Перейти до вмісту

Бандурія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бандурія
Класифікаціяструнний щипковий, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса321.321
РозробленоXVIII століття
ДіапазонДіапазон
Подібні інструментимандоліна, мандора, бандурка
CMNS: Бандурія у Вікісховищі

Бандурія (ісп. bandurria) — традиційний іспанський струнний музичний інструмент, різновид мандоліни, який часто використовується в іспанській народній музиці. Бандурія також поширена у колишніх іспанських колоніях у Латинській Америці та на Філіппінах.

Сучасна бандурія має корпус грушоподібної форми, дві плоскі деки, високі обичайки і коротку шию, що закінчується лопаткоподібною головкою. На інструменті натягують 6 здвоєних струн, три з яких є кишковими, а ще три — оповиті канителлю або теж кишкові. В одній з різновидів бандурії — соноре — струни металеві. Зараз музиканти стали використовувати нейлонові струни. Налаштовують інструмент по квартам або квінтам. Гриф має від 12 до 14 ладів.

Грають ж на бандуррії характерним для цього і подібних інструментів (наприклад, мандоліна) прийомом звуковидобування, який називається тремоло. Так, повторення звуків зливається в один завдяки швидким ритмічним ударам плектра (або медіатора). Плектор, як правило, має трикутну форму. Спочатку матеріалом для виготовлення була слонова кістка або інші кістки, дерево і навіть пір'я птахів. В сучасності плектор виготовляють з пластмаси або черепахового панцира.

Історія

[ред. | ред. код]

Іспанська назва «bandurria» походить від назви давньогрецького інструменту пандура, яка була широко поширена в античний період.

Бандуррія походить від музичного інструменту мандора — цистри, що була поширена в Іспанії у 14 столітті. Перша згадка про бандурію датована 1752 роком: до нашого часу дійшов манускрипт «Reglas, y advertencios generales para tañer la bandurria …». На жаль, музичні твори, написані в ту епоху, не збереглися; єдине, що дійшло до сучасності, було знайдено манускрипті з Португалії, і носить назву «Battalla de Bandura 5 ° ton» (1720—1750 рр.) під авторством Botasella.

Що стосується зовнішнього вигляду бандуррії, то в 18 столітті вона мала плоский корпус, а задня частина деки мала круглу форму, звук ж витягувався за допомогою 5-ти парних струн, які налаштовували у кварту. Сучасна бандурія має 6 струн, розміщених попарно, які налаштовують в унісон.

Серед відомих композиторів, які створювали твори для цього інструменту, були Ісаак Альбеніс, Педро Чаморро, Хоакін Турина, Хуан Мігель Вільяр, Антоніо Феррера, Хоакін Нін-і-Кастельянос, Фелікс де Сантос, Августин Піо Барріос тощо.

Бандурія має кілька різновидів. Наприклад, на Філіппінах цей інструмент називають лауд, він має 14 струн і шістнадцять ладів. Цей інструмент з'явився тут за часів іспанської колонізації, а саме в період 1555—1898 рокав. Зараз його гру можна почути під час виступів оркестрів щипкових інструментів, які називаються рондалла та виконують філіппінську фольклорну музику.

Латиноамериканським різновидом є бандолі, яка поширена в Болівії і Перу. На Балеарах бандурію досі називають мандурією.

Посилання

[ред. | ред. код]


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy