Перегляд вихідного коду сторінки Білорусь

{{Картка Країна
|native_name = {{lang-be|Рэспубліка Беларусь}}<br/>{{lang-ru|Республика Беларусь}}
|conventional_long_name = Республіка Білорусь
|common_name_g = Білорусі
|image_flag = Flag of Belarus.svg
|image_coat = Coat of arms of Belarus (2020).svg
|image_map = Europe-Belarus.svg
|national_motto =
|national_anthem = [[Гімн Білорусі|Мы, беларусы (Ми, білоруси)]]
<center>[[Файл:My Belarusy vocal.ogg]]</center>
[[Білоруська мова|(білоруською)]]
|official_languages = [[білоруська мова|білоруська]] і [[російська мова|російська]]
|capital = [[Мінськ]]
|largest_city = Мінськ
|government_type = [[Унітарна держава|унітарна]] [[Президентська республіка|президентська]] [[республіка]] під [[Авторитаризм|авторитарною]] [[Диктатура|диктатурою]]<ref>{{cite web |title=Belarus |url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/belarus/#government |website=[[CIA World Factbook]] |access-date=16 жовтня 2022}}</ref><ref name="Short2021">{{cite book | author = John R. Short | date = 25 August 2021 | title = Geopolitics: Making Sense of a Changing World | publisher = Rowman & Littlefield | pages = 163– | isbn = 978-1-5381-3540-2 | oclc = 1249714156 | url = https://books.google.com/books?id=xdg7EAAAQBAJ&pg=PA163}}</ref>
|leader_title1 = [[Президент Республіки Білорусь|Президент]]
|leader_name1 = [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] (легітимність заперечується)<ref>{{cite web|url=https://www.france24.com/en/20200923-belarus-leader-lukashenko-holds-secret-inauguration-amid-continuing-protests|title=Belarus leader Lukashenko holds secret inauguration amid continuing protests|website=france24.com|date=23 вересня 2020|accessdate=2 червня 2021|archive-date=4 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210604164256/https://www.france24.com/en/20200923-belarus-leader-lukashenko-holds-secret-inauguration-amid-continuing-protests}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-54262953|title=Belarus: Mass protests after Lukashenko secretly sworn in|publisher=BBC News|date=23 вересня 2020|accessdate=2 червня 2021|archive-date=24 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210524171331/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-54262953}}</ref>
[[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]] (президент в еміграції)
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Білорусі|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2 = [[Головченко Роман Олександрович|Роман Головченко]]
|area_rank = 85
|area = 207 600
|percent_water = 2,22&nbsp;%
|population_estimate = {{decrease}}&nbsp;9 475 600<ref>[http://www.belstat.gov.by/by/ Нацыянальны статыстычны камітэт Рэспублікі Беларусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190325210911/http://www.belstat.gov.by/by/ |date=25 березня 2019 }}{{ref-be}}</ref>
|population_estimate_year = 2019
|population_estimate_rank = 93
|population_census =
|population_census_year =
|population_density = 45,6 осіб
|population_density_rank = 174
|GDP_PPP_year = 2018
|GDP_PPP = $ 188&nbsp;млрд
|GDP_PPP_per_capita = $ 20&nbsp;008
|sovereignty_type = [[Історія Білорусі|Формування]]
|established_event1 = [[Полоцьке князівство]]
|established_date1 = [[987]]
|established_event2 = [[Турівське князівство]]
|established_date2 = [[988]]
|established_event3 = [[Велике князівство Литовське]]
|established_date3 = [[1236]]
|established_event4          = [[Білоруська Народна Республіка]]
|established_date4           = [[9 березня]] [[1918]]
|established_event5                = [[Статутні грамоти Білоруської Народної Республіки#Третя Статутна грамота|проголошення незалежності]]
|established_date5 = [[25 березня]] [[1918]]
|established_event6                = ліквідація [[Білоруська Народна Республіка|БНР]]
|established_date6  = [[1919]]
|established_event7                 = [[Декларація про державний суверенітет Республіки Білорусь|Декларація про державний суверенітет]]
|established_date7  = [[27 липня]] [[1990]]
|established_event8 = відновлення незалежності
|established_date8 = [[25 серпня]] [[1991]]
|currency      = [[білоруський рубль]]
|currency_code = BYN
|time_zone     = FET
|utc_offset    = +3
|код країни    = 112 / BLR / BY
|cctld         = [[.by]], [[.бел]]
|calling_code  = 375
|established_event9=[[Конституція Республіки Білорусь|чинна Конституція]]|established_date9=[[15 березня]] [[1994]]}}
'''Білору́сь<ref>Застарілий варіант назви&nbsp;— '''Білору́сія'''</ref>''' ({{lang-be|Беларусь, Biełaruś}}, {{lang-ru|Беларусь}}), офіційна назва '''Респу́бліка Білору́сь''' ({{lang-be|Рэспубліка Беларусь, Respublika Biełaruś}}, {{lang-ru|Республика Беларусь}})&nbsp;— [[держава]] у [[Східна Європа|Східній Європі]]<ref name="unee">{{cite web|url=http://unstats.un.org/unsd/methods/m49/m49regin.htm#europe|title=Standard Country and Area Codes Classifications (M49)|accessdate=22 квітня 2010|publisher=United Nations Organization|date=1 квітня 2010|author=UN Statistics Division|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100417070721/http://unstats.un.org/unsd/methods/m49/m49regin.htm|archivedate=17 квітня 2010|url-status=live|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref> без виходу до моря, що межує з [[Україна|Україною]] на півдні, [[Польща|Польщею]] на заході, [[Литва|Литвою]] та [[Латвія|Латвією]] на півночі, а також [[РФ]] на півночі та сході. Столиця та найбільше місто&nbsp;— [[Мінськ]]. Понад 40&nbsp;% території країни площею {{formatnum:207600}}&nbsp;км² покриті лісами. Основними галузями її економіки є сфера послуг і виробництво<ref>{{cite web|url=http://belstat.gov.by/homep/en/publications/belarus_in_figures/2012/about.php|title=Contents|publisher=Belstat.gov.by|accessdate=4 жовтня 2012|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130118020305/http://belstat.gov.by/homep/en/publications/belarus_in_figures/2012/about.php|archivedate=18 січня 2013|df=|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref>. Грошова одиниця&nbsp;— [[білоруський рубль]]. До [[XX століття]] різні держави в різний час контролювали землі сучасної Білорусі, включаючи [[Полоцьке князівство]] (XI—XIV&nbsp;ст.), [[Велике князівство Литовське]], [[Річ Посполита|Річ Посполиту]] та [[Російська імперія|Російську імперію]].

Після [[Російська революція (1917)|Російської революції 1917 року]] різні держави конкурували за легітимність під час [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]]. Врешті-решт у [[1918]] році постала [[Білоруська Народна Республіка]] (БНР). Проте, в результаті територіальної експансії з боку [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], [[Білоруська Народна Республіка|БНР]] була окупована [[більшовики|більшовиками]]. Згодом, була утворена [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка]] (БРСР), яка стала [[Список союзних республік СРСР|союзною республікою Радянського Союзу]] в 1922 році. Білорусь втратила майже половину своєї території Польщі після [[Польсько-радянська війна|польсько-радянської війни]] (1919—1921). Значна частина кордонів Білорусі набула свого сучасного вигляду у 1939 році, коли частина земель [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської республіки]] були реінтегровані до її складу внаслідок [[Радянське вторгнення до Польщі|радянського вторгнення до Польщі]] та були доопрацьовані після Другої світової війни<ref name="uni1">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=o85YDMTeMrUC&dq=reunification+of+western+belarus|title=National purpose in the world economy: post-Soviet states in comparative perspective|last=Abdelal|first=Rawi|year=2001|publisher=Cornell University Press|location=|pages=|language=англійською|isbn=978-0-8014-3879-0|accessdate=27 травня 2020|archive-date=20 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220320014509/https://books.google.com/books?id=o85YDMTeMrUC&dq=reunification+of+western+belarus}}</ref><ref name="uni2">{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=wGA4o-UhAfgC&pg=PA713&dq=reunification+of+western+belarus#v=onepage|title=Europa World Year, Book 1|last=Taylor & Francis Group|first=|year=2004|publisher=[[Routledge|Europa publications]]|location=|pages=|language=англійською|isbn=978-1-85743-254-1|accessdate=27 травня 2020|archive-date=20 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220320000946/https://books.google.com/books?id=wGA4o-UhAfgC&pg=PA713&dq=reunification+of+western+belarus#v=onepage}}</ref>. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] військові дії спустошили Білорусь, яка втратила близько чверті її населення та половину своїх економічних ресурсів<ref name="axell">{{cite book|url=https://archive.org/details/russiasheroes19400albe/page/247|title=Russia's Heroes, 1941–45|last=Axell|first=Albert|year=2002|publisher=Carroll & Graf Publishers|location=|page=[https://archive.org/details/russiasheroes19400albe/page/247 247]|pages=|language=англійською|isbn=0-7867-1011-X}}</ref>. У післявоєнні роки республіку реформували. У 1945 році [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]] стала членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] разом із [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українською РСР]]<ref>{{cite web|url=https://www.un.org/en/members/growth.shtml|title=United Nations member States – Growth in United Nations membership, 1945–present|publisher=|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140712192515/http://www.un.org/en/members/growth.shtml|archivedate=12 липня 2014|last=|first=|date=|website=|language=англійською|accessdate=}}</ref>. Парламент країни оголосив [[державний суверенітет]] 27 липня 1990, а під час [[Розпад СРСР|розпаду Радянського Союзу]], Білорусь проголосила незалежність 25 серпня 1991 року<ref>{{cite web|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/bo.html|title=The World Factbook|publisher=cia.gov|accessdate=4 березня 2016|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=18 січня 2010|archive-url=https://www.webcitation.org/5msIRmy11?url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/bo.html}}</ref>. У 2000, Білорусь і [[Росія|Російська Федерація]] підписали договір про співпрацю, утворивши [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзну державу]].

[[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] обіймає посаду президента країни з 1994 року. Західні журналісти часто називають Білорусь «останньою диктатурою Європи»<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship|accessdate=7 серпня 2014|title=Belarus: inside Europe's last dictatorship|location=London|work=The Guardian|first=Sigrid|last=Rausing|date=7 жовтня 2012|language=англійською|archive-date=26 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140726110421/http://www.theguardian.com/world/2012/oct/07/belarus-inside-europes-last-dictatorship}}</ref><ref name="reuters1">{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/2012/03/04/us-belarus-dicator-idUSTRE8230T320120304|agency=[[Reuters]]|title=Belarus's Lukashenko: "Better a dictator than gay"|quote=...German Foreign Minister's branding him 'Europe's last dictator'|location=Berlin|date=4 березня 2012|last=|first=|language=англійською|work=|accessdate=|archive-date=6 жовтня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151006194656/http://www.reuters.com/article/2012/03/04/us-belarus-dicator-idUSTRE8230T320120304}}</ref> завдяки самоописаному [[Авторитаризм|авторитарному]] стилю правління Лукашенка<ref>{{cite news|title=Profile: Alexander Lukashenko|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm|accessdate=7 серпня 2014|work=BBC News|publisher=BBC|date=9 січня 2007|quote='..an authoritarian ruling style is characteristic of me [Lukashenko]'|last=|first=|language=англійською|archive-date=23 жовтня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20071023013357/http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/3882843.stm}}</ref><ref name="HRW">{{cite web|url=http://hrw.org/english/docs/2005/01/13/belaru9878.htm|title=Essential Background&nbsp;– Belarus|accessdate=26 березня 2006|year=2005|publisher=Human Rights Watch|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=15 січня 2005|archive-url=https://web.archive.org/web/20050115051738/http://hrw.org/english/docs/2005/01/13/belaru9878.htm}}</ref>. Лукашенко продовжив низку політик радянських часів, зокрема [[Державна власність|державну власність]] великої частини [[Економіка Білорусі|економіки]]. Вибори за правління Лукашенка піддаються широкій критиці як несправедливі; і на думку багатьох країн та міжнародних організацій, політична опозиція в країні була жорстоко придушена. Білорусь також є єдиною країною в Європі, яка офіційно застосовує [[Смертна кара в Білорусі|смертну кару]]<ref>{{cite web|url=http://www.osce.org/odihr/elections/belarus|accessdate=28 грудня 2010|title=Office for Democratic Institutions and Human Rights&nbsp;– Elections&nbsp;– Belarus|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|archive-date=9 січня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110109120518/http://www.osce.org/odihr/elections/belarus}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.economist.com/blogs/easternapproaches/2010/12/belaruss_election_0|accessdate=28 грудня 2010|title=Belarus's election: What should the EU do about Belarus?|date=27 грудня 2010|last=|first=|language=англійською|work=|archive-date=29 грудня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101229183516/http://www.economist.com/blogs/easternapproaches/2010/12/belaruss_election_0}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fco.gov.uk/en/news/latest-news/?view=News&id=504974682|accessdate=28 грудня 2010|title=Foreign Secretary expresses UK concern following Belarus elections|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110513211744/http://www.fco.gov.uk/en/news/latest-news/?view=News&id=504974682|archivedate=13 травня 2011|df=|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}</ref>. Рейтинг Білорусі в [[Індекс демократії|індексі демократії]] є найнижчим у Європі, а сама країна позначена, як «не вільна» організацією [[Freedom House]]; «репресованою» в [[Індекс економічної свободи|Індексі економічної свободи]] 2013—2014 років, та оцінена [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[Репортери без кордонів|Репортерами без кордонів]], як найгірша країна за рівнем свободи преси в Європі, займаючи 157 місце серед 180 країн<ref>{{citation|publisher=[[Reporters Without Borders]]|title=Press Freedom Index 2013/2014|date=січень 2014|url=https://rsf.org/en/ranking/2014|accessdate=6 березня 2014|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140214120404/http://rsf.org/index2014/en-index2014.php|archivedate=14 лютого 2014|df=}}</ref>.

Понад 70&nbsp;% з 9,49 мільйона населення країни проживає у містах. Понад 80&nbsp;% населення є [[Білоруси|етнічними білорусами]], зі значними меншинами [[Росіяни в Білорусі|росіян]], [[Поляки у Білорусі|поляків]] та [[Українці Білорусі|українців]]. З часу референдуму 1995 року в країні існують дві офіційні мови: [[Білоруська мова|білоруська]] та [[Російська мова|російська]]. [[Конституція Республіки Білорусь|Конституція Білорусі]] не декларує жодної офіційної релігії, хоча основною релігією в країні є [[Православна церква|східне православне християнство]]. Друга за поширеністю релігія, [[Латинська церква|римо-католицизм]], має набагато меншу кількість послідовників; щоправда, Білорусь святкує і православну, і католицьку версію [[Різдво Христове|Різдва]] та [[Великдень|Пасхи]] як національні свята<ref>{{cite web|url=http://president.gov.by/special/en/holidays_en/|title=The official Internet portal of the President of the Republic of Belarus. RusPDAVersion for Visually Impaired People|publisher=|accessdate=12 травня 2020|archive-date=25 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160325100142/http://president.gov.by/special/en/holidays_en/}}</ref>. Білорусь є членом [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] з моменту її заснування, [[Співдружність Незалежних Держав|Співдружності Незалежних Держав]], [[Організація договору про колективну безпеку|Організації Договору про Колективну Безпеку]], [[Євразійський економічний союз|Євразійського економічного союзу]] та [[Рух неприєднання|Руху неприєднання]]. Білорусь не виявила жодних прагнень до вступу до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], та, з усім тим, підтримує двосторонні відносини з Союзом, а також бере участь у двох його проєктах: [[Східне партнерство|Східному партнерстві]] та [[INOGATE|Бакинській ініціативі]].

== Походження назви ==
{{main|Біла Русь}}

Щодо назви сучасної Білорусі, термін «Біла Русь» вперше зафіксовано в XIII столітті та {{fact2|вживався для позначення північних земель тогочасної Русі}}. Походження терміна остаточно не встановлено. Термін «Біла Русь» у писемних джерелах згадується польським хроністом XIV&nbsp;ст., канцлером коронним&nbsp;— [[Янко із Чарнкова|Янком із Чарнкова]] у «Хроніці (що немає ні початку ні кінця у період із 1370—1384)<ref>{{Cite web|url=http://leksika.com.ua/13500117/legal/bila_rus|title=БІЛА РУСЬ|website=|accessdate=2018-09-04|archive-date=5 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170605190115/http://leksika.com.ua/13500117/legal/bila_rus}}</ref>».

З XIX століття термін «Белоруссия» стає широко вживаним для позначення земель, які відносяться до сучасних білоруських регіонів і витісняє відвічну назву «Литва». Зроблено це будо задля того, щоб литвини, тобто мешканці територій Литви у вузькому сенсі (етнічні білоруські землі з нині литовськими містами Вільно та Ковно) втратили свою культуру та мову, а натомість перейшли на російську мову, а згодом і повністю русифікувалися. За часи з 1794 по 1864 роки на теренах сучасної Білорусі було три повстання за відродження Литви (стародавньої білоруської держави, яка була окупована Росією в результаті третього розподілу Речі Посполитої у 1795 році) та Речі Посполитої. Тому, аби забезпечити територіальну цілісність Російської Імперії, царський уряд із часу першого розподілу Речі Посполитої почав русифікувати литовські землі та нав'язувати свою назву «Біла Русь». Хоча все одно довгий час литвини не називали себе білорусами, продовжуючи називатися старожитньою назвою «литвини».

Починаючи з XIX&nbsp;ст.&nbsp;— загальноприйнята назва всіх територій, які тодішня царська етнографія відносила до білоруських, а також&nbsp;— у формі Білорусь&nbsp;— національна самоназва, прийнята ідеологами білоруського національного руху в 1890-х роках.

== Географія ==
{{main|Географія Білорусі}}
[[Файл:Zubr 003.jpg|міні|250пкс|Європейський [[зубр]]]]

=== Розташування ===
Держава розташована в Центрально-Східній Європі, територія країни простягається з півночі на південь на 545&nbsp;км, а з заходу на схід&nbsp;— на 620&nbsp;км. На півночі межує з [[Литва|Литвою]] (спільний кордон&nbsp;— 502 км), Латвією (141 км); на сході&nbsp;— з [[Росія|Росією]] (959 км); на півдні&nbsp;— з [[Україна|Україною]] (975 км); на заході&nbsp;— з [[Польща|Польщею]] (605 км).
<!-- повтор знизу ??? {{Розташування2|nw={{LIT}}|n={{LAT}}|ne=↑|w={{POL}}|e={{RUS}}|sw=↓|s={{UKR}}|se=→}}-->

=== Геологія ===
{{main|Геологія Білорусі}}

Територія '''Білорусі''' розташована в західній частині [[Східноєвропейська платформа|Східноєвропейської платформи]]. У центральній і західній частині Білорусі розташована [[Білоруська антекліза]] зі глибиною залягання [[фундамент]]у до 100&nbsp;м. Від центральної частини масиву відходять заглиблені структури&nbsp;— Мазурський, Вілейський, Бобруйський, Івацевський виступи. На півдні [[антекліза]] обмежена скидом, південніше якого розташована Брестська западина, що переходить на території [[Польща|Польщі]] в Підляську западину. Південну частину Білорусі займають [[Прип'ятський прогин]], північна частина [[Український кристалічний щит|Українського щита]], Поліська, Жлобінська сідловини, Брагінсько-Лоївська сідловина, частина [[Дніпровсько-Донецька западина|Дніпровсько-Донецької западини]]. У північно-східній частині Білорусі та суміжних районах [[Росія|РФ]] виділені Оршанська западина (глибина залягання фундаменту 1400—1600&nbsp;м), що складається з Вітебської та Могильовської мульд, розмежованих Центральнооршанським горстом. Від Могильовської мульди до Білоруської антеклізи простягається Червенський підземний виступ. Кристалічний фундамент складений [[архей]]ськими (неманська, околовська серії), нижньопротерозойськими (житковицька серія) [[Метаморфічні породи|метаморфічними породами]] ([[ґнейс]]ами, [[Кристалічні сланці|кристалічними сланцями]], [[амфіболіт]]ами та інші), прорваними численними [[інтрузія]]ми [[граніт]]ів, [[діорит]]ів, [[габро]] та іншими. З породами кристалічного фундаменту пов'язані родовища [[Залізні руди|залізних руд]], [[Кольорові метали|кольорових металів]], рідкісних і розсіяних елементів. Осадовий чохол на території Білорусі представлений відкладами верхнього [[Протерозой|протерозою]] та [[Фанерозой|фанерозою]]. До верхньопротерозойських порід прилучені [[Прісні води|прісні]], [[мінеральні води]], високомінералізовані розсоли. Відклади палеозою ([[пісковики]], [[глини]], [[алевроліти]], [[карбонат]]ні, [[сульфат]]ні, [[галоген]]ні породи) розвинені в Оршанській і Брестській западинах, Прип'ятському прогині, Білоруській антеклізі. До них належать родовища [[Кам'яна сіль|кам'яної]] та [[Калійна сіль|калійної солей]], [[Нафта|нафти]] та [[Природний газ|газу]], [[Горючі сланці|горючих сланців]], [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], мінеральних вод. Мезозойські відклади ([[алевроліти]], [[Мергель|мергелі]], пісковики, глини, [[вапняк]]и) поширені в Прип'ятському прогині, Брестській западині. З ними пов'язані родовища крейди, [[Буре вугілля|бурого вугілля]], [[фосфорит]]ів. З [[кайнозой]]ськими породами пов'язані родовища бурого вугілля, нерудних будівельних матеріалів, а також прісні води.

=== Рельєф ===
Велика частина території країни&nbsp;— рівнинна, з численними слідами льодовикової діяльності. На північному заході&nbsp;— система [[морена|моренних]] пасом (Свенцянська, Браславська й Освейська), які є частинами Балтійського моренного пасма. Між моренними пасмами&nbsp;— заболочені [[низовина|низовини]] ([[Німанська низовина|Німанська]], [[Полоцька низовина|Полоцька]] та інші). З заходу на схід простягається [[Білоруське пасмо]] (висота до 345 м&nbsp;— найвища точка Білорусі). На півдні&nbsp;— низинне [[Білоруське Полісся]].

Найвища точка&nbsp;— пагорб Дзержинський у Мінській області (345&nbsp;м над рівнем моря). Найнижча точка&nbsp;— Німанська долина в Гродненській області (80—90&nbsp;м над рівнем моря).

=== Внутрішні води ===
[[Файл:Swamp lake Balarus.jpg|міні|праворуч|Болото біля Мінська]]
Основні річки: [[Дніпро (річка)|Дніпро]] (з притоками [[Березина (притока Дніпра)|Березина]], [[Прип'ять]], [[Сож]]), [[Західна Двіна]], [[Німан]] (з притокою [[Няріс]]), [[Західний Буг]]. Понад 10 тисяч озер ([[Нароч (озеро)|Нароч]], [[Освея (озеро)|Освейське]], Лукомльське, Дрисвяти та ін.). Понад 1/3 території займають [[болото|болота]], головним чином розповсюджені в Поліссі. Є [[водосховище|водосховища]] (Вілейське, [[Заславське водосховище|Заславльське]] та інші).

=== Ґрунти та рослинність ===
{{main|Флора Білорусі}}
Мішані [[ліс]]и займають приблизно 1/3 території країни. Майже 2/3 лісопокритої площі становлять хвойні породи ([[сосна]], [[ялина]]); на півдні поширені [[дуб]], [[граб]], [[клен]], [[ясен]].

=== Охорона природи ===
{{see also|Червона книга Республіки Білорусь}}
На території Білорусі&nbsp;— частина [[Біловезька Пуща|Біловезької Пущі]], Березинський і Прип'ятський [[заповідник]]и.

== Історія ==
{{main|Історія Білорусі}}

=== Стародавня історія ===
[[Файл:AntarcticaDomeCSnow.jpg|міні|Льодовиковий щит [[Антарктида|Антарктиди]]. Саме так могла виглядати поверхня [[Земля|Землі]] в Північній Європі, включно з Білоруссю, в [[льодовиковий період]]]]
[[Файл:KundaCultureTools.jpg|міні|ліворуч|Знаряддя кундської культури]]
Заселення території сучасної Білорусі почалося близько 100—35 тис. років тому. Можливо, першими, хто намагався освоїти регіон, були [[неандертальці]], та слідів їхнього проживання в Білорусі поки не знайдено. Найдавніші знахідки відносяться вже до людей сучасного типу&nbsp;— [[кроманьйонці]]в.

Люди зникали та знову з'являлися періодично, у міру того як [[льодовик]] покривав територію Білорусі та знову відступав. Близько 18 тисяч років тому він досяг тих місць, де сьогодні знаходяться міста [[Гродно]], [[Вілейка]] й [[Орша]]. У південній Білорусі природа та клімат стали властиві як для природної зони в [[Тундра|тундрі]]. Проживали [[мамонти]] та [[Шерстистий носоріг|шерстисті носороги]], північні олені. Багато [[валун]]ів, які сьогодні трапляються на території Білорусі, теж були багато тисячоліть тому принесені льодовиками. Безліч озер на півночі держави мають післяльодовикове походження.

З кінця бронзового віку більшість території сучасної Білорусі була заселена [[Балти|балтами]]. Наприкінці [[IX століття|IX]]&nbsp;— на початку [[X століття|X]]&nbsp;ст. розпочалося заселення цієї території [[Слов'яни|слов'янами]], яке супроводжувалося міжетнічними контактами з місцевими балтійськими племенами (литовцями, [[Ятвяги|ятвягами]] та ін.). У [[IX століття|IX]]—[[XI століття|XI]] ст. сформувалися племінні об'єднання [[кривичі]]в, [[дреговичі]]в, [[радимичі]]в.

=== Полоцьке і Турівське князівства ===
{{Main|Полоцьке князівство|Турівське князівство}}
[[Файл:Usiasłaŭ Połacki (Čaradziej). Усяслаў Полацкі (Чарадзей).jpg|ліворуч|міні| [[Всеслав Брячиславич|Всеслав Чародій]], при якому [[Полоцьке князівство]] досягло найбільшого розквіту й отримало вихід до [[Балтійське море|Балтійського моря]]]]
[[Файл: Stamp Hleb of Minsk.jpg |міні|Печатка із зображенням [[Гліб Всеславич|Гліба Всеславича]]. Будучи сином Всеслава Чародія, він отримав від батька [[Мінське князівство]]. Проводив активну зовнішню політику, як у сусідніх білоруських князівствах, так і в [[балти|балтійських]] землях]]
[[Файл:Magnus_ducatus_Lithuania,_1780.jpg|міні|Magnus Ducatus Lithuania, Tobias Lotter, 1780]]
У VIII—IX століттях розвиток сільського господарства та ремесел сприяє формуванню феодальних відносин, розширенню торгівлі, виникненню міст. Найбільш давніми з них вважаються [[Полоцьк]] (уперше згадується в «[[Повість временних літ|Повісті временних літ»]] у [[862]] році), [[Вітебськ]] (дата заснування якого по міській легенді XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— [[974]] рік) і [[Турів]] (перша згадка в літописі&nbsp;— 980 рік).

Вважається, що першою державою на території сучасної Білорусі була [[Полоцьке князівство|Полоцька земля]]. Першим історичним відомим князем Полоцька був [[Рогволод]] (згадується під 980 роком). До 1001 року князівством керував його онук Ізяслав, відомий як «князь-книжник». Від його імені походить назва міста [[Заславль]].

Найбільшого розквіту та могутності Полоцьке князівство досягло при царюванні князів [[Брячислав Ізяславич|Брячислава]] (1003—1044) та [[Всеслав Брячиславич|Всеслава Чародія]] (1044—1101). Від імені першого з них імовірно походить назва міста [[Браслав]], другий почав будівництво Полоцького Софійського собору.

Білорусь, як і [[Україна]], продовжила свою історичну державність у межах [[Київська Русь|Київської Русі]], правителі якої об'єднали практично всі східнослов'янські союзи племен. Під владу [[Київ|Києва]] потрапило і Полоцьке князівство, однак незабаром стало фактично самостійною державою з усіма відповідними атрибутами&nbsp;— суверенною владою князя, власними адміністрацією, столицею, армією та фіскальною системою.

Полоцьке князівство згодом розширило свій вплив на [[Балтійські країни|Балтію]], підпорядкувавши собі ряд балтійських племен. У X—XII століттях воно охоплювало територію, що включала північ і центр сучасної Білорусі, а також частину земель сучасних [[Латвія|Латвії]], [[Литва|Литви]] та [[Смоленська область|Смоленської області]] Росії.

У [[1184]] році в Балтиці з'являються перші [[Німеччина|німецькі]] [[Місіонерство|місіонери]]. Абат Мейнард, який діяв за підтримки [[Папа римський|Папи Римського]], домігся від полоцьких князів права проповідувати католицтво серед балтійських племен [[Ліви|лівів]]. Це стало початком німецької колонізації регіону й призвело до 200-річної боротьби білоруських князівств із [[Тевтонський орден|орденами]] лицарів&nbsp;— [[хрестоносці]]в.

Пізніше на землях сучасної Білорусі, [[Україна|України]] та [[Литва|Литовської Республіки]] існувало [[Велике князівство Литовське]], яке з [[1569]] року увійшло до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], а після її розпаду&nbsp;— до [[Російська імперія|Російської імперії]].

=== Велике князівство Литовське ===
{{main|Велике князівство Литовське|Річ Посполита}}

{|align=right
 |||[[Файл:Kanstantyn Astroski. Канстантын Астроскі (XVIII).jpg|thumb|[[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]] — військовий і державний діяч Великого князівства Литовського, очолював союзні війська у битві під Оршею, коли було розбито московське військо.]]
 |||[[Файл:Skaryna 1517.jpg|thumb|[[Франциск Скорина]] — білоруський першодрукар та просвітник.]]
 |}
Наступною великою державою на білоруських землях було [[Велике князівство Литовське]] (ВКЛ). Під час створення та початкового розвитку цієї держави її найбільшим та головним центром був [[Новогрудок]]. Окрім сучасних земель Білорусі, до цієї держави входили також землі сучасної [[Литва|Литви]], північна частина сучасної [[Україна|України]] та частина сучасної [[Росія|Росії]]. Культура Великого князівства Литовського була переважно білорусько-українською, а роль державної писемної мови відігравала [[староукраїнська мова|старобілоруська]] (в українській термінології&nbsp;— староукраїнська).

Велике князівство Литовське досягло свого найбільшого розквіту за князя [[Вітовт Великий|Вітовта Великого]], перетворившись на державу з територіями від [[Балтійське море|Балтійського]] до [[Чорне море|Чорного моря]]. Культурний розквіт держави розпочався у 16 столітті: в цей період активно діяли [[Микола Гусовський]] та [[Франциск Скорина]], і почала формуватися унікальний білоруський іконопис, що поєднував європейські та православні мистецькі традиції. Розвитку країни перешкоджали часті набіги кримських татар.

=== Російська імперія ===
{{main|Північно-Західний край}}
У 1772, 1793 та 1795 роках відбулися [[Поділи Речі Посполитої|три поділи Речі Посполитої]], внаслідок яких білоруські землі відійшли до складу [[Російська імперія|Російської імперії]] й були у її складі до 1917 року.

У містах було скасовано [[магдебурзьке право]], яке колись давало їм можливість обирати власне керівництво. Зберігалося [[кріпацтво]], що з кожним десятиліттям збільшувало економічну та технологічну відсталість Білорусі від розвинених країн. [[Наполеонівські війни|Війна 1812 року]] принесла великі втрати цивільному населенню Білорусі. Водночас інтелігенція почала більше цікавитися білоруською культурою та фольклором. [[Ян Чечот]] досліджував [[білоруська абетка|орфографію білоруської мови]] і першим порушив питання про створення «кривицького правопису». Після [[Листопадове повстання (1830—1831)|повстання 1830—1831 років]] царська влада заборонила [[Греко-католицькі церкви|уніатську церкву]] та перевела населення Білорусі на [[православ'я]]. Після [[Січневе повстання (1863)|повстання 1863—1864 років]] посилився тиск на громадські організації та інтелігенцію, але селянам було зроблено низку економічних поступок.

Реформи 1860-х та 1870-х років (зокрема [[Селянська реформа в Російській імперії (1861)|скасування кріпацтва]]) сприяли економічному розвитку регіону, але [[Перша світова війна]] принесла великі втрати цивільним та промисловості, сприяючи зміцненню революційного руху. Останню передвоєнну спробу запобігти революції [[Столипінська реформа|шляхом реформ]] зробив [[Петро Столипін]] у 1906 році. У той таки час Білорусь все більше цікавилася рідною історією, фольклором та незалежністю. У 1906 році почала виходити газета «[[Наша Ніва]]». Багато молодих поетів та публіцистів зверталися до білоруської тематики ([[Янка Купала]], [[Якуб Колас]], [[Пашкевич Алоїза Степанівна|Алоїза Пашкевич]], [[Янка Лучина]], [[Карусь Каганець]] та інші).

=== Білоруська Народна Республіка ===
{{main|Білоруська Народна Республіка}}
[[Файл:Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg|thumb|[[Біло-червоно-білий прапор]] був символом БНР, а також пострадянської Білорусі в 1991—1995 роках. А також є символом [[Протести в Білорусі 2020|білоруської опозиції]].]]
[[Файл:Coat of arms of Belarus (1991–1995).svg|thumb|[[Погоня (герб)|Погоня]]&nbsp;— герб БНР та пострадянської Білорусі у 1991—1995 роках. Символ [[Протести в Білорусі 2020|опозиції]].]]
25 березня 1918 року було проголошено незалежну [[Білоруська Народна Республіка|Білоруську Народну Республіку]] (БНР). [[Ян Середа]], [[Язеп Льосік]] та [[Кречевський Петро Антонович|Петро Крачевський]] почергово очолювали БНР. Планувалися помірні реформи: передача селянам землі для організації дрібних господарств, відсутність націоналізації промисловості тощо. У 1919 році під тиском [[більшовики|більшовиків]] і через внутрішні суперечності республіка припинила своє існування і [[Рада БНР]] емігрувала.

=== Серединна Литва ===
{{main|Серединна Литва}}
[[Серединна Литва|Республіка Серединна Литва]] була державно-політичним утворенням на території Віленської та Гродненської областей у 1920—1922 роках. Республіка була останньою спробою відновити Литву в історичному та конфедеративному сенсі (планувалося також створити Верхню Литву та Нижню Литву). Створення держави стало можливим після «заколоту Жаліховського» завдяки [[Перша литовсько-білоруська дивізія|Першій литовсько-білоруській дивізії]] польської армії під керівництвом [[Люціан Желіговський|Лучана Жаліговського]], уродженця Ошмян.

Базуючись в історичній столиці Великого князівства Литовського, [[Вільнюс|Вільні (Вільнюсі)]], держава протягом 18 місяців була буферною зоною між [[Польська Республіка (1918—1945)|Польщею]], від якої вона залежала, та [[Литва|Литвою]], яка відстоювала свої права на територію.

Після деяких затримок, пов'язаних з протестом [[Ліга Націй|Ліги Націй]], яка планувала введення міжнародних військ, 8 січня 1922&nbsp;р. відбулися вибори до Сейму, а територія республіки була анексована Польщею. У своїх спогадах, опублікованих у Лондоні у 1943 році, Лучан Жаліговський засудив політику анексії, політику закриття білоруських шкіл та відмову від конфедеративних планів маршала Пілсудського з боку польських «союзників».

У 1922—1939 роках територія Західної Білорусі перебувала у складі Польщі.

=== Радянська Білорусь ===
{{main|Білоруська Радянська Соціалістична Республіка}}
1 січня 1919&nbsp;р. було проголошено утворення [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруською Соціалістичної Радянської Республіки]]. 31 липня 1920 року вдруге було оголошено про утворення БСРР. 18 березня 1921 року було підписано [[Ризький мир|Ризький мирний договір]], за яким Білорусь було поділено між Польщею та більшовиками. Після короткого існування буферної держави [[Литовсько-Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|ЛитБіл]], вже БСРР у 1922 році як одна із країн-засновників увійшла до складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзу Радянських Соціалістичних Республік]] (СРСР).

17 вересня 1939 року Західну Білорусь було приєднано до БРСР, що майже вдвічі збільшило розмір республіки. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в 1941—1944 роках Білорусь було окуповано [[Третій Райх|нацистською Німеччиною]]. Після звільнення від нацистської окупації частину Західної Білорусі (понад 30 000 км) за рішенням Сталіна було передано [[ПНР|Польщі]].

У 1945 році Білорусь стала одним із членів-засновників [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]]. Білоруська делегація координувала рішення з усіх питань з всесоюзними представниками.

У 1986 році на кордоні БРСР та УРСР сталася [[Чорнобильська катастрофа]], внаслідок якої відбулося радіаційне забруднення значної частини території Білорусі.

=== Незалежна Білорусь ===
[[Файл:Alexander Lukashenko, opening of Slavianski Bazar 2014.jpg|thumb|Президент [[Олександр Лукашенко]]]]
[[27 липня]] [[1990]]&nbsp;р. Верховна Рада БРСР прийняла [[Декларація про державний суверенітет Республіки Білорусь|Декларацію про державний суверенітет]]. [[25 серпня]] [[1991]]&nbsp;р. Верховна Рада Білорусі проголосила незалежність країни від СРСР. [[19 вересня]] [[1991]]&nbsp;р. Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку перейменовано в Республіку Білорусь. [[15 березня]] [[1994]]&nbsp;р. Верховна Рада прийняла Конституцію Республіки Білорусь, згідно з якою вона оголошувалася [[Унітарна держава|унітарною]] демократичною соціальною правовою державою. Відповідно до Конституції Республіка Білорусь є [[Президентська республіка|президентською республікою]].

У липні [[1994]] року відбулися вибори Президента. У результаті всенародного голосування першим Президентом Республіки Білорусь було обрано [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]]. Це були останні вибори в Білорусі, визнані вільними міжнародною спільнотою, на всіх наступних виборах перемогу здобував Лукашенко. У 1995—1996 роках Лукашенко провів два референдуми, за підсумками яких було розширено права президента, розпущено парламент, російській мові надано статус державної, а також було повернено видозмінену радянську символіку (замість [[Біло-червоно-білий прапор|біло-червоно-білого прапора]] та гербу «[[Пагоня|Погоні]]», що походили з часів Великого князівства Литовського та використовувалися в БНР). Але законність даного референдуму під сумнівом. Винесені питання порушували Конституцію та інші закони Білорусі. Також були помічені порушення під час проведення референдуму<ref>{{Cite web |url=https://www.svaboda.org/a/24100070.html |title=Архівована копія |accessdate=13 травня 2022 |archive-date=21 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220321082533/https://www.svaboda.org/a/24100070.html }}</ref>.

1997 року Лукашенко та президент Росії [[Борис Єльцин]] підписали договір про утворення [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзної держави]]. Переговори щодо договору, а також результати референдуму 1995 року спричинили масові протести в Мінську, відомі як «[[Мінська весна]]». Внаслідок протестів кінцевий зміст угоди про Союзну державу було змінено, і Білорусь зберегла зовнішні ознаки суверенітету.

В 1999 році зникла низка відомих опозиціонерів. Їхні тіла так і не знайшли, а справи про зникнення не було розслідувано. Через це з'явилася версія про існування «ескадронів смерті» на службі у влади. В 2019 році колишній спецпризначенець Юрій Гаравський, що назвав себе бійцем «ескадрону смерті», розповів про те, як відбувалися викрадення і вбивства<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/ru/экс-боец-эскадрона-смерти-я-участвовал-в-убийствах-критиков-лукашенко/a-51692089 |title=Экс-боец "эскадрона смерти": я участвовал в убийствах критиков Лукашенко |accessdate=25 серпня 2020 |archive-date=16 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191216183933/https://www.dw.com/ru/экс-боец-эскадрона-смерти-я-участвовал-в-убийствах-критиков-лукашенко/a-51692089 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.svaboda.org/a/30328348.html |title=«Нямецкая хваля»: былы спэцназавец МУС Беларусі прызнаўся ў забойствах апазыцыянэраў |accessdate=25 серпня 2020 |archive-date=16 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191216183931/https://www.svaboda.org/a/30328348.html }}</ref>.

У жовтні [[2004]] року на референдумі було скасовано обмеження у два терміни перебування на посаді президента, після чого Олександра Лукашенка все частіше стали називати «останнім диктатором Європи». Після президентських виборів [[19 березня]] [[2006]] року в Мінську [[Джинсова революція|почалися протести]], які розігнали силовики. Багатьох учасників було заарештовано. [[10 квітня]] 2006 [[Європейський Союз]] заборонив в'їзд на територію країн ЄС президенту Білорусі Олександру Лукашенку та 30 білоруським чиновникам: міністрам, прокурорам і представникам регіональних виборчих комісій.

Схожі акції протесту відбувалися й після [[президентські вибори в Білорусі 2010|виборів у грудні 2010 року]]. Ввечері того ж дня в центрі [[Мінськ]]а [[Події в Білорусі після президентських виборів 2010|зібралося]] близько 20 тисяч осіб, аби висловити протест проти фальсифікації виборів. [[Війська спеціального призначення|Спецзагони]] розігнали натовп, сімох із дев'яти опозиційних кандидатів було затримано, двох із них побито. США та деякі країни [[Європа|Європи]] відмовилися визнати вибори легітимними.

Після президентських виборів 9 серпня 2020 року в країні почались [[Протести в Білорусі 2020|масові акції протесту]], які були жорстоко придушені до кінця року, станом на листопад 2020 було 30 тисяч затриманих осіб<ref>{{Citation|title=Тридцать тысяч задержанных за время протестов в Беларуси|url=https://www.svoboda.org/a/30965038.html|accessdate=2021-09-16|language=ru|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916065425/https://www.svoboda.org/a/30965038.html}}</ref>.

{{main|Протести в Білорусі (з 2020)}}

== Політична система ==
[[Файл:Пашпарт._Рэспубліка_Беларусь._2009._1.jpg|міні|[[Паспорт громадянина Білорусі]] дубльовано 3 мовами: білоруською, російською й англійською]]
Білорусь за [[Форма правління|формою правління]] є [[Президентська республіка|президентською республікою]]. Глава держави&nbsp;— [[Президент Республіки Білорусь|президент]]. Президент країни&nbsp;— гарант Конституції, прав і волі людини та громадянина. З 10 липня 1994 року [[Олександр Лукашенко]]. [[Державна влада]] здійснюється на основі поділу її на [[законодавча влада|законодавчу]], [[виконавча влада|виконавчу]] та [[судова влада|судову]]. [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].{{main|Державний лад Білорусі}}

=== Виконавча влада ===
[[Файл:Belarus-Minsk-House of Government-1.jpg|міні|[[Будинок Уряду (Мінськ)|Будинок Уряду]] в Мінську]]
Виконавчу владу в республіці здійснює уряд&nbsp;— [[Рада міністрів Республіки Білорусь|Рада міністрів]], яка є центральним органом державного управління.

=== Парламент ===
Законодавча влада в країні належить двопалатному парламенту&nbsp;— [[Національні збори Республіки Білорусь|Національним Зборам Республіки Білорусь]]. Нижня палата, [[Палата представників (Білорусь)|Палата представників]], складається зі 110 депутатів; верхня, [[Рада Республіки (Білорусь)|Рада Республіки]]&nbsp;— з 64 членів, які обираються на 4 роки.{{main|Національні збори Республіки Білорусь}}

==== Політичні партії ====
На [[Парламентські вибори в Білорусі 2019|парламентських виборах 2019 року]] до парламенту Білорусі (а саме до Палати представників Національного зібрання Білорусі) пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Комуністична партія Білорусі]]&nbsp;— 11 місць (10,85&nbsp;%)
* [[Республіканська партія праці та справедливості]]&nbsp;— 6 місць (5,45&nbsp;%)
* [[Білоруська патріотична партія]]&nbsp;— 2 місця (1,8&nbsp;%)
* [[Білоруська аграрна партія]]&nbsp;— 1 місце (0,9&nbsp;%)
* [[Ліберально-демократична партія (Білорусь)]]&nbsp;— 1 місце (0,9&nbsp;%)
* [[Безпартійний|Безпартійних]]&nbsp;— 89 місць (80,9&nbsp;%).

=== Судова влада ===
Білорусь лишається останньою країною Європи, де суди виносять смерті вироки. За 2019 рік двічі суди виносили подібні рішення. Влада не видає тіла страчених сім'ям для поховання, а про виконання вироку рідні та близькі дізнаються з великим запізненням<ref>{{Cite web|title=У Білорусі вдруге за рік оголосили смертний вирок|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/sud-belarusi-vtoroy-raz-god-obyavili-smertnyy-1564513613.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-07-31|language=ru|archive-date=31 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190731072945/https://www.rbc.ua/ukr/news/sud-belarusi-vtoroy-raz-god-obyavili-smertnyy-1564513613.html}}</ref>.

=== Зовнішня політика ===
З початку президентства Олександра Лукашенка Білорусь рухалася в російському напрямку, з офіційною метою побудови єдиного союзу двох держав. Відносини з країнами&nbsp;— членами ЄС і НАТО є складними. Євросоюз і США заборонили в'їзд у свої країни членам білоруського уряду<ref>[http://ua.proua.com/news/2006/05/16/090859.html Буш заборонив в'їзд у США членам уряду Лукашенка.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930043938/http://ua.proua.com/news/2006/05/16/090859.html |date=30 вересня 2007 }}&nbsp;— ProUA&nbsp;— інформаційний портал.</ref>.

Після енергетичного конфлікту з Російською Федерацією наприкінці 2006 року, Мінськ активізував спроби диверсифікувати свою зовнішню політику. Сучасна зовнішня політика Білорусі спрямована на активізацію та поліпшення відносин із такими країнами, як: Китай, Індія, Іран і Венесуела.

Білорусь є членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], [[ЮНЕСКО]], [[ЮНІДО]], [[МОП]], [[ВООЗ]], [[СНД]], [[ОБСЄ]], [[ЄврАзЕС]].{{докладніше|Зовнішня політика Білорусі}}

==== Українсько-білоруські відносини ====
{{main|Українсько-білоруські відносини}}
Уряд Білорусі одним із перших офіційно визнав [[незалежність України]] [[17 грудня]] [[1991]] року, [[Українсько-білоруські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 27 грудня 1991 року<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{К.}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>. У Білорусі (Мінськ) діє [[Посольство України в Білорусі|українське посольство]] і консульство, а в [[Київ|Києві]] [[Посольство Республіки Білорусь в Україні|посольство Білорусі]]<ref name="Дубович" />.

29 липня вночі силами групи «А» КДБ за підтримки ОМОН ГУВС Мінміськвиконкому були затримані 32 людини у підготовці терактів. Ще один чоловік був знайдений і затриманий на півдні країни<ref>{{Cite web |url=https://www.ar25.org/article/pid-minskom-zatrymaly-boyovykiv-rosiyskoyi-pryvatnoyi-viyskovoyi-kompaniyi-vagner.html |title=Архівована копія |accessdate=31 липня 2020 |archive-date=3 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200803123751/https://www.ar25.org/article/pid-minskom-zatrymaly-boyovykiv-rosiyskoyi-pryvatnoyi-viyskovoyi-kompaniyi-vagner.html }}</ref>. Офіс генерального прокурора України поінформував Білорусь про наміри вимагати екстрадиції затриманих<ref>{{Cite web|url=https://gazeta.ua/articles/life/_ukrayina-vimagatime-v-bilorusi-ekstradiciyi-zatrimanih-vagnerivciv/977209|назва=Україна вимагатиме в Білорусі екстрадиції затриманих вагнерівців|видавець=[[Gazeta.ua]]|дата=31 липня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20201027233912/https://gazeta.ua/articles/life/_ukrayina-vimagatime-v-bilorusi-ekstradiciyi-zatrimanih-vagnerivciv/977209|дата-архіву=2020-10-27|мертвий-url=no|дата-доступу=20 лютого 2023}}</ref>, оскільки декого з них підозрюють в участі у бойових діях проти України. 9 із 33 затриманих є громадянами України.

==== Російсько-білоруські відносини ====

Починаючи з заснування білоруської незалежної держави Росія не припиняє спроб територіального, політичного чи військового її поглинання. Невдача путінського режиму в цьому напрямку призвела до Російсько-білоруської прикордонної кризи в лютому 2017 року, введення з боку Росії прикордонного режиму та відкликання білоруських фахівців із митних органів [[ЄврАзЕС]]<ref>[[Європейська правда]]: [http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/02/2/7061083/ Мінськ: Росія ввела прикордонну зону без попередження] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170208033521/http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/02/2/7061083/ |date=8 лютого 2017 }}, 2 лютого 2017</ref>. Разом із тим, у Білорусі російська мова є державною, на рівні з білоруською. Білоруською мовою користується меншість білорусів.

31 липня 2020 Президент Росії Володимир Путін і постійні члени Радбезу Росії обговорили затримання росіян у Білорусі, висловивши надію на їх звільнення<ref>{{Cite web|url=https://belsat.eu/ua/news/putin-sklykav-radbez-kreml-spodivayetsya-na-zvilnennya-bojovykiv-vagnera-v-bilorusi/|назва=Путін скликав Радбез: Кремль сподівається на звільнення бойовиків «Вагнера» в Білорусі|видавець=[[Белсат]]|дата=31 липня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200930145748/https://belsat.eu/ua/news/putin-sklykav-radbez-kreml-spodivayetsya-na-zvilnennya-bojovykiv-vagnera-v-bilorusi/|дата-архіву=2020-09-30|мертвий-url=no|дата-доступу=20 лютого 2023}} {{ref-ua}}</ref>.
{{Див. також|Білорусько-російський газовий конфлікт 2010 року}}
{{Див. також|Російсько-білоруський енергетичний конфлікт, 2006}}

=== Державна символіка ===
Після проголошення незалежності в серпні 1991 року Білорусь прийняла нову символіку&nbsp;— [[біло-червоно-білий прапор]] та [[Пагоня|герб Погоню]]. Ці символи використовувала Білоруська Народна Республіка у 1918 році (й пізніше у вигнанні), а їхнє походження пов'язане з [[Грюнвальдська битва|битвою під Ґрюнвальдом]] 1410 року, в якому об'єднані сили Великого князівства Литовського та Королівства Польського розбили армію хрестоносців.

У червні 1995 року Олександр Лукашенко провів [[Референдум у Білорусі 1995|референдум]], на якому зокрема було поставлено питання про повернення видозміненої символіки Білоруської РСР. Відтак [[Прапор Білорусі|прапор]] і [[Герб Білорусі|герб]] було змінено, а символіка початку незалежності фактично потрапила під заборону і стала асоціюватися з опозицією до режиму Лукашенка.

Сучасний [[гімн Білорусі]] було прийнято в 2002 році. У 1991—2002 роках використовували гімн БРСР без слів.

== Адміністративно-територіальний поділ ==
{{Області Білорусі|float=right|nocat=1}}
Адміністративно територія Білорусі поділяється на 6 областей та 1 столичний округ. Обласні центри містять у [[Мінськ]]у, [[Берестя|Бересті]], [[Вітебськ]]у, [[Гомель|Гомелі]], [[Гродно|Гродні]] та [[Могильов]]і. Кожна область поділяється на райони, міста та інші територіальні й адміністративно-господарські одиниці. У Білорусі станом на 1 серпня 2008 [[Список міст Білорусі|налічується 112 міст]], у тому числі 12 із населенням понад 100 тис. осіб. Вважається, що адміністративно-територіальний поділ Білорусі є застарілим, бо області укрупненні у два рази, адже з кожної області можна утворити 2—3 області стандартного розміру.{{main|Адміністративний поділ Білорусі}}

== Збройні сили ==
Збройні сили Білорусі були створені після проголошення державної незалежності у 1991 році. 20 березня 1992 року було прийнята постанова уряду «Про створення Збройних сил Республіки Білорусь». Цього ж дня парламент прийняв закон «Про Збройні сили Республіки Білорусь», на основі якого і почалося їхнє формування. У білоруській армії існує три види військ: сухопутні війська, військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони. Чисельність збройних сил у 2000 році складала 83 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>. Загальні витрати на армію склали 75&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>. Станом на кінець 2006 року на контрактній основі проходив службу 23,1&nbsp;% військовослужбовців.

Склад армії станом на 1992 рік:
* 2900 танків,
* 3000 бойових машин,
* 1500 артилерійських систем,
* 150 бойових літаків,
* 60 ударних гелікоптерів.{{main|Збройні сили Білорусі}}
Згідно з Угодою про звичайні збройні сили в Європі Білорусь узяла на себе зобов'язання суттєво скоротити кількість військової техніки, що стоїть на озброєнні. Білоруська армія бере активну участь у різноманітних навчаннях, як усередині країни («Неман&nbsp;— 2001», «Березина-2002», «Чисте небо-2003», «Щит Союзу&nbsp;— 2006», «Захід&nbsp;— 2009»), так і за її межами (Бойова співдружність).

{{see also|Відносини Білорусь — НАТО}}

== Економіка ==
[[Файл:Belarus-Minsk-Hypermarket Hippo.jpg|міні|Торговельний комплекс, Мінськ]]
Білорусь&nbsp;— індустріально-аграрна держава, що розвивається. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) у 2006 році склав 80,7&nbsp;млрд доларів США (63 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 7,8 тис. доларів (80 місце у світі)<ref name="Дубович" />. Промисловість разом із будівництвом становить 31,6&nbsp;% від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 9,3&nbsp;%; сфера обслуговування&nbsp;— 59,1&nbsp;% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович" />. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 34,7&nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво; 14&nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове та рибне господарства; 51,3&nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2004 рік)<ref name="Дубович" />.

Надходження до [[державний бюджет|державного бюджету]] Білорусі за 2006 рік склали 6,6&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 7,2&nbsp;млрд; дефіцит становив 8&nbsp;%<ref name="Дубович" />.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation 2001 року ВВП країни становив 22,5&nbsp;млрд доларів США. Прямі іноземні інвестиції&nbsp;— 31,4&nbsp;млн доларів США.{{main|Економіка Білорусі}}

=== Валюта ===
[[Файл:100 Belarus 2009 front.jpg|міні|Купюра 100 рублів зразка 2009 року]]
[[Файл:Belarus-2000-Bill-20-Obverse.jpg|міні|Купюра 20 рублів зразка 2000 року]]
Національною валютою країни слугує [[білоруський рубль]] (рубель).

Долари США, євро та російські рублі&nbsp;— найбільш широко прийняті валюти. Обміняти валюту можна в банках і в обмінних пунктах.{{main|Білоруський рубль}}

=== Промисловість ===
[[Файл:BelAZ haul truck.jpg|міні|праворуч|[[БелАЗ]]]]
Головні галузі промисловості: [[Автомобілебудування|важке автомобілебудування]] та виготовлення [[трактор]]ів, [[машинобудування]], виготовлення побутової техніки (телевізори, холодильники), [[Хімічна промисловість|хімічна]] (виробництво добрив), [[Харчова промисловість|харчова]] та [[Текстильна промисловість|текстильна]], [[Промисловість будівельних матеріалів|виготовлення будівельних матеріалів]].{{main|Гірнича промисловість Білорусі}}
{{see also|Історія освоєння мінеральних ресурсів Білорусі}}

=== Енергетика ===
За 2004 рік було вироблено 29,3&nbsp;млрд кВт*год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 4,7&nbsp;млрд кВт*год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 31,1&nbsp;млрд кВт*год (імпортовано 8,5&nbsp;млрд кВт·год)<ref name="Дубович" />. У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 165 тис. барелів на добу, [[Природний газ|природного газу]]&nbsp;— 20,5&nbsp;млрд м³<ref name="Дубович" />.

Із підключенням першого енергоблоку [[Білоруська АЕС|Білоруської АЕС]], побудованим у кредит російським [[Росатом]]ом, країна перестала бути енергодефіцинтим регіоном та почала експортувати 100—200МВт електроенергії у енергосистему України, а Україна втратила Білорусь як імпортера. Із введенням другого енергоблоку, білоруси розраховують на економію у 500&nbsp;млн доларів на бюджет країни за рахунок зменшення спалювання газу та нарощування експорту у енергосистеми сусідів<ref>{{Cite web|title=Перший енергоблок БілАЕС підключений до енергосистеми Білорусі|url=https://kosatka.media/uk/category/elektroenergiya/news/pervyy-energoblok-belaes-podklyuchen-k-energosisteme-belarusi|website=kosatka.media|accessdate=2020-11-09|language=ru|archive-date=19 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210119221214/https://kosatka.media/uk/category/elektroenergiya/news/pervyy-energoblok-belaes-podklyuchen-k-energosisteme-belarusi}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.belrynok.by/2020/11/17/poluchit-li-belarus-kommercheskuyu-vygodu-ot-zapuska-belaes/|website=belrynok.by|title=Получит ли Беларусь коммерческую выгоду от запуска БелАЭС?|language=ru|author=Татяна Маненок|date=17.11.2020|accessdate=6 березня 2021|archive-date=22 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210122002330/https://www.belrynok.by/2020/11/17/poluchit-li-belarus-kommercheskuyu-vygodu-ot-zapuska-belaes/}}</ref>.

У грудні 2020 року BNK (UK) Limited, дочірнє підприємство Білоруської нафтової компанії (БНК), тимчасово призупинило експорт нафтопродуктів через Клайпедський порт Литви<ref>{{Cite web|title=Дочірнє підприємство БНК призупинило експорт нафтопродуктів через порт Литви|url=https://kosatka.media/uk/category/neft/news/dochernee-predpriyatie-bnk-priostanovilo-eksport-nefteproduktov-cherez-port-litvy|website=kosatka.media|accessdate=2020-12-15|language=ru|archive-date=10 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210410112832/https://kosatka.media/uk/category/neft/news/dochernee-predpriyatie-bnk-priostanovilo-eksport-nefteproduktov-cherez-port-litvy}}</ref>.{{main|Енергетика Білорусі}}

=== Сільське господарство ===
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 55&nbsp;% площі держави<ref name="Дубович"/>. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[Зернові культури|зернові]], [[льон]], [[картопля]], [[цукрові буряки]].

Важливе значення має м'ясо-молочне тваринництво, відгодівля свиней.

=== Транспорт ===
[[Файл:Orsha-M1Route.JPG|міні|праворуч|Траса М1 поблизу Орші]]
{{main|Транспорт Білорусі}}
Основний транспорт&nbsp;— залізничний, автомобільний, річковий. Повітряний транспорт розвинений відносно слабко; найбільший аеропорт країни знаходиться поблизу Мінська.

{{see also|Автошляхи Білорусі}}

=== Туризм ===
{{main|Туризм у Білорусі}}
У 2018 році Білорусь відвідало 11,5&nbsp;млн іноземних туристів<ref>{{Cite web|url=https://www.belta.by/economics/view/belarus-mozhet-zarabotat-na-eksporte-turuslug-po-itogam-goda-okolo-250-mln-373992-2019/|title=Беларусь может заработать на экспорте туруслуг по итогам года около $250 млн|publisher=БелТА|мова=рос.|date=24 грудня 2019|accessdate=12 вересня 2020|archive-date=10 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200910122206/https://www.belta.by/economics/view/belarus-mozhet-zarabotat-na-eksporte-turuslug-po-itogam-goda-okolo-250-mln-373992-2019/}}</ref>, що дало прибуток у 217&nbsp;млн доларів США<ref>{{Cite web|url=https://www.belta.by/society/view/belarus-v-2018-godu-uvelichila-eksport-turisticheskih-uslug-na-13-14-332717-2019/|title=Беларусь в 2018 году увеличила экспорт туристических услуг на 13-14%|publisher=БелТА|мова=рос.|date=15 січня 2018|accessdate=12 вересня 2020|archive-date=11 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200911045201/https://www.belta.by/society/view/belarus-v-2018-godu-uvelichila-eksport-turisticheskih-uslug-na-13-14-332717-2019/}}</ref>.

=== Зовнішня торгівля ===
{{main|Зовнішня торгівля Білорусі}}
Основні торговельні партнери Білорусі: [[Росія]], [[Німеччина]], [[Нідерланди]], [[Україна]].

Держава [[експорт]]ує продукцію машинобудування, транспортні засоби, продукцію хімічної галузі, харчові продукти, текстиль. Основні покупці: Росія (35,8&nbsp;%); Нідерланди (15,1&nbsp;%); Велика Британія (7&nbsp;%), Україна (5,7&nbsp;%), Польща (5,3&nbsp;%), Німеччина (4&nbsp;%). У 2006 році вартість експорту склала 19,6&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

Держава [[імпорт]]ує: паливо, споживчі товари, сировина. Основні імпортери: Росія (60&nbsp;%); Німеччина (6,7&nbsp;%); Україна (5,4&nbsp;%). У 2006 році вартість імпорту склала 21,1&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

== Населення ==
[[Файл:Belarus population.svg|міні|праворуч|Динаміка чисельності населення Республіки Білорусь, в тисячах, 1960—2010 роки]]
[[Файл:BelarusPopulationDensity2010.PNG|міні|праворуч|Густота населення на початок 2010&nbsp;року]]
[[Файл:BelarusPopulationChange1999-2009.png|міні|праворуч|Зміна чисельності населення адміністративних одиниць Білорусі за період між переписами 1999 та 2009&nbsp;років]]
{{main|Населення Білорусі}}

За даними загальнонаціонального перепису у 2019 році населення Білорусі&nbsp;— 9 413 446 осіб.

Населення держави у 2006 році становило 10,3&nbsp;млн осіб (76 місце у світі), на 1 березня 2013 року 9,461&nbsp;млн осіб<ref>[https://archive.today/20120709022322/belstat.gov.by/homep/ru/indicators/pressrel/demographics.php Чисельність населення Республіки Білорусь на 1 березня 2013]&nbsp;— Національний статистичний комітет Республіки Білорусь</ref>. У 1926 році населення Білоруської РСР становило 5&nbsp;млн осіб, у 1939&nbsp;— 5,6&nbsp;млн осіб, у 1983&nbsp;— 9,8&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]: 48,1 особи/км² (118 місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік [[народжуваність]] 11,2&nbsp;‰; [[смертність]] 14&nbsp;‰; [[природний приріст]] –2,8&nbsp;‰<ref name="Дубович" />.

[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* Діти віком до 14 років&nbsp;— 15,7&nbsp;% (826 тис. чоловіків, 792 тис. жінок).
* Дорослі (15—64 років)&nbsp;— 69,7&nbsp;% (3500 тис. чоловіків, 3700 тис. жінок).
* Особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 14,6&nbsp;% (499 тис. чоловіків, 1000 тис. жінок).

Розміщення населення по адміністративних областях:
* Берестейська обл.&nbsp;— 1390 тис.
* Вітебська обл.&nbsp;— 1206,8 тис.
* Гомельська обл.&nbsp;— 1427 тис.
* Гродненська обл.&nbsp;— 1057,5 тис.
* Місто Мінськ&nbsp;— 1903,9 тис.
* Мінська обл.&nbsp;— 1401,1 тис.
* Могильовська обл.&nbsp;— 1075,5 тис.

=== Урбанізація ===
[[Файл:BelarusUrbanization2009v2.PNG|міні|праворуч|Рівень урбанізації у 2009&nbsp;році]]
{{main|Міста Білорусі}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] 2002 року склав 72&nbsp;%<ref name="Дубович"/>.

{| class="wikitable"
|+Частка міського населення в '''Білорусі'''<ref name="belcensus2010"/><br/>
|-
! 1926 !! 1939 !! 1959 !! 1970 !! 1979 !! 1989 !! 2010
|-
| 17,0&nbsp;% || 24,7&nbsp;% || 30,8&nbsp;% || 43,4&nbsp;% || 54,9&nbsp;% || 65,5&nbsp;% || 74,3&nbsp;%
|}

Майже третина білорусів проживає в Мінській агломерації.

Станом на кінець 2009 року налічувалося 206 міських населених пунктів, в яких проживало 7064 тис. осіб. Переважна більшість міст та селищ міського типу (168) має населення менш як 20 тис. осіб. В 13 містах населення перевищує 100 тис. осіб. Головні [[місто|міста]] держави: [[Мінськ]] (1903,9 тис.), [[Гомель]] (482,7 тис.), [[Могильов]] (358,3 тис.), [[Вітебськ]] (347,9 тис.), [[Гродно]] (327,5 тис.), Брест ([[Берестя]]) (309,8 тис.)<ref name="belcensus2010" />.

Налічується 23&nbsp;549 сільських населених пунктів. Більшість сіл (17&nbsp;240) мають населення менше ніж 100 осіб, з них 5843&nbsp;— менше ніж 10 осіб. Найбільша концентрація малолюдних сільських населених пунктів характерна для Вітебської області, найменша&nbsp;— для Берестейської.

=== Етнічний склад ===
{{main|Білоруси|Народи Білорусі}}
Білорусь&nbsp;— моноетнічна держава за термінологією ООН, у якій мешкають білоруси, росіяни, українці, поляки, євреї, литовці, вірмени, азербайджанці та інші народи. Головні [[етнос]]и, що складають білоруську націю: [[білоруси]]&nbsp;— 83,7&nbsp;%, [[росіяни]]&nbsp;— 8,3&nbsp;%, [[поляки]]&nbsp;— 3,1&nbsp;%, [[Українці Білорусі|українці]]&nbsp;— 1,7&nbsp;%. Національний склад населення характеризується переважанням білорусів і зростанням їх частки у населення країни. При скороченні населення країни на 5,6&nbsp;%, кількість білорусів скоротилась тільки на 2,5&nbsp;%. Кількість інших національностей продовжувала скорочуватись швидкими темпами. За 1999—2009 кількість євреїв зменшилась на 55&nbsp;%, українців&nbsp;— на 33&nbsp;%, росіян&nbsp;— на 31&nbsp;%, поляків&nbsp;— на 26&nbsp;%<ref name="belcensus2010">{{Cite web |url=http://belstat.gov.by/homep/ru/indicators/pressrel/census.php |title=Основні демографічні та соціальні характеристики населення Республіки Білорусь за результатами перепису населення 2009 року {{ref-ru}} |accessdate=11 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100911200139/http://belstat.gov.by/homep/ru/indicators/pressrel/census.php |archivedate=11 вересня 2010 |deadurl=no }}</ref>.

{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Belarusians in Belarus (2019).png|межа|170пкс]]
|[[Файл:Russians in Belarus (2019).png|межа|170пкс]]
|[[Файл:Poles in Belarus (2019).png|межа|170пкс]]
|[[Файл:Ukrainians in Belarus (2019).png|межа|170пкс]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Частка білорусів,<br/>2019 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Частка росіян,<br/>2019 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Частка поляків,<br/>2019 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Частка українців,<br/>2019 рік</small></div>
|}

{| class="wikitable"
|+Національний склад населення Білорусі по регіонах<br/>за переписом 2009 року
|-
! Регіон !! Білоруси !! Росіяни !! Поляки !! Українці
|-
| Берестейська обл. ||align="center"| 88,0&nbsp;% ||align="center"| 6,4&nbsp;% ||align="center"| 1,3&nbsp;% ||align="center"| 2,9&nbsp;%
|-
| Вітебська обл. ||align="center"| 85,1&nbsp;% ||align="center"| 10,2&nbsp;% ||align="center"| 0,9&nbsp;% ||align="center"| 1,2&nbsp;%
|-
| Гомельська обл. ||align="center"| 88,2&nbsp;% ||align="center"| 7,7&nbsp;% ||align="center"| 0,1&nbsp;% ||align="center"| 2,1&nbsp;%
|-
| Гродненська обл. ||align="center"| 66,7&nbsp;% ||align="center"| 8,2&nbsp;% ||align="center"| 21,5&nbsp;% ||align="center"| 1,4&nbsp;%
|-
| М. Мінськ || align="center"|79,3&nbsp;% ||align="center"| 10,0&nbsp;% ||align="center"| 0,7&nbsp;% ||align="center"| 1,5&nbsp;%
|-
| Мінська обл. ||align="center"| 88,5&nbsp;% ||align="center"| 7,1&nbsp;% ||align="center"| 1,3&nbsp;% ||align="center"| 1,2&nbsp;%
|-
| Могильовська обл. ||align="center"| 88,7&nbsp;% ||align="center"| 7,8&nbsp;% ||align="center"| 0,2&nbsp;% ||align="center"| 1,2&nbsp;%
|-
| Білорусь ||align="center"| 83,7&nbsp;% ||align="center"| 8,3&nbsp;% ||align="center"| 3,1&nbsp;% ||align="center"| 1,7&nbsp;%
|}

==== Українці в Білорусі ====
{{main|Українці в Білорусі|Берестейщина|Берестейська земля}}
У Республіці Білорусь за даними [[Перепис населення Білорусі (2019)|перепису 2019-го року]] проживало 159,6 тис. українців. [[Українська мова]] була рідною для 46 386 з них (29,1 % від їхньої загальної чисельности), білоруська — для 13 153 (8,2 %), російська — для 99 596 (62,4 %). Українською вдома розмовляли 6 313 українців (4,0 %), білоруською — 10 368 (6,5 %), російською — 142 243 (89,1 %)<ref>{{cite web |title = Общая численность населения, численность населения по возрасту и полу, состоянию в браке, уровню образования, национальностям, языку, источникам средств к существованию по Республике Беларусь |url = https://belstat.gov.by/upload/iblock/471/471b4693ab545e3c40d206338ff4ec9e.pdf |archiveurl = https://web.archive.org/web/20201004235333/https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/471/471b4693ab545e3c40d206338ff4ec9e.pdf |archivedate = 2020-10-04 |deadlink = no |access-date = 2020-10-06 }}</ref>.

За своїм соціальним складом 95&nbsp;% українців Білорусі мають вищу, середню та незакінчену середню освіту. 2,5 тисячі&nbsp;— наукові працівники (з 16,5 тисяч всіх науковців Білорусі). 30&nbsp;% від загальної кількості [[доктор наук|докторів та кандидатів наук]] країни вчені українського походження.

Станом на 2006 рік, [[Міністерство юстиції Республіки Білорусь|Міністерством юстиції Білорусі]] та управліннями юстиції облвиконкомів зареєстровано 5 українських об'єднань, які представляють 10 громад і являють собою 4 центри впливу на розвиток [[українська культура|української самобутності]] в Білорусі.

<u>Динаміка демографії українців у країні:</u>
* 1926&nbsp;р.&nbsp;— 0,6&nbsp;% населення;
* 1959&nbsp;р.&nbsp;— 1,7&nbsp;%;
* 1970&nbsp;р.&nbsp;— 2,1&nbsp;%;
* 1979&nbsp;р.&nbsp;— 2,4&nbsp;%;
* 1989&nbsp;р.&nbsp;— 2,9&nbsp;%;
* 1999&nbsp;р.&nbsp;— 2,4&nbsp;%.
* 2009&nbsp;р.&nbsp;— 1,7&nbsp;%.
* 2019&nbsp;р.&nbsp;— 1,7&nbsp;%.

<u>Чисельність українців за регіонами, тис. (перепис 2009 року):</u>
* [[Берестейська область]]&nbsp;— 40,0;
* [[Вітебська область]]&nbsp;— 14,6;
* [[Гомельська область]]&nbsp;— 30,9;
* [[Гродненська область]]&nbsp;— 15,0;
* [[Мінська область]]&nbsp;— 17,7;
* [[Мінськ]]&nbsp;— 27,4;
* [[Могильовська область]]&nbsp;— 13,1.

=== Мови ===
{{main|Білоруська мова|Російська мова в Білорусі|Мови Білорусі|Русифікація Білорусі}}
[[Файл:Belarusian in Belarus 2019.jpg|thumb|right|Розмовна мова населення в районах і міських радах Білорусі за [[Перепис населення Білорусі (2019)|переписом 2019 року]].]]
[[Державна мова|Державні мови]]: [[Білоруська мова|білоруська]], [[Російська мова|російська]].

За даними перепису населення 2009 року, більшість населення&nbsp;— 5058,4 тис. (53,2&nbsp;%) вказали рідною мовою білоруську. Це на 20&nbsp;% менше, аніж під час перепису 1999 року. Російську мову вказали рідною 41,5&nbsp;% населення, що майже вдвічі більше, аніж у 1999 році (24,1&nbsp;%).

Серед міського населення білоруську назвали рідною 44,1&nbsp;% населення, російську&nbsp;— 49,8&nbsp;%. Серед сільського населення&nbsp;— 79,7&nbsp;% та 17,7&nbsp;% відповідно.

Більшість населення (70,2&nbsp;%) вказали російську, як мову, що нею вони розмовляють вдома. Це на 7,4&nbsp;% більше, ніж під час минулого перепису. Кількість людей, які вказали основною розмовною мовою білоруську скоротилось з 36,7&nbsp;% у 1999 до 23,4&nbsp;% у 2010.

Серед міського населення російську, як основну розмовну мову, назвали 81,9&nbsp;% населення, а білоруську&nbsp;— 11,3&nbsp;%. Серед сільського населення більшість назвала основною розмовною мовою білоруську&nbsp;— 58,7&nbsp;% та російську&nbsp;— 36,2&nbsp;%.

У XX&nbsp;ст. [[білоруська мова]] тільки протягом двох нетривалих періодів упритул наблизилася до здобуття реального статусу державної (у 20-х рр., до початку сталінських репресій, і в 1991—1995 pp.) Наприкінці існування Радянського Союзу ([[1990]]&nbsp;р.) Верховна Рада Білоруської РСР ухвалила надзвичайно ліберальний «Закон про мови», що проголошував білоруську мову державною.

{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:BelarusNativeLanguages2009.PNG|межа|170пкс]]
|[[Файл:BelarusHomeLanguages2009.PNG|межа|170пкс]]
|[[Файл:BelarusHomeLanguages2009urban.PNG|межа|170пкс]]
|[[Файл:BelarusHomeLanguages2009rural.PNG|межа|170пкс]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Рідна мова<br/>населення Білорусі,<br/>2009 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Розмовна мова<br/>населення Білорусі,<br/>2009 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Розмовна мова<br/>міського населення Білорусі,<br/>2009 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Розмовна мова<br/>сільського населення Білорусі,<br/>2009 рік</small></div>
|}

Після проведення в країні референдуму [[1995]] p., що більшість країн світу визнали нелегітимним, державна політика, спрямована на впровадження білоруської мови в різні сфери громадського життя, згортається. [[1998]]&nbsp;р. Національні збори Республіки Білорусь ухвалюють нову редакцію «Закону про мови», в якому проголошено державність білоруської й російської мов. Юридичне закріплення необов'язковості використання білоруської мови в офіційному вжитку спричинило майже повсюдне її витіснення зі структур державної влади. Більшість статей згаданого закону сформульовано таким чином, що в одночасному застосуванні двох мов немає ані найменшої потреби. Наприклад, у статті восьмій зазначено: «У Республіці Білорусь мовами діловодства й документації, а також мовами взаємостосунків державних органів, органів місцевого керування й самоврядування, підприємств, установ, організацій і громадських об'єднань є білоруська і (або) російська мова».

Наприкінці 80-х pp.&nbsp;XX&nbsp;ст. у Мінську не було жодної білоруськомовної школи. Від 1990-го до 1995-го кількість шкіл з білоруською мовою навчання невпинно зростала, а після цього періоду запанувала стійка зворотна тенденція. Так, у 1997—1998 навчальному році базову і середню освіту білоруською мовою здобувало майже 13,5&nbsp;% столичних школярів, а в 1999—2000&nbsp;— близько 11&nbsp;% учнів Мінська<ref>{{Cite web |url=http://dzvinkaxxv.narod.ru/bud-skopn.htm |title=Архівована копія |accessdate=9 червня 2007 |archive-date=14 червня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070614073507/http://dzvinkaxxv.narod.ru/bud-skopn.htm }}</ref>.

У 2007—2008&nbsp;рр. білоруською мовою навчалися 195,6&nbsp;тис. учнів (18,4&nbsp;% від загальної кількості), з них 14,7 тис. першокласників (16,7&nbsp;%). Більшість білоруськомовних шкіл розташовані в сільській місцевості<ref>{{Cite web |url=http://www.bobr.by/news/education/11993.html |title=Архівована копія |accessdate=17 серпня 2010 |archive-date=15 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131215151320/http://bobr.by/news/education/11993.html }}</ref>.

У містах білоруськомовну освіту отримують лише 1,9&nbsp;% учнів. У 2009—2010&nbsp;рр. в містах Білорусі існували лише 34 школи з викладанням білоруською мовою. Більшість з них (19) знаходились у Мінську та Мінській області, 5 шкіл у Гродненській області, по 3 у Брестській, Вітебській, Гомельській областях. Найменше&nbsp;— лише одна школа була Могильовській області. У багатьох містах (Брест, Могильов) білоруськомовні школи відсутні<ref>{{Cite web |url=http://historialis.com/ru/news/2777.html |title=Архівована копія |accessdate=17 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402130835/http://historialis.com/ru/news/2777.html |archivedate=2 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

Усередині самої білоруської мови спостерігається розкол. Існують два альтернативні варіанти мови, «нормативний», що відповідає всім сучасним правилам, основна маса яких була прийнята під час перебування Білорусі в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] («[[Наркомівка]]») й більш «традиційний» варіант ([[Тарашкевиця]]), що використовується здебільшого серед опозиційних до білоруської влади засобах масової інформації та інших громадських колах. У [[2007]] році відбувся розкол білоруської [[Вікіпедія|Вікіпедії]] на дві. Також, через зросійщення, частина білорусів розмовляють сумішшю білоруської та російської&nbsp;— [[Трасянка|трасянкою]].

Занепад білоруської мови та домінування російської в країні є наслідком тривалої політики [[зросійщення Білорусі]], яку проводили за часів Російської імперії<ref>Швед В. [http://kamunikat.fontel.net/www/czasopisy/almanach/07/07szved.htm Эвалюцыя расейскай урадавай палітыкі адносна земляў Беларусі (1772—1863 г.)] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151020160251/http://kamunikat.fontel.net/www/czasopisy/almanach/07/07szved.htm |date=2015-10-20 }} // Гістарычны Альманах. Том 7, 2002</ref><ref>Дакументы і матэрыялы па гісторыі Беларусі. — Мінск,1940. — Т. 2. — 938 с.</ref><ref>''[[Миллер, Алексей Ильич|Миллер А. И.]]'' Планы властей по усилению русского ассимиляторского потенциала в Западном крае // [http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/miller.htm «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX века)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100214003533/http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/miller.htm |date=2010-02-14 }}. СПб: Алетейя, 2000.</ref>, Радянського Союзу{{efn|Після короткочасної [[Білорусизація|білорусизації]] 1920-х і 1930-х.}}<ref>Русіфікацыя // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6. Кн.1. — Мн., 2001. С. 136</ref><ref>Jacob Ornstein. Soviet Language Policy: Theory and Practice//The Slavic and East European Journal. — Vol. 3. — No. 1 (Spring 1959). — P. 13.</ref><ref>Мікуліч Т. М. Мова і этнічная самасвядомасць. Мн., 1996. С. 96</ref> і після проголошення незалежності республіки за [[Режим Лукашенка|режиму Лукашенка]]<ref>{{Cite web|url=https://globalbar.se/2023/10/research-belarusian-speaking-citizens-face-discrimination/ |title=Research: Belarusian-speaking citizens face discrimination |date=21 октября 2023 |lang=en}}</ref><ref>''[https://belarusdigest.com/story/author/vadzim-smok/ Vadzim Smok] {{Архівавана|url=https://web.archive.org/web/20201101094557/https://belarusdigest.com/story/author/vadzim-smok/ |date=1 лістапада 2020 }}''. [https://belarusdigest.com/papers/belarusianidentity.pdf Belarusian Identity: the Impact of Lukashenka’s Rule] {{Архівавана|url=https://web.archive.org/web/20210418120332/https://belarusdigest.com/papers/belarusianidentity.pdf |date=18 красавіка 2021 }} // ''Analytical Paper.'' Ostrogorski Centre, BelarusDigest, 9 December 2013</ref><ref>[https://nashaniva.by/?c=ar&i=235098 Цвёрдая русіфікацыя. Доля беларускамоўных першакласнікаў упершыню склала менш за 10 %] // «[[Наша Ніва (1991)|Наша Ніва]]», 7 жніўня 2019</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/ru/issledovanie-tolko-15-belorusov-citaut-knigi-na-rodnom-azyke/a-67766731 |title=Только 15 % белорусов читают книги на родном языке |publisher=[[Deutsche Welle]] |date=21 декабря 2023 г.}}</ref><ref>[http://kamunikat.org/Kalita_Ina.html Калита И. В. Современная Беларусь: языки и национальная идентичность. Ústí nad Labem, ISBN 978-80-7414-324-3, 2010, 300 s.]</ref>.

<gallery caption="Частка населення, яке вказало, що спілкується білоруською мовою вдома за переписом 2009 року" heights="150" mode="packed">
BelarusianAsHomeLanguage2009.PNG|Все населення
BelarusianAsHomeLanguage2009urban.PNG|Міське населення
BelarusianAsHomeLanguage2009rural.png|Сільське населення
</gallery>

<gallery caption="Частка населення, яке вказало, що спілкується російською мовою вдома за переписом 2009 року" heights="150" mode="packed">
RussianAsHomeLanguage2009.png|Все населення
RussianAsHomeLanguage2009urban.PNG|Міське населення
RussianAsHomeLanguage2009rural.PNG|Сільське населення
</gallery>

{| align="left" class="standard" style="margin-right:20пкс"
|+Розподіл населення Білорусі<br/>за рідною мовою<ref name="belcensus2010"/>
|-
! Регіон !! Білоруська !! Російська !! Українська !! Польська
|-
| Берестейська обл. || 53,7&nbsp;% || 42,6&nbsp;% || 1,2&nbsp;% || <0,1&nbsp;%
|-
| Вітебська обл. || 52,6&nbsp;% || 44,2&nbsp;% || 0,3&nbsp;% || 0,1&nbsp;%
|-
| Гомельська обл. || 54,6&nbsp;% || 41,8&nbsp;% || 0,6&nbsp;% || <0,1&nbsp;%
|-
| Гродненська обл. || 59,2&nbsp;% || 36,1&nbsp;% || 0,3&nbsp;% || 1,2&nbsp;%
|-
| м. Мінськ || 35,2&nbsp;% || 52,6&nbsp;% || 0,4&nbsp;% || <0,1&nbsp;%
|-
| Мінська обл. || 69,4&nbsp;% || 27,5&nbsp;% || 0,4&nbsp;% || <0,1&nbsp;%
|-
| Могильовська обл. || 55,1&nbsp;% || 41,9&nbsp;% || 0,3&nbsp;% || <0,1&nbsp;%
|-
| Білорусь || 53,2&nbsp;% || 41,5&nbsp;% || 0,5&nbsp;% || 0,2&nbsp;%
|}
{| class="standard"
|+Розподіл населення Білорусі <br/>за основною розмовною мовою<ref name="belcensus2010"/>
|-
! Регіон !! Білоруська !! Російська
|-
| Берестейська обл. || 26,7&nbsp;% || 70,1&nbsp;%
|-
| Вітебська обл. || 22,4&nbsp;% || 73,2&nbsp;%
|-
| Гомельська обл. || 22,7&nbsp;% || 72,0&nbsp;%
|-
| Гродненська обл. || 35,1&nbsp;% || 56,5&nbsp;%
|-
| м. Мінськ || 5,8&nbsp;% || 82,1&nbsp;%
|-
| Мінська обл. || 38,9&nbsp;% || 56,0&nbsp;%
|-
| Могильовська обл. || 19,6&nbsp;% || 76,5&nbsp;%
|-
| Білорусь || 23,4&nbsp;% || 70,2&nbsp;%
|}
{{-}}

=== Релігії ===
{{main|Релігія в Білорусі}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[православ'я]]&nbsp;— 80&nbsp;% населення, [[Східні католицькі церкви|греко-католицтво]]&nbsp;— 17,7&nbsp;% (проживають переважно у Гродненській, Мінській та Вітебській областях).

Наприкінці XVIII&nbsp;ст. 70&nbsp;% населення належало до [[Греко-католицизм|греко-католицької]] церкви, 15&nbsp;% були [[Католицтво|католиками]], 7&nbsp;%&nbsp;— юдеями й лише 6&nbsp;%&nbsp;— [[Православ'я|православними]]. Однак у 1839 році греко-католицькі архієреї ухвалили рішення про приєднання до Греко-Російської Православної Церкви, у православ'я перейшли близько 1,6&nbsp;млн осіб.

Станом на 1 вересня 2009&nbsp;р. в Республіці Білорусь було зареєстровано 3094 релігійні громади, які представляли 25 конфесій і релігійних напрямів. Крім того, існувало 158 релігійних організацій, що мали загальноконфесіональне значення (релігійні об'єднання, монастирі, місії, братства, сестринства, духовні навчальні заклади). Вірянами у 2011&nbsp;р. назвали себе 58,9&nbsp;% населення. Основними конфесіями є православ'я (80—82&nbsp;% серед осіб, що назвали себе вірянами) та католицизм (10—12&nbsp;%)<ref>{{Cite web |url=http://www.mfa.gov.by/upload/pdf/religion_eng.pdf |title=Religion and denominations in the Republic of Belarus |accessdate=19 червня 2013 |archive-date=14 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171014085840/http://www.mfa.gov.by/upload/pdf/religion_eng.pdf }}</ref>.

=== Охорона здоров'я ===
Очікувана [[середня тривалість життя]] в 2006 році становила 69,1 року: для чоловіків&nbsp;— 63,5 року, для жінок&nbsp;— 75 років<ref name="Дубович"/>. Смертність немовлят до 1 року становила 13&nbsp;‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місце на 76 жителів; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 248 жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 3,2&nbsp;% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.

У 2006 році 100&nbsp;% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.

=== Освіта ===
Рівень [[Грамотність|письменності]] в 2003 році становив 99,6&nbsp;%: 99,8&nbsp;% серед чоловіків, 99,5&nbsp;% серед жінок<ref name="Дубович"/>.

Дошкільна освіта в Білорусі є першим рівнем основної освіти, що закріплено в редакції Закону Республіки Білорусь «Про освіту в Республіці Білорусь» (19 березня 2002&nbsp;р., розділ IV). Відповідно до Закону, в рамках цілісної системи освіти Республіки Білорусь дошкільний рівень покликаний забезпечити всебічний розвиток дитини. Заклади дошкільної освіти розрізняються за типами та профілем роботи з дітьми. Для дітей до 6 років існують такі типи дошкільних установ, як ясла, ясла-садок, дитячий садок, дитячий садок-школа. За профілем вони поділяються на заклади загального призначення, з поглибленою спрямованістю, санаторні дошкільні установи, спеціальні дошкільні заклади для дітей з особливостями психофізичного розвитку, дошкільні центри розвитку дитини. Станом на 01.01.2008 року у Білорусі було 4109 закладів дошкільної освіти, які відвідувало 365 298 дітей. Розвиваються нові форми організації дошкільної освіти з короткочасним режимом перебування дітей у дошкільних установах від 2 до 7 годин. У 2008 році діяло 376 таких груп.

Середня освіта&nbsp;— наступний етап в отриманні освіти в Республіці Білорусь. Отримати його можна в загальноосвітніх школах і гімназіях. Навчання на цьому рівні починається з 6 років. Сучасна модель загальноосвітньої школи поділяється на кілька ступенів:
* Перший ступінь&nbsp;— загальна початкова освіта. Період навчання триває 4 роки, з 1-го по 4-й класи.
* Другий ступінь&nbsp;— загальна базова освіта. Період навчання: початкова освіта, потім&nbsp;— з 5-го по 9-й класи.
* Третій ступінь&nbsp;— загальна середня освіта. Його отримують ті учні, які закінчили базову школу і продовжили навчання у 10-му і 11-му класах загальноосвітньої середньої школи.

Загальну середню освіту можна отримати і в професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладах, прийняття до яких здійснюється після закінчення базової школи. В останні роки в навчальних закладах Республіки Білорусь існує 10-бальна система оцінки знань.

{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:BelarusHigherEducation2009.png|межа|170пкс]]
|[[Файл:BelarusElementaryEducation2009.png|межа|170пкс]]
|[[Файл:BelarusianSchoolLang2009.PNG|межа|170пкс]]
|[[Файл:Студгородрок-2.jpg|межа|190пкс]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Частка населення<br/>з вищою освітою,<br/>2009 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Частка населення<br/>із загальною початковою освітою,<br/>2009 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Частка учнів шкіл<br/>із білоруською мовою<br/>викладання, 2009 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Кампус<br/>Білоруського державного<br/>університету</small></div>
|}

Вища освіта у Білорусі представлена 43 державними вищими навчальними закладами (з них 31 університет, 6 академій, 2 інститути, 4 вищих коледжі), а також 12 вишами приватної форми власності. У Білорусі проведено ліцензування освітньої діяльності всіх вишів незалежно від форми власності. Білоруський державний університет і Білоруський національний технічний університет є провідними вищими навчальними закладами в національній системі освіти. Вища школа готує фахівців за 360 спеціальностями і за більше ніж 2 тис. спеціалізацій.

=== Інтернет ===
У 2001 році всесвітньою мережею [[Інтернет]] у Білорусі користувались 50 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.
У 2016 році був впроваджений [[4G|зв'язок четветого покоління]] за технологією LTE. Цей зв'язок доступний поки що лише у великих містах, тобто обласних центрах.

== Культура ==
[[Файл:Belarus-Homel-Regional Drama Theater.jpg|міні|Обласний драматичний театр, [[Гомель]]]]
{{main|Культура Білорусі|Архітектура Білорусі|Література Білорусі|Музика Білорусі|Кінематограф Білорусі}}
У Республіці Білорусь близько 13 тис. установ культури&nbsp;— [[Театри Білорусі|театрів]], цирків, вищих і середніх навчальних закладів, музеїв, музеїв-заповідників і меморіальних комплексів. Близько 60 з них&nbsp;— республіканського підпорядкування. У їхньому числі Національна кіностудія «Беларусьфільм», [[Національна бібліотека Білорусі]], Білоруський державний інститут проблем культури, Республіканський центр національних культур, Державний регістр кіновідеофільмів і кіновідеопрограм. Бібліотечна система країни включає близько 10 тис. публічних і спеціальних бібліотек, сукупного обсягу фонду&nbsp;— близько 250&nbsp;млн примірників.

=== Кухня ===
Білоруська кухня в основному складається з овочів, м'яса й хлібів. За традиційними методами кулінарії, які були широко поширені до «радянської ери» у Білорусі, харчові продукти або повільно готуються, або тушкуються. Типовий білорус вдень їсть дуже легкий сніданок і щільний обід з вечерею. Остання є основною їжею дня. При привітанні гостя, як і в [[Україна|Україні]], пропонують хліб із сіллю для демонстрації гостинності.

=== Свята ===
{{main|Свята та пам'ятні дні у Білорусі}}
* 1 січня&nbsp;— [[Новий рік]]
* 7 січня&nbsp;— [[Різдво Христове]]
* 8 березня&nbsp;— [[Міжнародний жіночий день]]
* 1 травня&nbsp;— [[Міжнародний день праці]]
* 9 травня&nbsp;— [[День Перемоги|День перемоги]]
* 3 липня&nbsp;— [[День Республіки (Білорусь)|День Республіки]] (головне державне свято)
* 7 листопада&nbsp;— [[Жовтневий переворот|День Жовтневої революції]]
* 25 грудня&nbsp;— [[Різдво Христове]] (за календарем католицької конфесії)
* Змінна дата&nbsp;— [[Великдень|Пасха (Великдень)]]
* Змінна дата&nbsp;— [[Проводи]]

=== Народний одяг ===
Традиційний білоруський одяг походить з [[Київська Русь|Київської Русі]]. Враховуючи білоруський клімат, був потрібен одяг, який би зберігав людину в теплі. Одяг білорусів складався з льону або вовни й був прикрашений декоративними [[орнамент]]ами, які певний час перебували під впливом культур своїх сусідів: поляків, литовців, латвійців, росіян та інших європейських народів. Кожен з білоруських регіонів має окремий, унікальний орнамент. Орнамент, використаний на деяких стародавніх сукнях, зараз відображений на [[прапор Білорусі|державному прапорі Білорусі]].

=== Наука ===
[[Файл:Покорители космоса, уроженцы Беларуси.jpg|міні|праворуч|Космонавти, уродженці Білорусі]]В Білорусі існує [http://nasb.gov.by/bel/about/glavnaya/ Національна академія наук Білорусі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200507122238/http://nasb.gov.by/bel/about/glavnaya/ |date=7 травня 2020 }}. Також, наукові дослідження проводяться в університетах.{{У планах|дата = лютий 2017}}

=== Засоби масової інформації ===
{{в планах|дата = лютий 2017}}

=== Спорт ===
{{main|Спорт у Білорусі}}
До 1991 року білоруські клуби брали участь у різноманітних лігах чемпіонату СРСР. Найкращий результат&nbsp;— перемога в чемпіонаті країни мінського «Динамо» 1982 року. У 2008 році футбольний клуб «БАТЕ Борисів» пробився до групової стадії Ліги Чемпіонів, зігравши у групі з мадридським «Реалом», туринським «Ювентусом» та Санкт-Петербурзьким «Зенітом». Білоруси взяли три пункти, що, зважаючи на стан спорту в Білорусі, є досить високим результатом. Найкращим результатом білоруської збірної було 36 місце в рейтингу ФІФА (січень 2011), однак білоруська збірна ніколи не потрапляла на чемпіонати світу та Європи.

[[Хокей]] у Білорусі є пріоритетним видом спорту. У 2010 році відбувся світовий чемпіонат серед юніорів, а у 2014 році Білорусь приймала [[Чемпіонат світу з хокею із шайбою 2014|чемпіонат світу з хокею]]. Для цього в Мінську зведено «[[Мінськ-Арена|Мінськ-Арену»]] на 15 040 глядачів та зводиться «[[Чижівка-Арена]]» на 7500 глядачів.

== Галерея ==
<gallery mode="packed">
Файл:Belarus-Minsk-Independence Square-2.jpg|[[Площа Незалежності (Мінськ)|Площа Незалежності]], Мінськ
Файл:Victory square, Minsk 01.jpg|[[Площа Перемоги (Мінськ)|Площа Перемоги]], Мінськ
Файл:Belarus-Mir-Castle-7.jpg|[[Мірський замок]], [[Мір]]
Файл:Царква10.JPG|[[Спасо-Преображенська церква (Заславль)|Спасо-Преображенська церква]], [[Заславль]]
Файл:BrestFortress7.JPG|[[Брестська фортеця]]
Файл:Belarus-Niasvizh-Town Hall and Market Rows-2.jpg|Ратуша й торговельні ряди, [[Несвіж]]
Файл:Belarus-Minsk-Central General Store.jpg|ЦУМ, Мінськ
</gallery>

== Примітки ==
{{notelist}}
{{примітки|2}}

== Джерела ==
* ''Вівчарик М. М.'' [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bilorus Білорусь, Республіка Білорусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160505151954/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Bilorus |date=5 травня 2016 }} // {{ЕІУ|1|288}}
* Орлова Т.&nbsp;В.&nbsp;Історія пострадянських країн: підручник / Т.&nbsp;В.&nbsp;Орлова; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ: Знання, 2014.&nbsp;— 502 с.
* ''Савченко&nbsp;О.&nbsp;В.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40855 Білорусь, Республіка Білорусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210527122419/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40855 |date=27 травня 2021 }} // {{ЕСУ|2|827—828}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Білорусь
|Вікісховище        = Category:Belarus
|Вікімедіа          = Білорусь
|Вікіновини         = Категорія:Білорусь
|Вікіцитати         = Білорусь
|Вікімандри         = Білорусь
|Проєкт             = Білорусь
|Проєкт-зображення  = Coat of Arms of Belarus (1991).svg
}}
* [https://web.archive.org/web/20080828114236/http://www.belarus.mfa.gov.ua/ Посольство України в Республіці Білорусь]
* [http://www.belembassy.org.ua Посольство Республіки Білорусь в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150127040414/http://belembassy.org.ua/ |date=27 січня 2015 }}
* [http://www.president.gov.by/ Сайт Президента Республіки Білорусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210927102028/https://president.gov.by/ |date=27 вересня 2021 }}
* [http://www.belarus.by/ru Офіційний сайт Республіки Білорусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150628223553/http://www.belarus.by/ru/ |date=28 червня 2015 }}

{{Розташування2|nw={{LIT}}|n={{LAT}}|ne=↑|w={{POL}}|e={{RUS}}|sw=↓|s={{UKR}}|se=→}}

{{Білорусь у темах}}{{Navboxes
| list =
{{Білорусь}}
{{Європа}}
{{СК}}
{{СНД}}
{{ОЧЕС}}
{{Східне партнерство}}}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Білорусь|Географія|Європа}}

{{DEFAULTSORT:Білорусь}}
[[Категорія:Білорусь| ]]
[[Категорія:Слов'янські країни]]
[[Категорія:Пострадянський простір]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Країни, що не мають виходу до моря]]
[[Категорія:Країни з офіційною багатомовністю]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Держави-члени СНД]]