Де-юре

Де-ю́ре (лат. de iure, de jure — «юридично», «по праву») — латинський вираз. Зазвичай використовують як антонім латинського терміна «де-факто».

Терміни «де-юре» і «де-факто» використовують замість «у принципі» і «на практиці» відповідно, при описі політичної ситуації. Правило може існувати де-факто, наприклад, коли люди підкоряються досягнутій угоді у відсутності закону, що зобов'язує їх це робити. Існує також процес скасування застарілих законів (англ. desuetude), вживаний, коли практика, що працює де-факто, замінює прийнятий де-юре закон. З іншого боку, практика може існувати де-юре і при цьому не визнаватися громадянами правового простору країни.

Див. також

• Де-факто
• Процедура
• Статус-кво

Посилання

• Де-юре [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Де юре // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.