Реміґіюс Шимашюс
| Реміґіюс Шимашюс | |
|---|---|
| лит. Remigijus Šimašius | |
 | |
| Міністр юстиції Литви | |
| 9 грудня 2008 — грудень 2012 | |
| мер Вільнюса | |
| 2015 — понині | |
| Народився | 12 січня 1974 (50 років) Таураге, Литва |
| Відомий як | політик, викладач університету, економіст |
| Місце роботи | Вільнюський університет |
| Країна | Литва |
| Національність | литовець |
| Alma mater | Вільнюський університет, Університет Миколаса Ромеріса |
| Політична партія | «Рух лібералів» |
| У шлюбі з | Агне Матулайте-Horwood |
| Діти | Анупрас Патрикас, Морта Тересе |
| Професія | юрист, політик |
| Звання | доктор юридичних наук |
| simasius.lt | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Реміґіюс Шимашюс (лит. Remigijus Šimašius; 12 січня 1974, Таураге, Литва) — литовський юрист, політик, член Сейму (2012—2016), міністр юстиції Литви з 2008 до 2012 (є другим наймолодшим міністром юстиції в історії литовського права), правознавець, економіст. З 2015 мер Вільнюса.
Реміґіюс Шимашюс закінчив юридичний факультет Вільнюського університету.
Відтак навчався як докторант Університету Миколаса Ромеріса.
17 вересня 2002 захистив дисертацію на тему «Правовий плюралізм», доктор юридичних наук.
З 2002 по 2005 він працював лектором з правових теорій кафедри правової теорії юридичного факультету Університету Миколаса Ромеріса.
З 2005 по 2008 — викладач (лектор) у галузі теорії права кафедри правової теорії і правової історії юридичного факультету в університеті Вільнюса.
З 1995 по грудень 2008 Реміґіюс Шимашюс був експертом права, економістом Литовського інституту вільного ринку (LLRI).
З 9 травня 2006 року — президент Інституту.[1]
З 9 грудня 2008 по грудень 2012 був міністром юстиції в уряді Кубілюса.
Висунутий партією Рух лібералів Литовської Республіки[2].
У 2015 обраний мером Вільнюса[3].
Це були перші прямі вибори мерів у Литві.
У першому турі Шимашюс набрав 33,96 % голосів, у колишнього мера А. Зуокаса — 18,05 %, у голови Виборчої акції поляків Литви Вальдемара Томашевського — 16,96 %.
У другому турі Шимашюс переміг, набравши 60,89 % голосів, за Артураса Зуокаса проголосували 37,93 % виборників.[4][5]
У червні 2016 члени партії «Рух лібералів» обрали Реміґіюса Шимашюса головою партії на позачерговому з'їзді. У другому турі Шимашюс переміг Ґентвіласа, набравши 53,69 % голосів.[6][7]
На парламентських виборах у Литві (2016) партія «Рух лібералів» під керівництвом Шимашюса зайняла четверте місце, отримавши 9,45 % (14 мандатів).[8]
В 2018 залишив «Спілку лібералів Литви».[9]
У 2019 створив громадський комітет «За Вільнюс, яким ми пишаємося» і 17 березня 2019, у другому турі переобраний мером Вільнюса, набравши у другому турі 59 % голосів.[10][11]
Під час перебування Шимашюса на посту мера Вільнюса у місті прибрали скульптури із Зеленого мосту, почалася забудова спорудами колишнього найбільшого стадіону міста «Жальгіріс», був знесений кінотеатр «Летува», знесений найбільший у місті Лаздинайський плавальний басейн.
У березні 2019 року став першим в історії Литви мером, який відвідав гей-клуб.[12]
- Nevyriausybinės organizacijos: reguliavimas Lietuvoje ir Vakarų patirtis, 1999.
- ↑ LLRI. Архів оригіналу за 23 червня 2008. Процитовано 29 лютого 2020.
- ↑ LR TM Биография[недоступне посилання] (лит.)
- ↑ Избранный мэром Вильнюса Р. Шимашюс обещает больше прозрачности Литовский курьер
- ↑ Во втором туре за пост мэра будут бороться Р. Шимашюс и А. Зуокас, 2015-03-02
- ↑ Мэром Вильнюса избран Рэмигиус Шимашюс, 16.03.2015
- ↑ Мэра Вильнюса избрали председателем литовской партии Движение либералов, 11.06.2016
- ↑ Новым председателем Движения либералов избран Шимашюс, 11 июня 2016 г.
- ↑ Результаты по многомандатному округу
- ↑ Sputnik. Мэр Вильнюса уходит с поста руководителя "Союза либералов" (амер.). lt.sputniknews.ru. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ BNS. Шимашюс и его общественный комитет первыми собрали необходимые для участия в выборах подписи. DELFI. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ Вайдотас Бенюшис; Саулюс Якучёнис. Мэром Вильнюса переизбран Шимашюс. DELFI. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ Дмитрий Семёнов. Шимашюс стал первым мэром в Литве, посетившим гей-клуб. DELFI. Процитовано 19 березня 2019.
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0j7ks09 · GND: 1285619447 · ISNI: 0000000047765482 · LCCN: n2007081741 · LIH: LNB:J27;=nw · VIAF: 1925623 |
