Очікує на перевірку

Родинське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родинське
Герб Родинського Прапор Родинського
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Покровська міська громада
Засноване 1950
Статус міста з 1962 року
Населення ▼ 9 850 (01.01.2022)[2]
Площа 6.7 км²
Густота населення 1543.6 осіб/км²
Поштові індекси 85310—87315
Телефонний код +380-6239
Координати 48°21′11″ пн. ш. 37°12′36″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 190 м
Назва мешканців родинча́нин, родинча́нка, родинча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Родинська
До обл./респ. центру
 - фізична 58 км
 - залізницею 66 км
 - автошляхами 75,3 км
До Києва
 - фізична 536 км
 - залізницею 735 км
 - автошляхами 616 км
Міська влада
Адреса 85310, Донецька обл., Покровська міськрада, м. Родинське, вул. Краснолиманська, 23
Вебсторінка Сторінка на сайті Покровської міськради
Міський голова Андрійченко Катерина Сергіївна

Родинське у Вікісховищі

Карта
Родинське. Карта розташування: Україна
Родинське
Родинське
Родинське. Карта розташування: Донецька область
Родинське
Родинське
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Родинське (значення).

Ро́динське — місто Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. На середину 2024 року у місті налічувалося 1638 мешканців. Розташоване неподалік від залізничного вузла Покровськ та залізничної станції Родинська, яка з 2009 року здійснює лише вантажні операції.

Географія

[ред. | ред. код]

З північної та західної сторін до території міста примикають землі Добропільського району, зі східної — землі Новоекономічної селищної ради, з південної — Рівненської сільської ради Покровського району. Біля міста проходить автомобільна дорога Т 0515 та залізниця, станція Родинська.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване в 1950 році у зв'язку з будівництвом вугільних шахт. Місто також будували шахтобудівники, — вони ж і поставили на території сучасного міста свої намети. Це було перше житло в майбутньому місті. У 2000 році мешканці відзначили 50-річчя рідного міста[3].

Походження назви міста Родинське таке. В 20-х роках території вугільного родовища на північ від Каракубової балки (північна частина сучасного міста Мирноград) називалися Родинською ділянкою, яка дала свою назву майбутньому місту. Назва ділянки, в свою чергу, походять від російської назви хутора на північний захід від сучасного Мирнограда — Родіна (тобто, Батьківщина). Запаси вугілля тут були попередньо розвідані ще на початку ХХ століття.

Старі назви сучасного міста Родинське — селище шахти «Родинська» № 2, а ще раніше — об'єднане селище шахт «Родинська» № 2, «Краснолиманська» і «Запорізька». Площа об'єднаного шахтного селища, згідно з економічно-територіальною довідкою за 1951 рік, становила 260 га, населення — 2025 чол. Загальний селищний житлофонд тоді становив 6298 кв. м. Було розпочато будівництво 30 індивідуальних будинків з терміном здачі в 1954 році. У селищі працювали: 2 будуправління тресту «Красноармійськшахтобуд», школа на 280 учнів, школа робітничої молоді, їдальня на 100 місць, 2 магазини, перукарня, шахтний медпункт. На III квартал 1954 року було заплановано відкриття медамбулаторії, дитсадка на 100 місць. За рахунок шахти «Родинська» № 2 планувалося відкрити дитячі ясла на 68 місць, клуб на 330 місць, лазню. За рахунок шахти «Краснолиманська» — іще одні дитячі ясла, також на 68 місць, хлібопекарню з продуктивністю 10 т/добу[4].

Розвідувальні роботи під закладання шахти «Родинська» № 2 почалися в 1947 році, а в 1949 році приступили безпосередньо до її будівництва. На початку 50-х років шахти міста продовжували будуватися: пуск в експлуатацію шахти «Родинська» № 2 з проектною потужністю 1000 т/добу планувався в 1954 році; «Краснолиманська» — з проектною потужністю 4000 т/добу — в 1957 році (в реальності, була відкрита в 1958 році); «Запорізька» — з проектною потужністю 1000 т/добу — в 1956 році. У 1960 році в дію вступила центральна збагачувальна фабрика «Краснолиманська». Зараз шахта «Родинська» (колишня «Родинська» № 2) і «Вугільна компанія» Краснолиманська «(включає в себе шахту-гігант і збагачувальну фабрику) — містоутворюючі підприємства Родинського. Зараз ДП „Вугільна компанія“ Краснолиманська», передані для розробки перспективні площі вугільного родовища на ділянці «Гапєєвска»[4][5].

З 1962 року Родинське — місто районного підпорядкування. Тут вже діяли 11 бібліотек, 2 з яких — технічні. Відкрилися: Будинок культури, Палац піонерів і школярів, 3 школи, 7 дитсадків (нині працюють 4), музична школа, лікарняне містечко, пізніше — Будинок побуту і ресторан (згорів в середині 70-х років і не був відновлений)[5].

Економіка

[ред. | ред. код]

Народногосподарський профіль міста визначає вугледобувна промисловість, яка представлена шахтами:

  • Державне підприємство "Вугільна компанія «Краснолиманська» (директор Волотковський Сергій Миколайович). Промисловий запас підприємства становить 234 млн 583 тис. т, вугілля марки «Ж».
  • Шахта «Краснолиманська» розпочала свою роботу в 1958 році. Вже в 1959 році було досягнуто небувалих для Донецького краю темпів проходки. В 1967 році підприємство досягло всесвітнього рекорду — видано на гора 110 тисяч тонн вугілля за 31 робочий день.
  • Вугільне підприємство «Родинське» в/о «Покровськвугілля» (директор Гнілов Іван Гаврилович).
  • Шахта «Родинська» — підприємство високої культури та організації. Здана до експлуатації 25 грудня 1954 року.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
Зміна чисельності міста
1959[6] 1970[6] 1979[6] 1989[6] 2001[6]
11 863 ▲ 16 651 ▼ 15 112 ▲ 15 212 ▼ 11 966
2003[6] 2004[6] 2005[6] 2006[6] 2007[6]
▼ 11 795 ▼ 11 651 ▼ 11 498 ▼ 11 350 ▼ 11 267
2008[6] 2009[6] 2010[6] 2011[7] 2012[8]
▼ 11 180 ▼ 11 095 ▼ 11 002 ▼ 10 867 ▼ 10 773
2013[9] 2014[10] 2015[11] 2016[12] 2017[13]
▼ 10 698 ▼ 10 641 ▼ 10 512 ▼ 10 369 ▼ 10 342
2018[14] 2019[15] 2020[16] 2021[17] 2022[18]
▼ 10 272 ▼ 10 114 ▼ 10 066 ▼ 9 948 ▼ 9 850

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[19]:

Національність Відсоток
українці 69.34%
росіяни 26.62%
білоруси 1.40%
вірмени 0.62%
молдовани 0.38%
татари 0.28%
греки 0.20%
азербайджанці 0.19%
інші/не вказали 0.97%

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:

Мова Кількість Відсоток
російська 9100 75.91%
українська 2785 23.23%
вірменська 40 0.33%
білоруська 17 0.14%
румунська 5 0.04%
болгарська 2 0.02%
польська 2 0.02%
грецька 2 0.02%
гагаузька 1 0.01%
інші/не вказали 34 0.28%
Усього 11988 100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11988 осіб, із них 23,23 % зазначили рідною мову українську, 75,91 % — російську, 0,33 % — вірменську, 0,14 % — білоруську, 0,04 % — румунську, 0,02 % — болгарську, німецьку, польську та грецьку, а також 0,01 % — гагаузьку мову[21].

Житловий фонд

[ред. | ред. код]

Житловий фонд за даними міського відділу статистики становить 250.0 тис. м² загальної площі. Багато — та малоетажний житловий фонд розташовано в південній частині міста, з якого 146 будинків Об'єднення співласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та 54 комунальних будинків яке обслуговує Приватне Підприємство "Керуюча компанія "Стандарт", створенє у кінці 2019 року. Північна частина міста забудована садибами. В цій частині міста основна проблема — підробітка шахти «Родинська».

Транспорт

[ред. | ред. код]

У західній частині міста проходить залізнична магістраль МПС «Покровськ-Дубове». Паралельно — автодорога територіального значення Т 0515 (Костянтинопіль—Олександрівка).

Історичні фотографії

[ред. | ред. код]
  • Родинське
    Родинське
  • 1
    1
  • 2
    2
  • 3
    3
  • 4
    4
  • 5
    5
  • 6
    6
  • 7
    7
  • 8
    8
  • 9
    9
  • 10
    10
  • 11
    11
  • 12
    12
  • 13
    13
  • 14
    14
  • 15
    15
  • 16
    16
  • 17
    17
  • 18
    18
  • 19
    19
  • 20
    20
  • 21
    21
  • 22
    22
  • 23
    23
  • 24
    24
  • 25
    25

Уродженці

[ред. | ред. код]
  • Малайчук Владислав Сергійович (1999—2022) — старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
  • Шрамко Костянтин Миколайович (1966—2016) — молодший сержант Збройних сил України учасник російсько-української війни[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Родинське // Географічна енциклопедія України — 1993. — С. 138.
  2. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  3. ↑ Олійников М., Ємець Є. Місто, якому п'ятнадцять [Родинське] // Маяк, № 208 (6196), 22.10.1967.
  4. ↑ а б Экономическая справка на проектируемый к организации Родинский поселковый совет Красноармейского района Сталинской области / Экономическо - территориальные справки сельсоветов Красноармейского района за 1951 год // Государственный архив Донецкой области, фонд № Р-1475, опись № 2, дело № 103.
  5. ↑ а б Подзолкин М.А. (1985). Красноармейск: Путеводитель. Донецк.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
  7. ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  8. ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  9. ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  10. ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  11. ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  12. ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  13. ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  14. ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  15. ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  16. ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  17. ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  18. ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
  19. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  20. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  21. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2015.
  22. ↑ В Родинському увіковічнили Героя(рос.)

Література

[ред. | ред. код]


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Родинське&oldid=43453776