Філіппінська мова
| Філіппінська мова | |
|---|---|
| Filipino | |
| Поширена в |  Філіппіни |
| Носії | 25 млн. (перша мова) понад 60 млн. (друга мова) |
| Місце | 23 (разом з іншими варіантами тагальської) |
| Писемність | латинська (філіппінський різновид) |
| Класифікація | Австронезійська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Філіппіни |
| Регулює | Комісія з філіппінської мови (Komisyon sa Wikang Filipino) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | fil |
| ISO 639-3 | fil |
Філіппі́нська мо́ва або філіпі́но (тагал. Pilipino, Filipino) — національна та офіційна (разом з англійською) мова Філіппін. Належить до сім'ї австронезійських мов та базується на місцевих мовах, насамперед тагальській. Містить значну кількість запозичень з англійської та іспанської. За філіппінським законодавством, місцевий уряд «забезпечує та сприяє еволюції, розвитку та подальшому збагаченню філіппінської мови… на основі наявної філіппінської та інших мов»[1]. Переважно, філіппінська мова є першою для мешканців Метро Маніла (Національного столичного регіону) та другою для решти філіппінців.
Інколи термін «філіпіно» некоректно вживається як збірна назва усіх мов Філіппін. Також, з огляду на схожість між тагальською та філіппінською, останню часто ідентифікують з першою.
12 листопада 1937 року перша Національна асамблея Філіппін ухвалила Закон про створення Національного мовного інституту для вивчення та розгляду усіх місцевих діалектів з метою обрання того, який слугуватиме базисом національної мови Філіппін. Невдовзі, інститут рекомендував обрати тагальську мову як основу національної. Вже 31 грудня 1937 року президент Мануель Кесон оголосив мову, засновану на тагальській, Національною мовою Філіппін.
Тагальську мова було обрано за таких причин:
- Вона була найширше вживаною та найзрозумілішою у всіх регіонах Філіппін.
- Вона не поділяється на діалекти настільки як бісайська мова.
- Корпус тагальської літератури найбільший серед місцевих мов.
- Тагальська мова завжди була мовою столиці — Маніли.
- Тагальська мова була мовою Філіппінської революції 1896 року та підпільної націоналістичної організації Катіпунан (тагал. Katipunan) — двох яскравих явищ Філіппінської історії.
18 червня 1938 року Національна асамблея створила Інститут національної мови (попередній інститут було розформовано), завданням якого стало укладення словника та граматики для їх публікації не пізніше ніж за два роки після проголошення президентом Національної Мови. В результаті, у зазначений термін президентові було подано «Тагальсько-англійський словник» за авторством др. Сесіліо Лопеса та граматика Balarila ng Wikang Pambansa авторства Лопе К. Сантоса. Починаючи з 1940/41 навчального року Національна Мова почала вивчатися у школах. У 1946 році, після отримання Філіппінами незалежності від США, мова стала офіційною (разом з англійською та іспанською).
Від 1959 року для позначення національної мови використовується термін «піліпіно» (який згодом перетворився на «філіпіно» — де-юре нову мову) для відокремлення офіційної мови від тагальської етнічної групи.
Попри один з найвищих індексів мовного розмаїття у Філіппінах, філіппінська мова реалізувалася як національна завдяки «телебаченню, фільмам, коміксам, еміграції та освітній системі».[2]
Попри заявлений у законодавстві розвиток філіппінської мови на основі усіх філіппінських мов, національна мова Філіппін досі базується переважно на тагальській мові з деякими запозиченнями із немісцевих мов (англійської та іспанської). Деякі науковці вважають тагальську, піліпінську та філіппінську мови різновидами однієї мови, позаяк ці мови об'єднує спільна граматика, а між собою вони є цілком зрозумілими[2].
Відтак, за класифікацією «Ethnologue», філіппінська мова вважається різновидом тагальської мови, центральнофіліппінської гілки, малайсько-полінезійської надгілки австонезійської мовної сім'ї[3]. Термін «філіпінська мова» часто вживається як синонімічна назва тагальської мови.
- ↑ Commission on the Filipino Language Act, № 7104, 14.08.1991. Архів оригіналу за 22 лютого 2010. Процитовано 19 серпня 2010.
- ↑ а б Filipino and Tagalog, Not So Simple, 30.08.2007. Архів оригіналу за 06.12.2012. Процитовано 19.08.2010.
- ↑ Filipino: A language of Philippines — Ethnologue. Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 19 серпня 2010.
- Філіппінська мова на сайті Ethnologue: Filipino. A language of Philippines (англ.)
- Філіппінська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Filipino [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2016) |