Координати: 45°29′14.000000099999″ пн. ш. 16°22′34.000000100001″ сх. д. / 45.48722° пн. ш. 16.37611° сх. д. / 45.48722; 16.37611

Сисак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сисак
хорв. Sisak
Герб Прапор
Герб Сисака прапор
Основні дані
45°29′14.000000099999″ пн. ш. 16°22′34.000000100001″ сх. д. / 45.48722° пн. ш. 16.37611° сх. д. / 45.48722; 16.37611
Країна  Хорватія
Регіон Сисацько-Мославинська жупанія
Столиця для Сисацько-Мославинська жупанія (жупанія Хорватії)
Площа 422 км²
Населення 33322 (2015)
Агломерація 47768
Висота НРМ 100 м
Міста-побратими Ґаброво (14 травня 2004), Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Ремхінген, Сомбатгей, Їглава, Лешно
Телефонний код (385) 44
Часовий пояс центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час (Сисацько-Мославинська жупанія)
Номери автомобілів SK
GeoNames 3190812
OSM r8778895  ·R
Поштові індекси 44000
Міська влада
Мер міста Дінко Пінтарич
Вебсайт /http:// www.sisak.hr /
Мапа
Мапа
Сисак. Карта розташування: Хорватія
Сисак
Сисак
Сисак (Хорватія)
CMNS: Сисак у Вікісховищі
Див. також: Сисак (значення)

Си́сак (хорв. Sisak, нім. Sissek, угор. Sziszek, італ. Siscia) — місто в центральній частині Хорватії.

Розташований за 57 км на південний схід від столиці країни Загреба на місці злиття річок Одра, Купа та Сава.

Сисак — адміністративний центр жупанії Сисак-Мославина.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]
Фортеця

Місто лежить на автотрасі Загреб—Сисак—Петриня і на залізниці Загреб—Сисак—Суня. Зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням із найбільшими містами Хорватії.

Сисак — один із найбільших у Хорватії річкових портів, починаючи від нього Сава стає судноплавною, і кораблі по ній досягають Дунаю.

У місті розташовано підприємства металургії, легкої, харчової та хімічної промисловості, суднобудування.

Сисак — місто-курорт з великою кількістю мінеральних джерел з температурою від 42 до 54 °C. Неподалік від міста вздовж лівого берега річки Сава розташовується природний парк Лонсько поле (Lonjsko polje).

Історія

[ред. | ред. код]
Собор св. Хреста

Історія міста налічує близько 2500 років. В часи Римської імперії місто, що йменувалося Сісція розташовувалось у стратегічному місці злиття трьох річок, швидко розвивалося і досягло статусу столиці провінції Паннонія — Савія. Тут у 303 році було замордовано римлянами під час переслідувань християн св. Квірінія, який зараз є покровителем міста.

Після падіння Імперії місто багаторазово розорялося гунами, аварами та слов'янами. У IX сторіччі слов'яни закріпились на території вздовж Сави і асимілювали неслов'янске населення. Відтоді місто належить місцевим князям, а потому — угорсько-хорватському королівству.

У XVI столітті місто пережило турецьке нашестя, для захисту від турків було збудовано могутні укріплення. Сисак увійшов у історію, коли в 1593 в битві при Сисаку військо Священної Римської імперії розбило турецьку армію, що стало першою значною перемогою над турками в період завоювання ними Балкан. Це призвело до потрапляння посавинського краю під уплив Габсбургів.

Після Першої світової війни разом зі всією Хорватією Сисак став частиною Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Впродовж Другої світової війни в околицях міста активно діяли антифашистські партизанські загони, в той самий час у самому місті усташами було обладнано концтабір, який був частиною Ясеновацького табору, де усташі знищували сербів, циган і євреїв.

Старий міст

Після розпаду Югославії в 1991 р. місто стало частиною незалежної Хорватії. У війні, що розпочалася за цим, Сисак постраждав від сербських бомбардувань, після припинення бойових дій пошкоджені та зруйновані будівлі було відбудовано.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 47768 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 33322 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім міста Сисак, до громади також входять:

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 11,30 °C, середня максимальна — 25,72 °C, а середня мінімальна — -5,51 °C. Середня річна кількість опадів — 918 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 6,63 8,56 13,07 17,51 22,63 25,72 24,87 23,97 20,14 15,04 9,86 5,48
Середня температура, °C 0,56 2,48 6,99 11,45 16,55 19,65 21,29 20,40 16,56 11,47 6,27 1,90
Середній мінімум, °C −5,51 −3,6 0,93 5,36 10,49 13,57 17,70 16,81 12,97 7,89 2,68 −1,68
Норма опадів, мм 56 53 62 73 81 92 82 86 84 87 92 70
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.80 1.98 2.40 2.24 2.09 1.90 1.86 1.70 1.70 1.73 1.80 1.80
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4218 7015 10711 15209 19408 21427 22538 19559 14427 8926 4699 3469
Джерело: [4][5]

Визначні місця

[ред. | ред. код]
  • Трикутна Фортеця XVI століття в межиріччі Купи і Сави.
  • Палаци Малі Каптол (Mali Kaptol) в стилі бароко, Велікі Каптол (Veliki Kaptol) в стилі класицизму.
  • Старий міст над Купою.
  • Кафедральний Собор св. Хреста.
  • Руїни римського міста Сісція.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]
Руїни римського міста

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Перепис населення 2011 року (хор.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
  2. ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хор.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
  3. ↑ а б Чисельність населення за роками (хор.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 01 червня 2018.
  4. ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  6. ↑ Громада Габрово. Міста-побратими (болг.). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 червня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сисак&oldid=40845664