Vickers Vigilant
| Vigilant | |
|---|---|
 Vickers Vigilant | |
| Тип | протитанкова керована ракета |
| Походження | Сполучене Королівство |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1965 |
| Оператори | див "Оператори" |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Vickers-Armstrong (Aircraft) Ltd |
| Розроблено | 1956 |
| Характеристики | |
| Вага | 14 кг |
| Довжина | 1,07 м |
| Діаметр | 120 мм |
| Боєголовка | кумулятивна |
| Вага боєголовки | 6 кг |
Механізм детонації | при влучанні |
| Двигун | твердопаливний ракетний двигун подвійної тяги |
| Розмах крил | 0,27 м |
Операційна дальність | 200 - 1375 м |
| Швидкість | 155,6 м/с |
Система наведення | по дротах, MCLOS |
Система керування | рулі |
Пускова платформа | піхота або бронетехніка |
Vickers Vigilant у Вікісховищі | |
Vickers Vigilant була британською керованою по дротах протитанковою ракетою 1960-х епохи MCLOS яка використовувалася британською армією, а також будувалася за ліцензією у США для корпусу морської піхоти США під назвою Clevite.
Приватна розробка Vigilant почалася у 1956 компанією Vickers-Armstrongs[1] Guided Weapons Department у Брукленді, Суррей як протитанкової зброї для британської армії. Назва була сформована з перших літер VIsually Guided Infantry Light ANti-Tank (Візуально-керована легка протитанкова ракета). Vigilant керувалася по дротам і відстежувалася оптично, як і її наступник Swingfire. Для використання у піхоті, її можна було монтувати на бронеавтомобіль Ferret та Land Rovers. Vigilant мало була на озброєнні: Swingfire почала заміняти Vigilant з 1966 року.
Ракетна система налічувала багато конфігурацій. Переносна конфігурація складалася з пускової установки, яка складалася у транспортний контейнер, комбінованого прицілу та контролеру, батареї та 63 метрів кабелю. Додатковий Missile Selector Box дозволяв контролювати до 6 ракет. Пусковий контейнер встановлювали на землю у напряму атаки і під'єднували до контролеру прицілу, який можна було розташовувати на деякій дистанції. Контролер прицілу мав пістолетну рукоятку з двома ручками. На передній ручці була пускова скоба, а на задній було розташовано джойстик для керування ракетою. Приціл складався з монокуляру з малим збільшенням (3.2x). Нанесені горизонтальні лінії дозволяли просте визначення дистанції.
Оператор слідкував за ціллю за допомогою прицілу, потім запускав ракету. Поки вона була у польоті, оператор керував нею за допомогою джойстику. Автопілот ракети використовував гіроскоп для вирівнювання траєкторії польоту від пускової точки до цілі, компенсуючи пориви вітру. Коли оператор рухав джойстик, ракета повертала у потрібну сторону, після того як оператор відпускав джойстик коригування відбувалося автоматично. Vigilant було легкою у керуванні і не потребувала серйозної підготовки від оператора. Це було зроблено завдяки методу 'контролю швидкості' Vigilant, який спирався на гіроскопи, на відміну від простого 'контролю прискорення' у подібних ракет інших виробників, таких як Entac або SS.11.[2]
Максимальної дальності [3] у 1 375 метрів ракета досягала за 12,5 секунд. Під час випробувань, кумулятивна боєголовка пробивала 576 мм броні. У Vigilant було два типи боєголовок: У Британії розробили боєголовку зі складним зондом який розкривався після пуску для досягнення максимального бронепробиття, а у Швейцарії фірма CML розробили тупий ніс з загартованої сталі, який при косому ударі занурювався у броню і обертався для покращення пробиття кумулятивним струменем.[4][5]
- Дубай /
ОАЕ
- Сили оборони Абу Дабі
- Армія Об'єднаних Арабських Еміратів
Фінляндія- Фінська армія
Кувейт- Кувейтська армія
Лівія
Саудівська Аравія- Королівські сухопутній війська Саудівської Аравії
Швейцарія
Велика Британія- Британська армія
США
- ↑ «The Antitank Missile» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Flight International, 17 July 1960, p. 823.
- ↑ «VIGILANT» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] FLIGHT International, 27 July 1961, pp. 115—117.
- ↑ «Vickers Vigilant» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] FLIGHT International, 22 May 1959, p. 717, cutaway drawing of Vigilant missiles main components.
- ↑ «Around the Stands» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] FLIGHT International, 13 September 1962, bottom p. 454.
- ↑ "BAC Weapons for the Army." Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
- «Vigilant Success Story» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] a 1960 Flight article