Волоф (народ)

Волоф Wolof
Хлопець волоф, Фарафенні, Гамбія, лютий 2007 року
Кількість	бл. 2,62 млн осіб
Ареал	Сенегал  Гамбія  Мавританія
Близькі до	серер, західно-атлантичні народи
Мова	волоф
Релігія	мусульмани-суніти

Воло́ф (уоло́ф, варо-варо, джоло́ф, волоф. Wolof) — народ західно-атлантичної підгрупи нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім'ї у Західній Африці, переважно у Сенегалі.

Територія розселення і чисельність

Волоф проживають на заході та північному заході Сенегалу — 2,62 млн осіб, разом з близькими лєбу — 0,1 млн осіб (1991 рік) або 36 % населення країни (1976 рік); також у Мавританії (від 10 до 120 тис. осіб), Гамбії (90 тис. осіб), Малі (10 тис. осіб) та інших країнах Гвінейської Затоки (Гвінея, Гвінея-Бісау). Складають провідний відсоток у масі африканських іммігрантів у Франції — 34,5 тис. осіб за даними журналу «Time» (1984).

Загальна чисельність — бл. 3 млн осіб; з огляду на поширеність мови волоф як мови міжетнічного спілкування — 7 млн осіб других мовців (1995 р.).

Мова і релігія

Мова — волоф, писемна. Волоф — переважно міський народ. Грамотність сенегальських волоф — бл. 40 %.

Переважна більшість волоф — мусульмани-суніти; є також прибічники традиційних культів та католики (в містах).

Історія

Як народ волоф сформувались у долині середньої течії річки Сенегал у результаті змішання різних етносів. Наприкінці ХІІ — середині XIV століть у волоф склалося ранньодержавне утворення Джолоф, яке в середині XVI століття розпалося на ряд менших.

Волоф чинили сильний опір французьким колонізаторам.

Держава і соціальна структура

Традиційні заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (просо, бобові, бавовник; поширене городництво та садівництво). На початку XX століття продовольчі культури витіснені товарними, зокрема арахісом.

У волоф розвинуті ремесла — обробка металів, гончарство, ткацтво, чинбарство тощо.

Існував кастовий поділ.

Багата усна традиція, носіями якої є гевели.

Джерела і посилання

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. (стаття «Волоф») (рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Інтернет інфоґід Африкою — волоф [Архівовано 18 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Wolof. A language of Senegal, архів оригіналу: (англ.)
• Волоф на християнському порталі Joshua Project [Архівовано 18 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Сенегалу (англ.)
• Африканські студії Університету Мінесоти — волоф (англ.)
• Народи Сенегалу — волоф (англ.)