Рокфеллерський центр
Рокфеллерський центр | |
Дата створення / заснування | 2023 |
---|---|
Названо на честь | Джон Девісон Рокфеллер |
Країна | США[1] |
Адміністративна одиниця | Мангеттен[1] |
Розташовано на вулиці | П'ята авеню, Шоста авеню і 51-ша вулиця (Мангеттен)d |
Місце розташування | Мідтаун[2] |
Власник | Mitsubishi Estated і Tishman Speyerd |
Замовник | Джон Девісон Рокфеллер[3][4][5] |
Отримані відзнаки | |
Архітектор | Реймонд Гудd і Wallace Harrisond |
Архітектурний стиль | модерна архітектура і Ар Деко[d] |
Дата офіційного відкриття | 1939 |
Головний будівельний підрядник | Tishman Speyerd |
Статус спадщини | об'єкт Національного реєстру історичних місць СШАd[6], Національна історична пам'ятка[7] і пам'ятка Нью-Йоркаd |
Поштовий індекс | 10112, 10020 і 10111[8][9] |
Зображений на | Untitled (Rockefeller Center)d |
Кількість підписників у соціальних мережах | 86 451 |
Категорія для видів з цього об'єкта | d |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Офіційний сайт(англ.) | |
Рокфеллерський центр у Вікісховищі |
40°45′31.000000099605″ пн. ш. 73°58′45.100000098417″ зх. д. / 40.75861° пн. ш. 73.97919° зх. д.
Рокфеллерський центр (англ. Rockefeller Center) — великий офісний центр в Нью-Йорку, споруджений в мангеттенському Мідтауні в 1930-ті роки на гроші родини Рокфеллерів. Був названий на честь Джона Девісона Рокфеллера-молодшого. Найвідомішими є 14 висотних будівель з оздобленням у стилі ар-деко. Тут знаходяться штаб-квартири різних корпорацій та найбільший за прибутковістю аукціонний дім «Крістіс». 1989 року Рокфеллерський центр викупила у Рокфеллерів японська група компаній Mitsubishi.
1987 року Рокфеллерський центр одержав статус національної історичної пам'ятки США.
- One Rockefeller Plaza — (130000 м²) — спочатку називався Time-Life Building, оскільки першим його орендарем була видавнича компанія Time Inc., видавець журналів Time та Life.
- 10 Rockefeller Plaza — (26000 м²) — спочатку називався Eastern Airlines Building
- 30 Rockefeller Plaza GE Building — (261000 м²) — спочатку називався Radio Corporation of America та RCA West Buildings
- 50 Rockefeller Plaza — Bank of America Building — (26000 м²) — спочатку називався Associated Press Building
- 1230 Avenue of the Americas — Simon & Schuster Building — (63500 м²) — спочатку називався U.S. Rubber/Uniroyal
- 1260 Avenue of the Americas — Radio City Music Hall
- 1270 Avenue of the Americas — (47500 м²) — спочатку називався RKO Building, потім — American metal Climax (AMAX)Building
- 600 Fifth Avenue — (37000 м²) — спочатку називався Sinclair Oil Building
- 610 Fifth Avenue — (12000 м²) — La Maison Française
- 620 Fifth Avenue — (12000 м²) — British Empire Building
- 626 Fifth Avenue — (11000 м²) — Palazzo d'Italia
- 630 Fifth Avenue — (108000 м²) — International Building
- 636 Fifth Avenue — (11000 м²) — International Building North
- 745 Seventh Avenue — Lehman Brothers Building
- 1221 Avenue of the Americas — McGraw-Hill Building
- 1211 Avenue of the Americas — спочатку називався Celanese Building. Часом його називають News Corp Building
- 1251 Avenue of the Americas — спочатку називався Standard Oil [NJ] / Exxon Building
- 1271 Avenue of the Americas — Time-Life Building
Рокфеллер Плаза (англ. Rockefeller Plaza) — це пішохідна вулиця, що проходить через комплекс, паралельно П'ятій і Шостій авеню. Ця вулиця також була частиною початкових планів Метрополітен-опери[10][11], і Бенджамін Морріс спочатку планував, щоб дорога простягалася від 42-ї до 59-ї вулиць[12]. Було побудовано лише ділянку довжиною 720 футів (220 м) між 48-ю та 51-ю вулицями[10], і дорога була повністю відкрита до 1937 року[13]. У 1933 році дорога отримала назву «Площа Рокфеллера»[14], незважаючи на можливу плутанину з Нижньою площею, оскільки вважалося, що «Площа» в назві дороги підкреслить її «просторову єдність» з Нижньою площею та Channel Gardens.[10] Початковий намір будівництва вулиці полягав у тому, щоб покращити торговельний район П’ятої авеню на її сході[14], але цього так і не відбулося, і Рокфеллер Плаза тепер в основному служить як пішохідний пасаж, який з’єднує всі окремі компоненти Рокфеллер-центру.[15]
На кожне Різдво у Рокфеллерському центрі встановлюється головна ялинка міста. Церемонію першого запалювання вогнів на ялинці транслює телеканал NBC.
- Емпайр-Стейт-Білдінг
- Обід на хмарочосі
- Статуя Атланта (Нью-Йорк)
- Різдвяна ялинка в Рокфеллерському центрі
- Balfour, Alan. Rockefeller Center: Architecture as Theater, New York: McGraw-Hill, Inc., 1978.
- Deal, Martha. «Who Posed for the Statue of Prometheus» (Ray Van Cleef and Leon Nole). Iron Game History. Volume 6, Issue 4, Pages 34–35.
- Harr, John Ensor, and Peter J. Johnson. The Rockefeller Century: Three Generations of America's Greatest Family, New York: Charles Scribner's Sons, 1988.
- Karp, Walter. The Center: A History and Guide to Rockefeller Center, New York: American Heritage Publishing Company, Inc., 1982.
- Krinsky, Carol H. Rockefeller Center, New York: Oxford University Press, 1978.
- Loth, David G. The City Within a City: The Romance of Rockefeller Center, New York: Morrow, 1966.
- Stichweh, Dirk. New York Skyscrapers, Munich: Prestel Publishing, 2009, ISBN 3-7913-4054-9
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.rockefellercenter.com/directions/
- ↑ https://nylandmarks.org/explore-ny/rockefeller-center/
- ↑ https://www.rockefellercenter.com/art-and-history/history/
- ↑ https://therealdeal.com/new-research/topics/property/1270-avenue-of-the-americas/
- ↑ National Register Information System
- ↑ List of NHLs by State — Служба національних парків США.
- ↑ Google Maps — 2005.
- ↑ https://www.rockefellercenter.com/
- ↑ а б в Adams, 1985, с. 177.
- ↑ Krinsky, 1978, с. 32—33.
- ↑ New Avenue From 42nd to 59th St. Urged To Cut Through Radio City on Three Levels (PDF). The New York Times (амер.). 8 травня 1931. ISSN 0362-4331. Процитовано 11 листопада 2017.
- ↑ Rockefeller Unit Ready For Opening (PDF). The New York Times. 31 березня 1937. Процитовано 27 листопада 2017.
- ↑ а б ' Rockefeller Plaza' Joins City Directory; Center's New Street and Promenade Named (PDF). The New York Times (амер.). 16 січня 1933. ISSN 0362-4331. Процитовано 11 листопада 2017.
- ↑ Adams, 1985, с. 178.
- Офіційний сайт (англ.)