MBB/Kawasaki BK 117
| BK 117 | |
|---|---|
| |
| Вертоліт BK 117 німецької поліції | |
| Призначення | Вантажопасажирський вертоліт |
| Походження |  Німеччина/ Японія
|
| Виробник | Messerschmitt-Bölkow-Blohm (MBB) / Kawasaki Heavy Industries |
| Перший політ | 13 червня 1979 |
| Дата прийняття на службу | 9 грудня 1982 |
| Основні користувачі | DRF Luftrettung ADAC |
| Виробництво | 1979—2004 |
| Попередня модель | MBB Bo 105[1] |
| Наступна модель | Eurocopter EC145 |
MBB/Kawasaki BK117 — середній вантажопасажирський вертоліт з двома двигунами. Вертоліт є результатом співпраці Messerschmitt-Bölkow-Blohm (MBB) з Німеччини і Kawasaki з Японії. MBB пізніше був придбаний Daimler-Benz і став частиною Eurocopter. BK117 популярний серед пасажирів і як VIP-транспорт, через можливість розміщення від 7 до 10 пасажирів. Його також використовують як повітряний кран і лебідку, патрульні і військово-транспортні, і у окремих випадках у ролі повітряної швидкої допомоги і рятувально-пошукової платформи. Його наступник, EC 145, був розроблений на основі версії BK117 C-1.
BK117 був спільною розробкою MBB та Kawasaki за угодою яка була підписана 25 лютого 1977. Угода замінила собою два окремих проекти багатоцільового вертольота з двома двигунами; Bo 107 від MBB і KH-7 від Kawasaki.[2] Витрати були розподілені порівну, MBB розробляли гвинти (базувалися на жорсткій гвинтовій системі MBB від Bo 105), хвостову балку, систему керування польотом і гідравлічну систему, а Kawasaki розробляли шасі, планер, головну трансмісію і інші дрібні компоненти. Кожна компанія буде мати свою власну лінію збірки для місцевих ринків.[3]
Кожна компанія повинна була побудувати по два прототипи (хоча Kawasaki побудували лише один) у 1979; один для льотних тестів, а другий для наземних тестувань систем. Літаючий прототип MBB здійснив свій перший політ у Оттобурні 13 червня 1979, за ним піднявся у повітря прототип Kawasaki у Гіфу 10 серпня 1979. Розробка йшла повільніше ніж очікувалося, проблема була у недостатній кількості кваліфікованих працівників у компанії MBB. Хоча льотні сертифікації планувалися на кінець 1980, німецька сертифікація відбулася 9 грудня 1982, а японська сертифікація відбулася 17 грудня, усі необхідні американські сертифікації FAA відбулися 29 березня 1983.
Один BK117 A-3 (с/н 7106) був орендований канадськими командуванням ВПС для тестувань і отримав назву CH-143. Коли програму було закінчено, вертоліт було повернуто фірмі MBB Канада.
Всього було випущено 443 вертольоти BK117; 329 (і два прототипи) компанією MBB у Донаворті, 111 (і один прототип) компанією Kawasaki у Японії.
Японське виробництво:
BK117 A-1 to C-1: c/n 1001—1112 = 111 + P-3/P-5 прототип
Німецьке виробництво:
BK117 A-1 to B-2: c/n 7001-7275 = 274
BK117 C-1: c/n 7500-7555 = 56
+ P-2 прототипи + S-01 Досерійний прототип
ПРИМІТКА: Останній варіант BK117 був C-1. BK117 C-2 є поточною брендовою назвою для EC 145 для австралійського ринку, і як EC 145 не BK117.
- BK117 P-2 (D-HBKA)
- Німецький прототип, перший політ 13 червня 1979. Зараз виставлений у вертолітному музеї Бюкебургу, Бюкебург, Німеччина.
- BK117 S-01 (D-HDRF)
- Перший досерійний прототип. Зараз стоїть на даху штаб-квартири DRF у аеропорту Штутгарту.
- BK117 P-3/P-5 (JQ0003)
- JЯпонський прототип, перший політ 10 вересня 1979. Виставлений у аероксмічному музеї Какамігахара, Какамігахара/Гіфу, Японія
- BK117 A-1
- З двома двигунами Lycoming LTS 101-650B-1. Перший політ 23 квітня 1982.
- BK117 A-3
- Представлений у березні 1985, A-3 мав довший хвостовий гвинт з покращеними лопатями, системою рискання CSAS, покращеним стабілізатором (SPAS) і зі збільшеною вагою до 3200 кг. — Збройні сили Канади орендували один BK 117-A3 для тестувань і дали йому назву CH-143. Після закінчення тестувань вертоліт було повернуто MBB Канада[4]
- BK117 A-4
- Представлений у 1986, A-4 мав збільшені ліміти трансмісії на зльоті, покращену голівку хвостового гвинта. Німецькі вертольоти мають пристосування для додаткових паливних баків, що збільшило продуктивність.
- BK117 A-3M
- Військова версія представлена у 1986. A-3M оснащений більш високими лижами і може перевозити 11 солдат. Під фюзеляжем можна встановити кулемет Browning 12,7 мм у турелі Lucas з 450 набоями, яка керується нашоломною системою наведення. A-3M також має пілони для підвіски восьми ПТКР HOT II або TOW, або різних ракет «повітря-повітря», блоки НАР або стаціонарні гармати. У двері можна встановити кулемет калібру 12,7 мм.
- BK117 B-1
- Представлено у грудні 1987, B-1 оснащений двигуном LTS 101-750B-1 для збільшення продуктивності і можливістю підняти 140 кг вантажу на зовнішній підвісці.
- BK117 B-1C
- Британська сертифікована версія зі збільшеною дальністю і витривалістю.
- BK117 B-2
- Максимальна злітна маса збільшена до 3350 кг, стандартом є два двигуна Allied Signal Lycoming LTS101-750B-1, нові лопаті хвостового гвинта, покращена продуктивність на великі висоті, збільшено обмеження зльоту/посадки до 15,000 ft, покращено льотну продуктивність для: HIGE/HOGE.
- BK117 C-1
- Оснащений двигунами Turbomeca Arriel 1E. Пізніше моделі можуть отримати двигуни Arriel 1E2.
- NBK117
- Ліцензійна модель побудована у Індонезії.
- BK117-850D2
- Представлений у 2010, варіант 850D2 вертольота BK117 B-2 з двигунами Honeywell LTS 101-850B-2.[5] Розробка і сертифікація була проведена у Новій Зеландії Airwork of Ardmore разом з Flight Structures Ltd.[6]
Загалом вертольоти використовують різні аварійно-рятувальні служби, а також використовуються приватними особами, компаніями і чартерними операторами.
- Everett Aviation[13]
- Auckland Rescue Helicopter Trust[14]
- Otago Rescue Helicopter Trust[15]
- Daily Air Corporation[16]
- Colombian National Armada[22]
- Polizei[25]
- Peruvian National Police[26]
- Republic of China Coast Guard — BK-117B-2
- Guardia Civil[27]
- Bophuthatswana Air Force[29]
- Ciskei Defence Force[30]
Джерело: Jane's All The World's Aircraft 1993-94[33]
Основні характеристики
- Екіпаж: 1
- Пасажиромісткість: до 10 пасажирів
- Довжина: 9,91 м
- Висота: 3,85 м
- Діаметр несучого гвинта:
- Площа обертання несучого гвинта: 95,03 м²
- Маса порожнього: 1727 кг
- Максимальна злітна маса: 3350 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 697 л у внутрішніх баках
- Силова установка: 2 × турбовальний Textron Lycoming LTS 101-750B-1 593 кс ( 442 кВт)
- Діаметр гвинта: 11,0 м
Льотні характеристики
- Практична дальність: 541 км
- Висота зависання: 3565 м
- Швидкопідйомність: 11,00 м
- Схожі розробки
- Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою
- ↑ "1979: BK 117." [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] Eurocopter, Retrieved: 31 March 2013.
- ↑ Air International April 1989, p. 163.
- ↑ Air International April 1989, p. 164.
- ↑ а б BK 117 CH-143. canadianwings.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ «Honeywell Announces LTS101-850B-2 Engine Upgrade for Eurocopter BK117.» [Архівовано 12 липня 2011 у Wayback Machine.] Honeywell, 22 February 2009.
- ↑ «Airwork (NZ)’s BK117-850D2 takes to the skies over Australia and New Zealand.» [Архівовано 2013-02-07 у Wayback Machine.] Flight Structures Ltd, 1 May 2010.
- ↑ Careflight: Our Helicopters. careflight.org. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 29 червня 2015. [Архівовано 2015-06-30 у Wayback Machine.]
- ↑ lifesaver Fleet. lifesaver.org.au. Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 2 лютого 2013. [Архівовано 2013-01-14 у Wayback Machine.]
- ↑ STARS fleet. stars.ca. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 лютого 2013. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ ADAC Air Rescue confirms the choice of Eurocopter to renew its helicopter fleet with the EC145 T2 and EC135. eurocopter.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 2 лютого 2013. [Архівовано 2012-11-16 у Wayback Machine.]
- ↑ BK-117C. Demand media. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ DRF Luftrettung BK 117. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ Everatt's BK 117 C1. everettaviation.com. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ Auckland Rescue Helicopter Trust (fleet). rescuehelicopter.org.nz. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- ↑ Otago Rescue Helicopter Trust (fleet). otagorescue.co.nz. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 2 липня 2013. [Архівовано 2013-06-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Daily Air Operations (PDF). dailyair.com.tw. Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2012. Процитовано 2 лютого 2013. [Архівовано 2012-11-19 у Wayback Machine.]
- ↑ airmethods fleet. airmethods.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ KidsFlight 1. stlouischildrens.org. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ ORMC Aircare 1. Orlando Health. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 12 червня 2015.
- ↑ а б FireAir 1. fire.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 5 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-25 у Wayback Machine.]
- ↑ WA Police Air Wing. stepforward.wa.gov.au. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 2 лютого 2013. [Архівовано 2013-02-09 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г World Air Forces 2013 (PDF). Flightglobal Insight. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2014. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ (MBB BK 117) Carabineros de Chile. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ Kawasaki BK-117B-1. Demand media. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ Einsatzfahrzeug: D-HNWQ (c/n: 7554). © Ebner Verlag GmbH & Co. KG. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ Base Aérea Lima-Callao Policia Nacional del Peru. cavok-aviation. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 2 лютого 2013. [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Spanish Guardia Civil. aeroflight.co.uk. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ South African Police Service signs for its 7th Eurocopter AS 350 B3 at AAD 2004. Eurocopter. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 2 лютого 2013.
- ↑ World Air Forces 1991 pg. 37. flightglobal.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ World Air Forces 1991 pg. 41. flightglobal.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ World Air Forces 1991 pg. 65. flightglobal.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ World Air Forces 1991 pg. 71. flightglobal.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Lambert 1993, pp. 159–160.
- Prétat, Samuel, EC 145 & UH-72 published by Éditions Minimonde76 Book on the EC 145 helicopter family [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] ISBN 9 782954 181813 {En}{Fr}
- Manufacturer's website
- BK 117 in aeromedical services [Архівовано 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]