Ніколас Бломберген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з фізики (1981) Ніколас Бломберген
Nicolaas Bloembergen
Народився11 березня 1920(1920-03-11)[1][2][…]
Дордрехт, Південна Голландія, Нідерланди
Помер5 вересня 2017(2017-09-05)[4][2][…] (97 років)
Тусон, Аризона, США
·серцева недостатність
КраїнаНідерланди Нідерланди, США США
Діяльністьфізик, фізик-теоретик, викладач університету
Alma materЛейденський університет
Гарвардський університет
Утрехтський університет
Галузьквантова фізика, оптика, фізика[5], теоретична фізика[5] і laser spectroscopyd[5]
ЗакладГарвардський університет
Університет Аризони
Лейденський університет
Лейденський університет[6]
Науковий керівникЕдвард Перселл і Корнеліс Якобус Гортерd
Відомі учніЕлі Яблоновичd
Аспіранти, докторантиЕлі Яблоновичd[7]
Yuen-Ron Shend
Peter Silas Pershand[7]
ЧленствоЛеопольдина
Французька академія наук
Національна академія наук США
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Американське фізичне товариство[8]
У шлюбі зHuberta Deliana Brinkd
Нагороди
CMNS: Ніколас Бломберген у Вікісховищі

Ніколас Бломберген (нід. Nicolaas Bloembergen; 11 березня 1920, Дордрехт, Нідерланди — 5 вересня 2017) — американський фізик нідерландського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 1981 рік (спільно з Артуром Шавловим).

Коротка біографія

[ред. | ред. код]

Бломберген виїхав зі зруйнованої під час Другої світової війни Голландії в 1945 році з метою виконати дослідження для здобуття ступеня доктора філософії. За шість тижнів до його прибуття професор Гарвардського університету Едвард Перселл (спільно зі своїми аспірантами Торрі і Паундом) відкрив явище ядерного магнітного резонансу. Бломбергена найняли для розробки першого апарату для ЯМР. Під час навчання в Гарварді він відвідував лекції Швінгера, Ван Флека і Кембла. Свою дисертацію він подав на захист як у Лейдені, так і в Гарварді. Ступінь доктора (еквівалентно кандидатові наук) він здобув 1948 року в Лейденському університеті. Після недовгої роботи в Нідерландах перейшов до Гарварду і був прийнятий молодшим членом у почесне Товариство співробітників Гарварду[en] в 1949 році та обійняв посаду доцента (assistant professor) в 1951 році.

У 1958 році він став натуралізованим громадянином США.

У 1978 році його нагородили медаллю Лоренца. У 1981 році Бломберген (спільно з Артуром Шавловим і Каєм Сігбаном) нагороджений Нобелівською премією з фізики «за внесок у розвиток лазерної спектроскопії». Бломберген і Шавлов досліджували речовину, детекція якої без лазерів була б неможлива. До цього Бломберген модифікував мазер Чарлза Таунса. З 2006 року Бломберген працював в університеті Аризони.

Бломберген продовжив академічну лінію, плідну на нобелівських лауреатів, що почалася з лорда Релея (Нобелівська премія з фізики за 1904 рік), з наступними потім Дж. Дж. Томсоном (Нобелівська премія з фізики за 1906 рік), Ернестом Резерфордом (Нобелівська премія з хімії за 1908 рік), Оуеном Річардсоном (Нобелівська премія з фізики за 1928 рік) і наставником Бломбергена — Едвардом Перселлом (Нобелівська премія з фізики за 1952). Також на нього вплинули Джон ван Флек (Нобелівська премія з фізики за 1977 рік) та Персі Бріджмен (Нобелівська премія з фізики за 1946 рік).

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]
  • Кореспондент Королівської Академії Наук в Амстердамі, 1956
  • Член Американської Академії Наук і Мистецтв, 1956
  • Співробітник товариства Гугенгайма, 1957
  • Премія Олівера Баклі від Американського фізичного товариства, 1958
  • Премія Морріса Лібмана від Інституту радіоінженерів, 1959
  • Член Національної академії наук США, 1960
  • Медаль Стюарта Баллантайна від Інституту Франкліна у Філадельфії, 1961
  • Національна наукова медаль від президента США, 1974
  • Іноземний почесний член Індійської Академії Наук у Бангалорі, 1978
  • Медаль Лоренца від Королівської Академії Наук, Амстердам, 1979
  • Медаль Фредеріка Івса від Американського оптичного товариства, 1979
  • Іноземний член французької Академії Наук у Парижі, 1980
  • Почесний Вчений університету фон Гумбольта, 1980
  • Почесний член Національної інженерної академії, США, 1984
  • Доктор honoris causa МДУ ім. Ломоносова, 1996 або 1997

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  4. ↑ Nobelprijswinnaar Nicolaas Bloembergen (97) overleden
  5. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Leidse Hoogleraren
  7. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. ↑ NNDB — 2002.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколас_Бломберген&oldid=39675109