Перейти до вмісту

Мараш (еялет)

Координати: 37°35′00″ пн. ш. 36°56′00″ сх. д. / 37.583333333333° пн. ш. 36.933333333333° сх. д. / 37.583333333333; 36.933333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мараш
Дата створення / заснування 1522
Зображення
Країна  Османська імперія
Столиця Каграманмараш
Замінений на Алеппо і Діярбекір
На заміну Beylik of Dulkadird
Час/дата припинення існування 1864
Мапа розташування
Мапа

37°35′00″ пн. ш. 36°56′00″ сх. д. / 37.583333333333° пн. ш. 36.933333333333° сх. д. / 37.583333333333; 36.933333333333

Еялет Мараш або Дулкадирськи (Зулькадарський) пашалик (осман. ایالت ذو القادریه / دولقادر) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 15221864 роках з площею 200,340 км². Утворився в результаті приєднання Дулкадирського (Зулькадарського) беліка. У 1864 році увійшов до складу вілайєтів Діярбекір та Алеппо.

Історія

[ред. | ред. код]

Дулкадирський белік, користуючись вигідним географічним положенням, тривалий час зміг зберегти свою незалежність. Лише у 1515 році визнав зверхність султана Селіма I. У 1522 році перетворено на бейлербейство (з 1590 року стає еялетом). Спочатку очолювали цю провінцію колишні правителі бейліка. У 1530-х роках тут поширилася тімарна система.

У 1620-х роках місцевим вірменам надано автономію в обмін на допомогу в приборканні повстання туркоманів. За часів кризи 1630—1640-х років Мараш став одним з небагатьох еялетів, що контролювався центральним урядом. З огляду на важливе становище сюди призначалися досвідчені військовики. З кінця 1770-х років паша Марашу також ставав пашею Діярбекірського еялету, призначаючи сюди своїх представників (мутесилімів).

З кінця 1780-х років паші Марашу стали напівнезалежними правителями, активно воювали з сусідніми пашами. Втім, у 1818 році знову опинилися в підпорядкуванні центрального уряду. У 1830-х роках паша Марашу зумів відбити спробу єгипетського загону Ібрагіма-паші зайняти провінцію. У 1862 році вибухнуло повстання вірмен, що перекинулося також на сусідні еялети. Зрештою завдяки втручанню французького імператора Наполеона III вдалося досягти миру в обмін на розширення вірменської автономії. У 1864—1865 роках придушено повстання тюркського племені козаноглу.

У 1864 році в рамках адміністративно-територіальної реформи еялет Мараш розділено між вілайєтами Алеппо та Діярбакір.

Структура

[ред. | ред. код]

Складався з 4 санджаків: Мараш (Санджак-Паша), Малатья, Кадірли, Газіантеп. Дохід від хаси бейлербея (потім паши) становив 628.450 акче, санджакбеїв коливався від 300 до 500 тис. акче. Загалом було утворено 2140 тімарних володінь й 29 зеаметів. Марашський еялет міг виставить 2582 спагія-кіннотника.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 41. ISBN 978-1-4381-1025-7.
  • Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999, ISBN 975-6782-09-9, pp. 93-94
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy