Гайдудорог
Грекокатолицкый центер Мадярщины
Гайдудорог
Hajdúdorog
|
Гайдудóрог, мад. Hajdúdorog — город на выходѣ Мадярщины, в округу Гайдубесермень жупы Гайду-Бигар. Число обывательох дньом 1. януара 2015 — 8677 особ.[1]
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Гайдудорог положеный в сѣверной части жупы Гайду-Бигар, о 36 км на сѣвер од Дебрецена и 22 км на югозапад од Нѣредьгазы.
История
[едітовати | едітовати жрідло]Селитва Doroch на мѣстѣ днешнього Гайдудорога первый раз документално упомянута под роком 1301.[2] Од року 1566 под владов Османской империи. Далшым поворотом в истории были рокы гайдуцкой селитвы 1605–1616. Гайдуци зачаточно были озброены охранцѣ стад, а по часѣ з них ся сформовало войско, котре бойовало з Габсбургами и добыло собѣ шпециалный статус. Гайдудорог — еден из давных гайдуцкых вароши, але его выимочность спочивать в том, же тамошны обывателе суть грекокатолици (иншы суть переважно протестантскы), а ту ся находить катедрала единой в Мадярщинѣ грекокатолицкой епархии, котра была створена в року 1912 путьом выокремлѣня з Мукачовской грекокатолицкой епархии. В року 1639 Гайдудорог зыскав статус мѣстечка, котрого ся ся зрек в року 1886 через высокы выдаткы, але 1. марца 1989 наново достав варошскый статус.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Обывательство подля народности, 2011[3] | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Довъедна | Мадяре | Словаци | Нѣмцѣ | Ромы | Румыны | Болгары | Русины | Иншы | Не повѣли | ||||||
8843 | 7511 | 3 | 23 | 272 | 14 | 3 | 5 | 32 | 980 | ||||||
100% | 84,9% | 0,04% | 0,26% | 3,1% | 0,2% | 0,04% | 0,06% | 0,3% | 11,1% |
Обывательство подля вѣры (2011)[3] | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Довъедна | Грекокатолици | Римокатолици | Реформаты | Не повѣли | Атеисты | Иншой вѣры | |||||||||
8 843 | 5 666 | 408 | 308 | 1 969 | 393 | 99 | |||||||||
100% | 64,1% | 4,6% | 3,5% | 22,3% | 4,4% | 1,1% |
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Карой Мейсарош (1821–1890), новинарь, правник, историк, автор книгы о Русинах Мадярского кральовства и первой истории Унгвара.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Hajdúdorog. {официалный сайт}. http://www.hajdudorog.hu/hirek. [перевірено 2021-07-27]. мад.
- Magyarország közigazgatási helynévkönyve, 2015. január 1. (PDF). Központi Statisztikai Hivatal. 2015-09-03. http://www.ksh.hu/apps/shop.kiadvany?p_kiadvany_id=81322&p_lang=EN. [перевірено 2021-07-27]. мад.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 Központi Statisztikai Hivatal
- ↑ Gregorius Fejér (1832). Codex Diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis, 8. kötet/1. Budae. pp. 485.лат.
- ↑ 3,0 3,1 2011. évi népszámlálás
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Hajdúdorog на мадярьскій Вікіпедії a Hajdúdorog népessége на мадярьскій Вікіпедії.