Lockheed Corporation
| Lockheed | |
|---|---|
| Тип | аерокосмічне підприємство |
| Організаційно-правова форма господарювання | приватна компанія |
| Галузь | Авіабудування |
| Попередник(и) | Alco Hydro-Aeroplane Companyd |
| Наступник(и) (спадкоємці) | Lockheed Martin |
| Засновано | 1912 |
| Засновник(и) | Malcolm Lockheedd |
| Закриття (ліквідація) | 1995 |
| Штаб-квартира | Бербанк (місто) |
| Продукція | Lockheed SR-71 Blackbird Lockheed F-117 Nighthawk Lockheed F-104 Starfighter |
| Дочірні компанії | Scunk Work |
 Lockheed Corporation у Вікісховищі | |
Lockheed Corporation (первинна назва — англ. Loughead Aircraft Manufacturing Company) — авіабудівна компанія США, створена в 1912 році, злилася з компанією «Martin Marietta» в 1995 році, у результаті чого утворилася компанія «Lockheed Martin».
Компанію заснували в 1912 році брати Алан, Віктор і Малькольм Лоґгеди як «Alco Hydro-Aeroplane». Цю назву перейменували на Фірма-виготовлювач літаків Лоґгед; вона розташовувалася в Санта-Барбарі, Каліфорнія.[1]
У 1926 році за сприятливої кон'юнктури брати відродили компанію «Lockheed Aircraft Company» (брати змінили ірландське прізвище Лоґгед на англо-саксонську Локгід).
У 1929 році Локгід продали «Detroit Aircraft Corporation».
Велика Депресія зруйнувала авіаринок і «Detroit Aircraft Corporation» збанкрутувала. Група інвесторів (синдикат), очолюваних братами Робертом і Кортландом Гроссами і Волтером Барнеа, купила компанію в 1932 році всього за 40 000 дол (660 тис. у цінах 2011 року)[2][3].
У 1934 у Роберта Гросса призначили головою нової компанії «Lockheed Corporation», яка була розміщена в аеропорту в Бербанку, Каліфорнія. Його брат Кортландт Гросс був співзасновником і став керівником після смерті Роберта в 1961 році. У 1977 році компанія отримала назву Lockheed Corporation.
Lockheed — одна з великих компаній США, які визначили розвиток авіації в США. На літаках Lockheed літали Амелія Ергарт і Віллі Пост. Під час Другої світової війни Lockheed продовжувала інновації і розробила винищувач P-38 Lightning, модель Model 12 Electra Junior і Model 14 Super Electra[4].
Модель 14 Super Electra послужила базовою для створення бомбардувальника A-28 Hudson, який був на озброєнні Великої Британії та США, і під час Другої світової війни використовувався переважно як протичовновий літак.
Інший пасажирський літак, Lockheed 18 Lodestar, використали для створення ударного літака PV Ventura.
Під час Другої світової війни «Lockheed» у співпраці з «Trans World Airlines» (TWA) розробила L-049 Constellation — радикально новий пасажирський літак, здатний літати із 43-ма пасажирами між Нью-Йорком і Лондоном на швидкості 480 км/год.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
- ↑ The Allan H. Lockheed Page of the Davis-Monthan Airfield Register Website. web.archive.org. 1 березня 2012. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ Vega. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 8 грудня 2012.
- ↑ Parker 2013, p. 59.
- ↑ The History of Corporate // Lockheed. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2012.