Ліщина турецька
| Ліщина турецька | |
|---|---|
| |
| Ліщина турецька в Королівському ботанічному саду, Онтаріо | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Ліщина (рід) (Corylus) |
| Вид: | Ліщина турецька (C. colurna)
|
| Біноміальна назва | |
| Corylus colurna L. , 1753
| |
Ліщи́на тур́ецька[1], або ведмежа[2] (Corylus colurna L.) — дерево родини березових (Betulaceae).
Ліщина турецька — дерево висотою до 25 м з густою широкопірамідальною кроною. Стовбур добре сформований, вкритий світло-сірою, пластинчастою корою. Бруньки до 6 мм довжиною, довгасто-яйцеподібні, червоно-бурі, запушені, часом голі. Листки великі, овальні, темно-зелені, з подвійно-зубчастим краєм, на довгих, залозисто-запушених черешках. Плід — горіх з повстистою обгорткою, яка цілковито покриває горіх і розсічена на довгі, покручені або зігнуті частки, в рази довші від розміру горіха. Горіхи з товстою міцною шкаралупою, стиснуті з боків, зібрані в пучки по 3-7.
Ліщина турецька походить з Балкан, Кавказу, Північного Ірану, Гімалаїв. У парках України її розводять рідко. У Прикарпатті і Закарпатті вона добре акліматизувалась, перспективна не лише в зеленому господарстві, але й у лісових посадках, добре росте в затишних місцях у багатих типах умов місцезростання[3].
Деревина ліщини турецької гарного рожевого відтінку, високо цінується при виробництві меблів, через що в багатьох місцях природного поширення вона була майже цілковито вирубана. В СРСР була занесена до Червоної книги як зникаючий реліктовий вид[4].
У декоративних посадках рекомендується висаджувати алеями, рідкими групами та солітерами.
Горішки їстівні і смачні, але їх промислова цінність невисока через дуже товсту і тверду шкаралупу.
Оскільки ліщина турецька не дає кореневих відростків, а росте одностовбурним деревом, її зручно використовувати як підщепу для культурних сортів лісових горіхів.
- ↑ Corylus colurna // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. Определитель высших растений Украины. — Киев: Наук. думка, 1987. — С.62
- ↑ Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев і кущів заходу України. — Львів: Вид-во «Вища школа», 1973. — С. 52
- ↑ Лещина/Лесная энциклопедия в 2-х томах./гл. ред. Воробьев Г. И. — Москва: Сов. энциклопедия, 1985. — Т. 1. — С. 560.(рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |