Перейти до вмісту

Засіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Засіка
Зображення
CMNS: Засіка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Вимова
Одна з найбільш поширених форм засіки.
Засіка.

Засі́ка[1] — перешкода на шляху наступу ворога в лісовому масиві із зрублених дерев середніх і більших розмірів, укладених верхівками в бік очікуваного наступу противника. Гілки дерев засікались у гострі коли.

Історія

[ред. | ред. код]

Засіки були відомі з найдавніших часів і являли собою серйозну перешкоду для нападаючої сторони. У Давньоруській державі засіки будувалися для захисту від нападів степових кочівників, спочатку печенігів, а пізніше й половців. Засіки, об'єднані у довгі оборонні лінії, називалися засічною межею.

Фрагмент нарису:

Ліс, де влаштовувалася засіка, називали заповідним. Він мав строго визначені межові кордони і охоронявся. Тут було заборонено не тільки рубати дерева, полювати, але навіть і просто заходити. Ширина засічної межі могла бути різною: від декількох сажнів, де були тільки рови та земляні вали, невелике болото або річка, до 20 — 30 і більше тодішніх верст (близько 40 — 60 км) суцільних лісів. Зазвичай діаметр заповідних лісів становив 2 — 3 версти (4 — 6 км).

[2]

Призначення

[ред. | ред. код]

За допомогою засік ускладнювалося переміщення ворожої піхоти та маневри кінноти. Відрізнялися відносною швидкістю та простотою створення. Іноді для того, щоб ускладнити усунення навалених дерев, їх закріплювали масивними перпендикулярними кілками, вбитими в землю.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Засіка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Бобровский М. В. Козельские засеки (еколого-исторический очерк). Калуга: Изд-во Н. Бочкарёвой. ISBN 5-89552-063-4, 2002 — 92 с. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пірко В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.

Посилання

[ред. | ред. код]


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy