Очікує на перевірку

AirBaltic

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
airBaltic
ІАТА
ВТ
ІКАО
BTI
Позивний
airBaltic
Типавіакомпанія
суб'єкт права[1] і бізнес
Дата заснування28 серпня 1995
Базовий аеропортРига (аеропорт)
ХабиРига, Вільнюс
АльянсНемає
Розмір флоту31
Пунктів призначення70
Материнська компаніяУряд Латвії
Штаб-квартираЛатвія Латвія Рига, Латвія
Керівник
  • Мартін Гаусс (виконавчий директор)
  • Мартін Седлацкі (директор по операційній діяльності)
  • Вітольдс Яковлевс (фінансовий директор)
Оборот660 493 000 € (2023)[2]
Кількість працівників2468 осіб (2023)[2]
Сайтairbaltic.com

airBaltic — латвійська національна авіакомпанія. Штаб-квартира — в Ризі. airBaltic здійснює пасажирські та вантажні перевезення. Компанія має три базових аеропорти, серед яких основним є Ризький міжнародний аеропорт та два додаткових — Міжнародний аеропорт «Вільнюс» у Литві і Таллінський аеропорт ім. Леннарта Мері в Естонії. Свою базу в аеропорту Таллінна компанія відкрила 1 червня 2010 року.

Акціонерами авіакомпанії є: латвійська держава — 80,05 % акцій.[3]

Історія

[ред. | ред. код]
Літак Fokker 50 компанії airBaltic

28 серпня 1995 року був підписаний договір про утворення спільного підприємства airBaltic (AIR BALTIC CORPORATION SIA) для здійснення прямих польотів з Риги. Акціонерами станом на 1995 рік були: Латвійська Республіка — 51 %, авіакомпанія SAS-29 %; Baltic International USA — 8 %; Swedfund International AB — 6 %; інвестиційний фонд «Danish Investment Fund for Central and Eastern Europe». 1 вересня того ж року авіакомпанія почала здійснювати свої польоти на літаку Saab 340. Через кілька місяців, а саме 4 січня 1996 року, флот авіакомпанії поповнився першим AVRO RJ70. У цьому ж році airBaltic вступив в програму SAS EuroBonus. У листопаді 1998 року airBaltic ввів в експлуатацію літак Fokker 50. У червні 1999 року авіакомпанія вирішила відмовитися від маломісних літаків Saab 340 через зростання пасажиропотоку. У вересні 1999 року airBaltic починає діяльність згідно із загальними вимогами Європейської авіації (JAR Ops.).

У червні 2000 року відбулося утворення спільного підприємства airBaltic «Baltic Cargo Center». Компанії SAS та Globe Ground побудували сучасний термінал вантажних перевезень в Ризькому аеропорту; також airBaltic отримав статус особливої прихильності SAS «Well Connected with SAS». У квітні 2003 року airBaltic почала продаж авіаквитків через Інтернет. 24 листопада 2003 року airBaltic поповнив свій флот першим Боїнг 737—500, що дозволило відкрити маршрути на більш далекі відстані від Риги.

1 червня 2004 року після входження прибалтійських країн у договір «Відкрите небо» airBaltic відкриває нову базу у Вільнюсі, звідки авіакомпанія починає виконувати польоти в різні міста Європи. 27 жовтня airBaltic проводить ребрендинг: новий логотип стає яскравим, сучасним та помітним символом авіакомпанії, підкреслюючи її регіональний статус.

У вересні 2005 року авіакомпанія відновлює польоти між латвійськими містами, перервані 14 років тому, а саме з Риги до Лієпаю. Польоти стали сезонними. 28 листопада 2005 року airBaltic стає офіційним представником Singapore Airlines Cargo у Латвії. У грудні того ж року авіакомпанія обслуговує свого мільйонного пасажира.

Літак AirBaltic в Ризькому аеропорту

Влітку 2006 року була розширена мережа авіамаршрутів, в тому числі відкритий рейс з російського міста Калінінград в Копенгаген. 18 грудня флот AirBaltic поповнився першим літаком Боїнг 737—300. У 2007 році авіакомпанія зробила маршрут з Риги до Лієпаю регулярним, а також відкрила з останньої перші рейси за кордон: в Копенгаген та Гамбург. Влітку 2007 року авіакомпанія першою в Прибалтиці ввела послугу купівлі квитків через Інтернет.

У березні 2008 року керівництво AirBaltic повідомило про якнайбільше розширення флоту в Балтійському регіоні, поповнюючи його літаками Bombardier та Боїнг 757. 8 квітня 2008 року авіакомпанія знову розширює свій флот, купивши перші два середньомагістральних літака Боїнг 757—200.

24 березня 2009 року airBaltic офіційно заявив про намір створити однойменну мережу таксі з метою впорядкування ринку цієї настільки важливої сфери послуг та припинити випадки шахрайства таксистів. «Прийшов момент привести в порядок ризький ринок таксі, поки не стало надто пізно і остаточно не зіпсовано враження про ставлення Латвії до своїх туристів», — відзначив виконавчий директор компанії Бертольт Флік.[4]

1 листопада 2009 року airBaltic запустила власну програму заохочення пасажирів — BalticMiles[5] У червні 2010 року airBaltic відкрив перший велопрокат самообслуговування у Балтії. У велопарку BalticBike представлені 100 двоколісних велосипедів, які можна знайти в 11 легко доступних наметах в Ризі та Юрмалі. http://www.balticbike.lv [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.], Станом на травень 2013 року проект прокату є закритий, оскільки договір з муніципалітетом про оренду землі під стоянки був достроково розірваний у березні 2013 року.

У вересні 2011 року airBaltic подав до суду заяву про правовий захист, як пояснив Флік — через те, що держава не погоджувалася на збільшення основного капіталу компанії[6]. У жовтні було підписано угоду про порятунок компанії, що передбачала надання державою кредиту для компанії за умови відкликання заяви про правовий захист в суд та перегляду статуту компанії. Також угода передбачала відставку Б. Фліка та повернення компанії її торгової марки[7].

У 2014 році першою з авіакомпаній почала приймати оплату в Bitcoin[8] .

6 листопада 2015 року було повідомлено, що Кабінет Міністрів Латвії затвердив план продати 20 % авіакомпанії airBaltic німецькому інвестору Ральфу Дітеру Монтагу-Гірмесу (Ralf Dieter Montag-Girmes) за 52 мільйони євро і погодився інвестувати ще 80 мільйонів євро в авіакомпанію. Спрямована сума 132 мільйони євро для перевізника пійшла на реалізацію його бізнес-плану Horizon 2021 та модернізацію флоту[9][10] Після закриття «Air Lituanica» та «Estonian Air» відповідно у червні та листопаді 2015 року, вона є поряд з Nordica, однією з двох перевізників у країнах Балтії.

Придбання Bombardier CS300 було вельми очікувано авіакомпанією airBaltic, оскільки цей новий тип літака має замінить літаки компанії Boeing 737—300 та Boeing 737—500. Авіакомпанія отримала два CS300 в 2016 році, шість в 2017, та очікує отримати вісім в 2018 році та ще чотири в 2020 році.[11]

26 вересня 2017 року речник компанії AirBaltic оголосив, що до кінця 2018 року компанія має закупити щонайменше 14 додаткових літака C-серії від Bombardier. Авіакомпанія планує повністю змінити свій флот на літаки серії C на початку 2020-х[12].

Флот на лютий 2024 року

[ред. | ред. код]
Тип Кількість Замовлено Пасажирів Примітки
Airbus A220-300 47 33 145/148 Order with 20 options.

Launch customer of its type.

Three painted in Baltic states livery (Latvia, Estonia and Lithuania).

Загалом 33 17

Історичний флот

[ред. | ред. код]
Історичний флот airBaltic[13][14][15]
Тип Виробництво Списання Примітки
Airbus A319-100 2013 2014 Орендував та експлуатував Czech Airlines протягом 3 місяців
Avro RJ70 1996 2005 Замінено на Boeing 737—500
British Aerospace 146—200 1995 1996 Орендував на 3 місяці
Boeing 757-200 2008 2014 Зберігається, працює сезонно
Fokker 50 1998 2013 Замінено на Bombardier Q400
Saab 340 1995 1999 Замінено на Fokker 50

Партнери

[ред. | ред. код]

Код-шерингові угоди укладені з авіакомпаніями:[16]

Показники діяльності

[ред. | ред. код]

Авіакомпанія в 2012 році перевезла 3089 млн пасажирів[21]. У 2009 році було перевезено 2757 млн пасажирів (зростання на 6 %, в 2008 році — 2,590 млн при зростанні на 29 %)[22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://info.ur.gov.lv/#/legal-entity/40003245752
  2. Latvian government takes over airBaltic. Архів bbn.ee оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 3 травня 2015.
  3. airBaltic возьмётся за такси! [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Программа BalticMiles [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Pankovska Е. airBaltic pieteikumu tiesa atstāj bez virzības [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  6. Fliks zaudē amatu; «airBaltic» tiks glābta[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. AirBaltic первой среди авиакомпаний начала принимать оплату в Bitcoin. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  8. German investor for airBaltic. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2018.
  9. New investor completes airBaltic buy-in. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2018.
  10. Latvia's airBaltic will gradually renew fleet with Bombardier CS300 aircraft (Dec 2, 2016). Baltic Course. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  11. Bombardier Nears $1.25 Billion C Series Deal With Air Baltic. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2018 — через www.bloomberg.com.
  12. AirBaltic fleet list at planespotters.net. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
  13. Air Baltic Accelerates Fleet Renewal Plans. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 27 квітня 2018.
  14. airBaltic opts to acquire CSeries aircraft as part of turnaround effort. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 27 квітня 2018.
  15. Profile on airBaltic. CAPA. Centre for Aviation. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
  16. Liu, Jim (20 квітня 2018). airmalta / airBaltic begins codeshare service in S18. Routesonline. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  17. Liu, Jim (22 листопада 2017). Etihad / airBaltic expands codeshare partnership in W17. Routesonline. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 22 листопада 2017.
  18. Liu, Jim (14 червня 2018). airBaltic / TAP Air Portugal begins codeshare service from June 2018. Routesonline. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  19. Liu, Jim (23 листопада 2017). airBaltic / TAROM expands codeshare routes in W17. Routesonline. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
  20. airBaltic Serves 3.08 Million Passengers in 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 7 травня 2015.
  21. Компанія airBaltic в 2009 році перевезла 2 757 404 пасажирів і стала локомотивом росту в Прибалтиці. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]