Франческо Нуті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франческо Нуті
Francesco Nuti
Ф. Нуті у фільмі «Касабланка, Касабланка» (1985)
Дата народження17 травня 1955(1955-05-17)
Місце народженняПрато, Тоскана, Італія
Дата смерті12 червня 2023(2023-06-12)[1][2] (68 років)
Місце смертіРим, Італія[3]
ПохованняЦвинтар Порте-Сантеd
ГромадянствоІталія Італія
Професіяактор, режисер, сценарист, продюсер
Роки активності1982 — наш час
Член уGiancattivid (1982)
IMDbID 0638308
Давид ді Донателло (1983, 1985)
Срібна стрічка (1983)
Франческо Нуті у Вікісховищі

Франче́ско Ну́ті (італ. Francesco Nuti; 17 травня 1955, Прато, Тоскана — 12 червня 2023, Рим) — італійський актор, сценарист, кінорежисер та продюсер. Лауреат кінопремій «Давид ді Донателло» та «Срібна стрічка» у категоріях «Найкращий актор» та низки інших професійних та фестивальних нагород та номінацій .

Біографія

[ред. | ред. код]

Франческо Нуті народився 17 травня 1955 року в тосканському місті Прато. Почав свою артистичну кар'єру наприкінці 1970-х років, коли створив кабаре-гурт «Джанкаттіві» (італ. I Giancattivi) разом з Алессандро Бенвенуті[it] та Атіною Ченчі[it]. Група взяла участь у телешоу «Black Out» та «Non Stop» для телеканалу RAI та зняла свій перший фільм «Захід від Дональда Дака» у 1982 році під керівництвом Бенвенуті. Наступного року Нуті відмовився від тріо, почавши сольну акторську кар'єру, знявшись у трьох фільмах режисера Мауріціо Понці: «Мадонна, яка тиша сьогодні увечері» (1982), «Я, К'яра і Похмурий» (1983) та «Я задоволений» (1983).

Багато фільмів, які Нуті зняв як режисер (з 1985 року) і в яких зіграв головні ролі, мали великий глядацький і касовий успіх. Він отримав низку престижних кінематографічних нагород і премій, а в 1988 році навіть брав участь як співак у відомому фестивалі італійської пісні в Сан-Ремо. Проте з середини 1990-х років у Нуті починаються невдачі й він впадає в тривалу депресію.

2 вересня 2006 року Франческо Нунті за не до кінця з'ясованих обставин впав зі сходів у своєму будинку, зазнав серйозних травм і впав у кому. Після трьох місяців, проведених у лікарні, Нуті опритомнів, але він втратив мову й залишився прикутим до інвалідного візка[4].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1982 ф Захід від Дональда Дака Ad ovest di Paperino Франческо Сабатіні
1982 ф Мадонна, яка тиша сьогодні увечері Madonna che silenzio c'è stasera Франческо
1983 ф Я, К'яра і Похмурий Io, Chiara e lo scuro Франческо 'Тоскано'
1983 ф Я задоволений Son contento Francesco Giglio
1985 с Мрії і реальність Sogni e bisogni Sant'Analfabeta
1985 ф У всьому винен рай Tutta colpa del paradiso Ромео Касамоніка
1985 ф Касабланка, Касабланка Casablanca, Casablanca Франческо
1986 ф Зачаровані Stregati Лоренцо
1988 ф Польський батько Карузо Паскоський Caruso Pascoski di padre polacco Карузо Паскоський
1989 ф Willy Signori e vengo da lontano Willy Signori
1991 ф Жінки у спідницях Donne con le gonne Renzo Calabrese
1994 ф OcchioPinocchio Піноккіо
1998 ф Синьйор 15 куль Il signor Quindicipalle Cecco
2000 ф Я кохаю Андреа Io amo Andrea Дадо
2001 ф Тінейджери Caruso, zero in condotta Лоренцо Карузо
2004 ф Провина потерпілого Concorso di colpa Франчесуо Де Бернарді
Сценарист, режисер та продюсер
Рік Назва українською Оригінальна назва Сценарист Режисер Продюсер
1982 Мадонна, яка тиша сьогодні увечері Madonna che silenzio c'è stasera Так
1983 Я, К'яра і Похмурий Io, Chiara e lo scuro Так
1983 Я задоволений Son contento Так
1985 У всьому винен рай Tutta colpa del paradiso Так Так
1985 Касабланка, Касабланка Casablanca, Casablanca Так Так
1986 Зачаровані Stregati Так Так
1987 Марамао Maramao Так Так
1988 Польський батько Карузо Паскорський Caruso Pascoski di padre polacco Так Так
1989 Willy Signori e vengo da lontano Так Так
1991 Жінки у спідницях Donne con le gonne Так Так
1994 OcchioPinocchio Так Так
1998 Синьйор 15 куль Il signor Quindicipalle Так Так
2000 Я кохаю Андреа Io amo Andrea Так Так Так Так
2001 Тінейджери Caruso, zero in condotta Так Так Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Франческо Нуті[5]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Давид ді Донателло
1983 Найкращий актор Я, К'яра і Похмурий Перемога
1984 Я задоволений Номінація
1985 Касабланка, Касабланка Перемога
Найкращий новий режисер Номінація
1986 Найкращий актор У всьому винен рай Номінація
1900 Золота медаль міста Рима Перемога
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1983 Премія «Срібна стрічка» за найкращу чоловічу роль Я, К'яра і Похмурий Перемога
Найкращий оригінальний сюжет Я, К'яра і Похмурий (спільно з Мауріціо Понці) Номінація
1989 Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу Польський батько Карузо Паскорський Номінація
Премія «Золотий кубок» (Італія)
1983 Золота пластина найкращому новому акторові Я, К'яра і Похмурий Перемога
Премія «Золотий глобус» (Італія)
1984 Найкращий актор-одкровення Я, К'яра і Похмурий Перемога
1985 Найкращий актор головної ролі Касабланка, Касабланка Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
1985 Премія найкращому новому режисерові Касабланка, Касабланка Перемога
Премія «Золота хлопавка»
1986 Найкращий актор У всьому винен рай Перемога
Кінофестиваль у Джиффоні-Валле-П'яна
1900 Премія Франсуа Трюффо Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.repubblica.it/spettacoli/people/2023/06/12/news/morto_francesco_nuti_attore_carriera_malattia-404217530/
  2. ↑ а б https://www.corriere.it/spettacoli/23_giugno_12/francesco-nuti-morto-06b8691e-092a-11ee-9252-2eef801783fd.shtml
  3. ↑ https://www.msn.com/it-it/notizie/italia/addio-all-attore-francesco-nuti-la-morte-in-ospedale-dopo-una-lunga-malattia/ar-AA1crBCH?ei=34
  4. ↑ Francesco Nuti admitted to hospital after fall. The Italianinsider (англ) . 21.06.2016. Процитовано -4.09.2017.
  5. ↑ Нагороди та номінації Франческо Нуті на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франческо_Нуті&oldid=43500085