Seanewdim Ped Psy IV 43 Issue 88

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (43), Issue: 88, 2016 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
IV(43), Issue 88, 2016
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Pedagogy and Psychology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, De- Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, University, Belarus
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle
upon Tyne, United Kingdom Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, asso-
ciated professor, head of the Department of Mathematical Analy-
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National sis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tash-
Institute of Education, Yerevan, Armenia kent State edagogical University, Uzbekistan
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the De-
of the Universityof West Hungary partment of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity,
Russia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Facul-
ty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Eco- Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department
nomics in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State Univer-
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Depart- sity, Armenia
ment of methodology of teaching mathematics andinformation Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, De-
technology, Bryansk State University named after Academician partment of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National,
IG Petrovskii, Russia University of Cherkasy, Ukraine
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Depart- Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor
ment of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject tech-
University, Ukraine nologies, Astrakhan state university, Russia
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication,
University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Head of department of political analysis of the Vernadsky Natio-
nal Library of Ukraine
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sci-
ences, Hungary, Budapest Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof.
habil., Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor
National University and Head of the department of Psychology Plovdiv University
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department
in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Peda-
gogical University, Russia
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department
of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil.,
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, De-
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor
partment of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversi-
and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
ty, Belarus
Tambov, Russia
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of
Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
the Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan
Hungary
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor,
Head of the department of general and differential psychology,
South Ukrainian National Pedagogical University named after
K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.
The journal is listed and indexed in:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95
GLOBAL IMPACT FACTOR 2013: 0.545; 2014: 0.676;
2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
GOOGLE SCHOLAR
CONTENT
PEDAGOGY……........……….……………...…...………………………………………………………... 7
Програмові результати освітньої підготовки доктора філософії (PhD) на третьому рівні вищої
освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (математика)
Н. А. Тарасенкова, І. А. Акуленко……........…….……..………...…...………………………………….. 7
Критерії та рівні методичної готовності майбутніх учителів біології
Н. Б. Грицай……........……….……………...…...……………………………………………………….... 15
Основні характеристики електронних текстів для навчання майбутніх економістів професійно
орієнтованого монологу виступу
Н. К. Лямзіна……........……….……………...…...………………………………………………………... 19
Самостійна робота студента – перший крок в роботі практичного лікаря
Н. В. Малярська, М. І. Драчук……........…….….………………………………………………………... 23
Нормативно-правова база впровадження ідеї толерантності в освітній процес: досвід України
Т. В. Мотуз……........……….……………...…...………………………………………………………...... 26
Уроки дослідження художнього твору як явища літературного напряму
Л. Л. Нежива…….......……….……………...…...………………………………………………………... 30
Introducing modern technologies into Ukrainian translator/interpreter training curricula: problems and
perspectives
A. S. Olkhovska……........……….……………...…...……………………………………………………… 34
Практично-діяльнісний критерій сформованості професійно-комунікативної культури майбутніх
сімейних лікарів
Ю. М. Остраус……........……….…………….........……………………………………………………… 37
The using multimedia means in the training of primary school teachers in Ukraine: realities and prospects
S. O. Skvortsova, M. S. Haran……........……….……………...…...…..…………………………………… 41
Форми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках геометрії в основній школі
О. Я. Терех……........……….……………...…...………………………………………………………...... 46
Соціалізація дитини з обмеженими можливостями розвитку на основі суб’єктності його
особистості
В. В. Тесленко……........……….……………...…...………………………………………………………. 51
Теоретические основы процесса формирования иноязычной профессиональной коммуникативной
компетентности студентов медицинских высших учебных заведений
А. О. Варданян……........……….……………...…………………………………………………………... 55
Ретроспектива розвитку компетентнісної географічної освіти
Л. П. Вішнікіна, І. О. Діброва……........…….…...………………………………………………………... 59
PSYCHOLOGY……........……….…………….....………………………………………………………... 63
Самоставлення особистості як чинник ефективної самопрезентації майбутніх психологів
Т. О. Чигирин….….......……….……………...…...………………………………………………………... 63
Інтелектуальна компетентність і психологічні чинники її формування в освітньому процесі
студентів
В. М. Філіпович……........……….……………...…...………………………...…………………………... 68
Емпатія як чинник асертивних поведінкових стратегій

В. З. Лучків……...........……….……………...…...………………………………………………………... 72
Система діагностики деструктивних мотивів осіб включених в субкультурний простір
В. Р. Павелків……........……….……………...…...……………………………………………………….. 77
PEDAGOGY
Програмові результати освітньої підготовки доктора філософії (PhD) на

третьому рівні вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта
(математика)
Н. А. Тарасенкова*, І.А.Акуленко
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси, Україна
* Corresponding author. E-mail: ntaras7@ukr.net
Paper received 29.04.2016; Revised 04.05.2016; Accepted for publication 10.04.2016.

Анотація. Стаття присвячена проблемі розробки системи вимог до результатів опанування аспірантами освітньо-наукової
програми підготовки доктора філософії (PhD) на третьому рівні вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта
(математика). Авторами окреслено мету й завдання освітньо-наукової програми, схарактеризовано її складові, нормативну й
варіативну частини, змістове наповнення, обґрунтовано систему загальних і професійних компетентностей та програмових
результатів освітньої підготовки в межах аспірантури за даною спеціальністю.
Ключові слова: освіта, третій рівень вищої освіти, спеціальність 014 Середня освіта (математика), освітньо-наукова
програма, професійні компетентності.
Вступ. Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ням триступеневої системи освіти в Україні на перед-
ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих ній план науково-педагогічних досліджень виходить
навчальних закладах (наукових установах) підготовки проблема розробки системи освітніх результатів під-
здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в готовки фахівців найвищої кваліфікації, зокрема док-
Україні, затверджений постановою Кабінету Мініст- торів філософії. На наше переконання, результати
рів України (№ 261 від 23 березня 2016 р.), вносить навчання на третьому рівні вищої освіти за спеціаль-
низку принципових глибинних нововведень до вітчиз- ністю 014 Середня освіта (математика) мають відоб-
няної системи підготовки наукових і науково-педаго- ражати систему загальних та професійних компетент-
гічних кадрів. Однією з визначальних змін у системі ностей, яких має набути здобувач ступеня доктора
аспірантури є зміна «філософії підготовки», а саме філософії за цією спеціальністю, й виступати фокусом
відхід від менторського способу організації між- відповідної освітньо-наукової програми.
суб’єктної взаємодії учасників освітнього (навчально- Мета статті – обґрунтувати систему компетентнос-
наукового) процесу (аспірантів, наукових керівників, тей, яких має набути здобувач ступеня доктора філо-
організаторів науково-дослідної роботи у вищих нав- софії на третьому рівні вищої освіти за спеціальністю
чальних закладах чи наукових установах). Нині аспі- 014 Середня освіта (математика), та описати систему
рант – здобувач третього рівня вищої освіти, зокрема програмових результатів підготовки таких фахівців за
за спеціальністю 014 Середня освіта (математика), – відповідною освітньо-науковою програмою.
має опанувати відповідну освітньо-наукову програму, Матеріали і методи. Потреба в підготовці фахівців
що регламентує його навчальну та наукову діяльність найвищої кваліфікації на третьому рівні вищої освіти
під час навчання в аспірантурі. Ця програма склада- за спеціальністю 014 Середня освіта (математика) зу-
ється з освітнього та наукового компонентів. Науко- мовлена низкою чинників. З-поміж інших виокреми-
вий компонент включає підготовку й захист дисерта- мо такі. Наявність фахівців найвищої кваліфікації за
ції, а також виконання інших видів наукової діяльнос- спеціальністю 014 Середня освіта є основою для ство-
ті. Освітній компонент спрямований на реалізацію рення й функціонування у вищих навчальних закла-
студентоцентрованого навчання й будується на основі дах такого освітньо-розвивального середовища, при
проектування системи результатів навчання, які мають взаємодії з яким у студентів (зокрема майбутніх учи-
особистісну вагу для здобувачів третього рівня вищої телів математики та майбутніх викладачів математич-
освіти та соціальну значущість для суспільства загалом. них дисциплін у ВНЗ) ефективно формується система
Короткий огляд публікацій з теми. Проблематика фахових компетентностей. Тому суспільні запити що-
проектування результатів навчання на всіх рівнях до професійного рівня викладачів, які здійснюють
освіти не є новою в історичній ретроспективі [1; 6; 7; професійну підготовку студентів у ВНЗ, спричиню-
8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 16; 16]. Нині вона набула ново- ють процеси, пов’язані із підвищенням рівня їхньої
го звучання в контексті реалізації компетентнісного кваліфікації. Воно може здійснюватись на третьому
підходу в освіті. Ю. Рашкевич зауважує: «Незважаю- рівні вищої освіти шляхом набуття кваліфікації докто-
чи на те, що в спеціалізованій літературі було достат- ра філософії або доктора наук (зокрема в галузі теорії
ньо критики щодо доцільності та ефективності вико- та методики навчання математики).
ристання концепції результатів навчання у вищій Однак сучасний ринок праці висуває нові вимоги
школі (на відміну від професійно-технічної освіти), не лише до викладачів ВНЗ, а й до вчителів, які здійс-
інтернаціоналізація освіти, передусім забезпечення нюють навчання шкільного курсу математики.
зрозумілості та прозорості кваліфікацій, була ключо- Нині природничо-математична освіта є одним із ос-
вим фактором того, що підхід до викладання та нав- новних чинників розвитку особистості, становлення й
чання, заснований на результатах навчання, став до розвитку високотехнологічного інформаційного та
2010 р. безальтернативним» [9, с. 5]. Із запроваджен- інноваційного суспільства в Україні, формування кон-
7
курентоспроможної економіки держави. Її зміст пос- комунікаційні. Пропоновані компетентності корелю-

тійно оновлюється з урахуванням суспільних запитів, ють із тими загальними компетентностями, які виді-
потреб інноваційного розвитку науки та виробництва. ляють дослідники-науковці [4; 9] у рамках проекту
Учитель, який здійснює навчання учнів, забезпечує Європейського Союзу «Національний Темпус-офіс в
набуття ними теоретичних математичних знань відпо- Україні», що реалізує ГО «Інститут лідерства, іннова-
відно до індивідуальних інтелектуальних здібностей, цій та розвитку» за підтримки Національної академії
можливостей та соціальних прагнень, формує теоре- педагогічних наук, МОН України, комітету Верхов-
тичну готовність і практичну спроможність учнів до ної Ради України з питань науки і освіти.
їхнього використання. Учитель математики у профе- Конкретизуємо їх перелік.
сійній діяльності має бути спроможним до успішного Загальнонаукові компетентності:
розв’язування комплексних проблем, пов’язаних із ● здатність до абстрактного мислення, аналізу,
навчанням шкільного курсу математики, а також до синтезу;
дослідницько-інноваційної діяльності (володіти мето- ● здатність застосовувати теоретичні знання та
дологією наукової діяльності, проводити власне відповідну методологію дослідження в практичних
наукове дослідження, пов’язане зі змістом, процесом ситуаціях;
та результатом навчання шкільного курсу математики ● здатність розуміти тенденції в освіті й бути в
учнів основної і старшої школи). Такі суспільні запи- змозі визнати їх потенційні наслідки;
ти щодо результатів математичної освіти та суб’єктів ● спроможність створювати та інтерпретувати нові
освітнього процесу індукують потребу в підвищенні знання через оригінальне дослідження, комунікацію
рівня вищої освіти вчителів природничо-математич- чи публікацію, що задовольняє вимоги рецензентів на
них предметів. Такий рівень освіти вони матимуть національному й міжнародному рівнях;
змогу здобути в аспірантурі. ● спроможність виявляти філософські, педагогічні,
На нашу думку, запровадження освітньо-наукової психологічні категорії, засадничі підходи, вихідні
програми для здобувачів третього рівня вищої освіти принципи, тези відповідних теорій, на яких буде
за спеціальністю 014 Середня освіта (математика) ґрунтуватися дослідження;
створюватиме підґрунтя й сприятливі умови для ● здатність до порівняльного аналізу науково-тео-
функціонування безперервного циклу підготовки ос- ретичних засад досліджень, проведених іншими нау-
вітян, педагогів у системі «бакалаврат – магістратура ковцями, виокремлення проблемного поля (кола не-
– аспірантура – докторантура», реалізуючи парадигму розв’язаних проблем) і синтезу концепції та катего-
«навчання впродовж життя». рійно-понятійного апарату власного дослідження
Метою освітньо-наукової програми (ОНП) підго- (об’єкта, предмета, мети, завдань);
товки фахівців освітньо-наукового ступеня доктора ● здатність до встановлення ієрархії цілей і зав-
філософії на третьому рівні вищої освіти за дань власного дослідження.
спеціальністю 014 Середня освіта (математика) є опа- Загальнонавчальні компетентності:
нування аспірантами загальних і фахових компетент- ● здатність до опанування й продукування нових
ностей, достатніх для продукування нових ідей у концептуальних та методологічних ідей, підходів,
галузі теорії та методики навчання шкільного курсу принципів у галузі теорії та методики навчання шкіль-
математики, для розв’язання комплексних проблем у ного курсу математики та суміжних галузях науково-
галузі професійної педагогічної та дослідницько- дослідної та/або професійної педагогічної діяльності;
інноваційної діяльності, оволодіння методологією ● здатність до вироблення нових системних знань,
наукової діяльності зі спеціальності, а також прове- які отримані на основі особистого комплексного до-
дення власного наукового дослідження та прилюдний слідження та є основою для відкриття нових напрямів
захист його результатів, що мають наукову новизну, і проведення подальших досліджень;
теоретичне та практичне значення. ● здатність до глибокого й системного переос-
Результати та їх обговорення. Результатом опану- мислення, а також до міжгалузевої та міждисциплі-
вання аспірантами ОНП є загальні та фахові компе- нарної інтеграції наявних і нових знань щодо законо-
тентності аспірантів. Загальні компетентності визна- мірностей функціонування цілей, змісту, процесу та
чаються тими універсальними видами діяльності [4], результатів навчання шкільного курсу математики;
що реалізує дослідник у галузі дидактики математики ● знання й розуміння наукової галузі та професії;
у процесі науково-дослідної діяльності. Ця діяльність ● здатність навчатися самостійно.
має загальнонауковий, загальнонавчальний, комуніка- Комунікативні компетентності:
тивний, дослідницько-праксеологічний аспекти. Вона ● здатність до провадження критичного діалогу з
є пов’язаною із міжособистісною взаємодією та наукової проблематики;
оцінно-рефлексивною діяльністю особистості. Суттє- ● уміння спілкуватися усно й письмово рідною та
вим її складником є робота з інформацією, що пред- іноземною мовами;
ставлена в різних формах та різних джерелах. Тому ● здатність до вільного компетентного спілкуван-
пропонуємо загальні компетентності здобувачів
ня в діалоговому режимі з широким колом фахівців,
освітньо-наукового ступеня доктора філософії на тре-
тьому рівні вищої освіти за спеціальністю 014 Серед- зокрема найвищої кваліфікації, споріднених і несу-
ня освіта (математика) розподіляти на такі групи ком- міжних спеціальностей та громадськістю;
петентностей: загальнонаукові, загальнонавчальні, ● здатність публічно презентувати та переконливо
комунікативні, дослідницько-праксеологічні, міжосо- й обґрунтовано захищати результати досліджень та
бистісної взаємодії, рефлексивні та інформаційно- інновацій;
8
● визнання різноманітності й полікультурності та ринговою та організаційно-науковою діяльністю то-

повага щодо цього. що. Тому пропонуємо професійні компетентності здо-
Дослідницько-праксеологічні компетентності: бувачів освітньо-наукового ступеня доктора філософії
● здатність виявляти, формулювати й розв’язувати на третьому рівні вищої освіти за спеціальністю 014
проблеми, генерувати нові ідеї (креативність), адапту- Середня освіта (математика) розподіляти на такі
ватися й діяти в нових ситуаціях; групи: професійні аналітико-синтетичні компетент-
● здатність винаходити такі способи розв’язування ності (ПАСК), професійні моделювальні компетент-
практичних і абстрактних проблем, що суттєво роз- ності (ПМК), професійні прогнозувально-проекту-
ширюють і трансформують існуючі процесуальні вальні компетентності (ППК), професійні конструю-
знання; вальні компетентності (ПКК), професійні організацій-
● уміння планувати, організовувати й реалізувати ні компетентності (ПОК), професійні рефлексивно-
проведення дослідження у визначених часових межах оцінювальні компетентності (ПРОК). Наведемо перелік
на відповідному рівні з використанням адекватних компетентностей, що входять до складу цих груп.
методів; Професійні аналітико-синтетичні компетент-
● спроможність щодо розробки й управління про- ності (ПАСК)
ектами; ПАСК 1. Спроможність проводити діатропічні про-
● здатність працювати автономно, приймати об- цедури для здійснення порівняльного аналізу наявних
ґрунтовані рішення; нормативних документів та теоретичних наукових
● здатність працювати в міжнародному контенті; розвідок з обраної проблематики в галузі теорії та
● здатність діяти на основі етичних міркувань, з методики навчання шкільного курсу математики за
позиції соціальної відповідальності та громадянської різними векторами порівняння.
свідомості. ПАСК 2. Спроможність виявляти та аналізувати іс-
Компетентності міжособистісної взаємодії: торичні тенденції щодо стану елементів педагогічної
● навички міжособистісної взаємодії, уміння пра- дійсності, пов’язаних із досліджуваною проблемою.
цювати в команді, мотивувати людей і досягати спіль- ПАСК 3. Здатність до критичного аналізу й розу-
них цілей, брати на себе ініціативу; міння сучасного стану досліджуваної проблеми у
● здатність демонструвати значний діапазон уп- практиці навчання шкільного курсу математики.
равлінських навичок, володіння методами, інструмен- ПАСК 4. Спроможність здійснювати критичний ана-
тами, практикою та/або матеріалами, що пов’язані з ліз та узагальнення передового педагогічного досвіду
теорією та методикою навчання шкільного курсу навчання шкільного курсу математики з позицій теоре-
математики; тико-методологічного підґрунтя дослідження.
● спроможність застосовувати стимули і нівелю- ПАСК 5. Спроможність виявляти потенційні зв’яз-
вати негативні чинники у спільній роботі. ки між певними аспектами теорії дидактики матема-
Рефлексивні компетентності: тики, освітянською практикою навчання шкільного
● здатність бути критичним і самокритичним; курсу математики та державною політикою в галузі
● визначеність і наполегливість щодо поставлених математичної освіти.
завдань і взятих зобов’язань; ПАСК 6. Здатність до виявлення суперечностей,
● можливість мати власний погляд на проблему та що спричинюють необхідність проведення наукового
способи її розв’язування; дослідження з метою їхнього розв’язання і розробки
● здатність до самоаналізу, самооцінки, критич- відповідних нових елементів дидактики математики
ності мислення, самокерування у навчальній і науко- як теорії та практики навчання шкільного курсу
вій діяльності; математики.
● здатність самостійно й критично оцінювати та ПАСК 7. Здатність критично аналізувати освітні
підтримувати якість виконаної роботи; теорії та питання політики в систематичний спосіб.
● безперервний саморозвиток і самовдосконален- ПАСК 8. Уміння встановлювати ієрархічні зв’язки
ня, відповідальність за розвиток інших; між об’єктом, предметом, метою, завданнями, резуль-
● здатність усвідомлювати рівні можливості та татами і висновками дослідження.
гендерні проблеми. ПАСК 9. Здатність до встановлення ієрархії імплі-
Інформаційно-комунікаційні компетентності: цитних (прихованих, неявних) і експліцитних (явних)
● спроможність реалізовувати пошук, обробку та зв’язків між методичними об’єктами, що входять до
аналіз інформації з різних джерел; предмета дослідження.
● навички щодо використання інформаційно- ПАСК 10. Спроможність встановлювати й аналізу-
комунікаційних технологій в освітньому процесі та в вати змістові інтегрувальні міжгалузеві зв’язки дослід-
науковій дослідницькій діяльності. жуваних методичних феноменів у методиці, педагогіці
Професійні компетентності за спеціальністю 014 та інших суміжних науках.
Середня освіта (математика) визначаються тими вида- ПАСК 11. Спроможність здійснювати синтез кри-
ми задач професійної діяльності, які розв’язує науко-
теріїв, рівнів і показників щодо формування/розвитку
вець-дослідник у галузі теорії та методики навчання
математики на рівні загальної середньої математичної досліджуваного феномена педагогічної дійсності.
освіти. Ці задачі пов’язані з аналітико-синтетичною ПАСК 12. Здатність до аналізу розроблених спосо-
діяльністю, діяльністю з моделювання, прогнозуван- бів і засобів проведення педагогічного дослідження,
ня, проектування, конструювання методики навчання фіксації й обробки статистичних даних у контексті
шкільного курсу математики, оцінювально-моніто- досліджуваної проблематики.
9
ПАСК 13. Здатність до порівняння, аналізу наявних Професійні моделювальні компетентності (ПМК)
можливих й синтезу нових форм моніторингу процесу ПМК 1. Здатність до створення моделі вихідного
та результатів проведеного педагогічного досліджен- (актуального) стану досліджуваної проблеми з пози-
ня, аналізу недоліків та переваг можливих діагностич- цій теорії і практики навчання шкільного курсу
них процедур, засобів для їхнього проведення та фікса- математики.
ції, статистичної обробки одержаних емпіричних даних. ПМК 2. Здатність до створення моделі кінцевого
ПАСК 14. Здатність до встановлення міри новизни стану досліджуваного методичного феномена/об’єкта,
(вперше розроблено, удосконалено, набуло подальшо- трансформованого у процесі теоретичного осмислен-
го розвитку тощо), теоретичної і практичної значу- ня, узагальнення й упровадження отриманих теоре-
щості одержаних теоретичних і практичних результа- тичних результатів у практику навчання шкільного
тів проведених наукових розвідок. курсу математики.
ПАСК 15. Спроможність виконувати методичну ПМК 3. Здатність до створення моделей проміжних
типізацію та класифікацію методичних об’єктів та/або станів досліджуваного методичного феномена/об’єкта.
їх моделей, що входять до предмета дослідження. ПМК 4. Здатність до добору адекватного змістово-
ПАСК 16. Здатність до аналізу, розуміння й фікса- го наповнення моделі досліджуваного феноме-
ції інтегрувальних зв’язків між трактуваннями основ- на/об’єкта або його окремого аспекту.
них категорій і понять щодо обраної проблематики у ПМК 5. Здатність до вибору адекватного виду мо-
різних галузях знань (філософії, соціології, педагогіці, делі (описової, структурної, функціональної, функціо-
психології тощо), суміжних із дидактикою математи- нально-динамічної, евристичної, інтегративної) для
ки, та виявлення їх специфічних рис. методологічно виваженого заміщення досліджуваного
ПАСК 17. Здатність до встановлення та аналізу під- феномена/об’єкта з метою отримання нового знання
став для специфікації, конкретизації та/або узагаль- про нього.
нення основних понять, що утворюють понятійний ПМК 6. Спроможність оперувати різними видами мо-
апарат дослідження. делей досліджуваного методичного феномена/об’єкта.
ПАСК 18. Виконання математичної та методичної типізації ПМК 7. Спроможність використовувати різні зна-
й класифікації математичних понять, фактів, способів ково-символічні оболонки для фіксації змісту дослід-
діяльності, задач і відповідних математичних моделей, що жуваного методичного феномена/об’єкта в різних ви-
консолідовані у фокусі проблематики дослідження. дах моделей.
ПАСК 19. Виконання логіко-математичного аналі- ПМК 8. Спроможність моделювати інноваційну ме-
зу методичних об’єктів, що є необхідними з позицій тодику навчання шкільного курсу математики, що
дослідження та відображають цілі, зміст, процес і дозволяє розв’язати задекларовану проблему.
результат навчання шкільного курсу математики. Професійні прогнозувально-проектувальні компе-
ПАСК 20. Спроможність здійснювати логіко-мате- тентності (ППК)
матичний і логіко-дидактичний аналіз змісту підруч- ППК 1. Спроможність встановлювати динаміку
ників, збірників задач, методичних і навчальних по- змін досліджуваного феномена/об’єкта в часовому,
сібників та інших дидактичних матеріалів, що призна- змістовому, процесуальному, результатному вимірах
чені для навчального й методичного забезпечення (виявлення й фіксація тенденцій) та розуміти їх при-
процесу навчання шкільного курсу математики та чини й наслідки.
обрані для навчально-методичного супроводу педаго- ППК 2. Спроможність формулювати припущення
гічного дослідження. щодо того, як буде функціонувати досліджуваний ме-
ПАСК 21. Спроможність визначати основні мате- тодичний феномен/об’єкт у разі збереження або тран-
матичні та навчальні задачі, що розв’язуються учнями сформації виявлених тенденцій (екстраполяція
під час вивчення шкільного курсу математики, та тенденцій).
адекватні їм математичні й навчально-пізнавальні дії. ППК 3. Спроможність застосовувати перспектив-
ПАСК 22. Здатність до аналізу умов і узагальнених ний аналіз, теоретичне моделювання, поетапну іміта-
способів розв’язування методичних задач, що розв’я- цію, факторний і регресивний аналіз для перевірки й
зуються вчителем у процесі навчання шкільного верифікації прогностичних припущень.
курсу математики або майбутнім учителем у процесі ППК 4. Спроможність планувати й проектувати по-
його методичної підготовки на матеріалі відповідного слідовність етапів педагогічного дослідження, змісто-
курсу математики. ве наповнення та результати кожного із запланованих
ПАСК 23. Спроможність аналізувати переваги й етапів.
недоліки різних технологій навчання з огляду на їх ППК 5. Спроможність здійснювати уточнення ці-
можливості забезпечити досягнення мети дослідження. лей відповідно до запланованої мети й одержаних
ПАСК 24. Спроможність аналізувати зміст різних проміжних результатів, деталізувати очікувані резуль-
засобів фіксації математичного та методичного тати дослідження.
змісту, зокрема електронних ресурсів, призначених ППК 6. Здатність до проектування та розробки
для комп’ютерної підтримки процесу навчання шкіль- структури дисертації, змістового наповнення її розді-
ного курсу математики та організації педагогічного лів, підрозділів, пунктів, підпунктів.
експерименту в контексті дослідження. ППК 7. Здатність до проектування інноваційної
ПАСК 25. Спроможність аналізувати переваги й методики навчання шкільного курсу математики, що
недоліки різних інформаційно-комунікаційних засобів дозволяє розв’язати задекларовану проблему.
навчання шкільного курсу математики з огляду на їх ППК 8. Здатність до проектування адекватних
можливості забезпечити досягнення мети дослідження. обраній меті технологій навчання шкільного курсу
10
математики через зіставлення теоретичних моделей з шкільного курсу математики.

уточненою метою наукового дослідження, трансфор- ПКК 13. Здатність до конструювання системи вис-
мацію й адаптацію обраного варіанта технології новків дисертації та її окремих розділів відповідно до
навчання у контексті реалізації запланованих у поставлених завдань, що відображають авторську пози-
дослідженні завдань. цію і внесок у розроблення проблематики дослідження.
ППК 9. Уміння проектувати конкретні педагогічні ПКК 14. Спроможність конструювати наукові текс-
ситуації в процесі навчання шкільного курсу математи- ти рідною та іноземною мовами, призначених для ус-
ки, визначати процедури спільної діяльності вчителя й ного (письмового) оприлюднення, апробації результа-
учнів у процесі реалізації адаптованого способу нав- тів проведеного дослідження.
чання, створення засобів діагностики рівня дослід- ПКК 15. Здатність до конструювання проблемних
жуваного методичного феномена. ситуацій, проблемних запитань, що виявляють напря-
ППК 10. Спроможність проектувати процедури ми подальших досліджень.
«вбудовування» одержаних теоретичних і практичних Професійні організаційні компетентності (ПОК)
проміжних і кінцевих результатів дослідження в чин- ПОК 1. Спроможність організовувати та реалізову-
ну систему математичної освіти в системі загальної вати етапи педагогічного експерименту та навчально-
середньої освіти. виховного процесу.
Професійні конструювальні компетентності (ПКК) ПОК 2. Здатність мотивувати та забезпечувати
ПКК 1. Спроможність конструювати структуру та прийняття цілей дослідження учасниками багатопро-
добирати понятійно-категорійний апарат дослідження. фільної (багатонаціональної) освітньої команди, залу-
ПКК 2. Спроможність конструювати концепцію до- ченої до окремих етапів чи процедур (учнями, студен-
слідження та моделювати й проектувати контекст її тами, учителями та ін.) педагогічного експерименту
реалізації (педагогічні умови, методичні вимоги тощо). та навчально-виховного процесу.
ПКК 3. Спроможність конструювати загальну гіпо- ПОК 3. Спроможність керувати та координувати
тезу дослідження та моделювати й проектувати сис- діяльність учасників і координаторів педагогічного
тему окремих гіпотез. експерименту та навчально-виховного процесу на різ-
ПКК 4. Спроможність добирати й конструювати них його етапах.
відповідні теоретичні основи (системи вихідних тео- ПОК 4. Уміння ефективно спілкуватися з групами
ретичних положень) для здійснення дослідження. та окремими особами, створювати сприятливі умови
ПКК 5. Спроможність добирати й конструювати для спілкування, зокрема іноземною мовою.
емпіричну базу для верифікації теоретичних результа- ПОК 5. Спроможність забезпечувати організаційні
тів дослідження. передумови для використання електронного навчання
ПКК 6. Спроможність добирати й конструювати та інтегрування його в освітній процес.
відповідну систему методів і критеріїв для статистич- Професійні рефлексивно-оцінювальні компетен-
ної обробки емпіричних даних. тності (ПРОК)
ПКК 7. Спроможність диференціювати та конст- ПРОК 1. Застосовування різних видів, форм,
руювати систему рівнів, критеріїв і показників сфор- прийомів і засобів контролю й коригування у процесі
мованості досліджуваного методичного феноме- експериментального навчання на проміжних етапах
на/об’єкта, пов’язаного з навчанням шкільного курсу дослідження.
математики (у контексті дослідження). ПРОК 2. Самоконтроль і самооцінювання щодо
ПКК 8. Спроможність конструювати систему інди- досяжності поставлених цілей дослідження, ступеня
каторів для встановлення рівнів сформованості до- відповідності й адаптованості застосованих методів,
сліджуваного методичного феномена/об’єкта, пов’яза- прийомів, організаційних форм і засобів на різних
ного із навчанням шкільного курсу математики (у етапах дослідження.
контексті дослідження). ПРОК 3. Спроможність застосовувати різні мето-
ПКК 9. Здатність до конструювання нових мето- дики для рефлексії змісту, процесу, досягнутих ре-
дичних об’єктів, що відображають цілі, зміст, процес, зультатів, власного емоційного стану в ході прове-
результат навчання шкільного курсу математики у дення дослідження.
контексті дослідження відповідно до обраних теоре- ПРОК 4. Спроможність оцінювати хід і результати
тичних засад (концепції) дослідження. опанування освітньо-наукової програми та її ефектив-
ПКК 10. Здатність до конструювання нових знако- ності загалом.
во-символічних оболонок для фіксації змісту відомих На основі опанування ОНП здобувач освітньо-нау-
і нових методичних об’єктів та/або їх моделей, зок- кового ступеня доктора філософії на третьому рівні
рема з використанням новітніх інформаційно-кому- вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (ма-
нікаційних технологій, електронного контенту. тематика) має показати такі програмові результати.
ПКК 11. Здатність до конструювання системи очі- У результаті опанування ОНП аспірант:
куваних (на початковому етапі) та наявних (на за- ● демонструє глибокі професійні знання, що від-
ключному етапі) диференційованих результатів до- повідають третьому рівню вищої освіти за спеціаль-
слідження (таких, що складають наукову новизну, ма- ністю 014 Середня освіта (математика), та досконале
ють теоретичну значущість та є практично застосов- володіння термінологією дидактики математики;
ними й відтворюваними). ● визначає, пояснює та описує зміст основних
ПКК 12. Здатність до конструювання системи ме- концепцій, що складають теоретико-методологічну
тодичних рекомендацій щодо впровадження одержа- основу для проведення досліджень у галузі теорії та
них результатів дослідження у практику навчання методики навчання шкільного курсу математики;
11
● добирає філософські, педагогічні, психологічні ● бере участь у написанні пропозицій щодо фі-
категорії, на яких ґрунтуватиметься власне дослідження; нансування наукових досліджень у галузі теорії та
● порівнює засадничі підходи, вихідні принципи, методики навчання шкільного курсу математики.
тези відповідних теорій, на яких ґрунтуватиметься Вищезазначені компетентності та програмові
власне дослідження; результати опанування освітньо-наукової програми
● аналізує історичні тенденції становлення й аспірант має досягати в процесі засвоєння змісту
розвитку дидактики математики в Україні та світі; навчальних дисциплін таких циклів освітньої і нау-
● виявляє, аналізує, класифікує сучасні тенденції, а кової підготовки: поглибленої підготовки зі спеціаль-
також теоретичні й практичні проблеми загальної ності (нормативна та варіативна частини), що перед-
середньої математичної освіти та формулює їх потен- бачає формування глибинних знань зі спеціальності;
ційні наслідки; методологічної підготовки (формування філософської
● інтерпретує виявлені загальні проблеми навчан- компетентності); навчально-інноваційної підготовки
ня шкільного курсу математики та власний суб’єкт- (формування універсальних навичок дослідника); ін-
ний досвід із позицій інноваційних і традиційних шомовної підготовки.
підходів; Змістове наповнення дисциплін освітньо-наукової
● аргументує власну позицію та погляди на спо- програми, методи і прийоми навчання, форми органі-
соби розв’язування окремих проблем сучасної мате- зації занять мають реалізовувати студентоцентроване,
матичної освіти; компетентнісно орієнтоване, проблемне навчання,
● здійснює пошук і наводить приклади результатів виконання аспірантами дослідницьких проектів, само-
сучасних досліджень у галузі теорії та методики нав- навчання тощо.
чання шкільного курсу математики, що є дотичними Висновки. Виділена система загальних і професій-
до обраної проблематики; них компетентностей здобувачів третього рівня вищої
● демонструє приклади застосування загальних і освіти задає вектор побудови методичної системи
специфічних навичок дослідника; навчання аспірантів за спеціальністю 014 Середня
● обґрунтовує власний варіант проектування, освіта (математика) в межах освітньо-наукової прог-
організації та проведення наукового педагогічного до- рами. Її успішне опанування дозволятиме здобувачам
слідження; компетентно провести наукове дослідження, оформи-
● аргументує застосування відповідних стратегій, ти дисертацію та захистити її результати, а також у
методів і методик у процесі проведення наукового подальшому якісно виконувати професійні функції на
педагогічного дослідження; викладацьких посадах у загальноосвітніх, профе-
● пояснює й демонструє застосування сучасних сійно-технічних і вищих навчальних закладах та на
інформаційних технологій у теоретичній і практичній науково-дослідних посадах у науково-дослідних уста-
науковій діяльності; новах. На її основі можливе продовження індивіду-
● демонструє розуміння іншомовних наукових альної освітньої траєкторії здобувачів за напрямами:
текстів зі спеціальності; навчання впродовж життя для вдосконалення власної
● проектує організацію та проводить навчальні науково-педагогічної діяльності; здобування дослід-
заняття у ВНЗ рідною та іноземною мовами; ницьких стипендій і грантів на конкурсній основі;
● ілюструє можливі варіанти усного/письмового подальша підготовка на докторському рівні в галузі
оприлюднення результатів проведеного дослідження теорії та методики навчання математики.
рідною та іноземною мовами;
● наводить можливі варіанти презентації, обгово- Роботу виконано за підтримки Міністерства
рення й захисту результатів власного наукового освіти і науки України (державний реєстраційний
дослідження рідною та іноземною мовами; номер 0115U000639).
ЛІТЕРАТУРА
1. N. A. Tarasenkova, I. A. Akulenko (2015). Investigating the 4. The Definition And Selection Of Key Competencies:
School Teacher's Preparation in Mathematics Pedagogy in Executive Summary. – OECD, 2005. – 20 p. //
Ukraine. Universal Journal of Educational Research, 3, [Електронний ресурс] : Режим доступу :
128–134. doi: 10.13189/ujer.2015.030209. Available online http://www.oecd.org/dataoecd/47/61/35070367.pdf
at http://www.hrpub.org/journals/article_info.php?aid=2310 5. Акуленко І. А. Компетентнісно орієнтована методична
2. N. A.Tarasenkova, and I. A. Akulenko, “Determination of підготовка майбутнього вчителя математики профільної
Students’ Beliefs is one of the Aspects of Competence школи (теоретичний аспект) : монографія /
Oriented System of Mathematics Teachers’ Methodical І. А. Акуленко. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.,
Preparation.” American Journal of Educational Research 1, 2013. – 460 с.
no. 11 (2013): 477-483. doi: 10.12691/education-1-11-4. 6. Білянін Г. І. Планування і організація попереднього
3. Tarasenkova N. Specifications of the University Course контролю результатів навчання при вивченні курсу
“Methods of Teaching Mathematics in Higher Education математики в колледжах / Г. І. Білянін // Науковий
Institutions” / N. Tarasenkova // American Journal of часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 3.
Educational Research. – 2014. – 2, no. 12 (В). – Special Фізика і математика у вищій і середній школі : Зб.
issue «Ensuring the quality of higher education» / Chief наукових праць – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова,
Guest Editor N. Tarasenkova : [Електронний ресурс] : 2008. – № 4. – с. 52-58.
Режим доступу : http://pubs.sciepub.com/ 7. Врублевська О. Проектуємо результати навчання:
/education/1/11/2/index.html компетенції проти компетентностей / О. Врублевська //
Теорія та методика управління освітою. – 2012. – № 9.
12
[Електронний ресурс] : Режим доступу : у вищій і середній школі : Зб. наукових праць – К.: НПУ
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ttmuo_2012_9_8 імені М.П. Драгоманова, 2008. – № 4. – с. 91-93.
8. Давыдова Л. Н. Различные подходы к определению 13. Планирование обязательных результатов обучения
качества образования / Л. Н. Давыдова // Качество. математике / [Л. О. Денищева и др.] ; Сост. В. В. Фирсов.
Инновации. Образование. – 2005. – № 2. – С.5-8. – Москва : Просвещение, 1989 . – 236 с.
9. Захарченко В. М. Розроблення освітніх програм : 14. Тарасенкова Н. А. Засоби перевірки математичної
методичні рекомендації / В. М. Захарченко, компетентності в основній школі / Н.А.Тарасенкова, І.
В. І. Луговий, Ю. М. Рашкевич, Ж. В. Таланова ; за ред. М. Богатирьова, О. М. Коломієць, З. О. Сердюк // Science
В. Г. Кременя. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – 120 с. and education a new dimension / Chief Honorary Editor: N.
10. Качество знаний учащихся и пути его Tarasenkova. – ІІІ (26), Issue: 71. – Budapest: SCASPEE,
совершенствования ; под ред. М. Н. Скаткина, 2015. – P. 21-25.
В. В. Краевского. – М. : Педагогика,1978. – 208 с. 15. Тарасенкова Н. А. Зміст і структура математичної
11. Ковальчук В. І. Навчальні результати / В. І. Ковальчук // компетентності учнів загальноосвітніх навчальних
Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – №5 (173) закладів / Н. А. Тарасенкова, В. К. Кірман // Математика
2009. – с.49-51. в школі. – 2008. – № 6. – С. 3–9.
12. Одарченко Н. І. Деякі питання методики досягнення 16. Тарасенкова Н. А. Теоретико-методичні основи
обов’язкових результатів навчання при вивченні використання знаково-символьних засобів у навчанні
математичних дисциплін за кредитно-модульними математики учнів основної школи : дис. д-ра пед. н. :
технологіями / Н. І. Одарченко // Науковий часопис НПУ 13.00.02 / Ніна Анатоліївна Тарасенкова. – Черкаси,
імені М.П. Драгоманова. Серія № 3. Фізика і математика 2004. – 630 с.
REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

1. N. A. Tarasenkova, I. A. Akulenko (2015). Investigating the 8. Davydova L. N. Razlichnyye podkhody k opredeleniyu
School Teacher's Preparation in Mathematics Pedagogy in kachestva obrazovaniya / L. N. Davydova // Kachestvo.
Ukraine. Universal Journal of Educational Research, 3, Innovatsii. Obrazovaniye. – 2005. – № 2. – S.5-8.
128–134. doi: 10.13189/ujer.2015.030209. Available online 9. Zakharchenko V. M. Rozroblennya osvitnikh prohram :
at http://www.hrpub.org/journals/article_info.php?aid=2310 metodychni rekomendatsiyi / V. M. Zakharchenko, V. I.
2. N. A.Tarasenkova, and I. A. Akulenko, “Determination of Luhovyy, YU. M. Rashkevych, ZH. V. Talanova ; za red. V.
Students’ Beliefs is one of the Aspects of Competence H. Kremenya. – K. : DP «NVTS «Priorytety», 2014. – 120 s.
Oriented System of Mathematics Teachers’ Methodical 10. Kachestvo znaniy uchashchikhsya i puti yego
Preparation.” American Journal of Educational Research 1, sovershenstvovaniya ; pod red. M. N. Skatkina, V. V.
no. 11 (2013): 477-483. doi: 10.12691/education-1-11-4. Krayevskogo. – M. : Pedagogika,1978. – 208 s.
3. Tarasenkova N. Specifications of the University Course 11. Kovalchuk V. I. Navchalni rezultaty / V. I. Kovalchuk //
“Methods of Teaching Mathematics in Higher Education Vidkrytyy urok: rozrobky, tekhnolohiyi, dosvid. – №5 (173)
Institutions” / N. Tarasenkova // American Journal of 2009. – s.49-51.
Educational Research. – 2014. – 2, no. 12 (В). – Special 12. Odarchenko N. I. Deyaki pytannya metodyky dosyahnennya
issue «Ensuring the quality of higher education» / Chief obovʺyazkovykh rezulʹtativ navchannya pry vyvchenni
Guest Editor N. Tarasenkova : [Електронний ресурс] : matematychnykh dystsyplin za kredytno-modulʹnymy
Режим доступу : http://pubs.sciepub.com/ tekhnolohiyamy / N. I. Odarchenko // Naukovyy chasopys
/education/1/11/2/index.html NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriya № 3. Fizyka i
4. The Definition And Selection Of Key Competencies: matematyka u vyshchiy i seredniy shkoli : Zb. naukovykh
Executive Summary. – OECD, 2005. – 20 p. // pratsʹ – K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2008. – № 4. –
[Електронний ресурс] : Режим доступу : s. 91-93.
http://www.oecd.org/dataoecd/47/61/35070367.pdf 13. Planirovaniye obyazatel'nykh rezul'tatov obucheniya
5. Akulenko I. A. Kompetentnisno oriyentovana metodychna matematike / [L. O. Denishcheva i dr.] ; Sost. V. V. Firsov. –
pidhotovka maybutnoho vchytelya matematyky profilnoyi Moskva : Prosveshcheniye, 1989 . – 236 s.
shkoly (teoretychnyy aspekt) : monohrafiya / I. A. Akulenko. 14. Tarasenkova N. A. Zasobi perevírki matematichnoí̈
– Cherkasy : Vydavets Chabanenko YU., 2013. – 460 s. kompetentností v osnovníy shkolí / N.A.Tarasenkova, Í. M.
6. Bilyanin H. I. Planuvannya i orhanizatsiya poperednoho Bogatir'ova, O. M. Kolomíêts', Z. O. Serdyuk // Science and
kontrolyu rezultativ navchannya pry vyvchenni kursu education a new dimension / Chief Honorary Editor: N.
matematyky v kolledzhakh / H. I. Bilyanin // Naukovyy Tarasenkova. – ÍÍÍ (26), Issue: 71. – Budapest: SCASPEE,
chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriya № 3. 2015. – P. 21-25.
Fizyka i matematyka u vyshchiy i seredniy shkoli : Zb. 15. Tarasenkova, N.A., Kirman, V.K., “The content and
naukovykh prats – K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2008. structure of mathematical competence of students of
– № 4. – s. 52-58. secondary schools,” Mathematics in school, No 6, 3-9, 2008.
7. Vrublevska O. Proektuyemo rezultaty navchannya: 16. Tarasenkova, N.A., The theoretic-methodical principles of
kompetentsiyi proty kompetentnostey / O. Vrublevska // using of the sign and symbolic means in teaching
Teoriya ta metodyka upravlinnya osvitoyu. – 2012. – № 9. mathematics of the basic school students: thesis, Bohdan
[Elektronnyy resurs] : Rezhym dostupu : Khmelnytsky National University at Cherkasy, Cherkasy,
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ttmuo_2012_9_8 2004, 630.
13
PhD educational and research programs’ outcomes at the third level of higher education in the specialty 014 Secondary Education
(Mathematics)
Tarasenkova N., Akulenko I.
Abstract. The article deals with the problem of the determination of PhD educational and research programs’ results (outcomes) at the
third level of higher education in the field 014 Secondary Education (Mathematics). The authors outline the purpose and objectives of
education and research programs. Authors determine components of educational curriculum; it’s regulatory and variable parts, reasonable
system of general and professional competencies and learning outcomes at the third level of higher education in the specialty 014 Secondary
Education (Mathematics).
Keywords: education, third level of higher education, specialty 014 Secondary Education (Mathematics), educational and
scientific program, professional competencies.
Программные результаты образовательной подготовки доктора философии (PhD) на третьем уровне высшего
образования по специальности 014 Среднее образование (математика)
Н. А. Тарасенкова, И. А. Акуленко
Аннотация. Статья посвящена проблеме разработки системы требований к результатам освоения аспирантами
образовательно-научной программы подготовки доктора философии (PhD) на третьем уровне высшего образования по
специальности 014 Среднее образование (математика). Авторами обозначены цели и задачи образовательно-научной
программы, охарактеризованы ее составляющие, нормативную и вариативную части, содержательное наполнение,
обоснованно систему общих и профессиональных компетентностей и программных результатов образовательной
подготовки в аспирантуре по данной специальности.
Ключевые слова: образование, третий уровень высшего образования по специальности 014 Среднее образование
(математика), образовательно-научная программа, профессиональные компетентности.
14
Критерії та рівні методичної готовності майбутніх учителів біології

Н. Б. Грицай
Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна
*Corresponding author. E-mail: grynat1104@ukr.net
Анотація. У статті визначено критерії, показники та рівні методичної готовності майбутніх учителів біології.
Схарактеризовано компоненти методичної готовності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний.
Запропоновано критерії та показники для оцінювання кожного компонента. Описано рівні методичної готовності (низький,
середній, достатній, високий). Вказано діагностичний інструментарій для оцінювання методичної готовності майбутніх
учителів біології. Наведено результати педагогічного експерименту, проведеного у ВНЗ України.
Ключові слова: методична підготовка, методична готовність, критерії, рівні, показники.
Реформування системи вищої освіти в Україні перед- В «Енциклопедії освіти» зазначено, що готовність
бачає підвищення якості підготовки майбутніх фахів- до діяльності – це стан мобілізації психологічних і
ців, зокрема в педагогічних університетах. Майбутні психофізіологічних систем людини, які забезпечують
вчителі мають бути готовими до впровадження новіт- виконання певної діяльності [5, с. 137]. Готовність –
ніх технологій, форм і методів навчання, забезпечен- це стан відносної завершеності процесу підготовки.
ня індивідуального підходу до кожного учня, формуван- Він залежить від сукупності засвоєних знань, умінь і
ня ключових і предметних компетентностей школярів. навичок, індивідуальних особливостей особистості,
У методичній підготовці майбутніх учителів біоло- типу вищої нервової діяльності та умов, за яких від-
гії результатом вважаємо методичну готовність, рі- бувається діяльність. Крім того, в наукових джерелах
вень сформованості якої безпосередньо впливатиме готовність розглядають як якість особистості, як
на ефективність навчання біології в загальноосвітніх психічний стан, як комплекс здібностей, як особистіс-
навчальних закладах. не утворення, як прояв індивідуально-особистісних
Проблему готовності до професійної діяльності до- якостей тощо.
сліджувало багато вчених, як-от: К. Абульханова- У науково-педагогічних дослідженнях результатом
Славська, Б. Ананьєв, Л. Божович, В. Бондар, Л. Ви- методичної підготовки вважають методичну готов-
готський, А. Деркач, К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, ність (С. Десненко, Н. Зеленко, В. Земцова, Л. Орлова,
Л. Кандибович, І. Кон, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, Г. Саранцев) або методичну компетентність (П. Ва-
О. Леонтьєв, А. Ліненко, В. Луговий, С. Максименко, сильєва, І. Титова, Н. Верещагіна, Т. Ковбаса), причо-
Д. Мазоха, В. Мерлін, В. Моляко, В. М’ясищев, му деякі вчені ототожнюють ці поняття (О. Таможня).
О. Пєхота, К. Платонов, С. Рубінштейн, В. Семиченко, Дослідниця С. Бризгалова тлумачить готовність
В. Сластьонін, Г. Троцко та ін. учителя як цілісне динамічне особистісне утворення,
Критерії і рівні різних видів готовності майбутніх сформоване у результаті спеціального навчання, що
педагогів вивчали Л. Бєкірова, О. Красовська, С. Лит- містить у своїй структурі взаємопов’язані і взаємоза-
виненко, Д. Пащенко, О. Снігур (учителів початкових лежні науково-теоретичний, практичний та психо-
класів), М. Карченкова (учителів фізичної культури), логічний елементи [2, c. 32].
Л. Кутепова, А. Федорчук (учителів інформатики), На думку О. Біди, готовність студентів до застосу-
М. Пелагейченко (учителів трудового навчання), вання фахових знань у педагогічній практиці – це «ін-
Л. Радзіховська (учителів математики), В. Оніпко, тегрована, динамічна якість особистості випускника,
С. Стрижак (учителів природничих дисциплін), що передбачає функціонування мотиваційного, зміс-
С. Мантуленко, Н. Плахотнюк та ін. тового та процесуального її компонентів і проявля-
Методичну готовність учителів-предметників роз- ється у повноті засвоєння студентами теоретичних
глядали С. Десненко, В. Земцова, Н. Зеленко, Л. Ор- знань із дисциплін біологічного та психолого-педаго-
лова, В. Селютин, Н. Соловова, О. Таможня та ін. гічного циклів, методичній підготовці студентів до
Проте проблеми методичної готовності майбутніх передачі теоретичних знань, в умінні проектувати
учителів біології, визначення її компонентів, критеріїв, навчально-виховний процес на основі використання
показників та рівнів, методики діагностики методич- сучасних методів і технологій навчання» [1, с. 311].
ної готовності поки що не вивчені належною мірою і За твердженням М. Дьяченка і Л. Кандибовича, го-
потребують спеціального всебічного дослідження. товність студента як професійно важлива якість
Мета статті: обґрунтувати критерії та рівні мето- особистості є складним психологічним утворенням і
дичної готовності майбутніх учителів біології. охоплює у стійкій єдності такі компоненти: мотива-
Завдання: з’ясувати сутність поняття «методична ційний, орієнтаційний, операційний, вольовий та
готовність», визначити компоненти методичної готов- оцінювальний [4, с. 337].
ності, обґрунтувати критерії та рівні методичної го- К. Дурай-Новакова розглядає професійну готов-
товності майбутніх учителів біології, представити ність як складне структурне утворення, яке складають
результати педагогічного експерименту. позитивні установки, мотиви та засвоєні цінності учи-
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової тельської професії (центральне ядро), а також профе-
літератури, узагальнення та систематизація, опитуван- сійно важливі риси характеру, педагогічні здібності,
ня викладачів і студентів, анкетування, педагогічний сукупність професійно-педагогічних знань, умінь та на-
експеримент. вичок, певний досвід їх використання на практиці [3].
15
Важливою складовою професійної готовності май- Оцінювання рівнів сформованості методичної го-
бутнього педагога є методична готовність. У цьому товності відбувається за певними критеріями та по-
випадку поняття «професійна готовність» родове що- казниками. У науковій літературі до цих пір немає од-
до поняття «методична готовність». Тому вищезаз- нозначного розуміння сутності критеріїв та показників.
начені дефініції готовності як професійно важливої Критерій (фр. criterium ˂ лат. criterium, від гр.
якості і як психічного стану особистості цілком criterion = засіб для судження, рішення) – ознака, на
можливо застосовувати до поняття методичної готов- основі якої проводиться оцінка, визначення або класи-
ності, але з урахуванням її специфіки. фікація чого-небудь [6, с. 331].
Методична готовність є і метою, і результатом ме- Критерії якості педагогічної діяльності – це ознаки,
тодичної підготовки майбутніх учителів біології у за якими визначається ступінь відповідності педаго-
вищому навчальному закладі. гічної діяльності встановленим цілям, стандартам,
В. Селютин визначає методичну готовність учителя нормам [5, с. 434].
як стан його практичних можливостей (стан підготов- Щодо зв’язку понять «критерій» і «показник», то у
леності) перед майбутнім залученням до навчального більшості наукових праць критерії тлумачать як по-
процесу, що характеризує рівень оволодіння методи- няття, ширше за своїм змістом, ніж поняття «показ-
кою навчання [7]. ник». Показники є складовими критерію, кількісними та
Поняття „методична готовність” у пропонованому якісними характеристиками сформованості готовності.
дослідженні розглядаємо як інтегровану якість осо- На основі вищенаведених компонентів методичної
бистості, спрямовану на ефективне вирішення освіт- готовності у дослідженні виокремлено критерії відпо-
ніх завдань за допомогою сформованої системи мето- відно до кожного компоненту (табл. 1).
дичних знань, умінь, мотивів і ціннісних ставлень, а З’ясувавши критерії та показники методичної
також наявність певних якостей та здібностей педа- готовності майбутніх учителів біології, виникає необ-
гога, необхідних для ефективного виконання всіх ви- хідність розробити рівні методичної готовності, адже
дів методичної діяльності. ефективність методичної підготовки студентів визна-
Результати наукового пошуку дали змогу вста- чається відповідним рівнем сформованості названих
новити, що методична готовність складається з пев- критеріїв.
них структурних компонентів. У педагогічних дослід- Методична готовність майбутніх учителів біології
женнях виокремлено різноманітні компоненти готов- передбачає необхідний і достатній рівень розвитку
ності (методичної готовності), як-от: мотиваційно- якостей особистості та методичних знань, умінь та
ціннісний, змістовно-гностичний, процесуальний, навичок, що забезпечують можливість виконувати всі
дослідницько-рефлексивний (С. Скворцова); мотива- види методичної діяльності. У пропонованому дослід-
ційно-особистісний, предметно-змістовий, операцій- женні виокремлено чотири рівні: низький, середній,
но-діяльнісний, теоретико-методологічний (О. Тамож- достатній, високий. Кожен із рівнів характеризуються
ня); змістовий, діяльнісний, мотиваційний (Л. Орлова), певними показниками.
афективний, когнітивний, технологічний (О. Тімець), Низький рівень відзначається низькою мотивацією
мотиваційно-вольовий, когнітивно-методичний, опе- студента до виконання методичної діяльності, байду-
раційно-технологічний, комунікативно-організацій- жим або негативним ставленням до педагогічної ді-
ний, оцінно-рефлексивний (В. Оніпко) ціле-мотива- яльності, відсутністю прагнення використовувати
ційний, змістовний, операційний, рефлексивний, інте- знання у професійній діяльності, низьким рівнем
граційний (Л. Бєкірова), мотиваційно-цільовий, когні- сформованості професійних якостей. Майбутній учи-
тивний, операційно-діяльнісний, емоційно-ціннісний, тель має фрагментарні методичні знання, недостатньо
особистісно-позиційний, дослідницько-рефлексивний володіє методичними вміннями, не здатний застосо-
(А. Федорчук) та ін. вувати їх у професійній діяльності, не вміє правильно
Ґрунтуючись на загальних підходах учених до розв’язувати методичні задачі. У студента несформо-
визначення компонентів готовності, у результаті ване методичне мислення, низький рівень самостій-
теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми ності у навчальній діяльності. Майбутній учитель біоло-
дослідження, після тривалого спостереження за гії не виявляє творчого підходу до виконання завдань,
діяльністю студентів з огляду на специфіку аналізо- не проводить самоаналіз своєї методичної діяльності.
ваного особистісного утворення найбільш оптималь- Середній рівень відзначається байдужим, пасивним
ним вважаємо виокремлення таких основних компо- ставленням до педагогічної діяльності, мотивація до
нентів методичної готовності, як мотиваційний, ког- виконання методичної діяльності та прагнення вико-
нітивний, діяльнісний і рефлексивний. Мотиваційний ристовувати знання у професійній діяльності виника-
компонент передбачає сукупність мотивів і ціннісних ють лише епізодично. Студент характеризується
ставлень до виконання методичної діяльності, когні- сформованістю окремих професійних якостей, має не-
тивний – охоплює систему методичних знань, діяль- систематизовані методичні знання, виявляє недостат-
нісний – методичні уміння, компетенції, суб’єктний ні методичні уміння, частково може застосовувати ці
досвід, які забезпечують якісне виконання професій- знання та вміння у професійній діяльності. Розв’язує
ної діяльності, а рефлексивний – рефлексивні здіб- методичні задачі частково правильно, виявляючи
ності майбутнього педагога. Отже, методична готов- невисокий рівень методичного мислення.
ність майбутніх учителів біології відзначається стій- Здатний до самостійного засвоєння знань під керів-
кою мотивацією, глибокими методичними знаннями, ництвом викладача. Рефлексивні здібності розвинуті
сформованістю методичних умінь та рефлексивних недостатньо. Має потребу в самовдосконаленні, проте
здібностей. зазнає труднощів під час самоконтролю та
16
Таблиця 1. Критерії і показники методичної готовності майбутніх учителів біології

Компонент
Критерій Характеристика критерію Показники
готовності
Мотиваційний Мотиваційно- характеризує рівень мотивації мотивація до виконання всіх видів
особистісний майбутніх учителів біології до методичної діяльності;
(мотиваційно- професійної (методичної) діяльності ціннісне ставлення до педагогічної
ціннісний) діяльності; прагнення застосовувати
знання в професійній діяльності;
сформованість професійних якостей
особистості
Когнітивний Когнітивно- характеризує рівень оволодіння знання методичних термінів і понять;
інформаційний майбутніми вчителями біології знання теоретичного матеріалу з
основними методичними знаннями методики навчання біології; знання
сучасних тенденцій шкільної
біологічної освіти; сформованість
методичного мислення майбутніх
учителів
Діяльнісний Діяльнісно- характеризує рівень методичних уміння виконувати різні види
технологічний умінь майбутніх учителів біології методичної діяльності; уміння
вирішувати педагогічні завдання, розв’язувати методичні задачі;
виконувати функції вчителя біології уміння використовувати теоретичні
знання на практиці
Рефлексивний Рефлексивно- характеризує рівень розвитку здатність до рефлексії методичної
творчий рефлексивних і творчих здібностей діяльності; уміння здійснювати
майбутніх учителів біології самоаналіз; сформованість
креативних здібностей, творчий
підхід до вирішення професійних
завдань
самокорекції своєї педагогічної діяльності. Епізодич- тестування, аналізу продуктів діяльності студентів
но виявляє творчий підхід до вирішення професійних (конспекти уроків, сценарії позакласних заходів,
завдань. методичні портфоліо), методу експертних оцінок, са-
Достатній рівень відзначається переважно пози- мооцінювання студентів, а також спеціальних діагнос-
тивним ставленням до педагогічної діяльності, наяв- тичних методик під час педагогічного експерименту.
ністю мотивації до виконання методичної діяльності Педагогічний експеримент проведено на базі
та прагнення використовувати знання у професійній Полтавського національного педагогічного універси-
діяльності. Спостерігається розвиток професійно тету імені В. Г. Короленка, Рівненського державного
значущих якостей, які виявляються не повною мірою. гуманітарного університету, Сумського державного
Студент на достатньому рівні володіє методичними педагогічного університету імені А. С. Макаренка,
знаннями та вміннями, може застосовувати їх у про- Мелітопольського державного педагогічного універ-
фесійній діяльності. Вміє розв’язувати методичні за- ситету імені Богдана Хмельницького, Криворізького
дачі, самостійно здобувати знання, виявляє методичне педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький націо-
мислення. Майбутній педагог здатний до самовдос- нальний університет», Чернігівського національного
коналення, самоконтролю та самокорекції своєї педа- педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Кі-
гогічної діяльності, реалізації творчого підходу до ровоградського державного педагогічного університе-
вирішення професійних завдань. ту імені В. Винниченка, Уманського державного
Високий рівень характеризується позитивним став- педагогічного університету імені Павла Тичини.
ленням до педагогічної діяльності, стійкою мотива- Під час констатувального експерименту було з’я-
цією до виконання методичної діяльності та постій- совано, що рівень методичної готовності майбутніх
ним прагненням використовувати знання у професій- учителів біології є недостатнім для якісного виконан-
ній діяльності, розвитком професійно значущих ня професійної діяльності.
якостей особистості. Студент на високому рівні воло- З огляду на це було організовано формувальний
діє методичними знаннями та вміннями, вміло засто- експеримент із впровадженням експериментальної
совує їх у професійній діяльності, виявляючи творчий системи методичної підготовки майбутніх учителів
підхід. Вміє розв’язувати методичні задачі з ґрунтов- біології.
ним методичним поясненням своїх поглядів, має Результати дослідження дають підстави стверджу-
сформоване методичне мислення, виявляє самостій- вати, що в експериментальних групах рівень методич-
ність та ініціативність у навчальній діяльності. Сту- ної готовності до професійної діяльності значно
дент прагне до самовдосконалення та самокорекції підвищився порівняно з контрольними групами, що
своєї педагогічної діяльності, поглиблення і розши- свідчить про ефективність авторської системи мето-
рення методичних знань. Виявляє власний мето- дичної підготовки майбутніх учителів у педагогіч-
дичний стиль. ному університеті. Рівень сформованості мотивацій-
Рівні сформованості методичної готовності майбут- ного компоненту студентів ЕГ підвищився на 23,1%,
ніх учителів біології визначали на основі спостере- когнітивного – на 32,3%, діяльнісного – на 28,2%,
жень за майбутніми вчителями біології, анкетування, рефлексивного – на 18,9%. У КГ зміни не такі значні.
17
Висновки. Методична готовність – це мета і ре- сивно-творчий) та проаналізовано їхні показники, які
зультат методичної підготовки майбутніх учителів дають змогу визначити рівень методичної готовності
біології; її визначаємо як інтегровану якість особис- (низький, середній, достатній, високий). За допомо-
тості, спрямовану на ефективне вирішення освітніх гою розробленого діагностичного інструментарію
завдань за допомогою сформованої системи методич- визначено рівні методичної готовності студентів до і
них знань, умінь, мотивів і ціннісних ставлень, а та- після формувального експерименту, що довело ефек-
кож наявність певних якостей та здібностей педагога, тивність авторської моделі системи методичної
необхідних для ефективного виконання всіх видів підготовки майбутніх учителів біології.
методичної діяльності. У дослідженні розроблено Перспективами подальших наукових пошуків може
критерії методичної готовності майбутніх учителів бути створення нових діагностичних методик для
біології (мотиваційно-особистісний, когнітивно- ефективного оцінювання показників методичної
інформаційний, діяльнісно-технологічний, рефлек- готовності.
1. Біда О. А. Теоретико-методичні засади підготовки для вузов / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – 2-е изд.,
майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти перераб. и доп. – Минск : Изд-во БГУ, 1981. – 383 с.
у початковій школі : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / 5. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний
Біда Олена Анатоліївна. – Умань, 2003. – 492 c. ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
2. Брызгалова С. И. Формирование в вузе готовности 6. Новий словник іншомовних слів / [Л. І. Шевченко,
учителя к педагогическому исследованию: теория и О. І. Ніка, О. І. Хом’як, А. А. Дем’янюк] ; за ред.
практика / С. И. Брызгалова. – Калининград, 2004. – 312 с. Л. І. Шевченко. – К. : АРІЙ, 2008. – 672 с.
3. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной 7. Селютин В. Д. Научные основы методической
готовности студентов к педагогической деятельности : готовности учителя математики к обучению школьников
автореф. дис. … канд. пед. наук / К. М. Дурай-Новакова. стохастике : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 /
– М., 1983. – 32 с. Селютин Владимир Дмитриевич. – М., 2002 . – 344 с.
4. Дьяченко М. И. Психология высшей школы : учеб. пособ.
REFERENCES
1. Bіda O.A. Theoretical and methodological principles of revised. and ext. – Minsk : Publishing house of BSU,
training of teachers to implement natural education in 1981. – 383 p.
elementary school : dis. ... dr. ped. sciences: 13.00.04 / Bіda 5. Encyclopedia of Education / Acad. ped. sciences of Ukraine;
Olena Anatolіyivna. – Uman, 2003. – 492 c. chief ed. V. G. Kremen. – K : Yurinkom Inter, 2008. – 1040 p.
2. Bryzgalova S. I. Formation of readiness of high school 6. A new dictionary of foreign words / [L. I. Shevchenko,
teachers in a pedagogical research: theory and practice / S. I. О. І. Nicka, О. І. Homyak, A. A. Demjanjuk] ; ed.
Bryzgalova. – Kaliningrad, 2004. – 312 p. L. I. Shevchenko. – K. : Ariy, 2008. – 672 p.
3. Duray-Novakova K. Formation of professional readiness of 7. Seljutin V. D. Scientific bases of methodical readiness of the
students to pedagogical activity : thesis ... candidate ped. teacher of mathematics learning students stochastics : dis. ...
science / K. Duray-Novakova. – M., 1983. – 32 p. the doctor ped. sciences : spets.13.00.02 / Seljutin Vladimir
4. Dyachenko M. I. Psychology of high school : textbook. collec. Dmitriyevich. – M., 2002. – 344 p.
for schools / M. I. Dyachenko, L. A. Kandybovich. – 2 nd ed.,
The criteria and levels of the methodical readiness of future biology teachers
Grytsai N.
Abstract. The article defines the criteria, indicators and levels of the methodical readiness of future teachers of biology. The author
determined the components of methodical readiness: the motivational, cognitive, activity and reflexive. The criteria and indicators
might evaluate each component. The described levels of methodical readiness (low, medium, sufficient, high) have been
distinguished by the author. The specified diagnostic tools for evaluation the methodical readiness of future teachers of biology have
been selected. The results of pedagogical experiment that conducted in the Universities of Ukraine have been shown.
Keywords: methodical training, methodical readiness, criteria, levels, indicators.
Критерии и уровни методической готовности будущих учителей биологии

Н. Б. Грицай
Аннотация. В статье определены критерии, показатели и уровни методической готовности будущих учителей биологии.
Охарактеризованы компоненты методической готовности: мотивационный, когнитивный, деятельностный и рефлексивный.
Предложены критерии и показатели для оценки каждого компонента. Описаны уровни методической готовности (низкий,
средний, достаточный, высокий). Указано диагностический инструментарий для оценки методической готовности будущих
учителей биологии. Представлены результаты педагогического эксперимента, проведенного в вузах Украины.
Ключевые слова: методическая подготовка, методическая готовность, критерии, уровни, показатели.
18
Основні характеристики електронних текстів для навчання майбутніх

економістів професійно орієнтованого монологу виступу
Н. К. Лямзіна
Львівська комерційна академія, м. Львів, Україна
*Corresponding author. E-mail: lyamzina_n@mail.ru
Анотація. У статті висвітлено особливості електронних текстів для навчання студентів економічних спеціальностей, а
також зазначені труднощі їх сприйняття з екрану монітора. Наведена характеристика текстів веб-сторінок, а саме
презентаційних текстів, розташованих на веб-сайтах компаній. Досліджено лінгвістичні, мовленнєві та прагматичні
особливості презентаційного тексту. Визначена роль ключових слів для кращого сприйняття студентами інформації веб-
сайту та підготовки професійно-орієнтованого монологу виступу.
Ключеві слова: електронний текст, презентаційний текст, ключові слова, веб-сторінка.
Вступ. Використання інформаційних технологій в ос- навчання майбутніх економістів професійно орієнто-
віті набуває все більшої популярності, оскільки зав- ваного монологу виступу.
дяки мережі інтернет сучасне життя характеризується Результати та їх обговорення. На відміну від дру-
майже миттєвим доступом до великих масивів будь- кованих текстів, текстові матеріали, розміщені в
якої інформації. Кожен фахівець повинен вміти вільно інтернеті, мають низку особливостей. З огляду на це,
орієнтуватися в ньому й ефективно використовувати їх можна розділити на дві категорії: 1) такі, що сто-
його можливості у своїй професійній діяльності. За суються змістовно-стилістичного рівня електронних
даними В. Г. Костомарова [8], знання іноземних мов текстів (лексики, синтаксису та граматики) і 2) є фор-
відкриває доступ до 75–80 % всієї накопиченої у світі мально-структурними (мається на увазі візуальна
інформації. З огляду на це, інформаційно-комуніка- розмітка тексту, використання принципу «перегорну-
ційні технології поступово стають дедалі актуальні- тої піраміди», кількість інтегрованих до тексту поси-
шими і в навчальному процесі з іноземних мов. лань). Особливості сприйняття електронного тексту
Стислий огляд публікацій з теми. Лінгвости- широко досліджені науковцями. Електронним текс-
лістична специфіка текстів, розміщених в інтернеті, том, слідом за І. В. Корейбою, трактується як текс-
висвітлена в сучасних лінгвістичних дослідженнях тове утворення, призначене для сприйняття з екрана
О. М. Галічкіна, Л. Ф. Компанцева, С. С. Данилюк, монітора і для цього перетворене на відповідний
А. Є. Гульшина, С. А. Матвєєва, П. І. Сергієнко, цифровий код, розміщене на електронному носії та
Л. Ю. Щипіцина, а також врахована у працях сучас- викладене в комп’ютерній мережі [7, с. 41]. Поняття
них лінгводидактів М. Г. Бондарєв, Н. Л. Журбенко, «електронний текст» – ширше за поняття «гіпер-
Ю. В. Романюк, І. В. Корейба, які напрацьовували ме- текст», оскільки електронні тексти не завжди побудо-
тодики навчання різних видів читання в електронному вані за гіпертекстовою моделлю. Об’єктивні й суб’єк-
середовищі. Ґрунтовна характеристику таких текстів тивні чинники, які позитивно або негативно вплива-
визначена в роботі Ю. В. Романюк, яка слушно вва- ють на читача при ознайомленні з тестом у режимі
жає, що визначальною відмінністю електронних текс- онлайн, докладно розглянені й узагальнені в дослід-
тів є гіпертекстуальність. Гіпертекстом вважається женні І. В. Корейби [7, с. 30–31].
форма професійно орієнтованого тексту або аксіаль- Особливості електронного середовища зумовлю-
ний гіпертекст, як спосіб представлення інформації як ють труднощі сприйняття електронного тексту. До
нелінійної текстової структури з великими інтерак- основних обмежень щодо сприйняття електронного
тивними можливостями, при створенні якого, за тексту належать: обсяг тексту, який може бути пред-
основу береться звичайний зв’язний текст для якого ставлений на екрані монітора у сприятливому для
характерні усі лінгвістичні характеристики (зв’яз- сприйняття вигляді менше, ніж обсяг тексту на стан-
ність, цілісність, єдність, завершеність, неперервність, дартному друкованому аркуші; швидкість читання
інформативність), в якому відсутнє авторство і який тексту на екрані уповільнюється порівняно з читан-
може бути роздрукований та послідовно прочитаний у ням друкованого тексту в середньому на 25%; графіч-
вигляді лінійного тексту [12, с. 122]. ні, візуальні та мультимедійні засоби, які повинні, з
Згідно з цим визначенням, особливості гіпертексту одного боку, приваблювати користувачів, а, з другого
і професійно спрямованих друкованих текстів пере- – допомагати їм швидше здійснювати навігацію та по-
важно збігаються, обумовлюючись, передусім, належ- шук, однак не завжди допомагають, а іноді й переш-
ністю до функціональних типів та їхніх жанрів. Про- коджають сприйняттю текстової інформації [2, с. 133].
те, за переконанням М. А. Бовтенко [2, c. 126], під Утім встановлено, що швидкість сприйняття інфор-
впливом такого потужного нового екстралінгвістич- мації при читанні з екрана у середньому лише на 8
ного фактора, як електронне комунікаційне середови- секунд повільніша за швидкість читання з аркуша,
ще, основні ознаки жанрів (змістовно-тематичні, тобто різниця дуже незначна. Також доведено, що
стильові й композиційні), визначені М. М. Бахтіним швидкість сприйняття інформації з екрана залежить
[1], зазнають суттєвих змін. переважно від звички читати з цього виду носія, тобто
Мета нашої статті – визначити основні характе- прямо пропорційна досвіду читання з монітора. При
ристики текстів представлених в мережі інтернет для цьому, кращий результат інформаційної повноти
19
сприйняття був у реципієнтів, які читали текст саме з твором, зі своїми закономірностями композиційної та
веб-сайта. Цей факт, між іншим, свідчить про те, що змістовної організації. За змістом цей вид текстів
чим простіше викладена текстова інформація, тим можна розділити на три логіко-композиційні блоки:
легше вона сприймається, незалежно від місця пред- 1) «визначення», яке містить загальний опис компанії,
ставлення [4, с. 539]. тобто інформацію, про те, чим займається компанія, її
Сприяти поліпшенню сприйняття інформації, позиціонування на ринку, а також історією її створен-
поданої на веб-сайтах, – найважливіше із завдань ня та функціонування; 2) «акценти», в яких представ-
сучасних веб-дизайнерів, які сформулювали низку лені визначальні/специфічні риси компанії – такими
вимог щодо забезпечення зручності та доступності як їх сприймає та хоче висвітлити автор тексту, на-
змісту через мовне та візуальне оформлення текстів приклад, надійне партнерство, високопрофесійний і
(usability). Беручи до уваги величезний обсяг інфор- конкурентоспроможний бізнес, баланс між швидкіс-
мації, яку надає глобальна мережа, особливості тю, ціною та якістю послуг, що надаються, тощо;
техніки читання з екрана і те, що читання з екрана 3) «переваги» або те, що, на думку автора,може бути
фізіологічно складніше, ніж з аркуша, вони стверд- трактоване як перевага певної компанії над конкурен-
жують, що читачі текстової інформації веб-сайту тами на ринку.
застосовують передусім переглядовий вид читання. З Презентаційному тексту веб-сайту притаманні
огляду на це, автори текстів веб-сторінок повинні з загальні риси будь-якого тексту, але, на думку
самого початку зважати на селективний характер А. Є. Гульшиної, особливе значення для нього мають
читання та застосовувати спеціальні засоби, щоб при- зв’язність та цілісність. Цей вид тексту має своєрід-
вернути увагу читачів до ключових ідей. ний поділ на абзаци, де переважно є вертикальний
Основні характеристики текстів веб-сторінок інтервал і не завжди є абзацний відступ. Саме тому
визначив веб-дизайнер Я. Нільсен [11]. Проте, на дум- функція абзаців у презентаційних текстах має логіко-
ку лінгвіста М. А. Бовтенко, всі ці характеристики мо- смисловий характер.
жуть бути застосовані й до усіх інших типів електрон- Основна мета презентаційного тексту як основного
них текстів. Це такі характеристики, як: лаконічність, вербального елемента домашньої сторінки компанії –
оскільки електронний текст повинен загалом бути інформувати про справи компанії потенційних клієн-
щонайменше вдвічі коротшим, ніж його реальний або тів, інвесторів та інші компанії. Цим пояснюється на-
можливий друкований аналог; присвячення кожного явність у нього усіх основних рис інформативного
окремого абзацу тексту викладу кожної окремої монологу-повідомлення, тобто такої форми інформа-
думки; чіткість структури; застосування індуктивного ції, яка передбачена для передачі одержувачу даних
стилю (перегорнутої піраміди); оформлення переліків про події, процеси або дії тощо, що відбуваються,
у вигляді маркованих списків; оформлення додаткової відбулися чи відбуватимуться [3, c. 31]. Монолог-
інформації у вигляді гіперпосилань [11, с. 13]. повідомлення охоплює лише основні, найважливіші
До цих характеристик Я. Нільсена А. Є. Гульшина моменти, тому він вирізняється лаконізмом викладу,
додає низку інших, а саме: прості та змістовні заго- інформаційною насиченістю, суворою композицією та
ловки; використання нейтрального стилю мовлення; максимальною визначеністю.
використання стандартної термінології; виділення Як стверджує М. Лусон-Марко[15], усі структурні
ключових слів за допомогою кольору і шрифту, а елементи презентаційного тексту містять ретельно
також гіперпосилань; візуальний поділ тексту за підібрану та належно представлену інформацію, яка
допомогою підзаголовків; стандартні кольори поси- забезпечує створення позитивного іміджу компанії.
лань, що полегшує упізнавання вже переглянутих Тому основна мета презентаційного тексту – інформу-
сторінок; графічні елементи, однак лише за умови що вати – інтегрована з метою переконати, завдяки чому
вони дійсно доповнюють текст [4, с. 538]. презентаційний текст має багато спільного з такими
Наведені характеристики текстів веб-сайтів дослід- жанрами як реклама або новини.
ниця визначила на матеріалі презентаційних текстів, Дещо іншу точку зору, на реалізацію риторичної
розміщених на веб-сайтах компаній. Під презентацій- функції презентаційного тексту веб-сайту, має
ним текстом А. Є. Гульшина розуміє доволі корот- А. Нільсен (A. Nielsen). Порівнявши тексти, представ-
кий за обсягом текст, мета якого – донести до реципі- лені у друкованій брошурі та на домашній сторінці
єнта інформацію про той чи інший предмет, компанію компанії, дослідниця відзначила менш помітну емо-
або товар, іншими словами, ознайомити його з голов- ційність стилю презентаційного тексту, на відміну від
ними, на думку авторів, характеристиками, ознайоми- тексту брошури, а також домінування у ньому рис
ти читача з тематикою, що висвітлюється [5, c. 121]. дескриптивного, а не спонукального та аргументатив-
Саме цей тип електронного тексту репрезентує найго- ного дискурсу, що притаманні рекламі [16, c. 23].
ловнішу інформацію про компанію на її домашній Всупереч емоційному спонуканню, властивому рито-
сторінці та, як довела дослідниця, стосується тих відо- риці тексту брошури, презентаційний текст має більш
мостей, які читач краще сприймає з екрану, ніж на папері. каузальну структуру, тобто, виразніше демонструє зв’яз-
Оскільки об’єктом нашого дослідження є процес ки між фактами, подіями та характеристиками компанії.
навчання майбутніх економістів, сфера професійних До того ж, властивості гіпертексту дають змогу
інтересів яких передбачає ознайомлення з інформаці- представити характеристики об’єкта у презентаційно-
єю веб-сайтів міжнародних компаній, розгляньмо ха- му тексті стисло, у вигляді списку, а потім розглянути
рактеристики зазначеного типу текстів. їх докладніше в текстах-посиланнях. Це призводить
Будучи вербально-візуальним феноменом, презен- до видозмін структури звичайного тексту від цик-
таційний текст водночас є цілісним мовленнєвим лічної до ієрархічної, що є типовою ознакою
20
гіпертексту. Загалом, резюмує дослідниця, високий передають основний зміст тексту. Набір ключових
ступінь інформативності, притаманний усім електрон- слів розглядається вже як текст, що має і цілісність
ним текстам, робить презентаційний текст особливо (так звану «ядерну цілісність»), і зв’язність (міні-
щільно насиченим фактичною інформацією при мальну зв’язність ланцюжкової структури), оскільки
значному зменшенні рис рекламного тексту. набір ключових слів відображає переважно тему
Що стосується лінгвістичних особливостей презента- тексту, а його впорядкованість – через асоціативні
ційного тексту, то вони спільні для усіх інших типів елек- зв’язки – рему [13, c. 82].
тронних текстів: індуктивна структура тексту («принцип Окрім цілісності та зв’язності, текстам-набору
перевернутої піраміди»); короткість/стислість застосов- ключових слів властиві й інші ознаки: варіювання
них слів і граматичних конструкцій; висока інформатив- кількості ключових слів, залежність набору ключових
ність задіяних слів із граматичних конструкцій; зас- слів від певної комунікативної потреби [10, c. 6],
тосування слів з високою частотністю використання; склад набору ключових слів (здебільшого це іменники
обмежена кількість займенників, пасивних конструкцій, у функції суб’єкта, рідше – інші частини мови у
заперечних граматичних конструкцій [6, c. 9]. функції предиката) [13, c. 83–84].
Лінгвістичні особливості електронних текстів мо- При селективному читанні, яким є читання текстів
жуть визначатись і з точки зору розподілу їх на мовні, веб-сайту, значний вплив на розуміння інформації або
мовленнєві та прагматичні. Мовні особливості прита- створення глобального образу змісту тексту має поєд-
манні морфологічному, словотворчому, лексичному, нання двох видів наборів ключових слів. Перший вид
синтаксичному та графічному рівням мови. При цьо- є набором ключових слів, що виділив сам автор
му основні характеристики мови інтернету зумовлені тексту (наприклад, за допомогою заголовків, ключо-
стрімким оновленням мовних засобів, зокрема за вих слів, поданих іншим кольором або шрифтом,
рахунок нових графічних знаків, термінів, спеціаль- посилань тощо), що відображає основу тексту,
них абревіатур і акронімів, аграматизмів і коливань у доступну для реципієнта. Другий вид охоплює ключо-
мовних нормах. ві слова, виокремленні реципієнтом, він становить
Мовленнєві особливості електронного тексту скла- своєрідну індивідуальну проекцію змісту тексту.
даються із специфічного поєднання ознак усної та пи- Бажано, щоб набір ключових слів автора і набір клю-
семної форм мовлення: з одного боку, електронним чових слів реципієнта збігалися, тоді можна вважати,
текстам властиві спонтанність, діалогічність, контекс- що те, що хотів висловити автор, дійшло повною
туальність, спрощення засобів вираження, наявність мірою до сприйняття адресата [10, с. 539–440].
вигуків і дискурсивних слів, а з другого – писемна Значення набору ключових слів полягає в тому, що
форма, підготовленість, логічність, зв’язність, можли- ключові слова, слугуючи смисловими опорами для сту-
вість редагувати текст, нормативність. дентів при читанні, тобто будучи свідченням смис-
Прагматичні особливості електронного тексту зу- лового оброблення тексту веб-сайта, можуть викону-
мовлені залежністю від програмних й апаратних засобів: вати роль орієнтирів для фіксації інформації тексту, а
а саме необхідністю компенсувати відсутність невер- також для підготовки на його основі тексту усного
бальних ключів; креативність; можливість застосовувати публічного виступу.
гіпертекст і мультимедіа; наявністю особливого ме- Як уже зазначалося, користувачі інтернету здебіль-
режевого етикету, притаманного і загальній електронній шого застосовують селективний вид читання, перехо-
комунікації, і окремому її жанру [9, c. 9]. дячи до читання задля глибшого розуміння, якщо
Важливим для даного дослідження є висновок А. потрібна інформація знайдена й вимагає ретельнішого
Є. Гульшиної про роль ключових слів у сприйнятті та ознайомлення та/або опрацювання. І. В. Корейба
розумінні інформації електронного тексту. Ключове стверджує що, вагомою передумовою ефективного
слово вона трактує двояко: з одного боку, як слово або читання в інтернет-мережі є розвиток у студентів
словосполучення із тексту, що несе в певному тексті умінь насамперед пошукового, переглядового й оз-
суттєве смислове навантаження з точки зору інфор- найомлювального читання [7, c. 62–63]. При цьому
маційного потоку, як воно визначене в інформатиці варто звернути увагу і на той вид читання, який має
та, з другого – вважає його рівноцінним поняттю безпосередній зв’язок, по-перше, із професійною
«смислова віха» або «опорний пункт» [4, с. 114]. спрямованістю читанням, по-друге, з трансформацією
Останнє вперше було запропоноване у психології та отриманої інформації задля підготовки професійно
психолінгвістиці дослідниками М. М. Жинкіним, І. О. орієнтованого публічного монологу-виступу.
Зімньою, О. О. Лєонтьєвим та О. І. Новіковим, згодом Висновки. Зважаючи на величезні обсяги інформа-
його вивчили і методисти Ю. І. Пасов та В. Ф. Сатінова. ції, основним видом читання електронного тексту є
Роль ключових слів, смислових віх або опорних селективне, переглядове читання, ніж читання текстів
пунктів полягає у наступному: у процесі сприйняття на паперових носіях, але з кращим показником
тексту відбувається його смислове опрацювання, яке інформаційної повноти сприйняття. Зауважимо, що
здійснюється у вигляді спочатку смислового члену- тексти веб-сайтів відзначаються лаконічністю, чіткіс-
вання, а згодом і смислового групування матеріалу тю структури, простими і змістовними заголовками; а
навколо основного або смислового поняття. Слугую- також виокремленням ключових слів кольором,
чи носіями смислу кожної частини тексту, смислові шрифтом і гіперпосиланнями. Остання характеристи-
поняття, з одного боку, полегшують його сприйняття і ка є вагомою передумовою, по-перше, для кращого
запам’ятовування, а з другого – використовуються як сприйняття і фіксації сприйнятої студентами інформа-
орієнтири для подальшого відтворення тексту [14, с. 155]. ції веб-сайту, по-друге, для підготовки професійно-
Отже, ключові слова – це дискретні одиниці, які орієнтованого монологу виступу.
21
ЛИТЕРАТУРА
1. Бахтин М. М. Проблема речового жанра / М. М. Бахтин // телекоммуникационных проектов (в неязыковом вузе) :
Литературно-критические статьи. – М., 1986. – С. 428–472. автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед.
2. Бовтенко М. А. Компьютерная презентация как жанр наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и
электронного текста / М. А. Бовтенко // Научные записки воспитания (иностранные языки)» / Н. А. Кочетурова. –
НГУЭУ. – 2005. – Вып. 2. –С. 125–132. М., 2009. – 286 с.
3. Гальперин П. Я. Текст как объект лингвистического 10. Куликов С. В. Минимальная единица смысловой
исследования / П. Я. Гальперин. – М. : Наука, 1981. – 38 с. структуры текст (психолингвистический анализ) :
4. Гульшина А. Е. Лингвостилистические особенности автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук:
восприятия текста веб-сайта / А. Е. Гульшина // Вестник спец. 13.00.01 / С. В. Куликов. – М., 1985. – 18 с.
ТГТУ. – 2006. – Т. 12. –С. 538–542. 11. Нильсен Я. На что обращают внимание веб-читатели
5. Гульшина А. Е. Лингвостилистические особенности [Електронний ресурс] / Я. Нильсен. – 2000. – Режим
текста веб-сайта: проблема смыслового восприятия (на доступу : http://www.webmascon.com/topics/text/20a.asp.
материале презентационных текстов веб-сайта) : дис. ... 12. Романюк Ю. В. Гіпертекст як форма професійно
канд. филол. наук : 10.02.19 / Гульшина Анастасия орієнтованого англомовного тексту та його лінгвістичні
Евгеньевна. – М., 2006. – 155 с. особливості / Ю. В. Романюк // Вісник Київського
6. Журбенко Н. Л. Методика обучения созданию національного лінгвістичного університету. Сер. пед. та
письменных вторичных иноязычных текстов на основе психол. – 2009. – Вип. 16. – С. 117–124.
ресурсов Интернета (на материале английского языка) : 13. Сахарный Л. В. Набор ключевых слов как текст / Л. В.
автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук Сахарный, С. А. Сибирский, А. С. Штерн // Психолого-
: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и педагогические и лингвистические проблемы
воспитания" (русский язык как иностранный и исследования текста. – Пермь, 1984. – С. 81–83.
иностранные языки в общеобразовательной школе)» / 14. Смирнов А. А. Смысловое восприятие речевого
Н. Л. Журбенко. – М., 2008. – 26 с. сообщения (в условиях массовой коммуникации) /
7. Корейба І. В. Методика навчання професійного читання Смирнов А. А. – М. : Наука, 1976. –342 с.
майбутніх учителів німецької мови з використанням 15. Luzón-Marco M. J. A Genre Analysis of Corporate Home
Інтернет-ресурсів : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Pages // LSP& Professional Communication. – 2002. – № 1.
Корейба Інна Василівна. – К., 2010. – 286 с. –Vol. 2. – P. 31–56.
8. Костомаров В. Г. Методика преподавания русского языка 16. Nielsen A. Е. Rhetorical Features of the Company Website
как иностранного / О. Д. Костомаров, О. Д. [Електронний ресурс] / A. Е. Nielsen // Papers from The
Митрофанова. – М. : Рус. яз., 1990. – 286 с. Centre for Internet Research. – 2002. – 32 p. – Режим
9. Кочетурова Н. А. Методика обучения иноязычной доступу: http://cfi.au.dk/fileadmin/ www.cfi.au.dk/
электронной коммуникации на основе /publikationer/cfis_skriftserie/006_nielsen.pdf.
REFERENCES
1. Bakhtyn M. M. The problem of the verbal genre // The professional reading using the Internet resources: dis. …
literary-critical articles. – M., 1986. – P. 428–472. candidane of ped. sciences : 13.00.02 – K., 2010. – 286 p.
2. Bovtenko M. A. Computer presentation as a genre of 8. Kostomarov V. H. Methods of teaching Russian as a foreign
electronic text. – Nauchnye zapysky NHUEU. – 2005. – Is. language. – M. : Rus. iaz., 1990. – 286 p.
2. –P. 125–132. 9. Kulykov S. V. The minimum unit of the semantic structure
3. Hal'peryn P. Ya. Text as an object of linguistic research. – of the text (the psycholinguistic analysis): ): abstr. dis. cand.
M. : Nauka, 1981. – 38 p. ped. sciences: 13.00.01. – M., 1985. – 18 p.
4. Hul'shyna A. E. Linguostylistic peculiarities of the website 10. Romaniuk Yu. V. Hypertext as a form of professionally
text perception.–Vestnyk THTU. – 2006. – Vol. 12. – P. 538–542. oriented English text and its linguistic features. – Visnyk
5. Hul'shyna A. E. Linguostylistic peculiarities of the website Kyivs'koho natsional'noho linhvistychnoho universytetu.
text: the problems of semantic perception (based on the Ser. ped. ta psykhol. – 2009. –Is. 16. – P. 117–124.
presentation of website texts) . – M., 2006. – 155 p. 11. Sakharnyj L. V. The set of keywords as the text – Perm',
6. Zhurbenko N. L. Methods of teaching the creation of 1984. – P. 81–83.
written secondary foreign language texts based on the of 12. Luzón-Marco M. J. A Genre Analysis of Corporate Home
Internet resources: abstr. dis. cand. ped. sciences: 13.00.02. – Pages // LSP& Professional Communication. – 2002. – № 1.
M., 2008. – 26 p. –Vol. 2. – P. 31–56.
7. Korejba I. V. Methods of teaching future German teachers of
The Main Characteristics of Electronic Texts for Teaching Prospective Economists’ Professionally Oriented Monologue
Lyamzina N.
Abstract. The article deals with the peculiarities of electronic texts for training economic students and difficulties of their perception
from the monitor screen. The characteristic of web-page texts, such as corporate home pages of companies is .identified. Linguistic,
verbal and grammatical peculiarities of сorporate home pages are investigated. The role of the key words for better perception of
website information by the students and training of professionally oriented monologue performances is determinated.
Keywords: electronic text, сorporate home page, keywords, web page.
Основные характеристики электронных текстов для обучения будущих экономистов профессионально ориентиро-
ванного монолога выступления
Н. К. Лямзина
Аннотация. В статье освещены особенности электронных текстов для обучения студентов экономических специальностей,
а также указаны трудности их восприятия с экрана монитора. Приведена характеристика текстов веб-страниц, а именно
презентационных текстов, расположенных на веб-сайтах компаний. Исследованы лингвистические, речевые и
прагматические особенности презентационного текста. Определена роль ключевых слов для лучшего восприятия
студентами информации веб-сайта и подготовки профессионально-ориентированного монолога выступления.
Ключевые слова: электронный текст, презентационный текст, ключевые слова, веб-страница.
22
Самостійна робота студента – перший крок в роботі практичного лікаря

Н. В. Малярська1, М. І. Драчук2
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
*Corresponding author. E-mail: n.malyarska@gmail.com1, maryashka0503@gmail.com2
Аннотація. В статті представлена інформація про особливості навчального процесу в умовах ЄКТС – Європейської
кредитно-трансферної накопичувальної системи. Наголос зроблено на самостійну роботу студентів у ВНЗ – вищих
начальних закладах України. Приведено деякі дані британських дослідників для модифікації навчального процесу в
сучасних умовах.
Ключові слова: вища освіта в Укараїні, ЄКТС, самостійна робота студентів.
«...Навчіться виконувати чорнову роботу в науці. Вивчайте,
зіставляйте, примножуйте факти. Яким не було б досконалим крило
птаха, воно ніколи б не змогло підняти його вгору, не спираючись на
повітря. Факти – це повітря вченого. Без них Ви ніколи не зможете
злетіти. Без них Ваші "теорії" – порожні потуги».
І.П. Павлов
Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку ви- Завдання викладача кафедри – допомогти студентам
щої освіти в Україні самостійна робота студентів стати ефективними учнями, об’єднати їх у діяльне спів-
набуває все більшого значення. Самостійна робота товариство. З цією метою необхідно наділити студентів
студентів регламентована Положенням про організа- повноваженнями керувати власним навчанням [5,6].
цію навчального процесу у вищих навчальних закла- Самостійна робота є одним з найважливіших ком-
дах України, прийнята законом України «Про вищу понентів освітнього процесу, що передбачає інтегра-
освіту» (2014р.) і залишається актуальною темою в цію різних видів індивідуальної та колективної нав-
організації ЄКТС – Європейської кредитно-трансфер- чальної діяльності, яка здійснюється як під час ауди-
ної накопичувальної системи в Україні [1,4]. Самос- торних, поза аудиторних занять, без участі викладача,
тійна робота студентів в сучасних умовах є важливим так і під його безпосереднім керівництвом. У контекс-
важелем у майбутній роботі практичного лікаря. ті сучасної системи навчання самостійна робота домі-
Державна національна програма «Освіта. Україна XXI нує серед інших видів навчальної діяльності студентів
ст.» визначила стратегію розвитку освіти в Україні, після практичної підготовки (може становити від 15
пріоритетні напрями та шляхи створення системи без- до 55% навчального програмового матеріалу) та доз-
перервного навчання [2,4]. воляє розглядати накопичувані знання як об’єкт влас-
Мета статті: обгрунтувати необхідність впровад- ної діяльності студента [5].
ження конспектів для самостійної роботи у навчаль- Для формування професійної якості лікаря, необ-
ний процес студентів-медиків як засобу управління їх хідним є не лише вміння працювати без сторонньої
самостійним навчанням. Ведення конспекту забезпе- допомоги, але і вирішувати цілісні завдання, складні
чить високі результати навчання і створить умови для ситуаційні задачі, приймати рішення в наданні
формування професійної компетентності майбутніх невідкладної допомоги, аналізувати ситуацію, прогно-
лікарів-практиків. Конспекти допоможуть на початках зувати її перебіг та практично реалізувати. Особис-
практичної діяльності лікаря загальної практики, тому тість лікаря в сучасних умовах має більше вимог,
що зекономлять час для пошуку нової інформації, а це тому репродуктивна самостіна робота повинна бути
допоможе у спілкуванні з пацієнтом [4,11]. лише частиною професійної діяльності. Лікар-практик
Самостійна робота студентів забезпечується систе- повинен постійно вдосконалювати самого себе, йти
мою навчально-методичних засобів, передбачених вперед, робити правильні висновки з інших ситуацій,
для вивчення конкретної навчальної дисципліни: під- ставити нові цілі і завдання і працювати. Треба дума-
ручники, навчальні та методичні посібники, додатко- ти, що відсутність будь-якого компонента не дозволяє
ва фахова література, наукові видання. Дидактичне формувати самостійність як особистісну якість май-
забезпечення самостійної роботи студентів передба- бутнього спеціаліста [8].
чає використання конспектів. Найважливішим компонентом самостійності є
Нова парадигма організації навчального процесу в прийняття рішень. Ця риса студента-медика насампе-
умовах ЄКТС передбачає: ред забезпечує потребу самореалізації. Здатність
- навчання, орієнтоване на результат (набуття сту- приймати рішення грунтується на розумінні суттєвого
дентом відповідних компетенцій під час вивчення вміння порівнювати, здійснювати аналіз, синтезувати
кожної дисципліни; та узагальнювати, планувати, робити висновки, орга-
- навчання орієнтоване на особу, яка навчається нізовувати свою роботу постійно [7].
(підтримка студентів у виробленні ними власних сти- Цілеспрямована сукупність дій студента під керів-
лів та набуття досвіду навчання); ництвом викладача на основі використання засобів суп-
- пацієнтоорієнтоване навчання (для медичних фа- роводу навчального процесу передбачає самостійність –
культетів). можливість здійснювати самостійну роботу на основі
формування якостей рефлексивного керування [8].
23
Самостійну роботу студентів можна класифікувати - методично налаштовуйте їх на самостійну роботу,

за різними критеріями: обєктивно оцінюйте самостійну роботу на настіпному
1. За характером керівництва і способом здійснення занятті;
контролю за якістю знань з боку викладача можна - заохочуйте використання інформаційних методик
виділити: в аудиторії та виробіть звичку у студентів працювати
а) аудиторну та позааудиторну; вдома, «на ходу» (в автобусі, метро, тощо);
б) колективну роботу під контролем викладача. - залучайте студентів до «реальних питань» –
2. За рівнем обов’язковості: мотивувати, підкреслювати, демонструвати вагомість
а) обов’язкову, визначену навчальними плана- вивчення теми навчального заняття (практичного та
ми і робочими програмами; лекційного) для застосування в практиці.
б) рекомендовану; Мабуть доцільно тут згадати про цикл Демінга:
в) зініційовану. ПЛАНУЙ – ДІЙ – ПЕРЕВІРЯЙ – ВПЛИВАЙ
3. 3а рівнем прояву творчості: ( ВТІЛЮЙ).
а) репродуктивну, що здійснюється за певним Британські дослідники вважають, що в умовах
зразком; студенто-центрованого підходу партнерства та спів-
б) реконструктивну, яка передбачає слухання і робітництва викладачів та студентів, сучасний
доповнення лекцій викладача, складання планів, викладач це:
конспектів, тез тощо. - помічник (facilitator);
в) евристичну, спрямовану на вирішення - радник (counsellor);
проблемних завдань, отримання нової інформації, її - консультант( adviser);
структурування. - контролер( controller).
г) дослідницьку, яка орієнтована на проведення Зазаначені вище функції викладача націлені на
наукових досліджень[4.7]. створення оптимального навчального середовища для
Контроль самостійної роботи студентів включає: ефективного навчання, в тому числі – самостійного.
- перевірку конспектів, рефератів, розв'язаних задач, Самостійна робота студента є основним засобом
розрахунків, виконаних графічних вправ, індивідуаль- оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від
них завдань; обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота
- відповіді на контрольні або тестові питання. студента забезпечує систему навчально-методичних
Окрім самостійного засвоєння знань студенти засобів, передбачених для вивчення конкретної нав-
мають опанувати методи аналізу, синтезу, узагальнен- чальної дисципліни: підручник, навчальні та мето-
ня інформації. дичні посібники, конспект лекцій викладача, практи-
Важливим для професійної освіти є навчити студен- кум, навчально-методичний комплекс дисципліни то-
та опановувати професійну термінологію, оперувати що. Методичні матеріали для самостійної роботи сту-
спеціальною термінологією, аргументовано висловлю- дентів повинні передбачати можливість проведення
вати власну думку, аналізувати факти, опонувати та вмі- самоконтролю з боку студента. Для самостійної робо-
ти вести дискусію. В зв’язку з цим значення набуває ти студенту також рекомендують відповідну наукову
самостійна робота з додатковими джерелами (глосарія- та фахову монографічну і періодичну літературу [4,10].
ми, енциклопедіями, словниками, базами даних), що Самостійна робота майбутнього спеціаліста повин-
забезпечує можливість зіставлення матеріалу, узагаль- на бути спрямована не тільки на формування профе-
нення, порівняння, аналізу, класифікації [3; 4; 8]. сійних знаннь та вмінь, а й розвиток організаторських
Застосування сучасних інформаційних технологій у та комунікативних якостей. Найважливіше у роботі
процесі організації самостійної роботи має ряд переваг: спеціаліста – це вміння володіти собою, відчувати
- навчальний матеріал подано на сучасному рівні; своє тіло, вміти знімати напруження та розслаблюва-
- можливість вибору студентом індивідуального ре- тися, а також викликати у собі відчуття стриманої
жиму роботи; сили та впевненості. Оптимальним у роботі сучасного
- використання можливостей переносу навчального спеціаліста євміння управляти своїми емоціями, на-
матеріалу на електронні носії; лаштовуватися на подолання труднощів, «знімати»
- варіативність завдань з особистісно-зорієнтованим психологічний вплив невдач та долати страх майбут-
урахуванням можливостей та здібностей студентів; ньої діяльності [11].
- підвищення професійної мотивації студентів; На думку Г. Сковороди, добре виховану людину
- можливість об’єктивного електронного контролю характеризують такі моральні якості, як любов до
за станом засвоєння студентом необхідного навчаль- Вітчизни і праці, чесність, правдивість, скромність,
ного матеріалу[3; 9]. сила волі, почуття людської гідності та дружби.
На медичному факультеті університету Лідсу у Ве- Самостійна робота це навчання – свідомий, ціле-
ликобританії серед основних способів наділити спрямований процес «подорожування в невідоме»,
студентів повноваженнями виділено: який відбувається постійно, без вікових обмежень.
- працюйте зі студентами на заняттях з викорис-
танням інтерактивних технологій;
1. Закон України «Про вищу освіту»//2014, № 37-38, ст.204. 3. Гризун Л. Є. Дидактичні особливості сучасного
2. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI комп’ютерного підручника // Засоби навчальної та
ст.). – К., 1999. науково-дослідної роботи. – ХДПУ, 2000.
24
4. Журавська Л. М. Концептуальні умови управління 8. Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник

самостійною роботою студентів у ВНЗ // Освіта та наукових праць / [за заг. ред. проф. В.І. Сипченка]. –
управління. – Т. 3. – 1999. – №2. Вип. LIХ. – Слов’янськ: СДПУ, 2012. – 355 с.
5. Кудрянт З. Н. Система освіти в Україні // Педагогіка. 9. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / [З.Н. Курлянд, Р.І.
Навч. Посібник. – Одеса: ПДПУ, 2001. – С. 55-56. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.]. – К.: Вища школа, 2005.
6. Мешко Г. М. Вступ до педагогічної професії: Практикум. – С. 241.
Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. – 10. Яресько К.В. Культура управління навчальною
Т.: ТИПУ, 2008 діяльністю студентів. – Х.: ХНУРЕ, 2004. – 235с.
7. Фіцула М. М. Вступ до педагогічної професії: Навч. 11. В.Є Мілерян //Методичні основи підготовки і
посіб. для студентів вищих педагогічних закладів освіти. проведення навчальних занять в медичних вузах
– Т.: Навчальна книга «Богдан», 2003. (методичний посібник): – Київ, «Хрещатик», –2004. – 80 с.
REFERENCES
1. Law of Ukraine "On Higher Education" // 2014, № 37-38, 7. Fitsula M. Introduction to the teaching profession: Training.
Article 204. guidances. for students of higher educational institutions of
2. State national program "Education" (Ukraine XXI century.). education. - T .: Educational book "Bogdan", 2003.
- K., 1999. 8. Humanization of the educational process: collection of
3. Gryzun L.E. Didactic features of modern computer textbook papers / [by the Society. Ed. prof. V.I. Sypchenko]. - Vol.
// means of educational and research work. - HDPU, 2000. LIH. - Slavyansk: SDPU, 2012. - 355 p.
4. Zhuravska L.M. Conceptual condition management 9. Higher School of Pedagogy: teach. guidances. / [Z.N.
independent work of students in higher education // Kurlyand, R.I. Hmelyuk, A.V. Semenov et al.]. - K .: High
Education and Management. - T. 3. - 1999. - №2. School, 2005. - P. 241.
5. Kudryant S.N. Education system in Ukraine // Pedagogy. 10. K.V. Jaresko Culture management training activities of
Teach. Manual. - Odessa: CPAP, 2001. - P. 55-56. students. - H .: KNURE, 2004. – 235 p.
6. Mieszko G.M. Introduction to the teaching profession: 11. V.YE. Mileryan // Methodical bases of preparation and
Workshop. Teach. guidances. for university students. - T .: holding of classes in medical schools (textbook): - Kyiv,
TYPE, 2008 "Khreshchatyk" -2004. - 80 p.
Independent work of students - the first step in the practitioner.

Malyarska N., Drachuk M.
Abstract. This article provides information about the features of the educational process in terms of ECTS – European Credit
Transfer and Accumulation System. Emphasis is placed on independent work of students in higher education - higher education
institutions of Ukraine. We give some details of British researchers to modify the educational process in modern conditions.
Keywords: higher education Ukrainian, ECTS, individual work of students.
Самостоятельная работа студента – первый шаг к работе практикующего доктора.

Н. В. Малярская, М. И. Драчук
Аннотация. В статье представлена информация об особенностях учебного процесса в условиях ЕКТС - Европейской
кредитно-трансферной накопительной системы. Акцент сделан на самостоятельную работу студентов в ВУЗах – высших
учебных заведениях Украины. Приведены некоторые данные британских исследователей для модификации учебного
процесса в современных условиях.
Ключевые слова: высшее образование в Украине, ЕКТС, самостоятельная работа студентов.
25
Нормативно-правова база впровадження ідеї толерантності

в освітній процес: досвід України
Т. В. Мотуз
Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Дніпропетровськ, Україна
Corresponding author. E-mail: tetmotuz@gmail.com
Аннотація. У статті проаналізовано та систематизовано нормативно-правову базу впровадження толерантності в освітній

процес як основу організації навчальної та виховної роботи з учнівською молоддю щодо формування основ толерантної
поведінки та взаємодії. Виокремлено проблемні питання, вирішення яких сприятиме підвищенню ефективності роботи
освітніх установ щодо виховання толерантності учнівської молоді: у нормативних документах варто окреслити вимоги до
моральних якостей педагогічних працівників, серед яких чільне місце має належати толерантності; потребує прийняття на
рівні держави окремої цільової програми з питань формування толерантності та попередження екстремізму та ін.
Ключові слова: толерантність, нормативно-правова база, освітній процес.
Вступ. Толерантність, взаємоповага, свобода слова, сутні педагогічні дослідження, у яких вивчається та
гуманізм є ключовими демократичними цінностями аналізується нормативно-правова база впровадження
ХХІ століття, що стали необхідною передумовою ідей толерантності в освітній процес, його демократи-
формування громадянського суспільства, конструк- зація й гуманізація, що гальмує впровадження назва-
тивного розв’язання суперечностей. Правове визнан- них ідей у практику сучасних навчальних закладів.
ня свобод і рівності – рівноцінності людини і грома- Мета статті полягає у системному аналізі норма-
дянина породжує соціальну необхідність виховання тивно-правової бази впровадження толерантності в
початкових основ толерантної поведінки та форму- освітній процес як основи організації навчальної та
вання установок і цінностей толерантної свідомості виховної роботи з учнівською молоддю щодо форму-
підростаючого покоління. У цілому, концепт «толе- вання основ толерантної поведінки та взаємодії.
рантність» для науки, у тому числі педагогічної, є Матеріали і методи. Для досягнення мети дослід-
досить новим. Він сформувався в середині ХХ століт- ження та розв’язання його завдань використано комп-
тя, як розгорнуте розуміння сутності понять «мило- лекс методів, зумовлених специфікою досліджуваної
сердя», «терпимість» і подібних. Розвиток концепту і проблеми, серед яких загальнонаукові методи (аналіз
його широке застосування в освітній діяльності пов’я- і синтез, зіставлення, узагальнення, систематизація),
зані з розвитком глобальних відносин і все більшою термінологічний аналіз, систематизація та узагальнення.
прозорістю кордонів у всьому світі. Результати та їх обговорення. Правові засади, що
Ефективність впровадження у систему освіти прин- створюють основу впровадження ідеології толерант-
ципів толерантності, організація виховної роботи з ності у вітчизняну систему освіти, містяться в різних
учнівською молоддю щодо формування основ толе- правових джерелах, які ми згрупували наступним чином:
рантної поведінки і взаємодії визначається наявністю – декларації, що мають міждержавне, загальносві-
відповідного нормативно-правового підґрунтя та зас- тове значення;
тосуванням його у практиці роботи освітніх установ. – конвенції і пакти, які є основними документами
Короткий огляд публікацій за темою. Наукові при створенні законодавчих основ на рівні держави і
розвідки з питань нормативно-правового забезпечен- міжнародному контролі за їх;
ня толерантності у системі суспільно-політичних наук – законодавчі акти, які проголошують й утверд-
(політологія, право) переконують, що у світі склалася жують принципи правової держави і толерантності
розгалужена система нормативно-правових підвалин (Конституція України);
толерантності. В. Хастантиновим було зроблено спро- – нормативні документи у галузі освіти загально-
бу узагальнення цього процесу та виділення періодів державного, регіонального значення, у яких закріпле-
його розвитку. Зокрема, вчений виділяє такі 3 етати: но принцип толерантності як основу організації
1) ХVІ-ХУІІ ст. – коли ухвалюються правові акти, у освітньо-виховного процесу.
зв’язку з релігійним розколом у Європі, які були Проаналізуємо низку виокремлених вище докумен-
призначені для регулювання гострих конфліктних тів задля з’ясування місця аналізованого поняття
відносин між різними конфесійними спільнотами як (толерантність) у міжнародій та загальнодержавній
усередині окремих країн, так і в міждержавних нормативній базі.
стосунках; 2) XVIII – перша половина XX ст. – орієн- Серед документів міждержавного, загальносвітово-
тація міжнародного права на ліберальні цінності, го значення, в основу яких покладено принципи демо-
упорядкування захисту прав релігійних, національ- кратії, рівноправ’я, взаємоповаги та рівності у різних
них, мовних меншин у Європі та Північній Америці сферах суспільного життя слід виділити Declaration of
конституційними нормами; 3) починаючи з другої по- principles on tolerancе / Декларацію принципів толе-
ловини XX ст. - і донині, – визнання міжнародним рантності (Резолюція Генеральної конференції
співтовариством універсальних прав і свобод людини, ЮНЕСКО 16.11.1995 р.), Convention on the Elimination
формування регіональних систем захисту цих прав і of All Forms of Discrimination Against Women /Конвен-
свобод [10, с. 223-224 ]. цію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо
Попри таку давню історичну традицію майже від- жінок (Факультативний протокол 995_794 від
26
06.10.1999 р.), International Convention on the Elimina- світосприйняття, що й досі виступає потужним джере-
tion of All Forms of Racial Discrimination / Міжнародну лом духовного догматизму й нетерпимості.
Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримі- Ідеї толерантності, гуманізму, демократії знайшли
нації (Генеральна Асамблея ООН від 21.12.1965 р.), своє відображення у низці нормативних документів
Declaration on the Rights of Persons Belonging to сфери освіти. Принципи демократизації й гуманізації
National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities / освітнього процесу, виховання учнів на засадах спів-
Декларацію про права осіб, що належать до націо- робітництва та толерантності набули особливої акту-
нальних або етнічних, релігійних та мовних меншин алізації з початком незалежності нашої держави. На
(Генеральна Асамблея ООН від 18.12.1992 р.), The UN Всеукраїнській педагогічній раді працівників освіти,
Convention on the rights of the child / Конвенцію ООН яка відбулася 30.06.1994 р. схвалено Концепцію
про права дитини (Генеральна Асамблея ООН від національного виховання [5], яку потім надруковано в
21.12.1995 р.) та ін. журналі «Рідна школа» (№6, 1995 р.). Серед низки
Головним актованим джерелом міждержавго рівня вимог до педагогічних працівників у концепції зафік-
з питань толерантності є Declaration of principles on совані такі: «Педагог повинен уміти: <…> будувати
tolerancе / Декларація принципів толерантності (далі виховний процес на принципах добровільності та
– Декларація) [1], затверджена Резолюцією Генераль- співробітництва; формувати гуманні співвідносини з
ної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року. У учнямина рівні співробітництва і співтворчості…» [5,
ній держави – учасниці Організації Об’єднаних Націй с.24]. З-поміж основних шляхів реалізації концепції
з питань освіти, науки і культури, визначили, що педагоги, що зібралися на педагогічну раду, вважали
толерантність є не тільки найважливішим принципом, «вивільнення педагогіки виховання від зайвої уніфіка-
а й необхідною умовою миру і соціально-економіч- ції, політизації, тоталітаризації, ідеологізації, автори-
ного розвитку усіх народів [1]. У Декларації актуалі- таризму» [5, с.25]. Сам термін «толерантність» у текс-
зовано питання виховання толерантності як особис- ті документу не зустрічається, що й не дивно, адже
тісної якості, людської чесноти і найбільш ефективно- концепцію схвалено ще до прийняття Декларації
го засобу попередження насильства й нетерпимості. принципів толерантності та ратифікаціїї її Україною.
Головним інструментом виховання толерантності дек- Нажаль, Концепція національного виховання так і не
ларація визначає систему освіти. У ст. 4 документу була затверджена ні на рівні законодавства України,
обґрунтовується необхідність виховання в дусі терпи- ні на рівні нормативних актів Міністерства освіти і
мості, що повинно сприяти формуванню у молоді на- науки України. Відповідно для керування у роботі
вичок незалежного мислення, критичного осмислення навчальних закладів вона мала лише рекомендаційний
суджень, що базуються на моральних цінностях [1]. характер.
Основою для втілення в життя ідеології толерант- Не знаходимо терміну «толерантність» і у Законі
ності, а також реалізації законних прав і свобод люди- України «Про загальну середню освіту» (1999 р.),
ни виступає найважливіший державний документ – який є основою для здійснення освітньо-виховного
Конституція України (Відомості Верховної Ради процесу у закладах загальної середньої освіти уже
України, 1996, № 30, ст. 141), яка містить низку клю- впродовж 17 років. Проте у ст. 3 Закону наголошуєть-
чових положень для забезпечення і розвитку толе- ся, що «навчання та виховання <…> ґрунтуються на
рантності в нашому суспільстві. У Преамбулі до загальнолюдських цінностях та принципах <…> полі-
Конституції вказано, що однією з цілей прийняття культурності, <…> на засадах гуманізму, демократії,
даного документу є громадянська злагода. Стаття 21 громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і
вказує на те, що усі люди вільні і рівні у своїй гідності народами в інтересах людини, родини, суспільства,
та правах, а стаття 24 встановлює, що не може бути держави». Серед основних завдань системи освіти да-
привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору ним законом держава визначає «виховання поваги до
шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, <…> прав і свобод людини і громадянина; <…>
етнічного та соціального походження, майнового ста- поваги до народних традицій і звичаїв, державної
ну, за мовними та іншими ознаками [4]. мови, регіональних мов або мов меншин та рідної
Стаття 15 наголошує на тому, що суспільне життя в мови, національних цінностей Українського народу та
Україні ґрунтується на засадах політичної, економіч- інших народів і націй»[2].
ної та ідеологічної багатоманітності. Ця багатоманіт- Зважаючи на те, що Україна – це відкрита держава,
ність гарантується забороною жодної ідеології держа- що пов’язана різноманітними зв’язками з іншими
вою як обов’язкової (ч. 2 ст. 15 Конституції); заборо- країнами і безпосередньо відчуває на собі європейські
ною цензури (ч. З ст. 15 Конституції); правом кожно- впливи, з початку ХХІ століття актуальними стали
го на свободу думки і слова, збиранням та поши- питання попередження та протидії расової, етнічної,
ренням інформації різними засобами (ст. 34 Консти- національної, конфесійної дискримінації. Проблеми
туції) тощо [4]. Тим самим Основний закон у загаль- виховання учнів на засадах поваги до інших народів,
ному плані повторює найважливіший принцип толе- націй, конфесій знайшли своє відображення у норма-
рантності – рівність у дотриманні прав і свобод кож- тивних актах системи освіти нашої держави. Відпо-
ного без надання жодних переваг будь-кому. Закріп- відно до Національної доктрини розвитку освіти
лення в Основному законі принципу плюралізму є (2002 р.) держава повинна забезпечувати: «<…>
актуальним для України, де упродовж значного формування культури міжетнічних і міжособистісних
терміну часу на державному рівні визнавалась лише відносин; виховання людини демократичного світо-
одна-єдина ідеологія і внаслідок цього у масовій гляду, яка дотримується громадянських прав і свобод,
свідомості громадян укорінений моноцентричний тип з повагою ставиться до традицій, культури,
27
віросповідання та мови спілкування народів світу» серед яких «інформаційно-просвітницька та поперед-

[7]. У п.2.4 Положення про класного керівника нав- жувальна робота щодо запобігання проявам ксено-
чального закладу системи загальної середньої освіти фобії, расової та етнічної дискримінації <…>; вклю-
(2000 р.) [9] зазначається, що класний керівник як чення до програм підвищення кваліфікації <…> педа-
організатор учнівського колективу має сприяти гогічних і науково-педагогічних працівників <…> пи-
«підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя тання про міжетнічні відносини, <…> виховання
в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма толерантного світогляду<…>» [6].
народами, етнічними, національними, релігійними Загальнодержавна цільова соціальна програма
групами». Тобто у даних документах конкретно протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки
поставлено завдання виховання в учнівської молоді Затверджена Законом України від 20 жовтня 2014
основ міжетнічної, міжнаціональної, міжконфесійної року № 1708-VII ставить завдання перед усіма со-
толерантності. ціальними інститутами «формування толерантного
Дивлячись на те, що неможливо втілювати ідеоло- ставлення населення до людей, які живуть з ВІЛ, з
гію толерантності у навчальний процес, сприяти фор- метою подолання їх дискримінації» [3].
муванню основ толерантної поведінки учнів, минаю- Висновки. Звернення до нормативних документів
чи організацію навчально-виховного процесу у школі міжнародного, державного значення, у яких відобра-
на засадах злагоди, взаєморозуміння, толерантності, а жено проблему толерантності, дозволило зробити
також ігноруючи вимоги до моральних якостей педа- наступні висновки.
гогічних працівників, у нормативних документах та- Україна визначила у якості стратегічного напряму
кож окреслено вимоги до педагогічного спілкування, своєї політики курс на інтеграцію до європейських
особистісних якостей педагогічного працівника. Так, структур, до розбудови сучасного демократичного
в Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів плюралістичного суспільства. Конституція закріпила
загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН від основоположні права і свободи людини – фундамент
31.10.2011 №1243) зазначається, що «Педагогічне толерантності.
спілкування має спиратись на передову, прогресивну Для утвердження толерантності у різних сферах
мораль – гуманістичну, в основі якої лежить демокра- суспільного життя у головних державних інституціях
тизм <…> У спілкуванні – це вміння цінувати в інших ухвалено низку важливих законів, зміст яких відпові-
індивідуальне, неповторне. <…> В основі педагогіч- дає сучасним світовим і європейським вимогам.
ного спілкування лежить плюралізм. Він полягає у Ідеологія толерантності інтегрована до вітчизняної
вмінні і можливості толерантно ставитись до світогля- законодавчої бази з питань освіти, проте для подаль-
ду, переконань, позицій, думок і почуттів інших шого просування у цьому напрямку потрібно вжити
людей <…> Толерантність допомагає гуманізувати додатково деяких важливих заходів:
міжособистісні стосунки, робить їх людяними, при- 1. у Законах «Про освіту», «Про загальну середню
родніми, невимушеними, доброзичливими; це пере- освіту» варто окреслити вимоги до моральних якостей
думова для плідного співробітництва між людьми, педагогічних працівників, серед яких чільне місце має
визначальна умова для реалізації плюралізму думок, належати толерантності;
встановлення діалогу; це й гуманне ставлення до 2. у питаннях, що стосуються норм професійної
представників інших традицій і моральних звичок, ві- діяльності педагогічних працівників, підвищення їх
рувань» [8]. Проте зазначений нормативний акт професійної кваліфікації, слід виходити із вимог євро-
прийнятий лише на рівні МОН, а у Законі України пейських актів, що спрямовані на забезпечення висо-
«Про загальну середню освіту» (ст.24) серед вимог до кої культури толерантності в діяльності працівників
педагогічних працівників зафіксовано лише, що «пе- державних установ, у тому числі навчальних закладів.
дагогічним працівником повинна бути особа з висо- 3. потребує удосконалення і доопрацювання норма-
кими моральними якостями». Нажаль, ці моральні тивна база з питань виховної роботи, а саме: необхід-
якості, яким має відповідати вчитель/вихователь не но включити критерії рівнів сформованості в учнів
деталізовано і не пояснено у нормативних докумен- такої якості як толерантність.
тах. Про таку обов’язкову, на наш погляд, моральну 4. потребують більшої конкретизації заходи, що
якість вичтеля як толерантність, нажаль, у законі не приймаються органами виконавчої влади та місцевого
сказано. самоврядування, з питань впровадження толерантнос-
Листом МОН від 11.03.10 № 1/9 – 163 «Щодо вико- ті в освітньо-виховний процес.
нання плану заходів із протидії проявам ксенофобії, 5. потребує прийняття на рівні держави окремої
расової та етнічної дискримінації в українському сус- цільової програми з питань формування толерантності
пільстві на 2010-2012 роки» рекомендовано в устано- та попередження екстремізму.
вах та закладах освіти постійно здійснювати заходи,
1. Декларація принципів толерантності, схвалена serednya/normativno-pravova-baza1.html
Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 28-й сесії в 3. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної
Парижі 16 листоп. 1995 р. // Віче. — № 11(128). — 2002. цільової соціальної програми протидії ВІЛ-
— С. 12—13. інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» (Відомості
2. Закон України «Про загальну середню освіту» (№ 651- Верховної Ради (ВВР), 2014, № 48, ст.2055)
XIV від 13 05 1999 р.) [Електронний ресурс] / Офіційний [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної
веб-сайт Міністерства освіти та науки України. – Режим Ради України. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/
доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna- /laws/show/1708-18
28
4. Конституція України (Відомості Верховної Ради України show/347/2002

(ВВР), 1996, № 30, ст. 141) [Електронний ресурс] / 8. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені
доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
5. Концепція національного виховання, схвалена України від 31.10.2011р. №1243 [Електронний ресурс] /
Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/
30 червня 1994 року. // Рідна школа. – № 5. – 1995. /Ser_osv/24565/
6. Лист Міністерства освіти і науки України від 21 лютого 9. Положення про класного керівника навчального закладу
2012 року №14.1/10-512 «Щодо виконання плану заходів системи загальної середньої освіти, затверджене наказом
із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної Міністерства освіти і науки України № 434 від
дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 06.09.2000 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт
роки» [Електронний ресурс] / – Режим доступу: Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon0.
http://osvita.ua/legislation/other/27824/ .rada.gov.ua/laws/show/z0659-00
7. Національна доктрина розвитку освіти [Електронний 10. Ханстантинов В. О. Політичний вимір толерантності:
ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної ради України. – ідеї та проблеми: [монографія] / В. О. Ханстантинов. –
Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ Миколаїв : Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2011. – 336 с.
REFERENCES
1. Declaration of Principles on Tolerance, adopted by the of measures to counter xenophobia, racial and ethnic
General Conference of UNESCO on 28th session in Paris on discrimination in Ukrainian society for 2010-2012"
Nov. 16. 1995 // Veche. - № 11 (128). - 2002. - P. 12-13. [Electronic resource] / - Access mode: http://osvita.ua/
2. The Law of Ukraine "On General Secondary Education» (№ /legislation/other/27824/
651-XIV of May 13, 1999) [electronic resource] / The 7. National Doctrine of Development of Education [electronic
official website of the Ministry of Education and Science of resource] / Official website of the Verkhovna Rada of
Ukraine. - Access mode: http://mon.gov.ua/activity/ Ukraine. - Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/
/education/zagalna-serednya/normativno-pravova-baza.html /laws/show/347/2002
3. The Law of Ukraine "On Approval of the National 8. The main marks of education of pupils 1-11 grades of
Programme on Combating HIV / AIDS in 2014-2018 years" general educational institutions, approved by the Ministry of
(Verkhovna Rada (VVR), 2014, № 48, st.2055) [electronic Education, Youth and Sports of Ukraine from 31.10.2011r.
resource] / Official website of the Verkhovna Rada of №1243 [electronic resource] / - Access mode:
Ukraine - Access mode: http://zakon5.rada.gov.ua/ http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/
/laws/show/1708-18 9. The provisions of the class teacher of the institution of
4. Constitution of Ukraine (Verkhovna Rada of Ukraine general secondary education approved by the Ministry of
(VVR), 1996, № 30, p. 141) [electronic resource] / Official Education and Science of Ukraine № 434 from 06.09.2000 g.
website of the Verkhovna Rada of Ukraine. - Access mode: [Electronic resource] / Official website of the Verkhovna
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Rada of Ukraine. - Access mode: http://zakon0.
5. The concept of national education, approved by the /rada.gov.ua/laws/show/z0659-00
Ukrainian Pedagogical Council of Educators June 30, 1994. 10. Hanstantynov V. Political dimension tolerance: ideas and
// Ridna Shkola. - № 5. - 1995. problems [monograph] / V. Hanstantynov. - Mykolaiv: Petro
6. Letter of the Ministry of Education and Science of Ukraine Mohyla Publishing House, 2011. - 336 p.
on February 21, 2012 №14.1 / 10-512 «Regarding the plan
The legal framework of implementation the idea of tolerance in the educational process: Ukrainian experience
Motuz T.
Abstract. The legal framework of tolerance in the implementation of the educational process is analyzed and systematized as a basis
for the organization of training and educational work with young students to form the foundations of tolerant behavior and interaction
in the article. Problematic issues are obtained that will enhance the effectiveness of the educational institutions on tolerance of
studying youth: in the regulations should define requirements for the moral qualities of teachers, among them a prominent place
should belong to tolerance; It requires the adoption of a State-level individual target program on formation of tolerance and
prevention of extremism and others.
Keywords: tolerance, the regulatory framework, the educational process.
Нормативно-правовая база внедрения идеи толерантности в образовательный процес: опыт Украины

Т. В. Мотуз
Аннотация. В статье проанализирована и систематизирована нормативно-правовая база внедрения толерантности в
образовательный процесс как основа организации учебной и воспитательной работы с учащейся молодежью по
формированию основ толерантного поведения и взаимодействия. Выделены проблемные вопросы, решение которых будет
способствовать повышению эффективности работы образовательных учреждений по воспитанию толерантности учащейся
молодежи: в нормативных документах следует определить требования к моральным качествам педагогических работников,
среди которых видное место должно принадлежать толерантности; требует принятия на уровне государства отдельной
целевой программы по вопросам формирования толерантности и предупреждения экстремизма и др.
Ключевые слова: толерантность, нормативно-правовая база, образовательный процесс.
29
Уроки дослідження художнього твору як явища літературного напряму

Л. Л. Нежива
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, м. Полтава, Україна
Анотація. У статті схарактеризовано різновиди уроку дослідження художнього твору як явища літературного напряму.
Змістові й формальні компоненти цих уроків зумовлені стильовою специфікою. Автором визначено завдання та види
діяльності уроку – підручника життя, уроку натуралістичного факту, уроку-враження, уроку-експресії, уроку-інтуїції, уроку
– епатажної вистави, уроку екзистенційного пошуку, уроку-здивування, уроку іронічного осмислення.
Ключові слова: літературний напрям, стильова домінанта, урок літератури.
Урок літератури, організований вчителем-словесни- урок-здивування (вивчення сюрреалізму), урок іро-

ком на високому професійному рівні, дає можливість нічного осмислення (вивчення постмодернізму) тощо.
діалогової взаємодії з мистецтвом слова, збагачує Мета вчителя – зацікавити старшокласників різно-
життєвий та естетичний досвід, впливає на формуван- стильовим художнім світом літератури, даючи мож-
ня образу світу особистості. Кожна зустріч з мистецт- ливість відчути атмосферу творчої лабораторії митців.
вом дарує людині неповторні враження, емоції, Спільними завданнями таких уроків є:
переживання, радість відкриття щоразу нового, насна- ● забезпечення на основі стильових орієнтирів
жує духовно, надихає на творчість, спонукає до діалогу: учень – твір;
роздумів і пошуків власного «Я». Усе це й визначає ● розвиток емоційної та естетичної здатності
актуальність створення мистецьких уроків літератури сприймати й розуміти різностильові твори;
за естетичними законами. ● залучення учнів до невимушеного засвоєння тео-
У методиці навчання української літератури напра- ретико-літературного поняття тематичного блоку
цьований великий досвід моделювання й проведення «літературний напрям» на тлі міжмистецьких асоціа-
інноваційних уроків, наприклад, урок-семінар, урок – цій і порівнянь;
учнівська конференція, урок-диспут (Н. Волошина), ● удосконалення умінь старшокласників система-
урок компаративного вивчення літератури (А. Градов- тизувати та узагальнювати інформацію про літератур-
ський), літературно-мистецька вітальня, семінар із ний напрям, осмислюючи вияв його рис у художніх
двома мистецькими блоками (С. Жила), гра-драма- творах;
тизація, рольова гра «Ток-шоу» (О. Куцевол), урок – ● сприяння розвитку творчості учнів, навичок ус-
гендерне дослідження (Л. Мозгова), урок-конкурс, ного і писемного мовлення, пов’язаного із стилями лі-
урок-композиція (Є. Пасічник), урок-молитва, урок- тературних напрямів.
пристрасть, урок-ніжність (Б. Степанишин), урок – фі- Схарактеризуємо особливості різновидів уроку
лософське дослідження, урок – психологічне дослід- дослідження художнього твору як явища літературно-
ження (Г. Токмань). Класифікаційні характеристики го напряму в старшій школі.
інноваційних уроків презентують О. Горб, В. Шуляр Урок – підручник життя. Цей урок доречний під
та ін. Систематизуючи мистецькі уроки (урок-реквієм, час вивчення творів, що репрезентують реалізм. Зва-
урок-концерт, урок-драма, урок-вернісаж, урок-казка, жаючи на те, що цей стиль характеризується об’єктив-
урок-пейзаж, урок-портрет, кіно-урок, собор муз), ним відтворенням дійсності, в його художньо-есте-
Г. Токмань наголосила: «Вид мистецтва, його жанр тичній парадигмі набуває значення пізнавальна і
стають і складовою уроку, і його формотворними виховна спрямованість. Такі властивості реалізму зу-
засадами, наповнюються спорідненим літературним мовлюють його специфічні назви: «література прав-
матеріалом» [3, с. 109]. Продовжуючи цю думку, ди», «підручник життя для масового читача», що було
зазначимо, що стиль твору й літературного напряму враховано під час пошуку формотворчої основи уроку
також може впливати на моделювання уроку літера- вивчення реалістичної літератури. Таким чином,
тури. Словеснику необхідно співвіднести формальні й основні структурні частини цього уроку складати-
змістові компоненти уроку із великостильовою домі- муться із створених старшокласниками сторінок «під-
нантою, або тією характерною рисою, що, об’єкти- ручника життя».
вуючись у певному мистецькому напрямі, формує Завдання уроку – підручника життя:
його естетику і поетику. ● сприяти філософсько-аналітичному заглибленню
Таким чином, у шкільній практиці автором було в дійсність, відтворену реалістами;
застосовано комплекс уроків дослідження художнього ● допомогти учням подолати наївно-реалістичний
твору як явища літературного напряму [2]. Назвемо підхід у розумінні художнього твору;
різновиди цього типу уроку: урок – підручник життя ● спрямувати дослідницьку діяльність старшо-
(вивчення реалізму); урок натуралістичного факту класників на пошук вираження історизму та націо-
(вивчення натуралізму); урок-враження (вивчення нальної ідеї у національній та соціальній пробле-
імпресіонізму); урок-експресія (вивчення експресіо- матиці;
нізму); урок-інтуїція (вивчення символізму); урок – ● дати можливість усвідомити роль деталі, ав-
епатажна вистава (вивчення футуризму); урок екзис- торських відступів, відтворених засобами пізнаваль-
тенційного пошуку (вивчення екзистенціалізму); ного зображення й точного називання;
30
● створити умови для наповнення «сторінок» літературних імпресій та їх аналіз; пошук відпо-
власного підручника життя непроминальними ціннос- відників літературним імпресіям в образотворчому
тями відповідно критеріїв народної етики, переосмис- мистецтві, їх порівняння; створення власних імпресій
леної реалістами. за законами імпресіоністичного стилю тощо.
Види діяльності, що зумовлюватимуть активізацію Урок-експресія. Специфіку цього уроку зумовлено
аналітичного мислення й засвоєнню об’єктивності й необхідністю акцентування способу художнього вира-
правдивості, як стильових ключів прочитання реаліс- ження людських емоцій, викликаних почуттями «на
тичного твору: евристична бесіда; дослідження проб- межі», адже саме ця риса є стилетвірною в естетиці
лем, визначених реалістом; дискусія; нотування вис- «мистецтва крику».
новків за поставленими проблемами; створення реа- Завдання уроку-експресії:
лістичного пейзажу, портрету, інтер’єру тощо. ● створити умови для усвідомлення драматичності
Урок натуралістичного факту зумовлений специ- катастрофічного світовідчуття людини, змальованої
фікою творчості натуралістів, які ставили перед со- експресіоністами;
бою завдання спостерігати і неупереджено фіксувати ● дати можливість старшокласникам відчути коло-
факти, за що їх твори називали «життєвими докумен- сальну силу емоційного вираження в художньому
тами», «чорно-білим фото». Цей урок можливий у творі;
класах з поглибленим вивченням української мови та ● забезпечити засвоєння естетики творення літера-
літератури, оскільки вивчення натуралізму передбаче- турної та образотворчої, театральної, кіно-експресії
но тільки програмою професійного рівня (філологіч- (за вибором учителя);
ного профілю). ● подолати індиферентність, викликати відповід-
Завдання уроку натуралістичного факту: ний емоційний резонанс, сприяти естетичним пережи-
● забезпечити засвоєння стильової естетики напря- ванням старшокласників;
му, провідними рисами якого є відтворення побуто- ● актуалізувати виховний потенціал творів, в яких
вих картин суспільного дна, темних боків людського відтворюється справжність людини в момент найви-
життя, літературних героїв, дії яких зумовлено біо- щої психологічної напруги.
психічними чинниками; Види діяльності, що допоможуть старшокласникам
● дати можливість відчути фактографічність, до- засвоїти естетику художнього виразу з максимальною
кументальність, публіцистичність художнього тексту; емоційною концентрацією: спостереження виявлення
● сприяти розумінню наслідків домінування фізіо- емоцій у змалюванні образів (міміка, жести, дії), по-
логічного в житті людини. рівняння експресії в літературному творі та живопису,
Види діяльності, що допоможуть засвоїти естетику кінофільмі, театральній виставі; експресивний переказ
натуралізму: цитування і аналіз натуралістичних із збереженням особливостей художнього мовлення;
картин; характеризування героїв й визначення зумов- цитування й обговорення емоційно напружених
леності їх поведінки; дискусія на тему контролю епізодів тощо.
внутрішнього духовного балансу; евристична бесіда Урок-інтуїція. Наріжною стильовою категорією
стосовно визначення ідеї розглянутого на уроці нату- символізму є складний, багатозначний символ,
ралістичного твору. пізнання якого можливе, передусім, на емоційно-
Урок-враження. Такий урок зумовлено тим, що інтуїтивному рівні. Тому найважливіше на такому
базовою категорією в розумінні імпресіонізму є уроці максимально активізувати інтуїтивне чуття
поняття «impression» з українським відповідником старшокласників, налаштувати на сприйняття
«враження», адже імпресіоністам властиво відтворю- мистецтва натяків, сугестії, засобами яких читачеві
вати й естетизувати життєві миттєвості, фіксуючи їх транслюються думки, настрої, переживання, виражені
мовою мистецтва. Тому враження, як основа уроку, письменником.
зумовлюватимуть його змістове наповнення. Завдання уроку-інтуїції:
Завдання уроку-враження: ● забезпечити емоційне сприйняття художніх тво-
● створити умови для засвоєння ключової кате- рів на основі творчих принципів символістів, які на-
горії імпресіонізму – сюхвилинних вражень, що фік- магалися звільнитися від буденності, здійснити про-
сують неповторні миті пізнання світу; рив у трансцендентне, пізнати абсолютні істини й
● дати можливість старшокласникам відчути, уя- поділитися своїми відкриттями;
вити, зрозуміти естетику творення образотворчої та ● створити умови для дешифрування й тлумачення
літературної імпресії; багаторівневневих, абстрактних символів, пояснення
● на основі учнівських вражень від імпресій в ук- таємничих смислів образів, породжених своєрідними
раїнському живопису та літературі виховувати куль- настроєвими асоціаціями автора;
туру спілкування з імпресіоністичними творами; ● дати можливість старшокласникам відчути ра-
● викликати в старшокласників глибокі враження, дість відкриття мистецької таємниці, сенсу символу;
бажання обмінятися ними й створити власну ● активізувати інтуїтивні чуття, асоціативність
імпресію; мислення;
● актуалізувати аксіологічний аспект вивчення ● виховувати культуру розуміння світу через ху-
імпресіонізму, що полягає у пошуку гармонії душі дожні символи, відчуття всеперемагаючої сили Краси.
людини з навколишнім середовищем, з природою. Види діяльності, що сприятимуть активізації інту-
Види діяльності, що зумовлюватимуть активізацію їтивного чуття старшокласників: осмислення літера-
учнівських вражень: вивчення імпресіоністичної ма- турних маніфестів французьких символістів, дослід-
нери художника за картиною; художнє відтворення ження рис творчості українських символістів з
31
поетичних маніфестів, декодування літературних сим- екзистенційних епізодів твору; дослідження засобів
волів, демонстрація й тлумачення образотворчих сим- художнього зображення сенсу людського існування,
волів, гра в багатозначність, символотворчість тощо. самотності, свободи вибору; характеристика маргі-
Урок – епатажна вистава. У пошуку ідей для нального образу; обговорення проблемних питань,
створення нестандартного уроку по вивченню футу- поставлених учнем авторові.
ризму, найважливішою виявилася необхідність від- Урок-здивування. Вивчення сюрреалізму потре-
творити атмосферу творчого експериментаторства, бує актуалізації важливої стильової риси: дивовиж-
настроїв митців, які репрезентували цей напрям. Готу- ності художнього відображення. Недаремно твори,
ючись до вистави з дотриманням головних атрибутів позначені рисами цього напряму асоціюються з «каз-
футуристів, старшокласники матимуть можливість ками для дорослих». Якщо словеснику вдасться зди-
познайомитися із світовідчуттям та провідними заса- вувати учнів сюрреалістичними візіями, ці враження
дами творчості футуристів. сприятимуть не тільки невимушеному усвідомленню
Завдання уроку – епатажної вистави: особливостей стилю, але й виявленню цікавості до
● створити умови для усвідомлення маніфестова- тлумачення складного метафоричного мовлення сюр-
ної футуристами деструкції, яка не передбачає фак- реалістів.
тичного знищення класичного мистецтва, але розра- Завдання уроку-здивування:
хована на резонанс у суспільній свідомості; ● сприяти усвідомленню особливостей візійного
● дати можливість відчути агресивний ритм місь- типу творчості письменників-сюрреалістів;
кого життя, художньо відтворений футуристами; ● створити умови належного сприйняття сюрре-
● забезпечити засвоєння футуристичної естетики з альної картини дійсності, позначеної химерністю, міс-
її урбаністичністю й культом технічної краси, ілю- терійністю, дивакуватістю;
струючи ці риси футуристичними картинами й літе- ● викликати в старшокласників притаманне сюр-
ратурними образами; реалістам відчуття «дитинного здивування» світом;
● сприяти розумінню творчих пошуків, мистецько- ● стимулювати інтерес до пошуку смислів плетива
го експерименту футуристів; взаємопов’язаних метафор, ускладнених сновидо-
● активізуючи акторські здібності, розвивати есте- фантастичними, візійними, екстатичними вимірами;
тичну емпатію старшокласників, допомогти сформу- ● дати можливість старшокласникам відчути в
вати власне ставлення до футуризму. сюрреалістичних творах фольклорну стихію, світ
Види діяльності, що наближатимуть до розуміння архаїки, збережений у підсвідомості генетичною
естетики та творчих експериментів футуристів: декла- пам’яттю етносу.
мування літературних маніфестів; демонстрація кар- Види діяльності, що допоможуть зрозуміти худож-
тин художників-футуристів; виступи поетів-футурис- ні візії сюрреалістів: пошук, відтворення і тлумачення
тів, літературних критиків (їх роль виконують стар- дивовижних образів; інтерпретація складних, уречев-
шокласники). лених метафор; цитування сюрреалістичного мовлен-
Урок – екзистенційний пошук. Важливість вив- ня; дослідження рис сюрреалістичного живопису; по-
чення старшокласниками літературного екзистенці- рівняння сюрреалістичних образів з подібними, від-
алізму важко переоцінити, оскільки він «розігрує» твореними художніми засобами інших стилів.
конкретну долю людини. Художньо відтворюючи ек- Урок іронічного осмислення. Нерідко твори пост-
зистенцію літературного героя, письменник дає мож- модерністів сприймаються як блюзнірство й виклика-
ливість читачеві чуттєво її пережити і «приміряти» до ють негативні враження. Більшою мірою такого
особистісного образу світу. Розуміючи за Н. Аб- впливу зазнають читачі, які сприймають іронічний
баньяно екзистенціальність як пошук мудрості, що дискурс серйозно. Щоб уникнути цієї проблеми в
скеровує людське життя і надає йому сенсу, пропо- шкільній практиці, пропонуємо словесникам разом з
нуємо урок, спрямований на екзистенційне відкриття. учнями іронічно осмислити зміни в суспільстві й усві-
Завдання уроку – екзистенційного пошуку: домити себе, сучасників у складному хаотичному,
● створити умови засвоєння естетики літературно- постіндустріальному, постапокаліптичному світі, а
го екзистенціалізму, екзистенціальності художнього потім з цієї точки зору взяти участь у грі постмодер-
мислення, як основу світогляду і відповідні естетичні ністів, аналізуючи їх твори.
принципи відтворення дійсності; Завдання уроку іронічного осмислення:
● активізувати екзистенційну спрямованість учнів- ● створити умови засвоєння старшокласниками
ського мислення, осмислення твору суголосно власно- принципу гри як головної умови комунікування з
му існуванню, історичній добі та естетиці філософ- творами постмодернізму;
ського і літературного екзистенціалізму; ● дати можливість відчути скептичні настрої пост-
● сприяти розвитку умінь і навичок доказового модерністів, іронічний пафос їх творів (літературних і
викладу власного розмислу з приводу моральних і музичних);
психологічних аспектів самоствердження людини; ● забезпечити засвоєння естетики іронічного циту-
● викликати прагнення старшокласників до пошу- вання, натяків, пояснюючи інтертекстуальність у літе-
ків позитивних і продуктивних способів самореаліза- ратурі, а також на прикладах формальної гри в архі-
ції в житті. тектурі, змішування технік і стилів у живопису, графі-
Види діяльності, які налаштовуватимуть на сприй- ці, художньому фото тощо;
няття естетики літературного екзистенціалізму: запов- ● розвивати здатність і бажання естетично «грати
нення щоденнику «подвійних нотаток»; цитування і текстом», приймаючи правила гри автора;
коментування літературної критики; обговорення
32
● викликати інтерес до читання сучасної Схарактеризовані уроки також передбачають сис-

постмодерної літератури. тематизацію стильових рис й дії відповідно до форму-
Види діяльності, що допоможуть засвоїти елементи лювання поняття.
естетичної гри постмодерністів: обговорення вислов- Таким чином, наповнюючи зміст уроку стильовими
лювань сучасних письменників про світ і людину; дослідженнями твору як явища літературного напря-
презентація символів сучасної культури; прослухо- му, забезпечуємо глибоке розуміння літератури й
вування пісень рок-гуртів; демонстрація рис постмо- водночас засвоєння складної теоретичної інформації,
дернізму в архітектурі, живопису, графіці, художньо- шкільного літературознавства. Можливості мистецтва
му фото; дослідження і конспектування естетичних невичерпні, тому в його просторі завжди знайдеться
засад створення літературних угруповань; аналіз пое- матеріал для творчості вчителя-словесника.
зій, позначених постмодернізмом.
1. Горб О.А. Типологічні різновиди уроків української література в школі. – 2013. – № 5. – С. 29 – 32.
літератури в середній школі: автореф. дис… канд. пед. 3. Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури
наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання в середній школі : підручник / Г.Л. Токмань. – К.: ВЦ
української літератури» / О.А. Горб; Національний «Академія», 2012. – 312 с.
педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – К., 4. Шуляр В.І. Сучасний урок літератури : технологічні
2000. – 19 с. моделі : навч. посібн. / В.І. Шуляр. – Миколаїв: Вид-во
2. Нежива Л.Л. Стильові явища мистецтва у створенні ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.
уроків літератури / Л.Л. Нежива // Українська мова і
REFERENCES
1. Horb O.A. Typolohichni riznovydy urokiv ukrainskoi lessons creation] / L.L. Nezhyva // Ukrainska mova i
literatury v serednii shkoli: avtoref. dys… kand. ped. nauk: literatura v shkoli. – 2013. – № 5. – S. 29 – 32.
spets. 13.00.02 «Teoriia ta metodyka navchannia ukrainskoi 3. Tokman H.L. Metodyka navchannia ukrainskoi literatury v
literatury» [Typological variations of the Ukrainian literature serednii shkoli : pidruchnyk [Methods of teaching Ukrainian
classes in the secondary school] / O.A. Horb; Natsionalnyi literature in the secondary school] / H.L. Tokman. – K.:
pedahohichnyi universytet imeni M.P. Drahomanova. – K., «Akademiia», 2012. – 312 s.
2000. – 19 s. 4. Shuliar V.I. Suchasnyi urok literatury : tekhnolohichni modeli
2. Nezhyva L.L. Stylovi yavyshcha mystetstva u stvorenni : navch. posibn. [Modern literature lesson : technological
urokiv literatury [Styles’ phenomena of art in the Literature models] / V.I. Shuliar. – Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra
Mohyly, 2009. – 136 s.
Research lessons of the work of art as a phenomenon of literary directions

Nezhyva L.
Abstract. The article describes the types of research lessons as a phenomenon of a literary direction. The content and the formal
components of these lessons are caused by the specific of the style. The author defines the tasks and determines the kinds of activities
of innovative lessons: a textbook life lesson, a naturalistic fact lesson, an impression lesson, an expression lesson, an intuition lesson,
a flamboyant performance lesson, an existential search lesson, an astonishment lesson and an ironic reflection lesson.
Keywords: literary direction, style dominant, literature lesson.
Уроки исследования художественного произведения как явления литературного направления

Л. Л. Неживая
Аннотация. В статье охарактеризованы разновидности урока исследования художественного произведения как явления
литературного направления. Содержание и формальные компоненты этих уроков обусловлены стилевой спецификой.
Автором сформулированы задачи и определены виды деятельности: урока учебника жизни, урока натуралистического
факта, урока-впечатления, урока-экспрессии, урока-интуиции, эпатажного представления, урока экзистенциального поиска,
урока-удивления, урока иронического осмысления.
Ключевые слова: литературное направление, стилевая доминанта, урок литературы.
33
Introducing modern technologies into Ukrainian translator/interpreter training

curricula: problems and perspectives
A. S. Olkhovska
V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Corresponding author. E-mail: las.19065@gmail.com
Abstract. The article is devoted to the analysis of problems and perspectives in introducing technologies into Ukrainian
translator/interpreter training curricula and possible ways of overcoming them. The author emphasizes the urgent need for the
development and implementation of translation/interpretation technology courses into the programs of translator/interpreter training,
enumerates challenges that are likely to arise during the process of development and implementation of the aforementioned courses
that can be subdivided into three main types (practical, fundamental, personal ones) and lists possible steps to overcome them. The
author provides the general theoretical grounds which take into account the peculiarities of the Ukrainian system of
translator/interpreter training and within the framework of which the following courses are developed: “Modern Translation
Technologies. Automated Translation Systems”, “Modern Interpretation Technologies. Simultaneous Interpreting” (for ensuring
procedural component), “Factors of Successful Employment”, “Professional Skills Basics” (for ensuring declarative component).
Keywords: translation/interpretation technology courses, translator/interpreter training curricula, future translators/interpreters,
CAT-tools, remote interpreting.
Ukraine’s integration into European and world structures The first step towards implementing translation/inter-
produces demand for high-quality translation/interpre- pretation technology into the Ukrainian translator/inter-
tation of the ever increasing amounts of data. To meet preter training education is evaluating the challenges that
these needs translators have to speed up their work we are likely to face. The foreign practice [10] shows that
without any detriment of quality that is possible only with they can be subdivided into three main categories: practi-
the use of translation automation technologies which cal, fundamental and personal ones. The practical challen-
constitute a mandatory requirement at the modern trans- ges in Ukraine may include:
lation market. The interpreters, in their turn, have to  high costs of CAT tools, simultaneous and remote
master technologies of simultaneous and remote inter- interpreting software and hardware which makes it dif-
preting which become more and more popular with state ficult for universities to acquire them;
as well as private companies and organizations as they  high hardware requirements which are common
ensure a possibility to reduce costs and eliminate for the latest versions of many CAT tools and simul-
inconveniences associated with travelling [7]. Thus, the taneous and remote interpreting software that make it
future translators/interpreters have to master the corres- difficult for the majority of universities’ computer
ponding technologies in order to be able to provide servi- classrooms to meet them;
ces worldwide and to compete successfully on the global  further maintenance of the acquired CAT tools and
translation/interpretation market. simultaneous/remote interpreting software and hardware
It is natural that such modern translation/interpretation which requires additional expenses.
market requirements considerably affect translator/inter- The fundamental challenges are:
preter education as many universities in the world have  designing translation/interpretation technology
already incorporated translation/interpretation technology courses;
courses into their translator/interpreter training programs  integrating the courses into translation/interpre-
[9]. The urgent need for the introduction of transla- tation curricula in a balanced way.
tion/interpretation technologies into translator/interpreter The personal challenges comprise:
training curricula is also stressed by the European  students’ needs and attitudes which are to be
Master’s in Translation through the establishment of a determined before teaching CAT tools and simulta-
quality label which is awarded to those university neous/remote interpretation;
translation programmes that meet agreed professional  trainers’ needs and attitudes – for example, most
standards and market demands, i. e. which have translator/interpreter trainers have to learn using CAT
developed and implemented one or more courses on tools and simultaneous/remote interpreting technologies
translation technologies [8].
before starting teaching students.
In Ukraine the process of introducing translation/in-
To overcome the challenges further steps can be taken:
terpretation technology into the translator/interpreter 1) analyzing CAT tool and simultaneous/remote inter-
training curriculum is at its initial stage, so theoretical preting technology market in order to determine the most
research is to be carried out alongside with practical commonly used programs and conducting negotiations
development of the appropriate methodology of teaching.
with the leading CAT tool and simultaneous/remote
The aim of the article is to outline problems and perspec-
interpreting technology developing companies – most of
tives in introducing technologies into Ukrainian trans- them are ready to provide free academic versions of their
lator/interpreter training curricula, to provide the general software with the aim of additional advertisement of their
theoretical framework for the development of the ap- products;
propriate methodology of teaching and to give a short
2) analyzing the state of hardware and software at the
description of the courses developed on the basis of the universities’ computer classrooms and choosing those
mentioned theoretical grounds.
34
CAT tools and simultaneous/remote interpreting pretation. Thus, the technology courses have to be develo-
technologies which match the available resources; ped on the basis of authentic topical texts and in such a
3) if possible, using cloud-based CAT tools in the way that the formation of translation/interpretation skills
teaching process as they require little or no maintenance; is ensured alongside with technological skills.
4) carrying out theoretical research aimed at the Taking into account the challenges and general theore-
development of the methodology of teaching CAT tools tical grounds mentioned above, we have developed
and simultaneous/remote interpreting technologies; courses aimed at the comprehensive and balanced intro-
5) administering questionnaires to students and trainers duction of modern translation/interpretation technologies
in order to find out their needs and attitudes; to students. In order to ensure the procedural aspect of the
6) developing the methodology of teaching CAT tools technological component of translation/interpretation
and simultaneous/remote interpreting technologies on the competence we suggest implementing the courses “Mo-
basis of the conducted theoretical research taking into dern Translation Technologies. Automated Translation
account the results of the questionnaires; Systems” and “Modern Interpretation Technologies.
7) conducting experimental research to prove the Simultaneous Interpreting”. The declarative aspect of the
effectiveness of the developed methodology. technological component of translation/interpretation
The methodology of teaching CAT tools and remote competence can be ensured through the implementation
interpreting technologies is to be based on the following of the theoretical courses: “Factors of Successful
theoretical provisions: Employment” and “Professional Skills Basics”. A brief
 The development of the translation/interpretation description of each course is given below.
competence has to be carried out on the basis of the The main objective of the course “Modern Translation
thorough analysis of the modern translation/interpretation Technologies. Automated Translation Systems” is to
market requirements as they are constantly evolving with develop practical skills of using computer-aided trans-
the emergence of the newest technologies and trends. It lation tools according to the requirements of domestic and
entails the necessity of taking the changes mentioned into international standards and modern translation market
account in the process of translator/interpreter training by demands alongside with further improvement of skills in
developing and testing corresponding teaching metho- translating social and political texts. In teaching
dologies in order to prepare highly-qualified transla- translation technologies emphasis should be placed on the
tors/interpreters, able to compete on both global and development of the general and basic skills which will
domestic labor market. enable students to adjust easily to newly appeared tech-
 As graduates of the Master’s program of most nologies and software updates [6]. In order to ensure the
translation departments of Ukrainian higher educational possibility of transferring the acquired skills to the new
establishment are qualified to work as both translators and and updated software the course in translation
interpreters, they have to provide both high-quality technologies is to be based on several CAT-tools [5]. The
translation and interpretation. This situation entails the possible solution can be the use of SDL Trados Studio,
necessity of introducing courses on translation as well as MemoQ (desktop programs) and Memsource (cloud-
interpretation technologies as the lack of the appropriate based solution) as they readily provide free academic
training in interpretation technologies can cause poor versions.
performance in interpreting or even complete disability to In the process of teaching the students have to acquire
perform interpreting due to the absence of the technolo- the main functions of the aforementioned programs,
gical skills. translating documents of the most popular file types
 Translation/interpretation competence constitutes a (Word, Excel, Power Point, PDF) with their help, creating
set of knowledge, skills and attitudes [11], which means various tools necessary for translating effectively such as
that in order to develop an effective methodology of translation memories and term bases, working with
teaching we should determine what students need to know project packages.
about translation/interpretation technologies (declarative The course “Modern Interpretation Technologies.
knowledge), what translation/interpretation technology Simultaneous Interpreting” [3] is designed to cover the
skills they have to master (procedural knowledge) and gap between technological skills in translation and
how they have to behave while performing interpretation. Its goal is to teach students majoring in
translation/interpretation with the help of modern translation/interpretation to interpret simultaneously and
technologies. Thus, practical courses in in the remote mode English and Ukrainian texts in the
translation/interpretation technologies have to be political and social sphere alongside with developing
complemented with the appropriate theoretical courses technological skills peculiar to interpretation. The system
designed to cover the gap between theory and practice. of exercises consists of three sub-systems: preparatory
The well-balanced combination of theory and practice exercises, exercises for forming skills, exercises for for-
will contribute to the favorable conditions for the ming abilities. The students are also acquainted with the
development of the attitudinal component, in particular a work in the interpretation booth in the specialized
raise in motivation, consciousness and responsibility for interpretation laboratory and the manner of behavior
the professional activities. while performing interpretation in the booth. The course
 All components of the translation/interpretation proved its effectiveness in a pilot study administered to
competence are interconnected and interdependent, students majoring in translation/interpretation at
i. e. translation/interpretation technologies constitute an V. N. Karazin Kharkiv National University [1].
integral part of a larger system aimed at the high-quality The course “Factors of Successful Employment” [4] is
vocational training of specialists in translation/inter- aimed to introduce to students the main aspects of the
35
modern translation industry, world and Ukrainian important constituents of the technological component;
translation markets trends, professional competence 7) vocational, social and self-improvement components;
requirements of translators/interpreters as well as transla- 8) legal and civil status of the translator/interpreter;
tor/interpreter trainers and the possible ways of emplo- 9) translator/interpreter occupational health and safety.
yment. The course consists of nine topics: 1) the world’s The developed courses constitute a comprehensive
translation/interpretation market; 2) the Ukrainian transla- system aimed at the formation of the technological com-
tion/interpretation market; 3) the profile of a modern ponent for both future translators and interpreters in line
translator/interpreter; 4) organizational structure of a with further development of translation/interpretation
modern translation company; 5) translator’s modern com- skills and, being administered jointly, provide a well-
puter tools; 6) the process of translation quality assess- balanced combination of theory and practice in transla-
ment; 7) translation quality standards; 8) the employment tion/interpretation technology.
process of the translator/interpreter; 9) training transla- Thus, technology, by no means, deserves a prominent
tors/interpreters as an occupation. place in translator/interpreter training curricula and
The main aim of the course “Professional Skills Ba- modern life provides opportunities to introduce it in most
sics” [2] is to acquaint students with the main aspects of Ukrainian universities. Our work outlines only some
the personal and technological component of the possible ways of overcoming the challenges and problems
translation/interpretation competence. The course consists that translator/interpreter trainers may face in introducing
of nine topics: 1) translation/interpretation competence CAT tools into translator/interpreter education. Needless
and the role of the personal component in its structure; to say, further theoretical and practical steps are to be
2) personal component in the context of domestic and taken in order to improve translation/interpretation
foreign research; 3) psychophysiological component; technology courses and implement them into modern
4) moral and ethical component; 5) research and tech- Ukrainian translator/interpreter training process.
nological component; 6) CAT-tools as one of the most
REFERENCES
1. Ольховська А. С. Експериментальна перевірка 7. Conference and remote interpreting: a new turning point?
ефективності навчання майбутніх філологів синхронного [Electronic resource]. – Way of access :
перекладу з української мови на англійську / http://aiic.net/page/3590/conference-and-remote-
А. С. Ольховська // Вісник Київського національного interpreting-a-new-turning-point/lang/1.
лінгвістичного університету. Серія: Педагогіка та 8. European Master's in Translation (EMT) [Electronic
психологія. – 2013. – Вип. 22. – С. 123–132. resource]. – Way of access : http://ec.europa.eu/dgs/
2. Ольховська А. С. Основи професійної майстерності /translation/programmes/emt/index_en.htm.
перекладача : [навчальний посібник для студентів вищих 9. Kenny D. Teaching Machine Translation and Translation
навчальних закладів за спеціальністю «Переклад» Technology: A Contrastive Study / D. Kenny, A. Way //
(англійська мова)] / А. С. Ольховська. – Харків : Workshop on Teaching Machine Translation: MT Summit
Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – 132 с. VIII, 18–22 September 2001 р. : proceeding of the
3. Ольховська А. С. Синхронний переклад у суспільно- workshop. – Santiago de Compostela, 2001. – P. 13–17.
політичній сфері : [навчальний посібник для студентів 10. Marshman E. Translation Technologies as Seen Through the
вищих навчальних закладів за спеціальністю «Переклад» Eyes of Educators and Students: Harmonizing Views with
(англійська мова)] / А. С. Ольховська. – Харків : the Help of a Centralized Teaching and Learning Resource /
Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – 152 с. E. Marshman, L. Bowker // Global Trends in Translator and
4. Ольховська А. С. Чинники успішного працевлаштування Interpreter Training: Mediation and Culture. Continuum
перекладача за фахом [навчальний посібник для Advances in Translation. – London/NewYork : Continuum,
студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю 2012. – P. 69–95.
«Переклад» (англійська мова)] / А. С. Ольховська. – 11. Rodríguez-Inés P. Assessing Competence in Using Electronic
Харків: Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. – 116 с. Corpora in Translator Training / P. Rodríguez-Inés,
5. Bowker L. Computer-aided translation: translator training / A. H. Albir // Global Trends in Translator and Interpreter
Bowker L. // The Routledge Encyclopedia of Translation Training: Mediation and Culture. – London : Continuum
Technology. – London and New York : Naylor & Francis International Publishing Group, 2012. – P. 96–126.
Group, 2015. – P. 88–104.
6. Byrne J. Translation and the Internet: Changing the Face of
an Industry / J. Byrne // Translation Technologies & Culture.
– Portsmouth : University of Portsmouth, 2007. – P. 23–34.
36
Практично-діяльнісний критерій сформованості

професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів
Ю. М. Остраус
Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
*Corresponding author. E-mail: ostraus.yulia@gmail.com
Анотація. У статті на основі аналізу наукової літератури уточнено сутність поняття «комунікативні уміння» та виявлено
комунікативні уміння, необхідні для професійної діяльності фахівців-медиків, які є показниками практично-діяльнісного
критерію сформованості професійно-комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів. Визначено методи діагностики
рівня розвитку зазначених комунікативних умінь, представлено результати дослідження сформованості професійно-
комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів за практично-діяльнісним критерієм.
Ключові слова: професійно-комунікативна культура, практично-діяльнісний критерій, комунікативні уміння, методика
діагностики, сімейний лікар.
Вступ. Підготовка високопрофесійного, комунікатив- необхідні у професійній діяльності лікарів, є матері-

но компетентного лікаря нової генерації є актуальною алами нашого дослідження, до яких було застосовано
суспільною потребою, задоволення якої вимагає від теоретичні методи педагогічного дослідження (аналіз,
вищої медичної освіти орієнтації на підвищення рівня систематизація, порівняння і узагальнення отриманої
професійно-комунікативної культури майбутніх сі- наукової інформації). Для виявлення рівня сформова-
мейних лікарів. Сформованість цього виду культури ності професійно-комунікативної культури майбутніх
передбачає засвоєння мовленнєвих, комунікативних сімейних лікарів за практично-діяльнісним критерієм
та етичних знань, оволодіння комунікативними умін- було застосовано емпіричні методи дослідження –
нями, наявність системи цінностей, а також розвине- тестування та опитування. Експериментально отрима-
ність особистісних якостей, що забезпечують резуль- ні матеріали оброблялися методами аналізу, опису,
тативність професійної комунікації. Невід’ємною синтезу та узагальнення даних.
умовою вдосконалення професійно-комунікативної Результати та їх обговорення. У сучасній психо-
культури є формування та розвиток комунікативних логії та педагогіці немає одностайності щодо сутності
умінь, які необхідні для ефективної організації та категорії «уміння». Так, у психологічному словнику
здійснення професійної комунікації. Практично-діяль- даний термін трактується як «використання суб’єктом
нісний критерій сформованості професійно-комуні- наявних знань і навичок для вибору і здійснення
кативної культури майбутніх сімейних лікарів відоб- прийомів дій відповідно до поставленої мети» [13, с.
ражає рівень оволодіння майбутніми фахівцями цими 196]. О. Леонтьєв тлумачить уміння як складну систе-
уміннями. му усвідомлених дій, що забезпечують продуктивне
Короткий огляд публікацій по темі. Дослідження застосування знань у нових умовах відповідно до
спілкування, розвитку комунікативних умінь та нави- мети [8, с. 54]. Л. Подоляк та В. Юрченко уміння вва-
чок здійснено у працях вчених-лінгвістів (Ф. Бусла- жають способом виконання дії, котрий опирається на
єва, О. Потебні), психологів (Л. Виготського, П. Галь- знання та надає можливість якісного виконання дії у
періна, І. Зимньої, М. Жинкіна, О. Леонтьєва), мето- різноманітних умовах [11, с. 347]. Б. Мещеряков та
дистів (Н. Бабич, О. Біляєва, М. Вашуленко, Т. Дон- В. Зінченко зазначають, що уміння є проміжним ета-
ченко), педагогів (В. Гриньової, В. Кан-Каліка, Л. Ри- пом оволодіння новим способом дії, який ще не
балко, Л. Паська) та ін. Проблема професійно значу- досягнув рівня навички і ґрунтується на правилах чи
щих комунікативних умінь медиків розглядалася у знаннях, їх правильному використанні у процесі вирі-
роботах таких науковців, як І. Вітенко, Є. Клімов, шення певних завдань [1, с. 508]. У педагогічному
Б. Петровський, О. Уваркіна, М. Філоненко. Проте, словнику досліджуване поняття тлумачиться як зас-
невирішеним на сьогодні залишається питання кому- воєний спосіб виконання дії, що забезпечується су-
нікативних умінь, сформованість яких необхідна для купністю набутих знань і навичок, формується шля-
підвищення рівня професійно-комунікативної культу- хом вправ, надає можливість виконання дії не тільки у
ри майбутніх сімейних лікарів. звичних, але й у змінених обставинах [7, с. 359]. А.
Мета статті – на основі аналізу наукової психоло- Новіков визначає, що уміння являє собою засвоєну
го-педагогічної літератури виявити комунікативні здатність людини належно виконувати певні дії,
уміння, необхідні для формування професійно- засновану на доцільному використанні набутих знань,
комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів; навичок, досвіду [10]. Таким чином, ми можемо
визначити методи діагностики рівня розвитку цих стверджувати, що в педагогіці і психології уміння –
комунікативних умінь; представити результати дос- це готовність до практичних дій, які виконуються
лідження сформованості професійно-комунікативної свідомо на основі засвоєних знань.
культури майбутніх сімейних лікарів за практично- Під комунікативними уміннями розуміють уміння
діяльнісним критерієм. міжособистісної комунікації, тобто уміння правильно
Матеріали і методи. Наукові праці вчених, що і грамотно висловити свої думки, адекватно сприйма-
висвітлювали сутність понять «уміння» і «комуніка- ти інформацію від партнера. Визначаючи сутність
тивні уміння», та розглядали комунікативні уміння, цього поняття, Л. Уманський підкреслює, що комуні-
37
кативні уміння передбачають встановлення певних, керувати власним психічним станом, переборювати
практично однозначних відносини з людьми [15]. психологічні бар’єри, проявляти співчуття, проникати
Г. Медведь встановила, що комунікативні уміння у внутрішній світ пацієнта, вислухати і дати пораду
пов’язані з організацією особистої взаємодії між осо- пацієнту, аналізувати усі компоненти своєї діяльності
бами [9, с. 52]. О. Галкіна та О. Толстєньова назива- [16, с. 131].
ють комунікативні уміння комплексом усвідомлених Крім цього, важливого значення науковці надають
комунікативних дій, що базуються на високій теоре- умінню вести бесіду, оскільки вона була і залишаєть-
тичній та практичній підготовленості особи, що доз- ся основним видом спілкування лікаря і пацієнта та
воляє їй творчо використовувати знання для відобра- одним з найважливіших методів, що застосовується у
ження та перетворення дійсності [3, с. 20]. повсякденній практичній роботі фахівця-медика. Клі-
Таким чином, проведений аналіз підходів до нічна бесіда, що носить діалогічний характер, відіграє
визначення понять «уміння» і «комунікативні уміння» значну роль у процесі лікування оскільки з бесіди
дозволяє нам трактувати комунікативні уміння май- починається побудова співпраці лікаря і пацієнта,
бутніх сімейних лікарів як сукупність усвідомлених вона надає лікарю значну частину необхідної інфор-
та цілеспрямовано засвоєних способів комунікатив- мації, дає йому можливість інформувати пацієнта про
них дій, що ґрунтуються на продуктивному вико- його стан здоров’я та рекомендувати необхідне
ристанні комунікативних знань, дозволяють організу- лікування. Зазначимо також, що діалог з лікарем
вати, ефективно здійснювати і регулювати процес надзвичайно важливий для емоційного стану пацієн-
професійної комунікації. та, адже лікар може поспівчувати, заспокоїти, надати
Комунікативні уміння, необхідні лікарю у профе- надію на одужання та вселити віру у краще, чи нав-
сійній діяльності, було окреслено у роботах паки – проявити байдужість чи неповагу, таким чи-
Є. Клімова, Б. Петровського, М. Філоненко, І. Вітен- ном зашкодивши пацієнту [2, 16].
ка. Так, Є. Клімов зазначає, що уміння слухати та чу- Уміння вести бесіду вимагає від лікаря знань
ти іншу людину, розуміти її та її внутрішній світ принципів ведення діалогу, створення відповідних
відіграє надзвичайно важливу роль у професіях типу психологічних умов, використання прийомів, котрі
«Людина – людина». Воно є основою належного розу- дозволяють правильно будувати розмову з хворим,
міння партнера по комунікації, оскільки слухання – це отримати необхідну інформацію. Дане уміння вклю-
не тільки фізичне відчуття звуку, а й складний процес чає в себе цілу низку специфічних професійно-кому-
сприймання, осмислення, розуміння, структурування нікативних умінь: уміння самопрезентації у спілку-
та запам’ятовування інформації, в якому задіяна уся ванні; уміння встановлювати контакт з пацієнтом;
особистість людини. Вчений наголошує, що наявність уміння розуміти особистість пацієнта та його внут-
уміння говорити обов’язкова для представників про- рішній стан; уміння враховувати індивідуальні психо-
фесії типу «Людина – людина». Науковець також логічні особливості пацієнтів; уміння проявляти спів-
підкреслює важливе значення міміки, пантоміміки, чуття, доброзичливість і повагу; уміння вселити хво-
навіть зовнішнього виду та одягу для фахівців про- рому віру у власні сили; уміння керувати своєю пове-
фесій зазначеного типу. Серед інших умінь, необхід- дінкою і переборювати психологічні бар’єри. У зв’яз-
них фахівцю-медику, Є. Клімов називає уміння уяви- ку з цим, ми вважаємо уміння вести бесіду (діалог)
ти внутрішній світ іншого, здатність співпереживати, одним із основних професійно-комунікативних умінь
готовність прийти на допомогу, бути терплячим та майбутніх сімейних лікарів.
поблажливим [6, с. 185-187]. Таким чином, до базових комунікативних умінь,
Б. Петровський вважає мовлення найважливішим що необхідні для ефективної організації та здійснення
засобом комунікації лікаря, що має особливе значення професійної комунікації сімейного лікаря, ми
і для встановлення контакту, і для його підтримання відносимо уміння слухати, уміння говорити, уміння
та розвитку. При цьому уміння говорити не тільки сприймати і розуміти невербальні комунікативні сиг-
забезпечує порозуміння зі співрозмовником, а й свід- нали, уміння вести бесіду. Ці уміння відіграють клю-
чить про культурний та професійний рівень лікаря, чову роль у професійній комунікації лікаря, забезпе-
про його самоповагу, допомагає йому завоювати до- чуючи встановлення контакту та порозуміння зі
віру та повагу пацієнта, колег. Вчений стверджує, що співрозмовником, надаючи можливість отримати та
вирішальну роль у встановленні контакту між лікарем надати пацієнту необхідну інформацію, дозволяючи
і пацієнтом можуть відігравати саме невербальні завоювати повагу та довіру пацієнтів. Зазначені умін-
засоби комунікації – поза, жести, міміка, вираз облич- ня ми вважаємо показниками практично-діяльнісного
чя, контакт очима тощо. Варто зазначити, що важли- критерію сформованості професійно-комунікативної
вими уміннями лікаря науковець також вважає уміння культури майбутніх сімейних лікарів.
встановлювати контакт, налагоджувати відносини, Для визначення рівня сформованості професійно-
розуміти і проникати у внутрішній світ іншого, вести комунікативної культури майбутніх сімейних лікарів
бесіду, та уміння самопрезентації, яке впливає на за практично-діяльнісним критерієм відповідно до
перше враження про лікаря, що складається на основі вищевказаних показників нами були підібрані наступ-
його зовнішнього виду, манери поведінки, стилю ні діагностичні методики:
спілкування [4, с. 327-334]. 1. Тест «Уміння слухати» [12, с. 276-278], що надає
У праці М. Філоненко визначено, що у практичній можливість за класифікатором визначити до якої з
діяльності лікаря необхідні такі специфічні комуніка- наступних категорій відноситься піддослідний: іде-
тивні уміння: вести бесіду з пацієнтом, враховувати альний слухач; хороший слухач, який припускається
індивідуальні психологічні особливості пацієнтів, окремих помилок; посередній слухач, який припус-
38
кається багатьох помилок; поганий слухач; особа, що рівня ми відносили студентів категорій «хороший
не вміє слухати. слухач, який припускається окремих помилок» та
2. Тест «Що вам говорять міміка та жести» [14, с. «посередній слухач, який припускається багатьох
41-42], який дозволяє визначити сформованість умін- помилок» з середнім рівнем сформованості умінь
ня сприймати та розуміти невербальні комунікативні сприймати і розуміти невербальні комунікативні сиг-
сигнали за трьома рівнями: високий, середній та низький. нали, говорити та вести діалог. До низького рівня
3. Опитування викладачів, що пропонувало оцінити було віднесено студентів категорій «поганий слухач»
сформованість у студентів уміння говорити (тобто та «особа, що не вміє слухати» з низьким рівнем
уміння формувати речення, будувати повідомлення, сформованості умінь сприймати і розуміти невербаль-
чітко і ясно висловлювати свою думку, володіти голо- ні комунікативні сигнали, говорити та вести діалог.
сом та інтонацією, високий рівень культури мовлення, З метою визначення рівня сформованості професій-
хорошу дикцію) та вказати у відсотках кількість сту- но-комунікативної культури майбутніх сімейних ліка-
дентів, які мають високий, середній і низький рівень рів за практично-діяльнісним критерієм на базі Він-
розвитку цього уміння. ницького національного медичного університету ім.
4. Тест «Чи вмієте ви вести діалог?» [5, с. 218-219], М. І. Пирогова у 2014-2015 навчальному році було
котрий дозволяє оцінити сформованість уміння вести проведено дослідження, у якому прийняло участь за-
діалог за трьома рівнями: високий, середній та низький. галом 30 викладачів та 560 студентів медичного
Відповідно до рівнів прояву обраних показників факультету: 280 студентів 1 курсу та 280 студентів 2
нами було виділено три рівні сформованості профе- курсу. Опитування проводилося анонімно, щоб
сійно-комунікативної культури майбутніх сімейних підвищити надійність отриманої інформації шляхом
лікарів за цим критерієм: високий, середній, низький. виключення фактору остраху студентів відповідати
До високого рівня було віднесено студентів категорії правдиво. Представимо результати діагностики
«ідеальні слухачі» з високим рівнем сформованості студентів 1 та 2 курсів у порівняльній характеристиці
умінь сприймати і розуміти невербальні комунікатив- (див. табл. 1).
ні сигнали, говорити та вести діалог. До середнього
Таблиця 1. Результати діагностики сформованості професійно-комунікативної культури

майбутніх сімейних лікарів за практично-діяльнісним критерієм
Рівні прояву 1 курс 2 курс
кількість % кількість %
Уміння слухати
Високий 6 2,14 2 0,71
Середній 205 73,21 182 65,00
Низький 69 24,64 96 34,29
Всього 280 100 280 100
Уміння сприймати та розуміти невербальні комунікативні сигнали
Високий 1 0,36 1 0,36
Середній 128 45,71 105 37,50
Низький 151 53,93 174 62,14
Всього 280 100 280 100
Уміння говорити
Високий 46 16,33 70 24,83
Середній 139 49,70 129 46,07
Низький 95 33,97 81 29,10
Всього 280 100 280 100
Уміння вести діалог
Високий 90 32,14 78 27,86
Середній 155 55,36 164 58,57
Низький 35 12,50 38 13,57
Всього 280 100 280 100
За практично-діяльнісним критерієм загалом
Високий 36 12,86 38 13,57
Середній 157 56,07 145 51,79
Низький 87 31,07 97 34,64
Всього 280 100 280 100
Висновки. Отже, узагальнення результатів прове- середній рівень було виявлено у 56,07% студентів 1
деного дослідження надає можливість зробити висно- курсу та 51,79% студентів 2 курсу. Низький рівень
вок про рівень сформованості професійно-комуніка- сформованості професійно-комунікативної культури
тивної культури майбутніх сімейних лікарів за прак- за практично-діяльнісним критерієм було зафіксовано
тично-діяльнісним критерієм. Найменша кількість майже у третини піддослідних – у 31,07% студентів 1
студентів мають високий рівень сформованості цього курсу та 34,64% студентів 2 курсу.
виду культури за даним критерієм – 12,86% студентів Зазначимо, що подальшого дослідження потребує
1 курсу та 13,57% студентів 2 курсу, при цьому проблема розробки методики формування професій-
39
но-комунікативної культури майбутніх сімейних ліка- нути увагу на підвищення рівня сформованості базо-
рів. Аналіз отриманих даних наводить на думку про вих комунікативних умінь, необхідних для ефективної
те, що при проектуванні такої методики варто звер- професійної комунікації.
1. Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б. культури майбутніх інженерів зв’язку : дис. на здобуття
Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. - СПб.; М. : Прайм – наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія та
Еврознак : Олма-Пресс, 2004. - 666 с. методика професійної освіти» / Г. М. Медведь. – Київ,
2. Вітенко І. С. Медична психологія : Підручник / І. С. 2010. – 251 с.
Вітенко. – К : Здоров’я, 2007. - 208 с. 10. Новиков А. М. Педагогика: словарь системы основных
3. Галкина Е. Н. Формирование коммуникативных умений понятий / А. М. Новиков. – М. : Издательский центр
у будущих специалистов сферы обслуживания: ИЭТ, 2013. – 268 с.
монография / Е. Н. Галкина, А. А. Толстенева. - Н. 11. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи : підручник / Л.
Новгород : НГПУ, 2012. - 117с. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. – 2-ге вид. – К. : Каравела,
4. Деонтология в медицине : в 2 т. Т. 1. Общая деонтология 2008. – 352 с.
/ О. С. Белорусов, И. В. Богорад, Н. П. Бочков ; ред. Б. В. 12. Психодиагностика персонала. Методика и тесты.
Петровский; АМН СССР. - М. : Медицина, 1988. - 352 с. Учебное пособие для факультетов: психологических,
5. Измайлова М. А. Деловое общение : Учебное пособие – экономических и менеджмента. В 2 т. Т. ІІ. / Редактор-
2-е изд. / М. А. Измайлова. – М. : Издательско-торговая составитель Д. Я. Райгородский. – Самара :
корпорация «Дашков и К», 2009. – 252 с. Издательский Дом «Бахрах-М», 2007. - 560 с.
6. Климов Е. А. Психология профессионального 13. Психологічний словник / [За ред. В. І. Войтка]. – К. :
самоопределения : Учеб. пособие для студ. высш. пед. Либідь, 1982. – 215 с.
учеб. заведений / Е. А. Климов. – М. : Издательский 14. Скаженик Е. Н. Деловое общение / Е. Н. Скаженик. –
центр «Академия», 2004. – 304 с. Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2006. – 180 с.
7. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь / Г. М. 15. Уманский Л. И. Психология организаторской деятель-
Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. - М. : ИКЦ «Март»; ности школьников : учеб. пособие для студентов пед. ин-
Ростов н/Д : Издательский центр «Март», 2005. - 448 с. тов / Л. И. Уманский. – М. : Просвещение, 1980. – 160 с.
8. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. 16. Філоненко М. М. Психологія спілкування. Підручник /
Н. Леонтьев. – М. : Смысл, Академия, 2005. – 352 с. М. М. Філоненко. - К. : Центр учбової літератури,
9. Медведь Г. М. Формування професійної комунікативної 2008. - 224 с.
REFERENCES
1. Great psychological dictionary /compilers and redactors B. 9. Medvedj Gh. M. Professional communicative culture forma-
Gh.Meshherjakov, V. P. Zynchenko - Moscow, Saint tion in future communications engineers : thesis for the deg-
Petersburg, 2004. - 666 p. ree of Candidate of Pedagogical Sciences. - Kyjiv, 2010.- 251 p.
2. Vitenko I. S. Medical psychology. - Kyjiv, 2007. - 208 p. 10. Novikov A. M. Pedagogy: Dictionary of the system of basic
3. Ghalkina E. N., Tolsteneva A. A. Communicative skills concepts. - Moscow, 2013. - 268 p.
formation in future service industry professionals. - Nizhnij 11. Podoljak L. Gh., Jurchenko V. I. Psychology of higher
Novgorod, 2012. - 117 p. education. - Kyjiv, 2008. - 352 p.
4. Deontology in medicine: in 2 vols. Volume 1. General 12. Psychodiagnostics of staff. Methods and tests: in 2 vols.
deontology / O. S. Belorusov, Y. V. Boghorad, N. P. Volume 2. / redactor and compiler D. Ja. Rajgorodskij. -
Bochkov; redactor B. V. Petrovskij. - Moscow, 1988. - 352 p. Samara, 2007. - 560 p.
5. Izmajlova M. A. Business communication. - Moscow, 13. Psychological dictionary / redoctor V. I. Vojtko. - Kyjiv,
2009. - 252 p. 1982. - 215 p.
6. Klimov E. A. Psychology of professional self-determination. 14. Skazhenik E. N. Business communication. - Taganrog,
- Moscow, 2004. - 304 p. 2006. - 180 p.
7. Kodzhaspirova G. M., Kodzhaspirov A. Ju. Pedagogical 15. Umanskij L. Y. Psychology of organizational activity of
dictionary. - Moscow, 2005. - 448 p. schoolchildren. - Moscow, 1980. - 160 p.
8. Leontj'ev A. N. Activity. Consciousness. Personality. - 16. Filonenko M. M. Psychology of communication. - Kyjiv,
Moscow, 2005. - 352 p. 2008. - 224 p.
Practical criterion of future family physicians’ professional communicative culture development

Ostraus Y.
Summary. On the basis of scientific literature analysis, the author specifies the meaning of the term “communicative skills” and
reveals communicative skills necessary for doctors’ professional communication, which are considered as indicators of the practical
criterion of future family physicians’ professional communicative culture development. The author defines the diagnostic methods of
communicative skills development and presents the results of the study of future family physicians’ professional communicative
culture development by the practical criterion.
Keywords: professional communicative culture, practical criterion, communicative skills, diagnostic methods, family physician.
Практический критерий сформированности профессионально-коммуникативной культуры будущих семейных врачей

Ю. Остраус
Аннотация. В статье на основе анализа научной литературы уточнена сущность понятия «коммуникативные умения» и
определены коммуникативные умения, необходимые для профессиональной деятельности специалистов-медиков, которые
рассматриваются как показатели практического критерия сформированности профессионально-коммуникативной культуры
будущих семейных врачей. Определены методы диагностики уровня развития данных коммуникативных умений,
представлены результаты исследования сформированности профессионально-коммуникативной культуры будущих
семейных врачей за практическим критерием.
Ключевые слова: профессионально-коммуникативная культура, практический критерий, коммуникативные умения,
методика диагностики, семейный врач.
40
The using multimedia means in the training of primary school teachers in

Ukraine: realities and prospects
S. O. Skvortsova1, M. S. Haran2
South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odessa, Ukraine
Kherson State University, Kherson, Ukraine
*Corresponding author. E-mail: skvo08@i.ua1, marinochka88_30@mail.ru2

Abstract. The article outlines the possibilities of using information technologies in the training of future primary school teachers to
study mathematics and the structure of providing of multimedia support of the course “Methods of teaching of the educational branch
“Mathematics”” is proved, which includes: designer of lectures presentations; bank of multimedia materials for practical/laboratory
lessons; multimedia support of independent work; computer tests on selected topics of the course.
Keywords: academic discipline Methods of teaching of the educational branch “Mathematics” (MTEBM), information technolo-
gies, multimedia support.
In terms of European integration Ukraine is in the active the results of the analysis it was found out that the
phase of reforming all spheres of the society, including educational and professional program does not provide
the educational sector. The international community the same number of academic hours for mastering the
considers just the qualified education as one of the most discipline for all students of the field of study 6.01.01.02
important conditions for successful development of the Primary education regardless of the institution, but the
country. And the European Union considers the qualified ratio of classroom hours is determined by educational
education primarily as a tool for economic growth institutions ranging from one to two-thirds of the total
towards the development of professionally capable and training time and rest hours are devoted to independent
dynamic community. The issue of mathematics education and individual work, which causes significant differences
requires special attention as its quality is considered an in the number of lectures, practical/laboratory lessons. In
indicator of readiness of the society to socio-economic addition, HEIs distribute the content of the modules of the
development and individual mobility in mastering and discipline MTEBM in different ways: we found a
implementation of new technologies, perception of difference in structuring the content of educational
scientific and technical ideas. The foundations of material of the course MTEBM as a whole, and in the
mathematical education of the society are laid just at structure of individual content modules.
primary school during studying the educational branch Thus, according to the results of the first phase of
“Mathematics” by primary school pupils, which purpose ascertaining experiment, we came to the following con-
is precisely in forming the subject mathematical and key clusions: educational establishments distribute the aca-
competencies, which are necessary for pupils for demic workload for classroom and independent work with
successful learning and self-realization in the rapidly the same total number of hours differently, that deter-
changing world. Therefore, special attention should be mines, first of all, the difference in the number of lectures,
paid to improving the training of future primary school as with the entire course MTEBM in general and in
teachers for teaching primary school pupils in mathema- specific content modules that in the context of our re-
tics. One of the provisions of improving the quality of search makes it impossible to create a single complex of
training future primary school teachers to teaching lectures presentations of this discipline, and shows the
mathematics the students we see in using modern, inclu- need in the development of a flexible structure that would
ding information, technologies. allow every teacher, depending on available time and
The training of students of the direction Primary individual needs of the audience, create a lecture presen-
education is directly to primary school pupils teaching tation with minimal spending time and efforts.
mathematics is carried out by means of the discipline In addition, we have found out discrepancies between
“Methods of teaching educational branch “Mathematics”” the content of the discipline MTEBM, mentioned in
(hereinafter MTEBM). The aim of our research is the educational qualification characteristics of the industry
theoretical foundation and practical development of standard and professional functions and typical tasks of
multimedia methodological support of the discipline activities and skills that correspond these common tasks.
MTEBM. It should be noted that in Ukraine there are no However, the content of the discipline MTEBM requires
such studies, only there are a few works related to the consideration of the revised regulatory support of primary
development of electronic methodical complex for the education of Ukraine, including the State standard of
discipline MTEBM within distance learning [6, p. 40]. primary general education and new training programs.
Therefore, to determine the current state of practice of The above mentioned facts have caused the need for
training of primary school teachers by the means justification of appropriate educationsl discipline content
MTEBM the ascertaining experiment was held in 2012 – corresponding to the present stage of the development of
2014, it was realized in several phases. primary education in Ukraine. According to the result of
In the first phase, we did a comparative analysis of the analysis of the industry standard of the field of study
regulatory programs of the discipline MTEBM of 14 6.01.01.02 and updated regulatory support of primary
different higher education institutions (HEIs) of Ukraine education in Ukraine we consider the appropriate course
that train future primary school teachers [5]. According to MTEBM should include the following sections:
41
1) The content of the initial course of mathematics and However, paying attention to the differences in the
regulatory support of teaching mathematics at primary distribution of content of the discipline to thematic
school. Methods of teaching mathematics as a science and modules, the differences in the issues dealing within the
as a subject. same module, in different universities of Ukraine, we
2) Modern mathematics lesson in primary school: tech- developed the designer of lectures presentations.
nological approach. In our research we understand designer of lectures
3) Methods of teaching content lines: numbers, opera- presentations as the file directory structured in three
tions with numbers; values; mathematical expressions, thematic sections: 1. The content of the initial course of
equations and inequalities; plot tasks; spatial correlation, mathematics and regulatory support of teaching mathe-
geometric shapes [2]. matics at primary school. Methods of teaching mathe-
In the methods of teaching each content line we should matics as a science and as a subject. 2. Modern mathe-
pay attention to the implementation of content line “Work matics lesson in primary school: technological approach.
with Data”, which is repeatedly referred to the complete 3. Methods of teaching content lines: numbers, operations
course of primary school mathematics. Obviously, this with numbers; values; mathematical expressions, equa-
content can be differently structured in thematic modules, tions and inequalities; plot tasks; spatial correlation,
but in our opinion it is obvious, because it reflects the geometric shapes. Each section contains an ordered set of
requirements of Industry standards and the new edition of presentations on topics that the teacher can use both in
the State standard of primary general education. full (available via hyperlinks) and selecting only certain
The second stage of the ascertaining experiment had questions of lectured plan, which are separate files –
the purpose to find out what teaching tools are used by block of the designer.
lectures of universities during teaching the discipline All presentations are part of the designer with a single
MTEBM. A survey was chosen as the leading research stylistic design and are developed with paying attention to
method to solve this issue, which was done by 20 teachers all methodological, pedagogical and psycho-physiological
of the discipline MTEBM of higher educational institu- requirements [1; 2]. In addition, the proposed presenta-
tions who train future primary school teachers and regio- tions of lectures have thу same structure that includes: a
nal institutions of postgraduate education, which do retrai- title slide with the theme of the lecture; issues to the
ning (professional development) of primary school teachers. lecture; list of recommended literature; plan of the lecture;
In the result of processing questionnaires we found that presenting main material; reflection [2].
all surveyed teachers feel the need to use information The main content of the lecture, according to the plan,
technologies in the training of future primary school mainly includes issues such as: the content and results of
teachers for teaching mathematics. Thus, the vast majority learning of the theme according to the new program (2011
of teachers believe in the usefulness of using information year with changes 2014-2015 years); visual aids and
technologies during lectures (95%) and practical lessons didactic material; order of study topics by current
(95%) and control measures (80%), independent work textbooks; teaching methodology of teaching individual
(70%). However, despite the awareness of teachers about themes; implementation of new curriculum content in
the need and feasibility of using information technologies current textbooks.
in the process of teaching MTEBM, only 20% of them It also should be noted that the content of some
confirmed that they always use them during their work in methodological issues is also structured in a certain way.
the classroom, the rest do that sporadically. For example, methods of teaching numbering numbers at
The main means of information support of the lectures different concentrations include consideration of: the
are multimedia presentations of lectures. So, all the formation of numbers; the order of numbers in natural
teachers who participated in the survey (100%) unani- sequence; reading and writing numbers; composition of
mously see the need to use presentations at MTEBM numbers; comparison of numbers; arithmetic with num-
lectures. The results of the conducted survey show that bers under numbering, etc. Methods of forming compu-
mostly teachers have been using presentations during the tational skills of addition and subtraction involves
lectures in MTEBM (80%); but only 20% of respondents consideration of: assume the list of calculations in certain
confirm that always use presentations during lectures, but concentration (“Ten”, “Hundred”, “Thousand”, “Many-
most often reflect the text of the lecture in a presentation numbered number”), the procedure for their conside-
or text slides with the main thesis of the lecture. This is ration; theoretical basis of the admission; actions and
not quite optimal use of possibilities of presentations operations that comprise the admission; preparatory work
during lectures, in our opinion, due to the fact that most for the introduction of computing admission; familiari-
teachers do not know good enough the program Microsoft zation with the admission of calculation; formation of
Power Point to create them (this particular program, counting skill, etc. Methods of teaching solving tasks
according to the survey, 100% of respondents use to (simple tasks, composed tasks, typical tasks) include
create, view presentations and demonstration of presen- consideration of: the theoretical foundations (mathema-
tations), only 30% of them are fluent with this program. tical structure of the tasks and ways of their solving);
Thus, as a result of the ascertaining experiment, we preparatory work; familiarization; forming the ability to
ascertained in the need to develop multimedia presen- solve tasks; investigation of the task after its solving, etc.
tations of lectures of the discipline MTEBM in which In addition, in lectures presentations, the ability of
educational content is presented in a structured way, using using hyperlinks to specific regulations, textbooks, the
animation effects, including color effects, during its possibility of including the presentation of fragments of
showing; method of work on certain mathematical tasks video recordings of mathematics lessons at primarу
are given by dynamic deployment of its solution, etc. school, which illustrates the methodical reception at
42
mastering a particular skill or concept or an illustration of versions of textbooks in mathematics for 1-4 grades with
certain technology training and so on, are given. The the label of the Ministry of Education of Ukraine, divided
training information is presented in a structured way on to class. The third block consists of electronic versions of
the slides of the designer presentation – in the form of legal documents regulating educational process in primary
charts and tables that facilitates perception, logical school, including teaching educational branch “Mathe-
processing and storing educational information by matics” and includes a list of hyperlinks to relevant
students. Paying attention to the age peculiarities of documents on the official website of Ministry of Educa-
cognitive processes of primary school pupils, methods of tion of Ukraine. In the block “Presentations” presentations
teaching mathematics is used based on visibility, so the for practical lessons on specific themes of the course and
presentation slides has the possibility to illustrate work presentation slides containing the prepared solution of
with clarity, and – giving the record of solving some tasks mathematical issues that are dynamically developed, and
in dynamics. This designer is only additional means to fragments of imitation of work with clarity and so on, are
perception of educational information by students and the gathered. Each of the elements of the bank's media
teacher of methodics has certain degree of freedom in his materials can be included by a teacher to the presentation,
own comments to each slide. and used as a separate stage of practical lesson.
Thus, the learning content in a presentation is given We have developed through lectures of Professor
briefly and concisely, without unnecessary text arrays to S. Skvortsova presentations for practical lessons on
minimize the theoretical load by demonstrating practical specific themes of the course MTEBM, containing frag-
application of basic methods to facilitate student percep- ments of video lessons in mathematics and provide their
tion and understanding of educational information. To analysis. In our opinion, the inclusion to lecture presenta-
create a presentation of a lecture with the designer teacher tions conspectus of mathematics lessons allow you to
should choose according to his own understanding some analyze and study the sequence of actions to prepare
questions, that he plans to reveal at the lecture and select teachers for the lesson and improve the content of
necessary slides to illustrate learning content. In addition, learning tasks. However, as it was noted earlier, we
the teacher can make changes to the presentation in order consider developing multimedia presentations of practical
to reflect the individual characteristics of students and lessons to the whole course not appropriate, but offer the
creating conditions to satisfy their cognitive needs. Crea- bank of multimedia materials instead.
ted by a teacher with the help of the proposed designer, The result of ascertaining experiment ascertained us
presentation can be used throughout the lecture and can that almost all teachers of methods in mathematics (95%)
be controlled interactively. use information means for independent work of students
As for the practical lessons, here, perhaps, more in the discipline, preferably in the form of electronic
appropriate is to use a presentation as a part of a lesson, documents (60%), Internet sites (60%) audio-video files
for example, in the introduction to repeat previously (60%), e-books (55%). Much less methodists see informa-
studied material or lighting work plan with hyperlinks to tion support of independent work in the application of
the regulatory framework or methodological literature, to distance learning courses (40%); training programs
which occasionally we can access during the lesson. (35%); electronic test systems (30%); interactive tutorials
According to the results of ascertaining experiment during (25%) and others. We believe this is primarily due to the
practical/laboratory lessons, some teachers of MTEBM lack of means or limited access to them. So, we had a task
use multimedia presentations, most of them see the need to organize the available multimedia and create a bank of
to use only certain multimedia materials: 80% of teachers- materials for independent work, which is an expanded
respondents use teaching videos, but only 10% confirmed bank of multimedia materials for practical/laboratory
that they already had all the necessary math video lessons, work, by including in it existing in Ukraine electronic
and the rest – 90% of teachers – would like to have such textbooks in MTEBM, electronic and multimedia
banks of video to enhance the effectiveness of teaching textbooks for students, and most importantly – video
the discipline MTEBM. lectures and/or presentations of lectures with sound.
So as for the fact that at practical/laboratory lessons Saying lectures presentations with audio commentary
most of the training time is spent for simulating the (thanks to the combination of audio and visual
professional activity of a teacher and its analysis, we information, we conditionally call them video presenta-
refused to develop a set of presentations for practical tions) we mean the presentation, in which each theme is
lessons and created a bank of multimedia materials that revealed in full value by prompting a sufficient number of
the teacher of MTEBM, if necessary, may use to create examples and analysis of methodological approaches. To
his own presentations for practical and laboratory lessons, facilitate the perception of educational information, such
applying them to hyperlinks or use as multimedia support presentation is structured according to the plan, which
for individual stages of practical/laboratory lesson [4]. offers items for hyperlinks that enables students to master
Under the bank of multimedia materials for practical each lecture question separately. However, within each
lessons in the course MTEBM in our research we plan item, there also hyperlinks that can be used by
understand set of files ordered to such blocks: video students wishing to study academic disciplines at the
materials; textbooks; regulatory support of educational highest level; there are hyperlinks that provide access to
branch “Mathematics”; presentation. The first block analytical information systems to learning tasks, etc. Thus
contains video lessons of mathematics in 1-4 grades and personality-oriented approach is implemented and
their fragments, as well as videos with solving specific differentiated teaching the discipline of students is
tasks by pupils in mathematics, which are structured by realized. Besides multimedia support of independent work
topics and classes. The second block contains electronic of the discipline MTEBM in our research also includes e-
43
learning and training manuals on methods of teaching Thus, the analysis of questionnaires and interviews of
mathematics, links to the Internet resources that can be teachers the discipline MTEBM held during the
used during independent work, and the best examples of ascertaining experiment, we were ascertained that today it
presentations of mathematics lessons fragments perfor- is impossible to organize qualitatively the educational
med by students that can be used directly as a teaching process of the discipline MTEBM without the use of
material or as an example for future teachers to create educational means, created on the basis of information
their own presentations [3]. technologies, however, only 30% of teachers are satisfied
Regarding the use of IT as control measures, we with their own multimedia software discipline MTEBM,
consider it appropriate to use computer tests for eva- 20% – partially satisfied and 50% of respondents are not
luating educational achievements of students with the satisfied with the existing multimedia courseware.
discipline MTEBM though computer tests cannot replace Therefore, the majority of teachers (85%) wished to have
all types of control of educational achievements of electronic educational-methodical complex for the discip-
students with the discipline MTEBM. Despite the fact that line, only 10% of respondents already have it, and 5%
most teachers agree that computer tests will intensify the have not decided yet, their wish will depend on the
process of preparing students for practical lessons and quality of the product. The majority of teachers would
workshops and teacher – to monitor its level effectively like to have in multimedia software: slides of presen-
among students, that in its turn will reduce the number of tations of lectures with animation, with the possibility to
students who come to the practical lesson without proper design lectures (Designer of lectures presentations)
training, only 10% of respondents always use computer (85%); bank of multimedia materials for practical lessons
tests, 20% do this often, 50% - sometimes, and 20% have (85%); bank of videos of real mathematics lessons (80%);
never used a computer test. This situation is explained by computer tests (80%); presentation of the practical lessons
the presence in Ukraine completed tests to individual (75%); electronic guidance manual (60%); electronic
modules of the course, the lack of common methods of textbooks on mathematics teaching methods (55%); video
development tests of this educational discipline. So our lectures or lectures presentations with audio support
challenge is to substantiate the method of making tests in (55%); electronic legal documents (50%); electronic
the discipline MTEBM and its implementation with the textbooks in math 1-4 grades (40%); and 5% would like
example of some content modules. to have other materials for the control.
So, as a means of control, with using information tech- Thus, we have created the multimedia support of the
nologies, we offer computer testing, the use of which may discipline MTEBM, which includes: designer of multi-
be appropriate in implementing both the current and final media presentations for teacher’s own choice, separate
control, as well as have training character. We offer tests slides and creating their own presentation based on own
on selected themes of the course MTEBM composed from lecture; bank of multimedia for practical/laboratory work
various types questions (multiple choice, right/wrong, (videos, electronic versions of textbooks, regulations, ma-
matching tasks, tasks requiring a short answer, numeric, nuals for teachers, etc.); multimedia support for indepen-
tasks with one correct answer, the task with multiple right dent work (electronic textbooks and manuals, including
answers, task with establishment of order of operations interactive tutorials and guidance manuals, video lectures,
fulfillment, etc.). Tests are the bank of questions structu- presentations of lectures with sound, Internet resources,
red by themes, from which random tests are formed. etc.); computer tests for training and control.
REFERENCES
1. Гаран М.С. Вимоги до створення презентацій лекцій з університету. Серія педагогічні науки. – 2015. – №20. –
навчальної дисципліни “Методика навчання освітньої С. 19–26.
галузі “Математика”” (МНОГМ) / М.С. Гаран // 4. Скворцова С.О. Особливості організації практичних
Матеріали міжнародної інтернет-конференції “Дидактика занять з курсу “Методика навчання освітньої галузі
початкової школи: реалізація технологічного та “Математика”” (МНОГМ) з використанням
компетентнісного підходів”, м. Миколаїв, 10 квітня 2015 інформаційних технологій / С.О. Скворцова, М.С. Гаран
р. // Методичний вісник науково-дослідницької // Матеріали Міжнародної науково-практичної
лабораторії дидактики початкової освіти / гол. Осадченко конференції “Педагогічні ідеї Софії Русової у контексті
І.І. – Миколаїв: ТОВ “Іліон”, 2015 – Вип. І. – С. 90–95. сучасної освіти”, м. Чернігів, 18–19 лютого 2016 р. –
2. Гаран М.С. Конструктор презентацій лекцій, як засіб Чернігів : Десна Поліграф, 2016. – С. 199–201.
навчання студентів дисципліни “Методика навчання 5. Скворцова С.О. Стан практики підготовки майбутніх
освітньої галузі “Математика”” (напрям підготовки учителів початкової школи до навчання учнів математики
“Початкова освіта”) / М.С. Гаран // Матеріали в ВНЗ України / С.О. Скворцова, М.С. Гаран // Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасна
математичної освіти (ПМО – 2015)”, м. Черкаси, 4-5 початкова освіта: традиції, інновації та перспективи”, м.
червня 2015 р. – Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Херсон, 19-20 березня 2015 р. – Херсон : ХДУ, 2015. –
2015. – С. 251–253. С. 101–105.
3. Скворцова С.О. Застосування мультимедійних технологій 6. Стрілець С.І. Основи роботи в середовищі Moodle.
у процесі опануванні студентами навчальної дисципліни Навчальний посібник / С.І. Стрілець, Т.П. Запорожченко.
“Методика навчання освітньої галузі “Математика”” / – Чернігів : Чернігівський національний педагогічний
С.О. Скворцова, М.С. Гаран // Вісник Черкаського університет імені Т.Г. Шевченка, 2015. – 44 с.
REFERENCES
1. Haran M.S. Requirements for creating presentations of of the International Internet Conference “Didactics of primary
lectures of the discipline “Methods of teaching educational school, and the implementation of technological competence
branch “Mathematics”” (MTEBM) / M.S. Haran // Materials approach”, Mykolaiv, April 10, 2015 // Methodical research
44
of the scientific research laboratory of didactics of primary “Mathematics”” (MTEBM) with using information
education / head. Osadchenko I.I. – Mykolaiv: LLC “Iliuon” technologies / S.O. Skvortsova, M.S. Haran // Materials of
2015 – Vol. I. – P. 90–95. the International scientific-practical conference “Pedagogical
2. Haran M.S. Designer of lectures presentations as means of ideas of Sofiya Rusova in the context of modern education”,
teaching students the discipline “Methods of teaching Chernihiv, 18–19 February 2016 – Chernihiv : Desna
educational branch “Mathematics”” (field of study “Primary Poligraf, 2016. – Р. 199–201.
education”) / M.S. Haran // Materials of the International 5. Skvortsova S.O. State of the practice of training of future
scientific-practical conference “Problems of mathematical primary school teachers to teaching pupils mathematics at the
education” (PMЕ – 2015), Cherkasy, 4-5 June 2015 – university of Ukraine / S.O. Skvortsova, M.S. Haran //
Cherkasy : The Bohdan Khmelnytsky National University of Materials of the International scientific-practical conference
Cherkasy, 2015. – P. 251–253. “Modern Primary education: traditions, innovations and
3. Skvortsova S.O. The use of multimedia technologies in prospects”, Kherson, 19–20 March 2015 – Kherson : Kherson
mastering by student the discipline “Methods of teaching State University, 2015. – P.101–105.
educational branch “Mathematics”” / S.O. Skvortsova, 6. Strilets S.I. Fundamentals of work in Moodle. Tutorial /
M.S. Haran // Bulletin of Cherkasskyi University. Series of S.I. Strilets, T.P. Zaporozhchenko. – Chernihiv : Chernihiv
pedagogical science. – 2015. – №20. – P. 19–26. National Pedagogical University named after Taras
4. Skvortsova S.O. Features of organization of practical lessons Shevchenko, 2015. – 44 p.
in the course “Methods of teaching educational branch
Использование мультимедийных средств при подготовке учителей начальной школы в Украине: реалии и перспективы
С. О. Скворцова, М. С. Гаран
Аннотация. В статье обозначены возможности использования информационных технологий при подготовке будущих
учителей начальных классов к обучению математике и обоснованно структуру мультимедийного обеспечения учебной
дисциплины “Методика обучения образовательной области “Математика””, которое включает: конструктор презентаций
лекций; банк мультимедийных материалов к практическим/лабораторным занятиям; мультимедийное обеспечение
самостоятельной работы; компьютерные тесты по отдельным темам курса.
Ключевые слова: учебная дисциплина МОООМ, информационные технологии, мультимедийное обеспечение.
45
Форми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках геометрії

в основній школі
О. Я. Терех
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, м. Черкаси, Україна
*Corresponding author. E-mail: ksynya.ter@gmail.com
Анотація. У статті розглядається питання активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, зокрема
геометрії. До шляхів вирішення цього питання відносимо організацію специфічної діяльності учнів на лабораторних і
практичних роботах. Обґрунтовується необхідність використання у навчальному процесі цих організаційних форм.
Лабораторні роботи використовуються для вивчення нового матеріалу, практичні роботи – для застосування отриманих
знань в повсякденному житті. Наводяться приклади таких робіт.
Ключові слова: активізація пізнавальної діяльності, форми активізації пізнавальної діяльності учнів, лабораторна
робота з геометрії, практична робота з геометрії.
Вступ. Об’єктивною передумовою успішного навчан- на вирішення проблем з використанням різноманіт-

ня в загальноосвітніх навчальних закладах є пізна- них джерел знань [1, с. 49]. Т. І. Шамова під цим
вальна активність учнів. Яким би професійним не був терміном розуміє організацію за всіма предметами дій
сам по собі вчитель, він не гарантує успішного учнів, спрямованих на усвідомлення і вирішення
засвоєння учнями нових знань, якщо подає їх в конкретних навчальних проблем [11, с. 248]. Г. І. Щу-
«готовому вигляді», застосовуючи пасивні методи кіна визначає це поняття, як процес, спрямований на
навчання. Засвоєння відбувається лише тоді, коли посилену, спільну навчально-пізнавальну діяльність
учень здобуває знання власними зусиллями, власною учителя і учнів, на збудження до її енергійного,
діяльністю. Звідси безумовна необхідність активізації цілеспрямованого здійснення, на подолання інертнос-
навчально-пізнавальної діяльності учня на уроках ті, пасивних і стереотипних форм викладання і учіння
математики. [12, с. 135]. В. М. Осинська пояснює активізацію
Короткий огляд публікацій з теми. Проблема пізнавальної діяльності як цілеспрямоване формуван-
використання в дидактичному процесі методів, форм і ня в учнів прийомів розумової діяльності (порівняння,
засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, класи-
учнів стає особливо актуальною на сучасному етапі фікації, аналогії, конкретизації тощо) [7]. На думку
роз-витку освіти. Аналіз фахової літератури свідчить, Н. А. Тарасенкової [8, c. 46], до засобів активізації
що досліджувану нами тему розробляти науковці та пізнавальної діяльності учнів відносять зміст освіти;
мето-дисти протягом тривалого часу. Психолого-пе- методи і прийоми навчання; форми організації
дагогічні основи пізнавальної діяльності досліджу- навчання, застосування яких дозволяє здійснювати
вали Л. С. Виготський, В. А. Крутецький, С. Л. Рубін- індивідуальний та диференційований підхід до учнів.
штейн, І. С. Якиманська та ін. Проблемою її мотивації У роботі ми розглядаємо активізацію пізнавальної
займалися Т. Г. Басок, О. В. Губенко, Л. Ф. Тихомирова, діяльності учнів як систему дій вчителя, спрямовану
В. П. Харковлюк. Різні аспекти активізації та органі- на стимуляцію пошукової активності та самостійності
зації пізнавальної діяльності учнів досліджено в учнів у процесі навчання, яка стимулюється розвит-
працях Л. П. Арістової, Б. О. Житник, В. А. Карсоно- ком пізнавального інтересу та відбувається завдяки
ва, І. Я. Лернера, Т. І. Шамової, Н. В. Лубенської, удосконалення методів навчання та форм організації
Г. І. Щукиної та ін. Проблеми самостійної пізнаваль- навчального процесу.
ної діяльності розробляли В. К. Буряк, Й. Пейчева та Активізація пізнавальної діяльності учнів не
ін. Окреслене коло питань висвітлено і в роботах можлива без формування та розвитку в них пізнаваль-
фахівців з методики навчання математики, а саме ного інтересу. Пізнавальний інтерес стимулює пізна-
О. C. Дубинчук, М. Я. Ігнатенка, В. М. Осинської, вальну активність учнів і тим самим спрямовує розви-
З. І. Слєпкань, Н. А. Тарасенкової та ін. Отже, ток розумової, психічної та соціальної сфери особис-
проблема активізації пізнавальної діяльності учнів не тості, створює умови для формування творчої на-
є новою для педагогіки, психології, методики вчальної діяльності учнів.
навчання, про що свідчить велика кількість Формуванню пізнавального інтересу сприяють
монографій, посібників та публікацій з теми. Однак складові методичної системи, спрямовані на розвиток в
вимоги сьогодення потребують переосмислення цієї учнів творчого самостійного мислення і здатності
проблеми для активізації пізнавальної діяльності кваліфіковано розв’язувати професійні завдання. Ви-
учнів на уроках математики, зокрема геометрії. користання цих методів забезпечує тісний зв’язок тео-
Мета – розглянути питання організації діяльності рії з практикою, розвиток нестандартного стилю мис-
учнів на уроках геометрії в основній школі, що лення, рефлексивної сфери мислення, створення атмо-
сприятиме підвищенню їх пізнавальної активності. сфери співробітництва, розвиток навичок спілкування.
Матеріали та методи. Розглянемо різні підходи до Методи активізації навчально-пізнавальної діяль-
визначення поняття «активізація пізнавальної діяль- ності учнів – це сукупність прийомів і способів психо-
ності». На думку Л. П. Арістової, активізація пізна- лого-педагогічного впливу на учнів, спрямованих на
вальної діяльності – це спрямування діяльності учнів розвиток у них самостійного творчого мислення,
46
активізацію пізнавальної діяльності, формування може стати самостійним засобом активізації пізна-
творчих навичок та вмінь нестандартного розв’язання вальної діяльності учнів».
певних професійних проблем і вдосконалення нави- Наш досвід показує, що підвищенню активності
чок професійного спілкування [14, с. 352]. пізнавальної діяльності учнів на уроках математики
Пізнавальна активність має зовнішній та внутріш- сприяють: розвивальні завдання для учнів 5-6 класів
ній аспекти [6]. Зовнішня сторона виступає як резуль- [2] та лабораторні й практичні роботи для учнів 7-9
тативність навчально-пізнавальної діяльності в межах класів. Виконуючи їх, учні, як правило, глибше
зазначеного часу, яка виражається в отриманому ре- вдумуються в зміст опрацьованого матеріалу, краще
зультаті. Внутрішня сторона цієї активності склада- зосереджують свою увагу, ніж це зазвичай
ється з потреб, мотивацій діяльності, фізичних та ро- вібувається під час пояснень учителя. Тому знання,
зумових зусиллях і реалізації власних пізнавальних навички й уміння, набуті учнями в результаті добре
можливостей. організованих таких робіт, бувають міцнішими і
Науковці виділяють різні рівні пізнавальної актив- ґрунтовнішими.
ності учнів. У своїх дослідженнях Г. І. Щукіна виділяє Під лабораторною роботою ми розуміємо форму
три рівні активності учнів [13, с. 27]. організації навчальної діяльності учнів, за якої вони
1. Репродуктивно-наслідувальна активність, за до- під керівництвом вчителя та за визначеним планом
помогою якої досвід діяльності однієї людини нако- самостійно виконують завдання з геометрії. У процесі
пичується завдяки досвіду іншої. Засвоєння зразків виконання завдання учні сприймають і осмислюють
супроводжує людину все життя, але рівень власної новий теоретичний матеріал, закріплюють отримані
активності особистості тут недостатній. раніше знання. Лабораторна робота сприяє принципу
2. Пошуково-виконавська активність, яка передба- зв’язку теорії із практикою, розвитку навчально-
чає такий ступінь самостійності учнів, яка дозволяє пізнавальної активності учнів. Одна з важливих
зрозуміти задачу та відшукати засоби її розв’язання переваг лабораторних занять порівняно з іншими
без сторонньої допомоги. видами самостійної роботи полягає в інтеграції
3. Творча активність, яка дозволяє учню самостій- теоретичних знань з практичними навичками та
но ставити певну задачу та вибирати нешаблонні, уміннями учня в єдиному процесі діяльності
оригінальні шляхи її розв’язання. навчально-дослідницького характеру.
Реформи системи освіти в Україні націлюють на те, Доцільною є така структура лабораторних робіт:
щоб в процесі навчальної діяльності учні працювали 1) повідомлення теми, мети й завдань лаборатор-
якомога активніше, зокрема на другому й третьому ної роботи;
рівнях. Саме тому на уроках математики все більше 2) мотивація навчальної діяльності учнів;
уваги починають приділяти підвищенню рівня пізна- 3) ознайомлення учнів з інструкцією;
вальної активності учнів, що, безумовно, забезпечує 4) підбір необхідних дидактичних матеріалів,
раціональність мислення та готовність ставити й засобів навчання та обладнання;
розв’язувати дослідницькі задачі. Цей факт потребує 5) виконання лабораторної роботи;
реалізації методів, форм і засобів навчання, спрямо- 6) обговорення й теоретична інтерпретація отри-
ваних на підвищення пізнавальної активності школя- маних результатів роботи.
рів під час оволодіння знаннями, набуття навичок Організація проведення лабораторної роботи
самоосвіти та їх творчого використання в нових жит- включає підготовку вчителя та учнів до її виконання.
тєвих умовах. Саме через активну творчу діяльність Учитель готує дидактичний роздавальний матеріал,
можна досягти міцного засвоєння та усвідомлення повідомляє мету, пояснює учням хід і технологію
навчального матеріалу, розвитку навичок його твор- виконання роботи, орієнтує учнів на самостійну робо-
чого використання. ту та висновки. Тема лабораторної роботи визнача-
Ми дотримуємося думки Н. А. Тарасенкової [8, ється вчителем відповідно до нового теоретичного
c. 47], що «внаслідок специфіки шкільної математики матеріалу. Відповідно до теми лабораторної роботи
зміст матеріалу сам по собі може зробити позитивний визначається її мета, яка має бути зрозумілою кож-
вплив на активність лише окремих учнів, у яких ному учневі. Наприклад, мета для учня: шляхом само-
сформовано пізнавальний інтерес і є відповідні стійного спостереження і вимірювання відповідних
знання, вміння і навички. У той же час, в умовах фігур або їх елементів, встановити вивчені
спеціально організованого навчання, побудованого з властивості [9].
урахуванням особливостей змісту матеріалу, можна Наведемо приклад структури лабораторної роботи,
ставити питання про активізацію пізнавальної яка розроблена за матеріалами підручників
діяльності всіх учнів. З іншого боку, дидактичні М. І. Бурди та Н. А.Тарасенкової «Геометрія» для
потреби можуть внести зміни в позиції, з яких учнів 7, 8, 9 класів [3; 4; 5].
розглядаються особливості змісту. Отже, навчальний Тема. Сума кутів чотирикутника.
зміст тільки тоді стає засобом активізації пізнавальної Мета. Перевірити теорему про суму кутів чотири-
діяльності, учнів коли його внутрішня організація кутника.
розглядається в комплексі з організацією засвоєння Експеримент на уроці.
цього матеріалу. Структурування матеріалу 1. На рисунку 1 зображено чотирикутник ABCD.
програмної теми і організації її засвоєння, як процес і 2. Виміряйте та запишіть в таблицю 1 градусні
результат виявлення структури кожного компонента, міри внутрішніх кутів чотирикутника. Знайдіть їх
їх взаємозв’язку і взаємозумовленості, таким чином суму.
47
більш повно і свідомо з’ясувати математичні залеж-

ності між величинами, знаходити певні закономір-
ності, удосконалити навички роботи з рисунками,
таблицями, вимірювальними пристроями тощо.
Під практичною роботою ми розуміємо форму
організації навчальної діяльності учнів, при якій учні
Рис. 1. Чотирикутник ABCD під керівництвом вчителя виконують систему завдань
з геометрії й у процесі їх виконання закріплюють
3. Порівняйте: A +B +C +D і 360°. новий теоретичний матеріал та вчаться розв’язувати
4. Зробіть висновок: Сума кутів чотирикутника задачі [10]. У ході такої діяльності учні виділяють
дорівнює ... . навчальну проблему, проводять аналіз наявної інфор-
мації, планують варіанти розв’язування проблеми та
Таблиця 1. Градусні міри кутів чотирикутника вирішують її, роблять висновки, аналізують свою
A B C D A +B +C +D діяльність. У процесі виконання практичних робіт з
геометрії також відбувається удосконалення навичок
вимірювання, побудови зображення, моделювання,
Виконання всіх завдань роботи передбачає, що конструювання, проведених наближених обчислень.
учень самостійно зробить відповідні вимірювання, Наведемо приклад структури практичної роботи.
перевірить висновок та підтвердить вивчену теорему Тема. Прямокутник.
про суму кутів чотирикутника. Мета. Застосувати властивості прямокутника для
Зазначимо, що ефективність проведення лабора- проведення вимірювань вдома.
торної роботи залежить від чіткого та зрозумілого для Система завдань для учнів.
учня ходу проведення. Ми пропонуємо наступний Ваші батьки вирішили зробити ремонт у вашій
план проведення. кімнаті. Допоможіть їм в цьому.
1. Лабораторну роботу слід проводити протягом 5 1. Виміряйте довжину та ширину вашої кімнати
хвилин. за допомогою рулетки.
2. Усі учні виконують завдання свого варіанта в Довжина _________м, ширина _________ м.
друкованому зошиті. 2. Намалюйте план вашої кімнати з масштабом
3. У ході виконання лабораторної роботи вчитель 1м = 1см.
може консультувати учнів, у яких виникли труднощі. 3. Обчисліть, площу вашої кімнати.
4. Оцінювання даних робіт не проводиться. S = _________ м2.
5. Перевірку виконання лабораторної роботи 4. Оберіть, якої ширини лінолеум ви бажаєте
можна здійснити в різний спосіб: разом з учителем, придбати для застилання підлоги вашої кімнати,
обмінявшись зошитами із сусідом тощо. якщо існують: 2 м; 2,5 м; 3 м; 3,5 м; 4 м; 5 м. Свій
6. Висновок обов’язково озвучується в класі. вибір обґрунтуйте.
Основне призначення лабораторних робіт – сприя- Ширина лінолеуму _________ м.
ти засвоєнню учнями основних понять, законів, _________________________________________
теорем; розвитку мислення, самостійності; практич- 5. Визначте довжину лінолеуму, яку потрібно
ному застосуванню набутих умінь і навичок в резуль- відрізати в магазині продавцеві, враховуючи площу
таті спостереження, виконання вимірювань, роботи з кімнати і запас по 5 см з кожної сторони полоси?
таблицею, порівняння отриманих результатів та ана- Довжина лінолеуму _________ м.
лізу результатів дослідження. В кінці роботи від учнів
вимагається зробити узагальнення та записати 6. Визначте вартість обраного лінолеуму за
висновки. Такі роботи дають, можливість учням таблицею 2.
Таблиця 2. Вартість лінолеуму

Ширина лінолеуму 1,5 м 2м 2,5 м 3м 3,5 м 4м 5м
Ціна лінолеуму, м/грн 100 150 250 350 400 500 750
Відповідь. На купівлю лінолеуму потрібно буде практичних робіт полягає в тому, щоб учень навчився
витратити _______ грн. застосовувати знання, отримані на уроках геометрії, у
реальному житті. Проведення практичних робіт
Виконання цієї практичної роботи вимагає від мотивує учнів до навчання, вносить різноманітність в
учнів проведення вимірювань у власній кімнаті, процес вивчення геометрії, підвищує активність і
розрахунку необхідної кількості матеріалів для самостійність учнів. Це сприяє підвищенню якості
виконання ремонту; обчислення грошової вартості знань учнів з геометрії. Її абстрактні теоретичні
матеріалу. У результаті вони застосовують на практи- положення стають зрозумілими, доступними й
ці вивчений матеріал із теми «Чотирикутники» та наочними для них.
одержують стійку мотивацію щодо його вивчення. Результати та їх обговорення. У роботі
На наше переконання, основне призначення розглянуто шляхи активізації пізнавальної діяльності
48
учнів за допомогою організації діяльності учнів на му соціально-економічному середовищі. Одним із на-

лабораторних та практичних роботах. Нині нами прямів роботи є підвищення пізнавальної активності
підготовлено систему лабораторних та практичних учнів на уроках. Ознаками пізнавальної активності
робіт для 7−8 класів з геометрії. Апробація зошитів із виступають: готовність до роботи, прагнення до
такими роботами проводиться в школах міста Черкаси самостійної діяльності, вибір оптимальних шляхів
та Черкаської області. Проміжні результати тесту- розв’язування задач.
вання учнів свідчать про підвищення інтересу учнів У ході проведення дослідження запропоновано
до геометрії. У них з’являється стійка мотивація до впроваджувати в навчальний процес лабораторні та
вивчення предмета. практичні роботи з геометрії для активізації
Висновки. Вимоги сьогодення головною метою пізнавальної діяльності учнів 7−8 класів. Продов-
навчання математики визначають не стільки вивчення ження роботи вбачаємо у розробці відповідної
фундаментальних основ математичної науки, скільки системи лабораторних та практичних робіт з
загальний особистісний розвиток учнів, який забез- геометрії для учнів 9 класів.
печує повноцінне функціонування людини в сучасно-
1. Аристова Л. П. Активность учения школьников / Л. П. 8. Тарасенкова Н. А. Активизация познавательной
Аристова. – М.: Педагогика, 1968. – 138 с. деятельности учащихся в условиях лекционно-
2. Богатирьова І. М. Методика розробки й упровадження практической системы обучения математике в школе:
системи розвивальних завдань у навчанні математики дис. ... канд. пед. н. : 13.00.02 / Тарасенкова Нина
учнів 5–6 класів: дис.. … канд. пед. н. : 13.00.02 / Анатольевна. – Киев, 1991. – 211 с.
Богатирьова Ірина Миколаївна. – Черкаси, 2009. – 227 с. 9. Терех О. Я. Лабораторні роботи у навчанні геометрії
3. Бурда М. І. Геометрія : [підруч. для 7 кл. загальноосвіт. учнів основної школи / О. Я. Терех // Вісник Черкаського
навч. закладів] / М. І. Бурда, Н. А. Тарасенкова. – К. : університету. — 2015. — №17(350). — С. 112-117.
Зодіак-ЕКО, 2007. – 208 с. 10.Терех О. Я. Практичні роботи у навчанні геометрії учнів
4. Бурда М. І. Геометрія : [підруч. для 8 кл. загальноосвіт. основної школи / О. Я. Терех // Вісник Глухівського
навч. закладів] / М. І. Бурда, Н. А. Тарасенкова. – К. : національного університету імені Олександра
Зодіак-ЕКО, 2008. – 240 с. Довженка. — 2015. — №29. — С. 253-258.
5. Бурда М. І. Геометрія : [підруч. для 9 кл. загальноосвіт. 11.Шамова Т. И. Активизация учения школьников / Татьяна
навч. закладів] / М. І. Бурда, Н. А. Тарасенкова. – К. : Ивановна Шамова. – М.:Педагогика, 1982. – 208 с.
Зодіак-ЕКО, 2009. – 240 с. 12.Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности
6. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в учащихся в учебном процессе: [учеб. пособие для
школьном воздасте / Маркова Аэлита Капитоновна. – студентов пед. институтов] / Галина Ивановна Щукина. –
Просвещние, 1983. – 96 с. М.: Педагогика, 1979. – 160 с.
7. Осинская В. Н. Активизация познавальной деятельности 13.Щукина Г. И. Роль деятельности в учебном процессе: [кн.
учащихся на уроках математики в 9-10 классах: [учебно- для учителя] / Галина Ивановна Щукина. – М.:
методическое пособие] / Вера Никитична Осинская. – К.: Просвещение, 1986. – 144 с.
Радянська школа, 1980. – 143 с. 14.Ягупов В. В. Педагогіка: [навч. посібник] / Василь
Васильович Ягупов. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
REFERENCES
1. Aristova L. P. Aktivnost ucheniya shkolnikov / L. P. system obuchenyia matematyke v shkole: dys. …. kand. ped.
Aristova. – M.: Pedagogika, 1968. – 138 s. n.: 13.00.02 / Tarasenkova Nina Anatolevna. – Kiev, 1991. –
2. Bohatyrova I. M. Metodyka rozrobky y uprovadzennia 211 s.
systemy rozvyvalnykh zavdan u navchanni matematyky 9. Terekh O. Ja. Laboratorni roboty u navchanni gheometriji
uchniv 5-6 klasiv: dys. … kand. ped. n.: 13.00.02 / uchniv osnovnoji shkoly / O. Ja. Terekh // Visnyk
Bohatyrova Iryna Mykolaivna. – Cherkasy, 2009. – 227 s. Cherkasjkogho universytetu. — 2015. — №17(350). — S.
3. Burda M. I. Heometriya : [pidruch. dlya 7 kl. zahalnoosvit. 112-117.
navch. zakladiv] / M. I. Burda, N. A. Tarasenkova. – K. : 10.Terekh O. Ja. Praktychni roboty u navchanni gheometriji
Zodiak-EKO,2007. – 208 s. uchniv osnovnoji shkoly / O. Ja. Terekh // Visnyk
4. Burda M. I. Heometriya : [pidruch. dlya 8 kl. zahalnoosvit. Ghlukhivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni
navch. zakladiv] / M. I. Burda, N. A. Tarasenkova. – K. : Oleksandra Dovzhenka. — 2015. — №29. — S. 253-258.
Zodiak-EKO,2008. – 240 s. 11.Shamova T. I. Aktivizatsiya ucheniya shkolnikov / Tatyana
5. Burda M. I. Heometriya : [pidruch. dlya 9 kl. zahalnoosvit. Ivanovna Shamova. – M.:Pedagogika, 1982. – 208 s.
navch. zakladiv] / M. I. Burda, N. A. Tarasenkova. – K. : 12.Shchukina G. I. Aktivizatsiya poznavatelnoy deyatelnosti
Zodiak-EKO,2009. – 240 s. uchashchikhsya v uchinom protsesse: [ucheb. Posobie dlya
6. Markova A. K. Formirovanie motivatsii ucheniya v shkolnom studentov ped. institutov] / Galina Ivanovna Shchukina. – M.:
vozdaste / Markova Aelita Kapitonovna. – Prosveshchnie, Pedagogika, 1979. – 160 s.
1983. – 96 s. 13.Shchukina G. I. Rol deyatelnosti v uchebnom protsesse: [kn.
7. Osinskaya V. N. Aktivizatsiya poznavalnoy deyatelnosti dlya uchitelya] / Galina Ivanovna Shchukina. – M.:
uchashchikhsya na urokakh matematiki v 9-10 klassakh: Prosveshchenie, 1986. – 144 s.
[uchebno-metodicheskoe posobie] / Vera Nikitichna 14.Jaghupov V. V. Pedaghoghika: [navch. posibnyk] / Vasylj
Osinskaya. – K.:Radyanska shkola, 1980. – 143 s. Vasyljovych Jaghupov. – K.: Lybidj, 2003. – 560 s.
8. Tarasenkova N. A. Aktivizatsiya poznavatelnoy deyatelnosti
uchashchikhsya v uslovyiakh leksyonno-praktycheskoi
49
The forms of cognitive activity of pupils on the lessons of geometry in primary school
Terekh O.
Abstract. The article deals with forms aimed at activation of cognitive activity of pupils on the lessons of mathematics, especially
geometry. One of these forms is the organization of specific activities of pupils on laboratory and practical work. The necessity of
using in the educational process of organizational forms. Laboratory work is used to study new material, practical work to apply the
acquired knowledges in everyday life. Examples of such works are given.
Keywords: activization of cognitive activity, forms of cognitive activity of pupils, laboratory work on geometry, practical work on
geometry.
Формы активизации познавательной деятельности учащихся на уроках геометрии в основной школе

О. Я. Терех
Аннотация. В статье рассматриваются вопроссы активизации познавательной деятельности учащихся на уроках
математики, в частности геометрии. Одним из способов решения этой проблемы является организация специфической
деятельности учащихся на лабораторных и практических работах. Обосновывается необходимость использования в
учебном процессе этих организационных форм. Лабораторные работы используются для изучения нового материала,
практические работы – для применения полученных знаний в повседневной жизни. Приводятся примеры таких работ.
Ключевые слова: активизация познавательной деятельности, формы активизации познавательной деятельности
учащихся, лабораторная работа по геометрии, практическая работа по геометрии.
50
Соціалізація дитини з обмеженими можливостями розвитку на основі

суб’єктності його особистості
В. В. Тесленко
Національний технічний університет України «Київська політехніка», м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: teslenkovalentin@ukr.net
Анотація. У статті розглянуто суб’єктність особистості дитини з обмеженими можливостями розвитку як головну мету її
підготовки до самостійного життя у соціумі. Визначені основні ознаки суб’єктності дітей даної категорії. Акцентована увага
на організації грамотної педагогічної підтримки дітей з обмеженими можливостями, важливої ролі усіх суб’єктів
відповідного процесу фасилітації.
Ключові слова: суб’єктність, особистість, педагогічна підтримка, соціалізація, обмежені можливості, дитина,
самореалізація.
Важливою ознакою сучасного цивілізаційного проце- що обумовлюється певними причинами, зокрема:

су є гуманізація взаємин між людьми різного рівню а) сучасна педагогіка (і соціальна педагогіка) роз-
розвитку. Поступове становлення нових типів спілку- глядає суб’єктні властивості, що визначають міру сво-
вання і людської взаємодії відбувається у напрямку боди особистості, її гуманність, духовність, життє-
утвердження принципу поваги до людської гідності. творчість як ядро культури людини;
Згідно даного підходу у педагогічній науці і практиці б) у філософії під суб'єктом розуміють активно ді-
утверджується гуманістична освітня парадигма, що ючу людину, що має свідомість і волю та здатність
визначає пріоритетність інтересів дитини, особливо протистояти викликам зовнішнього світу. З педагогіч-
коли вона в силу тих чи інших причин обмежена у ної точки зору така життєва позиція найбільшою мі-
власному розвитку. В українському педагогічному рою підходить дітям з обмеженими можливостями,
середовищі формуються нові риси глобальної гума- оскільки об'єктивні причини вже з дитинства змушу-
ністичної свідомості, яка орієнтована на системну та ють їх в більшій мірі спиратися на свій власний досвід
всебічну підтримку дітей з вадами розвитку. Дана і сили, формуючи в собі якості справжнього суб’єкта
позиція вимагає розвитку у дитини здатності зміню- свого життя і діяльності;
ватися разом з суспільством, в якому він живе, в) процес формування суб’єктності здійснюється в
реалізуючи себе у відповідності зі своїми можливос- різноманітних соціальних відносинах, у які дитина
тями. Це набуває особливої значущості і актуальності, включається своєю діяльністю, розвиваючись як осо-
коли суб’єктом внутрішніх змін є дитина, яка у силу бистість. З позицій сучасної педагогіки зростання
обмежених можливостей відчуває додаткові труднощі суб’єктності дитини в педагогічному процесі все час-
в процесі соціального становлення. Психологічно во- тіше визнається основним його виховним результа-
на може бути не готовою до вирішення завдань том. Так, Е. Бондаревська, виходячи з положень гума-
саморозвитку і самовдосконалення – вони в його сві- ністичної педагогіки, у якості результату і головного
домості заміщуються настроями апатії, озлобленості, критерію оцінки якості виховання визначає форму-
небажанням активно контактувати з суспільством. вання суб’єктних якостей особистості. У ролі основ-
Завдання вихователя, батьків полягає в тому, щоб них механізмів входження дитини в культуру, в життя
подолати ці настрої і змусити його повірити у власні соціуму автор бачить власну активність особистості,
сили, тим самим ставши суб’єктом свого життя. Для яка включена у виховний процес у якості його
дітей цієї категорії така задача часто виявляється суб’єкта і співавтора [2];
непосильною не тому, що вони потенційно не здатні її г) у ситуації, коли мова йде про дітей з обмежени-
розв’язати, а тому, що вони психологічно не готові до ми можливостями, педагог повинен виходити з нео-
такого рішення, не підтримані педагогами, батьками, бхідності розвитку у них якостей, які допомагають
не мають психологічної установки на дуже вагомі зу- реалізувати себе не тільки як істоти, які здатні пов-
силля в пошуках сходження до нових власних висот. ноцінно жити в суспільстві, а й як неповторні інди-
Саме це мав на увазі великий І. Г. Песталоцці, коли відуальності зі своїми специфічними запитами та
під час праці зі знедоленими дітьми писав, що «мета індивідуальними засобами соціальної самореалізації;
виховання полягає в тому, що людина сама підніма- ґ) діти з обмеженими можливостями особливо по-
ється до відчуття внутрішньої гідності своєї природи» требують формування у них таких умінь, як: побудова
[1,с.82]. власного індивідуального способу життя; вибір опти-
Актуальність означеної проблематики зумовило мального режиму інтелектуальних, емоційних, фізич-
мету написання нашої статті, яка полягає у необ- них навантажень; здатність до адекватної реакції на
хідності здійснення цілеспрямованої індивідуально- негаразди і удачі; визначення відповідного типу тру-
орієнтованої роботи щодо соціалізації дітей з обме- дової діяльності і форм проведення вільного часу;
женими можливостями у розвитку з урахуванням формування взаємоприйнятних відносин з людьми. З
суб’єктності кожної особистості. позицій соціальної педагогіки метою їхнього життя
Доцільним, на нашу думку, буде обрання у якості повинна стати не штучно створена програма, а саме
основної лінії особистісної освіти і розвитку дитини з життя, тобто сам процес життя в специфічних обме-
обмеженими можливостями суб’єктність особистості, жених умовах. Навчити цьому процесу повсякденного
51
проживання індивідуального життя в нормальних, а тому, що вона хоче вчитися, а тому, що його змушу-
не в екстремальних умовах – найважливіше завдання ють, не є суб’єктом навчальної діяльності. Така зву-
в системі цілей виховання [3, с.17-18]. женість поняття акцентує увагу на його якісних ха-
Це завдання не можна розв’язати традиційними рактеристиках і дозволяє зрозуміти, чому не всі люди
засобами, орієнтуючись на розуміння і сприйняття є суб’єктами свого життя і діяльності, а задоволь-
дитини як об’єкта докладання виховних зусиль. Тіль- няються роллю соціальних статистів. Заслуговує на
ки у випадку, якщо дитина сприймається як суб’єкт увагу й позиція В. Горшкової, яка вважає, що шлях
власної життєдіяльності, можна очікувати позитивних суб’єктного становлення активізує свідомість, само-
результатів. свідомість і рефлексію, розширює простір вільного
Розвиваючи цю ідею, Н. Боритко підкреслював: цілепокладання, проявляє власний ступінь відпові-
«Суб’єктом неможна стати, нею можна лише ставати, дальності. Варто у нашому аналізі підкреслити
оскільки суб’єктність полягає у саморозвитку, само- значущість суб’єктності, яка орієнтована на особис-
ствердженні, які в ситуаціях виховання протікають у тість дитини з обмеженими можливостями й вбирає в
формі самопізнання людини, самооцінки, усвідомлен- себе усі умови й обставини, у яких здійснюється педа-
ня себе, своїх особливостей, можливостей, гідності, гогічна підтримка таким дітям. Зазначимо, що прин-
недоліків» [4, с.225]. Для дітей з обмеженими можли- ципова відмінність формування суб’єктних якостей у
востями це особливо актуально, бо вони як ніхто межах загальної педагогіки від педагогіки соціальної
інший потребують того, щоб усвідомити, оцінити як й тим більше від спеціальної полягає у тому, що цей
свої можливості, так і свою гідність і на цій основі процес відбувається не в традиційному педагогічному
формувати життєву установку на саморозвиток і середовищі, а у своєрідному соціокультурному прос-
самоствердження. торі, який може мати різні характеристики відкритос-
У педагогічному словнику суб’єкт визначається як ті. Педагогічний процес у цьому випадку відкритий
носій «предметно-практичної активності і свідомості, для зовнішніх впливів як негативної, так і позитивної
що здійснює зміни в інших людях і в собі самому», а спрямованості. Його не завжди здійснюють люди, які
суб’єктності відповідно трактується як «здатність лю- мають спеціальну педагогічну освіту, у ньому вели-
дини бути стратегом своєї діяльності, ставити і кори- кою є частка зовнішнього впливу, оскільки батьки і
гувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно вибу- педагогічні працівники, здійснюючи педагогічне ке-
довувати плани в життя» [5]. Зрозуміло, що сучасні рівництво, привносять у нього багато суб’єктивного.
уявлення про суб’єктності розширилися і тепер вклю- У цьому випадку соціальний педагог, вихователь
чають не тільки поведінкові характеристики, але й інтернатного закладу не просто передає зразки мо-
планування життєдіяльності, прогнозування її резуль- ральної і духовної культури (у відкритому соціумі
татів. Для нашого аналізу це дуже важливо, тому що вони розмиті й суперечливі), а змушений створювати
діти з обмеженими можливостями в більшій мірі й виробляти їх разом з дитиною у режимі реального
потребують формування у них умінь прогнозувати часу. При цьому цей процес буде регламентований не
свою власну траєкторію розвитку, ставити перед тільки здатністю і професійними уміннями педагога,
собою досяжні цілі, вміти їх коригувати. Слід зазна- але й суб’єктивними можливостями самої дитини з
чити, що у традиційній педагогіці продовжують до- обмеженими можливостями. У даному випадку вирі-
мінувати підходи до дослідження феномену суб’єк- шальними чинниками, які сприяють налагодженню
тності в контексті педагогічної взаємодії, під якою позитивних психоемоційних контактів з такими діть-
розуміють професійне спілкування викладача з учня- ми, буде володіння педагогом важливими індивіду-
ми в процесі навчання і виховання. Така взаємодія альними процесуальними характеристиками (само-
розглядається як педагогічний засіб формування стійність, унікальність, неповторність, творчий потен-
суб’єктності дітей, хоча останнім часом акцентується ціал тощо). Соціально-педагогічна діяльність з надан-
увага на тому, що вона має будуватися на демокра- ня підтримки повинна зводитися до спільного пошуку
тичних, гуманних принципах нової освітньої парадиг- цінностей, смислів, поведінкових стереотипів і бути
ми. Однак, на нашу думку, цього недостатньо. Особ- зорієнтованою на реалії справжнього життя (конкрет-
ливе значення в сучасній ситуації має вивчення про- ні ситуації, особливі види діяльності в умовах обме-
цесу формування суб’єктності, виходячи з нетради- женого спілкування тощо). Вектор педагогічної діяль-
ційних форм спілкування дітей з обмеженими можли- ності у даному випадку має спрямовуватися від світу
востями з вчителями, батьками, однолітками. Таке знань (соціального простору) через світ цінностей
спілкування часто відбувається не в шкільній акаде- (простір культури) до внутрішнього світу дитини (до
мічній манері (навчальні заняття, планові зустрічі, поля її смислів, до суб’єктивного простору). У резуль-
офіційні заходи тощо), а в неформальній обстановці, таті самовизначення дитина буде вибудовувати влас-
де важливе значення має особлива психоемоційна ну ціннісно-смислову сферу або суб’єктивний прос-
атмосфера. тір. Варто ще раз підкреслити, що формування
Для розуміння процесу формування суб’єктності суб’єктної позиції особистості дитини з обмеженими
особистості дитини з обмеженими можливостями можливостями суттєво залежить від педагогічної під-
важливою є думка В. С. Лазарєва про мотивацію здо- тримки цього процесу, де надзвичайно важливою є
буття суб’єктності. Автор вважає, що там, де є мотив, роль педагогів, батьків, усіх суб’єктів процесу фасилі-
є і суб’єкт. Там, де мотиву діяльності немає, немає і тації. На наш погляд, педагогічна підтримка навіть у
самої діяльності, а є тільки поведінка – відповідно в разі, якщо вона спрямована на вирішення приватних і
цьому випадку немає і суб’єкта. Тому в традиційній ситуативних проблем дитини означеної нами катего-
системі навчання дитина, що виконує навчальні дії не рії, в кінцевому підсумку сприяє формуванню його
52
суб’єктної позиції. Будь-який педагогічно грамотний • свідоме і доброзичливе сприйняття педагогіч-

акт спілкування з такою дитиною, надання їй під- ної підтримки як найважливішого чинника особистіс-
тримки на психологічному або предметно-практич- ного розвитку;
ному рівні сприятиме внутрішньому саморозвитку • розвинуте почуття власної гідності, значущості
людини, його сходженню до самого себе, до своєї себе для батьків, колективу, адекватне усвідомлення
усвідомленої суб'єктності. своєї ролі у родині і у колективі;
Для розробки концептуальних положень щодо фор-
• здатність самостійно коригувати власну пове-
мування суб’єктності дітей з обмеженими можливос- дінку, вміння керувати настроєм, емоціями, адекват-
тями перспективним, на наш погляд, є також введення но, з поправкою на об'єктивні причини оцінювати
А. М. Медведєвим у науково-педагогічну літературу
результати персональної діяльності;
такого поняття, як «неповна суб’єктність». Саме такі
діти (багато з них психологічно, а деякі фактично) • вміння своєчасно вносити коригування у влас-
знаходяться у стані неповного суб’єкта свого життя і ні плани в залежності від стану здоров'я та інших
діяльності. З позицій прикладного дослідження у со- об’єктивних чинників, не відмовляючись при цьому
ціальній педагогіці ця ідея продуктивна, оскільки від виконання задуманого;
доводить існування різних рівнів суб’єктності у дітей • розвинене вміння рефлексувати свої вчинки,
з обмеженими можливостями і вказує на динаміку їх результати діяльності та спілкування, вносити пози-
формування. А. М. Медведєв також вказує на область тивні корективи у відносини з оточуючими;
застосування даного поняття – «небажання брати від- • усвідомлення неповторності і самобутності
повідальність за скоєне, що істотно збіднює суб’єкт- своєї особистості і власного життя як найвищої цін-
ність» [6]. Варто додати що можливо говорити не ності (незважаючи на хворобу і стан здоров’я), праг-
тільки про «небажання», а й про «обмежену можли- нення до максимального самовираження і особистіс-
вість» брати на себе цю відповідальність. З наших ного зростання;
позицій це зауваження носить принциповий характер, • спрямованість діяльності та спілкування на
і ми розглядаємо неповну суб’єктність як підставу для включення механізмів самовиховання, самоконтролю,
розробки комплексу індивідуально-орієнтованих самореалізації в конкретних специфічних умовах;
програм розвитку та відповідних критеріїв. • наявність позитивної динаміки суб'єктності в
Узагальнений аналіз наукової літератури щодо залежності від віку, прагнення до самовдосконалення,
визначення дослідниками сутності поняття суб’єкт- розширення можливостей, самостійного прийняття
ності особистості з обмеженими можливостями дає рішень і здійснення обраних видів діяльності.
нам підстави виділити у якості ознак суб’єктності Висновки. Підводячи підсумки зазначимо, що
дітей з обмеженими можливостями основні з них, традиційні ідеї загальної педагогіки про суб’єктність
серед яких: особистості та її організованого педагогічного супро-
• здатність дитини виходити за межі воду на сучасному етапі поступово змінюються і
репродуктивного мислення і діяльності з прагненням набувають нові якісні характеристики і особливості.
до творчого засвоєння та відтворення отриманих Процес становлення суб’єктної позиції особистості
знань з урахуванням своїх об'єктивних можливостей; дитини з обмеженими можливостями залежить від
• досить високий рівень оволодіння основами спеціально організованої соціально-педагогічної підт-
різних видів діяльності, в тому числі пов'язаних із римки, що сприятиме її успішній соціалізації та само-
забезпеченням власних специфічних потреб; реалізації у самостійному житті.
1. Песталоцци И.Г. Что дает метод уму и сердцу // Избр. 4. Борытко Н.М. Пространство воспитания: образ бытия:
пед. соч.: В 2 т. - М., 1981. Т.2.- С. 82. Монография / Науч. ред. Н. К. Сергеев. - Волгоград,
2. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма 2000. - С. 225.
личностно ориентированного образования // Педагогика. 5. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический
- 1997. - № 4. - С. 11—17, 34. словарь: Для студ. высш.и сред. пед. учеб. заведений. -
3. Газман О.С. Концептуальные основы содержания М., 2000. - С. 144,176.
деятельности классного руководителя (классного 6. Медведев А.М. Субъект как психологическая проблема //
воспитателя) // Вестник образования: Справ. - информ. Педагогические проблемы становления субъектности
изд. Министерства образования РСФСР. - 1991. - № 8. - школьника, студента, педагога в системе непрерывного
С. 2- 40,17 - 18. образования. Вып. 15. - Волгоград. 2003. - С. 11,95.
REFERENCES
1. Pestalozzi I.G What the method gives to the mind and heart Monograph / Scientific. ed. N.K. Sergeev. - Volgograd,
// Choz. ped. work .: In 2 p. -M., 1981 P.2.- P.82. 2000. - P. 225.
2. Bondarevskaya E.V. Humanistic paradigm of personal 5. Kodzhaspyrova G. M., Kodzhaspyrov A.Y. Pedagogical
oriented education// Pedagogy. - 1997. - № 4. - P. 11-17, 34. dictionary: For stud. of high and.second. ped.
3. Gazman O.S. Conceptionale basics of content of form master educ.institutions. - M., 2000. - P. 144,176.
activity (form tutor) // Reporter of education: Ref. - inform. 6. Medvedev A.M. Subject as a psychological problem //
ed. of Ministry of Education of the RSFSR. - 1991. - № 8. - Pedagogical problems of formation of subjectivity of a
P. 2 40,17 - 18. pupil, student, teacher in the continuous education system.
4. Boritko N.M Space of education: the image of being: Publ.. 15. - Volgograd. 2003. - P. 11,95.
53
Socialization of a child with disabilities based on the subjectivity of his personality

Teslenko V.
Abstract. The article considers the subjectivity of the personality of the child with disabilities as the main goal of its preparation for
independent life in society. The main features of subjectivity of children of this category are determined. The attention is paid to the
organization of competent pedagogical support for children with disabilities, to the important role of all subjects of the relevant
process of facilitation.
Keywords: subjectivity, personality, pedagogical support, socialization. limited opportunities, child, self-realization.
Социализация ребенка с ограниченными возможностями развития на основе субъектности его личности

В. В. Тесленко
Аннотация. В статье рассмотрены субъектность личности ребенка с ограниченными возможностями развития как главную
цель ее подготовки к самостоятельной жизни в социуме. Определены основные признаки субъектности детей данной
категории. Акцентировано внимание на организации грамотной педагогической поддержки детей с ограниченными
возможностями, важной роли всех субъектов соответствующего процесса фасилитации.
Ключевые слова: субъектность, личность, педагогическая поддержка, социализация, ограниченные возможности, ребе-
нок, самореализация.
54
Теоретические основы процесса формирования иноязычной

профессиональной коммуникативной компетентности студентов
медицинских высших учебных заведений
А. О. Варданян
Полтавский национальный педагогический университет им. В. Г. Короленко, г. Полтава, Украина
Corresponding author. E-mail: anaitvardanian@gmail.com
Аннотация. В статье рассматривается сущность понятия «коммуникативная компетентность». Установлено, что

коммуникативная компетентность является одной из составляющих профессиональной культуры специалистов
медицинского профиля. Определена структура коммуникативной компетентности будущих врачей и факторы, влияющие на
ее формирование. Проанализированы этапы формирования лексической компетентности как составной части
коммуникативной компетентности. Для обеспечения эффективности процесса формирования иноязычной
профессиональной коммуникативной компетентности следует разрабатывать новые методологические подходы и
определять психолого-педагогические условия их реализации.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, профессиональная коммуникация, формирование иноязычной
компетентности, медицинское высшее учебное заведение, врачи.
Перед тем, как приобрести знания о специализиро- данной статье мы считаем, что для студентов-медиков
ванной лексике на иностранном языке или получить эта идея имеет большое значение. Не будучи в сос-
коммуникативные навыки, необходимые в медицин- тоянии эффективно общаться со своими пациентами,
ской практике, студенты-медики должны осознавать все общение будет разрушено. Специалисты даже
важность приближения к изучению иностранного говорят, что 80% диагноза зависит от эффективного
языка, как части культуры, к которой она принадле- диалога, который устанавливается между врачом и
жит. Изучение иностранного языка в Высшем госу- пациентом, и, следовательно, это влияет на способ-
дарственном учебном заведении «Украинская меди- ность врача правильно понимать и общаться с паци-
цинская стоматологическая академии» является ентом. Таким образом, все диалоги, дискуссии и
частью академических учебных планов студентов в разговоры должны быть определенны контекстом и
течение первых двух лет обучения. На протяжении тематикой пары. Контекст относится к культурному
всего этого периода, во время лекций и практических фону или к культуре по большому счету, и это способ
занятий, студенты сосредотачиваются на разработке благодаря которому студенты-медики учатся эффек-
практических навыков. Сегодня глобализация приво- тивно использовать язык для своих реальных комму-
дит к совершенно новой точке зрения на мир и буду- никативных целей. Еще один важный элемент, кото-
щие врачи должны понимать свою профессию в этом рый должен быть принят во внимание, – межкультур-
новом контексте. Независимо от места работы они ная компетентность студентов, которую оны должны
будут сталкиваться с большим разнообразием пациен- приобрести для того, чтобы понять, как другие люди
тов, принадлежащих к различным культурам. живут и думают, и как их язык может быть их
Профессионально направленный медицинский ан- отражением: «Мы считаем, что улучшение межкуль-
глийский язык является интегрированным предме- турного взаимопонимания в мире имеет большое
том, изучение которого сочетает в себе циклы обуче- значение, и включение межкультурной коммуника-
ния грамматики, лексики, орфографии классического тивной компетентности в программы подготовки
английского языка, а также изучение грамматики, преподавателей должно быть одним из первых шагов
лексики и стилистики собственно медицинского анг- в этом процессе. Создание обучения межкультурной
лийского языка. Кроме вышеприведенных предметов, коммуникации является неотъемлемой частью педаго-
курс тесно связан с клиническими дисциплинами и гического образования и, пожалуй, одной из самых
дисциплинами общего медицинского цикла, ведь невоз- больших проблем нашего времени, но в случае успе-
можно преподавать студентам тему медицинской нап- ха, это будет иметь положительный эффект как в об-
равленности, не имея представления о ее содержании. ласти образования так и за ее пределами [5, c. 16].
Идея изучения иностранного языка с помощью Таким образом, роль преподавателя становится все
коммуникативного подхода не нова. Современная более важной, поскольку он является тем, кто переда-
методика преподавания рассматривает процесс обуче- ет все эти знания.
ния языку как коммуникативный, интерактивный Иноязычная компетентность постоянно находится
процесс, в основе которого лежит понятие «коммуни- в фокусе внимания многих исследователей. Понятие
кативная компетентность». Этот термин, принадле- иноязычной коммуникативной компетентности в пси-
жит Делу Хаймзу. Коммуникативный подход берет холого-педагогической литературе исследовалось как
свои истоки с 70-х годов, когда некоторые методисты иностранными, так и отечественными учеными
подчеркнули важность изучения языка не только пу- (Л. Брахман, Г. Китайгородская, С. Козак, Э. Пассов,
тем приобретения набора грамматических, лексичес- С. Савиньон, Д. Хаймс, Д. Шейлз). Следует заметить,
ких и фонетических правил, но и за счет развития что данная проблема исследуется несколько фрагмен-
коммуникативной компетентности, то есть, точно тарно, где каждый раз ученый преследует конкретные
зная в каком контексте нужно использовать язык. В цели, которые ставятся в конкретной ситуации. Такая
55
разновекторность подходов, с одной стороны, способ- различными задачами и ситуациями общения.

ствует холистическому пониманию иноязычной ком- На формирование коммуникативной компетентнос-
муникации и всестороннего анализа путей эффектив- ти студента влияет ряд факторов. Основными являют-
ности ее усвоения. По нашему мнению, представляет- ся внутренние и внешние факторы. К внутренним от-
ся очевидным, что иноязычная компетентность долж- носятся: мотивационная сфера, внутренняя позиция
на основываться на определенных принципах, кото- личности, развитие и становление «Я», чувство иден-
рые лежат в основе ее усвоения, и только в таком слу- тичности личности. К внешним факторам относятся
чае можно говорить об узкоориентированном профес- социальные условия: общество, в котором использу-
сионально направленном подходе к изучению ино- ется конкретная речь, социальная структура, разница
язычной компетентности. между носителями языка в возрасте, социальном ста-
Целью нашей работы является проанализировать тусе, уровне культуры и образования, месте про-
теоретические основы профессиональной иноязычной живания, разница в их речевом поведении в зависи-
коммуникативной компетентности с целью ее форми- мости от ситуации общения. Внутренние и внешние
рования в условиях высшего медицинского учреждения. факторы взаимосвязаны [4, c. 27].
Некоторые ученые предполагают, что сначала Большое влияние на процесс успешного овладения
использовали термин «лингвистическая компетент- иностранным языком имеет также такой фактор как
ность», но со временем, исходя из узкого понимания языковой барьер (психологические барьеры, труднос-
этого понятия, было предложено более широкое ти в выражении и понимании мысли на иностранном
«коммуникативная компетентность». В ее структуре языке). Студенты должны научиться преодолевать эти
выделяют такие составляющие: трудности. Независимо от того, насколько хорошо
1) Вербально-коммуникативная компетентность обучающийся говорит на языке, поначалу он будет
(умение обрабатывать, группировать, запоминать и, в испытывать трудности в понимании своих загранич-
случае необходимости, вспоминать знания, данные, ных коллег, которые могут говорить слишком быстро
используя языковые обозначения); или с акцентом (не говоря уже о трудности понима-
2) Лингвистическая компетентность (умение по- ния пациентов). Работая в иностранном медицинском
нимать, продуцировать неограниченное количество учреждении, доктор может работать под давлением.
правильно построенных предложений при помощи Для того, чтобы справиться со всеми этими реалиями,
усвоенных языковых знаков и правил их соединения); врач должен быть хорошо подготовлен, по крайней
3) Вербально-когнитивная компетентность (уме- мере, с лингвистической точки зрения, а также иметь
ние во время общения принимать во внимание кон- необходимую культурную информацию, которая
текстуальную уместность и употребление языковых поможет справиться с этими ситуациями. Другими
единиц для реализации когнитивной и коммуника- словами студенты должны понимать с самого раннего
тивной функций); этапа, какую роль играют в налаживании коммуника-
4) Метакоммуникативная компетентность (уме- ции язык и культура.
ние владеть понятийным аппаратом, который для ана- Целью обучения иноязычного говорения студен-
лиза и оценки средств языкового общения). тов-медиков является формирование профессиональ-
Формирование и развитие коммуникативной ком- но направленной коммуникативной компетентности.
петенции зависит от социокультурных и социолинг- Профессиональная иноязычная коммуникативная
вистических знаний, умений и навыков. Основными компетентность – совокупность знаний и умений, не-
коммуникативными умениями являются: обходимых для выполнения профессиональных обя-
- умение осуществлять устное общение (в диалоги- занностей. Составной частью коммуникативной ком-
ческой и монологической формах); петентность является лексическая компетентность.
- умение понимать на слух содержание аутентич- Обучение профессиональной лексики студентов
ных текстов; медицинских вузов выступает необходимым компо-
- умение читать и понимать аутентичные тексты нентом в достижении главной цели обучения студен-
разных жанров и видов с разным уровнем понимания тов иностранному языку как средству общения в
содержания, рассматривая их как источник разнооб- профессиональной деятельности. Для того, чтобы
разной информации и как способ овладения ней; достаточно свободно читать медицинскую литературу
- умение осуществлять общение в письменной фор- и понимать устные сообщения, а также уметь объяс-
ме согласно поставленным задачам; няться со специалистами, в первую очередь нужна
- умение использовать опыт, приобретенный при количественная и качественная конкретизация желае-
изучении родного языка, рассматривая его как сред- мых результатов обучения, то есть установление
ство осознанного овладения иностранным языком; конкретных критериев владения языком на фоне-
- умение использовать в случае необходимости не- тическом, лексическом, грамматическом уровнях. С
вербальные способы общения. этой целью в свою очередь необходимо отобрать:
Одним из ключевых понятий, определяющих содер- а) фонетический б) лексический-общеязыковой, об-
жание коммуникативной компетентности, является щенаучный и терминологический, в) морфолого-син-
«коммуникативное умение» (skill). Коммуникативная таксический минимум в соответствии с рецептивной и
компетентность рассматривается как способность осу- продуктивной сторонами поставленной цели обучения.
ществлять речевую деятельность через реализацию ком- Среди всего разнообразия языкового материала,
муникативного, речевого поведения на основе фоноло- подлежащего усвоению студентами медицинского ву-
гических, лексико-грамматических, социологических и за, лексика занимает особое место, так как накопле-
страноведческих знаний и навыков в соответствии с ние словарного запаса и умения его использовать
56
является предпосылкой овладения всеми видами рече- правильно сочетать их с другими словами и терми-
вой деятельности. Поэтому в процессе преподавания нами. Способы семантизации лексики сопровождают-
иностранного языка в медицинском вузе большое ся выполнением упражнений: подстановка, трансфор-
внимание уделяется изучению профессионально-ори- мация, завершение предложений соответствующими
ентированной лексики. словами, группировка лексических единиц по опреде-
Широкое использование профессионально ориен- ленным признакам, заполнение пропусков и составле-
тированных текстов формирует интерес студентов к ния словесных семей, построение словосочетаний и
изучению иностранного языка, с которым связаны зна- предложений с новыми словами.
чительные резервы повышения эффективности обуче- Второй этап – этап активного употребления лек-
ния языку в условиях отсутствия иноязычной среды. сических единиц на уровне предложения и надфразо-
В чтении профессионально ориентированных текс- вого единства. Студенты овладевают умениями дога-
тов большое значение имеет освоение анатомической, дываться о значении неизвестных слов в тексте или в
клинической и фармацевтической лексикой иностран- ситуациях, находить ассоциативные связи, подбирать
ного языка, владение которым является важным ком- лексические единицы в соответствии с условиями
понентом профессионально направленной иноязыч- осуществления коммуникации, правильно сочетать
ной коммуникативной компетентности специалиста слова при формулировке своих высказываний. Приоб-
медицинской отрасли, а также обогащения будущих ретенные таким путем умения дают студентам воз-
медицинских работников общеупотребительной лек- можность подготовиться к высшему, продуктивному
сикой в качестве основы для плодотворной интерак- этапу работы с лексическими единицами. На этом эта-
тивной речевой деятельности. пе студенты находят в тексте необходимую информа-
Проблемные задачи требуют размышлений, интер- цию для обоснования своих мыслей, готовят тезисы и
претации и актуализации профессиональной инфор- составляют план текста с целью его дальнейшего
мации, собственных доказательств, критического обсуждения, определяют главную идею текста и пре-
мышления. Принцип наглядности выступает стиму- дусматривают дальнейший ход действий. Здесь целе-
лом к речевой деятельности. Наглядность вызывает у сообразно выполнять условно-коммуникативные уп-
студентов положительные эмоции, помогает в луч- ражнения: подстановка, завершение, расширение, от-
шем восприятии, понимании и запоминании матери- веты на вопросы, построение простых, ситуативно
ала, студент сознательно подвергает сомнению те или обусловленных высказываний и их правильное грам-
иные положения, мысли или высказывания. матическое оформление [3, c. 57].
Современные методические исследования указыва- На третьем этапе студенты совершенствуют дей-
ют на возможности новых образовательных техноло- ствия с новыми лексическими единицами на уровне
гий и методов, которые следует использовать в русле текста. Задача студентов – выполнить автоматизиро-
коммуникативного метода обучения. Ведущий прин- ванные речевые действия с усвоенными терминами-
цип коммуникативного метода обучения – обучение в словами и терминологическими словосочетаниями.
коллективе и через коллектив – обеспечивает актив- Для этого выполняются упражнения низшего и выс-
ную речевую взаимодействие всех участников учеб- шего уровня на высказывания студентами своих мыс-
ного процесса, то есть интерактивность. лей в так называемой послетекстовой деятельности.
Изучая проблему формирования англоязычной Такие задачи целесообразно выполнять в парной и
коммуникативной компетентности и ее неотъемлемой групповой формах речевого взаимодействия всех ее
части – лексической компетентности, было выделено участников. Употребление изученной терминологи-
три этапа процесса ее формирования [2, c. 13]: ческой лексики в парах, мини-группах и коллективно
1) этап семантизации лексических единиц и созда- в дискуссиях по прочитанным текстам, в ролевых или
ние ориентировочной основы для последующего фор- деловых играх, в проведении презентаций обеспечи-
мирования лексических навыков; вает достижение необходимого уровня сформирован-
2) этап автоматизации действий студентов с лекси- ности коммуникативной компетентности.
кой на уровне слова, словосочетания и надфразовом Теоретический анализ проблемы исследования
уровне; позволяет утверждать, что иноязычная коммуникация
3) этап автоматизации действий студентов с лекси- возможна при условии владения субъектами иноязыч-
ческими единицами на текстовом уровне. ного общения языком как средством коммуникации.
Цель первого этапа – обеспечить процесс восприя- Уровень эффективности коммуникативного процесса
тия звуковой и графической формы слова, его семан- обусловлен уровнем сформированности иноязычной
тизацию. От уровня восприятия лексической единицы коммуникативной компетентности субъектов. Компе-
зависит прочность и долговечность содержание его в тентность – это устойчивая готовность и способность
памяти. Для семантизации терминов мы использовали человека к какой-либо деятельности «со знанием
контекстуальный способ. Соответствие слова контек- дела». В нашем случае такой деятельностью выступа-
ста указывает на правильность его семантизации. ет иноязычная коммуникация студентов в процессе
Повторяемость лексических единиц в различных изучения ими иностранного языка. Отсюда определе-
контекстах, многократное зрительное и слуховое вос- ние иноязычной коммуникативной компетентности
приятие способствуют закреплению в памяти их зна- как интегративного образования личности, которое
чений и употребления. Целесообразно также исполь- имеет сложную структуру и выступает взаимодейст-
зовать языковую догадку. С помощью деривации тер- вием и взаимопроникновением лингвистической, со-
мина можно построить целый ряд терминов и терми- циокультурной и коммуникативной компетентности,
нологических словосочетаний, а также научиться уровень сформированности которых позволяет
57
будущему специалисту эффективно осуществлять рассматривать как обязательную составляющую об-

иноязычную, а, следовательно, межъязыковую, меж- щей профессиональной подготовки.
культурную и межличностную коммуникацию [1, c. Для обеспечения эффективности процесса форми-
117]. В нашем исследовании экспериментально установ- рования иноязычной коммуникативной компетент-
лены одни из эффективных методов преподавания и ности целесообразно разрабатывать новые методоло-
формирования иноязычной коммуникативной компе- гические подходы и определять педагогические усло-
тентности среди студентов вузов языкового факультета, вия их реализации. Анализ моделей коммуникативной
однако они требуют дополнения другими методами. компетентности свидетельствует о том, что все они
Иноязычная компетентность обеспечивает опреде- построены на основе системного подхода, который
ленный уровень письменной и устной речи. Формиро- предполагает исследование коммуникативной компе-
вание иноязычной коммуникативной компетентности тентности как системы, определение ее внутренних
студентов высших учебных заведений на современ- особенностей и связей.
ном этапе развития мирового сообщества следует
ЛИТЕРАТУРА
1. Вища освіта України і Болонський процес : навчальний 4. Canal M. From communicative competence to
посібник / за ред. В.Г. Кременя. – К. : МОН, 2004. – 288 с. communicative language pedagogy / M. Canal // Language
2. Вольфовська Т.О. Комунікативна компетентність молоді and Communication / Edit.: J. Richards and R. Schmidt. –
як одна з передумов досягнення життєвої мети / Т.О. London : Longman, 1983. – P. 27.
Вольфовська // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 13. 5. Huber-Kriegler M. & Lazar M., Strange J. An Intercultural
3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: Communication Textbook. – Strasbourg: European Center for
вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. Modern Languages, Council of Europe Publishing,
видання д.пед.н., проф. С.Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003. – P. 16.
2003. – С. 57.
REFERENCES
1. Higher education in Ukraine and the Bologna Process: Text- 4. Canal M. From communicative competence to
book / Ed. V. H. Kremen. – К. : MON, 2004. – 288 p. communicative language pedagogy / M. Canal // Language
2. Volfovska, T.O. Communicative competence of young and Communication / Edit.: J. Richards and R. Schmidt. –
people as one of the preconditions for life goals achieving / London : Longman, 1983. – P. 27.
Т.О. Volfovska // Shliakh osvity. – 2001. – № 3. – P. 13. 5. Huber-Kriegler M. & Lazar M., Strange J. An Intercultural
3. Common European Framework of Reference for Languages: Communication Textbook. – Strasbourg: European Center for
learning, teaching, assessment / Ed. of Ukrainian edition Ed. Modern Languages, Council of Europe Publishing,
D., prof. S.Yu. Nikolaieva. – К. : Lenvit, 2003. – P. 57. 2003. – P. 16.
Theoretical basis of the formation of a professional foreign language communicative competence of students of medical
higher educational institutions
Vardanian A.
Abstract. Present article deals with the essence of the concept “communicative competence”. It was established that communicative
competence is one of the components of the professional culture of medical profile specialists. The paper defines the structure of the
communicative competence of future physicians and the factors influencing its formation. The article analyzes stages of formation of
lexical competence as an integral part of communicative competence. The author determines that to ensure the effectiveness of the
process of formation of professional communicative competence of foreign language new methodological approaches and the
psychological and pedagogical conditions of their implementation should be developed.
Keywords: communicative competence, professional communication, the formation of foreign language competence, medical
higher educational institution, doctors.
58
Ретроспектива розвитку компетентнісної географічної освіти

Л. П. Вішнікіна, І. О. Діброва
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, м. Полтава, Україна
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Анотація. У статті окреслено особливості розвитку компетентнісного підходу до навчання та проблеми формування й
застосування таких понять як "компетенція" й "компетентність". У роботі схарактеризовано перебіг подій, які обумовили
становлення географічної освіти і її значення на сучасному етапі; визначено роль компетентнісного підходу до навчання
географії в Україні.
Ключові слова: компетенції, компетентності, компетентнісний підхід до навчання географії, термінологічно-
категоріальний апарат, нормативні документи середньої та вищої освіти України.
Перебудова сучасної географічної освіти на теренах Проте, на теренах пострадянського простору у

України здійснюється відповідно новій концептуаль- період соціально-економічних змін роль географічної
ній основі, що ґрунтується, перш за все, на реалізації освіти була невиправдано занижена. До прикладу, у
індивідуального, діяльнісного та компетентнісного шкільних навчальних програмах було зменшено кіль-
підходів до навчання. Компетентнісний підхід дозво- кість годин, що відводилися на вивчення шкільних
ляє розв'язувати проблему, котра виникла із протиріч- курсів географії. Крім того, важливі аспекти еконо-
чя між потребою забезпечити якість географічної мічної і соціальної географії почали викладатися у
освіти і неможливістю вирішити таке завдання тради- вишах як складники суто економічних дисциплін. Та-
ційним шляхом. Варто пригадати, що Міжнародний кі негативні зміни відбуваються дотепер, коли значен-
Географічний Союз (МГС), який існує з 1871 року, та ня географічних досліджень і географічної освіти у
комісія з географічної освіти, що входить до його світі постійно зростає, оскільки географія надає ком-
складу, визначили пріоритетним завданням своєї ді- петентні відповіді на сучасні виклики техногенного та
яльності актуалізацію на всесвітньому рівні ідеї важ- екологічного спрямування.
ливості географічної освіти у початковій, середній та Наразі географічна освіта, що заснована на поєд-
вищій школі. нанні наукових знань із світом людських потреб, по-
Важливим етапом у розвитку всесвітньої геогра- кликана сприяти підготовці випускників навчальних
фічної освіти став 27-й Конгрес МГС (1992 р.), на закладів усіх рівнів до самостійної діяльності в різно-
якому була прийнята Міжнародна хартія географічної манітній географічній реальності. Запровадження
освіти. У Хартії зазначається, що право на освіту компетентнісного підходу до географічної освіти є
включає й право на високий рівень географічної осві- кардинальним шляхом її оновлення.
ти та окреслюються принципи та перспективи її май- До розробки науково-теоретичних і науково-мето-
бутнього розвитку. Міжнародна Хартія визначає гео- дичних засад компетентнісного підходу залучалися
графію як науку, що розглядає питання взаємодії вітчизняні та зарубіжні науковці Р. Барнет, В. Боло-
людини та довкілля щодо певної території, а серед тов, В. Вестера, А. Дахін, І. Зімняя, Л. Іванова, В. Кра-
характерних її рис називає охоплення чисельних євський, А. Маркова, О. Пометун, О. Овчарук, Б. Ос-
проблем, міждисциплінарний характер і методологію карссон, Дж. Равен, Г. Селевко, Р. Уайт, Н. Хомський,
широкого спектру наук – від природничих до сус- В. Хутмахер, А. Хуторський та інші. Упровадженню
пільних. [7] компетентнісного підходу до навчання саме географії
Видатною подією в історії розвитку географічної присвячені роботи І. Барінової, Л. Вішнікіної, Т. Гіль-
освіти була загальноєвропейська наукова конференція берг, В. Дронова, І. Душиної, Л. Зеленської, В. Макса-
"Європейська програма змін у вищій освіті в ХХІ ковського, Л. Покась, В. Самойленка, В. Сухорукової,
столітті", яка відбулася у 1997 році у місті Палермо. О. Тімець, О. Топузова, Г. Уварової, Д. Фінарова,
Учасники цієї конференції зазначили, що освіта О. Хлєбосолової, В. Яценка та інших.
ввійшла у число глобальних проблем людства, тому Утім, підходи до розуміння географічної компе-
вона має зазнати кардинальної трансформації і тентності як категорії дидактики географії широкого
орієнтуватися не на минуле, а на майбутнє людської загалу науковців, методистів та вчителів доволі неод-
цивілізації. Оскільки таке освітнє завдання є особливо нозначні. Саме це зумовлює нагальну потребу у по-
актуальним в умовах глобальної екологічної кризи, дальших дослідженнях, що пов’язані з аналізом вито-
що зумовлена стрімкою деградацією біосфери Землі, ків та розв’язанням проблеми масового запровад-
комісія МГС з географічної освіти підтримала ідею ження компетентнісного підходу до реалізації завдань
ООН щодо проведення в 2005-2014 рр. освітньої географічної освіти.
Декади. Було затверджено Люцернську "Декларацію Аналізуючи проблеми розвитку компетентнісного
про географічну освіту для сталого розвитку". Декла- навчання географії, варто зазначити, що вони пов’яза-
рація була спрямована на включення парадигми стій- ні, перш за все, з визначальною категорією такого
кого розвитку до навчальних програм із географії на навчання – компетентністю. Наразі поняття "компе-
всіх рівнях та у всіх регіонах світу, оскільки пред- тентність" розглядається у сенсі результату навчання,
метом сучасної географії є вивчення просторово-часо- який визначається не кількістю знань, умінь і навичок
вих взаємозв'язків, що є цілісною системою "людина заучених учнями чи студентами, а їхньою здатністю
– природа – суспільство – довкілля". [1] застосовувати свої географічні надбання у різних
59
проблемних ситуаціях. Проте трактування суті цього концепцію міжнародного визнання результатів освіти
поняття змінювалось у часі, що зумовило певні і висувалися вимоги до академічної спільноти виро-
протиріччя його використання на сучасному етапі бити конвертовані загальнозрозумілі критерії такого
розвитку компетентнісного навчання географії. З ме- визнання. Надалі у ході Болонського процесу активно
тою з’ясування сутті зазначених протиріч доцільно розроблялись різноманітні версії подібних критеріїв,
розглянути перебіг подій, які визначили розвиток що й отримало назву компетентнісного підходу. У
компетентнісно орієнтованого навчання. рамках реалізації Лісабонської стратегії (саміти Ради
Компетентнісно орієнтована освіта (competence- Європи 1996 р. та 2000 р. у Лісабоні) було схвалено й
based education) почала формуватися у 1960-ті роки в затверджено 10-річну робочу програму спільноти
США у загальному контексті запропонованого "Освіта й підготовка-2010", у якій проблема форму-
Н. Хомським (Масачусетський університет) поняття вання ключових компетенцій посіла одне з централь-
"competence" у царині теорії мови. Н. Хомський заз- них місць.
начав, що потрібно розмежовувати "competence" Окрім того, у 2001 р. було створено робочу групу
(знання мови тим, хто говорить чи слухає) і засто- "Ключові компетенції", до завдань якої входило вирі-
сування (реальним використанням мови у конкретних шення цілого ряду питань щодо розробки ключових
ситуаціях). Тобто, він використовує цей термін у сенсі компетенцій. Робота групи спиралася на міжнародні
"компетенція" і зазначає, що застосування компетен- дослідження, а саме: результати проектів DeSeCo
ції не є її безпосереднім відбиттям. Р. Уайт у роботі (визначення теоретичних і концептуальних засад
"Motivation reconsidered: the concept competence " поняття "компетенція"), Eurydice (аналіз європей-
(1959) категорію "competence" наповнює особистіс- ських національних програм і реформ щодо включен-
ною складовою, перш за все мотиваційною. [8] ня у них ключових компетенцій), PISA (визначення
Отже, в 60-70-ті роки ХХ ст. формувалося розумін- рівнів освіченості і ключових компетенцій, розробка
ня відмінностей між поняттями «компетенція» і «ком- системи їхнього оцінювання) тощо. Результати дос-
петентність», причім останнє дотепер трактується в ліджень показали, що, незважаючи на відсутність
решті-решт як те, що ґрунтується на знаннях, інте- єдиної термінології і загальноприйнятої системи по-
лектуальному та особистісно-зумовленому досвіді нять, перед усіма національними освітніми програма-
соціально-професійної життєдіяльності людини. ми постала проблема формування компетенцій. [6]
Період 1980-1990 рр. характеризується застосуван- Компетентнісний підхід до навчання на теренах
ням категорії компетенція/компетентність у теорії і України було обрано за обов’язковий на державному
практиці навчання, управлінні, керівництві, менед- рівні, про що свідчить Державний стандарт базової і
жменті та навчанні спілкуванню. Зокрема у роботі повної загальної середньої освіти (2011 р.) та Закон
Дж. Ровена "Компетентність у сучасному суспільстві", "Про вищу освіту" (2014 р.). Визначальною категорі-
що вийшла друком у Лондоні в 1984 р., дається розгор- єю компетентнісного підходу до навчання географії є
нуте тлумачення компетентності як явища, що склада- географічна компетентність учня чи студента, запро-
ється з великої кількості незалежних одне від одного вадження якої до нормативних, науково-методичних і
компонентів. Деякі компоненти належать переважно до прикладних складників географічної освіти надало
когнітивної сфери, а деякі – до емоційної. [9] можливість розв’язувати проблему, яка полягає у
У 1990-ті роки на пострадянському просторі тому, що, незважаючи на засвоєння набору теоретич-
проводилися психолого-педагогічні дослідження що- них знань та практичних умінь, учнівська молодь не в
до професійної компетентності вчителя. Цей період змозі їх застосовувати з метою вирішення конкретних
відзначається тим, що у матеріалах і документах життєвих завдань і проблемних ситуацій.
ЮНЕСКО було визначено перелік компетенцій/ком- Відповідно до Державного стандарту базової і пов-
петентностей, що мають розглядатися як бажаний ної загальної середньої освіти України, компетент-
результат освіти. нісний освітній підхід (разом із діяльнісним та осо-
У доповіді міжнародної комісії з освіти ХХІ бистісно зорієнтованим підходами) є однією з методо-
століття "Освіта: прихований скарб" (1996 р.) Жак Де- логічних основ сучасної вітчизняної загальної серед-
лор назвав основні глобальні компетентності. Провід- ньої освіти. За визначенням, наведеним у зазначеному
на компетентність за Жаком Делором полягає у тому, стандарті, компетентнісний підхід передбачає, що
щоб «навчитись робити щось, не лише задля отри- результатами освіти стануть компетентності особис-
мання професійної кваліфікації, а у більш широкому тості, які розглядаються як здатність ефективно діяти
сенсі – задля компетентності, що надасть можливості у відповідних сферах життєдіяльності. Крім того, у
здолати різноманітні чисельні перешкоди та співпра- стандарті зазначено, що компетентнісний підхід спря-
цювати у групі». [2] мовує навчально-виховний процес на досягнення ре-
У цьому ж році на симпозіумі у Берні (27-30 берез- зультатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключо-
ня 1996 р.) за програмою Ради Європи розглядалося ва, загальнопредметна і предметна (галузева) компе-
питання визначення ключових компетенцій (key com- тентності. [3]
petencies). В. Хутмахер оприлюднив затверджені Ра- У проекті Концепції географічної освіти в Україні
дою Європи визначення п’яти груп ключових компе- зазначається, що до ключових компетенцій учня
тенцій: соціально-трудові, загальнокультурні, комуні- належать навчально-пізнавальні, здоров’язбережу-
кативні, інформаційні та навчально-пізнавальні. [5] вальні, загальнокультурні, комунікативні, соціально-
Пізніше, у 1997 році, у Лісабонській конвенції трудові та інформаційні. Крім того, у процесі нав-
"Про визначення кваліфікацій, що належать до вищої чання географії мають формуватися міжпредметні
освіти в європейському регіоні" було сформульовано компетенції, що спрямовані на опанування учнями
60
універсальних навчальних дій, які можуть застосо- У законі "Про вищу освіту" компетентність визна-
вуватися при вивченні різних шкільних предметів. чається як "динамічна комбінація знань, вмінь, і прак-
Наявність таких компетенцій свідчить про рівень тичних навичок, способів мислення, професійних, сві-
розвитку особистості учнів, їхнє вміння вчитися, тоб- тоглядних і громадських якостей, морально-етичних
то здатності до саморозвитку й самовдосконалення цінностей, яка визначає здатність особи успішно здій-
завдяки свідомого присвоєння соціального досвіду. снювати професійну та подальшу навчальну діяльність і
Універсальні навчальні дії та пов’язані з ними є результатом навчання на певному рівні вищої освіти".
навички пізнавальної діяльності забезпечують само- Там же зазначається, що результати навчання – це
стійне засвоєння нових знань та вмінь, здатність до сукупність знань, умінь, навичок, інших компетен-
оперування інформацією, орієнтацію у світі професій. тностей, набутих особою у процесі навчання за певною
Предметні географічні компетенції – це окремі сто- освітньо-професійною чи освітньо-науковою програ-
совно ключових і міжпредметних компетенції, що мо- мою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та
жуть бути конкретно описані і мають формуватися на виміряти. Тобто, компетентність декларується як напе-
уроках географії. До предметних географічних компе- ред заданий і очікуваний результат навчання. [4]
тенцій належать: специфічні для географії знання, Ще один державний документ, а саме – Національ-
вміння й навички та досвід їхнього застосування; дос- на рамка кваліфікацій вищої освіти, що затверджена
від творчої діяльності; вміння мислити просторово й Кабінетом Міністрів України (2011 р.), як базовий
комплексно; емоційно-цінністні установки стосовно кваліфікаційний стандарт, без якого неможливо пере-
довкілля та діяльності у ньому (погляди, переконання, орієнтувати освітній процес на результати навчання,
ціннісні орієнтації) [10]. визначає компетентність як сукупність знань, розу-
На відміну від компетенції, компетентність означає мінь, умінь, цінностей та інших особистих якостей,
володіння учнем географічною компетенцією, яке що набуває особа після завершення навчання, тобто
ґрунтується на особистісному ставленні до неї. Отже, компетентність визначається теж як результат
компетентність – це сукупність знань, умінь, навичок, навчання. [11]
досвіду творчої діяльності, емоційно-цінністних уста- Отже, можна зробити висновок, що у нормативних
новок і здібностей учня, сформованих на основі його документах як середньої, так і вищої школи, термін
досвіду. Інакше кажучи, компетентність – це резуль- "компетентність" однозначно розглядається як освіт-
тат досягнення (або недосягнення) освітньої норми. ній результат. Проте термін "компетенція" у значенні
Поняття компетентності передбачає сукупність інте- освітньої норми використовується лише у Державно-
лектуальних та фізичних якостей особистості, необ- му стандарті середньої освіти, а у законі "Про вищу
хідних для самостійного та ефективного виходу з освіту" та у Національній рамці кваліфікацій не згаду-
різних життєвих ситуацій, здатність приймати рішен- ються взагалі. Саме таке призводить до певної термі-
ня й нести відповідальність за їхню реалізацію у різ- нологічної плутанини. Зокрема, у методичних реко-
них галузях людської діяльності [10]. мендаціях до розроблення освітніх програм (Розроб-
Варто нагадати, що традиційна підготовка спеці- лення освітніх програм. Методичні рекомендації / За
аліста у ВНЗ тривалий час була спрямована на засво- ред. В. Г. Кременя. 2014 р.) та стандартів вищої освіти
єння студентами стандартного переліку географічних (Проект методичних рекомендацій щодо розроблення
знань, умінь і навичок, а кваліфікаційні вимоги перед- стандартів вищої освіти МОН, 2016 р.) компетент-
бачали функціональну відповідність конкретних ності декларуються як результати навчання, проте
професійних вимог і завдань географічної освіти. вимагається розробка інтегральних, загальних та
Наразі компетентнісний підхід до вивчення геогра- спеціальних (предметних) компетентностей як освіт-
фічних дисциплін передбачає обов’язкове формуван- ніх норм і окреме формулювання результатів навчан-
ня загальних, міждисциплінарних та спеціальних ня у когнітивній, емоційній та психомоторній сфері.
(предметних) компетентностей, які і є провідним кри- Тобто, компетентність і результат навчання виступа-
терієм підготовленості сучасного випускника вишу. ють як окремі категорії.
Втім, потрібно констатувати, що існує неоднознач- Проаналізовані невідповідності освітньо-норматив-
ність підходів до розуміння компетентнісного навчан- ної бази середньої та вищої школи мають негативні
ня географії, яка пов’язана з різним трактуванням наслідки і уповільнюють впровадження компетентніс-
термінологічно-категоріального апарату у норматив- ного навчання географії. Задля подолання цього про-
них документах середньої та вищої освіти України. тиріччя конче потрібна узгоджена діяльність розроб-
Зокрема, у Державному стандарті базової та повної ників нормативних документів для вишів та загально-
загальної середньої освіти України компетентність освітніх навчальних закладів.
розглядається як "набута у процесі навчання інтегро- На нашу думку компетентнісна географічна освіта
вана здатність учня, що складається зі знань, умінь, зорієнтована на отримання учнями та студентами
досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно ре- компетентності як сукупності географічних знань,
алізовуватися на практиці", а компетенція є "визна- умінь і навичок, специфічного географічного мислен-
ним рівнем знань, умінь, навичок, ставлень у певній ня та ціннісних установок, сформованих на певному
сфері діяльності людини". Таким чином, компетент- рівні на підґрунті здібностей та життєвого досвіду, що
нісний підхід створює можливість для надійного необхідні для їхньої оптимальної діяльності у довкіллі
взаємозв’язку між результатами освіти особистості й передбачення наслідків такої діяльності. Компетент-
(запроектованими в компетенціях) та її практичною ність є результатом навчання і формується на основі
діяльністю, запорукою чого стають її особистісні зумовлених освітніми потребами компетенцій. За сво-
здатності до успішної діяльності – компетентності. [3] єю суттю компетенції – це виклики, зумовлені освіт-
61
німи потребами суспільства, що конкретизуються у начає результати навчання, тобто рівень сформова-
державних стандартах і навчальних програмах. Саме ності географічної компетентності.
рівень досягнення конкретизованих компетенцій виз-
1. Гайсин Р. И. Развитие географического образования в 6. Ломакина И. С. Ключевые компетенции в Лиссабонской
высших учебных заведениях Республики Татарстан. // программе Евросоюза / И. С. Ломакина // Интеграция
Електронная версия автореферата дисертации на образования. – 2007. – № 2. – С. 26-31.
получение научной степени кандидата педагогических 7. Міжнародна хартія географічної освіти // Географія та
наук http //http://marsu.ru основи економіки в школі. – 2000. – № 2. – С. 3 - 12.
2. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище / Жак 8. Поликанова Е. Г. Исторический аспект развития компе-
Делор. – UNESCO, 1996. – 116 с. тентносного подхода в образовании / Е. Г. Поликанова //
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої Вестник ЧитГУ. – 2008. – № 4 (49). – С. 44-48.
освіти : затв. пост. Кабінету Міністрів України від 23 9. Равен Джон. Компетентность в современном обществе.
листопада 2011 р. № 1392 // Урядовий кур’єр. – 2012. – Выявление, развитие и реализация / Джон Равен. – М.,
№ 5. – С. 9–16. 2002. – 400 с. (англ., 1984 р.)
4. Закон України "Про вищу освіту" від 1.07.2014 р. / 10. Самойленко В. М. Навчання географії : Понятійно-
Офіційний вісник України від 15.08. 2014 р., № 63. термінологічний словник (з грифом МОН України) / В.
5. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма М. Самойленко, Я. Б. Олійник, Л. П. Вішнікіна, І. О.
результата современного образования / И.А. Зимняя // Діброва. – К. : Ніка-Центр, 2014. – 352 с.
Компетенции в образовании: опыт проэктирования : сб. 11. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF
науч. тр. / под ред. А. В. Хуторского. – М. : Научно- Національна рамка кваліфікацій вищої освіти України
внедренческое предприятие «ИНЭК», 2007. – С. 33-44.
REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

1. Gaisin R.I. Razvitiye geographicheskogo obrazovaniya v 6. Lomakina I.S. Kluchevye kompetentsyi v Lissabonskoy
vysshykh uchebnykh zavedeniyakh Respubliki Tatarstan. // programme Evrosoyuza [Key competences in Lisbon
Electronnaya versiya avtoreferata dissertatsiyi na Program of European Union]/ I.S. Lomakina // Integratsiya
polucheniye nauchnoy stepeni kandidata pedagogicheskikh obrazovaniya. – 2007. – # 2. – S. 26-31.
nauk // [The development of geographic education in the 7. Mizhnarodna khartiya geografichnoyi osvity [International
institutes of higher education of the Republic of Tatarstan] Charter on Geographical Education]// Geografiya ta osnovy
//http://marsu.ru ekonomiky v shkoli. – 2000. – # 2. – S. 3 - 12.
2. Delorr J. Obrazovaniye: sokrytoye sokrovishche [Education: 8. Polikanova E.G. Istorichesky aspect razvitiya
concealed treasure] / Jaque Delorr – UNESCO, 1996. – 116 s. kompetentnosnogo podhoda v obrazovaniyi [Historical
3. Derzhavny standart bazovoyi i povnoyi zahal’noyi aspect of the development of competence building approach
seredn’oyi osvity: zatv. post. Kabinetu Ministriv Ukrainy vid in education]/ E.G. Polikanova // Vestnik ChitGU. – 2008. –
23 lystopada 2011 r. # 1392 [State standard of basic and # 4 (49). – S. 44-48.
senior secondary education: confirmed by Order of the 9. Raven John. Kompetentnost v sovremennom obshchestve.
Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 23rd, 2011 Vyyavleniye, razvitiye i realizatsiya [Competence in modern
# 1392]// Uriadovy Kurier –2012.– # 5. – S. 9–16. society. Eduction, development and implementation]/ John
4. Zakon Ukrainy “Pro vyshchu osvitu” vid 01.07.2014 r. [The Raven. – M., 2002. – 400 s. (angl., 1984 r.)
Law of Ukraine “On Higher Education” dated July 01, 2014] 10. Samoilenko V.M. Navchannya geographii: Poniatiyno-
/ Ofitsiyny visnyk Ukrainy vid 15.08.2104 r., # 63 terminolohichny slovnyk (z hryfom MON Ukrainy)
5. Zimn’aya I.A. Kluchevye kompetentsyi – novaya paradigma [Geography Teaching: Conceptual terminological dictionary
rezul’tata sovremennogo obrazovaniya. [Key competences – (classified by Ministry of Education and Science of
new paradigm of the result of present day education]/ I.A. Ukraine)] / V.M. Samoilenko, Ya.B. Oliynyk, L.P.
Zimn’aya // Kompetentsyi v obrazovaniyi: opyt Vishnikina, I.O. Dibrova – K.: Nika-Tsentr, 2014. – 352 s.
proektirovaniya : sb. nauch. tr. / pod red. A. V. Khutorskogo. 11. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF
[Competences in education: the experience of designing: Natsionalna ramka kvalifikatsiy vyshchoyi osvity Ukrainy
collection of scientific papers / under the editorship of A. V. [National frame of qualification of higher education in
Khutorskoy] – M. : Nauchno-vnedrencheskoye predpriyatie Ukraine]
“INEK”, 2007. – S. 33-44.
Retrospective review of the development of competence geographic education

Vishnikina L., Dibrova I.
Abstract. The peculiarities of the development of competency building approach in teaching and the problems of formation and
usage of such notions as “competence” and “competency” have been designated in the article. The work describes the progress of
events which predetermined the formation of geographic education and specified its significance at the present stage. The importance
of competency building approach in teaching geography in Ukraine has been specified in the article.
Keywords: competences, competencies, competency building approach in teaching geography, terminological-categorical
apparatus, normative documents on secondary and higher education in Ukraine.
Ретроспектива развития компетентностного географического образования

Л. П. Вишникина, И. А. Диброва
Аннотация. В статье названы особенности развития компетентносного подхода к обучению и проблемы формирования и
использования таких понятий как "компетенция" и "компетентность". В работе охарактеризован ход событий, которые
предопредили становление географического образования и обусловили его значение на современном етапе, определена роль
компетентносного подхода к обучению географии в Украине.
Ключевые слова: компетенции, компетентности, компетентностный подход к обучению географии, термино-
логическо-категориальный аппарат, нормативные документы среднего и высшего образования Украины.
62
PSYCHOLOGY
Самоставлення особистості як чинник ефективної самопрезентації

майбутніх психологів
Т. О. Чигирин
Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: t.chigirin@gmail.com
Анотація. У статті представлено результати емпіричного дослідження самоставлення особистості як одного з найваж-
ливіших чинників ефективної самопрезентації студентів-психологів. Проаналізовано і описано особливості самоставлення
майбутніх психологів з ефективною, достатньою і неефективною самопрезентацією. Виділено рівні ефективності
самопрезентації студентів-психологів: ефективний, достатній і неефективний. В результаті дослідження виявлено, що у
групі досліджуваних з ефективною самопрезентацією переважає високий рівень самоставлення, а у групі з неефективною
самопрезентацією – середній.
Ключові слова: самоставлення, самопрезентація, ефективна самопрезентація, неефективна самопрезентація, достат-
ній рівень ефективності самопрезентації .
Вступ. В умовах динамічного розвитку суспільства тальних даних – для уточнення сутності базових по-
України і змін, які відбуваються у соціальному кон- нять та визначення особливостей самопрезентації і
тексті, професія психолога привертає до себе все самоставлення майбутніх психологів; емпіричні –
більшу увагу, а різноманітні обговорення психологіч- констатувальний експеримент (спостереження, тесту-
ної тематики набувають дедалі більшої популярності вання, інтерв’ю, бесіди, опитування) – для емпірич-
як на побутовому рівні, так і в науковому середовищі. ного дослідження самоставлення майбутніх психоло-
Для об’єктивного розуміння стану психологічної гів як чинника їхньої ефективної самопрезентації; ме-
галузі в Україні загалом, і особистості психолога тоди статистичної обробки даних, а саме факторний
зокрема, важливо досліджувати психологічні особли- аналіз, з метою виявлення особливостей самопрезен-
вості майбутніх психологів. Так, по закінченню вищо- тації особистості майбутнього психолога (обробка
го навчального закладу, випускник-психолог зустріча- виконана за допомогою комп’ютерного пакету
ється з проблемами пошуку роботи, професійним статистичних програм SPSS – версія 13.0).
самовизначенням та подальшим розвитком кар’єри, Результати дослідження. Теоретичний аналіз
що тісно пов’язано із самоставленням і самопрезен- різних наукових підходів і шкіл дозволив визначити
тацією молодого спеціаліста. Ґрунтовне дослідження самопрезентацію як процес, під час якого здійсню-
самоставлення і самопрезентації варто також прово- ється демонстрація власної особистості та управління
дити з метою створення оптимальних навчально- сприйманням навколишнього соціального середови-
виховних програм розвитку студентів психологічних ща. Як наслідок самопрезентації, людина отримує
спеціальностей. зворотній зв'язок від соціуму, у результаті чого
Короткий огляд публікацій. Проблему самопре- відбуваються зміни її образу «Я», самооцінки і само-
зентації почали досліджувати ще в середині ХХ ставлення. Таким чином, минулий досвід самопрезен-
сторіччя як важливу компоненту публічного виступу тації впливає на наступу самопрезентацію людини,
(І.Гофман) [4]. Далі цей феномен розглядали з інстру- яка у свою чергу спричиняє у неї відповідні процеси
ментальної точки зору як уміння подати себе відпо- самоусвідомлення, самооцінки та саморегулювання.
відно ситуації, тобто з позиції певних технік, яким Ефективна самопрезентація особистості визначається
можна навчити під час нетривалих тренінгів (І. Джонс такими критеріями як досягнення цілей соціальної
та Т. Пітман) [5]. Наприкінці ХХ сторіччя і дотепер взаємодії і спілкування, формування потрібної репу-
самопрезентацію прийнято вважати соціальним яви- тації, ставлення навколишнього соціуму до особистості,
щем, яке є обов’язковим елементом спілкування і вза- а також уміння поводити себе відповідно до ситуації.
ємодії між людьми (В.О. Михайлова) [2]. Найбільш Емпіричне дослідження особливостей ефективної
вагомий внесок у розробку проблеми самоставлення самопрезентації студентів-психологів загалом, і їхньо-
внесли Н. Сарджвеладзе, І. Чеснокова, В. Столін і го самоставлення зокрема було проведено на базі
С. Пантилєєв [1]. Самоставлення розглядалось як в Інституту людини Київського університету Бориса
специфічне емоційно-чуттєве утворення, що має Грінченка. Вибірку склали 254 студенти перших –
складну структуру і відображає власне ставлення четвертих курсів, які навчались за спеціальностями
особистості стосовно самої себе [3]. «Психологія» і «Практична психологія». З них 160
Мета статті. Проаналізувати результати емпірич- осіб жіночої статі і 94 – чоловічої, віком від 17 до 24
ного дослідження самоставлення особистості у сту- років. Дослідження здійснювалося у три етапи (підго-
дентів-психологів як чинника їхньої самопрезентації. товчий, експериментальний і заключний) упродовж
Матеріали і методи. Для досягнення мети дослід- 2010-2015 років.
ження використано сукупність методів наукового На першій стадії експериментального етапу до-
дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння, уза- слідження було виявлено досліджуваних з ефектив-
гальнення, систематизація теоретичних і експеримен- ною, достатньою і неефективною самопрезентацією.
63
Для виявлення студентів з різною ефективністю доповіді, тоді як самооцінка за типом самопрезентації
самопрезентації було запропоновано два спеціально в академічній групі з оцінками одногрупників були
розроблених опитувальника. Перший опитувальник розбіжними. Таким чином, досліджувані студенти-
спрямований на виявлення типової для досліджуваних психологи адекватніше оцінюють власний виступ на
самопрезентації в академічних групах за критеріями: семінарському занятті, аніж свою типову поведінку у
«асертивний», «привабливий», «референтний», «при- процесі взаємодії і спілкування в студентській групі.
ємний», «успішний», «надійний», «активний», «лі- Важливо зазначити, що розвиток адекватної самооцін-
дер», «товариський» і «дипломатичний». Другий опи- ки самопрезентації під час публічного виступу, а
тувальник мав за мету визначити успішність виступу також типової самопрезентації у певному середовищі
студента під час семінарського заняття, тобто під час є важливим компонентом ефективного спілкування та
публічного виступу, при чому кожен виступ тривав не взаємодії між людьми. На основі чого можна припус-
більше 10 хвилин, а доповіді студентів були завчасно тити, що розвиток рефлексії має бути актуальним еле-
підготовлені. Студенти заслуховували доповіді один ментом психологічної освіти майбутніх психологів.
одного і на бланку опитування давали відповіді на Для вивчення самоставлення досліджуваних сту-
декілька запитань щодо того, чи зміг доповідач дентів-психологів з різним рівнем ефективності само-
привернути увагу до свого виступу, чи зміг доповідач презентації ми застосували опитувальник самостав-
утримати увагу слухачів під час виступу, чи лення В. В. Століна і С. Р. Пантелєєва, який склада-
сподобалася поведінка (постава, міміка, жести, вираз- ється з 57 тверджень [1]. Дослідниками виділяється 12
ність мовлення тощо) доповідача, яка загальна оцінка шкал: інтегральне позитивне самоставлення або
виступу, чи зрозуміла суть доповіді, а також яка глобальне почуття «за» чи «проти» власного «Я»;
форма поведінки доповідача (ділова або неформальна, самоповага, аутосимпатія, очікуване ставлення інших;
закрита або відкрита). Обидва опитувальники містили самоінтерес; самовпевненість; ставлення інших;
питання на самооцінку досліджуваного з метою самоприйняття; самокерівництво; самозвинувачення;
порівняння оцінки оточення типової поведінки сту- самоінтерес; саморозуміння. Самоставлення – специ-
дента в академічній групі з його самооцінкою власно- фічне ставлення особистості до власного «Я», яке
го виступу на семінарському занятті. Співставлення виникає на основі знань про себе, може бути
результатів дослідження типової самопрезентації сту- позитивним або негативним, адекватним або неадек-
дента в академічній групі та дослідження особливос- ватним і має афективний, поведінковий і регулятив-
тей його самопрезентації під час виступу з доповіддю ний компоненти. Глобальне самоставлення розумієть-
на семінарському занятті дозволило виявити цікаві та ся В.В. Століним як сума емоційних компонентів [1].
значимі особливості. При чому всі компоненти позитивного інтегрального
По-перше, було виявлено лідерів обох опитувань. самоставлення впливають на глобальне самоставлен-
Встановлено, що досліджувані, яких найчастіше ня незалежно один від одного, а отже, зменшення
обирали під час першого опитування, а саме за типом одного з компонентів самоставлення не впливає на
самопрезентації в академічній групі, також набрали загальне самоставлення людини. Базові виміри
найбільшу кількість балів під час другого опитування, самоставлення (самоповага, аутосимпатія, ставлення
тобто за результатами їхнього виступу на семінар- інших і самоінтерес) виражають позитивне або нега-
ському занятті. Досліджувані, які набрали найменшу тивне інтегральне самоставлення. За шкалою само-
кількість балів або ж взагалі не набрали жодного балу поваги фіксується оцінний компонент самоставлення,
під час першого опитування, найгірше виступили на де порівнюються власні дії та вчинки з іншими
семінарському занятті, їхні доповіді слухачі вважали людьми. Аутосимпатія пов’язана з привабливістю та
нецікавими, а поведінку під час доповіді скутою. Далі непривабливістю самого себе. Шкала ставлення
було співставлено результати обох опитувань стосов- інших або самопрезирство виявляє незадоволеність та
но ефективності самопрезентації студентів в акаде- неузгодженість власного Я. Самоінтерес визначає
мічних групах і з’ясовано, що 83 досліджувані особи близькість людини до себе, зацікавленість власним
ефективно подають себе навколишньому середовищу, внутрішнім світом. Допоміжні шкали дають можли-
99 – мають достатній рівень самопрезентації, а у 72 вість з’ясувати особливості таких структурних компо-
досліджуваних було виявлено неефективну само- нентів самоставлення як: очікування позитивного
презентацію. схвалення інших; ставлення до власних недоліків,
По-друге, найбільш високу оцінку в однокурсників зокрема самоприйняття; здатність до самокерівництва
здобули доповіді на семінарських заняттях студентів з і самопослідовності, а отже до раціональної орга-
«асертивним», «успішним» та «активним» типом нізації власної поведінки; інтапунітивність, тобто
самопрезентаційної поведінки у студентській групі. У схильність до самозвинувачення; саморозуміння –
«асертивних» найбільш позитивна загальна оцінка здатність знаходити причини своїх вчинків і
доповіді. «Успішні», на думку слухачів, найкраще пе- психічних станів.
редали суть доповіді, а їхній зовнішній вигляд, Самоставлення студентів у групах досліджуваних з
мовлення та поведінка були найпривабливішими. ефективною (n-83), достатньою (n-99) і неефективною
«Активні» краще за все управляли увагою аудиторії (n-72) самопрезентацією має наступні особливості
та поводили себе відкрито і вільно. Тоді як найнижче (див. табл.1-3).
були оцінені доповіді тих студентів, яких взагалі не У групі досліджуваних з ефективною самопрезен-
обирали під час опитування типової самопрезентації. тацією (n-83) найбільш виражений показник інте-
По-третє, як правило, самооцінка самопрезентації грального позитивного самоставлення (91,57%).
під час доповіді співпадала із загальними оцінками Також найбільше відсотків досліджуваних в цій групі
64
мають яскраво виражені показники за шкалами: ауто- шкалою і 75,90% за допоміжною шкалою), і само-
симпатія (80,73%), самоінтерес (77,11% за основною прийняття (72,29%).
Таблиця 1. Показники самоставлення особистості у майбутніх психологів з ефективною самопрезентацією (n-83)

Показник Яскрава вираженість % Середня вираженість % Низька вираженість %
Інтегральне позитивне
91,57 8,43 0,00
самоставлення
Самоповага 44,58 18,08 37,34
Аутосимпатія 80,73 16,87 2,40
Очікуване ставлення
27,71 63,85 8,44
інших
Самоінтерес 77,11 22,89 0
Самовпевненість 33,74 55,43 10,83
Ставлення інших 54,22 25,31 20,47
Самоприйняття 72,29 25,31 2,40
Самокерівництво 62,65 27,71 9,64
Самозвинувачення 12,05 26,51 61,44
Самоінтерес 75,90 24,10 0
Саморозуміння 60,24 20,48 19,28
Отримані дані свідчать про привабливість власної лення інших у переважній більшості досліджуваних з
особистості, близькість до себе і прийняття власних ефективною самопрезентацією на середньому рівні.
недоліків. Цікаво, що очікування позитивного став-
Таблиця 2. Показники самоставлення особистості у майбутніх психологів з достатнім рівнем ефективності самопрезентації (n-99)
Інтегральне позитивне
84,85 15,15 0,00
Самоповага 43,42 20,21 36,37
Очікуване ставлення
18,19 64,65 17,16
інших
Самоінтерес 76,77 23,23 0,00
Самоінтерес 73,74 21,22 5,04
У групі досліджуваних з достатнім рівнем допоміжною) і самоприйняття (72,73%). Отже, за

ефективності самопрезентації (n-99) найбільш результатами діагностики самоставлення у досліджу-
вираженим показником також діагностовано яскраву ваних з достатнім рівнем ефективності самопрезен-
вираженість інтегрального позитивного самоставлен- тації можна зробити висновок, що результати за
ня – 84,85%. Як і в першій групі, яскраву вираженість різними шкалами схожі, хоча в другій групі більше
мають показники за шкалами аутосимпатія (79,8%), досліджуваних мають середню вираженість за усіма
самоінтерес (76,77% за основною шкалою і 73,74 % за показниками.
Таблиця 3. Показники самоставлення особистості у майбутніх психологів з неефективною самопрезентацією (n-72)

Інтегральне позитивне 48,61 51,39 0,00
Самоповага 45,83 15,28 38,89
Очікуване ставлення інших 18,06 61,11 20,83
Самоінтерес 55,56 44,44 0,00
Самоінтерес 52,78 47,22 0,00
65
У групі досліджуваних з неефективною самопре- нижчі показники, ніж у перших двох групах.
зентацією діагностовано дещо інші результати струк- Аналіз результатів діагностики самоставлення осо-
тури самоставлення особистості порівняно з двома бистості у групах майбутніх психологів з ефектив-
попередніми групами. Так, на відміну від першої і ною, достатньою і неефективною самопрезентацією
другої групи у переважній більшості досліджуваних з дозволив припустити, що позитивне глобальне
неефективною самопрезентацією констатовано серед- самоставлення, а отже, усвідомленість власної значи-
ній рівень вираженості інтегрального позитивного мості, є одним із ключових чинників успішної само-
самоставлення, при чому за шкалами аутосимпатії і презентації майбутніх психологів. Отримані дані за
самоінтересу діагностовано високий рівень, але за шкалою глобального самоставлення особистості у
шкалою самоприйняття, а також за основною та досліджуваних студентів-психологів з різним рівнем
допоміжною шкалою самоінтересу діагностовано самопрезентації представлено у табл.4.
Таблиця 4. Глобальне самоставлення особистості у майбутніх психологів з ефективною, достатнім рівнем ефективності
та неефективною самопрезентацією (n-254)
Рівні ефективності самопрезентації (%)

Вираженість глобального
самоставлення (шкала S – Достатній рівень
опитувальник В.В. Століна і Ефективна Неефективна
ефективності
С.Р. Пантелєєва) самопрезентація самопрезентація
самопрезентація
(перша група) (третя група)
(друга група)
n-83 n-72
n-99
Яскрава вираженість
91,57 84,85 48,61
позитивного самоставлення
Середня вираженість
8,43 15,15 51,39
позитивного самоставлення
Отже, ми з’ясували, що найсуттєвіша відмінність самоінтересу і самоприйняття у всіх трьох групах

полягає у вираженості самоставлення у групах досліджуваних з ефективною, достатнім рівнем ефек-
досліджуваних з ефективною (у 91,57% – висока тивності та неефективною самопрезентацією. За
вираженість самоставлення, а у 8,43% – середня) і не- результатами діагностики структури самоставлення
ефективною (у 48,61% – висока вираженість само- було з’ясовано, що найбільш суттєві відмінності між
ставлення, а у 51,39% – середня) самопрезентацією. групами майбутніх психологів з ефективною та не-
Як бачимо, на досліджуваній вибірці не було виявле- ефективною самопрезентацією виявлено за рівнем
но осіб з невираженим позитивним глобальним само- глобального самоставлення, тобто інтегрального ви-
ставленням. Тобто, можна констатувати, що у дослід- раження за власне «Я». Так, у групі студентів-
жуваній групі майбутніх психологів відсутні особи з психологів з ефективною самопрезентацією переваж-
низькою вираженістю позитивного самоставлення. на кількість досліджуваних має яскраву вираженість
Всього у 75,99% (n-254) опитуваних майбутніх психо- глобального самоставлення, а у групі з неефективною
логів виявлено яскраво виражене позитивне самостав- самопрезентацією переважна більшість має середній
лення, і лише у 24,01% (n-254) діагностовано середній рівень вираженості глобального самоставлення. Отже,
рівень вираженості позитивного самоставлення. можна зробити висновок, що вираженість глобаль-
Таким чином, у студентів-психологів з ефективною ного самоставлення особистості є одним із чинників
самопрезентацією переважає яскрава вираженість са- ефективності самопрезентації майбутніх психологів.
моставлення, у студентів-психологів з неефективною Перспективою подальших досліджень вважаємо
самопрезентацією домінує середній рівень вираже- виявлення впливу інших чинників (мотивації досяг-
ності самоставлення. нення, ціннісних орієнтацій, спрямованості особис-
Висновки. Згідно з даними дослідження студенти- тості, емоційної спрямованості, суб’єктивного конт-
психологи мають загальне позитивне самоставлення, ролю тощо) на успішність самопрезентації майбутніх
а також яскраво виражені показники аутосимпатії, психологів.
1. Общая психодиагностика / А. Бодалев А.А., Столин В.В., С. XIV, част. 5.
Аванесов В.С. – СПб: Изд-во «Речь», 2006. – 440 с. 4. Erving Goffman. The presentation of self in everyday life. –
2. Михайлова Е.В. Самопрезентация. Теории, исследования, Edinburgh: University of Edinburgh, Social Sciences
тренинг. – Спб.: Речь, 2007. – 216 c. Research Centre, 1956.
3. Чигирин Т.О. Самопрезентація: види, стратегії, техніки. // 5. Jones E. E. and Pittman T. S. Toward a general theory of
Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. strategic self-presentation. In J. Suls (Ed.), Psychological
Костюка Національної АПН України/ За ред. С.Д. perspectives on the srlf. (Vol. 1) Hillsdale, NJ: Erlbaum,
Максименка. – Київ: «ГНОЗІС», 2012. – Т.XIV, част. 5 – 1982.
66
REFERENCES
1. Bodalev A., Stolin V., Avanesov V. General 3. Chygyryn, T.O. Self-presentation: types, strategies,
psychodiagnosis. – St. Petersburg: Publishing House of the techniques // Actual problems of psychology: Scientific
"Rech", 2006. works collection of G.S. Kostiuk Institute of Psychology of
2. Elena, M.E. Self-presentation. Theory, research, training. – NAPS of Ukraine. – K.: "GNOSIS" publisher, 2014. – XIV. –
St. Petersburg: Publishing House of the "Rech", 2007. Issue 5. – P. 284-293.
Personality’s self-attitude as a factor of effective self-presentation of future psychologists

Chygyryn T.
Abstract. The article presents results of empiric research of personality’s self- attitude as one of the most important factors of
effective self-presentation of student’s psychologists. The features of self- attitude of future psychologists with an effective, enough
and ineffective self-presentation are analyzed and described. Such levels of future phycologists’ self-presentation as efficient,
sufficient and ineffective are defined. The study’s results revealed that in a group of participants with effective self-presentation high
level of self-attitude is prevailing and in a group with ineffective self-presentation average level of self-attitude is prevailing.
Keywords: self-attitude, self-presentation, effective self-presentation, ineffective self-presentation, sufficient level of self-
presentation.
Самоотношение личности как фактор эффективной самопрезентации будущих психологов

Т. А. Чигирин
Аннотация. В статье представлены результаты эмпирического исследования самоотношения личности как одного из
важнейших факторов эффективной самопрезентации студентов-психологов. Проанализированы и описаны особенности
самоотношения будущих психологов с эффективной, достаточной и неэффективной самопрезентацией. Выделено уровни
эффективности самопрезентации студентов-психологов: эффективный, достаточный и неэффективный. В результате
исследования выявлено, что в группе испытуемых с эффективной самопрезентации преобладает высокий уровень
самоотношения, а в группе с неэффективной самопрезентацией - средний.
Ключевые слова: самоотношение, самопрезетация, эффективная самопрезетация, неэффективная самоопрезентация,
достаточный уровень эффективности самопрезентации.
67
Інтелектуальна компетентність і психологічні чинники її формування в

освітньому процесі студентів
В. М. Філіпович
Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна
*Corresponding author. E-mail: filya-vika@mail.ru

Анотація. У статті розглядається перспективний напрям формування інтелектуальної компетентності на основі розвитку
таких психологічних чинників сумісної навчальної діяльності, як групова рефлективність і згуртованість студентської
групи. Запровадження авторської програми психолого-педагогічних технологій формування інтелектуальної
компетентності, виявило суттєві зрушення за основними показниками дослідних і контрольних груп студентів.
Ключові слова: інтелектуальна компетентність, групова рефлексивність, згуртованість студентської групи,
інтелект.
Вступ. Дослідження визначається соціально-еконо- і закономірності, самостійно знаходити інформацію,

мічними перетвореннями, які зробили істотний вплив порівнювати об’єкти тощо. Компетенцію як результат
на освіту в Україні, створивши передумови для її освітнього процесу, можемо визначити як сукупність
модернізації. Як зазначено в Законі України «Про знань, умінь і досвіду пізнавальної діяльності, сфор-
вищу освіту» від 01.07.12.2014 р., однією з головних мованих на основі актуалізації когнітивних меха-
цілей освіти є «сприяння сталому розвитку нізмів і процесів.
суспільства шляхом підготовки конкурентноспро- Набуття молоддю знань умінь і навичок спрямо-
можного людського капіталу та створення умов для ване на вдосконалення їхньої компетентності, сприяє
освіти протягом життя». Мова йде про особистісний інтелектуальному й культурному розвиткові особис-
розвиток індивіда, його інтелектуальні здібності та тості, формуванню в неї здатності швидко реагувати
професійну компетентність. У ст. 1, п. 13 Закону ком- на запити часу. Забезпечуючи продуктивність різних
петентність розуміється - як «динамічна комбінація видів навчальної діяльності студентів, ключові компе-
знань, умінь і практичних навичок, способів мис- тенції базуються на інтелектуальних уміннях, що
лення, професійних, світоглядних і громадянських сприяють самостійному набуттю знань. Тому поняття
якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає будь-якої компетентності обов’язково включає в себе
здатність особи успішно здійснювати професійну та інтелектуальну складову, як одну з найважливіших по
подальшу навчальну діяльність і є результатом нав- відношенню до процесів сприйняття інформації і
чання на певному рівні вищої освіти». Є очевидною в застосування розумових стратегій у процесі навчання.
цій ситуації необхідність звернення до проблеми інте- Володіння інтелектуальною компетентністю передба-
лектуальної компетентності та її формування у сту- чає оволодіння логічною, методологічною і загально-
дентів, що потребує відповідного психолого-педа- навчальною діяльністю, співвіднесеною з реальними
гогічного забезпечення. пізнавальними об’єктами.
Спрямованість професійної освіти на засвоєння Введення саме інтелектуальної компетентності в
студентами системи знань, яка була традиційною і практику навчання дозволяє вирішити типову для
виправданою ще декілька десятиліть тому, вже не української освіти проблему, коли майбутні фахівці,
відповідає сучасному соціальному замовленню та оволодівши набором теоретичних знань, відчувають
вимагає виховання самостійних, ініціативних і відпо- значні труднощі в їх реалізації при вирішенні кон-
відальних членів суспільства, здатних ефективно кретних завдань або проблемних ситуацій. Вивчення
взаємодіяти у виконанні соціально-економічних зав- нормативних документів також показує, що концепція
дань. Це потребує суттєвого посилення самостійної і стратегія модернізації освіти вимагають посилення
продуктивної діяльності майбутніх фахівців, розвитку ролі освітніх установ у інтелектуальному розвитку
їхніх особистісних якостей і творчих здібностей, молоді, ставлять завдання формування у молодого
умінь самостійно здобувати нові знання і розв’язувати покоління сучасного мислення, інтелектуальної ком-
соціальні та професійні проблеми життя суспільства. петентності як готовності до здійснення різних видів
Як показує аналіз досвіду освітніх систем багатьох пізнавальної діяльності та вирішення різноманітних
розвинених країн світу, одним із шляхів оновлення проблем. Саме тому, під інтелектуальною компетент-
змісту освіти й навчальних технологій, узгодження їх ністю розуміють метаздібність, яка визначає міру
із сучасними потребами інтеграції до європейського освоєння суб’єктом певної предметної галузі та
та світового освітнього простору, є компетентнісний характеризується особливим типом організації пред-
підхід та створення ефективних механізмів його метно-специфічних знань і ефективними стратегіями
запровадження. прийняття рішень у певній галузі
Розвиток компетентнісного підходу безпосередньо Аналіз останніх досліджень і публікацій.
пов’язаний з ідеями особистісно-орієнтованої освіти, Теоретико-методологічну основу дослідження склали:
за якої акцент робиться на формуванні самодіяльної концепції системогенеза діяльності, де діяльність у
особистості, що означає визначення результатів нав- цілому, окремі дії і вчинки людини реалізуються на
чання в діяльнісній формі: вміння вирішувати завдан- основі психологічної функціональної системи діяль-
ня, висловлювати думки, аналізувати співвідношення ності [3], [7]; положення про зміст та структуру
68
інтелектуальної компетентності [1], [2], [6], [8]; по- різних способів самореалізації у вільний час, біль-
ложення про психолого-педагогічні чинники форму- шість студентів дослідних груп регулярно відвідувала
ванні інтелектуальної компетентності [4], [5] та ін. заняття спортивних секцій з волейболу, баскетболу та
Однак при значному обсязі наукових робіт, у яких настільного тенісу, для них організовувалися турис-
розкриваються питання, пов’язані з інтелектуальною тичні походи вихідного дня та різні групові екскурсії,
компетентністю, і наявності традиційної психолого- робота у науково-дослідному гуртку тощо.
педагогічної практики підвищення інтелектуальних З метою інтенсифікації особистісно-професійного
здібностей студентів за допомогою проведення науко- розвитку молоді в стандартному навчальному процесі
вих конференцій, олімпіад, інтелектуальних конкур- були використані (інкорпорувалися) інноваційні реф-
сів, позанавчальних заходів, організованих на основі лексивно-психологічні впливи, які активізували фор-
сценаріїв телевізійних інтелектуальних програм тощо, мування в студентів значущих елементів їх професій-
в даний час ще недостатньо психолого-педагогічних ної самосвідомості та особистісного цілеспрямування.
досліджень, присвячених вивченню формування інте- Тим самим організація освітнього мікро-середовища в
лектуальної компетентності студентів в освітньому актуальному (лекційному, семінарському) навчально-
процесі, передусім, у контексті врахування їх індиві- му процесі набувала двоплощинну будову: базове
дуальних особливостей, освітніх потреб та освітнього соціально-нормативне (яке визначається стандартним
середовища. навчальним планом, програмою і методикою викла-
Механізм формування інтелектуальної компетент- дання) і доповнюче її рефлексивно-психологічне (яке
ності досліджується нами відносно з такими найваж- задається рефлетехнологіями активізації самосвідо-
ливішими (з нашої точки зору) психолого-педагогіч- мості, рефлексії, мислення, цілеутворення та самовиз-
нними феноменами навчальної діяльності, як групова начення особистості студентів).
рефлексивність та згуртованість первинного студент- Результати дослідження. Достовірно встановлено,
ського колективу (ПСК), які постають окремими що групова рефлексивність дозволяє кожному поба-
конструктами психологічної функціональної системи чити і здійснити свою суб’єктність, визначити міру
групової взаємодії у сумісній навчальній діяльності. своєї ролі в загальній дії і свою відповідальність за
На жаль, у сучасній педагогічній та віковій психології загальну справу. Крім того, при організації такої ко-
при вивченні механізмів формування інтелектуальної лективної діяльності студентами в останніх формуєть-
компетентності, інтелектуальних здібностей загалом у ся свій ідеальний (внутрішній) план діяльності, на
зазначеному нами аспекті, недостатньо враховується який вони орієнтуються в своїй життєдіяльності, в
конструктивна взаємодія названих феноменів (скла- самостійній побудові і контролі своїх дій. Наявність у
дових цього процесу). Звернення до діяльнісного індивіда такого ідеального плану діяльності дозволяє
аспекту прояву рефлексії та згуртованості пов’язане йому рефлексувати підстави своєї навчальної діяль-
як з обраним підходом, так і з виявленою в ході ана- ності, змінювати задуми і плани дій, контролювати
лізу явною недостатністю методологічного, методич- бажання й почуття, більш усвідомлено формулювати
ного та психолого-діагностичного інструментарію для висловлювання, проявляти свою позицію. Цей ідеаль-
оцінки якостей і умов формування інтелектуальної ний план діяльності дозволяє студенту усвідомлено
компетентності у сумісній навчальній діяльності. вибудовувати й реалізовувати свої суб’єктивні проектні
Соціальна значущість та недостатня розробленість якості у зовнішній діяльності, у взаємодії з іншими.
теоретичних та прикладних аспектів зазначеної проб- Експериментальне дослідження показало, що у
леми інтелектуальної компетентності та її формуван- формуванні згуртованих ПСК важливу роль відіграє
ня у майбутніх фахівців зумовили необхідність даного характер міжособистісного спілкування та система
дослідження. групових цінностей і норм, колективна думка, яка
Мета якого: визначити особливості та динаміку складається в процесі цього завдяки провадженню у
формування інтелектуальної компетентності студен- навчально-виховний процес інноваційних рефлексив-
тів та психолого-педагогічні чинники цього процесу – них технологій. Дійсне наукове управління різнобіч-
групову рефлексивність та згуртованість первинного ною діяльністю ПСК можливе лише на основі пізнан-
студентського колективу. ня цих соціально-психологічних явищ. Велике значен-
Для вирішення завдань дослідження був запровад- ня в удосконаленні соціально-психологічної структу-
жений дворічний формувальний експеримент (вере- ри ПСК має колективне спілкування в процесі занять
сень 2012 – вересень 2014 рр.). З метою своєчасної у вільний час.
адаптації до умов навчання в університеті, вивчення У всіх досліджуваних провідне значення у форму-
особливостей спілкування та його оптимізації й ефек- ванні інтелектуальних функцій на даному етапі
тивності, згуртованості студентських груп, формуван- займає вербальна складова розумового розвитку. Це
ня індивідуальної та групової рефлексії й умінь вказує на загальну тенденцію – збільшення вербальної
ефективного навчання були розроблені робочі програ- складової загального інтелекту з віком, можливо в
ми спецсемінару «Основи комунікації» та спецкурсу діапазоні певних вікових меж. Проте у студентів дос-
«Рефлексія творчої особистості». Лекційні, семінар- лідної групи структурна організація інтелекту більш
ські та тренінгові заняття були запроваджені відпо- різноманітна. У цій групі поряд зі змінами у вербаль-
відно на першому та другому курсах в обсязі 64 годи- ній складовій, відбулося більше позитивних змін у
ни на рік. Враховуючи, що розвиток особистості від- перцептивних вміннях та навичках, а також у показ-
бувається не тільки шляхом її соціалізації у фор- никах оперативної пам’яті/концентрації уваги. У
мальних інституціях, але й неформально – за допомо- студентів контрольної групи у порівнянні з дослідною
гою самостійно прийнятого й відповідального вибору також у значно більшій мірі виражена варіативність
69
пізнавальних функцій. При цьому встановлено, що Розробка міждисциплінарної концепції взаємодії

висока варіативність знаходиться в прямих співвідно- рефлексивно-гуманітарної психології та рефлексивно-
шеннях з низькою продуктивністю як за загальним, вер- діяльнісної педагогіки, її реалізація в організації нав-
бальним, невербальним IQ, так і за окремими субтестами. чально-виховного процесу та науково-навчальної ді-
Встановлено також, що за певних ситуацій відбу- яльності, сприяє активізації основних аспектів розвит-
вається затримка структурування пізнавальних ку рефлексивності мислення і самосвідомості особис-
функцій. На інтенсивність процесів структуроутво- тості різних контингентів студентів з метою підготов-
рення впливають не тільки генетичні особливості, але ки до професійної діяльності. Це може здійснюватися
й низка соціальних чинників, в їх числі й характер за допомогою системи рефлетехнологій з метою
навчальної діяльності та характер спілкування студен- психолого-педагогічного забезпечення гуманізації
тів у вільний час. У процесі дослідження виявлено вищої освіти, зокрема, шляхом створення умов для
зв’язок показників IQ і особливостями структуроутво- розвитку творчого мислення, рефлексуючої самосві-
рення. Для високоінтелектуальних студентів прита- домості та інтелектуальних здібностей в рефлексивно-
манні більш складні та інтегровані структури, а також освітніх середовищах.
більш раннє структуроутворення по відношенню до Узагальнення одержаних результатів представлено
тих, що мають більш знижений рівень інтелектуаль- у вигляді моделей і закономірностей прояву інтелекту
ного розвитку. та інтелектуальної компетентності в сумісній інтелек-
Висновки. Експериментально підтверджена ефек- туальній діяльності. Згідно розробленої моделі прояви
тивність розробленої програми теоретичних та прак- розумових здібностей і інтелектуальної компетент-
тично-тренінгових занять у формування якостей гру- ності залежать від адекватності сприймання міжосо-
пової рефлексивності, рефлексії особистих здібнос- бистісних відносин що складаються, їх прийняття
тей, розуміння свого професійного майбутнього, учасниками взаємодії та міри соціального контролю.
готовності до змін, згуртованості дослідних груп Узагальнені моделі й закономірності дозволяють
студентів, що своєю чергою сприяло зростанню їх оптимізувати різні види сумісної інтелектуальної
інтелектуальних здібностей та загалом інтелектуаль- діяльності, в першу чергу навчальної й професійної,
них показників. Результати дослідження вказують на сприяють удосконаленню практики психологічного
здатність переважної більшості студентів дослідних консультування при вирішення проблем, пов’язаних
груп до самостійної роботи з самопізнання, усвідом- із відновленням і підвищенням інтелектуального й
лення своїх спонукань, прагнень, джерел активності творчого потенціалу людини.
задля подальшого розкриття особистого когнітивного
потенціал.
1. Журавлев А. Л., Ушаков Д. В. , Холодная М. А. 5. Семенов И.Н. Рефлексивно-развивающие среды
Современные исследования интеллекта и творчества. – формирования мышления и самосознания субъектов
М.: ИП РАН. – 2015. – 368 с. образования // Мир психологии. – 2013. – № 4. – С.81-96.
2. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как 6. Шмаргун В. М. Психосоматичні особливості в
результативно-целевая основа компетентностного інтелектуальному розвитку дітей: [монографія] /
подхода в образовании. – М. : Иссл. центр проблем В.М. Шмаргун. − К.: Університет „Україна”, 2009. − 471c.
качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с. 7. Шадриков В.Д. Психология деятельности человека / В.Д.
3. Максименко С. Д. Психологія особистості: парадигма Шадриков. – М.: Институт психологии РАН, 2013. – 464 с.
життєтворення / С. Д. Максименко // Психологія і 8. Ярыгин О.Н. Структура интеллектуальной
суспільство. – 2006. – № 4. – С. 8-52. компетентности и её тестирование // Вектор науки
4. Найдьонов М.І. Формування системи рефлексивного Тольяттинского гос. ун-та. Тольятти, 2011. – №2 (16). –
управління в організаціях / М.І.Найдьонов. – К. : С. 134-145.
Міленіум, 2008. – 484 с.
REFERENCES
1. Zhuravlev A. L., Ushakov D. V. , Kholodnaya M. A. Modern 5. Semenov Y.N. Reflexive-educational environment of
research of intelligence and creativity. – M.: YP RAN. – thinking and consciousness development of the subjects of
2015. – 368 s. education // Myr psykholohyy. – 2013. – № 4. – S.81-96.
2. Zymnyaya Y.A. Key competences as effectively-targeted 6. Shmarhun V. M. Psychosomatic features in the intellectual
basis of competence approach in education. – M. : Yssl. tsentr development of children: [monohrafiya] / V.M. Shmarhun. −
problem kachestva podhotovky spetsyalystov, 2004. – 40 s. K.: Universytet „Ukrayina”, 2009. − 471c.
3. Maksymenko S. D. Personality psychology: the paradigm of 7. Shadrykov V.D. The psychology of human activity / V.D.
life development / S. D. Maksymenko // Psykholohiya i Shadrykov. – M.: Ynstytut psykholohyy RAN, 2013. – 464 s.
suspil'stvo. – 2006. – № 4. – S. 8-52. 8. Yarihyn O.N. The structure of intellectual competence and its
4. Nayd'onov M.I. The development of the reflexive testing // Vektor nauky Tol'yattynskoho hos. un-ta. Tol'yatty,
management system in organizations / M.I.Nayd'onov. – K. : 2011. – № 2 (16). – S. 134-145.
Milenium, 2008. – 484 s.
Intellectual competence and factors of its formation in the educational process of students
Filipovic V.
Abstract. The perspective direction of intellectual competence formation is considered in the article on the basis of the development
of psychological factors of joint educational activities, as reflexivity and group cohesion of student group. Introduction of the
70
author’s psychological and pedagogical technologies of intellectual competenc formation, showed significant improvements on the
basic parameters of experimental and control groups of students.
Keywords: intellectual competence, group reflexivity, cohesion student group intelligence.
Интеллектуальная компетентность и психологические факторы ее формирования в образовательном процессе студентов

В. Филипович
Аннотация. В статье рассматривается перспективное направление формирования интеллектуальной компетентности на
основе развития таких психологических факторов совместной учебной деятельности, как групповая рефлексивность и
сплоченность студенческой группы. Введение авторской программы психолого-педагогических технологий формирования
интеллектуальной компетентности, выявило существенные сдвиги по основным показателям опытных и контрольных групп
студентов.
Ключевые слова: интеллектуальная компетентность, групповая рефлексивность, сплоченность студенческой группы,
интеллект.
71
Емпатія як чинник асертивних поведінкових стратегій

В. З. Лучків
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна

Анотація. В статті показано, що емпатія в системі детермінуючих чинників асертивної поведінки традиційно розглядається
як емоційний феномен. Пропонується розглядати емпатію як цілісне, ієрархічно структуроване, багатовимірне утворення,
яке є інтегральною якістю особистості. Подано емпіричне дослідження емпатійної детермінації асертивної поведінки в
юнацькому віці. Доведено, що інтегральна емпатія загалом та її окремі форми (співпереживання, співчуття, реальне
сприяння не на шкоду собі, моделювання сприяючої поведінки) є чинниками розвитку та прояву асертивних поведінкових
стратегій.
Ключові слова: емпатія, асертивність, асертивні поведінкові стратегії, юнацький вік.
Вступ. Проблема асертивної поведінки як готовності поняття асертивності з’явилось в психологічному те-
особистості відстоювати свою власну позицію, уміння заурусі лише в середині двадцятого століття в працях
заявляти про власні інтереси в тих випадках, коли представників біхевіористичної школи (Е. Солтер, 1949;
вони суперечать позиції більшості, набуває особли- Дж. Вольпе, 1958, 1966, 1982; А. Лазарус, 1966, 1981).
вого значення в сучасному суспільстві, в якому нако- Перш за все обгрунтовувалась актуальність та
пичено великий «арсенал» способів тиску і підкорен- доцільність досліджень асертивності. Було доведено,
ня волі індивідів. Уміння відстоювати власну позицію що вона є чинником партнерських міжособистісних
не на шкоду іншим та конструктивно діяти незалежно стосунків, за яких кожен із су’єктів взаємодії здатен
від думки більшості є чиниками трансформацій не заявляти про свої права та відстоювати їх без шкоди
лише долі окремої людини, а й суспільства загалом. для інших і при цьому довіряти один одному, вести
Наразі актуальним є дослідження особистісних себе спокійно, впевнено, сміливо [7, 9]. В цих працях
чинників розвитку феномену, зокрема його емпатій- було показано переваги від реалізації асертивної пове-
ної детермінації. Саме емпатія дозволяє проникнути у дінки, порівняно з агресивною, пасивною та маніпу-
внутрішній Світ Іншого, зрозуміти його та знайти лятивною, для консолідації суспільства, для успішних
шляхи оптимальної взаємодії. взаємодії, досягнення цілей, побудови кар’єри, менед-
Розвиток асертивної поведінки в рамках емпатійної жменту. Дослідники когнітивно-поведінкового нап-
міжособистісної взаємодії особливо важливий в пе- рямку знайшли достовірний позитивний взаємозв’я-
ріод юності, коли інтенсивно формуються життєві зок між асертивністю та емоційним інтелектом [6],
перспективи, нові погляди на стосунки між людьми та соціальною компетентністю [8], академічною успіш-
на себе самого, коли особистість стає суб’єктом влас- ністю, адаптацією [5].
ної життєдіяльності, а її емпатійність може досягати Зважаючи на це розгортаються дослідження з
найвищих рівнів розвитку [1]. Тому наукова проблема оптимізації навчання асертивності, перш за все, в
дослідження психологічних особливостей розвитку рамках поведінкової психотерапії (J. Wolpe, M. Gupta,
асертивної поведінки та її чинників є актуальною як з A. A. Lazarus, 1966; J. C. Weitlauf, R. E. Smith, D. Cer-
соціальної, так і з наукової точок зору. vone, 2000; R. C. Hooda, J. Kumar, 2002).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Емпатія У дослідженнях феномену асертивності репрезен-
як інтегральна якість особистості виступає провідним туються сучасні тенденції розвитку психологічної
чинником її життєвого самовизначення, становлення науки: стирання меж між окремими психологічними
її системи цінностей (Л. Журавльова), умовою розвит- напрямами та створення еклектичних, інтегративних
ку моральної свідомості (А. Адлер, І. Бех, Л. Божович, концепцій. З огляду на зміст та опис асертивності,
М. Боришевський), самотрансцендентності (В. Пет- асертивної поведінки можна зробити умозаключення,
ровський, К. Роджерс). Переважна більшість науков- що концепції асертивності створювалися в рамках
ців (В. Абраменкова, О. Бодальов, А. Валлон, Т. Гав- біхевіоральної школи під впливом основних положень
рилова, Б. Додонов, О. Запорожець, Л. Стрєлкова, неофрейдизму (поняття «індивідуалізації» (К. Юнг),
І. Юсупов та ін.) розглядають емпатію в контексті інтерактивної психології, зокрема транзактного
міжособистісної взаємодії. Доведено визначальну аналізу (усвідомлення продуктивності Его-стану
роль емпатійних почуттів у формуванні і розвитку гу- «Дорослий», досягнення автономії через розвиток
манних, доброзичливих ставлень один до одного інтегрованого Дорослого, звільнення від маніпуля-
(І. Бех, Л. Бондаренко, А. Валантинас, М. Губрієнко, тивних сценарних ігор, оволодіння чесними й відкри-
О. Кульчицька, В. Котирло), а власне емпатію дослід- тими формами спілкування (Е. Берн, Е. Шостром)),
жують як чинник розвитку особистості (Л. Журав- соціально-когнітивного напрямку (не лише соціаль-
льова, Х. Кохут, О. Орищенко, К. Роджерс, О. Санні- не оточення впливає на поведінку людини, а й люди
кова). Досліджується емпатія й як чинник асертив- відіграють активну роль в створенні соціального ото-
ності (S. Dumitrache, О. Леонтьєв, І. Лєбєдєва, L. Mit- чуючого середовища; люди здатні усвідомлювати й
rofan, С. Степанов). Проте, емпатія в цих досліджен- оцінювати рівень своїх здібностей, вибудовувати
нях розглядається як емоційний феномен. успішну поведінку, відповідно до специфічного зав-
Порівняно з емпатією, за якою стоїть більш ніж дання чи ситуації, оцінювати власну ефективність
столітня історія, починаючи з досліджень Е. Гуссерля, (А. Бандура, D. Rotter), нейролінгвістичного про-
В. Дільтея, Г. Олпорта, Е. Тітченера, К. Ясперса грамування (оптимізація спілкування через
72
усвідомлення власних репрезентативних систем та інтеграції її в особистісну якість. У цьому віці відбу-
партнера по взаємодії (Д. Гриндер, Р. Бендлер), гума- вається становлення емпатійності як вікової особли-
ністичної психології (існування конструктивної сут- вості особистості. А у ранньому юнацькому віці емпа-
ності людського Я, потреби в самоздійсненні, відкри- тія стає інтегральною характеристикою особистості у
тість світу (Г. Олпорт, Г. Мюррей, К. Роджерс, якій проявляється її ставлення до світу, людей і до
А. Маслоу)), гештальттерапії (прагнення до роз- власної особистості; розвиваються її найвищі форми.
витку, актуальність (принцип тут і тепер), розширен- Під інтегральною емпатією авторка розуміє ціліс-
ня усвідомлюваності та прийняття відповідальності за не, ієрархічно структуроване, багатовимірне утворен-
все, що відбувається у власному бутті (F. S. Perls, ня. Її феноменологічною основою є відображення сві-
R. F. Hefferline, P. Goodman )). ту переживань іншої людини і трансформація цих пе-
З огляду на викладене вище, можемо констатува- реживань у власні. Відображення переживань та їх
ти, що під впливом гуманістично спрямованих теорій трансформація може бути різної міри складності і
до змісту поняття «асертивність» додали сполучення відбуватися на різних рівнях: психофізіологічному,
слів, які безпосередньо не репрезентують етимологію психічному, соціопсихологічному і трансцендентному
слова «assertion», а саме: «поважати права інших», «ді- (духовному) [1, с.292 – 293].
яти з повагою до інших», «не зневажати прав інших». Виклад основного матеріалу і результатів до-
У вітчизняних соціально-психологічних досліджен- слідження. Зважаючи на викладене вище ми припус-
нях за радянських часів не апелювали безпосередньо тили, що інтегральна емпатія та окремі її форми є
до асертивності, а вивчали близькі за своєю суттю чинниками розвитку та прояву асертивної поведінки в
поняття: упевненість, упевненість у собі, переконан- юнацькому віці.
ня, внутрішня стійкість, нонконформізм (В. Барабан- У зв’язку з цим предметом дослідження є особли-
щиков В. Забродін, І. Завалішин, Е. Мелібруда, вості онтогенетичної динаміки й взаємозв’язків інте-
Л. Петровська, Г. Суходольський, В. Шадріков, гральної емпатіїї та її форм з асертивними стратегіями
В. Большакова, Ю. Ємельянов). У пострадянські часи поведінки впродовж юнацького віку.
в кінці двадцятого століття поняття власне «асертив- Дослідження проводилося на базі Житомирського
ності», «асертивної поведінки» почали досліджувати обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей,
спочатку в Росії (Л. Алєксєєва, І. Лєбєдєва, О. Леон- Житомирського національного агроекологічного уні-
тьєв, С. Степанов, О. Хохлова, Ю. Шильцова), а на верситету та Житомирського державного універси-
початку двадцять першого століття – в Україні тету ім. І. Франка. Загальна вибірка складала 360 осіб:
(Л. Курганська, Л. Марчук, С. Мельничук, Л. Нікола- 42 старшокласники і першокурсники (ранній юнаць-
єв, Н. Подоляк). І якщо зарубіжні дослідники опису- кий вік) та 318 студентів (зрілий юнацький вік) віком
вали цей феномен переважно в поведінковому дис- від 17 до 22 років.
курсі, знаходили негативні та позитивні кореляти Основними методами дослідження були метод по-
асертивної поведінки, українські та російські дослід- перечних зрізів, емпіричні (тести), якісний та кількіс-
ники прагнули до екзистенційного розуміння асертив- ний аналізи, інтерпретаційні. З метою дослідження
ності, спираючись на гуманістичні концепції інтегральної емпатії та її форм використовувався
Р. Емерсона, Ж. Леддлофа, А. Маслоу, Г. Оллпорта, «Тест на визначення інтегральної емпатії у підлітків
К. Роджерса, Т. Харріса, В. Франкла, Е. Фромма та та юнаків» Л. П. Журавльової [3], асертивних страте-
надавали перевагу вивченню її як якості особистості: гій поведінки – «тест-опитувальник К. Томаса, [4].
багатокомпонентної, інтегральної, ієрархічної. Для знаходження взаємозв’язків між компонентами
Вслід за Е. Солтером дослідники одностайно нази- обох феноменів використовувався лінійний кореляцій-
вають асертивну поведінку «золотою серединою» між ний аналіз Пірсона, для виявлення відмінностей між
пасивністю та агресивністю. Серед її чинників дослід- групами ознак вираховувався t-критерій Стьюдента.
жували зовнішні та внутрішні умови (І. Лєбєдєва, Відповідно дослідження мало три етапи. На першому
2014; О. Леонтьєв, 2008; Г. Парамонова, 2009; Н. По- вивчались особливості онтогенетичної динаміки інте-
доляк, 2014). До зовнішніх умов відносили особли- гральної емпатії та її форм. Методика складається із
вості впливу мікросоціуму: сім’ї, школи, референтної сюжетів-колізій, герої яких потрапляють в різні ем-
групи та макросоціуму: культури, національного мен- патогенні ситуації. На кожну ситуацію пропонується
талітету, світогляду тощо. До внутрішніх – індивіду- сім варіантів відповідей щодо їх розв’язання. Перед-
ально-особистісні риси: самооцінку, цілеспрямова- бачена також власна відповідь респондента, яка у
ність, схильність до ризику, толерантність до зовніш- відповідності до її змісту відноситься експеримента-
ніх впливів, а також установки, базові потреби, цін- тором до одного із запропонованих шляхів розв’язан-
ності, мотивацію. При цьому часто звертають увагу, ня ситуації. Героями сюжетів є ровесник, доросла лю-
що для прояву асертивної поведінки необхідно пова- дина, дитина, людина похилого віку, тварина. Кожен
жати та враховувати інтереси Іншого, відчувати його із варіантів запропонованих відповідей репрезентував
потреби, установки, позиції. При цьому часто-густо один із видів чи форм емпатії, а також відповідного
не вказують за якої умови це можливо. У зв’язку з емпатійного ставлення. У такий спосіб було визначе-
цим метою статті є визначення особливостей вікової но наступні досліджувані шкали (форми емпатії):
динаміки інтегральної емпатії та її форм як чинників 1) антиемпатія, 2) індиферентність (пасивне спогля-
асертивної поведінки в юнацькому віці. дання ситуації), 3) співпереживання, 4) переживання з
За дослідженнями Л. Журавльової [1], в умовах приводу почуттів Іншого (співчуття), 5) моделювання
адекватної соціальної ситуації розвитку юнацький вік поведінки (внутрішнє сприяння), 6) реальне сприяння
є дуже важливим для позитивної динаміки емпатії, не на шкоду собі, 7) альтруїстична поведінка (реальне
73
сприяння на шкоду собі). показники рівня розвитку емпатії в молодих людей.

Діагностичною процедурою передбачено також Середнє значення емпатії сучасної молоді становить
визначення загального показника емпатійності – суми 17,44 бали, а в 2008 році цей показник становив 34,66
показників антиемпатії та всіх форм власне емпатії. бали [2]. Хлопці, порівняно з дівчатами, є більш агре-
Таку емпатію назвали інтегральною. сивними (відповідно, середні значення їх антиемпатії
На другому етапі вивчались особливості онтогенетич- М= -3,78; М= -2,71; (р≤0,01)), байдужі (відповідно,
ної динаміки асертивної поведінки. Відомо, що асер- середні значення їх індиферентності М= -2,12;
тивна особистість у будь-якій ситуації намагається М= -1,97), меншою мірою реально допомагають в
діяти так, щоб досягти задоволення власних інтересів емпатогенній ситуації (відповідно, середні значення їх
не на шкоду Іншому, поважаючи та враховуючи інте- реального сприяння не на шкоду собі М=7,38;
реси Іншого. Найбільшою мірою основним характе- М=8,62; (р≤0,01)) та однаково з дівчатами проявляють
ристикам асертивної поведінки відповідає стратегія альтруїстичну поведінку (відповідно, середні значен-
співпраці та деякою мірою стратегія компромісу, ня їх альтруїзму М=9,06; М=9,17).
описані К. Томасом й Р. Кілманном (K. Thomas, На наступному етапі проводилась діагностика та
R. Kilmann, 1974; адаптація Н. Гришиної [4]). В тесті порівняння домінуючих стратегій поведінки, зокрема
опису поведінки К. Томас [4] запропонував двохви- асертивних, респондентів виділених вікових груп
мірну модель стратегій міжособистісної взаємодії. (див. таблицю 2).
Один вимір – поведінка особистості, яка базується на Порівняння середніх значень показників кожної з
увазі до інтересів інших, а інший – поведінка, що поведінкових стратегій дало можливість констатува-
засновується на ігноруванні цілей оточуючих та ти, що в юнацькому віці їх ієрархія має наступний
захист власних інтересів. Загалом, виділяється п’ять вигляд: компроміс (36,67%), пристосування (28,89%),
стратегій поведінки, які є наслідком взаємодії двох суперництво (28,33%), співпраця (17,78%) та уникан-
базових вимірів (кооперації та напористості): супер- ня (10,56%). Такі тенденції зберігаються в ранній
ництво – прагнення домогтись задоволенню власних юності, а в осіб зрілого юнацького віку проявляється
інтересів на шкоду Іншому; пристосування – прине- більша схильність до суперництва (31,88%), порівня-
сення в жертву власних інтересів заради Іншого; но з пристосуванням (26,81%). Неочікуваними вияви-
компроміс – домовленість на основі взаємних посту- лись достовірні відмінності (p ≤ 0,01) в поведінкових
пок; уникнення – відсутність прагнення до кооперації стратегіях дівчат та хлопців. Так, у більшої частини
та до досягнення власних цілей; співпраця – учасники старшокласників та першокурсників, порівняно зі
ситуації приходять до альтернативи, яка максимально своїми ровесницями домінує стратегія пристосування
задовольняє інтереси обох сторін. (відповідно, 57,14% та 14,29%), а у дівчат, порівняно з
Третій етап дослідження було присвячено знаход- хлопцями – компроміс (відповідно, 57,14% та
женню та аналізу взаємозв’язків між компонентами 33,33%). У зрілому юнацькому віці хлопці навчаються
інтегральної емпатії, її форм та асертивних стратегій асертивній поведінці (34,78%), проте, стають і більш
поведінки. агресивними (36,23%). Кількість дівчат, яка проявляє
Результати дослідження середніх показників (М) ін- асертивні форми поведінки достовірно зростає
тегральної емпатії та її форм відображено в таблиці 1. (p≤0,01) впродовж юнацького віку. У ранньому
Результати дослідження онтогенетичної динаміки юнацькому віці не було виявлено дівчат з домінуван-
емпатії загалом відповідають відповідним показни- ням стратегії співпраці, а в пізньому юнацькому таких
кам, що були виявлені Л. Журавльовою [2]. Спостері- було виявлено вже 23,19%. Загалом, з віком дівчата
гається позитивна динаміка інтегральної емпатії впро- стають більш асертивними та поступливими. Онтоге-
довж юнацького віку. Проте, слід відмітити, що впро- нетична динаміка поведінкових стратегій характери-
довж останніх років у два рази знизились загальні зується збільшенням частини молоді, яка прояляє
Таблиця 1. Онтогенетична динаміка інтегральної емпатії та її форм (М)

Інтеграль-на
Співчуття
поведінки
поведінка
Співпере-
рентність
сприяння
емпатія
Моделю-
живання
Альтруї-
Реальне
Індифе-
емпатія
Анти-
стична
вання
Вік Респон-денти
Пізній юна- Ранній юна-
Хлопці -4,57 -1,67 1,19 1,14 2,86 6,29 9,52 14,76

цький вік цький вік
Дівчата -3,14 -2,05 1,38 2,67 3,00 7,43 5,95 15,24

Загалом -3,86 -1,86 1,29 1,90 2,93 6,86 7,74 15,00
Хлопці -3,54 -2,26 0,8 1,1 2,7 7,71 8,91 15,42
Дівчата -2,58 -1,94 1,01 2,14 3,17 8,99 10,14 20,94
Загалом -3,06 -2,10 0,91 1,62 2,94 8,35 9,53 18,18
Хлопці -3,78 -2,12 0,89 1,11 2,73 7,38 9,06 15,27
Загалом
Дівчата -2,71 -1,97 1,10 2,27 3,13 8,62 9,17 19,61

Загалом -3,25 -2,04 1,00 1,69 2,93 8,00 9,11 17,44
74
Таблиця 2. Онтогенетична динаміка поведінкових стратегій

Суперництво Пристосування Компроміс Уникання Співпраця
Домінування
значення
значення
значення
значення
значення
Середнє
Середнє
Середнє
Середнє
Середнє
(%)
(%)
(%)
(%)
(%)
ВИБІРКА
Д. 5,29 9,52 6,19 14,29 7,57 57,14 5,76 4,76 5,19 0,00
юність
Рання
Х. 6,19 23,81 6,90 57,14 6,57 33,33 5,00 0,00 5,33 19,05
З. 5,74 16,67 6,55 35,71 7,07 45,24 5,38 2,38 5,26 9,52
Д. 6,13 27,54 6,17 30,43 6,22 33,33 5,54 15,94 5,94 23,19
юність
Зріла
Х. 6,52 36,23 5,91 23,19 6,36 34,78 5,48 10,14 5,72 17,39
З. 6,33 31,88 6,04 26,81 6,29 34,06 5,51 13,04 5,83 20,29
Д. 5,93 23,33 6,18 26,67 6,53 39,89 5,59 13,33 5,77 17,78
Загалом
Х. 6,44 33,33 6,14 31,11 6,41 34,44 5,37 7,78 5,63 17,78
З. 6,19 28,33 6,16 28,89 6,47 36,67 5,48 10,56 5,70 17,78
Примітки: Д. – дівчата, Х. – хлопці, З. – загалом
асертивні фори поведінки (компроміс та співпраця), живанням, співчуттям, реальним сприянням не на

байдужість (уникання), агресивність (суперництво) та шкоду собі та інтегральною емпатією. Проте, спів-
зменшується кількість юнацтва, що пристосовується переживання, як прояв емоцій, що спрямовані на
до інтересів інших людей. власне благополуччя негативно взаємопов’язані зі
Дослідження кореляційних взаємозв’язків між по- співпрацею, що є підтвердженням того, що справжню
казниками поведінкових стратегій та інтегральної ем- асертивну поведінку забезпечують більш вищі форми
патії й її форм (таблиця 3) виявило достовірні пози- емпатії (моделювання сприяючої поведінки).
тивні взаємозв’язки між компромісом й співпере-
Таблиця 3. Матриця кореляційних взаємозв’язків між показниками інтегральної емпатії,

її форм та поведінковими стратегіями
Шкали стратегій поведінки
Форми емпатії
Суперництво Пристосування Компроміс Уникання Співпраця

Р.Ю.
Р.Ю.
Р.Ю.
Р.Ю.
Р.Ю.
З.Ю.
ЗАГ.
З.Ю.
ЗАГ.
З.Ю.
ЗАГ.
З.Ю.
ЗАГ.
З.Ю.
ЗАГ.
АЕ -01 -183 01 -13 02 -04 232 01 03 -181 -02 -05 09 -01 04
ІФ 291 -142 -173 01 09 153 00 05 06 03 03 02 03 07 -03
СП -13 07 00 04 -08 -03 01 101 112 232 06 093 -08 06 -183
СЧ -07 -01 -132 -08 111 07 191 07 112 -06 -132 -112 06 07 091
МП -16 -122 -091 10 01 03 -13 111 06 -07 03 01 272 191 01
РС 12 -07 07 -191 -01 -06 232 -03 00 -05 -02 -02 -14 -06 01
АП 06 -122 -07 08 02 02 -09 -03 -07 -02 101 091 -05 -05 05
ІЕ -02 -223 -091 -02 04 01 181 03 02 -12 04 02 01 03 05

Примітки. Нулі та коми опущено. АЕ – антиемпатія, ІФ – індиферентність, СП – співпереживання, СЧ –співчуття, МП
– моделювання поведінки, РС – реальне сприяння, АП – альтруїстична поведінка, ІЕ – інтегральна емпатія; Р.Ю. –
ранній юнацький вік, З.Ю. – зрілий юнацький вік, ЗАГ. – загалом; 1 – p ≤ 0,1, 2 – p ≤ 0,05,3 – p ≤ 0,01.
Висновки. Впродовж юнацького віку спостеріга- та емпатійними. Останнє допомагає їм адекватно

ється позитивна динаміка показників інтегральної відображати внутрішній світ Іншого, проявляти до
емпатії та асертивних стратегій поведінки. Молоді нього толерантність, знаходити спільні інтереси та
люди стають більш самостійними, впевненими в собі, позиції.
цілеспрямованими, за власні рішення, співчутливими Виявлено статеві відмінності у проявах емпатії:
75
хлопці, порівняно з дівчатами, є більш агресивними, емпатії. Інтегральна емпатія загалом та її окремі форми
байдужими, меншою мірою реально допомагають в (співпереживання, співчуття та реальне сприяння не на
емпатогенній ситуації та однаково з дівчатами прояв- шкоду собі) є чинниками розвитку та прояву стратегії
ляють альтруїстичну поведінку. Спільною негатив- компромісу в юнацькому віці, а уміння моделювати
ною тенденцією впродовж останнього десятиріччя є сприяючу поведінку – стратегії співпраці.
значне зниження рівня розвитку інтегральної емпатіїї Перспективою подальших розвідок є досліджен-
в молодих людей. ня емпатійної детермінації асертивності як складно-
В основі детермінації різних форм асертивної пове- структурованої інтегральної якості особистості.
дінки (компроміс та співпраця) лежать відповідні форми
1. Журавльова Л.П. Психологія емпатії / Л.П.Журавльова: 5. Adjustment problems of Turkish international student
Монографія. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка, studying in the U.S. / Poyrazli S., Arbona C., Bullington R.,
2007. – 328 с. Pisecco S.J. // Coll. Stud., 2001. №35. P. 52–62].
2. Журавльова Л.П. Психологічні основи розвитку емпатії 6. Jinsi A.J. Self Assertiveness and Emotional Intelligence of
людини. – Дис. на здобуття наук. ст. докт. психол. наук за Higher Secondary Students. Unpublished M. Ed dissertation,
спец.19.00.07 – пед-на та вікова психологія. – Farook Training College, University of Calicut, 2006.
Південноукраїнський державний педагогічний ун-т 7. Lizzio, A., Wilson, K.L., Gilchrist, J., & Gallois, C.
ім. К.Д. Ушинського, Одеса, 2008. Evaluations of performance feedback // Management
3. Журавльова Л.П. Діагностика форм та типів емпатії / Communication Quarterly. – 2003. – Vol.16. – P. 341-379.
Л.П.Журавльова // Психологія. Зб. наук. праць НПУ ім. 8. Ryan E.B., Anas A.P., Mays H. Assertiveness by Older
М.Драгоманова. – Сер. № 12. Психологічні науки. – 2010. Adults with Visual Impairment: Context Matters //
– № 31(55). – С. 154 – 161. Educational erotology. – 2008. – Vol. 34. – P. 512–515.
4. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. 9. Wilson, K.L., & Gallois, C. Assertion and its social context.
Методики и тесты.Учебное пособие / под ред. Д. Я. Рай- – Oxford: Pergamon, 1993. – 205 p.
городского. – Самара: Бахрах-М, 2006. - 672 с.С. 470 – 475.
REFERENCES
1. Zhuravlova L.P. Psychology of empathy / L.P. Zhuravlova. – 3. Zhuravleva L. P. Diagnosis of forms and types of empathy /
Zhуtomуr: Publisher Zhytomyr State University named after L. P. Zhuravleva // Psychology. Collection of scientific
I.Franko, 2007. – 328 p. papers NPU named by M. Dragomanov - Series № 12.
2. Zhuravlova L.P. Psychological fundamentals of development Psychological Science. – 2010. – № 31(55). – Р. 154 – 161.
of human empathy. – Dissertation for a Doctor degree in 4. Raigorodskii D. I. Practical psychodiagnostics. Methods and
Psychology, specialty 19.00.07 - Pedagogical and Age tests. Textbook / Ed. D. I. Raigorodskii. - Samara: Bachrach-
Psychology. - South Ukrainian State Pedagogical University M, 2006. - 672 p. P. 470 - 475.
named after K.D. Ushynsky, Odessa, 2008.
Empathy as the factor assertive behavioral strategies

Luchkiv V.
Abstract. The article shows that empathy in the system of determining factors of assertive behavior is traditionally regarded as an
emotional phenomenon. It is proposed to consider empathy as a holistic, hierarchically structured, multidimensional formation,
which is an integrated quality of the person. Presented an empirical investigation of the empathy determination of assertive
behavioral strategies in adolescence. It is proved that the integral empathy in general and its separate forms (compassion, modeling
the positive behavior, real assistance which is not own detriment) are the factors of development and expression of assertive behavior
strategies.
Keywords: empathy, assertiveness, assertive behavioral strategies, adolescence.
Эмпатия как фактор ассертивных поведенческих стратегий

В. З. Лучкив
Аннотация. В статье показано, что эмпатия в системе детерминирующих факторов ассертивного поведения традиционно
рассматривается как эмоциональный феномен. Предлагается рассматривать эмпатию как целостное, иерархически
структурированное, многомерное образование, которое является интегральным качеством личности. Представлено
эмпирическое исследование эмпатийной детерминации ассертивніх поведенческих стратегий в юношеском воздасте.
Доказано, что интегральная эмпатия вцелом и ее отдельные формы (сопереживание, сочувствие, моделирование
содействующего поведения, реальное содействие не в ущерб себе) являются факторами развития и проявления
ассертивных поведенческих стратегий.
Ключевые слова: эмпатия, ассертивность, ассертивные поведенческие стратегии, юношеский возраст.
76
Система діагностики деструктивних мотивів осіб включених в

субкультурний простір
В. Р. Павелків
Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна
*Corresponding author. E-mail: pavelkiv.v@gmail.com

Анотація. У статті представлений науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі
впливу соціальних чинників на процес формування особистісних деструкцій молоді у системі молодіжних субкультур.
Представлено аналіз сучасних неформальних деструктивних молодіжних субкультур, вивчено їх особливості та механізми
формування. Проаналізовано негативний вплив субкультури на особистість, що проявляється у деструктивній поведінці,
схильності до адиктивного способу життя і здійснення правопорушень. Проаналізовано соціально-психологічні передумови
формування деструктивних форм поведінки молоді. Представлений аналіз забезпечує системне уявлення про особистісні
деструкції молоді та забезпечує розкриття причинно-наслідкового зв’язку впливу соціального середовища на особистість.
Ключові слова: молодь, субкультура, деструкція, деформована соціалізація, субкультуральній простір.
Постановка проблеми. Трансформаційні процеси соціологічних підходів робили спроби визначити ос-
глобалізації та стрімкий розвиток інформаційних тех- новний зміст деструкцій, їхні властивості, специфічні
нологій у суспільстві формують значні зміни як у чинники формування, що впливають на афективні,
суспільній, так й у індивідуальній свідомості, які у перцептивні, когнітивні, ціннісно-смислові та власне
свою чергу, зумовлюють появу різноманітних проявів поведінкові прояви учасників молодіжних субкультур.
особистісної активності, зокрема різні форми особис- Проблема формування молодіжних субкультур
тісних деструкцій. описана в концепціях вітчизняних та зарубіжних вче-
Соціокультурна ситуація, сутність якої породжу- них щодо яких: Ш. Бюлер, Р. Бергіус, Е. Хурлок,
ється специфікою досить тривалої транзитивності Р. Муус, Л. Розенмайер, Г. Гризе, С. Ейзенштадт,
сучасного суспільства, яка характеризується відкри- К. Пржеклавський, Ф. Тенбрук, К. Манхейм. Ряд авто-
тістю соціуму, утвореною процесами глобалізації, іс- рів, Ю. Александров, І. Башкатов, В. Пирожков, роз-
тотним ослабленням впливу соціальних інститутів, глядають підліткову субкультуру в контексті збли-
покликаних забезпечувати спадкоємність поколінь, ження з кримінальною контркультурою.
наслідками «культурного шоку», зростаючим рівнем Проблема формування та функціонування деструк-
розбіжності інтересів і соціального становища різних со- тивних субкультур описана в девіантології (О. Зма-
ціальних груп – сформувала умови для практично соці- новська, Ю. Клейберг); кримінальній психології
ально некерованого процесу субкультурної диференціації. (Ю. Антонян, Є. Горбатовська, І. Кудрявцев, С. Лебе-
Несприятливі процеси призводять до аномії, тобто дєв); соціології (Ю. Волков, В. Добреньков, І. Савчен-
дезінтеграції цінностей, соціальної дезорганізації і ко, В. Шаповалов).
виникнення різного роду девіацій, що пояснює зрос- Соціально-психологічної детермінації поведінки
тання злочинності в період соціальних та економічних особистості включеної до субкультурального просто-
змін як результат зіткнення груп з різним статусом, ру описано у роботах Г. Андрєєва, С. Максименко,
різними життєвими нормами і ціннісними критеріями. В. Казміренко, Л. Орбан-Лембрик, В. Третьяченко;
Особливо наочно це явище проявляється у підлітків і концепції специфіки розвитку та існування особистос-
юнаків, що не володіють стійкістю поглядів, переко- ті в умовах соціальної депривації – М. Журавльов,
нань і моральних позицій. Внаслідок цього форму- Ф. Зімбардо, Н. Максимова, О. Морозов, О. Міхлін,
ється деформація світогляду, і як наслідок зміна мо- П. Фрейре, В. Якобсон; теоретичні підходи до пробле-
рально-ціннісних установок особистоті. ми детермінації агресії особистості як однієї з форм
На сучасному етапі, коли загострюються не лише деструктивної поведінки – А. Адлер, А. Амбрумова,
загальносоціальні, але й специфічні молодіжні проб- А. Бандура, А. Басс, К. Меннінгер, В. Москалець,
леми, відбувається зміна традиційних моделей соціа- О. Моховіков, Л. Орбан-Лембрик, Г. Пилягіна,
лізації, актуалізується пошук нових ефективних спо- В. Старшенбаум, В. Франкл, З. Фрейд, С. І. Яковенко.
собів соціалізуючого і адаптаційного впливу. Питаннями профілактики особистісних деструкцій
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проб- займалися В. Волков, Н. Гусєва, С. Кулаков, Г. Макарти-
лема формування особистісних деструкцій учасників чева, Б. Матвєєв, Є. Сидоренко, Е. Федосенко, К. Фопель.
молодіжних субкультур стала предметом досліджень Неоднорідність, варіативність і відсутність єдиної
багатьох сучасних вітчизняних та зарубіжних психо- універсальної системи цінностей і норм, смислів і
логів-науковців, а також спеціалістів у галузі педа- значень молодіжних субкультур викликають потребу
гогіки, правознавства, криміналістики, соціології, глибокого вивчення причин і факторів, що детермі-
культурології. нують динаміку, процеси функціонування молодіж-
У численних дослідженнях використовуються різні них субкультур в умовах сучасного суспільства.
теоретичні та методологічні підходи, концепції та Відомості про особливості зміни особистісного
моделі, що пояснюють причини виникнення і розвит- розвитку членів груп під впливом субкультури мають
ку особистісних деструкцій. Науковці з різних мето- переважно інформаційно-масовий характер. Аналіз
дологічних, педагогічних, психологічних, медичних, останніх досліджень і публікацій свідчить, що психо-
77
лого-педагогічні передумови профілактики та корек- – молодіжні субкультури виникають довкола яко-

ції особистісних деструкцій учасників молодіжних го-небудь «центру», виразника тих чи інших прист-
субкультур розкриті недостатньо та потребують по- растей до музичних стилів, способу життя, ставлення
дальшої систематизації і конкретизації, забезпечуючи до певних соціальних явищ;
можливість вивчення психологічних особливостей – значущі для тієї чи іншої молодіжної субкультури
форм деформованої соціалізації, що сприятиме фор- ідеї і цінності отримують зовнішнє вираження в обов’яз-
муванню самодостатньої особистості, здатної критич- ковій для її членів символіці і атрибутиці групи.
но сприймати оточення, конструктивно долати фруст- Т. Селлін розглядає конфлікт між культурними цін-
руючі життєві ситуації і протистояти негативному ностями різних спільнот як криміногенного чинника
субкультурному впливу. формування упруповань [11].
Метою даної статті є систематизація науково-пси- На основі теорії Селліна американський соціолог
хологічних знань про прояви особистісних деструкцій А. Коен розробив свою концепцію субкультур. Коен в
учасників молодіжних субкультур. Вивчення негатив- масштабі невеликих соціальних груп розглянув особ-
ного впливу субкультури на особистість, детермінант ливості культурних цінностей кримінальних об’єд-
і змісту деструктивної трансформації особистості. На- нань (банд, спільнот, угруповань). У цих мікрогрупах
укове обґрунтування системи психологічного забезпе- можуть формуватися свого роду «мінікультури» (пог-
чення профілактики учасників деструктивних суб- ляди, звички, вміння стереотипи поведінки, норми
культур і розробка рекомендацій щодо вдосконалення спілкування, права і обов'язки, міри покарання
превентивної роботи з молодіжними субкультурами. порушників норм, вироблені такий мікрогруп) – цей
У відповідності з поставленою метою були визна- феномен отримав назву субкультури [11].
чені наступні завдання дослідження: Субкультурна теорія приділяє особливу увагу групі
1. Здійснити науково-теоретичний огляд досліджень, (субкультурі), як носію девіантних ідей. Існують суб-
присвячених проблемі механізмів формування особис- культури, які сповідують норми і цінності, абсолютно
тісних деструкцій учасників молодіжних субкультур. відмінні від загальноприйнятих. Особи, що належать
2. Проаналізувати специфіку функціонування і до цих субкультур, будують свою поведінку відповід-
роль молодіжних субкультур в процесі соціалізації за но до групових принципів, але домінантні соціальні
результатами психолого-соціологічного дослідження. групи визначають цю поведінку, як девіантну. Коен
3. Підготувати теоретичну основу для формування узагальнив ідею про те, що більшість девіантних груп
механізмів профілактики і корекції особистісних дест- є негативним відображенням культури більшої части-
руктивних моделей поведінки молоді в сучасних умовах. ни суспільства.
Виклад основного матеріалу дослідження. Моло- Існує різноманіття підходів до класифікації нефор-
діжна субкультура є концентрованим виразом тих цін- мальних груп. І. Башкатов в якості основи для типіза-
нісних змін, які відбуваються в суспільстві. Вивчення ції обрав сукупний асоціальний досвід і мотиви асо-
молодіжної субкультури, в тому числі і деструктивної ціальної діяльності (соціально-нейтральні, асоціальні,
дозволяє діагностувати проблеми і протиріччя вход- нестійкі кримінальні, стійкі кримінальні) [1]. Типоло-
ження молоді у соціально-активне життя, відстежува- гія П. Сидорова, А. Нелидова ґрунтується на провід-
ти динаміку розвитку і спрямованість життєвих стра- ній діяльності групи і соціуму, в якому вона реалізу-
тегій молодого покоління, починаючи з позитивно- ється (кримінальна група, дворова асоціальна група,
конструктивних до пасивних і негативних. група протесту, група спільної залежної поведінки,
Наукове поняття «субкультури» є доволі широким шкільна асоціальна група).
та багатогранним, і водночас, дискусивним. А. Муд- Критерій соціальної спрямованості закладений в
рик описую субкультуру як «Комплекс морально- основу класифікації І. Полонського, який виділяє три
психологічних рис і поведінкових проявів, типових типи груп [6]:
для людей певного віку, професійного або культурно- – просоціальні (соціально-позитивні). Мета – при-
го шару, який, в цілому створює стиль життя вікової, носити користь суспільству (захисники природи –
професійної або соціальної групи» [9]. екологісти, діггери);
С. Левікова вважає, що «субкультура – це часткова – асоціальні – осторонь від основних соціальних
культурна, підсистема всередині «офіційної» системи, проблем, загрозу суспільству не становлять, але за-
базової культури суспільства, яка визначає стиль жит- гальним нормам не підкоряються (панки, хіпі, рокери);
тя, ієрархію і менталітет її носіїв» [4]. – антисоціальні (соціально-негативні) мають агре-
Згідно з висновками спеціаліста в галузі досліджен- сивний характер.
ня молодіжної культури С. Левікової, молодіжна суб- За ціннісними орієнтаціями неформальні підліткові
культура характеризується такими рисами [5]: та молодіжні субкультури поділяються на (класифіка-
– молодіжна субкультура – соціальна спільність, ція С. Сергєєва):
кожен представник якої сам зараховує себе до неї; – романтико-ескапістські (хіпі, толкієністи, рольо-
члени такої спільноти можуть формувати як групи вики, байкери);
безпосереднього контакту (компанії, об’єднання, ту- – гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, ре-
совки), так і віртуального спілкування; пери, екстримали);
– входження молодої людини в ту чи іншу моло- – радикально-конструктивні (панки, екстремістські
діжну субкультуру означає прийняття ним і поділ її політизовані субкультури лівого і правого напрямів);
норм, цінностей, світосприйняття, манер, стилю жит- – кримінальні (гопники, скінхеди) [3, с. 26];
тя, а також зовнішніх атрибутів приналежності до У класифікації М. Брейка більшість субкультур мо-
даної субкультури (зачіска, одяг, прикраси, сленг); лоді – це «колективні девіації», причому характер та
78
рівень відхилення від соціально-культурної та право- неформальні угруповання однозначно з точки зору
вої норми в них різний: це делінквентна молодь, яка формування дестуктивності структури особистості.
скоює злочини, політично девіантно-активна молодь, Науковий інтерес дослідження субкультурної проб-
що схильна до політичних протистоянь, соціокультур- лематики актуалізується визначальною характеристи-
ні бунтівники з артистичних тусовок [12]. Таким чи- кою молодіжної культури, яка виступає як «феномен
ном, всередині молодіжного середовища не існує цін- суб’єктивної невизначеності», відчуження від основ-
нісної єдності. них нормативних цінностей.
З того часу, коли термін «субкультура» був введе- Процес соціалізації постійно супроводжується не-
ний в науковий обіг американським соціологом обхідністю вибору людиною однієї з альтернатив по-
Т. Роззаком в 30-х рр. ХХ ст. досвід розуміння меха- ведінки, різноманітними реакціями у взаємодії з окре-
нізмів і мотивів формування молодіжних субкультур мими людьми та соціумом. І хоча для більшості інди-
накопичувався. відів соціальні вимоги є стимулом для вдосконалення,
Одним з основних чинників формування субкуль- досягнення гармонії з оточенням, немало їх негативно
тури, на думку багатьох дослідників, зокрема Я. Гі- реагує на вимоги суспільства, що спричинює відхи-
лінського, є реальна можливість задоволення актуаль- лення у поведінці, асоціалізацію [7; 10].
них вікових потреб [2]: У психології обґрунтовано, що формування осо-
1. Потреба у відокремленні, автономізації від до- бистісних деструкцій відбувається не «природними
рослих. У субкультурі знаходить знаходить свободу механізмами», а зумовлюються соціально-психоло-
від цілого ряду обмежень (соціальних, моральних, гічними чинниками, зокрема особливостями мікросе-
культурних). редовища, груповими взаємини, недоліками вихован-
2. Потреба в зниженні конфлікту з дорослими, пот- ня тощо.
реба в захисті від пригнічення автономності. Членство Відповідно до аналізу формування деструктивних
в субкультурі розглядається як спосіб подолання форм поведінки учасників молодіжних субкультур в
конфлікту як в мікросоціумі (родині), так і всередині ході емпіричного дослідження вирішувалися наступні
особистості. завдання:
3. Потреба в самоактуалізації, самоствердженні, ре- 1. Вивчення особливостей особистісних деструкцій
алізації здібностей, успіху. серед молодого покоління.
4. Потреба в прийнятті соціумом: в приналежності 2. Дослідження соціально-психологічної адаптації.
до групи, референтній групі, в об’єднанні з собі подіб- 3. Аналіз впливу соціального середовища на
ними, у захисті групи. Молодіжна субкультура задо- розвиток різних форм особистісних деструкцій.
вольняє ці потреби значно ефективніше, ніж звичайні Для дослідження деструктивних проявів було
формальні спільності (клас, гурток). використано ряд бесід та інтерв'ю з метою визначення
5. Потреба у визнанні, подоланні комплексу непов- причин, умов та мотивів входження до субкульту-
ноцінності і суб’єктивно неприйнятних рис характеру. рального простору. Також було застосовано методику
Субкультура здійснює свого роду стихійну соціальну К. Томаса для визначення типових способів реагуван-
реабілітацію, організовуючи гіперкомпенсаторну по- ня на конфліктні ситуації.
ведінку, при якій підвищується самооцінка, почуття Експериментальне дослідження проводилось у міс-
власної значущості. тах України. До участі в дослідженні були залучені
6. Потреба в сенсі. Молодіжна субкультура сприяє учасники різноманітних молодіжних субкультур,
розвитку відчуття осмисленості через боротьбу за свій віком від 17 до 25 років. Всього в експерименті брали
спосіб життя. участь 340 осіб.
7. Потреба в отриманні задоволень, нових відчут- Отримана система діагностики забезпечує комп-
тів. І. Борисов розглядає одну з найважливіших харак- лексний аналіз проблеми формування особистісних
теристик неформальних молодіжних субкультур як деструкцій юнацтва та отримання достатнього експе-
«гедонізм» – прагнення до отримання максимально риментального матеріалу для аналізу.
сильних, приємних відчуттів. Прояви гедогнізму різ- У ході дослідження було виявлено причини, умови
номанітні: сексуальна активність, вживання ПАР, і мотиви, що сприяють формуванню деструктивних
різні форми розваг і т.д. молодіжних субкультур. Всі вони були обумовлені
8. Потреба в інформації, доступ до якої особистість взаємодією молоді з соціальним середовищем, в
не отримує в сім'ї, школі. Членство в субкультурі за- якому вони перебувають.
довольняє потребу. Причинами формування деструктивних поведінко-
Фрустрація будь-якої потреби не обов’язково при- вих моделей учасників субкультур є:
водить молоду людину в субкультуру, багато що – порушення емоційних і інтелектуальних відносин
залежить від цілого ряду зовнішніх обставин і особ- між батьками і дітьми – 18%;
ливостей особистості. – відчуження від сім'ї, школи, громадської діяль-
Описуючи наслідки субкультурного способу жит- ності – 14%;
тя, не можна забувати про певну небезпеку, особливо – нерозвиненість у осіб, схильних до деструктив-
якщо мова йде про асоціальний, антисоціальний них проявів, позитивних інтересів – 9%;
характер субкультури. Однак, кардинальною відмін- – вплив зразків субкультури на формування нега-
ністю сучасної ситуації є відсутність в суспільстві тивних стереотипів світогляду і поведінки – 46%;
єдиної ідеології і, навіть, єдиної культурної пара- – несформованість у учасників угрупувань сенсу і
дигми (ідентичності), що не дозволяє розглядати цілей в житті – 5%;
79
– антигромадські засоби і способи вираження появи мотивів входження до деструктивного субкуль-

інтересів – 8%. турального простору і виражається у формі: протесту,
Перебування у деструктивних субкультурах фор- гри, боротьби, гніву, самозахисту, негативної поведін-
мує витіснення її учасників зі сфери колективних від- ки, образи, помсти, пошуку нових вражень, гострих
носин, їх ізоляцію в соціумі, тобто порушення меха- відчуттів, суперництва, моди, привернення уваги, по-
нізмів соціалізації. шуку співрозмовників. Всі ці мотиви викликані не-
Умовами, що сприяють формуванню особистісних успішності осіб, схильних до деструкцій, в навчанні,
деструктивних моделей поведінки є: спілкуванні, діяльності та неможливістю в позитивній
– несприятлива ситуація розвитку суспільства (со- самореалізації.
ціально-економічна криза) – 36%; За результатами тесту К. Томаса можна виділити
– не належне духовне та культурне виховання – 27%; спільну особливість молодіжних субкультур – низь-
– потреба в самоствержденні – 21%; кий рівень вираженості стратегії співпраці, єдина
– відсутність контролю – 16%. стратегія, якій автор методу К. Томас надавав значен-
Депривація потреб в любові, безпеці, авторитеті, ня конструктивної. Всі інші стратегії в тій чи іншій
спілкуванні, викликана порушенням процесу соціалі- мірі ведуть до взаємного або ініндивідуального прог-
зації в сім'ї, школі, серед однолітків, призводить до рашу в ситуаціях конфлікту.
Рис. 1. Аналіз домінуючих поведінкових моделей в конфліктній ситуації учасників субкультурального простору (у %)
Отримані результати емпіричного аналізу вказують 1. Профілактична робота.

на актуальність отриманих результатів, які забезпе- 2. Соціально-психологічний тренінг.
чують психолога інформацією про психологічні особ- 3. Корекція агресії.
ливості проявів деструктивних поведінкових моделей В основі мінімізації особистісних деструктивних
учасників молодіжних субкультур та можливості їх проявів лежить формування простору, в якому осо-
профілактики. бистість буде почувати себе комфортно. Сюди вхо-
На основі проведеного дослідження було виділено дять різні напрями превентивної діяльності, розви-
основні завданнями роботи, спрямованої на зниження вальна робота, яка реалізується у формі соціально-
особистісних деструктивних проявів: психологічних тренінгів (спрямованих на розвиток
1. Навчання учасників молодіжних субкультур толерантності, навичок стримування агресивних про-
соціально прийнятним способам вираження гніву та явів та правильного їх відреагування, навичок аде-
прояву реакцій на негативну ситуацію в цілому. кватного реагування на прояви агресії з боку групи),
2. Навчання навичкам самоконтролю і управління та корекційна робота (у разі потреби).
власним гнівом (навичкам саморегуляції). Висновок. Молодіжні субкультури формують осо-
3. Формування конструктивних форм поведінки та бистісні деструкції, проявляються в труднощах вза-
основ комунікації у проблемній ситуації. ємодії з оточуючими людьми, ворожості, інфантиль-
4. Усунення надмірного емоційного напруження й ності, конфліктності, агресивності, аутоагресії, пору-
особистісної тривожності за допомогою використання шення норм і правил поведінки, вживання психо-
техніки релаксації. активних речовин.
5. Розвиток позитивної самооцінки. Зв’язок між особливостями особистості і негатив-
6. Формування здатності усвідомлення власного ного впливу субкультури виражається, в прямій за-
емоційного світу, та почуттів інших людей, розвиток лежності між показниками: адаптивність і адекват-
емпатії [8, с. 27]. ність зовнішнього вигляду, поведінки; дезадаптив-
Психологічні основи мінімізації деструктивних ність і труднощі взаємодії з соціумом; конфліктність і
проявів полягають у використанні трьох основних ціннісні орієнтації, і в обернено пропорційній залеж-
форм роботи з учасниками молодіжних субкультур:
80
ності між відповідальністю, емоційним дискомфор- відальної поведінки і вміння прогнозувати наслідки сво-
том, моральними установками. їх вчинків, роботу з сімейними відносинами, розвиток
Програма психологічної профілактики негативного здатності протистояти негативному впливу групи.
впливу субкультури на особистість має бути спрямо- Проведене дослідження наголошує на необхідності
вана на навчання засобам самопрезентації, самопіз- подальшої роботи, спрямованої на вдосконалення
нання і самовираження, навчання способам адекват- професійної психологічної профілактики та допомоги
ного вираження емоцій і почуттів, формування стійкої молодому поколінню у виробленні максимально адап-
позитивної самооцінки і впевненості в собі, розвиток тивних і конструктивних способів взаємодії, що забез-
комунікативних навичок, формування навиків відпо- печують особистісну успішність.
1. Башкатов И. П., Стрелкова Т. С. Молодежные соціально-дезорієнтованою молоді / А.Л. Маршак //
субкультуры / И. П.Башкатов, Т. С. Стрелкова // СОЦИС. – 1998. – № 12. – С. 94-97.
Социологические исследования. – 2006. – № 11. – С. 8. Мойсеєва О. Є. Психологія агресивності підлітків:
141-145. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол.
2. Гилинский Я. И. Девиантология: социология наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. Є.
преступности, наркотизма, проституции, самоубивств и Мойсеєва. – К.: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН
других «отклонений» / Я. И. Гилинский. – СПб.: Изд-во України, 2011. – 38 с.
«Юридический центр Пресс», 2004. – 520 с. 9. Мудрик А. В. Социальная педагогика: учебник для студ.
3. Латышева Т. В. Феномен молодежной субкультуры: учреждений высш. проф. образования / А. В.Мудрик. –
сущность, типы / Т. В. Латышева // Социологические 8-е изд., испр. и доп. – М.: Издательский центр
исследования. – 2010. – № 6. – С. 93-101. «Академия», 2013. – 240 с. – (Сер. Бакалавриат).
4. Левикова С. И. Молодежная культура / С. И. Левикова. – 10. Попов В. А., Кондратьєва О. Ю. Зміна мотиваційно-
М.: Вузовская книга, 2007.– 360 с. ціннісних орієнтацій учнівської молоді / В. А.Попов, О.
5. Левикова С. И. Молодежная субкультура: Учебное Ю. Кондратьєва // Соціологічні дослідження. – 1999. –
пособие / С. И. Левикова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – № 6. – С. 96-99.
608 с. 11. Старков О. В. Криминальная субкультура. Спецкурс / О.
6. Лісовець О. В. Теорія і методика роботи з дитячими та В. Старков. – М.: Wolters Kluwer, 2010. – 234 с.
молодіжними організаціями України / О. В.Лісовець. – 12. Brake M. The sociology of youth culture and youth
Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2005.– 58 с. subkulture: Sex and drugs and rock'n'roll? / M. Brake // –
7. Маршак А. Л. Особливості соціокультурних зв'язків London: Routledge & Kegan Paul, 1980. – 204 p.
REFERENCES
1. Bashkatov E. P., Strelkova T. S., Youth subcultures / E. P. 8. Moiseyeva O. Y. The psychology of juvenile
Bashkatov, T. S.Strelkova // Sociological researches. – aggressiveness: author’s summary of the thesis for the Dr. of
2006. - № 11. – P. 141-145. psychology degree: 19.00.07 “Educational and age
2. Gilinskiy Y. I. Deviantology: sociology of criminality, drug psychology” / O. Y. Moiseyeva. – K.: The institute of
addiction, prostitution, suicides and other “deviations” / Y. I. psychology named after G. S. Kostyuk NAPS of Ukraine,
Gilinskiy. – St.P.: “Legal center Press”, 2004. – 520 p. 2011. – 38 p.
3. Latysheva T. V. The youth subculture phenomena: the 9. Mudrik A. V. Social pedagogics: students’ textbook for
essence, types / T. V. Latysheva // Sociological researches. higher professional educational establishments / A. V.
– 2010. - № 6. – P. 93-101. Mudrik. – 8th edition. – M.: Publish center “Academy”,
4. Levikova S. E. Youth culture / S. E. Levikova. – M.: 2003. – 204 p.
University book, 2007. – 360 p. 10. Popov V. A., Kondratyeva O. U. The changes of motivation
5. Levikova S. E. Youth subculture: Educational textbook / S. and values orientations among pupils / V. A. Popov, O. U.
E. Levikova. – M.: FAIR-PRESS, 2004. – 608 p. Kondratyeva // Sociological researches. – 1999. - № 6. – P.
6. Lisovets O. V. The theory and methodology of work with 96-99.
infantile and youth organizations of Ukraine / O. V. 11. Starkov O. V. The criminal subculture. Special course / O.
Lisovets. – Nizhin: NSU named after N. Gogol, 2005. – 58 V. Starkov. – M.: Wolters Kluwer, 2010. – 134 p.
p. 12. Brake M. The sociology of youth culture and youth
7. Marshak A. L. The peculiarities of social and cultural subculture: Sex and drugs and rock’n’roll? / M. Brake // -
relations of sociodisoriented youth / A. L. Marshak // London: Routledge & Kegan Paul, 1980. – 204 p.
SOCIS. – 1998. - № 12. – P. 94-97.
The system of destructive motives diagnostics among individuals included into subcultural space
Pavelkiv V.
Abstract. The article presents scientific and theoretical survey of native and foreign researches devoted to the problem of the effect
of social factors on the process of personal youth destructions formation in the system of youth subcultures. The analysis of modern
informal destructive youth subcultures is submitted, their peculiarities and formative mechanisms are studied. It is analyzed the
negative influence of the subculture on the individual, that becomes apparent in destructive behavior, inclination to adective way of
life and making offences. It is discovered the social and psychological preconditions of destructive forms of youth behavior
formation. The suggested analysis gives system idea about personal youth destructions and discloses relationship of cause and effect
of the social environment influence on the personality.
Keywords: youth, subculture, destruction, deformed socialization, subcultural space.
81
Система диагностики деструктивных мотивов лиц включенных в субкультурный пространство

В. Р. Павелкив
Аннотация. В статье представлен научно-теоретический обзор отечественных и зарубежных исследований, посвященных
проблеме влияния социальных факторов на процесс формирования личностных деструкций молодежи в системе
молодежных субкультур. Представлен анализ современных неформальных деструктивных молодежных субкультур,
изучены их особенности и механизмы формирования. Проанализировано негативное влияние субкультуры на личность, что
проявляется в деструктивном поведении, склонности к аддиктивному образу жизни и совершения правонарушений.
Проанализированы социально-психологические предпосылки формирования деструктивных форм поведения молодежи.
Представленный анализ обеспечивает системное представление о личностных деструкциях молодежи и обеспечивает
раскрытие причинно-следственной связи влияния социальной среды на личность.
Ключевые слова: молодежь, субкультура, деструкция, деформированая социализация, субкультуральное
пространство.
82
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
83

Seanewdim Ped Psy IV 43 Issue 88

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Ped Psy IV 43 Issue 88

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Ped Psy IV 43 Issue 88

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

IV(43), Issue 88, 2016

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is listed and indexed in:

Емпатія як чинник асертивних поведінкових стратегій

Програмові результати освітньої підготовки доктора філософії (PhD) на

Paper received 29.04.2016; Revised 04.05.2016; Accepted for publication 10.04.2016.

курентоспроможної економіки держави. Її зміст пос- комунікаційні. Пропоновані компетентності корелю-

● визнання різноманітності й полікультурності та ринговою та організаційно-науковою діяльністю то-

математики через зіставлення теоретичних моделей з шкільного курсу математики.

REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED

Критерії та рівні методичної готовності майбутніх учителів біології

Paper received 08.03.2016; Revised 16.03.2016; Accepted for publication 19.03.2016.

Таблиця 1. Критерії і показники методичної готовності майбутніх учителів біології

Критерии и уровни методической готовности будущих учителей биологии

Основні характеристики електронних текстів для навчання майбутніх

Paper received 29.04.2016; Revised 06.05.2016; Accepted for publication 10.05.2016.

Самостійна робота студента – перший крок в роботі практичного лікаря

Самостійну роботу студентів можна класифікувати - методично налаштовуйте їх на самостійну роботу,

4. Журавська Л. М. Концептуальні умови управління 8. Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник

Independent work of students - the first step in the practitioner.

Самостоятельная работа студента – первый шаг к работе практикующего доктора.

Нормативно-правова база впровадження ідеї толерантності

Аннотація. У статті проаналізовано та систематизовано нормативно-правову базу впровадження толерантності в освітній

віросповідання та мови спілкування народів світу» серед яких «інформаційно-просвітницька та поперед-

4. Конституція України (Відомості Верховної Ради України show/347/2002

Нормативно-правовая база внедрения идеи толерантности в образовательный процес: опыт Украины

Уроки дослідження художнього твору як явища літературного напряму

Paper received 07.05.2016; Revised 11.05.2016; Accepted for publication 15.05.2016.

Урок літератури, організований вчителем-словесни- урок-здивування (вивчення сюрреалізму), урок іро-

● викликати інтерес до читання сучасної Схарактеризовані уроки також передбачають сис-

Research lessons of the work of art as a phenomenon of literary directions

Уроки исследования художественного произведения как явления литературного направления

Introducing modern technologies into Ukrainian translator/interpreter training

Paper received 29.04.2016; Revised 04.05.2016; Accepted for publication 10.05.2016.

Практично-діяльнісний критерій сформованості

Вступ. Підготовка високопрофесійного, комунікатив- необхідні у професійній діяльності лікарів, є матері-

Таблиця 1. Результати діагностики сформованості професійно-комунікативної культури

Practical criterion of future family physicians’ professional communicative culture development

Практический критерий сформированности профессионально-коммуникативной культуры будущих семейных врачей

The using multimedia means in the training of primary school teachers in

Paper received 02.05.2016; Revised 10.05.2016; Accepted for publication 15.05.2016.

Форми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках геометрії

Вступ. Об’єктивною передумовою успішного навчан- на вирішення проблем з використанням різноманіт-

більш повно і свідомо з’ясувати математичні залеж-

Таблиця 2. Вартість лінолеуму

учнів за допомогою організації діяльності учнів на му соціально-економічному середовищі. Одним із на-

Формы активизации познавательной деятельности учащихся на уроках геометрии в основной школе

Соціалізація дитини з обмеженими можливостями розвитку на основі

Важливою ознакою сучасного цивілізаційного проце- що обумовлюється певними причинами, зокрема:

суб’єктної позиції. Будь-який педагогічно грамотний • свідоме і доброзичливе сприйняття педагогіч-

Socialization of a child with disabilities based on the subjectivity of his personality

Социализация ребенка с ограниченными возможностями развития на основе субъектности его личности

Теоретические основы процесса формирования иноязычной

Paper received 28.04.2016; Revised 04.05.2016; Accepted for publication 10.04.2016.

Аннотация. В статье рассматривается сущность понятия «коммуникативная компетентность». Установлено, что

разновекторность подходов, с одной стороны, способ- различными задачами и ситуациями общения.