Коваленко Анна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваленко Анна
Народилася5 травня 1991(1991-05-05) (33 роки)
Буча, Київська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьжурналістка, політична діячка
Сфера роботигромадський діяч і політик
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
ПартіяСлуга народу
У шлюбі зХомчак Руслан Борисович
CMNS: Коваленко Анна Миколаївна у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 10 вересня 2019
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваленко.

Анна Миколаївна Ковале́нко (нар. 5 травня 1991, Буча, Київська область[1]) — українська громадська активістка, журналістка, сотниця 39-ї жіночої сотні Самооборони Майдану, колишня радниця трьох міністрів оборони України та міністра інформаційної політики України. Експертка з питань оборони та безпеки.

Народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу»[2]. Заступник Керівника Офісу Президента України з 4 вересня 2019[3] по 22 квітня 2020 року[4]. Заступник Міністра розвитку громад та територій України з 24 квітня[5] по 19 жовтня[6] 2020 року. Голова Чернігівської ОДА з 13 жовтня 2020[7] по 4 серпня 2021 року[8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

2013 — ступінь магістра театрознавства у Київському університеті театру кіно і телебачення.

Прослухала курс «Військове командування та гуманітарне право» Женевського центру політики безпеки[en] (GCSP) в Женеві, Швейцарія.

Аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління». Дисертаційне дослідження «Демократичний цивільний контроль над розвідкою і контррозвідкою в Україні».

Діяльність

[ред. | ред. код]
  • 10.2020 по 08.2021 — голова Чернігівської ОДА.
  • 05.2020 по 10.2020 — заступниця Міністра розвитку громад та територій України.
  • з 08.2019 по 09.2019 — народна депутатка України IX скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів;
  • з 09.2019 по 05.2020 — заступниця Керівника Офісу Президента України;
  • 06.2015 — 2016 — співзасновниця Антикорупційного руху, разом із колишнім очільником Служби безпеки України В. Наливайченком, Є. Фірсовим та С. Носенком). Член політради партії «Справедливість», відповідала за гендерну та молодіжну політику та ряд проєктів.
  • 12.2014 — 08.2015 — радниця Міністра інформаційної політики України Стеця Ю. Я.
  • 08.2015 — 10.2014 — радниця Міністра оборони України Полторака С. Т.
  • 06.2014 — 10.2014 — радниця Міністра оборони України Гелетея В. В.
  • 03.2014 — 06.2014 — радниця Міністра оборони України Коваля М. В.
  • 01.2014 до теперішнього часу — сотниця 39-ї сотні Самооборони Майдану (з 03.2014 голова всеукраїнської ГО «39 жіноча сотня Самооборони Майдану»)
  • 07.2010 — 11.2010 — виконавча директорка ГО «Асоціація Європейських Журналістів. Українська секція».
  • 03.2008 — 12.2013 — журналістка, авторка та ведуча програм (ТРК «Радіо ЕРА», ТРК УкрлайфТВ, телеканал СТБ).
  • 11.2009 до теперішнього часу — заступниця директора зі зв'язків із громадськістю Видавничого дому «Антиквар». Організаторка культурних проєктів в Україні, Франції та Португалії.

Керувала проєктом «Стратегічне лідерство: система безпеки та оборони України» у Києво-Могилянській бізнес-школі (KMBS). Працювала експерткою Інституту Джорджа Кеннана, Wilson Center, (м. Вашингтон, округ Колумбія, США).

Радниця голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Консультантка парламентського Комітету з питань оборони та безпеки України. Член клубу дипломатичного представництва офісу зв'язку НАТО в Україні «Жінки на чолі реформ».

Участь у Революції гідності та реформуванні держави

[ред. | ред. код]

Брала участь в акціях протесту на Євромайдані ще до силового розгону студентів 30 листопада 2013 року. Спочатку робила щогодинні включення для «Радіо Ера», потім взяла участь у патрулюванні Майдану та прилеглих територій. Брала участь у розробленні плану оборони адміністративних будівель від штурму силовиків. Згодом стала заступником сотника 11-ї сотні Самооборони. У середині січня 2014 року зорганізувала та очолила 39-ту жіночу сотню Самооборони Майдану. На час створення сотня налічувала понад 150 учасників. На цей час 39 сотня перетворена у всеукраїнську громадську організацію «жіноча сотня», в якій близько двох тисяч членів.

Як радниця міністрів оборони створювала Центр координації оперативної допомоги українській армії, а також гарячу лінію (колл-центр) для налагодження зв'язку та координації між блокпостами та волонтерами. Організовувала чисельні заходи з налагодження комунікації між апаратом МО, волонтерами, громадськістю та іншими державними органами. Брала участь у розробці програм реформування міністерства оборони та організації співпраці з НАТО, ОБСЄ, посольствами Канади та Норвегії.

Як радниця міністра інформаційної політики працювала у складі комісії з відновлення телевізійного мовлення у зоні АТО.

На весні 2015 року приєдналась до команди «Антикорупційного руху», створення якого ініціював Валентин Наливайченко. Є однією із чотирьох координаторів Руху (разом із В. Наливайченком, Є. Фірсовим та С. Носенком).

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

2014 року брала участь у виборах до ВРУ як кандидатка-самовисуванка по 206-му виборчому округу (Чернігів). ЦВК відмовила Коваленко в реєстрації з формального приводу[якого?] і цю відмову довелося скасовувати через суди двох інстанцій. З цієї причини в Коваленко залишилося всього два тижні для ведення передвиборної агітації. Незважаючи на це, вона набрала 9 % голосів (друге місце після місцевого олігарха Атрошенка).

Кандидатка у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 35 у списку[9][10]. Безпартійна[11]. Обрана депутатом, але згодом склала повноваження, ставши натомість заступником керівника Офісу Президента[12]. Член Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів[13]. Як голова ГО «Жіноча сотня» веде громадсько-політичну діяльність у напрямках ґендерної та культурної політики, координаторка ГО «Антикорупційний рух України».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Наказом Міністра внутрішніх справ нагороджена бойовою зброєю — пістолетом «Форт-17».

Сім'я

[ред. | ред. код]

Чоловік — Руслан Хомчак, генерал-полковник Збройних сил України, Начальник Генерального штабу — (21 травня 2019 — 27 березня 2020 року), Головнокомандувач Збройних сил України (27 березня 2020 — 27 липня 2021 року)[14].

Станом на грудень 2020 року була вагітна, з посади йти не збиралася[15]. 11 січня 2021 року народила дівчинку. Дочку назвали Марією[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України Центральна виборча комісія
  2. ↑ Верховна Рада України. Архів оригіналу за 21 Жовтня 2019. Процитовано 12 Вересня 2019.
  3. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2019 року № 653/2019 «Про призначення А.Коваленко Заступником Керівника Офісу Президента України»
  4. ↑ Указ Президента України від 22 квітня 2020 року № 152/2020 «Про звільнення А.Коваленко з посади Заступника Керівника Офісу Президента України»
  5. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня року № 443-р «Про призначення Коваленко А.М. заступником Міністра розвитку громад та територій України».
  6. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2020 року № 1272-р «Про звільнення Коваленко А.М. з посади заступника Міністра розвитку громад та територій України».
  7. ↑ Указ Президента України від 13 жовтня 2020 року № 430/2020 «Про призначення А. Коваленко головою Чернігівської обласної державної адміністрації»
  8. ↑ Указ Президента України від 4 серпня 2021 року № 342/2021 «Про звільнення А. Коваленко з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
  9. ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [Архівовано 10 Червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
  10. ↑ Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів [Архівовано 9 Вересня 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (13.06.2019)
  11. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 26 Червня 2019. Процитовано 25 Червня 2019.
  12. ↑ Рада достроково припинила повноваження нардепа Коваленко. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 29 Січня 2022. Процитовано 10 вересня 2019.
  13. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 Серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  14. ↑ Цензор.НЕТ. Нова глава Чернігівської ОДА Коваленко - дружина Головнокомандувача ЗСУ Хомчака (оновлено). Цензор.нет (укр.). Архів оригіналу за 17 Жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
  15. ↑ Голова Чернігівської ОДА Коваленко не збирається йти з посади — Кондратюк [Архівовано 12 Січня 2021 у Wayback Machine.], ЛБ, 4 грудня 2020
  16. ↑ Голова Чернігівської ОДА Коваленко народила дівчинку [Архівовано 17 Січня 2021 у Wayback Machine.], Суспільне, 11 січня 2021

Джерела

[ред. | ред. код]
Анна Коваленко
у соціальних мережах
Анна Коваленко на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коваленко_Анна_Миколаївна&oldid=41732628