Перейти до вмісту

12,7×108 мм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
12,7×108 мм
Тип набою:боєприпас великокаліберного кулемета
Країна-виробник:СРСР СРСР
Час експлуатації:кінець 1930-тих — досі
Було використано:СРСР та колишні республіки
Війни та конфлікти:Друга світова війна, Афганістан, війни в Чечні, Грузії, Іраку, та інші конфлікти за участі СРСР та інших країн
Характеристики
Тип гільзицентрального запалення, без виступаючої закраїни
Діаметр кулі, мм:12,98 мм (0,511 дюйм)
Діаметр шиї гільзи, мм:13,95 мм (0,549 дюйм)
Діаметр плеча гільзи, мм:18,90 мм (0,744 дюйм)
Діаметр фланця гільзи, мм:21,70 мм (0,854 дюйм)
Товщина фланця гільзи, мм:1,90 мм (0,075 дюйм)
Довжина гільзи, мм:108 мм (4,3 дюйм)
Довжина набою, мм:147,50 мм (5,807 дюйм)
Об'єм гільзи, см3:22,72 см3 (350,6 гр H2O)
Максимальний тиск, МПа:360 МПа (52 000 psi)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
48,3 г (745 гр) API B32 820 м/с (2 700 фут/с) 16 240 Дж (11 980 фут⋅фунтс)
55,4 г (855 гр) API BS 820 м/с (2 700 фут/с) 18 625 Дж (13 737 фут⋅фунтс)
Джерело: world.guns.ru
12,7-мм патрон з бронебійно-запалювальною кулею

Великокаліберний набій 12,7×108 мм з бронебійної кулею Б-30 був створений в СРСР у 1930 році як боєприпас для великокаліберного кулемета. Незабаром була створена бронебійно-запалювальна куля Б-32 і бронебійно-запалювально-трасувальна куля БЗТ[1].

Вперше використано у великокаліберному кулеметі ДК (Дегтярьов великокаліберний).

Варіанти куль

[ред. | ред. код]

До 1938 року набій був модернізований, для нього були створені нові кулі:

  • Бронебійно-запалювальна куля Б32 зі сталевою серцевиною — основна. При стрільбі з кулемета ДШКМ по сталевий броні середньої твердості RHA (стандарту НАТО) бронепробивність кулі Б32 становить 20 мм/500 м/0 град. від нормалі.
  • Бронебійно-запалювальна трасувальна куля БЗТ-44
  • МДЗ — куля запалювальна миттєвої дії

Обидва останніх варіанти куль, зазвичай, складають лише частину боєкомплекту великокаліберних кулеметів.

Застосування

[ред. | ред. код]

Набій використаний в таких типах зброї (перелік не повний):

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гнатовский Н. И., Шорин П. А. История развития отечественного стрелкового оружия. — М.: Военное изд-во Министерства обороны СССР, 1959, с. 235

Література

[ред. | ред. код]
  • Военный энциклопедический словарь. М.: Воениздат. 1984.
  • Мураховский В. И., Федосеев С. Л. (1997). Оружие пехоты. М.: Арсенал-Пресс.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy