Перейти до вмісту

Кінор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кінор
Схематичне зображення кінора
Схематичне зображення кінора
Схематичне зображення кінора
Класифікаціяструнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса321.22
Подібні інструментиліра, арфа, кіфара, невел
CMNS: Кінор у Вікісховищі

Кінор (івр. כִּנּוֹר‎) — стародавній єврейський струнний музичний інструмент, згадується у Торі та Біблії. У грецькому перекладі Біблії інструмент називається кітара (грец. κινύρα). У сучасному івриті словом «кінор» називають скрипку[1].

Історія

[ред. | ред. код]
Скульптура Давидового кіннора в Єрусалимі

Згідно з Торою та Біблією, винахідником кінора вважається Юваль, син Ламеха. На кінорі у юності грав Давид для царя Саула. Найдавніша письмова згадка датується 2500 роком до н. е. На глиняній таблиці, що знайдена при розкопках стародавнього месопотамського міста Ебла, у списку музичних інструментів згадується семітський термін кі-на-ру. Схожі таблички знайдені при розкопках шумерських міст Шуруппак та Абу-Салабіх.

Євреї використовували кінор у побуті (для підняття настрою), під час святкувань та у релігійних богослужіннях. Кінор, згідно з традицією, використовували лише у час радості, святкувань. Під час жалоби чи інших сумних подій, грати на кінорі заборонялося. У храмових богосложіннях його використовували разом з невелом та кимвалом[2]. У Старому Заповіті кінор згадується 42 рази[3]. У зібранні юдейських законів «Мішна», що під час богослужінь у храмі повинно грати не менше 9 кінорів[4].

Кінор за формою нагадував ліру чи арфу[5]. Елементи дерев'яного корпусу з'єднувались між собою верблюжими кишками. Струни виготовлялися з овечих кишок. Кількість струн та техніка гри були різноманітними. Йосип Флавій писав, кінор мав 10 струн, по яких вдаряли паличкою[5]. Згідно Біблії, Давид грав на кіннорі пальцями[4]. На монетах Макавеїв зображувався восьмиструнний кінор, на монетах Бар-Кохби — трьохструнний та шестиструнний[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jeremy Montagu, Musical Instruments of the Bible, Scarecrow Press, 2002, p. 12
  2. Amnon Shiloah (1 травня 1995). Jewish Musical Traditions. Wayne State University Press. с. 137–. ISBN 978-0-8143-2235-2. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
  3. Jonathan L. Friedmann (8 січня 2013). Music in Biblical Life: The Roles of Song in Ancient Israel. McFarland. с. 71–. ISBN 978-0-7864-7409-7. Процитовано 4 червня 2013.
  4. а б Abraham Zebi Idelsohn (1929). Jewish Music: In Its Historical Development. Courier Dover Publications. с. 8–. ISBN 978-0-486-27147-7. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
  5. а б в Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia. Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 442–. ISBN 978-0-8028-3785-1. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 4 червня 2013.


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy