Перейти до вмісту

Аммурапі III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аммурапі III
Народився13 століття до н. е.
Угарит, Латакія, Сирія
Помер12 століття до н. е.
Діяльністьсуверен
Посадакороль Угаритуd
БатькоНігмаду ІІІd
У шлюбі зЕглі-Нікальd

Аммурапі III (*д/н — бл. 1180/1178 до н. е.) — останній цар міста-держави Угарит в 1220/1215—1180/1178 роках до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Про нього відомо переважно з листування із сусідніми державами. Посів трон близько 1220/1215 року до н. е., змінивши царя Нікмадду III, якому доводився сином або братом. В цей час Угарит постав перед небезпекою з боку «народів моря» (ймовірно сікулів). Вже близько 1220 року до н. е. отримав листа від хеттського царя Тудхалія IV (його васалом був Аммурапі III) про небезпеку цих племен, що займалися піратством. Для зміцнення свого становища оженився на хеттській царівні. Разом з тим вимушений був відправляти флот та війська до складу хеттського війська, що вело війни в Сирії.

Отримав листа від Кушмешуша, царя міста-держави Аласія на Кіпрі, який попереджав про появу флоту народів моря неподалік від Угариту. Відомо також про угоду щодо спільних дій з царством Амурру проти народів моря.

Відомо, що хеттський цар Суппілуліума II звертався до угаритського володаря щодо постачання зерна й міді. Втім Аммурапі III не зміг надати достатньо допомоги, коли ворог атакував Мукиш. За це хеттським судом царю Угариту погрожував Тальма-Тешшуб, цар Каркемиша.

Згодом відправив флот до Лукки, внаслідок чого народи моря завдали поразки Амасії, якій угаритський флот не встиг допомогти. В результаті Угарит опинився перед безпосередньою загрозою. За цих обставин, оскільки хетти самі не могли дати ради народам моря, а відповідно й захистити Угарит, Аммурапі III встановив дипломатичні контакти з єгипетським фараоном Рамсесом III.

Близько 1180/1178 року до н. е. ворог захопив угаритське місто Рагшу (сучасне археологічне місце Рас-ібн-Хані), а звідти атакував Угарит. Аммурапі III не зміг відбити напад, зазнав поразки й загинув. Угарит припинив існування як держава.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Horst Klengel: Syria. 3000 to 300 B.C. A handbook of political history. Akademie-Verlag, Berlin 1992, ISBN 3-05-001820-8, S. 147—151.
  • Edward Noort: Die Seevölker in Palästina (= Palaestina antiqua. NS Bd. 8). Kok Pharos, Kampen 1994, ISBN 90-390-0012-3.
  • Bryce, Trevor (1998). «The Fall of the Kingdom and its Aftermath». The Kingdom of the Hittites. Oxford University Press. p. 367. ISBN 9780199240104.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy