Перейти до вмісту

Лю Сяобо

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лю.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Лю Сяобо (значення).
Лю Сяобо
кит. 刘晓波
Лю Сяобо
Народився28 грудня 1955(1955-12-28)
Чанчунь, КНР
Помер13 липня 2017(2017-07-13) (61 рік)
Шеньян, КНР
·гастроентерит
Країна КНР
Діяльністьпоет, письменник, правозахисник, літературний критик
Галузьлітературна критика[1]
Відомий завдякикитайський письменник, правозахисник
Alma materJilin Universityd (1982), Beijing Normal Universityd (1984), Beijing Normal Universityd (1988), Пекінський університет і High School Attached to Northeast Normal Universityd
Науковий керівникHuang Yaomiand і Tong Qingbingd
Знання мовкитайська[2][1]
ЗакладКолумбійський університет і Університет Джонса Гопкінса
Посадапрезидент[d]
Конфесіяатеїзм
У шлюбі зЛю Ся
Нагороди Нобелівська премія миру (2010)

Лю Сяобо (спрощ.: 刘晓波; кит. трад.: 劉曉波; піньїнь: Liú Xiǎobō; нар. 28 грудня 1955, Чанчунь — пом. 13 липня 2017, Шеньян) — китайський правозахисник, Лауреат Нобелівської премії миру 2010 року.

Вивчав літературу, викладав. Брав участь у подіях на площі Тяньаньмень у червні 1989 р. З 2003 року очолює китайський ПЕН-центр.

Підписав Хартію-08 з вимогами демократичних реформ. Після цього 8 грудня 2008, за два роки до запланованої публікації хартії, він був заарештований. У грудні 2009 р. він був засуджений до 11 років ув'язнення за «підрив державного устрою». Це рішення було засуджено з боку Євросоюзу, США та Верховного комісара ООН з прав людини[3].

Наприкінці 2010 року Вацлав Гавел, Далай-лама XIV та інші особи висунули його на здобуття Нобелівської премії[4], після чого представник МЗС Китаю заявив, що присудження йому премії було б «цілком помилковим»[5].

Вручення Нобелівської премії миру

[ред. | ред. код]

8 жовтня 2010 року Нобелівський комітет присудив Лю премію миру за «тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї».[6]

Голова Норвезького нобелівського комітету Турбьєрн Ягланд заявив, що з самого початку стало ясно, хто найдостойніший цієї нагороди.[7]

Всі новини про оголошення лауреата Нобелівської премії миру в Китаї відразу були піддані цензурі, хоча згодом про це було повідомлено. Іноземномовні новини, зокрема CNN і BBC, були заблоковані вже після повідомлення у китайських новинах.[8] Уряд спробував блокувати використання імені Лю в Інтернеті та SMS-повідомленнях,[9] однак громадяни застосовували перифраз, щоби уникнути цензури.[10] Китайське міністерство закордонних справ висловило протест проти присудження Нобелівської премії миру Лю, оскільки, на думку китайських дипломатів, це порушувало б принципи Нобелівської премії.[7]

У заяві МЗС Китаю говориться, що «Нобелівською премією миру нагороджується особи, які сприяють миру, роззброєнню, міжнародній гармонії і дружбі. Лю Сяобо — злочинець, який був засуджений китайським судом за порушення китайського законодавства. Тому нагородження Лю повністю суперечить принципу нагороди, а також є повною профанацією премії миру.»[11][12][13][14]

8 жовтня 2010 року норвезькому послу в КНР був висловлений офіційний протест з приводу нагородження Лю Сяобо.[15]

Турб'єрн Ягланд заявляв, що Китай тиснув на дипломатичні місії у Норвегії, рекомендуючи їм «відмовитися від участі в церемонії» і попереджаючи про наслідки цього рішення для двосторонніх відносин. У результаті, 15 країн, серед яких КНР, Росія, Казахстан, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак, Іран, В'єтнам, Афганістан, Венесуела, Єгипет, Судан, Куба і Марокко, відмовилися від участі у церемонії.[16]

Україна спочатку відмовилася від участі. Наслідуючи приклад Росії, Україна також відкликала свого посла у Норвегії. Під тиском громадськості МЗС України змушене було виправдовуватися. Зовнішньополітичне відомство заперечило ігнорування заходів в Осло і пояснило, що відсутність посла не пов'язана з політикою. Речник МЗС України заявив, що «коли МЗС планувало дату проведення наради послів у Києві, то останнє, що бралося в розрахунок, які фуршети, прийоми та церемонії будуть вимушені пропустити українські посли через приїзд до України». [17][18] Однак в останню мить Україна направила на церемонію свого представника.[19]

Урочистості в Китаї були або припинені, або обмежені;[20] видатні представники інтелігенції та інші дисиденти на цей час були затримані або зазнали переслідування.[21]

Після оголошення про нагородження, дружина Лю, Лю Ся, була поміщена під домашній арешт[22], хоча їй не було висунуто жодного звинувачення.[23] Китай також ввів обмеження на поїздки відомих дисидентів на церемонію.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ [[https://web.archive.org/web/20100114223016/http://www.polit.ru/news/2009/12/25/syaobo11.html Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] [Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] Китайського дисидента Лю Сяобо посадили на 11 років] [Архівовано 2010-01-14 у Wayback Machine.](рос.); УВКПЛ протестує проти суворого вироку китайському дисиденту Лю Сяобо [Архівовано 28 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.); [[https://web.archive.org/web/20110817182656/http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5056686,00.html Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] ЄС критикує Китай за вирок дисиденту Лю Сяобо](рос.)
  4. ↑ [Китайській владі слід звільнити активіста Лю Сяобо (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 8 жовтня 2010. Китайській владі слід звільнити активіста Лю Сяобо (рос.)]
  5. ↑ [China opposes Nobel for jailed dissident, lawmakers back Liu Xiabo (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 8 жовтня 2010. China opposes Nobel for jailed dissident, lawmakers back Liu Xiabo (англ.)]
  6. ↑ Nobelprize.org. http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/2010/ [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
  7. ↑ а б Nobel Peace Prize awarded to China dissident Liu Xiaobo. BBC News. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2010.
  8. ↑ China censors Nobel award. Bangkok Post. 8 жовтня 2010.
  9. ↑ Eric Baculinao and Bo Gu, «У Китаї громадяни знайшли спосіб дізнатися про лауреата Нобелівської премії» [Архівовано 2011-09-30 у Wayback Machine.], NBC News, 8 October 2010.
  10. ↑ Victor Mair, «Liu Xiaobo» [Архівовано 16 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Language Log, 10 October 2010.
  11. ↑ China Angered By Selection of Dissident Liu Xiaobo for Nobel Peace Prize. ABC News. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 11 грудня 2010.
  12. ↑ Vehaskari, Aira Katariina (8 жовтня 2010). Chinese dissident Liu Xiaobo wins Nobel Peace Prize. AFP. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.
  13. ↑ 外交部发言人马朝旭答记者问. МЗС КНР. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  14. ↑ Awarding Liu Xiaobo Nobel peace prize may harm China-Norway relations, says FM spokesman. Xinhua News Agency. 8 жовтня 2010. Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  15. ↑ 路透社. 中國召喚挪威大使抗議諾獎. Ming Pao (Chinese) . Hong Kong. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.
  16. ↑ Офіційний сайт Нобелівської премії. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  17. ↑ У МЗС порівняли церемонію вручення Нобеля з фуршетом. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  18. ↑ Віталій Портніков. Перевірка Нобелем. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010.
  19. ↑ УКРАЇНА ТАКИ НЕ ІГНОРУВАТИМЕ НОБЕЛЯ. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 9 грудня 2010.
  20. ↑ ANDREW JACOBS (9 жовтня 2010). China, Angered by Peace Prize, Blocks Celebration. The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 11 грудня 2010.
  21. ↑ Bei Feng (11 October 2010). «Viewing the Liu Xiaobo response through Twitter» [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.], China Media Project of the University of Hong Kong.
  22. ↑ Chinese Nobel prize winner's wife detained. CNN. 11 October 2010. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  23. ↑ Chinese Nobel Winner's Wife Detained. Slashdot. 10 October 2010. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 11 грудня 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лю_Сяобо&oldid=44151218
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy