Перейти до вмісту

Маргарин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маргарин
Маргарин —
твердий харчовий жир
ТипХарчовий жир
Походження Франція
Необхідні компонентиГідрогенізовані жири рослинні і олії в натуральному та стверділому вигляді рафіновані дезодоровані, питна вода, сіль, емульгатори: моно- та дигліцериди жирних кислот (E471), ефіри полігліцеридів та жирних кислот (E475), лецитин соєвий (E322)
Зазвичай використовувані компонентиСухе молоко, консервант: сорбінова кислота (E200), барвник: бета-каротин (E160а), лимонна кислота (E330), ароматизатори
743 ккал (3111 кДж)
Харчова
цінність
(на порцію)
0,2 г
82 г
Глікемічний індекс 55 (низький)
Схожі стравиСпред

Маргари́н (стара назва олеомаргарин) — харчовий жир; високодисперсна жироводяна система, до складу якої входять харчові жири, молоко, сіль, цукор, емульгатори, інші компоненти. Основою маргаринів служать гідрогенізовані рослинні олії та/або рідкі жири риб і тварин (саломаси)[1][2]. З точки зору споживача, маргарин може розглядатися як ерзац вершкового масла.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Запозичення з французької мови. Французьке margarine "хімічна речовина, що міститься в жирах" утворене в 1836 році французьким хіміком М.-Е.Шеврелем від margarique "маргаринова (кислота)", що походить від грецького μαργαρον "перлина, перламутр" (за кольором кислоти).[3]

Виготовлення

[ред. | ред. код]

Виготовляється твердим і рідким.

При виготовленні маргарину на саломасах останню емульгують у молоці, в якому почалось молочнокисле бродіння під дією бактерій Bacillus aidi levolactiti.[1] В утворену емульсію додають барвники (яєчний жовток або каротини), ароматизатор для створення запаху вершкового маслабутандіон, антиоксиданти (2-трет-бутил-4-метоксифенол), природні поверхнево-активні речовини: вітамін D, сіль, цукор, лецитин тощо.[1] При зміні умов гідрування отримують не повністю гідровані олії, а з такої саломаси — м'які сорти маргаринів.

З метою зниження вмісту трансізомерів жирних кислот у маргаринах, гідрогенізовані жири замінюють на композиції переетерифікованих і модифікованих жирів.[4] Маргарини також виготовляють на продуктах фракціонування пальмової олії – пальмовому олеїні і пальмовому стеарині, використовується кокосова олія, створено жирові основи для виробництва маргарину, які містять рідкі купажовані олії.

Застосування

[ред. | ред. код]

Маргарин вживають безпосередньо в їжу, а також для приготування кулінарних і хлібобулочних виробів.

За калорійністю маргарин не поступається вершковому маслу, а за деякими показниками має переваги.

Він містить багато жирних кислот, які вводять в нього додаванням рослинної олії; температура плавлення маргарину 27-34°С, що сприяє його засвоюванню організмом; нестачу вітамінів покривають штучною вітамінізацією продукту.

У маргарині міститься до 82 % жиру та до 17 % вологи.

Засвоюваність організмом сягає 97,5 %.

Див. також: Вплив гідрогенізованих жирів

Шкода здоров'ю

[ред. | ред. код]

Маргарин посідає п'яте місце у рейтингу шкідливих продуктів завдяки вмісту канцерогенних транс-жирів.[5]

Маргарин в культурі

[ред. | ред. код]

Про маргарин на українській кіностудії «Київнаукфільм» створено документальну стрічку «Маргарин» (1971, Диплом Всесоюзного фестивалю рекламних фільмів).

Деякі нормативно-технічні документи в Україні

[ред. | ред. код]
  • ДСТУ 4463:2005 Маргарини, жири кондитерські та для молочної промисловості. Правила приймання та методи випробування
  • ДСТУ 3001:2008 Маргарини та маргаринова продукція. Терміни та визначення

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Ю.О. Ластухін Хімія природних органічних сполук: Навч.посібник. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "Інтелект+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2005. - 506с. ISBN 966-7597-47-4
  2. Словник української мови: Том четвертий І-М / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк- К.:«Наукова думка», 1973
  3. Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7. Т.З.: Кора - М/ Укл.:Р.В.Болдирєв та ін.-1989.-552с. ISBN 5-12-001263-9. 10450 прим.
  4. Синдякова Т.А. Переетерификация как наиболее эффективный способ модификации жиров / Т.А. Синдякова // Масложировая промышленность. – 2010. – № 3. – С. 11-12.
  5. Рейтинг шкідливих продуктів. Газета «Споживач.інфо» №7(7) травень 2009. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 26 січня 2013.

Література

[ред. | ред. код]
  • Товароведение мясных рыбных молочных и жировых товаров. — Москва: Экономика, 1985 — С. 276.
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy