Поезія - то хворобливий стан,
Світи, що головою тихо ходять,
Видінь яскравість і видінь туман,
Потенціал засіяного поля.
Звичайний розум бачить в ній слова,
Що почуттями інколи жонглюють,
Та, раптом - зблиск! Твоя душа жива!
Кохаєш ти тепер хворобу тую.
This poem has not been translated into any other language yet.
I would like to translate this poem