Фі (літера)

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

	Фі (літера)
Вимова
давня	[ph]
сучасна	[f]
Схожі
Транскрипція
Із давньої	ph
Із сучасної	f
Кодування
Велика
Код Юнікод	U+03A6
Назва Юнікод	GREEK CAPITAL LETTER PHI
HTML	Φ
HTML-сутність	Φ
Мала
Код Юнікод	U+03C6
Назва Юнікод	GREEK SMALL LETTER PHI
HTML	φ
HTML-сутність	φ
Варіант малої
Код Юнікод	U+03D5
Назва Юнікод	GREEK PHI SYMBOL
HTML	ϕ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фі (значення).

Фі (велика Φ, мала φ або в математиці ϕ; дав.-гр. ϕεῖ, [pʰé͜e], грец. φι, [fi]) — 21-а літера грецької абетки.

У системі грецьких чисел має значення 500 (φʹ) або 500000 (͵φ).

Історія

Походження літери не зовсім ясне, припускають, що вона може походити від варіанта накреслення літери ϙ («коппа»). Остання використовувалася в архаїчному грецькому письмі для передачі фонеми /kʷʰ/, яка в класичний період могла змінити вимову на [pʰ]^[1].

У класичній давньогрецькій мові «фі» вимовлялася як [pʰ] — глухий губно-губний проривний з придихом (цей звук сходить до пра-і.є. *bh). У середньогрецькій літеру стали вимовляти як глухий губно-зубний фрикативний [f], це читання зберігається і в новогрецькій мові.

Від «фі» візантійського унціалу походить кирилична ф.

В етруському алфавіті від «фі» походила літера, що очевидно, використовувалася для передачі глухого губно-губного фрикативного звука [ɸ]. Вона не увійшла до латинської абетки.

Транслітерація

У латинізованому запису давньогрецьких слів для передачі φ використовують диграф ph.
У латиничній транслітерації новогрецької мови φ передають літерою f

Інше використовування

Велика літера

У фізиці — позначення магнітного потоку, електричного потоку, світлового потоку.

Мала літера

Графічний варіант φ

В астрономії — 21-ша (як правило) зоря в сузір'ї
У математиці — позначення золотого перетину.
У теорії множин — функція Веблена

Графічний варіант ϕ

У лінгвістиці — позначення глухого губно-губного фрикативного звука

Фі в Юнікоді

У Юнікоді, існує декілька форм символа фі:

Символ	Використовування	Код Юнікод	Назва Юнікод
Φ	в грецькій мові	U+03A6	GREEK CAPITAL LETTER PHI
φ	в грецькій мові	U+03C6	GREEK SMALL LETTER PHI
ϕ	в математиці^[2]	U+03D5	GREEK PHI SYMBOL
ɸ	У IPA для позначення глухий губно-губний фрикативний звук	U+0278	LATIN SMALL LETTER PHI

Фі в системі TeX

В TeX є один символ для позначення великої літери Φ — \Phi і два символи для позначення малої літери: ϕ — \phi та φ — \varphi.

Примітки

↑ Brixhe, C. «History of the Alphabet», in Christidēs & al.'s A History of Ancient Greek. 2007.
↑ Representative Glyphs for Greek Phi. UTR #25: Unicode support for mathematics (PDF).

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Brixhe, C. «History of the Alphabet», in Christidēs & al.'s A History of Ancient Greek. 2007.

[unicode-math-2] Representative Glyphs for Greek Phi. UTR #25: Unicode support for mathematics (PDF).

[1]

[2]

п о р Грецька абетка
Α α • Β β • Γ γ • Δ δ • Ε ε • Ϝ ϝ (Ͷ ͷ) • Ϛ ϛ • Ζ ζ • Ͱ ͱ • Η η • Θ θ • Ι ι • Κ κ • Λ λ • Μ μ • Ν ν
Ξ ξ • Ο ο • Π π • Ϻ ϻ • Ϟ ϟ (Ϙ ϙ) • Ρ ρ • Σ σ • Τ τ • Υ υ • Φ φ • Χ χ • Ψ ψ • Ω ω • Ϡ ϡ (Ͳ ͳ) • Ϸ ϸ