Арктур
Арктур у сузір'ї Волопаса (обведено) | |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Волопас |
Пряме піднесення | |
Схилення | |
Видима зоряна величина (V) | −0,05 |
Характеристики | |
Спектральний клас | K1.5 IIIpe |
Показник кольору (B−V) | 1,22 |
Показник кольору (U−B) | 1,27
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −5,3 км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: −1093,45 мас/р Схил.: −1999,40 мас/р |
Паралакс (π) | 88.83 ± 0.54 мас |
Відстань | 36.7 ± 0.2 св. р. (11.26 ± 0.07 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
−0,38 |
Фізичні характеристики | |
Маса | 1–1,5 M☉ |
Радіус | 24,5 R☉ |
Світність | > 110 L☉ |
Ефективна температура | 4300 K |
Металічність | 17–32% Sun |
Вік | > 4,6 млрд. років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Arcturus |
Аркту́р[1][2] (α Волопа́са, α Boo) — зоря нульової зоряної величини в сузір'ї Волопаса. Найяскравіша в Північній півкулі й четверта за яскравістю на всьому зоряному небі. Це червоний гігант, у 28 разів більший та більш ніж у 100 разів яскравіший за Сонце. Перебуває на відстані близько 36,7 світлових років від Землі.
У середніх широтах Арктур видно взимку, навесні й улітку.
Назва зорі походить від дав.-гр. Αρκτούρος (Арктурос) — «Страж Ведмедиці». За однією з версій давньогрецької легенди, Арктур ототожнюється з Аркадом, що був поміщений на небо Зевсом, щоб охороняти свою матір — німфу Каллісто, перетворену Герою на ведмедицю (сузір'я Великої Ведмедиці). За іншою версією, Аркад — це все сузір'я Волопаса, найяскравішою зіркою якого є Арктур. Арабською Арктур називається Харис-ель-сема («хранитель небес»). Аккадська назва — Щу па. Гавайською мовою зірку називають словом Хокуле'а[3].
Арктур — перша зоря, в якої ще 1718 року Едмонд Галлей помітив рух у просторі. Власний рух Арктура досить великий, більший ніж у будь-якої іншої зорі першої величини за винятком α Центавра. Кутову відстань у 30′ (видимий поперечник Місяця) Арктур долає приблизно за 800 років.
Арктур став першою зорею, яку вдалося побачити вдень за допомогою телескопа. Зробив це 1635 року французький астроном й астролог Морен.
Зоря неодноразово згадується в фантастиці, зокрема:
- «Подорож до Арктуру» (1920) Девіда Ліндсея, де навколо Арктура обертається планета Торманс, на якій протагоніст роману зазнає фантастичних пригод у пошуках Бога.
- «Що за божевільний Всесвіт» (1949) Фредеріка Брауна, де земляни борються проти загарбників із Арктура.
- «Бак Роджерс у XXV столітті» (1979—1981) — американський телесеріал, у якому система Арктура є домівкою цивілізації телепатів.
Назву Хокуле'а, як гавайською мовою називають Арктур, носить також один з астероїдів головного поясу[3].
- ↑ Арктур // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 27. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Астрономічний календар ГАО НАНУ
- ↑ а б База даних малих космічних тіл JPL: Арктур (англ.) .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Арктур на SolStation.com [Архівовано 16 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Група Арктура(англ.)
- [[https://web.archive.org/web/20160317214559/http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-id?protocol=html&Ident=ARCTURUS Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] Інформація про зорю у базі даних SIMBAD](англ.)