Перейти до вмісту

XMMS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
XMMS
XMMS
ТипАудіоплеєр
РозробникXMMS Team
Перший випускЛистопад 1997
Стабільний випуск1.2.11 (16 листопада 2007)
Операційна системаPOSIX-сумісні
GNU фреймворкGTK
Мова програмування C
Стан розробкизупинений
ЛіцензіяGNU General Public License
Репозиторійgithub.com/xmms2
Вебсайтhttp://www.xmms.org

XMMS (X Multimedia System) — вільний аудіоплеєр для POSIX-сумісних операційних систем (Linux, FreeBSD, Solaris, Mac OS X). XMMS підтримує практично всі широко розповсюджені аудіоформати, має простий та зручний інтерфейс користувача. Плеєр заснований на віконній системі X і розповсюджується за вільною ліцензією GNU GPL. XMMS створений за зразком популярного плеєра Winamp, має аналогічні віджети, підтримує скіни та плагіни Winamp'а. Багато користувачів вважають XMMS аналогом Winamp для UNIX-подібних операційних систем.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша версія плеєра була написана у листопаді 1997 року Пітером і Майклом Альм (Peter and Mikael Alm) під назвою X11Amp. Це була одна з перших програм для зручного прослуховування музики на платформі UNIX. Розробники орієнтувалися на плеєр Winamp, який з'явився у травні того ж року. Уже з першого випуску XMMS мав підтримку скінів та плагінів Winamp. Спочатку XMMS поширювався під закритою лізензією, але тепер він перейшов на GNU General Public License. 10 липня 1999 року компанія 4Front Technologies вирішила спонсорувати проєкт і він отримує нову назву XMMS — X Multimedia System. Офіційно, буква «X» в назві означає «кросплатформовий», хоч більшість користувачів вважають, що це значить «X11», «X Window System» тощо. З поширенням бібліотеки GTK2 та збільшенням потужності комп'ютерів розробники дистрибутивів та рядові користувачі все більше надають перевагу іншим плеєрам (Amarok, MPlayer) або форкам, таким як Audacious.

Форки

[ред. | ред. код]

XMMS дав початок багатьом форкам. Основною причиною написання форків була напрямленість оригінального плеєра на графічну бібліотеку GTK1, в той час як стала поширеною сучасніша бібліотека GTK2. В більшості сучасних дистрибутивів Linux GTK1 уже не включають. Становище погіршував той факт, що значна частина плагінів також працювала на старій бібліотеці.

  • XMMS2 (X-platform Music Multiplexing System 2) з'явився в кінці 2002 — на початку 2003 року, був заснований на GTK2 і мав клієнт-серверну модель.
  • Beep Media Player (BMP) з'явився у 2003 році, був написаний з використанням GTK2. У 2005 році проєкт припинив існування, давши початок ще двом форкам:

Можливості

[ред. | ред. код]
  • Підтримка багатьох форматів аудіофайлів, що підключається та може бути розширеною за допомогою плагінів.
  • Вивід звуку на ALSA, OSS та інші пристрої за допомогою відповідних плагінів.
  • Простий, зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, знайомий з Winamp.
  • Еквалайзер, плейлист.
  • Повна підтримка скінів Winamp версії 2.
  • Підтримка плагінів Winamp для візуалізації, звукових ефектів тощо.
  • Велика кількість власних плагінів, створених за довгу історію плеєра (для Debian існує понад 70 пакетів).

Переваги та недоліки

[ред. | ред. код]

XMMS простий, швидкий та надійний в роботі. За понад десятирічний термін свого існування XMMS здобув симпатії цілого покоління прихильників ОС Unix/Linux. Протягом цього часу спільнотою розробників було створено велику кількість плагінів для додавання практично будь-якої часто використовуваної функції, що відсутня у ядрі програми. До недоліків плеєра можна віднести його напрямленість на платформу GTK1 (не було актуальним до появи GTK2 у 2002 році), бідний набір функцій.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Can You Run an AppImage on An Old Linux OS. namakutux.blogspot.com (англ.). Процитовано 6 липня 2023.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy