Рудольф фон Альт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альт.
Рудольф фон Альт
нім. Rudolf von Alt
«Автопортрет у похилому віці», акварель 1890 р.
Народження28 серпня 1812(1812-08-28)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[1][4]
Смерть12 березня 1905(1905-03-12)[1][2][…] (92 роки)
 Відень, Австро-Угорщина[1]
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Австрія
Жанрпейзаж
НавчанняВіденська академія мистецтв
Діяльністьхудожник, рисувальник
Напрямокімпресіонізм
ВпливЯкоб Альт
ВчительЯкоб Альт і Joseph Mössmerd
БатькоЯкоб Альт
Брати, сестриFranz Altd
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Vienna Museumd, Альбертіна, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Братиславська міська галереяd, Австрійська національна бібліотека, Музей фюрера, Музей мистецтва Метрополітен, Imperial Furniture Museumd, Музей Леопольда, Ліхтенштейнський музейd, Державне графічне зібрання, Національна галерея і Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]
CMNS: Рудольф фон Альт у Вікісховищі

Рудольф фон Альт (нім. Rudolf von Alt; 28 серпня 1812 — 12 березня 1905, Відень) — австрійський аквареліст і художник XIX століття.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з родини художника. Батько Якоб Альт (1789—1872) був популярним малювальником і літографом. В родині був ще один син Франц (1821—1914), котрий теж став художником.

Перші художні навички отримав у батька. Удосконалював власну художню освіту у Віденській художній академії. З 1826 року навчався у пейзажному класі. Часто працював на натурі разом із батьком та допомагав йому в роботі.

Створив декілька творчих подорожей і відвідав Баварію, Ломбардію у Італії, Чехію та Галичину, що входили тоді до складу Автро-угорської імперії, Крим тощо.

Віртуозно володів акварельною технікою. У творчому спадку художника низка замальовок Відня середини та кінця 19 ст. Брався за створення малюнків-інтер'єрів. Найменше працював із олійними фарбами. З 1879 року став професором у Віденській художній академії. 1897 року був одним із засновників Віденського сецесіона. Того ж року його зробили почесним президентом Сецесіона.

Помер у Відні 12 березня 1905 року.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Йозефплац у Відні», акварель 1831 р.
  • «Відень, церква архангела Михаїла», 1844 р.
  • «Відень, палац Траутсон», 1845 р.
  • «Готична вежа собору Св. Стефана, Відень», 1847 р.
  • «Синагога у Відні», кольорова літографія за малюнком фон Альта 1860 р.
  • «Бібліотека промисловця з Відня Ніколауса Думба». Палац Думба, 1877 р.
  • «Вітальня, палац князя Лянцкоронського», Відень, 1881 р.
  • «Кабінет князя Лянцкоронського, Відень»
  • «Палац Лянцкоронських, Ранкова зала, Відень», акварель 1881 р.
  • «Автопортрет», акварель 1890 р.

Інтер'єри-малюнки роботи Рудольфа фон Альта

[ред. | ред. код]
  • Рудольф фон Альт. «Бібліотека і кабінет промисловця з Відня Ніколауса Думба». Палац Думба, 1877 р.
    Рудольф фон Альт. «Бібліотека і кабінет промисловця з Відня Ніколауса Думба». Палац Думба, 1877 р.
  • Рудольф фон Альт. «Вітальня, палац князя Лянцкоронського», Відень, 1881 р.
    Рудольф фон Альт. «Вітальня, палац князя Лянцкоронського», Відень, 1881 р.
  • «Кабінет князя Лянцкоронського, Відень»
    «Кабінет князя Лянцкоронського, Відень»
  • «Палац Лянцкоронських, Ранкова зала, Відень», акварель 1881 р.
    «Палац Лянцкоронських, Ранкова зала, Відень», акварель 1881 р.

Галерея вибраних творів

[ред. | ред. код]
«Відень, церква архангела Михаїла», 1844 р.
  • «Готична вежа собору Св. Стефана, Відень», 1847 р.
    «Готична вежа собору Св. Стефана, Відень», 1847 р.
  • «Синагога у Відні», кольорова літографія за малюнком фон Альта 1860 р.
    «Синагога у Відні», кольорова літографія за малюнком фон Альта 1860 р.
  • «Йозефплац у Відні», акварель 1831 р.
    «Йозефплац у Відні», акварель 1831 р.
  • «Відень, палац Траутсон», 1845 р.
    «Відень, палац Траутсон», 1845 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118502204 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Rudolf von Alt
  4. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Alt, Rudolph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 15.
  5. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Rudolf von Alt: Briefe. Heidrich, Wien 1922.
  • Klaus Albrecht Schröder, Maria Luise Sternath (Hrsg.) : Rudolf von Alt 1812—1905. Brandstätter, Wien 2005, ISBN 3-902510-26-9. (Ausstellungskatalog, Ausstellung Rudolf von Alt, Albertina (Wien)|Albertina, 9. September 2005-27. November 2005).
  • Marianne Hussl-Hörmann (Hrsg.): Rudolf von Alt. Die Ölgemälde. Werkverzeichnis. Brandstätter, Wien 2011, ISBN 978-3-85033-533-1.
  • Ludwig Hevesi: Rudolf von Alt. Sein Leben und sein Werk. Astoria-Verlag, Wien 1911.
  • Walter Koschatzky: Rudolf von Alt. Böhlau, Wien 2001, ISBN 3-205-99397-7.
  • Walter Koschatzky (Hrsg.): Wiener Ansichten. Erinnerungen an Wien. Brandstätter, Wien 1986, ISBN 3-85447-176-9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудольф_фон_Альт&oldid=43541387