Сванте Паабо

Сванте Паабо
Сванте Паабо
швед. Svante Pääbo
Народився	20 квітня 1955 (69 років); Оскар[d], Стокгольм
Країна	Швеція
Діяльність	генетик, біолог, еволюціоніст
Alma mater	Університет Уппсала
Галузь	Палеогенетика , еволюційна антропологіяd , еволюційна генетика людиниd , генетика , еволюційна біологія і evolutionary geneticsd
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана ; Інститут еволюційної антропології товариства Макса Планкаd ; Okinawa Institute of Science and Technologyd
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Саксонська академія наук ; Леопольдина ; Шведська королівська академія наук ; Національна академія наук США ; BBAW ; Французька академія наук ; Шведська королівська академія інженерних наук ; Американська академія мистецтв і наук ; Європейська академія ; Лондонське королівське товариство
Батько	Суне Бергстрем
Мати	Karin Bergströmd
У шлюбі з	Linda Vigilantd
Нагороди	Премія Лейбніца (1992) honorary doctor of the University of Zurichd (1994) медаль Макса Дельбрюкаd (1998) медаль Карусаd (1999) doctor honoris causa of the University of Helsinkid (2000) премія Ернста Шерінгаd (2003) Leipziger Science Awardd (2003) Louis-Jeantet Prize for Medicined (2005) honorary doctor of Royal Institute of Technologyd (2008) премія Кістлераd (2009) Honorary Doctor at Karolinska Institutetd (25 травня 2012) премія Грубера в області генетикиd (2013) Sven Berggren prized (2013) Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (2014) премія Університету Кейо в області медициниd (2016) Премія за прорив у науках про життя (2016) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2016) премія Дена Девідаd (2017) Премія Японії (2020) Премія Ніренберга (2018) Newcomb Cleveland Prized (2010) премія Мессріd (2021) Honorary doctor of the University of Lièged (17 грудня 2024)
Особ. сторінка	eva.mpg.de/genetics/staff/paabo/
	Сванте Паабо у Вікісховищі

Сванте Паабо^[9]^[10] (швед. Svante Pääbo; нар. 20 квітня 1955, Стокгольм) — шведський біолог, фахівець з еволюційної генетики. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2022 року^[11].

Біографія

Син біохіміка Суне Бергстрема, лауреата Нобелівської премії з фізіології або медицини 1982 року.^[12] Мати, Карін Паабо — хімікеса естонського походження.^[13]

Навчався в школі для перекладачів, з 1975 року вивчав в Упсальському університеті єгиптологію, російську мову, історію науки і медицини. Захистив дисертацію з молекулярної імунології (1986).^[14] Потім недовго працював в центрі молекулярної біології Цюрихського університету та в Інституті вивчення раку в Лондоні. У 1987—1990 роках на постдокторантурі в Університеті Каліфорнії в Берклі, в лабораторії Аллана Вілсона, де займався виділенням генетичного матеріалу скам'янілостей і вимерлих в новітній час тварин.^[15] У 1990—1997 роках — професор загальної біології в Мюнхенському університеті, з 1997 року — директор департаменту генетики в інституті еволюційної антропології в Лейпцигу.

Досягнення

Паабо — один із засновників такої дисципліни, як палеогенетика, що займається дослідженням перших людей і гомінідів за допомогою генетичних методів. Розпочав роботу в цій області в 1984 році з вивчення давньоєгипетських мумій з колекцій європейських музеїв, до яких отримав доступ через свого викладача з єгиптології. У 1985 році вперше в історії витягнув з мумій генетичний матеріал^[16]. 1995 року на прохання уряду Німеччини разом із своїм аспірантом Матіасом Крінгсом розпочав роботу над пошуком ДНК в кістках, знайдених 1856 року в долині Неандерталь^[10]. 2006 року оголосив про план повної розшифровки генома неандертальця. 2007 року було створено консорціум з дослідження отриманого геному^[9]. У лютому 2009 року було оголошено про досягнення перших попередніх результатів, і в травні 2010 року вони були опубліковані в журналі «Science». У березні 2010 року група Паабо, що вивчила ДНК, витягнуту з фрагмента кістки, знайденою в Денисовій печері на Алтаї, прийшла до висновку про існування в давнину раніше невідомого виду гомінідів — Денисовської людини. Група Паабо вважає ймовірним схрещування між неандертальцями і людиною розумною. Повідомлення групи Паабо в 2002 році про відкриття так званого «гена мови» FOXP2 викликало велику суспільну реакцію та наукову дискусію.

Нагороди та визнання

Член Шведської королівської академії наук,
1992: лауреат премії Лейбніца;
1998: Медаль Макса Дельбрюка^[en]
1998: член Європейської Академії
1999: асоційований член Берлінсько-Бранденбурзької академії природничих і гуманітарних наук у галузі науки про життя
1999: Медаль Каруса^[de]
2000: Медаль Каруса міста Швайнфурт
2001: член Леопольдини^[17]
2003: Лейпцизька наукова премія^[de] Саксонської академії наук
2004: Член Саксонської академії наук
2008: Кавалер ордену Pour le Mérite з науки та мистецтва у Берліні
2009: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»^[18]
2009: Пакета Дарвіна^[de] Леопольдина за внесок у галузі еволюційних досліджень та генетики^[19]
2009: премія Кистлера
2011: Член Американської академії мистецтв і наук
2011: Премія Німецького товариства клінічної хімії та лабораторної медицини^[de] з біохімічного аналізу
2012: «Heiße Kartoffel» — загально німецька премія зв'язку та медіа^[20]
2013: Премія Грубера^[de]
2014: Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова
2016: Премія за прорив у науках про життя
2016: іноземний член Лондонського королівського товариства
2016: Член Французької академії наук
2016: Премія Кейо з медичних наук^[de]
2017: Премія Дена Давида^[de]
2018: HFSP Nakasone Award^[de]
2018: Премія принцеси Астурійської
2018: Премія Кербера^[en]
2018: Премія Ніренберга
2019: Премія Вайлі^[en]
2019: Медаль Дарвіна — Воллеса
2020: Премія Японії^[21]
2022: Нобелівська премія з фізіології або медицини — за відкриття в області геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини^[11]

Примітки

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #126792062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Munzinger Personen
d:Track:Q107343683
↑ ^а ^б ^в Sveriges befolkning 1980 — Sveriges Släktforskarförbund, 2004. — ISBN 91-87676-37-0
d:Track:Q40781264 d:Track:Q10685961
↑ ^а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Pääbo_Svante
↑ Fellows Directory
d:Track:Q99485572
↑ ^а ^б Sleeping with the Enemy — 2011.
↑ (not translated to en-gb) Svante Pääbo: ‘It’s maybe time to rethink our idea of Neanderthals’ // The Guardian — Britain: (untranslated), 2023. — 161152 екз. — ISSN 0261-3077
d:Track:Q145 d:Track:Q11148 d:Track:Q2665980 d:Track:Q60687662
↑ ^а ^б Райх Д., 2019.
↑ ^а ^б Циммер К., 2020.
↑ ^а ^б Press release: The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2022. Процитовано 3 жовтня 2022.
↑ Neanderthal Man: In Search of Lost Genomes by Svante Pääbo – review. the Guardian (англ.). 20 лютого 2014. Процитовано 9 жовтня 2022.
↑ Tambur, Silver (3 жовтня 2022). Estonian descendant Svante Pääbo awarded Nobel prize. Estonian World (брит.). Процитовано 9 жовтня 2022.
↑ Pääbo, Svante (1986). How the E19 protein of adenoviruses modulates the immune system. Процитовано 9 жовтня 2022.
↑ Paleogeneticist Svante Pääbo Picks Up Nobel Prize for Human Origins Research.
↑ Harold M. Schmeck Jr (16 квітня 1985). Intact Genetic Material Extracted from an Ancient Egyptian Mummy. New York Times.
↑ Prof. Dr. Svante Pääbo // Leopoldina
↑ Universitätsradio Leipzig, 5. Oktober 2009: Bundesverdienstkreuz für Svante Pääbo. Dem Direktor des Max-Planck-Instituts Leipzig, Svante Pääbo, wurde das Große Bundesverdienstkreuz mit Stern verliehen.
↑ Evolutionsforscher Pääbo ausgezeichnet. In: Hamburger Abendblatt, 25. November 2009. Aufgerufen am 10. Dezember 2012.
↑ «Heiße Kartoffel» — Mitteldeutscher Kommunikations- und Medienpreis, Preisträger 2012. Dump vom 26. Dezember 2015
↑ Japan Prize 2020

Література

Карл Циммер. ДНК неандертальців // Еволюція. Тріумф ідеї. — К. : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. — 400 с. — ISBN 978-617-12-7449-5.
Девід Райх. Геном у пошуках викопних решток // Хто ми такі? Походження людини крізь призму ДНК. — К. : Наш Формат, 2019. — 369 с. — ISBN 978-617-768-274-4.
Claudia Eberhard-Metzger (2008). Fahndung nach dem kleinen Unterschied (Porträt: Svante Pääbo). Spektrum der Wissenschaft. Heidelberg (11): 116—122. ISSN 0170-2971
Pääbo, Svante (November 1993). Ancient DNA. Scientific American. 269 (5): 60—66.
Svante Paabo publications in PubMed. Процитовано 27 липня 2011.
Svante Paabo publications in Google Scholar. Процитовано 27 липня 2011.
Edge: Mapping the Neanderthal Genome - A Conversation With Svante Pääbo. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2011.
Candee, Marjorie Dent; Block, Maxine; Rothe, Anna Herthe (2007). Current biography yearbook. New York: H. W. Wilson. ISBN 0-8242-1084-0.
Harold M. Schmeck Jr (16 квітня 1985). Intact Genetic Material Extracted from an Ancient Egyptian Mummy. New York Times.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/126792062/_Record_#126792062]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #126792062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q107343683">Munzinger_Personen<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107343683]]</div>-2] Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q10497456"_data-entity-id="Q40781264">[[:sv:Sveriges_befolkning_1980|Sveriges_befolkning_1980]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:sv:Sveriges_Släktforskarförbund|Sveriges_Släktforskarförbund]],_2004._—_ISBN_91-87676-37-0</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q40781264]][[d:Track:Q10685961]]</div>-3] а ^б ^в Sveriges befolkning 1980 — Sveriges Släktforskarförbund, 2004. — ISBN 91-87676-37-0
d:Track:Q40781264 d:Track:Q10685961

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-4] а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[[https://www.ae-info.org/ae/User/Pääbo_Svante_https://www.ae-info.org/ae/User/Pääbo_Svante]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://www.ae-info.org/ae/User/Pääbo_Svante

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q2352616_citetype_Q8513_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q99485572">[[:d:Q99485572|Fellows_Directory]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q99485572]]</div>-6] Fellows Directory
d:Track:Q99485572

[[https://www.newyorker.com/magazine/2011/08/15/sleeping-with-the-enemy_Sleeping_with_the_Enemy]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span><div_style="display:none"></div>-7] а ^б Sleeping with the Enemy — 2011.

[<i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q60687662|''(not_translated_to_en-gb)'']]</i>_[https://www.theguardian.com/science/2023/jan/12/svante-paabo-interview-nobel-prize_Svante_Pääbo:_‘It’s_maybe_time_to_rethink_our_idea_of_Neanderthals’]_//_''[[:Ґардіан|The_Guardian]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Велика_Британія|Britain]]:_[[:Guardian_Media_Group|''(untranslated)'']],_2023._—_161152_екз._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0261-3077_0261-3077]</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q145]][[d:Track:Q11148]][[d:Track:Q2665980]][[d:Track:Q60687662]]</div>-8] (not translated to en-gb) Svante Pääbo: ‘It’s maybe time to rethink our idea of Neanderthals’ // The Guardian — Britain: (untranslated), 2023. — 161152 екз. — ISSN 0261-3077
d:Track:Q145 d:Track:Q11148 d:Track:Q2665980 d:Track:Q60687662

[FOOTNOTEРайх_Д.2019-9] а ^б Райх Д., 2019.

[FOOTNOTEЦиммер_К.2020-10] а ^б Циммер К., 2020.

[nobelprize-11] а ^б Press release: The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2022. Процитовано 3 жовтня 2022.

[12] Neanderthal Man: In Search of Lost Genomes by Svante Pääbo – review. the Guardian (англ.). 20 лютого 2014. Процитовано 9 жовтня 2022.

[13] Tambur, Silver (3 жовтня 2022). Estonian descendant Svante Pääbo awarded Nobel prize. Estonian World (брит.). Процитовано 9 жовтня 2022.

[14] Pääbo, Svante (1986). How the E19 protein of adenoviruses modulates the immune system. Процитовано 9 жовтня 2022.

[15] Paleogeneticist Svante Pääbo Picks Up Nobel Prize for Human Origins Research.

[16] Harold M. Schmeck Jr (16 квітня 1985). Intact Genetic Material Extracted from an Ancient Egyptian Mummy. New York Times.

[17] Prof. Dr. Svante Pääbo // Leopoldina

[18] Universitätsradio Leipzig, 5. Oktober 2009: Bundesverdienstkreuz für Svante Pääbo. Dem Direktor des Max-Planck-Instituts Leipzig, Svante Pääbo, wurde das Große Bundesverdienstkreuz mit Stern verliehen.

[19] Evolutionsforscher Pääbo ausgezeichnet. In: Hamburger Abendblatt, 25. November 2009. Aufgerufen am 10. Dezember 2012.

[20] «Heiße Kartoffel» — Mitteldeutscher Kommunikations- und Medienpreis, Preisträger 2012. Dump vom 26. Dezember 2015

[21] Japan Prize 2020

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	CineMagia · Internet Movie Database
Генеалогія та некрополістика	Geni.com · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	Babelio · Open Library · Perlentaucher
Наука	Dimensions · Google Scholar · NobelPrize.org · ORCID · Scopus · Національна академія наук США
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie
Довідкові видання	Munzinger IBA
Нормативний контроль	BIBSYS: 14019868 · BNE: XX5492049 · BNF: 17012358z · CiNii: DA18112900 · DBC: 870979134630736 · ERRR: a12390197 · Freebase: /m/0jmwy · GND: 126792062 · ISNI: 0000000019240398 · J9U: 987007456651005171 · KRNLK: KAC201001581 · LCCN: n2011183980 · LIBRIS: 6n2x4hs34q6n5r4j · LNB: 000217293 · MAK: 9810702822905606 · NCF: ncf11662973 · NDL: 001209423 · NKC: jo20221164076 · NLP: a0000003233946 · NTA: 334493579 · NUKAT: n2014056666 · PTBNP: 1781904 · RERO: 02-A024209699 · SUDOC: 189482397 · UPSA: 1205866 · VIAF: 62145003868761340768

п о р Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
1901—1925	Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Гольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924)
1926—1950	Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Гейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • К. Корі / Г. Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950)
1951—1975	Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Вотсон / Вілкінс (1962) • Екклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаґґінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975)
1976—2000	Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Г'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольгард / Вішаус (1995) • Догерті / Цинкернагель (1996) • Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлссон / Грінгард / Кендел (2000)
2001—2025	Гартвелл / Гант / Нерс (2001) • Бренер / Горовітц / Салстон (2002) • Лотербур / Менсфілд (2003) • Ексел / Бак (2004) • Маршалл / Воррен (2005) • Фаєр / Мелло (2006) • Капеччі / Смітіз / Еванс (2007) • Монтаньє / Барре-Сінуссі / Гаузен (2008) • Блекбурн / Грейдер / Шостак (2009) • Едвардс (2010) • Гоффман / Бетлер / Стейнман (2011) • Гердон / Яманака (2012) • Ротман / Шекман / Зюдгоф (2013) • О'Кіф / М. Мозер / Е. Мозер (2014) • Кемпбелл / Омура / Ту (2015) • Осумі (2016) • Голл / Росбаш / Янг (2017) • Еллісон / Хондзьо (2018) • Келін / Реткліфф / Семенза (2019) • Альтер / Гоутен / Райс (2020) • Джуліус / Патапутян (2021) • Паабо (2022) • Каріко / Вайсман (2023) • Амброс / Равкін (2024)

п о р Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова
1950-і	1959: Петро Капиця ( СРСР)
1960-і	1961: Олександр Несмєянов ( СРСР) · 1963: Томонага Синітіро ( Японія) / Хідекі Юкава ( Японія) · 1964: Говард Волтер Флорі ( Велика Британія) · 1965: Микола Бєлов ( СРСР) · 1967: Ігор Тамм ( СРСР) / Сесіль Френк Павелл ( Велика Британія) · 1968: Володимир Енгельгардт ( СРСР) / Іштван Русняк ( Угорщина) · 1969: Микола Семенов ( СРСР) / Джуліо Натта ( Італія)
1970-і	1970: Іван Виноградов ( СРСР) / Арно Данжуа ( Франція) · 1971: Віктор Амбарцумян ( СРСР) / Ганнес Альвен ( Швеція) · 1972: Ніколоз Мусхелішвілі ( СРСР) / Макс Штеенбек (НДР) · 1973: Олександр Виноградов ( СРСР) / Владімір Зоубек (Чехословаччина) · 1974: Олександр Целіков ( СРСР) / Ангел Балевський ( Народна Республіка Болгарія) · 1975: Мстислав Келдиш ( СРСР) / Моріс Руа ( Франція) · 1976: Семен Вольфковіч ( СРСР) / Герман Кларі (НДР) · 1977: Михайло Лаврентьєв ( СРСР) / Лайнус Полінг ( США) · 1978: Анатолій Александров ( СРСР) / Александер Тодд ( Велика Британія) · 1979: Олександр Опарін ( СРСР) / Бела Сьокефальві-Надь ( Угорщина)
1980-і	1980: Ярослав Кожешник ( Чехословаччина) / Борис Патон ( СРСР) · 1981: Володимир Котельников ( СРСР) / Павле Савіч ( СФРЮ) · 1982: Юлій Харитон ( СРСР) / Дороті Кроуфут Годжкін ( Велика Британія) · 1983: Андрій Курсанов ( СРСР) / Абдус Салам ( Пакистан) · 1984: Микола Боголюбов ( СРСР) / Рудольф Людвіг Мессбауер ( Німеччина) · 1985: Гільєрмо Аро ( Мексика) / Михайло Садовський ( СРСР) · 1986: Йозеф Ржиман (Чехословаччина) / Святослав Федоров ( СРСР) · 1987: Джон Бардін ( США) / Олександр Прохоров ( СРСР) · 1988: Жан Лере ( Франція) / Сергій Соболєв ( СРСР) · 1989: Микола Басов ( СРСР) / Ганс Бете ( США)
1990-і	1993: Джон Кеннет Гелбрейт ( США) / Дмитро Лихачов ( Росія) · 1994: Микола Кочетков ( Росія) / Джеймс Ватсон ( США) · 1995: Анатоль Абраґам ( Франція) / Віталій Гінзбург ( Росія) · 1996: Микола Красовський ( Росія) / Фрідріх Хірцебрух ( Німеччина) · 1997: Франк Пресс ( США) / Борис Соколов ( Росія) · 1998: Олександр Солженіцин ( Росія) / Йосікадзу Накамура ( Японія) · 1999: Валентин Янін ( Росія) / Міхаель Мюллер-Вілле ( Німеччина)
2000-і	2000: Андрій Гапонов-Грехов ( Росія) / Чарлз Гард Таунс ( США) · 2001: Олександр Спірін ( Росія) / Александр Річ ( США) · 2002: Ольга Ладиженська ( Росія) / Леннарт Карлесон ( Швеція) · 2003: Євгеній Чазов ( Росія) / Майкл Елліс ДеБейкі ( США) · 2004: Гурій Марчук ( Росія) / Едвард Лоренц ( США) · 2005: Юрій Осипян ( Росія) / Пітер Гірш ( Велика Британія) · 2006: Микола Лавьоров ( Росія) / Родні Чарльз Юінг ( США) · 2007: Андрій Залізняк ( Росія) / Саймон Франклін ( Велика Британія) · 2008: Євген Примаков ( Росія) / Елен Каррер д'Анкосс ( Франція) · 2009: Вадим Іванов ( Росія) / Рьодзі Нойорі ( Японія)
2010-і	2010: Спартак Беляєв ( Росія) / Герард 'т Гофт ( Нідерланди) · 2011: Володимир Тартаковський ( Росія) / Роалд Гоффман ( США) · 2012: Глеб Добровольський ( Росія) / Річард У. Арнольд ( США) · 2013: Людвіг Фадєєв ( Росія) / Пітер Лакс ( США) · 2014: Анатолій Дерев'янко ( Росія) / Сванте Паабо ( Швеція) · 2015: Леонід Келдиш ( Росія) / Пол Коркум ( Канада) · 2016: Дмитро Кнорре ( Росія) / Сідні Олтмен ( США) · 2017: Юрій Оганесян ( Росія) / Бйорн Йонсон ( Швеція) · 2018: Йосип Гітельзон ( Росія) / Мартін Чалфі ( США) · 2019: Георгій Голіцин ( Росія) / Пауль Крутцен ( Нідерланди)
2020-і	2020: Сергій Новиков ( Росія) / Джон Мілнор ( США)