Поворино
| місто Поворино | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Поворино | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область | ||||
| Муніципальний район | Поворинський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 20239501000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 20639101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1870 | ||||
| Статус міста | 1940 | ||||
| Населення | 17 095 (2017 р.) | ||||
| Площа | 18 км² | ||||
| Поштовий індекс | 397350, 397351, 397354 і 397355 | ||||
| Телефонний код | +7 47376 | ||||
| Географічні координати: | 51°12′ пн. ш. 42°15′ сх. д. / 51.2° пн. ш. 42.25° сх. д. | ||||
| Вебсторінка | povorinosity.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Поворино | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Пово́рино — місто (з 1954) в Росії, адміністративний центр Поворинського району Воронезької області та міського поселення Поворино.
Населення — 17 095 чол. (2017).
Місто розташоване за 6 км від кордону з Волгоградською областю, за 236 км від Воронежа. Лежить у південно-східній частині Оксько-Донської рівнини, на лівому березі річки Хопер (притока Дону), на південний схід від Воронежа. Вузол залізничних ліній (на Іловлю, Лиски, Грязі, Балашов) і автомобільних доріг.
Виникло як селище при станції Поворино (відкрита в 1870 році); назва по сусідньому селу Поворино (воно ж Різдвяне). Ойконім імовірно від російського діалектного повора «огорожа, прясельна городьба». Можливо, ім'я прізвиськового походження Поворок дає змогу реконструювати антропонім Повор, від якого можна припустити утворення топоніма Поворино.
У 1917 році, незадовго до так званого Корніловського заколоту, станція Поворино була зайнята козацькими частинами, вірними Корнілову, що послужило приводом для конфлікту між Корніловим і Тимчасовим урядом. Згодом, під час громадянської війни, Поворино як стратегічно важливий пункт (вузол доріг) переходило з рук у руки.
З 1938 року Поворино має статус робітничого селища. Місто — з 1954 року.
Невеликі приватні підприємства харчової промисловості, приватна шкарпетково-панчішна фабрика і залишки величезного державного підприємства залізничного транспорту, приватні й мережеві магазини.
Володимир Ретунський[ru], відомий як «Поворинський маніяк», серійний вбивця, який убив 8 жінок між 1990 і 1996 роками. Ретунського також підозрювали у вчиненні чотирьох додаткових вбивств, але це не було доведено. Нині проживає у Поворино[1] у власному будинку.
- ↑ КУЗНЕЦОВ, Олег (31 серпня 2021). «Серийный убийца попался из-за жалости… к собаке». vrn.kp.ru (рос.). Процитовано 8 січня 2022.