Антоніо Еґаш Моніш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Еґаш Моніш
Egas Moniz
Ім'я при народженніпорт. António Caetano de Abreu Freire de Resende
Народився29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…]
Аванка, Ештаррежа, Авейру, Португалія
Помер13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік)
Лісабон[4]
КраїнаПортугалія Португалія
Діяльністьполітик, нейронауковець, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат
Alma materКоїмбрський університет
Лісабонський університет
ГалузьПсихіатрія, нейрохірургія
ЗакладКоїмбрський університет
Лісабонський університет
Посадапосол і міністрів закордонних справ Португаліїd
Науковий ступіньдоктор наук
ЧленствоНаціональна академія наук Італіїd
Паризька медична академія
Відомий завдяки:відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)

Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егаш Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, Егаш Муніш вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Вальтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]