Перейти до вмісту

Марсій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марсій
БатькоHyagnisd
Брати/сестриBabysd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ма́рсій (грец. Μαρσύας) — сатир, що жив у фригійських лісах, один із супутників Діоніса.

Міфологія

[ред. | ред. код]

За міфом, Марсій знайшов флейту, яку викинула Афіна (оскільки під час гри щоки богині роздувались і спотворювали її обличчя), і, хизуючись майстерною грою, викликав на змагання самого Аполлона. Цар Мідас, що був суддею змагання, віддав пальму першості сатиру. Розгніваний Аполлон здер з Марсія шкіру й повісив її в Каленах (Фригія) на дереві. Від звуків флейти шкіра тріпотіла; з крові Марсія забило джерело, яке дало початок річці. Відома статуя роботи Мирона — Марсій, що простягає руки до подвійної флейти. Художники часто зображували змагання Марсія з Аполлоном (П. Перуджіно, Тінторетто) та покарання Марсія (Б. Перуцці, Рафаель, Дж. Вазарі та ін.).

Пророцтво і свобода слова в Римі

[ред. | ред. код]
Денарій Луція Цензоріна з Аполлоном та Марсієм (ліворуч), 82 рік до н. е.
Марсій, покараний Аполлоном — римська копія давньогрецького оригіналу ІІІ ст. до н. е. Археологічний музей Стамбула

У римлян Марсій вважався винахідником ворожіння авгурів[1] і прихильником свободи слова, філософської концепції «парресія» (грец. παρρησία) і «висловлювання правди владі». Найдавніше відоме зображення Марсія в Римі стояло на Римському форумі поблизу або в коміції, місці для політичної діяльності[2]. Його також зображували як силена, який ніс бурдюк на лівому плечі з піднятою правою рукою. Статую вважали символом свободи (лат. indicium libertatis) й асоціювали з виступами плебсу чи простих людей. П'єдестал часто слугував місцем, на якому розміщували образливі вірші на політичну чи соціальну тематику[3].

Марсій — притоки Меандра

[ред. | ред. код]

Марсій — божество однойменної річки (притоки Меандра);

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. N.M. Horsfall, reviewing Cacus and Marsyas in Etrusco-Roman Legend by Jocelyn Penny Small (Princeton University Press, 1982), in Classical Review 34 (1984) 226—229, vehemently rejects Marsyas's connection with augury, but this is a minority view.
  2. Elaine Fantham. "Liberty and the Roman People, " Transactions of the American Philological Association 135 (2005), p. 221; William Smith. Dictionary of Greek and Roman Antiquities, Bill Thayer's edition at Lacus Curtius, «Comitia.»
  3. Maurus Servius Honoratus. ad Aeneidos 3.20; T.P. Wiseman, «Satyrs in Rome? The Background to Horace's Ars PoeticaJournal of Roman Studies 78 (1988), p. 4; Elaine Fantham, "Liberty and the Roman People, " Transactions of the American Philological Association 135 (2005), p. 227; Ann L. Kuttner, "Culture and History at Pompey's Museum, " Transactions of the American Philological Association 129 (1999), pp. 357—358.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy