Очікує на перевірку

Чумак Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чумак.
Віктор Васильович Чумак
Віктор Васильович Чумак
Віктор Васильович Чумак
В. о. Генерального прокурора України
6 березня 2020 — 17 березня 2020
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникРуслан Рябошапка
НаступникІрина Венедіктова
Головний військовий прокурор України
11 вересня 2019 — 4 січня 2020
ПопередникМатіос Анатолій Васильович
Наступникпідрозділ ліквідовано
Народився5 червня 1958(1958-06-05) (66 років)
Хмельницький
Відомий якполітик, правник
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1995) і Хмельницьке вище артилерійське командне училище (1981)
Політична партіяУДАР і незалежний політик[1]
Професіяюрист
viktorchumak.com.ua
Віктор Васильович Чумак на сайті Верховної Ради
 Медіафайли у Вікісховищі

Ві́ктор Васи́льович Чума́к (нар. 5 червня 1958, Хмельницький) — український юрист, генерал-майор юстиції запасу.

Головний військовий прокурор України (2019—2020). Нардеп VII та VIII скл.[2][3] Голова Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (2012—2014), заступник голови цього ж комітету (2014—2016), в.о. генпрокурора України.

Член Агентства з питань запобігання корупції[4]. У березні 2015 року — один з чотирьох офіційних претендентів на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України[5].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 5 червня 1958 року у місті Хмельницький. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище (1977—1981) і юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство» (1990—1995). Вивчав курси права ЄС та прикордонного менеджменту в Академії прикордонної поліції Німеччини.

Кандидат юридичних наук, доцент. Дисертація «Законодавче регулювання основ дисциплінарної відповідальності військовослужбовців: науково-теоретичний та прикладний аспекти» (1998).

«Юрист року» — 1999, 2000 рр. — Всеукраїнський конкурс на найкраще професійне досягнення. Автор 37 наукових праць.

До 2010 р. — директор Департаменту політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень. Фахові галузі: безпека та оборона, правоохоронна діяльність, конституційне право, адміністративне право, військове право, міграційне право, митне та прикордонне законодавство.

У 1992—2004 роках працював на керівних посадах у Державній прикордонній службі України, у 1981—1992 роках — на командних посадах у Збройних силах СРСР. З 2010 року — директор Українського інституту публічної політики.

12 грудня 2012 року став народним депутатом України 7-го скликання, балотуючись і будучи обраним від партії Віталія Кличка «УДАР» по одномандатному столичному округу № 214.

27 листопада 2014 року вдруге був обраний народним депутатом України 8-го скликання за списками Блоку Порошенка по виборчому округу № 214 (Київ), набравши 51,52 % голосів виборців. 11 грудня 2015 Кабінет Міністрів України призначив Віктора Чумака членом Національного агентства з питань запобігання корупції. У парламенті був членом фракції «БПП», яку покинув 4 лютого 2016 року за власним бажанням. У 2017 році обраний лідером громадської спілки «Громадянський рух Хвиля».[6]

На трибуні Верховної Ради

10 грудня 2018 року Віктор Чумак підтримав на президентських виборах-2019 лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та очолив його передвиборчий штаб.[7][8]

25 червня 2019 року призначений членом Національної ради з питань антикорупційної політики.[9]

З 11 вересня — головний військовий прокурор України.[10][11] З 4 січня 2020 — заступник генерального прокурора України Руслана Рябошапки[12]. З 6 березня — виконувач обов'язків генпрокурора України[13].

17 березня звільнився з посади генпрокурора, того ж дня ВРУ підтримала подання Зеленського щодо призначення Ірини Венедіктової генпрокурором[14].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, батько двох дітей – донька й син (Чумак Андрій Вікторович).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15836
  2. ↑ від партії «УДАР» (виборчій округ № 214, м. Київ)
  3. ↑ Обраний по виборчому округу № 214
  4. ↑ Уряд призначив на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, обраних конкурсною комісією / ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ, 11.12.2015 | 17:14 Архівовано 12.12.2015
  5. ↑ Претендентів на директора Антикорупційного бюро залишилося четверо / Укрінформ, 06.03.2015 14:33[недоступне посилання з травня 2019]
  6. ↑ ГС «Громадянський рух Хвиля». Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
  7. ↑ вирішив підтримати інший кандидат у президенти[недоступне посилання з червня 2019]
  8. ↑ Депутат Чумак підтримав на президентських виборах Гриценка та очолив його виборчий штаб. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  9. ↑ Указ Президента України від 25 червня 2019 року № 453/2019 «Питання Національної ради з питань антикорупційної політики»
  10. ↑ Руслан Рябошапка призначив Віктора Чумака заступником Генерального прокурора – Головним військовим прокурором. Генеральна прокуратура України. Процитовано 11 вересня 2019.
  11. ↑ У військовій прокуратурі новий очільник. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 вересня 2019.
  12. ↑ Рябошапка призначив Чумака заступником генпрокурора. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  13. ↑ Чумак став в. о. генпрокурора України. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 7 березня 2020.
  14. ↑ Віктор Чумак подав у відставку: деталі. 24 Канал. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 17 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чумак_Віктор_Васильович&oldid=42805731