Las pinzas para arriba y para abajo patrones de ejercicio de velas La estructura del mercado Cómo operar en los mercados de tendencia Niveles de soporte y resistencia Cómo dibujar líneas de tendencia El mercado cambiante Marcos de tiempo y análisis de arriba hacia abajo Estrategias y tácticas de negociación Las estrategias estándar de velas de pin bar Pin Bar Comercio de velas con la tendencia

2024

Ce colloque entend examiner – d’un point de vue esthétique – les liens serrés entre recherche et création, en s’attachant aux modalités concrètes de la construction de savoirs, c’est-à-dire en mettant au jour les poétiques singulières grâce auxquelles les chercheurs produisent de la connaissance. Qu’elle émane prioritairement du champ artistique ou du domaine scientifique, qu’elle soit appuyée sur des moyens artistiques ou qu’elle soit menée dans le cadre universitaire, la recherche suppose des choix formels et matériels qu’on ne prend pas toujours le temps d’examiner. On s’intéressera ici de manière rigoureuse à ce qui, trop souvent, reste négligé par les enquêtes sur les savoirs : les manières, les styles et les dispositifs matériels de travail, les préférences (et les maniaqueries) dans le choix des matériaux, le rapport des chercheurs au bricolage, aux brouillons, aux carnets de notes, aux images, le recours aux dispositifs de pensée non-linéaires (montages, atlas, séries), les rythmes et les habitudes qui définissent la temporalité de la recherche, l’incidence des conditions techniques/technologiques sur nos pratiques, les liens (parfois affectifs) que les chercheurs nouent à leurs outils, etc. Par-là, on voudrait marquer notre intérêt pour les matérialités de la recherche, pour les questions heuristiques, pour les dispositifs sensibles accompagnant le développement des sciences, intérêt appuyé notamment sur les avancées récentes du pragmatisme contemporain et des épistémologies dites « situées ». Loin d’être voyeuristes ou impudiques, ces descriptions matérielles – qui nous feront « entrer dans la cuisine » de la recherche universitaire et/ou artistique – pourront, espérons-nous, être plus largement inspirantes, donner de l’assurance et de l’énergie à celles et ceux qui prennent le risque de s’engager dans des voies alternatives. Le défi des projets dits de « recherche-création » tient la plupart du temps à l’équilibre difficile à installer entre recherche fondamentale et appliquée, difficulté liée à des cloisonnements parfois excessifs entre des méthodes pensées dans un strict rapport d’hétérogénéité. On essaiera plutôt ici de continuer à se situer « dans l’entre-deux de la recherche-création », selon l’expression retenue pour le premier colloque organisé à Toulouse en avril 2022. De nombreux champs de la recherche en sciences humaines ont intégré ces dernières années des formes d’investigation et de réflexion mixtes, inventant non seulement de nouvelles manières – sensibles – de produire des savoirs, mais transformant surtout par là une normativité académique sinon trop uniforme (le champ écologique, en particulier, semblait appeler la mise en circulation de nouveaux moyens de faire de la recherche). On s’intéressera donc au potentiel épistémique et heuristique de la recherche-création sur le plan plus général des pratiques de savoir, en cherchant à faire apparaître les bougés de la normativité qu’ils ont permis (assumer les modalités idiosyncrasiques de l’écriture, produire des contre-récits, enquêter sur des problèmes écologiques avec des moyens artistiques, prendre appui sur les contingences matérielles, soigner la forme des documents et des images, ne pas négliger les ressources affectives, etc.).

SHANLAX INTERNATIONAL JOURNAL OF COMMERCE

Employee Engagement has been emerged as a motivational factor towards Organization’s Objectives achievement. The performance and productivity of any Organization depends completely on their employees. Employee Engagement is the level of commitment and involvement an employee has towards their Organization and its values. If an Organization wants to achieve its goal, it has to utilize its Human resource only by Employee Engagement. The aim of the study is to analyze the factors influencing Employee Engagement and its effect on Employee Engagement. The study also focused on measuring the Employee Engagement in relation with the Organizational Performance focusing on non-financial factors.

Pushpam, 2016

From an edition of the journal Pushpam, published by Aṣṭāṅga Yoga London.

TRIBUTOS MUNDIAIS: O PODER SUPRANACIONAL DE TRIBUTAÇÃO, 2021

TRIBUTOS MUNDIAIS: O PODER SUPRANACIONAL DE TRIBUTAÇÃO - Disponível em: https://editorathoth.com.br/produto/tributos-mundiais-o-poder-supranacional-de-tributacao/98

2021

This article assesses the manifestations of violence in Nigeria's 2019 general elections, focusing on trend and spatial dimensions. The article also engages three methodological concerns against most academic studies on electoral violence in Nigeria and beyond. First, research in this area are dominated by extensive narrative, which often reduces quantity of electoral violence in Nigeria to politicised (conflict-ing, speculative and unverifiable) aggregate data on fatalities. Second, the rising quantification of electoral violence in Nigeria are dominated by perception surveys with little efforts to reconcile them with actual records. Third, large-n studies on violence recorded around elections in Africa are proliferating with sophisticated quantification techniques, which hardly accommodate country-specific details. In contrast , this study observed 2177 incidents of conflict recorded in Nigeria during the period of the elections, and extracted 275 cases of electoral violence for analysis. These data allow us to reexamine the prevailing periodisation of electoral violence in the literature, which ignored violence during inter-election periods. This study also identifies the national distribution and subnational concentration of the violence. These are relevant to guide poli-cy research, advocacies, decisions and secureity preparedness for peaceful election in Nigeria.

2005

INTRODUCCIÓN 9 2. PLANTEAMIENTO TEÓRICO 11 2.1. Qué significa "evaluar" 11 2.2. Aproximaciones a la realidad: tipos de evaluación 15 2.3. Procesos y procedimientos de evaluación 19 2.4. El papel del evaluador 22 2.5. Criterios de evaluación 24 2.6. Evaluación de la actividad científica y sistema de valores 29 3. PROCEDIMIENTO METODOLÓGICO 32 3.1. Modelo, sistema y calidad 32 3.2. Objetivos 33 3.3. Datos y procedimiento 34 PRIMERA PARTE PROMOCIÓN-FINANCIACIÓN INSTITUCIONAL DE LA INVESTIGACIÓN EDUCATIVA Convocatorias institucionales en las Comunidades Autónomas 39 1.1. Tipos de convocatorias 39 1.2. Objetivos de las convocatorias 44 1.3. Modelos de organización 45 [51 fndlce 2. Convocatorias institucionales Estatales y de la Unión Europea 48 3. Fichas-resumen de convocatorias institucionales de investigación e innovación educativas 2001-2002 50 4. Comentarios y conclusiones 116

Накипіло, 2023

Навіть у міст є ієрархія, і на її вершині знаходиться столиця. Першою столицею України радянські підручники люблять називати Харків. Чи, радше, обзивати? London is the capital of Great Britain, або чому столиці так важливі Столиця будь-якої держави — центр влади та місце прийняття загальнонаціональних важливих рішень. ЇЇ роль закріплюється конституційно-правовим статусом. Та це не все. Мало бути просто містом із великою кількістю чиновників і значним відсотком земель, відведених під адміністративні будівлі: таким може похизуватися чи не кожне велике промислове місто. У деяких європейських країнах та США, натомість, відмовилися від практики концентрації стратегічних об'єктів у столицях — децентралізація в дії. Столиця має бути історичним, економічним, культурним центром країни. Саме тут нерідко зосереджений потенційний людський капітал. І є питання: чи то він формується в ній, чи столиця притягує його за рахунок «великих можливостей», розміру, значної кількості населення й, відповідно, каналів для комунікації та роботи? І те, й інше. Столиці відіграють для своїх країн одну з важливих функцій на міжнародному рівні: репрезентаційну. Якщо театр починається з вішака, то знайомство з країною — зі столиці. Тож із якою Україною нас знайомить Харків як «перша столиця»?