Гнатюк Василь Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнатюк Василь Олексійович
Народився20 вересня 1942(1942-09-20) (82 роки)
Іванівці, Літинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materКиївський педагогічний інститут імені Горького (1964)
ЗакладКам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат наук
Науковий керівникЗуховицький Семен Ізраїльовичd
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Нагрудний знак «Петро Могила»
Нагрудний знак «Петро Могила»

Васи́ль Олексі́йович Гнатю́к (нар. 20 вересня 1942, село Іванівці, нині Літинського району Вінницької області) — український математик, педагог. Заслужений працівник освіти України (1993). Від 2006 року — перший проректор Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Василь Олексійович Гнатюк народився 20 вересня 1942 року в селі Іванівці, тоді Хмільницького, а нині Літинського району Вінницької області в багатодітній сім'ї колгоспників Олексія Ілліча та Уляни Феодосіївни Гнатюків. 1959 року закінчив зі срібною медаллю середню школу в сусідньому селі Шевченка. Того ж року вступив на фізико-математичний факультет (спеціальність «Математика і креслення») Київського державного педагогічного інституту (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Серед його викладачів були математики Семен Зуховицький, Микола Давидов, Іван Шиманський, Микола Шкіль.

Доктор фізико-математичних наук Семен Зуховицький організував для математиків усієї України спеціальний семінар із проблем теорії оптимізації, до роботи в якому залучав своїх найкращих студентів. Серед них був і Василь Гнатюк. Участь у цьому семінарі визначила подальший науковий шлях Василя Олексійовича. У червні 1964 року він з відзнакою закінчив інститут, а з жовтня 1964 року вступив до аспірантури цього ж інституту за спеціальністю «Математичний аналіз». Його науковим керівником став Семен Зуховицький. Цього ж місяця Гнатюка призвали до лав Радянської Армії. Військову службу він проходив у складі Групи радянських військ у Німеччині.

У серпні 1965 року Гнатюк звільнився у запас і продовжив навчання в аспірантурі під керівництвом Зуховицького, який тоді вже працював у Москві завідувачем кафедри прикладної математики Московського інженерно-технічного інституту. Порадами та настановами щодо дослідження проблем з теми кандидатської дисертації допомагав також учень Зуховицького — Матвій Прімак.

1968 року, закінчивши аспірантуру, Гнатюк за направленням Міністерства освіти УРСР поїхав на роботу в Кам'янець-Подільський у педагогічний інститут (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), де працював спочатку асистентом. 1970 року захистив кандидатську дисертацію «Роз'вязування деяких екстремальних задач у лінійних нормованих просторах».

Василь Олексійович працював старшим викладачем, доцентом, був деканом фізико-математиичного факультету.

Діти Юрій та Уляна стали кандидатами фізико-математичних наук. Завдяки постійним консультаціям Василя Гнатюка захистили кандидатські дисертації декан фізико-математичного факультету доцент Віктор Щирба, доцент кафедри геометрії та методики викладання математики Володимир Мойко.

Література

[ред. | ред. код]