Перейти до вмісту

Хохуля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хохуля
Період існування: ранній пліоценнаш час
хохуля руська (Desmana moschata)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Кротові (Talpidae)
Триба: Хохулі (Desmanini)
Рід: Хохуля (Desmana)
Güldenstädt, 1777
Типовий вид
Desmana moschata
Linnaeus, 1758
Види
Вікісховище: Desmana

Хохуля (Desmana) — рід ссавців із родини кротових (Talpidae). Містить один сучасний вид (хохуля руська) й кілька викопних. Викопні види відомі з різних місцевостей Євразії. Найдавнішим видом є Desmana marci з початку пліоцену Іспанії[1]. Ймовірно, він походить від ранніх кротів з роду Archaeodesmana. D. marci, ймовірно, породив D. verestchagini, який, можливо, дав початок молодшим видам[2].

В Україні єдина популяція хохулі руської залишилася в Сеймі на Сумщині та у двох його притоках. У 2009 році вчені припускали, що на Сеймі та його притоках залишалося близько 300–500 хохуль. Проте ґрунтовних досліджень сеймської популяції хохуль не проводили. “Інформація, яка в нас є по Сейму, — це реєстрації знахідок: люди просто розказують, що їм на очі потрапляла ця тваринка. Є фотографії хохулі в притоці Сейму, річці Вир — там точно була невеличка популяція”, — говорить науковий співробітник Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» Олександр Ємець.

Сам Олександр зустрів хохулю в річці Клевень. Це сталося поблизу села Литвиновичі Конотопського району 6 серпня 2018-го. Схоже, це був останній зафіксований випадок, коли в Україні бачили хохулю. До кінця бойових дій на Сумщині говорити про збереження хохулі рано[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Minwer-Barakat, R. Early Pliocene Desmaninae (Mammalia, Talpidae) from Southern Spain and the Origin of the Genus Desmana // Journal of Vertebrate Paleontology. — 2020. — Вип. 40. — № 5. — DOI:10.1080/02724634.2020.1835936. (англ.)
  2. Utrecht Micropaleontological Bulletins: Special publication – Volumes 4–5. — Utrecht Micropaleontological Bulletins, 1985. — С. 105. (англ.)
  3. Через російську агресію можуть зникнути червонокнижні тварини, які збереглися лише на території Конотопщини. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 10 серпня 2024.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy