Перейти до вмісту

Палісад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палісад
Зображення
З матеріалу стовбур Редагувати інформацію у Вікіданих
Лексема Wikibase Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 227: Невідомий тип сутності..
CMNS: Палісад у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Реконструкція оборонного палісаду
Палісад (реконструкція) і рів на колишньому римсько-германському кордоні поблизу міста Заальбург (Німеччина), I—II ст. н. е.
Палісад в кельтському селі

Паліса́д, палісада  — «старовинна оборонна споруда у вигляді частоколу із товстих, загострених зверху колод»;[1][2] або «ряд забитих у землю паль для укріплення укосів та насипів».[2]

Класифікація

[ред. | ред. код]
  • Як невисока загорожа по краю групи густо посаджених декоративних дерев чи кущів, що як правило створювалася в парковому ансамблі, садах, використовувалась назва палісада — невеликий обгороджений садок перед будинком.[3]
  • Як фортифікаційна споруда, у вигляді стіни з колод висотою декілька метрів, закопаних або забитих в землю, з'єднаних для міцності між собою горизонтальними брусами. Кінці колод переважно були загострені і часто встановлювалися в ровах наповнених водою, на передньому нахилі валу, а у місцях природного крутого підйому — на його внутрішньому боці і становили приховану перешкоду для нападників.[4]. Дерев'яні городні (писемний термін, яким позначали зруби, засипані землею і каменем, на відміну від порожнистих клітей) нерідко виступали назовні.[4]

Це вертикально вбиті у землю колоди, суцільний паркан із жердин, щільний ряд забитих або закопаних вертикальних дерев'яних стовпів.[4]

Частоколи зводили римляни навколо своїх укріплених таборів-каструмів. Як неодмінна ознака військового табору частокіл був зображений на одному з давньоримських нагородних вінків — табірному вінку (лат. corona castrensis, corona vallaris).

На Запорізькій Січі у XVIII ст. частоколами обносились паланки, у Росії і Сибіру в XVI–XIX — остроги.

Палісад «старовинна оборонна споруда у вигляді частоколу», палісада (значення те саме), Палісадник — «невеликий обгороджений садок перед будинком»; — російське палисад «легкий суцільний паркан із жердин; оборонна споруда у вигляді частоколу; ряд забитих у землю паль для укріплення насипів, укосів», польське palisada «палісад», чеське словенська словацьке palisáda, болгарське палиса́да, македонське палиса́д, палиса́да, сербохорватське пал́исāд (значення ті самі); — запозичення з французької мови; французьке palissade виникло з провансальського palissada (значення те саме), утвореного від palissa «частокіл», що походить від латинського palūs «кілок», пов'язаного з pango «вбиваю, втикаю; закріплюю», спорідненим з грецьким πήγνυμι «втикаю, вбиваю; скріплюю», πήγμα «скріплення, зв'язок», πήγός «міцний, сильний, могутній», давньоіндійське pajráh «товстий, міцний, дужий».[3] Українське палісад походить від фр. palissade, що своєю чергою є похідним з провансальського palissada, утвореного від palissa («частокіл»), що зводить до лат. palūs («кілок»)[3].

Найвідоміші палісади

[ред. | ред. код]

Як складова частина оборонно-захисних споруд давнини, найвідоміші в історії такі палісади:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Палісад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. ISBN 966-569-013-2 (стор.: 878) Доступ
  3. а б в Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3. (стор.: 267)
  4. а б в Омельчук Б. А. Деревина та камінь в оборонному будівництві Старосамбірського підгір'я у XIII—XVI ст.[недоступне посилання з червня 2019] // Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць [Архівовано 20 червня 2013 у Wayback Machine.]. — 2010. — Вип. 20.2. — 312 с.[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy