Координати: 47°33′ пн. ш. 19°1′ сх. д. / 47.550° пн. ш. 19.017° сх. д. / 47.550; 19.017

Обуда (Будапешт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обуда

Ратуша Обуди
Загальна інформація
47°33′ пн. ш. 19°1′ сх. д. / 47.550° пн. ш. 19.017° сх. д. / 47.550; 19.017
Країна  Угорщина[1]
Адмінодиниця Обуда-Бекашмедьєрd
Карта
Мапа
CMNS: Обуда у Вікісховищі

О́буда (угор. Óbuda) — стародавнє і до 1873 року самостійне місто в центрі Угорщини. Після об'єднання Обуди, Буди і Пешта в нове місто Будапешт, Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Назва Обуда угорською означає Стара Буда (нім. Alt-Ofen).

В Обуді, на дунайському острові, проходить щорічний музичний фестиваль «Сіґет».

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Нині Обуда — це найстаріший район Будапешта. До 1873 року — північне передмістя Буди, до XIII століття вона і була Будою, а ще раніше — Аквінкумом.

Перші поселення на території Обуди з'явилися ще в кам'яній добі. Римляни в I столітті до н. е., оцінивши по достоїнству місцеві гарячі джерела, побудували тут Аквінкум — столицю провінції Паннонія. У II столітті місто було зруйноване варварами, а потім кілька разів осаджувалося і було, зрештою, завойоване гунами, від яких в V столітті отримало ім'я Буда — на честь брата короля Аттіли, який склав свою голову в поєдинку з останнім[4]. Тут і розташувалася ставка Аттіли, а згідно «Пісні про Нібелунгів», тут же потім зведений був легендарний Замок Аттіли (Etzelnburg). Згодом, на якийсь час, місто втратило своє значення і було зруйноване. Угорські племена прийшли сюди з-за Карпат близько 900 року і дьюла (воєвода) Арпад вдихнув нове життя в старе попелище.

У 1241—1242 роках Буда була зруйнована монголами. Після їх відходу, в 1247 році, король Бела IV вибудував могутню фортецю на південь від свіжих руїн. Поселення, яке виросло навколо Будайської твердині, і стало надалі іменуватися власне Будою — а за поступово відбудованими старими міськими осередками в розмовній мові закріпилося ім'я Обуда[5]. Якесь перейшло і в офіційне діловодство[6].

У 1541 Будою, Обудою і Пештом оволоділи турки.

У XVIII столітті Обудою володів знатний рід Зічі, який побудував в 1746—1752 рр. розкішний бароковий палац на Головній площі (Fo tér). На протилежній стороні площі Фе розташована витончена будівля парафіяльної церкви Св. Петра і Павла. Церква також була побудована на кошти родини Зічі і служила їх родовою усипальнею.

У грудні 1849 року Обуда була включена до складу Буди[7]. Після проголошеного 17 листопада 1873 року урочистого об'єднання Обуди, Буди і Пешта[8] в нове місто Будапешт, Обуда отримала статус району столиці Угорщини. Саме завдяки термальним джерелам Обуди, Будапешт є єдиною європейською столицею, яка має статус курорту.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ Várakozók szobra. kozterkep.hu. 17 червня 2011. Процитовано 25 травня 2023.(угор.)
  3. ↑ Az esernyős nők nem csak Óbudán várakoznak. obudaianziksz.hu. 2020. Процитовано 25 травня 2023.(угор.)
  4. ↑ Цьому поєдинку присвячена поема Янош Араня, «Смерть Буди».
  5. ↑ Janos Hauszmann: Kleine Geschichte Budapests. — Regensburg, 2012.
  6. ↑ У хорватській і сербській літературі Обуда іменується: «Stari Budim». Однак, хорватська діаспора Будапешта користується угорським топонімом «Obuda». Словом «Budim» місцеві хорвати величають Будайску фортецю.
  7. ↑ Janos Hauszmann: Kleine Geschichte Budapests. — Regensburg, 2012.
  8. ↑ На спільному засіданні ради трьох міст. З тих пір 17 листопада вважається днем народження столиці.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Обуда

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обуда_(Будапешт)&oldid=39558165