Мошенець Олена Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Мошенець
Мошенець Олена Володимирівна
Народилася6 березня 1983(1983-03-06) (41 рік)
Київ, Українська РСР
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїна
Діяльністьшеф-редакторка бізнес/медіа бюро ekonomika+ (ТОВ "Комунікаційний хаб «Економіка»), головна редакторка «ТОП-100. Рейтинги найбільших»
Alma materКиївський національний університет ім. Тараса Шевченка
Академія муніципального управління
Школа цифрової журналістики Києво-Могилянської академії
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу[1]
Нагороди
PRESSZVANIE
Сайтmoshenets.org
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мошенець.

Мошенець Олена Володимирівна (нар. 6 березня 1983, Київ) — українська журналістка, громадська та політична діячка, шеф-редакторка бізнес/медіа бюро ekonomika+, головна редакторка «ТОП-100. Рейтинги найбільших».[2] Народна депутатка України IX скликання.

Освіта

[ред. | ред. код]

Народилась 6 березня 1983 року у Києві. В 1997—2000 роках навчалась в Українському гуманітарному ліцеї, за профільним напрямком підготовки «економіка», який закінчила з відзнакою[3].

Першу вищу освіту здобула за спеціальністю «Економічна теорія» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчила з відзнакою у 2006 році, отримавши кваліфікацію магістра економічних наук. Другу вищу освіту отримала в Академії муніципального управління (2002—2007) за спеціальністю «Правознавство», здобула кваліфікацію юриста. Третю вищу освіту, магістра з «Публічного управління та адміністрування» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула з відзнакою у 2021 році. У 2020 закінчила навчання в Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ за курсом «Регіональні аспекти зовнішньої політики України». Навчалась в Українській школі законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України та отримала свідоцтва з відзнакою про підвищення кваліфікації за темами «Актуальні проблеми законодавчого процесу» й «Актуальні питання публічного управління та адміністрування», а також сертифікати про закінчення курсів з Міжнародного гуманітарного права та тренінгу «Інструменти діалогу в побудові ефективної комунікації» у рамках реалізації проєктів ОБСЄ в Україні, сертифікати «Прогалини і колізії у національному законодавстві: способи їх подолання», «Основи законодавчої лінгвістики».

Також навчалась у Школі цифрової журналістики (DFJ — Digital Future of Journalism — Журналістика цифрового майбутнього) Києво-Могилянської академії та проходила стажування у найбільших видавництвах США: The Washington Post, BuzzFeed, Thompson Reuters, National Geographic.[4]

Має низку наукових публікацій на тему рентоорієнтованої економічної поведінки в контексті теорії суспільного вибору: Інституційні пастки як умова виникнення рентоорієнтованої економічної поведінки в Україні, Аналіз «провалів» держави в контексті реалізації суспільного вибору в Україні, Еволюція рентних відносин: від класичної школи до теорії суспільного вибору[5], Особливості взаємозв'язку інститутів лобізму, логролінгу та корупції в економіці України, Оцінка рентоорієнтованої поведінки в Україні міжнародними організаціями, Роль держави в сучасних економічних концепціях: неоінституційний аналіз, Необхідність і шляхи подолання бюрократичної складової економічного розвитку України тощо.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Журналістську діяльність Олена Мошенець розпочала у видавництві «Економіка» в 2006 році у діловому щотижневому виданні «ІнвестГазета», де пройшла шлях від оглядачки до редакторки відділу. Спеціалізувалась на фінансових темах: банківській ринок, фондовий ринок, ринок небанківських фінансових послуг, зробила низку інтерв'ю з першими особами фінансових установ.[6][7][8][9][10][11][12]

В 2013 році стала найкращим журналістом України в номінації «Банки. Фінанси. Інвестиції» за версією PRESSZVANIE[13][14].

В різний час працювала на посадах шеф-редакторки бізнес/медіа бюро ekonomika+, головної редакторки рейтингового видання «Топ-100. Рейтинги крупнейших», заступницею головного редактора інформаційного порталу delo.ua[15], керівницею спецпроєктів газети «Капітал», заступницею головного редактора журналу «Бізнес» видавництва «Бліц-Інформ».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України від партії «Слуга народу», обрана на парламентських виборах 2019 року[16], № 55 у списку.[17] Членкиня партії «Слуга Народу» року.[18]. Заступниця голови комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[19]. Членкиня Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі.[20].

  • Заступниця члена Української частини Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС
  • Заступниця члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи
  • Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Монако
  • Заступниця співголови групи з міжпарламентських зв'язків з КНР
  • Секретарка групи з міжпарламентських зв'язків з Малайзією
  • Секретарка групи з міжпарламентських зв'язків з ОАЕ
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з США
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Кіпром
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Британією

У 2021 році приєдналась до жіночого крила партії «Слуга Народу»  — руху «Зе! Жінки» — й стала менторкою Миколаївської області в межах «Зе! Жінки». [Архівовано 15 червня 2022 у Wayback Machine.]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Проживає в Києві, одружена.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
  2. ↑ Шеф-редактором ekonomika+ призначена Дарія Ісакова. detector.media (укр.). 7 серпня 2019. Процитовано 22 березня 2023.
  3. ↑ Український гуманітарний ліцей. www.uhl-edu.kiev.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2007. Процитовано 31 серпня 2019.
  4. ↑ Мошенець Олена Володимирівна. LB.ua. Процитовано 22 березня 2023.
  5. ↑ Мошенець, О. В. (2009). Еволюція рентних відносин: від класичної школи до теорії суспільного вибору. Агросвіт. № 7. с. 41—44. ISSN 2306-6792. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 31 серпня 2019.
  6. ↑ Млечный путь. investgazeta.delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  7. ↑ Кредитная оттепель. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  8. ↑ В Украине исчезнет половина банков. banknews.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  9. ↑ Кредитные союзы выводят из тени. investgazeta.delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  10. ↑ Научные степени топ-менеджеров: диссертация или профанация. УКРАИНА КРИМИНАЛЬНАЯ (ru-RU) . 30 листопада 0001. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 31 серпня 2019.
  11. ↑ Ориентация "север". Finance.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  12. ↑ Крах. Такое бывает раз в столетие. Finance.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  13. ↑ Конкурс PRESSZVANIE. http://presszvanie.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 31 серпня 2019.
  14. ↑ PRESSзвание: названы имена лучших журналистов. www.sostav.ru (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  15. ↑ Хто кому слуга: досьє на першу сотню Зеленського до Ради. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  16. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  17. ↑ Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  18. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  19. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  20. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мошенець Олена Володимирівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мошенець_Олена_Володимирівна&oldid=43374221