Очікує на перевірку

Оборонно-промисловий комплекс України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оборонна промисловість України)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оборонно-промисловий комплекс України (ОПК України) — сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, надають послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами[1].

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія оборонно-промислового комплексу України

1991—2010

[ред. | ред. код]

На момент відновлення незалежності України на її території було зосереджено ~17 % потужностей оборонно-промислового комплексу СРСР (загальною кількістю приблизно 2000 підприємств та організацій, в яких працювало більше 700 тис. ос.), проте вже до початку 1997 року кількість працівників у ОПК зменшилась більш ніж на 50 %[2].

В 1992—2006 роках військово-технічна співпраця України з Російською Федерацією здійснювалась на основі низки угод, серед яких[3]:

  • Угоду про військово-технічне співробітництво від 26 травня 1993 року (денонсовано Україною 20 травня 2015 року)[4].
  • «Угода про подальшу співпрацю в забезпеченні створення, спільного серійного виробництва та поставок в експлуатацію оперативно-тактичного літака Ан-70 і транспортного літака Ан-70Т з двигунами Д-27» від 24 червня 1993 року;
  • Угода про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонних галузей промисловості від 18 листопада 1993 року;
  • Угода про співробітництво у військовій галузі від 25 листопада 1995 року (денонсовано Україною 20 травня 2015 року)[5].
  • Угода про взаємну охорону секретної інформації від 2 грудня 2000 року;
  • Угода про порядок взаємодії при здійсненні експорту товарів (продукції) військового призначення до третіх країн від 18 липня 2003 року.

У квітні 1995 року на виставці озброєнь IDEX-95 був представлений демонстраційний зразок танка Т-84[6].

У 1996 році була створена державна компанія «Укрспецекспорт», яка отримала монопольне право на експорт та імпорт продукції та послуг військово-технічного та спеціального призначення.

У 1997 році уряд України розформував Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії[7].

Наприкінці 1990-х років на озброєння окремих категорій співробітників МВС України були прийняті перші зразки зброї українського виробництва, травматичні револьвери РКС-5 "Ринг" і РКС "Корнет". У грудні 1998 року на озброєння МВС України був прийнятий пістолет «Форт-12».

Надалі на озброєння внутрішніх військ та спецпідрозділів МВС України надійшли інші зразки зброї українського виробництва (рушниця «Форт-500», граната зі сльозогінним газом «Терен-6», світло-шумові гранати «Терен-7» і «Терен-7М», поліцейський кийок «Тонфа»)[8]. Крім того, Харківським конструкторським бюро ім. Морозова спільно з Українським державним науково-дослідним конструкторсько-технологічним інститутом еластомірних матеріалів і виробів УНДКТІ «ДІНТЕМ» були розроблені асфальтоходні накладки для танків і САУ (при встановленні яких на гусеничні стрічки, бронетехніка не пошкоджує покриття асфальтованих доріг). Всього міністерство оборони України закупило 4 тис. накладок[9].

У серпні 1999 року була створена державна компанія «Укроборонлізинг», що отримала право здавати в оренду майно міністерства оборони України.

14 липня 2000 була створена Державна комісія з питань оборонно-промислового комплексу України[10].

На початку 2000-х років ХКБМ був розроблений БТР-3 (модернізований варіант БТР-80)[11].

У 2001 році один військово-транспортний літак Ан-26 ПС України був переобладнаний в санітарно-транспортний літак Ан-26 «Vita», який після завершення випробувань в 2002 році був прийнятий на озброєння ПС України[12] (в листопаді 2014 було оголошено про намір виготовити для ПС України ще один такий літак[13]).

У 1996—2002 був розроблений модернізований варіант радіолокаційної станції МР-244 „Екран“, який отримав найменування „Буревісник“ і в 2006 році поступив на озброєння прикордонної служби України.

У 2002 році Луганський патронний завод налагодив виробництво патрона 9×19 мм Парабелум.

У 2001—2003 рр. Науково-технічним центром точного машинобудування України на базі радянського автомата АК-74 був розроблений 5,45-мм автомат «Вепр» (але на озброєння він не прийнятий і серійно не випускався).

У 2003 році на озброєння української армії була прийнята радіолокаційна станція 1Л220У «Зоопарк-2»[14], на озброєння окремих категорій співробітників МВС України надійшли пістолети «Форт-14» і травматичний пістолет «ПМ-Форт»[15]. Окрім того, в 2003 році був розроблений і прийнятий на озброєння бронежилет «Корсар-М», який закуповували для військовослужбовців українського контингенту в Іраку[16].

У 2004 році «Житомирський ремонтно-механічний завод» переобладнав одну БМП-1 в санітарно-евакуаційну машину СЕМ, але вона залишилася у вигляді демонстраційного прототипу (в 2014 році завод продав її волонтерам за 1,2 млн гривень і 30 серпня 2014 вона надійшла на озброєння бригади морської піхоти ВМС України)[17].

У березні 2005 року директор департаменту ВПК міністерства промислової політики України Павло Скурський виступив із заявою, що в державній програмі реформування і розвитку ВПК України до 2010 року закладена адаптація до стандартів НАТО[18].

Також у 2005 році ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод» був розроблений варіант модернізації БРДМ-2 до рівня БРДМ-2ДІ «Хазар» (виробництво БРДМ-2ДІ «Хазар» розпочалось 29 грудня 2014 року)[19].

У 2006 році на озброєння збройних сил України була прийнята армійська вантажівка КрАЗ-6322, вже в лютому 2008 року міністерству оборони передали перші 15 екземплярів[20], а наприкінці 2008 року було прийнято рішення зробити КрАЗ основним типом вантажівки в українській армії[21].

У 2006 році міністерство оборони України поставило завдання розпочати розробку безпілотних літальних апаратів українського виробництва (надалі, в 2008 році була затверджена програма розробки БПЛА на період до 2025 року)[22]:

  • у січні 2004 року СКБ "Еркар" 410-го заводу цивільної авіації представило демонстраційний зразок БПЛА "Арктур"[23] (надалі, він отримав назву «Моноліт», але на озброєння прийнятий не був і серійно не випускався)[24].
  • у 2005 році на Чугуївському авіаремонтному заводі почалася розробка БПЛА «Стрепет» (були розроблені демонстраційні зразки БПЛА «Стрепет-Л» і «Стрепет-С», але на озброєння вони прийняті не були і серійно не випускалися)[25].
  • наприкінці 2006 року в НДІ ПФМ ХАІ почалася розробка малого БПЛА, призначеного для ведення авіарозвідки і спостереження. Проект отримав назву «Чиж-L», надалі, за програмою державного оборонного замовлення був виготовлений один демонстраційний зразок БПЛА «Філін», який у вересні 2008 року був переданий Науково-технічному управлінню Служби безпеки України. У жовтні 2008 року роботи по проекту були припинені у зв'язку з відсутністю фінансування[26].
  • пізніше ДержККБ «Луч» був виготовлений прототип БПЛА «Сокіл-2»

У березні 2007 року директор департаменту економічної і господарської діяльності міністерства оборони України В. Н. Ясюк повідомив, що виробничі потужності підприємств військово-промислового комплексу України завантажені замовленнями міністерства оборони України на 7-10 %, завантажені виконанням експортних замовлень на 40 % і 50 % виробничих потужностей не використовуються і простоюють[27].

У червні 2007 року на озброєння були прийняті наземні рухливі радіолокаційні станції П-18МА і П-19МА виробництва НВО «Аеротехніка» (модернізовані варіанти радянських П-18 і П-19)[28]. Крім того, в 1992—2006 рр. була розроблена і в серпні 2007 року — прийнята на озброєння трьохкоординатна радіолокаційна станція кругового огляду 79К6 «Пелікан» виробництва НВО «Іскра» (запропонована на експорт під назвою 80К6)[29][30].

У 2002—2008 був розроблений бронетранспортер БТР-4 (в 2009 році почалося їх виробництво на експорт, в 2012 році БТР-4 був офіційно прийнятий на озброєння української армії і взяв участь у навчаннях «Перспектива-2012», а з весни 2014 почав надходити у війська).

У листопаді 2008 року міністерство оборони України оголосило про намір створити позашляховик українського виробництва для заміни в збройних силах автомашин УАЗ радянського і російського виробництва. Спочатку передбачалося почати випуск українських позашляховиків на Кременчуцькому автозаводі[31], але це рішення виконано не було: на Севастопольському авторемонтному заводі був розроблений важкий джип «Шаман» (переобладнаний з військової вантажівки ГАЗ-66), але було випущено тільки 4 машини[32].

8 липня 2009 на озброєння ПС України був прийнятий літак Л-39М1 (модернізований варіант навчально-бойового літака L-39С)[33].

Також був розроблений модернізований варіант штурмовика Су-25 (і його навчально-бойового варіанту Су-25УБ), в березні 2010 року вони були прийняті на озброєння ПС України під найменуванням Су-25М1 та Су-25УБМ1[34] (до жовтня 2012 на озброєння 299-ї бригади тактичної авіації ВПС України надійшли чотири Су-25М1 і один Су-25УБМ1)[35].

Крім того, в 2010 році був створений автоматичний гранатомет УАГ-40 — перший зразок в галузі озброєння і військової техніки, розроблений в Україні відповідно до стандартів блоку НАТО (в січня 2015 року він вступив на державні випробування)[36].

2011—2013

[ред. | ред. код]

У грудні 2010 року був створений державний концерн «Укроборонпром»[37][38][39].

На початку 2011 року на основі досвіду експлуатації автомобільної техніки українськими військовослужбовцями в умовах збройних конфліктів в Іраку, Сьєрра-Леоне та Ліберії у Львівській Академії сухопутних військ були розроблені варіанти локального бронювання армійських вантажівок Урал-4320 і КамАЗ-4310, проте бронювання вантажних машин збройних сил України в умовах мирного часу було визнано недоцільним (оскільки встановлення броні збільшувало витрати палива при експлуатації машин у військових частинах)[40].

6 квітня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1221 від 29 грудня 2010 року», яким затвердив перелік державних підприємств, які увійшли до складу ДК «Укроборонпром».

З 31 серпня 2011 року в склад ДК «Укроборонпром» увійшли 134 держпідприємства (125 державних і казенних підприємств та 9 акціонерних компаній, управління корпоративними правами яких були передані в «Укроборонпром»), а також державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового призначення «Укрспецекспорт» і її дочірні підприємства (ДП «Укроборонсервіс», «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма „Прогрес“», «Державна держрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма „Укрінмаш“», «Державне держрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство „Спецтехноекспорт“», «Державне зовнішньоторговельне підприємство та інвестиційне підприємство „Промоборонекспорт“», Державне підприємство «Зовнішньоторговельна фірма „ТАСКО-експорт“»)[41].

Для оптимізації роботи концерну 16 червня 2011 року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»[42].

20 червня 2011 року начальник зенітних ракетних військ Командування Повітряних Сил ЗС України полковник Дмитро Карпенко повідомив, що прийнято рішення про поступову заміну вироблених за межами України блоків ЗРК на розробки українського військово-промислового комплексу[43].

Наприкінці 2011 року МВС України закупило для співробітників спецпідрозділів міліції 616 шт. шоломів українського виробництва[44].

4 січня 2012 року на озброєння української армії була прийнята радіолокаційна станція П-18 «Малахіт»[45] (модернізований варіант радянського радара П-18МУ «Терек»[46] на шасі КрАЗ). Також, у січні 2012 року за участю французької компанії «SAGEM D.S.» був виготовлений модернізований варіант бойового гелікоптера Мі-24П (оснащений СОЕП «Адрос» і ПТРК «Бар'єр-В»)[47], який був прийнятий на озброєння української армії в травні 2012 року під назвою Мі-24ПУ1 (оснащення армійських гелікоптерів Мі-24 комплексами «Адрос» розпочалося в травні 2014)[48]. Крім того, в 2012 році на озброєння були прийняті 30-мм гармата ЗТМ-1 і парашутна система «Барс-С»[49].

У 2011—2012 роках на ХДАВП був розроблений легкий двомісний літак ХАЗ-30[50] (всього було виготовлено 10 шт., в 2013 році один тренажер[51] і 4 літаки передали Харківському університету ПС ім. Івана Кожедуба як навчальні літаки для початкової підготовки курсантів)[52].

Також 20 лютого 2013 року, на озброєння повітрянодесантних військ України була прийнята парашутна система «Статус-СН», розроблена ТОВ «Передові технології парашутобудування» (м. Феодосія)[53].

У липні 2013 року для Служби зовнішньої розвідки України був виготовлений один спеціальний автобус «Богдан А-231»[54].

У жовтні 2013 року Державний науково-дослідний інститут МВС України представив комплект протиударного захисту «Робокоп» для співробітників спецпідрозділів міліції. У період до листопада 2013 деяку кількість комплектів було передано в столичний спецпідрозділ «Беркут», але серійне виробництво розпочато не було[55].

Також у 2013 році були виготовлені дослідний зразок радіолокаційної станції 80К6М (призначений на експорт модернізований варіант станції 80К6) на шасі МЗКТ[56], один мінний загороджувач І-52 на базі МТ-ЛБу[57] і один дослідний зразок модернізованого навчально-бойового літака Су-27УБ (що отримав назву Су-27УБ1М і спрямований на льотні випробування)[58].

2014

[ред. | ред. код]

Навесні 2014 року положення військово-промислового комплексу України ускладнилося: у березня 2014 були втрачені 13 підприємств ВПК на території Кримського півострова[59], надалі був втрачений контроль над низкою підприємств ВПК в Донецькій і Луганській областях. Кілька підприємств ВПК були зруйновані в ході бойових дій на сході України[60].

Також навесні 2014 року Уряд України припинив військово-технічне співробітництво з Росією.

  • 29 березня 2014 в. о. гендиректора ДК «Укроборонпром» Ю. Ф. Терещенко повідомив, що «Україна заморозила постачання озброєння і військової техніки в Росію»[61]. 4 квітня 2014 перший віце-прем'єр України В. Г. Ярема оголосив, що Україна ухвалила рішення припинити військово-технічне співробітництво з Росією[62].
  • 31 травня 2014 року заступник міністра оборони РФ Ю. І. Борисов підтвердив, що Україна припинила постачання до Росії продукції військового призначення (у тому числі, вже оплаченої російською стороною)[63][64] (хоча в серпні 2014 року журналісти «The Washington Post» повідомили, що українські заводи продовжують експорт військової продукції до Росії[65]).
  • 16 червня 2014 року президент України П. О. Порошенко заборонив будь-яку співпрацю з Росією у сфері ВПК[66], а 27 серпня 2014 року — підписав указ «Про заходи щодо вдосконалення державної військово-технічної політики», відповідно до якого наказав вжити заходів «з припинення експорту в Російську Федерацію товарів військового призначення та подвійного використання»[67][68].
  • у результаті виникла потреба заміщення продукції російського виробництва. 23 грудня 2014 ГК «Укроборонпром» повідомив, що для виконання програми імпортозаміщення російських комплектуючих після розриву військово-технічного співробітництва між Україною і Росією необхідно знайти альтернативних постачальників для близько 30 тис. компонентів[69] і пообіцяв виконати 30 % програми імпортозаміщення до кінця 2014 року[70].

З весни 2014 року військові витрати України були збільшені, українськими підприємствами були розроблені нові зразки військової продукції, в тому числі обмундирування[71], бронежилетів, екіпірування і спорядження військовослужбовців[72] (вже в грудні 2014 були представлені зразки бронежилетів, обмундирування і взуття)[73].

3 квітня 2014 року на озброєння української армії був прийнятий автоматизований комплекс постановки радіоперешкод Р-330УМ[74].

Крім державних підприємств, що входять у ГК «Укроборонпром», ремонт військової техніки і виробництво продукції військового призначення було розпочато на неспеціалізованих і приватних підприємствах[75]:

  • на декількох підприємствах було освоєно виробництво протикумулятивних екранів для бронетехніки[76][77][78]
  • на низці підприємств почалося виготовлення броньованих і бліндованих автомашин з цивільних вантажівок і легкових автомашин[79][80] (в період до 11 березня 2015 для збройних сил, прикордонної служби та інших воєнізованих структур України було виготовлено 260 броньованих машин[81])
  • влітку 2014 року, на Кременчуцькому автозаводі почалося ліцензійне виробництво бронемашин «Cougar» і «Spartan», розроблених канадською компанією Streit Group
  • у серпні 2014 року, Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» за рахунок власних коштів відремонтував і передав для установки на п'ять гелікоптерів збройних сил України екранно-вихлопні пристрої для захисту від ПЗРК[82]
  • у вересні 2014 року, Тернопільський радіозавод «Оріон» почав серійне виробництво шоломофонів для танкістів[83]
  • також у вересні 2014 року[84] почалося переобладнання одного БТР-60 в пересувну операційну[85][86]
  • 24 вересня 2014 року, на виставці „Оборона і безпека-2014“, завод Завод «Ленінська кузня»» представив демонстраційний зразок бойової машини «Скорпіон» (переобладнаний ГАЗ-66 з бойовим модулем)[87]
  • у жовтні 2014 ДП ВО „Південний“ виготовив на базі мікроавтобуса Chevrolet Express один легкоброньований мобільний комплекс спостереження МКС-1[88][89], а компанія „Zbroyar“ розробила варіант модернізації ручного кулемета РПД[90].
  • у листопаді 2014 року, КрАЗ почав випуск броневантажівок КрАЗ-6322 «Raptor».
  • у грудні 2014 року, корпорація „Богдан“ розробила, виготовила і запропонувала для українських збройних сил бронеавтомобіль „Барс“
  • НВП „Темп-3000“ був збільшений випуск бронежилетів „Корсар-М3“, також на озброєння були прийняті новий тип бронежилета — „Корсар-М4“[91] і кевларовий шолом „Каска-1М“[92].
  • у Харкові малосерійний випуск низькотехнологічних бронежилетів був освоєний ТОВ „Харківський завод засобів індивідуального захисту“ (всього було випущено близько 70 шт. бронежилетів LSV-UKR)[93], ще один варіант випускав ХЗТМ спільно із заводом ім. Фрунзе [94].
  • у Мелітополі в червні 2014 освоєний малосерійний випуск низькотехнологічного «народного бронежилета»[95][96].
  • у Києві було розпочато малосерійний випуск низькотехнологічного бронежилета «Патріот-4»[97].
  • в червні 2014 року, у Запоріжжі був освоєний малосерійний випуск ще одного варіанта низькотехнологічних бронежилетів[98] (сталеві пластини для яких виготовляв завод «Дніпроспецсталь»[99][100], а складання виконувала фірма «Селена»[101])
  • крім того, була зроблена спроба налагодити виробництво низькотехнологічних бронежилетів на підприємстві «Агромаш» у Тиврівському районі Вінницької області[102]

1 липня 2014 Верховна Рада скасувала мита на імпорт засобів індивідуального захисту «на період проведення АТО»[103].

У липні 2014 року в війська почали надходити добові сухі пайки нового зразка (калорійність яких була збільшена до 4 232 кКал, а термін зберігання — з 9 до 24 місяців)[104]. На додачу до стандартних сухих пайків[105] для армії було розпочато виробництво сублімованих продуктів харчування[106][107][108][109][110].

2 вересня 2014 року, Верховна Рада України скасувала мита на імпорт продукції військового призначення «на період проведення АТО»[111].

Восени-взимку 2014 року в зв'язку зі стабілізацією лінії фронту освоєно випуск оборонних і інших споруд (збірні блокпости[112][113][114], житлові контейнери для розміщення солдатів в польових умовах[115][116], протитанкові їжаки[117], габіони[118][119] і т.і.).

У листопаді 2014 року, львівське підприємство ТОВ НВЦ «Автоінвестцентр» переобладнало один автобус ЛАЗ «Лайнер-9» для транспортування поранених. Автобус став першою санітарною машиною для перевезення поранених великої місткості, що надійшла у збройні сили України[120], його отримав 66-й Львівський передовий госпіталь[121].

11 грудня 2014 року, прем'єр-міністр України А. П. Яценюк оголосив, що уряд України має намір створити державне агентство з оборонно-промисловому комплексу[122].

17 грудня 2014 року, секретар РНБО України А. В. Турчинов заявив, що основними завданнями ВПК України є відновлення виробництва аналогів російського озброєння і перехід на стандарти НАТО[123].

22 грудня 2014 року, президент України П. А. Порошенко наказав підприємствам ВПК перейти на цілодобовий режим роботи і не зупиняти виробництво навіть у разі затримки оплати[124].

2015

[ред. | ред. код]

У січні 2015 року були представлені ще кілька розробок ВПК (розвідувальний мотодельтаплан «Т-2М», три безпілотні літальні апарати, системи прицілювання і навігації, водолазне спорядження, парашути та ін.)[125]

23 січня 2015 року, прем'єр-міністр України А. П. Яценюк зажадав від голів областей представити уряду плани мобілізації економіки областей і підготувати перехід економіки країни на військові рейки[126].

У лютому 2015 року був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі легкого багі UTV «CF Moto Tracker»[127].

У березні 2015 року Білоцерківський механічний завод почав випуск балістичної маски «Кіборг»[128].

13 березня 2015 року, у війська була передана перша партія індивідуальних медичних аптечок українського виробництва (понад 4 тис. шт., Всього заплановано закупити 47 200 шт.) [129]

14 березня 2015 року була представлена агітаційна машина на базі КрАЗ-5233[130]

Восени 2014 року почалася розробка системи живлення «Predator» для кулемета ПК (тактичний рюкзак з рукавом для подачі патронної стрічки), випуск якої для розвідувальних та спеціальних підрозділів збройних сил, МВС і СБУ почав «Харківський завод засобів індивідуального захисту» на початку квітня 2015 року[131]. Кілька систем було закуплено волонтерами і надійшло в 25-ту і 79-ту аеромобільні бригади[132] (до початку червня 2015 система перебувала в експлуатації, але не була прийнята на озброєння)[133].

4 квітня 2015 року, українська компанія ТОВ НВП «Аеротехніка-МЛТ» представила демонстраційний зразок модернізованого зенітно-ракетного комплексу С-125-2Д «Печора-2Д»[134].

23 квітня 2015 року, Верховна Рада України звільнила від митних зборів і податків імпорт обладнання, матеріалів та іншої продукції військового призначення[135]

У травні 2015 року було розпочато випуск бронещитів для ЗУ-23[136] і представлені зразки бронековпаків МВС-2 для обладнання вогневих точок[137] (випуск яких почався в червні 2015)[138].

У червні 2015 року, київська компанія «Reform» представила демонстраційний зразок бронемашини «Годзілла» на шасі Урал-4320[139], ще один броньовик «Крокодил» на шасі ГАЗ-66 побудували в Сумській області[140]

27 червня 2015 року, на полігоні навчального центру Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України почалися випробування міни «Спалах-1» конструкції начальника інженерної служби Східного ОТО НГУ підполковника М. Балагуша[141].

15 липня 2015 року, міністерством оборони України був затверджений перелік предметів Єдиного бойового комплекту для військовослужбовців (65 предметів військової форми, спорядження та засобів індивідуального захисту)[142], в який були включені нові зразки спорядження: кепка-«мазепинка»[143], маска-балаклава, універсальний літній маскувальний костюм «Варан», новий стандартизований варіант демісезонних військових черевиків[144] (виконаних за зразком берців турецької компанії YDS), випуск яких повинна почати компанія «Талан»[145] та ін.

16 липня 2015 року, на озброєння Збройних Сил України був прийнятий прилад радіомоніторингу систем зв'язку короткохвильового діапазону Р-677[146].

4 серпня 2015 року, Херсонський державний завод «Паллада» освоїв виробництво мобільних блокпостів БПЖ-3525 для МВС України[147].

30 серпня 2015 року, Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського повідомив про завершення робіт зі створення стабілізатора СВУ-500-7Ц для БМП-2[148].

30 серпня 2015 року, завод «Ленінська кузня» презентував новий бронеавтомобіль «Тритон»[149].

15 жовтня 2015 року було оголошено про намір розпочати модернізацію самохідних гаубиць 2С1 на Харківському тракторному заводі[150] (у лютому 2016 року стало відомо, що на ХТЗ передали три САУ 2С1. Програма їх модернізації передбачає капітальний ремонт, встановлення нових дизельних двигунів Volvo шведського виробництва, нового електрообладнання, більш сучасних засобів зв'язку та системи супутникової навігації українського виробництва)[151].

У листопаді 2015 року, в одній з десантних бригад на базі МТ-ЛБ було побудовано машину вогневої підтримки, оснащену двома 20-ствольними авіаційними блоками Б-8 для запуску 80-мм некерованих ракет С-8 по наземним цілям[152].

27 листопада 2015 року було завершено будівництво бронемашини «Азовець» на шасі танка Т-64[153].

2 грудня 2015 року ХКБМ було представлено дослідний зразок модернізованої РСЗВ БМ-21 «Град» на шасі КрАЗ-6322, що отримав назву «Верба».

7 грудня 2015 року, міністерство оборони України підписало адміністративну угоду з Європейським оборонним агентством, що дозволяє Україні брати участь у програмах та проектах військово-технічної співпраці з країнами Європейського союзу[154].

2016

[ред. | ред. код]

26 січня 2016 року у війська було передано першу партію безпілотних літальних апаратів українського виробництва (комплекс БпАК-МП-1 у складі трьох «Spectator» і наземної станції керування)[155]. Також, у 2016 році на озброєння збройних сил було прийнято автоматизовану станцію оптико-електронних перешкод СПЕ-1[156].

12 липня 2016 року на автобусному заводі № 2 корпорації «Богдан» у Черкасах було освоєно випуск армійських багатоцільових кунгів для вантажівок[157].

13 липня 2016 року було оголошено, що у виконанні військових замовлень беруть участь 296 підприємств України[158].

23 вересня в Кременчуці був представлений новий безкапотний броньовик KrAZ Hulk на шасі КрАЗ-5233. 11 жовтня 2016 на виставці «Зброя та безпека 2016» київська компанія «Адрон» представила термобаричну ручну гранату РГТ-16С[159].

11 жовтня 2016 року на виставці «Зброя та безпека 2016» компанія «Укроборонсервіс» представила мобільний мінометний комплекс на базі бронеавтомобіля «Барс»[160].

На XIII Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека 2016» було презентовано систему доповненої реальності для бронетехніки LimpidArmor[161].

У грудні був виготовлений і спрямований на випробування ремоторизована вантажівка ЗіЛ-131 Deutz (з новим дизельним двигуном Deutz BF 4M 2012C потужністю 140 к.с. і 6-ступінчатою коробкою перемикання передач EATON FSO5206B)[162].

2017

[ред. | ред. код]

30 січня 2017 року стало відомо про проект нової БМП на базі шасі БМ «Оплот», яка отримала робочу назву «Берсерк»[163].

В квітні 2017 року Черкаський завод «Богдан» передав до збройних сил України першу партію з 10 санітарних машин Богдан-2251[164]. До кінця 2017 року планується закупівля ще 130 таких машин в рамках ДОЗ[165].

В червні 2017 року підтвердилася інформація про те, що в концерні Укроборонпром ведуться розробки нової 155-мм самохідної артилерійської установки. Це було підтверджено Начальником Озброєння Збройних сил України Миколаєм Шевцовим під час міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ» у Львові, травень 2017. За основу планується використовувати шасі танка БМ «Оплот»[166]

4 липня 2017 року Шепетівський ремонтний завод успішно завершив приймально-здавальні випробування чергової партії самохідних артилерійських установок 2С3 «Акація» та 2С1 «Гвоздика» перед передачею до Збройних Сил України. Для перевірки роботи всіх систем, самохідні артилерійські установки, у присутності представників замовника, успішно здійснили серію пострілів та марш-кидок на спеціальному полігоні у Хмельницькій області[167].

6 липня 2017 року «Укрзалізниця» повідомила про те що її філія «Рефрижераторна вагонна компанія» передала військовим на випробування новий вагон для варт зроблений на базі рефрижераторного вагона, замість старих «теплушок», за результатами випробування планується подальше переоснащення[168]. 10 липня 2017 року відбулась офіційна презентація нового вагону для перевезення військової варти[169].

Наприкінці липня 2017 року на полігоні в Чернігівській області під час демонстрації нових розробок концерну Укроборонпром було продемонстровано нову розробку ДНДІХП — РПВ-16[170]

28 липня 2017 року під час круглого столу в Києві президент асоціації виробників озброєння та військової техніки України Вадим Кодачигов заявив про розробку приватною компанією ТОВ «Корт» нової БМП «Тур» на базі МТ-ЛБ[171].

На 13-й Міжнародній виставці військової техніки IDEF-2017 (Стамбул, Туреччина) вперше представлений переносний реактивний гранатомет РК-4 «Інгул», виробництва вітчизняного ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч»[172][173].

5 жовтня 2017 року на полігоні Національної Гвардії України у Нових Петрівцах Київської області в присутності представників РНБО, ДП «Укроборонсервіс», Aeroscraft та Генерального директора ДК «Укроборонпром» Романа Романова відбулася демонстрація першої української партії автоматичних карабінів M4 – WAC-47. Виготовлення цієї зброї є спільним проектом між ДП «Укроборонсервіс», що входить до складу «Укроборонпрому», та американської компанії Aeroscraft.

Карабін M4 — WAC-47 являє собою зброю побудованою на платформі типу AR-15, завдяки модульній конструкції має можливість зміни калібрів, як під американський набій 5,56×45 мм, так і під радянський 7,62×39 мм, шляхом заміни верхньої частини карабіну[174][175][176][177].

18 жовтня 2017 року Кабінет Міністрів України скасував угоду з РФ про спеціалізацію підприємств, які виробляють військову продукцію[178].

2 листопада 2017 року заступник МЕРТ Юрій Бровченко повідомив, що Україна закупила лінії для виробництва 100—155 мм снарядів та починає будівництво патронних заводів[179]. Виробництво українських боєприпасів для потреб ЗСУ планують розпочати в другій половині 2019 року[180].

7 листопада 2017 року на полігоні в Дівичках за участі секретаря РНБО було проведено демонстрацію й випробування боєприпасів, вироблених на українських підприємствах. Було налагоджено виробництво ВОГ-17, 152 мм артилерійських снарядів та 60 мм мін, після всіх випробувань буде налагоджено їх серійне виробництво й вони надійдуть на фронт[181][182].

8 листопада 2017 року з'явилась інформація, що компанія UaRms, виробничий підрозділ Українського агентства перспективних науково-технічних розробок UA.RPA — виробник засобів індивідуального захисту та екіпірування, найближчим часом розпочне серійне виробництво кулезахисних шоломів для екіпажів бойових машин «ТОР-БТ»[183].

Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» (ДП СЗТФ «ПРОГРЕС») разом з Радіоастрономічним інститутом НАН України представили радіолокаційну систему охорони периметру Х1-М «Око»[184].

В листопаді 2017 року на заводі ДАХК «Артем» розпочався монтаж та налагодження лінії виробництва корпусів ракет для ракетного комплексу «Вільха». Була встановлена розточувальна машина RFFM 330-138-300 з ЧПУ турецької фірми Repkon. Ця машина спеціально призначена для виробництва високоточних деталей циліндричної порожнистої форми. Машина має можливість формувати ротаційно-симетричні порожнисті деталі з різною товщиною стінок[185][186].

13 грудня 2017 року Канада включила Україну до переліку країн, до яких дозволено експорт вогнепальної автоматичної зброї[187][188][189].

За підсумками 2017 року Укроборонпром залучив 447 українських підприємств різних форм власності до програми імпортозаміщення. У програмі імпортозаміщення увагу було сконцентровано на співпраці з малими та середніми підприємствами, частка яких у загальному об‘ємі співпраці сягнула 65-70 %. Такий вибір пов‘язаний з високою оперативною спроможністю малого та середнього бізнесу та готовності до застосування сучасних методів виробництва[190].

Виставка «Зброя та безпека—2017»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Зброя та безпека

На виставці були представлені понад 400 компаній з 15 країн світу.

2018

[ред. | ред. код]

На початку січня 2018 року Бориспільський автозавод, який має багаторічний досівд збирання індійських вантажівок Tata LPT 713 в 2017 році представив в Україні першу машину з колісною формулою 4х4 Tata LPTA 713 TC (було опубліковано фотографії випробувань на полігоні)[191]. Про нову машину БАЗ для української армії розповів Сергій Желевський, голова правління ПАТ «Бориспільський автозавод» на підсумковій прес-конференції корпорації «Еталон», яка відбулася в Києві 26 грудня[192].

В січні 2018 року було оприлюднено інформацію щодо розробки ДП «Антонов» різних літаків військового призначення на базі Ан-148: Ан-148-201ЕМ (конвертований санітарний літак), Ан-148-301МП (морський патрульний літак, раніше презентований), Ан-148-300EW (літак радіолектронної протидії), Ан-148ДРЛВ (літак дального радіолокаційного виявлення), Ан-148ISR (літак радіотехнічної розвідки), Ан-148-201ЕА (VIP (штабний) літак)[193][194].

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 1 «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» прийнято Єдиний список товарів подвійного використання[195].

Після підписання 12 січня 2018 року Постанови КМУ від 23 серпня 2017 р. № 1093 «Про внесення змін до пункту 26-3 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням» встановлюється фіксоване значення показників прибутку для державних і приватних виробників озброєння. А саме — 5 % на комплектуючі та 30 % — на решту витрат у складі собівартості продукції[196].

15 січня 2018 року було оприлюднено інформацію, що компанія «Радіонікс» та Державне підприємство "Державне Київське конструкторське бюро «Луч», провели пуски ракет з модернізованого ЗРК C-125 М «Печора». В ракеті 5В27Д-М2 встановлюється активна радіолокаційна головка самонаведення. На початковій ділянці, ракета рухається за аеробалістичною траєкторією, такий політ ракети істотно збільшує дальню межу зони ураження ЗРК C-125М. Дальня межа зони ураження з новими ракетами, становить 40 км, максимальна висота зони поразки — 25 км[197][198].

15 січня 2018 року з'явилася інформація, що Генштаб ЗСУ вніс до списку потреб української армії 800 сучасних протитанкових ракетних комплексів типу «Стугна» і «Корсар», кілька тисяч керованих ракет, а також 500 безпілотних авіаційних комплексів[199].

17 січня 2018 року на засіданні РНБО було розглянуто та затверджено «Основні показники Державного оборонного замовлення на 2018—2020 роки»[200].

18 січня 2018 року було оприлюднено інформацію, що Міністерство оборони України буде купувати БМП-1 зі зберігання в одній з іноземних країн. Також інша техніка в 2018 році вперше почне надходити батальйонними комплектами[201].

Наприкінці січня 2018 року Харківське конструкторське бюро ім. Морозова (ХКБМ) оприлюднило ймовірний вигляд перспективної бойової машини піхоти, яка розробляється підприємством[202][203].

14 березня 2018 року було опубліковано відео випробування великокаліберних артилерійських набоїв виробництва ДАХК «Артем»[204].

У липні 2018 року «КНДІ гідроприладів» завершив випробування радіогідроакустичної системи «Ятрань»[205].

Українська компанія Everest розробила нову бортову інформаційну систему Hermes-C2 (Command and Control), яка разом з комплектом допоміжного обладнання встановлюється на танк та інтегрується із засобами зв'язку Aselsan чи Harris[206][207].

На одному з полігонів завершили державні випробування нової цифрової версії командно-штабної машини (КШМ) для Збройних Сил України. Нова КШМ створена на одеському підприємстві ТОВ «Телекарт-Прилад» у тісному тандемі з військовими науковцями та має відразу три варіанти рухомої бази: БМП-1, БТР-3, БТР-4[208].

У вересні генерал-майора Юрій Мельник повідомив, що було проведено ряд робіт, в результаті яких в Україні тепер існують два виробники нових стволів для танкових гармат калібру 120 (для стандарту НАТО) та 125 мм. До того ж виробничі лінії цих підприємств оснащено сучасним обладнанням, що дає змогу випускати високоякісну продукцію[209][210].

Зброя та безпека 2018

[ред. | ред. код]

Українська експозиція представлена 456 учасниками від державного і приватного секторів оборонної промисловості, закордонна — 47 провідними підприємствами із 17 країн світу.

8 жовтня 2018 року з'явилися перші фото модернізованої 122-мм РСЗВ БМ-21У «Берест» виробництва Шепетівського ремонтного заводу, яку привезли на виставку «Зброя та безпека 2018»[211][212]. Під час виставки було оприлюднено інформацію, що КБ «Південне» працює над створенням нових далекобійних ракет для РСЗВ калібру 122-мм БМ-21УМ «Берест»[213].

ДП «Укроборонсервіс» продемонструє на XV Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека 2018» мобільну мінометну систему на базі автомобіля KIA KM450[214].

Під час цьогорічної Міжнародної спеціалізованої виставки засобів захисту, озброєння, військової та спеціальної техніки, технологій і товарів подвійного використання «Зброя та безпека 2018» Корпорація ТАСКО представила вітчизняну 90-мм гармату ТСК-90[215].

Скасування ембарго

[ред. | ред. код]

В жовтні 2018 року виступаючи на Атлантичній раді у Вашингтоні спецпредставник США по Україні Курт Волкер заявив, що Сполучені Штати скасували збройне ембарго для України[216].

Протягом 2014—2019 років через корупцію в оборонній галузі України було порушено 400 справ та висунуто 120 звинувачень[217].

2019—2021

[ред. | ред. код]

У лютому 2019 року компанія НВЦ «Інфозахист» представила на міжнародній виставці IDEX 2019 малогабаритну тактичну систему радіорозвідки «Пластун» РП-3000[218].

В травні 2019 стало відомо, що українська компанія «Укрспецтехніка» розробила легкий контрбатарейний радар РЛС «Бісквіт-КБ», який наразі проходить заводські випробування. Початок польових випробувань намічено на кінець літа. Радар виконаний на базі цифрової активної антенної решітки, і може бути встановлений на автомобілі або причепі[219].

Повітряні сили Республіки Перу зацікавлені використати потенціал і досвід України для ремонту та модернізації власних транспортних і бойових літаків, які перебувають на озброєнні країни. Про це було наголошено під час переговорів представників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», що входить до складу ДК «Укроборонпром», із вищим командуванням ПС Перу. Зустріч відбулася на українському стенді у рамках VII Міжнародної виставки оборонних технологій, озброєння та запобігання стихійним лихам SITDEF-2019, яка відбулася 16-19 травня 2019 року у столиці Республіки Перу — Лімі[220].

У червні 2019 року стало відомо, що українська модернізація танкоремонтної майстерні ТРМ-80 проходить випробування, із нового — білоруський дизель, бельгійський дизель-генератор та сучасний електроінструмент. Випробування проводять фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, що у Чернігові[221].

17 червня, на Paris Air Show В'ячеслав Богуслаєв повідомив, що українська компанія «Мотор Січ» планує розробити новий великий транспортно-десантний гелікоптер, здатний піднімати 16 тонн або перевозити понад тридцять десантників[222].

У червні 2019 року перший серійний зразок станції радіоелектронної боротьби Р-330КВ1М, який був виготовлений ДП "ЦКБ «Протон», успішно пройшов випробування на одному з полігонів на Харківщині[223].

10 серпня 2019 року українська державна компанія «Укрспецекспорт» і турецька Baykar Defence створили спільне підприємство у сфері високоточної зброї та аерокосмічних технологій[224].

Дослідники з геофізичної лабораторії університету Бінгемтона та ТОВ «Українські багатомоторні технології» (UMT) оголосили, що їх спільна дослідницька команда завершила перший етап спільного дослідницького проєкту з розробки та випробувань на польотах безпілотного аеромагнітного апарата система обстеження, що інтегрує платформу БПЛА Cicada, котра працює на гібриді UMT, із системою атомного магнітометра Geometrics MFAM[225].

У вересні 2019 року США надали Україні сертифікати, що дозволять підприємствам вітчизняного ОПК ремонтувати гелікоптери типу «Мі» для іноземних замовників[226].

Повномасштабне вторгнення

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]

Від початку російського вторгнення щонайменше третина підприємст зазнали обстрілів та руйнувань.[227]

2023

[ред. | ред. код]

2023 рік відзначився значним зростанням українського ОПК: у грудні 2023 року міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив, що у 2023 році спроможності ОПК зросли втричі.[228] У 2023 році до оборонної промисловості було залучено 300 тисяч людей, 500 компаній, з яких майже 400 приватних. Цього року 1,5% з 4,9% приросту ВВП України забезпечила оборонна галузь.[229][230][231]

Виробництво артилерійських боєприпасів зросло багатократно, зокрема, міністр навів такі показники: виробництво мінометних пострілів зросло у 42 рази, також Україна запустила випуск дефіцитних 122-мм, 125-мм та 152-мм радянських боєприпасів і багатьох інших. Виробництво частково було налагоджено за кордоном.[229]

Виробництво БПЛА, які стали однією з ключових потреб під час війни, зросло у 100 разів. З'явились масові аналоги застосовуваних Росією Shahed-131 та Shahed-136[229], що за заявами Камишіна виготовлялись у кількості десятків одиниць на місяць[232]. У грудні міністр повідомив, що Україна має спроможність виготовляти близько тисячі стратегічних ударних БПЛА на рік.[233] Україна також налагодила масоване виробництво десятків тисяч FPV-дронів на місяць[234].

Іншими важливими досягненнями українського ОПК стали: безпілотні надводні апарати, які зіграли важливу роль у стримуванні російського флоту в битві за Чорне море,[235][236][237] серійне виробництво САУ «Богдана», створення сімейства зенітних систем FrankenSAM тощо.[229]

2024

[ред. | ред. код]

Очікується, що бюджет розвитку ОПК у 2024 зросте у 20 разів порівняно з 2022 роком: у 2022 рік він склав 2,5 млрд гривень, у 2023 – 12 млрд, у 2024 очікується бюджет розміром 51 млрд гривень.[228] Також анонсовано виробництво понад 750 одиниць бронетехніки протягом 2024, початок виготовлення 155-мм боєприпасів, бронетранспортерів Fuchs та бойових машин піхоти Lynx.[228] Також були представлені міни ВНП-50, ВНП-100, ВНП-200, аналоги радянських.[238]

Станом на квітень 2024 року були чинні контракти (укладені в різні роки) на військові закупівлі на 582,2 мільярда гривень (приблизно 14,67 млрд доларів), з яких майже половина — з українськими виробниками.[239]

На 2024 рік потужність української оборонної промисловості перевершила можливості щодо закупівель Міністерством оборони. Олександр Камишін повідомляв, що спроможності ОПК складають близько 20 млрд доларів на рік, тоді як Міноборони може закупити лише на 6 млрд. За його словами, необхідно залучати союзників для фінансування українського ОПК: першою такою країною стала Данія, яка виділила 28,5 млн на закупівлю обладнання українського виробництва для Сил оборони України. Також Україна запустила міжнародну фандрейзингову кампанію Zbroyari для залучення 10 млрд доларів на закупівлі українського озброєння.[239]

Підприємства

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список оборонних підприємств України

Культура

[ред. | ред. код]

День працівника оборонно-промислового комплексу України відзначається щороку 13 квітня на честь знищення крейсера «Москва» 13 квітня 2022 року українськими ракетами «Нептун». Відповідну дату встановлено Указом Президента України № 214/2023 від 13 квітня 2023 року[240].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відповідно до Закону України «Про національну безпеку України»
  2. ↑ [неавторитетне джерело]Юлия Мостовая. Украина имеет все шансы войти в пятёрку мировых экспортёров военной техники [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели» от 3 декабря 1999(рос.)
  3. ↑ Украина // Военно-техническое сотрудничество Российской Федерации с иностранными государствами. Справочник. М., ФСВТС, изд. дом «Граница», 2006. стр.103-104
  4. ↑ Украина разорвала военно-технический договор с Россией [Архівовано 26 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // "Корреспондент"
  5. ↑ Украина расторгла ряд соглашений о сотрудничестве с Россией в военной сфере [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // «Интерфакс» от 21 мая 2015
  6. ↑ Ольга Ваулина. Мирные люди экономят на обороноспособности?.. [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели» от 21 апреля 1995
  7. ↑ Кабинетная арифметика [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Аргументы и факты — Украина» от 7 марта 2007
  8. ↑ Оксана Шумко. Много шума из… гранаты // газета «Сегодня» № 190 (1238) от 27 августа 2002
  9. ↑ «Обувают» не только танки для парада // газета «Сегодня», № 156 (411) от 21 августа 1999
  10. ↑ Валентин Бадрак. Передел «оборонки» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели» от 21 июля 2000
  11. ↑ Журналистов пустили в цеха Киевского бронетанкового завода, где производят БТР-3Е1 [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 22 августа 2014
  12. ↑ Віктор Гедз.
  13. ↑ Генштаб намерен увеличить штаб санитарных вертолетов и закупить второй медицинский самолет [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // информагентство «112.
  14. ↑ По закінченні робіт НВК «Іскра» представило систему 1Л220У «Зоопарк-2», де літера «У» позначає Україну. На озброєння української армії даний комплекс був прийнятий 2003 року"
    «Зоопарк-2» допомагає пушкарям // газета «Народна армія» від 14 серпня 2015
  15. ↑ Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1432 від 25.11.2003 «Про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів міліції охорони „Титан“»
  16. ↑ Андрей Кузьмин. «Дубки» отечества и ботинки «смерть суставам» [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.] // еженедельник «2000», № 36 (712) от 5 — 11 сентября 2014
  17. ↑ Віталій Андронатій. Війна примусила повернутись обличчям до медичного забезпечення збройних сил
  18. ↑ полковник В. Нестёркин. Программа реформирования ВПК Украины предполагает переход к стандартам НАТО // «Зарубежное военное обозрение», № 4 (697), апрель 2005. стр.70-71
  19. ↑ Миколаївський бронетанковий завод розпочав випуск оновлених БРДМ-2 «Хазар» [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 30 декабря 2014
  20. ↑ Новости СНГ [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // «Военно-промышленный курьер», № 10 (226) от 12 марта 2008
  21. ↑ Украинская армия сделает КрАЗ основным автомобилем [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // LENTA.
  22. ↑ Тени в небе.
  23. ↑ «Впервые поднялся в воздух летательный аппарат нового типа „Арктур“ вертикального взлета и посадки, созданный в Украине. По словам главного конструктора СКБ „Эркар“ Аркадия Панфиленко, у его детища нет аналогов… От идеи создания „Арктура“ до практической реализации в жизнь и первого испытательного полета прошло долгих 15 лет» Воздушный «разведчик-невидимка» // газета «Сегодня», № 12 (1656) от 20 января 2004
  24. ↑ С высоты птичьего полёта // журнал «Defense Express», № 12, декабрь 2014. стр.34-35
  25. ↑ В ожидании «Стрепетов» // журнал «Defense Express», № 11, ноябрь 2014. стр.68-69
  26. ↑ Владимир Копчак.
  27. ↑ Предприятия ВПК загружены госзаказами на 7-10 % [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Укррудпром» от 27 марта 2007
  28. ↑ На озброєння ЗС України прийнято модернізовані радіолокаційні станції [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // официальный web-портал правительства Украины от 6 июня 2007
  29. ↑ Минобороны Украины ввело в строй новую РЛС [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Известия» от 6 августа 2007
  30. ↑ Координати технічного прогресу [Архівовано 5 листопада 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 10 октября 2014
  31. ↑ Анастасия Кошиль.
  32. ↑ В'ячеслав Петровський. Проектуємо, ремонтуємо, модернізуємо… // журнал «Військо України», № 1 (148), январь 2013. стр.11-13
  33. ↑ Минобороны обновляет самолетный парк [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // "Сегодня.
  34. ↑ Украина приняла на вооружение самолеты Су-25УБМ1 и Су-25М1 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «РБК» от 15 марта 2010
  35. ↑ Бригада тактической авиации в Николаеве получила еще один модернизированный штурмовик Су-25М1 [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.] // «Новости ЦАМТО» от 1 октября 2012
  36. ↑ Украина начала выпускать оружие по стандартам НАТО [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Аргументы и факты — Украина» от 30 января 2015
  37. ↑ Указ Президента України № 1085/2010 від 9.12.2010 р. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  38. ↑ Указ Президента України № 1245/2010 «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності оборонно-промислового комплексу України». Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 1 вересня 2015.
  39. ↑ Постанова № 1221 від 29.12.2010 р. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 1 вересня 2015.
  40. ↑ В. В. Костюк, П. О. Русіло, В. П. Белена. Підвищення рівня захищеності автомобілів багатоцільового призначення локальним бронюванням // «Військово-технічний збірник», № 2 (5), 2011. стр.17-22
  41. ↑ № 993 Постанова N 993. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 1 вересня 2015.
  42. ↑ Закон України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  43. ↑ Блоки ЗРК, произведенные за пределами Украины, будут заменяться разработками предприятий украинского ОПК [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // официальный сайт «Укрспецэкспорт» от 20 июня 2012
  44. ↑ Міліція купила на 2 мільйона бійцям захисні шоломи по 3,7 тисячі за штуку [Архівовано 2024-05-25 у Wayback Machine.] // «Наші гроші» от 1 декабря 2011
  45. ↑ Украина приняла на вооружение новую радиолокационную станцию П-18 Малахит [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // "Корреспондент.
  46. ↑ Украина приняла на вооружение «Малахит» [Архівовано 19 липня 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 11 января 2012
  47. ↑ Украинская армия в марте примет на вооружение модернизированный вертолет Ми-24 [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] // "Корреспондент.
  48. ↑ Украина оснащает свои вертолеты Ми-24 новым комплексом противодействия ПЗРК «Адрос» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 20 мая 2014
  49. ↑ Від «Малахіту» до «Гюрзи» // «Військо України», № 11-12 (147) 2012.
  50. ↑ Сергей Киш. На новый самолет ХАЗа уже есть заказчики [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.] // «Вечерний Харьков» от 24 мая 2012
  51. ↑ Курсанти другого курсу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба готові вперше піднятися в небо [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 22 мая 2014
  52. ↑ У Харкові запустили в серію український легкомоторний літак (фото) [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 15 августа 2013
  53. ↑ Система парашутна спеціального призначення «Статус-СН» [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Український мілітарний портал» від 21 квітня 2013
  54. ↑ Украинские разведчики купили автобус за 880 тысяч гривен [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // "ТСН.
  55. ↑ Украинских правоохранителей переоденут в «Робокопов». Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  56. ↑ Anton Mikhnenko. 80K6M mobility, versatility, competitiveness // «Ukrainian Defense Review», № 3, July — September 2013. стр.44-47
  57. ↑ «Крюковский вагоностроительный завод» разработал минный заградитель И-52 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 29 сентября 2013
  58. ↑ Украина // «Авиация и космонавтика», № 5, 2014. стр.54
  59. ↑ Военная техника ВС Украины, оставшаяся в Крыму, и основная специализация предприятий ОПК Крыма [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «Новости ЦАМТО» от 27 марта 2014
  60. ↑ в качестве примера, можно привести взрыв 20 сентября 2014, разрушивший Донецкий казенный завод химических изделий
    Взрыв на Донецком казенном заводе химизделий расследуется по ст. «теракт» [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.] // информагентство "112.
  61. ↑ Украина заморозила поставки вооружений в РФ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // РИА «Новости» — Украина от 29 марта 2014
  62. ↑ Украина планирует прекратить военное сотрудничество с Россией [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «Интерфакс» от 4 апреля 2014
  63. ↑ Юрий Гаврилов. Украина прекратила поставки военной техники для РФ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «Российская газета» от 31 мая 2014
  64. ↑ Минобороны РФ: Украина с марта ввела эмбарго на поставки военной продукции в Россию [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] // ИТАР-ТАСС от 31 мая 2014
  65. ↑ Украинские заводы продолжают экспорт военной продукции в Россию, выяснили журналисты [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.] // NEWSRU.
  66. ↑ Порошенко запретил сотрудничество с Россией в сфере ВПК. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  67. ↑ Украина прекращает поставки военной продукции в Россию [Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели» от 28 августа 2014
  68. ↑ Украина прекратила поставки военных товаров в Россию [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] // "Вести.
  69. ↑ Для замещения продукции РФ «Укроборонпрому» нужны поставщики около 30 тыс. комплектующих [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] // ИТАР-ТАСС от 24 декабря 2014
  70. ↑ «Укроборонпром» обеспечил 30 % комплектующих из РФ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Аргументы и факты — Украина» от 19 декабря 2014
  71. ↑ Украинские военные наденут новую форму (фото) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // "Сегодня.
  72. ↑ А. Приходько. «Укроборонпром» переориентирует производство // «Зарубежное военное обозрение», № 11 (812), ноябрь 2014. стр.89-90
  73. ↑ Міністр оборони України генерал-полковник Степан Полторак: «Купуватимемо лише ті зразки, які найкраще підійдуть нашим військовослужбовцям» [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 20 декабря 2014
  74. ↑ На озброєння ЗСУ прийнятий автоматизований комплекс радіоперешкод Р-330УМ // газета «Народна армія» від 10 квітня 2014
  75. ↑ Украина // «Зарубежное военное обозрение», № 12 (813) 2014, стр.109
  76. ↑ Глеб Шемовнев. Украинские военные защищают технику «решетками для гриля» [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Аргументы и факты — Украина» от 19 июля 2014
  77. ↑ В Николаеве волонтеры приваривают защитные решетки на БТРах 79 аэромобильной бригады [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // TCH.
  78. ↑ В Вольнянской колонии производят защитные экраны на БТР [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 22 сентября 2014
  79. ↑ Украинцы переделывают машины в военную технику для АТО [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.] // "Корреспондент.
  80. ↑ Владислав Морозов. Бронетанковая техника на юго-востоке Украины // «Техника и вооружение», № 12, 2014. стр.8-18
  81. ↑ Какую подготовку волонтеры делают автомобилям для армии [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // "AUTO-Consulting.
  82. ↑ «Авіакон» встановив на вертольоти міноборони пристрої для захисту від ПЗРК[недоступне посилання з квітня 2019] // официальный сайт ГК «Укроборонпром» от 8 августа 2014
  83. ↑ На тернопольском радиозаводе «Орион» запустили производство шлемофонов для танкистов [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 12 сентября 2014
  84. ↑ Нардеп Татьяна Донец готовит для нужд армии бронированные санитарный автомобиль и передвижную операционную [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Новости Днепропетровска» от 22 сентября 2014
  85. ↑ Броньована операційна для фронту [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] В Днепропетровске создали санитарный БТР [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «AUTO-Consulting.
  86. ↑ Днепропетровские инженеры создали первый в Украине санитарный БТР — видео [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.] // „Аргументы и факты — Украина“ от 11 февраля 2015
  87. ↑ ПАО «Завод „Ленинская кузница“ впервые представило новый боевой модуль ОБМ [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] // „Украина промышленная“ от 26 сентября 2014
  88. ↑ Южмаш представил уникальный бронеавтомобиль за $700 тыс. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  89. ↑ На заводе „Южмаш“ презентовали уникальный бронеавтомобиль за $700 тыс. [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // „Аргументы и факты — Украина“ от 23 октября 2014
  90. ↑ В Украине планируют модернизировать ручной пулемёт Дегтярёва [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // „Украина промышленная“ от 11 октября 2014
  91. ↑ Игорь Федык.
  92. ↑ Роман Вус. Шанс на життя в бою // газета „Народна армія“ від 25 травня 2015
  93. ↑ Александр Арсёнов. Харьковский завод выпустил броневышиванки [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // „Наша Ніва“ от 28 апреля 2015
  94. ↑ »А каковы перспективы производства на заводе имени Малышева бронежилетов, о чем говорил предыдущий директор? Бронежилеты — это был не заказ, а частная инициатива, фоновое производство, наша совместная с «Заводом Фрунзе» работа. Мы собираем у себя по всем цехам обрезки брони — 5, 6, 8 мм, разной толщины, а на «Заводе Фрунзе» есть хорошая лазерная резка. Там раскраивают, соответствующим образом делают выкладку и пошив бронежилета. Все наши бригады, которые едут в зону АТО на восстановление машин, все специалисты, которые уходят в АТО по повестке, получают такой бронежилет. К сожалению, серийно его производить просто невозможно, потому что это экономически нецелесообразно"
     Юрий Ларин. Гендиректор завода Малышева: По огневой мощи танков Россия ничего нового за 20 лет не изобрела [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 8 сентября 2014
  95. ↑ В Мелитополе протестировали бронежилет местной разработки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // "Репортер.
  96. ↑ Юлия Ольховская. Мелитопольский бронежилет испытали в зоне АТО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Местные вести» (Мелитополь) от 3 июля 2014
  97. ↑ Андрей Кузьмин. Дверенепробиваемые жилеты [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] // еженедельник «2000», № 28 (706) от 11 — 17 июля 2014
  98. ↑ «Тризуб СИЧ» презентовало новые бронежилеты для украинской армии [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 2 июня 2014
  99. ↑ Запорожский завод выплавляет сталь для бронежилетов [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Голос Запорожья» от 28 июля 2014
  100. ↑ Фоторепортаж: Запорожские журналисты расстреляли новые бронежилеты [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Голос Запорожья» от 16 сентября 2014
  101. ↑ Произведенный в Запорожье бронежилет получил сертификат качества [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Аргументы и факты — Украина» от 18 августа 2014
  102. ↑ За пробиваемые пулями бронежилеты Тывровский «Агромаш» попал под криминал. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  103. ↑ Рада разрешила не облагать налогом бронежилеты и лекарства для АТО [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.] // "Корреспондент.
  104. ↑ Л. Н. Худа. Проблемні питання удосконалення організації харчування військовослужбовців Збройних Сил України // Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14-15 травня 2015 року). Львів: АСВ, 2015. стор.225
  105. ↑ Как выглядят сухпайки для украинской армии и НАТО [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.] // "Вести.
  106. ↑ В Украине запускается производство новых наборов сухих пищевых продуктов [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 1 июля 2014
  107. ↑ В Тернопольской обл. «Женский батальон» готовит сухие борщи для бойцов АТО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // информагентство "112.
  108. ↑ Алексей Дощовый. Сухие борщи и витаминное варенье для «киборгов» [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] // газета «Высокий вал» от 5 ноября 2014
  109. ↑ Буковинские волонтеры будут поставлять в АТО сало в тюбиках (фото) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // УНИАН от 18 февраля 2015
  110. ↑ Одесские волонтеры начинают выпуск «Батончика для разведчиков» (фоторепортаж) [Архівовано 15 травня 2015 у Wayback Machine.] // «Маяк» (Одесса) от 11 мая 2015
  111. ↑ Рада отменила пошлины на ввоз военной продукции в Украину [Архівовано 7 вересня 2015 у Wayback Machine.] // "Корреспондент.
  112. ↑ Львівський батальйон тероборони отримає мобільні блокпости [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «GalInfo» від 17 жовтня 2014
  113. ↑ Украинцы придумали, как создать пуленепробиваемый зимний блокпост (видео) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // "Сегодня.
  114. ↑ У зоні АТО з'явиться мобільний «Блокпост-Містечко» (фоторепортаж) [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства внутренних дел Украины от 12 декабря 2014
  115. ↑ В интересах Нацгвардии Украины разработали отапливаемую бытовку на колесах [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 16 ноября 2014
  116. ↑ На Рівненщині завершено роботи з переобладнання другої партії «криївок-приміщень» для військовослужбовців АТО [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 24 декабря 2014
  117. ↑ Наталья Гармаш.
  118. ↑ Силовики обустроили первую полосу своей обороны в Донбассе — Минрегион [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.] // РИА «Новости» — Украина от 21 октября 2014
  119. ↑ Військовослужбовці випробували на міцність захисні габеони луцьких волонтерів [Архівовано 3 серпня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 23 июля 2015
  120. ↑ Львів відправить на фронт санітарний автобус «ЛАЗ-Лайнер 9» для вивозу поранених із поля бою [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.] // ZAXID.
  121. ↑ Оксана Панчишин.
  122. ↑ В Украине создали госагентство оборонно-промышленного комплекса [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Аргументы и факты — Украина» от 11 декабря 2014
  123. ↑ Турчинов: Оборонпром должен восстановить производство аналогов российского вооружения и переходить на стандарты НАТО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // информагентство "112.
  124. ↑ Президент Украины рассчитывает, что предприятия ОПК будут работать в долг и круглосуточно [Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Военно-промышленный курьер» от 22 декабря 2014
  125. ↑ На Чернігівщині відбувся показ новітнього озброєння та військової техніки [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 23 января 2015
  126. ↑ Яценюк потребовал от глав областей подготовить переход экономики на «военные рельсы» [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 23 января 2015
  127. ↑ Украинские конструкторы представили новый высокомобильный противотанковый комплекс [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 17 февраля 2015
  128. ↑ Под Киевом наладили производство баллистических масок «Киборг» [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 6 марта 2015
  129. ↑ В зону АТО передано понад 4 тисячі медичних аптечок українського виробництва [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 14 марта 2015
  130. ↑ На базе КрАЗа выпустили агитационную машину [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // "AUTO-Consulting.
  131. ↑ В Харькове начали производство новейшего оружия для солдат «Хищник» [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // «Обозреватель» от 7 апреля 2015
  132. ↑ Супероружие от волонтеров: облегчили автомат, создали пулемет и собрали медицинскую машину [Архівовано 2016-04-19 у Wayback Machine.] // "Сегодня.
  133. ↑ Роман Вус. Українські новації для радянської зброї // газета «Народна армія» від 3 червня 2015
  134. ↑ Украина примет на вооружение зенитный ракетный комплекс С-125-2Д «Печора-2Д» [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» от 7 апреля 2015
  135. ↑ Рада освободила от пошлин и налогов оборонный импорт [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] // УНИАН от 23 апреля 2015
  136. ↑ Харьковских зенитчиков защищают «Укропинки» и «Лисички» (ФОТО) [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Комментарии: Харьков» от 29 мая 2015
  137. ↑ Защитники Мариуполя испытали новые огневые сооружения [Архівовано 22 серпня 2015 у Wayback Machine.] // "Фокус.
  138. ↑ Дружина Гайдука продала армії оборонних споруд на 9 мільйонів (фото) [Архівовано 2024-05-25 у Wayback Machine.] // «Наші гроші» від 1 липня 2015
  139. ↑ В Киеве создали бронегрузовик с антиминной защитой. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  140. ↑ В Сумах состоялась презентация десантно-штурмовой машины огневой поддержки «Крокодил» (ВИДЕО) [Архівовано 26 червня 2015 у Wayback Machine.] // сайт города Сумы от 24 июня 2015
  141. ↑ підполковник Євген Роженюк. На полігоні Нацгвардії тестували нову міну [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт Национальной гвардии Украины от 27 июня 2015
  142. ↑ «У Міністерстві оборони України запроваджено п'ять стандартів НАТО щодо предметів речового забезпечення» [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 15 июля 2015
  143. ↑ Юрій Бірюков: «Нова форма не плавиться, „дихає“ і не викликає алергії» // газета «Народна армія» від 17 липня 2015
  144. ↑ Украинскую армию переобуют в новые берцы [Архівовано 22 серпня 2015 у Wayback Machine.] // "Корреспондент.
  145. ↑ Олексій Тригуб. Перспективне взуття українських вояків // «Крила України» от 10 июля 2015
  146. ↑ Наказ Міністерства оборони України № 323 від 16.07.2015 «Про прийняття на озброєння Збройних Сил України пристрою радіомоніторингу систем зв'язку КХ діапазону Р-677»
  147. ↑ В Украине начали выпускать мобильные блокпосты для милиции [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «Defense Express» от 4 августа 2015
  148. ↑ Новий стабілізатор озброєння легший, менший і дозволить стріляти влучніше // «Народна армія» від 30 серпня 2015
  149. ↑ «Triton» light armoured personnel carrier developed in Ukraine [Архівовано 1 вересня 2015 у Wayback Machine.] // «Defence Blog» від 30 серпня 2015
  150. ↑ Харьковский тракторный завод впервые займется модернизацией гаубиц [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // сайт города Харькова от 15 октября 2015
  151. ↑ Дмитро Чалий. «Гвоздику» модернізують у Харкові // «Народна армія» від 11 лютого 2016
  152. ↑ Украинские военные сделали из тягача ракетный комплекс. Фото [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // «AUTO-Consulting.UA» от 17 ноября 2015
  153. ↑ Аваков представил инновационный танк «Азовец» [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.] // «Корреспондент.NET» от 28 ноября 2015
  154. ↑ EDA and Ukraine sign administrative arrangement [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // официальный сайт Европейского оборонного агентства от 7 декабря 2015
  155. ↑ «Укроборонпром» передав українській армії першу партію вітчизняних безпілотників[недоступне посилання з квітня 2019] // официальный сайт ГК «Укроборонпром» от 26 января 2016
  156. ↑ У 2016 році на заходи з розвитку озброєння та військової техніки передбачено 7 мільярдів гривень [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 15 марта 2016
  157. ↑ На черкасском заводе «Богдан» началось производство армейских кунгов [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.] // «AUTO-Consulting.UA» от 12 июля 2016
  158. ↑ «Укроборонпром» дав роботу майже 300 підприємств України [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.] // официальный сайт ГК «Укроборонпром» от 13 июля 2016
  159. ↑ Ручна термобарична граната створює в епіцентрі вибуху температуру в майже 3000 °C // газета «Народна армія», 29 жовтня 2016
  160. ↑ Перспективні розробки від «Укроборонсервіс»: мобільний мінометний комплекс. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 7 липня 2017. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
  161. ↑ В Україні розробляють унікальний «віртуальний» шолом для військових. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 29 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  162. ↑ Керівники підрозділів та органів військового управління технічного забезпечення ЗСУ узагальнили досвід, отриманий під час АТО [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.] // официальный сайт министерства обороны Украины от 3 декабря 2016
  163. ↑ Exclusive: Ukraine can produce Infantry Fighting Vehicle based on Oplot tank chassis. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 30 січня 2017. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 30 січня 2017.(англ.)
  164. ↑ Черкаський автозавод «Богдан» передав Збройним Силам перші десять санітарних машин Богдан 2251. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
  165. ↑ Цього року закуплять 130 санітарних Богдан-2251 в рамках Державного оборонного замовлення. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 15 серпня 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
  166. ↑ Ukraine to develop new 155-mm self-propelled howitzer. http://defence-blog.com. Defence Blog. 15 червня 2017. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 19 червня 2017.(англ.)
  167. ↑ Шепетівський ремзавод передає ЗС України чергову партію САУ 2С3 «Акація» та 2С1 «Гвоздика». http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 4 липня 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
  168. ↑ «Теплушки» відправлять на запасну колію - «Укрзалізниця» розробила спецвагон для варт. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 6 липня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
  169. ↑ Укрзалізниця продемонструвала модернізований вагон для військової варти. http://mil.in.ua. Український мілітарний портал. 10 липня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
  170. ↑ UkrOboronProm unveils new RPV-16 thermobaric rocket launcher. http://defence-blog.com. Defence Blog. 2017-0726. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
  171. ↑ Ukraine private company developing new infantry fighting vehicle. http://defence-blog.com. Defence Blog. 28 липня 2017. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017.
  172. ↑ «Укроборонпром» на IDEF-2017 вперше представив переносний реактивний гранатомет від ДККБ «Луч». http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  173. ↑ Переносний реактивний гранатомет РК-4 «Інгул». http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  174. ↑ 5 жовтня відбудеться демонстрація першої партії «українських» автоматичних карабінів М4 - WAC-47. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 4 жовтня 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
  175. ↑ На полігоні Національної гвардії у Нових Петрівцях відбувається демонстрація карабінів М4 - WAC-47. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  176. ↑ Автоматичні карабіни M4 - WAC-47 готові до випробувань у ЗСУ та інших структурах. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  177. ↑ Ukroboronservice unveils new WAC-47 variant of the M4 assault rifle. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  178. ↑ Уряд скасував угоду з РФ про спеціалізацію підприємств, що виробляють військову продукцію. https://www.5.ua/. 5 канал. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
  179. ↑ Україна закупила лінії для виробництва 100-155 мм снарядів та починає будівництво патронних заводів. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  180. ↑ Виробництво вітчизняних боєприпасів для потреб ЗСУ розпочнеться в другій половині 2019 року. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
  181. ↑ В Україні налагоджено виробництво ВОГ-17, 152 мм снарядів та 60 мм мін, після всіх випробувань вони надійдуть на фронт. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  182. ↑ Відбулись успішні військові випробування боєприпасів українського виробництва. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  183. ↑ UaRms розпочне виробництво кулезахисних шоломів для членів екіпажів бойових машин. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  184. ↑ РЛС Х1-М «Око»: ворожому «безпілотнику» жодного шансу. https://defence-ua.com/. Defense Express. 11 січня 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  185. ↑ Сергей Кулеш (24.11.2017). “Укроборонпром” будет производить уникальные украинские ракеты по новой технологии. ITC.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 24 листопада 2017.
  186. ↑ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВПРОВАДЖЕННІ У ВИРОБНИЦТВІ НА ДАХК “АРТЕМ”. Український мілітарний портал. 24, 2017. Архів оригіналу за 26 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
  187. ↑ Канада дозволила продавати вогнепальну зброю до України. https://day.kyiv.ua/. День. 13 грудня 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  188. ↑ EXPORT AND IMPORT PERMITS ACT. http://gazette.gc.ca/. Canada Gazette. 13 грудня 2017. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  189. ↑ Уряд Канади дозволив експорт озброєнь до України. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 14 грудня 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  190. ↑ “Укроборонпром” у 2017 році залучив 447 українських підприємств до програми імпортозаміщення. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 22 січня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
  191. ↑ Бориспольский автозавод собирает грузовики Tata LPTA 713 TC. https://bsblog.info/. Belarus Security Blog. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
  192. ↑ Грузовик Tata 4х4 в украинской армии: эксклюзивные фото с испытаний. https://www.autocentre.ua/. АвтоЦентр. 2 січня 2018. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
  193. ↑ «Антонов» в інтересах ЗСУ модернізує транспортні літаки та розробляє літаки РЕБ і ДРЛВ. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  194. ↑ Андрій Лисенко (11 січня 2018). Літаки, які будує для нашого війська ДП «Антонов». http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  195. ↑ Уряд затвердив Єдиний список товарів подвійного використання, що сприятиме українському експорту. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 17 січня 2018. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  196. ↑ 5% та 30%. однозначно. https://defence-ua.com/. Defense Express. 16 січня 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  197. ↑ Відбулось випробування ЗРК “Печора”. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  198. ↑ КБ «Луч» та «Радіонікс» провели чергові пуски ракет з модернізованого ЗРК С-125М «Печора». http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  199. ↑ Генштаб вніс до списку потреб ЗСУ 800 сучасних ПТРК та 500 БАК. http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий кур'єр. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  200. ↑ На засіданні РНБО затверджено Державне оборонне замовлення на 2018-2020 роки. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 18 січня 2018. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018.
  201. ↑ Україна планує купувати БМП за кордоном. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 19 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  202. ↑ Як виглядатиме перспективна бойова машина піхоти БМП-У від ХКБМ. http://www.ukrmilitary.com/. Український мілітарний портал. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  203. ↑ Ймовірний вигляд нової української БМП. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 29 січня 2018. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  204. ↑ Ukraine launches production of large caliber artillery ammunition. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 14 березня 2018. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  205. ↑ «КНДІ гідроприладів» завершив випробування радіогідроакустичної системи «Ятрань». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 19 липня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018.
  206. ↑ Компанія Everest розробила бортову інформаційну систему управління боєм. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 30 липня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  207. ↑ Українська компанія EVEREST розробила бортову інформаційну систему управління боєм. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 31 липня 2018. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  208. ↑ Завершились держвипробування нової КШМ. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  209. ↑ Експлуатуючи техніку, військовий не повинен думати про гарантійні зобов’язання, якщо вона вийде з ладу. Він має бути впевненим у машині, почуватися захищеним. http://www.na.mil.gov.ua/. Народна армія. 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  210. ↑ Українські танкові гармати виробляються одразу на двох заводах. https://defence-ua.com/. Defense Express. 23 вересня 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  211. ↑ Перші фото модернізованої РСЗВ БМ-21 Шепетівського РЗ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  212. ↑ З’явились перші фото вітчизняної РСЗВ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  213. ↑ КБ “Південне” розробляє нові ракети для РСЗВ калібру 122-мм зі збільшеною у два рази дальністю. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  214. ↑ «Укроборонсервіс» покаже міномет на базі Kia KM450. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  215. ↑ В Україні розробили гармату НАТОвського калібру. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  216. ↑ США скасувало ембарго на продаж зброї Україні. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 19 жовтня 2018.
  217. ↑ Розкрадання в Укроборонпромі: Порошенко розповів про "майже 10 справ". Українська правда. 10 березня 2019. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  218. ↑ Українську систему радіорозвідки «Пластун» РП-3000 представлено на IDEX-2019. MIL.IN.UA (укр.). 21 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 18 липня 2019.
  219. ↑ Укрспецтехніка розробила легкий контрбатарейний радар. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
  220. ↑ ВПС Перу зацікавлені в співпраці з українськими авіапідприємствами. https://defence-ua.com/. Defense Express. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
  221. ↑ На Чернігівщині випробовують танкоремонті майстерні. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 12 червня 2019. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  222. ↑ «Мотор Січ» розробить великий транспортний гелікоптер. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 18 червня 2019. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  223. ↑ Випробувана перша серійна станція РЕБ Р-330КВ1М. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  224. ↑ Укрспецекспорт і Baykar створили спільне підприємство. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 10 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  225. ↑ БПЛА Cicada вітчизняного виробництва з атомним магнітометром навчились ідентифікувати міни. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 21 серпня 2019. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
  226. ↑ Україна отримала право ремонтувати закуплені США для своїх союзників гелікоптери. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  227. ↑ Як не втратити потенціал українського ВПК. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
  228. ↑ а б в Досягнення українського ОПК під час повномасштабної війни. Слово і Діло (укр.). 6 січня 2024. Архів оригіналу за 18 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  229. ↑ а б в г Мінстратегпром: Україна виробляє у 42 рази більше мінометних пострілів і майже втричі — артснарядів. babel.ua (укр.). 28 грудня 2023. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  230. ↑ «За рік виробник САУ «Богдана» стане єдинорогом». Українська оборонка у 2023-му зросла втричі та виготовила зброї на $3 млрд. Потенціал – впʼятеро більше. Що заважає? — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 27 грудня 2023. Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  231. ↑ Шмигаль: "Виробничі потужності українського ОПК торік зросли втричі. Ціль на 2024 — збільшення у шість разів". Суспільне Новини. 3 січня 2024. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 5 січня 2024.
  232. ↑ Камишін заявив про вихід на серійне виробництво вітчизняних «шахедів». Слово і Діло (укр.). 5 січня 2024. Архів оригіналу за 16 листопада 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  233. ↑ Дрони зроблені в Україні: розвідники, бомбери та далекобійні камікадзе. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2024. Процитовано 5 січня 2024.
  234. ↑ «Це тільки FPV-дрони»: Камишін уточнив обіцянку Зеленського про виробництво мільйона БПЛА. Слово і Діло (укр.). 5 січня 2024. Архів оригіналу за 20 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  235. ↑ Морські операції та нове покоління морських дронів: журналіст The Times побував на секретному об'єкті ГУР. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
  236. ↑ Courtney, Scott Savitz and William (30 жовтня 2023). What are the takeaways from Ukraine’s fight in the Black Sea?. Defense News (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2024. Процитовано 5 січня 2024.
  237. ↑ Ukraine’s Strategy for winning the Battle of the Black Sea - Center for Maritime Strategy (амер.). 2 листопада 2023. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 5 січня 2024.
  238. ↑ В Україні розробили аналоги радянських протитанкових й протипіхотних мін. Архів оригіналу за 15 квітня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  239. ↑ а б Майже половина оборонних контрактів Міноборони укладена з українським ОПК. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2024. Процитовано 25 квітня 2024.
  240. ↑ Указ Президента України № 214/2023 від 13 квітня 2023 року «Про День працівника оборонно-промислового комплексу України». Архів оригіналу за 13 квітня 2023. Процитовано 13 квітня 2023.

Література і джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оборонно-промисловий_комплекс_України&oldid=43389458