Товсте (селище)

селище Товсте
	Герб селища Товсте
	Зверху донизу: Вид на ратушу, Костел, Житловий будинок, Костел, Панську садибу, Церкву Святого Архистратига Михаїла.;
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Заліщицький район
Тер. громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370010041141
Основні дані
Засновано	1414
Перша згадка	1414 (610 років) як поселення Тлусте
Магдебурзьке право	1571
Статус	із 2024 року
Площа	17 км²
Населення	▼ 3 156 (01.01.2022)
Густота	199 осіб/км²;
Поштовий індекс	48630
Телефонний код	+380 3554
Географічні координати	48°50′47″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 25.72528° сх. д.
Водойма	Тупа ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Товсте
	До райцентру:
- фізична:	24 км
	До обл. центру:
- залізницею:	100 км
- автошляхами:	99 км
Селищна влада
Адреса	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
	Товсте
	Товсте
	Товсте у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Товсте.

То́всте — селище в Україні, на Поділлі, центр Товстенської селищної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на західному Поділлі, над річкою Тупою.

Археологічні пам'ятки

У селищі та поблизу нього виявлено археологічні пам'ятки трипільської, гава-голіградської, сарматської, черняхівської, давньоруської культур, пізньофеодального часу.

Історія

Перша писемна згадка — 1414 р. Назва міста, можливо, походить від прізвища галицького боярина В'ячеслава Товстого, котрий служив князю Роману Мстиславовичу. За деякими даними поселення спочатку називалося «Толсте». Річка Тупа згадується під назвою «Дупла».

1434 р. поляки захопили Західне Поділля, 1449 року перший раз з'являється польський варіант назви поселення «Тлусте»^[2]^[3]. У «Географічному словнику Королівства Польського» річка Тупа вказана теж під іншою назвою — Дупа (пол. Dupa)^[4].

З XV ст. Товсте належало до Червоногродського повіту Подільського воєводства. Розташоване на важливому торговельному шляху, що з'єднував Львів із Волощиною, було значним торговим центром Західного Поділля.

Дідичем Товстого був, зокрема, шляхтич з руського роду Ходоровських — Мартин, який 1549 року отримав від короля Сиґізмунда II Августа привілей для збирання мита, а отримані кошти мали використовуватися для уримання в належному стані доріг, мостів, гребель^[5]. 1549 року надано маґдебурзьке право^{[джерело?]}. 1571 р. дідич містечка Ян Ходоровський отримав привілей на 2 ярмарки на рік (у дні святого Варфоломія та навернення святого Павла) та торги щочетверга^[4]. 1580 року в міста був новий дідич — хмільницький староста Міхал Язловецький^[6], який того року отримав привілей на проведення двох ярмарків (у дні святої Трійці та святого Луки)^[5].

Під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Товсте — одне зі семи повстанських центрів на Галицькому Поділлі.

Влітку 1672 р. містечко захопили турки, до 1683 р. належало до Чортківського пашалику. Згодом — власність князів Понінських, пізніше — Любомирських та Потоцьких. 1701 р. король Авґуст II Фрідріх підтвердив для Тлустого маґдебурзьке право, всі привілеї.

Після 1772 р. австрійський уряд визначив Тлусте як повітове місто Заліщицької округи, згодом — заштатне містечко.

1880 р. проживало 3199 осіб, з них — 2225 євреїв.^[7]. Діяли «Просвіта» (читальню засновано 1902 р., відновлено 1925 р.), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, окружна складниця Союзу кооператорів.

1 квітня 1934 р. ґміна Тлусте Място отримало статус міста^[8].

У січні 1940 р. позбавлене статусу міста, новий статус — селище.

В липні 1941 року в період «безвладдя» в сусідніх селах відбувалися єврейські погроми, через що частина євреїв втекла до Товстого, де вдалося запобігти погромів завдяки допомозі двох місцевих священиків та інших українців.

7 липня 1941 — 13 квітня 1944 — селище під німецькою окупацією, під час якої у Тлустому й на околиці закатували близько 5 тис. осіб, в тому числі єврейську громаду містечка, яка налічувала в той час близько 2500 чоловік.^[9]

В липні 1941 деякі євреї, депортовані з Угорщини як негромадяни, прибули в Товсте і були змушені виконувати примусові роботи. Коли кількість єврейських біженців стала надто великою, частину відправили до Кам’янця-Подільського.

Перша антиєврейська акція відбулася 25 серпня 1942, коли було схоплено 300 євреїв і депортовано до Берестейського гето. 5 жовтня 1942 року відбулася друга антиєврейська акція, де тисячу осіб було вивезено до того ж гето, а близько 120 євреїв було вбито на місці. 1 грудня 1942 року в селищі було сформувався гето, яке було відкритим, тобто не ізольованим від зовнішнього світу. Офіційно в гето проживало 1500 осіб, але насправді їх було близько 5000 і проіснувало воно півроку. Взимку 1942–1943 рр. спалахнула епідемія тифу, смертність була близько 6-8 людей в день. 12 лютого 1943 року було вбито 40 євреїв.

Гето було ліквідовно 27 травня 1943 року, близько 3000 євреїв було розстриляно на єврейському кладовищі. Деяким вдалося сховатися тому 6 червня відбувся ще одний ростріл 1000 людей, після чого протягом наступних днів ще близько ста євреїв були розстріляні на цвинтарі.

У вересні 1943 р. поблизу проходили партизанські з'єднання Сидора Ковпака.

Частина людей загинула під час німецького бомбардування селища весною 1944 року.

Від 1948 до травня 1951 року діяла підпільна друкарня ОУН.

До 1962 р. містечко було райцентром.

Населення

Населення — 5000 мешканців (1970 р.), 3460 мешканців (2001 р.), 3453 мешканці (2007 р.).

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	3434	99.25%
російська	21	0.60%
вірменська	2	0.06%
польська	1	0.03%
білоруська	1	0.03%
румунська	1	0.03%
Усього	3460	100%

Символіка

Герб

Затверджений 1779 року^[11].

Пам'ятки

Збереглися замковий форт (кін. 16 ст.), палац (18 ст.), ратуша і приміщення Народного дому (поч. 20 ст.).

Храми

Церкви:

святого Архистратига Михаїла (1939 р.)
святого Андрея Первозванного (1995 р., мурована)
костел святої Анни (1912 р.).

До 1911 року в містечку була дерев'яна церква, збудована майстрами Григорієм Грубаром та Дем'яном Цапкою у 1731 році. Розібрана^[12]^[13].

Пам'ятники і пам'ятні знаки

Споруджено братські могили воїнам ЧА, серед них Героя Радянського Союзу Олександра Худякова (1944 р.), пам'ятники воїнам ЧА (1954 р.), Б. Хмельницькому (1956 р.), жертвам нацизму (1990 р., на єврейськ. цвинтарі), Тарасу Шевченку (1993 р., скульптор Л.Юрчук), надгробки на могилах УСС (1991 р.), вояків УПА (1992 р.) і районного провідника ОУН та УПА П.Скалецького (1996 р.), встановлено пам'ятний хрест (1991 р.), насипано символічну могилу на честь Незалежности України з «фігурою» Матері Божої (1992 р., скульп. І.Гудима).

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1994 р. Скульптор – І. Мулярчук.

Скульптура – бетон, постамент – камінь.

Скульптура – 3,2 м, постамент – 1,5 м.^[14]^[15]

Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини (Товсте)

Пам'ятка історії місцевого значення.

Робота самодіяльних майстрів (1848 р.).^[16]

Пам'ятки природи

Є пам'ятка природи — залишки пансіонного парку (XIX ст.).

Соціальна сфера

Діють ЗОШ 1-3 ступенів, ПТУ № 22, музична школа, Будинок культури, Будинок школяра, бібліотека, лікарня, 3 аптеки, кінотеатр(ред.не функціонує), 2 стадіони, історичний народний музей, відділення зв'язку, лінійно-технічна станція, шлях.-експлуат. дільниця, хлібозавод, комбінат комунал. підприємств, «Заготзерно», бурякопункт, ПП НВАП «Ель Гаучо», 23 торгові заклади.

Харчова промисловість, гіпсовий завод, цегельня. З 1963 року школа механізації сільського господарства.

Відомі люди

Народилися

Бернгард Вахштайн (1868—1935) — історик і бібліограф єврейської громади, який перебудував, розширив і модернізував бібліотеку Israelitische Kultusgemeinde Wien (Віденська ізраїльська громада).
Ян Кароль Зубжицький-Сас (1860—1935) — польський науковець, архітектор (зокрема, автор проекту теперішнього костелу святого Станіслава в центрі Чорткова),
Володимир Кучер (1885—1970) — фізик, педагог,
Євген Рослицький (1927—2008) — мікробіолог перекладач,
Іван Ставничий (1891—1973) — правник, журналіст, перекладач,
Фридрак Орест-Ярема Миколайович (1937) — журналіст, літератор, заслужений журналіст України,^[17] автор книги «Біла каплиця».^[18]
Александер Семкович — польський історик, сенатор, братанок історика Александера Семковича,^[19]
Хіршлєр Ян (1883—1951) — польський медик.

Сучасники

Бадло Петро — український та казахський футболіст, найкращий гравець Чемпіонату Казахстану 2013 року за версією УЄФА,^[20]
Володимир Барна (1953) — поет, публіцист, літературознавець,
Ігор Гордій (1956) — архітектор, працює в м. Тернополі,
Павло Дорожинський (1926—2015) — український політичний і громадський діяч, публіцист, журналіст, редактор. Голова Центрального Проводу Об'єднання українських націоналістів (державників) — ОУН (д) 2005—2015 рр.,
Борис Єфремов (1954) — артист, діяч культури,
Олександр Кміта — вчений-фізик, військовик, ґенерал-майор міліції,
Степан Кошель — Герой Радянського Союзу,
Василь Тракало — журналіст, письменник.
Василь Гудима — коваль, скульптор.
Любов Ваврик — ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Лізак Володимира (1954) — пам'ятка радянської епохи
Ілля Лотоцький (1953) — маляр-штукатур, професор тріпології.

Проживали, працювали

Микола Касьян — український народний лікар, мануальний терапевт; з травня 1960 по червень 1961 року — заступник головного лікаря Товстенського району

Світлини

Костел

Пам'ятники

Історичні фото

Товстенський замок

Див. також

Примітки

↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
↑ Укрепления города Толстое // http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/ukreplenija-tolstoe-tovste/
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.195, № 2272 (лат.)
↑ ^а ^б Tłuste… — S. 353.
↑ ^а ^б Baliński М., Lipiński T. Tłuste // Starożytna Polska… — S. 985.
↑ Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 353. (пол.)
↑ * Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 353. (пол.)
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. o zaliczeniu gmin: Tłuste Miasto w powiecie zaleszczyckim i Mielnica w powiecie horszczowskim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast.
↑ Historical demography of Tluste
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV — I пол. XX ст.). — Київ — 2001. — 400 с.
↑ Вуйцик В., Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601.
↑ ЦДІА України у Львові, ф. 616, оп. 1, спр. 66, арк. 14. Звіт Т. Мокловського
↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 45. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
↑ Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209.
↑ Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
↑ Барна В. Фридрак Орест-Ярема Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 533. — ISBN 978-966-528-279-2.
↑ Презентація книги «Біла каплиця» Яреми Фридрака
↑ Bukowska Elżbieta. Semkowicz Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1995—1996. — t. XXXVI/2, zeszyt 152. — S. 233—234. (пол.)
↑ Петро Бадло: «Впевнений, у Ниві мені все вдасться!». SPORTARENA.com (рос.). Процитовано 8 березня 2023.

Джерела

Головко В. В., Гуцал П. З. Товсте // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 114. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Павлик Я. Товсте // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 454–455. — ISBN 978-966-528-279-2.
Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. (лат.), (пол.)
Baliński М., Lipiński T. Tłuste // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 985—986. (пол.)
Tłuste 1.) miasto w pow. zaleszczyckim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 352. (пол.) — S. 352—353. (пол.)
Martin Dean. Ghettos in German-Occupied Eastern Europe // Encyclopedia of camps and ghettos, 1933–1945 / Geoffrey P. Megargee. — Bloomington : Indiana University Press, 2012. — Vol. ІІ. — P. 841-843. — ISBN 978-0-253-35599-7.

Література

Бурма, В. Ой, Хмелю, мій Хмелю… / Василь Бурма // Вільне життя плюс. — 2014. — № 103 (24 груд.). — С. 5.

Посилання

[1] ttp://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf

[2] Укрепления города Толстое // http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/ukreplenija-tolstoe-tovste/

[3] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.195, № 2272 (лат.)

[Tłuste_353-4] а ^б Tłuste… — S. 353.

[Baliński_М_Lipiński_985-5] а ^б Baliński М., Lipiński T. Tłuste // Starożytna Polska… — S. 985.

[6] Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 353. (пол.)

[7] * Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 353. (пол.)

[8] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. o zaliczeniu gmin: Tłuste Miasto w powiecie zaleszczyckim i Mielnica w powiecie horszczowskim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast.

[9] Historical demography of Tluste

[ukr-socialdata-mova-2001-10] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[11] Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV — I пол. XX ст.). — Київ — 2001. — 400 с.

[12] Вуйцик В., Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601.

[13] ЦДІА України у Львові, ф. 616, оп. 1, спр. 66, арк. 14. Звіт Т. Мокловського

[14] У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 45. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3

[15] Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209.

[16] Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.

[17] Барна В. Фридрак Орест-Ярема Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 533. — ISBN 978-966-528-279-2.

[18] Презентація книги «Біла каплиця» Яреми Фридрака

[19] Bukowska Elżbieta. Semkowicz Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1995—1996. — t. XXXVI/2, zeszyt 152. — S. 233—234. (пол.)

[20] Петро Бадло: «Впевнений, у Ниві мені все вдасться!». SPORTARENA.com (рос.). Процитовано 8 березня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

п о р Міста магдебурзького права на Тернопільщині
XIV століття	Теребовля (1387) Бучач (1393)
XV століття	Дрищів (1420) • Жуків (1420) • Кременець (1438) • Нараїв (1443) • Скала (1448) • Червоногород (1448) • Бедриківці (1453) • Золотники (1485)
XVI століття	Філіпковці (1505) • Бучач (1515повторно) • Ягільниця (1518) • Язловець (1519) • Залізці (1520) • Бережани (1530) • Борки (1530) • Куропатники (1531) • Чортків (1532) • Підгайці (1539) • Озерна (1542) • Тернопіль (1548) • Устя-Зелене (1548) • Будзанів (1549) • Товсте (1549) • Горожанка (1550) • Сухостав (1553) • Бариш (1559) • Гусятин (1559) • Копичинці (1564) • Андріїв (1568) • Попівці (1568) • Козлів (1577) • Золотий Потік (1578) • Хоростків (1578) • Микулинці (1595) • Скалат (1600)
XVII століття	Голгочі (1610) • Струсів (1610) • Касперівці (1619) • Вербів (1620) • Лідихів (1621) • Борщів (1629) • Новий Бжезь (1646) • Зборів (1689) • Окопи Святої Трійці (1700)
XVIII століття	Гримайлів (1720) • Товсте (1720) • Завалів (1729) • Заліщики (1766) • Мельниця (1767) • Почаїв (1778)