Антіох I Сотер

Антіох I Сотер
дав.-гр. Ἀντίοχος Σωτήρ
Срібна тетрадрахма Антіоха I Сотера, викарбувана в Магнесії біля Сіпіла, із зображенням Антіоха на аверсі.
Народився	324 до н. е. або 323 до н. е. Стародавня Македонія
Помер	261 до н. е. або 262 до н. е. Сирія
Країна	Держава Селевкідів
Діяльність	суверен
Знання мов	давньогрецька
Посада	Басилевс держави Селевкідівd
Конфесія	давньогрецька релігія
Рід	Селевкіди
Батько	Селевк I Нікатор
Мати	Апама
У шлюбі з	Стратоніка Сирійська
Діти	Антіох II Теос, Стратоніка Македонська, Апама II, Лаодіка і Селевк
Медіафайли у Вікісховищі

Антіох I Сотер (дав.-гр. Αντίοχος Α΄ Σωτήρ), (324 — 261 до н. е.) — цар держави Селевкідів у 281 — 261 до н. е.

Життєпис

Командував кіннотою у війську батька, Селевка I, в битві при Іпсі (301 до н. е.).

У 294 до н. е., одружився з власною мачухою Стратонікою, з якою Селевк I розлучився, дізнавшись від Ерасистрата, придворного лікаря, що син закоханий у неї до нестями.

У 292 до н. е. призначений правителем східних областей держави, так званих «верхніх сатрапій».

Після смерті батька і проголошення царем зібрав нову армію для війни з Птолемеєм Керавном. Проте вже в Анатолії зазнав поразки від союзника Македонії — віфінського царя Нікомеда I (279 до н. е.). Флот Антіоха був розбитий Антигоном II Гонатом. Грецькі міста Анатолії проголосили незалежність. Птолемей II Філадельф захопив Кілікію і Дамаск. Проте вторгнення до Анатолії галатів змусило вчорашніх суперників замиритися з Антіохом. У 276 до н. е. цар розгромив галатів біля Магнісії — їхнє військо просто розбіглося, вперше побачивши бойових слонів. За цю перемогу Антіох отримав прізвисько Сотер (дав.-гр. Σωτήρ), тобто «Рятівник».

У 275 до н. е. повернув під свою владу Дамаск і Кілікію.

Запідозривши в зраді старшого сина Селевка, стратив його. У 261 до н. е. зазнав поразки в битві біля Сард від пергамського володаря Евмена I і помер — нібито від розпачу.

Образ у мистецтві

Його кохання до своєї мачухи Стратоніки надихнуло багатьох митців на створення багатьох творів.

Тома Корнель «Антіох»

Джерела

• Аппіан. Римська історія. Серія «Пам'ятки історичної думки». Москва: Наука. 1998. 726 стр. ISBN 5-02-010146-X
• Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiarum Philippicarum». / Пер. А. А. Деконского и М. И. Рижского. Статья К. К. Зельина. // Вестник древней истории. 1954. № 2-4. 1955. № 1.
• Павсаний. Описание Эллады. В 2 т. / Пер. С. П. Кондратьева. М.: Искусство. 1938—1940. 3000 экз. Т. 1. 1938. 364 стр. Т. 2. 1940. 592 стр.
• Жигунин В. Д. Международные отношения эллинистических государств в 280—220 гг. до н. э. / Издательство Казанского университета. 1980.
• Бокщанин А. Г. Парфия и Рим. Возникновение системы политического дуализма в Передней Азии / Издательство Московского университета. 1960.
• Берзон Е.М. Был ли заговор? К династической истории первых Селевкидов : [рос.] // Восток. — 2015. — № 5. — С. 19-27.
• Грушевой А. Г. Два почётных декрета в честь Антиоха 1-го (280—261 гг. до н. э.): OGIS 219, 222 // МНЕМОН: Исследования и публикации по истории античного мира. Вып. 14. — СПб., 2014. — 516 с. — С. 171—184.
• Bevan E.R. The House of Seleucus. V. 1. — L., 1902. — P. 127—170.
• Bouché-Leclercq A. Histoire des Séleucides (323-64 avant J.-C.). — P., 1913. — P. 52-75.