старослов'янська мова
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Тип та синтаксичні ознаки
[ред.]Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова
[ред.]- МФА: [ˌstɑ̽rɔ̝slɔ̝u̯ˈjɑnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Давньоцерковнослов'янська мова, найдавніша літературна мова слов'ян; належить до південнослов'янських мов індоєвропейської сім'ї. ◆ Перше застосування старослов'янської мови, як і винахід письма для неї, історичний переказ пов'язує з іменами двох староболгарських культурних діячів — Кирила та Мефодія. , «Історія української літератури в двох томах, т. I», 1954 р.
Синоніми
[ред.]- староцерковнослов'янська мова, давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова
Етимологія
[ред.]Похідне утворення від слов'яни, див., та мова, див.