-1965 | 333 | 114 | 20 | 2 | 27+2 | 3+1 | 382 | 120 |
| Херберт Фейрер | воротар | 1976-1989 | 289 | - | 37 | - | 32 | - | 358 | 0 |
| Йохан Прегесбауер | захисник | 1974-1986 | 284 | 13 | 36 | 3 | 28 | 0 | 348 | 16 |
| Пауль Халла | захисник | 1953-1965 | 289 | 39 | 26 | 4 | 31 | 0 | 346 | 43 |
- Найбільше матчів в офіційних турнірах: Петер Шеттель — 524
- Найбільше сезонів як капітан команди: Річард Кутан — 15
Франц Біндер виступав з капітанською пов'язкою 12 сезонів. Штефан Хофманн, Герхард Ханаппі та Ганс Кранкль — по 7. - Найбільше матчів у чемпіонаті Австрії: Петер Шеттель — 436
- Найбільше матчів у кубку Австрії: Ганс Кранкль — 54
- Найбільше матчів в єврокубках: Петер Шеттель — 49
- Найбільше матчів у кубку Мітропи: Йозеф Смистик — 32
| Футболіст | Роки виступу | Чемпіонат[4] | Кубок[5] | Єврокубки[6] | Всього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
| Франц Біндер | 1930-1949 | 242+17 | 267+25 | 33+19 | 60+33 | 8 | 10 | 319 | 395 |
| Ганс Кранкль | 1970-1978, 1980–1986 | 350 | 267 | 54 | 51 | 45 | 18 | 449 | 336 |
| Роберт Дінст | 1948-1962 | 284 | 307 | 12 | 7 | 18 | 7 | 314 | 321 |
| Франц Веселик | 1923-1934 | 175 | 160 | 31 | 40 | 22 | 17 | 228 | 217 |
| Матіас Кабурек | 1928-1945 | 152+10 | 135+5 | 31+7 | 51+7 | 13 | 6 | 213 | 204 |
| Рудольф Фльогель | 1958-1972 | 333 | 145 | 53 | 37 | 44 | 12 | 430 | 194 |
| Річард Кутан | 1911-1930 | 263 | 164 | 19 | 16 | 6 | 1 | 288 | 181 |
| Альфред Кернер | 1945-1959 | 283 | 157 | 17+1 | 11 | 9+2 | 4+1 | 312 | 173 |
| Фердинанд Весели | 1920-1931 | 206 | 121 | 30 | 29 | 25 | 15 | 261 | 165 |
| Йозеф Уриділ | 1917-1927 | 106 | 127 | 11 | 20 | - | - | 117 | 147 |
- Найкращий бомбардир «Рапіду» в офіційних турнірах: Франц Біндер — 395 голів.
- Найкращий бомбардир у чемпіонаті Австрії: Роберт Дінст — 307 голів.
- Найкращий бомбардир у кубку Австрії: Франц Біндер — 60 голів.
- Найкращий бомбардир у чемпіонаті Німеччини: Франц Біндер — 25 голів.
- Найкращий бомбардир у кубку Німеччини: Франц Біндер — 33 голи.
- Найкращий бомбардир в єврокубках: Ганс Кранкль — 18 голів.
- Найкращий бомбардир у кубку Мітропи: Франц Веселик — 17 голів.
- Франц Біндер у сезоні 1939/40 забив 50 м'ячів: 18 — у чемпіонаті Австрії, 14 — у чемпіонаті Німеччини та 18 — в кубку Німеччини.
|
|
- ↑ а б в г д е ж Футбольні клуби Відня
- ↑ а б в г Учасники фінального матчу.
- ↑ а б За підсумком першого кола [1] [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]. Чемпіонат не закінчився через другу світову війну.
- ↑ а б Чемпіонат Австрії, чемпіонат Німеччини
- ↑ а б Кубок Австрії, Кубок Німеччини
- ↑ а б Кубок Мітропи, кубок європейських чемпіонів, ліга чемпіонів УЄФА, кубок володарів кубків, кубок ярмарок, кубок УЄФА, ліга Європи
- Офіційний сайт [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційний статистика «Рапіда» [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Футболісти Австрії на FanNet
- Кубок Мітропи на RSSSF [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Європейські клубні турніри на RSSSF [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Чемпіонат Австрії на RSSSF [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Чемпіонат Німеччини (1902–1945) на RSSSF [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Кубок Австрії на RSSSF [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Кубок Німеччини на RSSSF [Архівовано 19 липня 2017 у Wayback Machine.]
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Спорт | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | Fandom (англ.) |
| Нормативний контроль |
