Content-Length: 148845 | pFad | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%B9

Таргітай — Вікіпедія Перейти до вмісту

Таргітай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Таргітай
Посадакороль Скитіїd
БатькоЗевс
Матидонька Бористенаd або Бористена
ДітиКолаксай, Ліпоксай і Арпоксай

Таргіта́й (грец. Ταργιτάος) — у скіфській міфології першолюдина, пращур скіфів-сколотів, син бога Папая та дочки ріки Борисфен, батько Ліпоксая, Арпоксая та Колаксая.[1]

За інтерпретаціями Геродота та, ймовірно, традицією припонтійських іонійців, Таргітаю відповідає Геракл еллінів.

Писемні згадки

[ред. | ред. код]

У описі скіфського пантеону у Геродота «Геракла скіфів» названо у загальному переліку богів. Діодор, наводячи свій варіант етнічного міфу скіфів, повідомляє, що усі скіфи походять від героя-епоніма Скіфа, який у цьому разі відповідає Таргітаю.[2] Власне, й Геродот обмовляється, що назва сколоти походить від імені царя. Тому можливо припустити, що Таргітай мав друге ім'я — Скула (скіф. *Skul(a), грец. Σκύλης).[3] Серед епіграфічних пам'яток Ольвії відоме графіті першої половини VI ст. до н. е., яке пов'язують з сином Анахірса, у якому згадано антропонім Сколот, а саме:

грец. "Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]" —
укр. "Анагерр(Анаперр) Анахірсів Сколот Аполону Борею мед батьківський посв’ятив".[4]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наразі переконливої етимології немає, але з іменем Таргітай можна пов'язати паралель з міфології хетів, а саме:

«…коли мова йде про перемогу Бога Грози над Драконом, вжито дієслово tarḫ(u) — укр. "перемагати" від якого, мабуть, утворено й саме згадане вище ім'я бога Грози в анатолійських мовах… Характерно, що теж дієслово у ведійській та авестійській виступає у зв'язку з ім'ям Врітри…".[5]

Отже, враховуючи означене припущення, саме́ ім'я Таргітай можливо реконструювати таким чином:
грец. Ταργιτάος < скіф. *Tarḫ(u)-tavah- < авест. taurv-tavah — укр. "звитяжець/переможець могутній".[6]

Інший варіант:
грец. Ταργιτάος < скіф. *Targī-tavah- — укр. "володар міці (сили) Тарги".[7]

Паралелі Таргітай — Траетаона

[ред. | ред. код]

Російський археолог Дмитро Раєвський вбачав у Таргітаєві аналог іранського Траетони. На його думку, обидва герої належать до групи персонажів арійських народів, які є молодшими з трьох синів і проходять ритуальне випробування, щоб отримати царську владу. Образ Таргітая реконструюється таким чином: народжений від шлюбу Папая та Апі, тобто від шлюбу Неба та Землі, Таргітай — перша людина скіфської міфології. Як культурний герой він здійснює низку подвигів, в тому числі перемагає різних чудовиськ, породжених хтонічною стихією і стає батьком трьох (двох) синів. Геродот згадує грецького Геракла як героя скіфської легенди, і називає його серед семи богів скіфського пантеону. Якщо наявність у скіфській міфології образу першої людини, культурного героя знаходить найширші аналогії в інших релігійно-міфологічних системах, то залучення цього персонажа до богів — риса незвичайна. Образ першолюдини, як правило, чітко відмежовується від пантеону, в чому не виняток й еллінський аналог скіфського героя — Геракл, відомий як пращур дорійців. Хоча, згідно з традицією, він і отримав безсмертя після завершення земного життя, він все ж сприймався древніми не як бог, а як герой. Тому, якщо Геродот зараховує скіфського Геракла-Таргітая до богів, суть персонажа не повинна обмежуватися функціями першолюдини та культурного героя[8].

Сколоти/ Скіфія Європейська Авеста
Паралати
Парадата
Таргітай
(Геродот, IV, 101)
праведний Траетаона
(Відевдат, 1, 17)
здолав ?
(етимологія імені)
здолав Ажи-Дахаку
(Відевдат, 1, 17)
Чотирикутна Скіфія — батьківщина Таргітая
(Геродот, IV, 101)
Варна чотирикутна, батьківщина праведного Траетаони
(Відевдат, 1, 17)[9]
Три сини Таргітая Три сини Траетаони
Таргітай — син німфи Борисфену Траетаона — син водяника

Інші паралелі

[ред. | ред. код]

Родовід

[ред. | ред. код]
Тапаті
Скитською: Tāpayantī
Бористен
Скитською: Baurastān
Папай
Скитською: Pāpaya
Апі
Скитською: Api
Річковий бог
АргімпасаТаргитай
Скитською: Targī̆tavah
Змієнога Богиня
Ліпоксай
Скитською: Lipoxšaya
Арпоксай
Скитською: R̥buxšaya
Колаксай
Скитською: Kolaxšaya
Три сини


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки. Джерела. Посилання

[ред. | ред. код]
  1. (укр.)Геродот, Мельпомена, 5-7 [Архівовано 2011-09-07 у Wayback Machine.] (гр.)Ήρόδοτος Ἁλικαρνησσέος (ἱστορίης, IV, 5-7)
  2. (рос.)Историческая Библиотека, ІІ, XLIII (гр.) Diodorus Siculus, Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII
  3. (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  4. (рос.) Виноградов Ю. Г., Русяева А. С. Граффити из святилища Аполлона на Западном теменосе Ольвии. Херсонесский сборник. 2001. № 11. C. 136; заг. — 134—142. — http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/172823
  5. (рос.)В. В. Иванов, В. Н. Топоров. Исследования в области славянских древностей. Москва. Наука. 1974. ст.ст. 123, 134. Взагалі, у зазначеній роботі автори визначають слова з корнем *tar- як терміни, що належать до кола бога Грози.
  6. друга частина імені *tavah- з безсумнівною етимологією: (рос.)Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, Наукова Думка. 1983.
  7. а б (рос.) Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXI. TRAKANA. ВДИ № 1. 2013
  8. Раевский, Д. С. (2006). Мир скифской культуры. Языки славянских культур.
  9. (рос.) Авеста. СПб., Изд. Политехнического ун-та. 2008
  10. (рос.) Щеглов А. Н. Большой Кастель и святилище II в. до н.э. в урочище Джангуль. Проблемы античной культуры (тез. докл.). Симферополь, 1988.

Додатково

[ред. | ред. код]








ApplySandwichStrip

pFad - (p)hone/(F)rame/(a)nonymizer/(d)eclutterfier!      Saves Data!


--- a PPN by Garber Painting Akron. With Image Size Reduction included!

Fetched URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%B9

Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy